CC BY
6
pects of housing and communal services of municipal economy]. Kommunalnoyekhozyaystvogorodov, no. 37 (2002): 65-71.
Ofitsiinyi sait Ministerstva z pytan zhytlovo-komunalnoho hospodarstva Ukrainy. http://minjkg.gov.ua
Pyvavar, I. V., and Filatov, V. M. "Osoblyvosti formuvannia taryfnoi polityky u sferi zhytlovo-komunalnoho hospodarstva na suchasnomu etapi" [Features of formation of tariff policy in the sphere of housing and communal services at the present stage]. Biznes Inform, no. 3 (2013): 331-336.
Simchera, V. M. Metody mnogomernogo analiza statisti-cheskikh dannykh [Methods of multidimensional statistical data analysis]. Moscow: Finansy i statistika, 2008.
Spravochno-informatsionnyy portal. http://www.dic.aca-demic.ru
Yerina, A. M., and Vashchaiev, S. S. "Statystychni aspekty vyznachennia reitynhiv" [Statistical aspects of determining]. Staty-styka Ukrainy, no. 4 (2000): 74-79.
Yehorshyn, O. O., Zosimov, A. M., and Ponomarenko, V. S. Metody bahatovymirnohostatystychnoho analizu [Methods of multivariate statistical analysis]. Kyiv: IZMN, 1998.
Zelinska, O. M. "Derzhavne rehuliuvannia monopolizmu v transformatsiinii ekonomitsi Ukrainy" [State regulation of monopolies in transformational economy of Ukraine]. Avtoref. dys.... kand. ekon. nauk: 08.00.03, 2009.
УДК 332.14:330.55:330.567.22
МУЛЬТИПЛ1КАТИВНИЙ вплив ЗАОЩАДЖЕНЬ НАСЕЛЕННЯ ТА Ф1НАНС0ВИХ РЕСУРС1В П1ДПРИШСТВ НА С0Ц1АЛЬН0-ЕК0Н0М1ЧНИЙ Р0ЗВИТ0К РЕГ10Н1В УКРА1НИ
© 2017 ОД1НЦОВА Т. М.
УДК 332.14:330.55:330.567.22
Одiнцова Т. М. Мультиплшативний вплив заощаджень населення та фiнансових pecypciB пщприемств на соцiально-економiчний розвиток регiонiв УкраУни
Метою cmammi е дотдження впливу заощаджень населення та фшансових ресурав тдприемств на софльно-економ'тний розвиток регштв Укра/ни. Розглянуто умови стабтзаци та niдвищення рюня соцiально-економiчного рiвня розвиткурегштв на основi мультипл'жативного впливу заощаджень через трансформацю ¡х у каттальнi iнвестицi¡ через мережевий ланцюг «валовий регональний продукт - доходи населення - ви-трати населення - податки - заощадження - каттальнi iнвестицi¡ - валовий регональний продукт». Об(рунтовано тезу, що мультипл'ша-тивний ефект заощаджень населення проявляеться i сприяе економiчному зростанню за умови, коли заощадження забезпечують формування каттальних нвестицш, спрямованих на зростання валового регонального продукту.
Ключов'! слова:заощадження, каттальнi iнвестицi¡, валовий внутр'шнш продукт, мультипл'шативний ефект, мережева економка. Табл.: 2. Формул: 3. Б'бл.: 15.
Однцова Тетяна Михайл'тна - кандидат економiчних наук, доцент (Ки/в, Укра/на) E-mail: oditanya@gmail.com
УДК 332.14:330.55:330.567.22 Одинцова Т. М. Мультипликативное влияние сбережений населения и финансовых ресурсов предприятий на социально-экономическое развитие регионов Украины
Целью статьи является исследование влияния сбережений населения и финансовых ресурсов предприятий на социально-экономическое развитие регионов Украины. Рассмотрены условия стабилизации и повышения уровня социально-экономического уровня развития регионов на основе мультипликативного влияния сбережений через трансформацию их в капитальные инвестиции посредством сетевой цепи «валовой региональный продукт - доходы населения - расходы населения - налоги -сбережения - капитальные инвестиции - валовой региональный продукт». Обоснован тезис, что мультипликативный эффект сбережений населения проявляется и способствует экономическому росту при условии, когда сбережения обеспечивают формирование капитальных инвестиций, направленных на рост валового регионального продукта. Ключевые слова: сбережения, капитальные инвестиции, валовой внутренний продукт, мультипликативный эффект, сетевая экономика. Табл.: 2. Формул: 3. Библ.: 15.
Одинцова Татьяна Михайловна - кандидат экономических наук, доцент (Киев, Украина) E-mail: oditanya@gmail.com
UDC 332.14:330.55:330.567.22 Odintsova T. M. The Multiplying Influence of Savings of Population and the Financial Resources of Enterprises on the Socio-Economic Development of Regions of Ukraine
The article is aimed at studying the influence of the population's savings and the financial resources of enterprises on the socio-economic development of the regions of Ukraine. Conditions for stabilizing and improving the socioeconomic level of development of regions were considered, based on the multiplying influence of savings through transformation of them into capital investments through the network chain of «gross regional product - population income - spending - taxes - savings - capital investment - gross regional product». The thesis that the multiplying effect of savings of population manifests and fosters the economic growth on the assumption that the savings provide the formation of capital investments, aimed at the growth of the gross regional product, has been substantiated. Keywords: savings, capital investments, gross domestic product, multiplying influence, network economy Tbl.: 2. Formulae: 3. Bibl.: 15.
Odintsova Tetiana M. - PhD (Economics), Associate Professor (Kyiv, Ukraine) E-mail: oditanya@gmail.com
Украшах з розвинутою ринковою системою заощадження населення активно залучаються в економжу як швестицшний ресурс за допомо-гою рiзних фшансових шструменпв. Як правило, заощадження, що трансформуються в швестици, спри-яють процесу стабшзаца економжи та зменшують кон'юнктурш коливання. Використання заощаджень
населення як швестицшного ресурсу в УкраШ - досить складний процес. З одного боку, цьому питанню нада-еться значна увага при розробщ стратепчного плану реформування економжи краши, з шшого - практичне застосування цього ресурсу знаходиться на низькому рiвнi. Причиною ще! проблеми е недостатне наукове i прикладне и обгрунтування.
Соцiально-економiчний розвиток економки чи регiону оцшюеться на основi певних iнтегральних по-казникiв, що характеризують рiвень життя населення. Серед таких показниюв е доходи, витрати та заощаджен-ня населення. Саме динамка цих показниюв завжди чутлива до соцiально-економiчних змш. У зв'язку з цим виникае необхкшсть вивчення рiвнiв доходу i витрат населення та визначення потенщалу !х заощаджень.
Заощадження населення виражаються рiзницею мiж сукупними доходами i витратами домогосподарств за певний перюд. Перевищення суми доходiв населення над витратами вкповкае приросту потенцiалу заоща-джень.
Пiд потенцiалом заощаджень розумiють джерела, можливосй, засоби або запаси, яю можуть використа-нi в певний момент часу. До потенцшних заощаджень можна вкнести всi доходи населення, включаючи оплату працi, сощальш трансферти, доходи вiд шдприем-ницько! дiяльностi, використання нерухомостi та iншi доходи, осккьки вони потенцiйно можуть бути транс-формованi в заощадження.
Певна частина заощаджених доходш не спрямо-вуеться на споживчi потреби, а резервуеться !х власни-ками для отримання додаткового фшансового доходу. Таю заощадження включаються в рiзнi трансформацiйнi механiзми економки. Взаемодiя мiж заощадженнями населення та швестицшми в1д1грае ключову роль у форму-ваннi економкно1 ситуаци в регюнах i в цкому в краМ. Перетворюючись в швестицп, вони впливають на еконо-мiчне зростання. Перед економкою Украши сто'1ть пер-шочергове стратегiчне завдання - забезпечення стшкого економiчного зростання на основi ккьюсного та якiсного оновлення нацiональних виробничих ресурсiв. Особлива роль у цьому належить ринку заощаджень населення та його трансформаци через швестицп у зростання валового регюнального продукту як узагальнюючого показника рiвня розвитку економiки регiонiв i кра'1ни в цкому. Цiй трансформаци сприяе механiзм мультиплкаци, суть яко-го полягае у впливi змши одних параметрiв економiчноl системи на iншi економiчнi показники. Разом з тим, меха-нiзм мультипликатора е одним iз важелiв макроекономiч-ного регулювання економiчних процесш.
Функцiонування нацюнально! економiки на осно-вi ефективних сучасних управлiнських рiшень вимагае такого шдходу, в якому враховуеться взаемозв'язок уск факторiв i процесiв вктворюваль-ного механiзму економiки. Наявнiсть багатофакторних економiчних зв'язкiв в економiчних процесах обумов-люе iснування ефекту мультиплкаци, що i полягае у впливi одних факторiв економнно1 системи на шш1
Питаннями вивчення механiзму формування i ви-користання заощаджень населення займалася плеяда зарубiжних i в^чизняних вчених: Р. Дорнбуш i С. Фшер [1], Р. Ф. Кан [3], А. Маршалл [4], Н. Г. Менкью [5], В. Г. За-рецькая [6], З. А. Кондратьева [7], О. З. Ватаманюк [8], А. Ю. Рамський [9], Н. В. Котис [10].
Разом з тим, багато аспектш мехашзму мультиплi-кативного впливу заощаджень на зростання валового регiонального продукту i, вцповцно, зворотний його
вплив на обсяг заощаджень залишаються не повнiстю з'ясованими, вважаються дискусшними та вимагають подальших теоретико-методологiчних i науково-прак-тичних розробок.
Отже, метою стати е дослкження мультиплка-тивного впливу заощаджень населення та фшансових ресурав пiдприемств на соцiально-економiчний розвиток регюшв Украши.
Tермiн «мультиплкатор» вперше був введений у 1931 р. англшським економiстом Р. Ф. Каном для обгрунтування оргашзаци суспкьних робiт як засобу виходу з економнно1 депреси й скорочення без-робiття [3]. Вiн продемонстрував, що державш витрати на органiзацiю суспкьних роби не ткьки приводять до створення робочих мiсць, але й стимулюють збкьшення споживчого попиту, тим самим сприяючи зростанню ви-робництва й зайнятост в цкому по економщЬ Пiзнiше Дж. М. Кейнс сформулював теорш мультиплiкативних ефектiв в економщ, видкивши, крiм мультиплiкатора зайнятосп, мультиплкатори доходiв та iнвестицiй.
Дотвно термiн «мультиплiкатор» означае «множник». Дж. М. Кейнс дав таку характеристику мультиплкатора: «Коли вкбуваеться прирiст загально! суми iнвестицiй, то дохiд збкьшуеться на суму в к ра-зiв i перевищуе прирiст швестицш» [1]. Вiдповiдно до кейнскнсько1 теори низький рiвень доходiв обумовлюе низький рiвень споживання i заощаджень. Своею чертою, низький рiвень споживання обертаеться неефек-тивним попитом, який визначае вузьюсть внутрiшнього ринку i низькi темпи зростання iнвестицiй. Таю швес-тици спричиняють низьку ефектившсть, низьку прибут-ковiсть i низью стимули до зростання виробництва, що, врешй-решт, знову вiдтворюе низький дохк.
Теорк Дж. Кейнса пiдводить до висновку про не-обхiднiсть стимулювання швестицш. Стимулюючи зростання швестицш i використовуючи мультиплкативний ефект, стае можливим викликати значне пожвавлення економiки шляхом зростання зайнятостЬ Посилений вплив швестицш на зростання валового внутршнього продукту отримав в економiчний теори назву мульти-плiкативного ефекту, а модель, що описуе дану взаемо-дш, - модель мультиплiкатора. Незалежно вк джерел витрат (особистих або державних), чим бiльшi в еконо-мiчних суб'ектiв споживчi витрати у виглядi швестицш-них витрат, тим сильнший мультиплiкативний ефект. У найбкьш загальному виглядi модель мультиплiкатора можна записати як:
М = к А, (1)
де А У - приркт нацюнального доходу; АР - приркт ш-шого фактора; к - мультиплкатор, або числовий коефь цiент.
Звiдси можна виразити мультиплкатор швестицш як коефщент, що показуе ступшь збкьшення су-купного доходу шд впливом приросту загально1 суми iнвестицiй:
М = ^, (2)
А/ К>
де АУ - приркт доходу; А1 - прирiст iнвестицiй.
<с
о
ш С
=П
_а <
=п о
Як видно, економiчна суть коефщента мульти-плiкатора полягае в тому, що, проходячи довгий лан-цюг перетворень, будь-яю додатковi витрати, зокрема й швестицшш, джерелом яких виступають заощадження населення, надходячи в шновацшну мережу, поповню-ють доходи шших економiчних агентш ринку. Щ доходи, отриманi економiчними агентами, становлять плату за ш-телектуальнi та шновацшш продукти й iншi товари та на-данi послуги. Проходячи численш ланцюги перетворень, отриманий дохц кожний раз зменшуеться на частку, що заощаджуеться тим або шшим агентом. Своею чергою, споживана частина передаеться на оплату спожитих то-варш i послуг iншому економiчному агенту мережi i т. д.
На думку Р. Солоу, «необхцно не ткьки шдтри-мувати iснуючий рiвень суспкьного виробництва, а й пiдвищувати його ефектившсть, видкяючи додатковi кошти на шдвищення капiталоозброеностi виробництва» [1, с. 17]. У сучаснш економщ моделi економiч-ного зростання Р. Солоу, спрямоваш на iнновацiйну дЬ-яльнiсть, стають явищами, постiйно присутшми в еко-номiчному розвитку, тобто iз фактора зовнiшнього (ек-зогенного) вони перетворюються у фактор ендогенний (внутршнш). Р. Солоу вважае, що вкладання капiталу в швестици приносять вигоду не ткьки тим фiрмам, куди вони безпосередньо вкладеш, а й шдвищують виробни-чi можливостi вси пов'язаних з ними пiдприемств, що збкьшуе загальний нацiональний дохiд, тобто продуку-ють мультиплiкативний ефект» [2, с. 414].
На жаль, останшми роками в краМ склалася економiчна ситуацш, при якiй мультиплiкатор шве-стицiй мае негативний вплив на формування валового регюнального продукту ^ вiдповiдно, на погiршення соцiально-економiчного розвитку суспкьного виробництва (табл. 1).
За перюд 2010-2014 рр. при середньорiчному темпi приросту валового регюнального продукту на
3,3% доходи населення i заробина плата в номшально-му виразi зростали на 9,1%. Водночас середне щорiчне пiдвищення шдексу споживчих цiн на 3,4% при одно-часному зростаннi податкових видатюв щорiчно на 4,6% спричинили скорочення витрат на придбання товарiв i послуг. Усе це та ряд шших негативних явищ зумовило, починаючи з 2012 р., рiзке скорочення обсяпв вiдкритих заощаджень населення, яю, за висновками багатьох вЬ-домих економюпв, е головним iнвестицiйними важелем економiчного зростання.
Якщо у 2010 р. мультиплжатор iнвестицiй з показ-ником 0,12 хоча б стримував скорочення суспкьного виробництва, то вже з 2011 р. вш почав працювати на спад.
3 метою досл1дження ди механiзму мультиплiкато-ра, спрямованого на економiчне зростання, нами проведеш розрахунки впливу основних факторш виробництва в динамiдi за 2010-2014 рр. на формування валового регюнального продукту (ВРП) регюнш краши. Такими факторами вщбранЬ валовий регiональний продукт, доходи населення, поточш податки, з аощадження населення, каштальш 1нвестидИ. Економгко-математичний механiзм формування ВРП вивчався за допомогою программного пакета МаЛсаё [11]. Автором розроблено ма-трицю показник1в вiдповiдних факторiв (табл. 2).
Показники доходiв населення без субсидш, поточ-них податюв i заощаджень розрахованi з використан-ням документiв Державно1 служби статистики Украши [12; 13].
Побудова матрищ обсягiв доходiв, витрат, поточ-них податкiв, заощаджень населення в динамщ за 20102014 рр. дала можливкть за допомогою программного пакета МаЛсаё провести економiко-статистичний ана-лiз формування валового регiонального продукту як уза-гальнюючого показника рiвня соцiально-економiчного розвитку регiонiв кра1ни. Для розробки кореляцшно-
Таблиця 1
Вплив мультиплкатора iнвестицiй на зростання валового регюнального продукту в УкраТш* (у дтчих цiнах, млн грн)
Показник 2010 р. 2011 р. 2012 р. 2013 р. 2014 р. Динамiчний темп приросту, % 2014 р. у % до 2013 р.
ВРП 845119 1030726 1128984 1152696 962871 3,3 83,5
Доходи населення 707693 826101 950481 1000880 1002113 9,1 100,1
Реальы доходи в % до попереднього року 117,1 108,0 113,9 106,1 88,5 0,9
Витрати населення 747587 932547 1052754 1153544 640389 -0,96 55,5
Заробтна плата 352272 407886 468840 491516 498694 9,1 101,5
Придбання товара \ послуг 674725 839723 971608 1066109 535018 -0,89 50,2
1ндекси споживчих цш, % 109,1 104,6 99,8 100,5 124,9 -3,4
Поточн1податки 54686 64839 73336 72982 145736 27.7 201,5
Заощадження населення 17373 20254 11326 11552 1987 -8,1 17,2
Частка заощаджень у витратах 2,3 2,2 1,1 1,0 0,3 30,0
!нвестицп в основний капрал 126819 170143 193642 179552 151587 3,6 84,4
Мультиплкатор ¡нвестиц1й 0,12 -0,91 -0,96 -0,91 -0,98
<
2 ш
Прим1тка: * - без АР Крим, м. Севастополя i м. Киева. 120
Таблиця 2
Регресшний аналiз формування соцiально-економiчного розвитку регiонiв УкраУни
Область УкраУни Формула формування ВРП Динамiчнi темпи приросту за 2010 - 2014 рр., % о. о ¡5 М г
ВРП Доходiв населення Податмв Заощаджень >5 и Н с е в
Вшницька У = 1,905д1 - 9,337д2 + 1,003д3 - 0,1566д4 - 4,236 = 38,5 1,22 1,12 1,15 1,29 1,28 0,95
Волинська У = 0,078д1 + 1,876д2 - 0,097д3 + 3,326д4 + 6,7 = 21,4 1,1 1,12 1,16 1,01 1,18 0,93
Днтропетровська У = 0,438д1 - 8,581 д2 + 1,218д3 + 4,021д4 - 49,2 = 104,2 0,95 1,04 1,13 -0,6 1,06 0,90
Житомирська У = 1,013д1 - 0,714д2 - 0,508д3 + 2,618 д4 - 1 = 28,3 1,1 1,13 1,13 -0,8 1,2 0,92
Закарпатська У = 3д1 - 7д2 - 4,625д3 + 1 д4 - 7,6 = 29,9 1,08 1,2 1,13 -0,8 1,1 0,98
Запорiзька У = 2,063д1 - 12,42д2 - 0,479д3 + 4,395д4 = 52,8 1,05 1,0 1,10 -0,6 0,97 1,08
1вано-Франшська У = 1,887д1 - 16,113д2 - 0,332д3 - 4,328д4 + 41 = 28,6 1,08 1,13 1,19 -0,8 1,12 0,96
КиТвська У = -0,603д1 + 6,991 д2 + 6,912д3 + 1,639д4 + 23,5 = 65,4 1,2 1,08 1,12 1,19 1,15 1,04
Кiровоградська У = -2,644д1 + 35,249д2 + 1,12д3 + 0,838 д4 + 16,5 = 22 1,08 1,13 1,16 -0,9 1,10 0,98
Львiвска У = 0,339 д1 + 12,14 д2 + 1,13д3 - 2,2д4 +3,4 = 66,5 1,16 1,10 1,14 1,15 1,12 1,04
МиколаТвська У = -0,205д1 + 20,51 д2 - 0,8д3 + 0,1д4 + 4,2 = 35,8 1,02 1,10 1,14 -0,7 0,92 1,1
Одеська У = 1,68д1 - 13,316д2 + 0,836д3 + 5,727д4 + 36 = 55,9 1,02 1,12 1,22 -0,7 0,96 1,06
Полтавська У = -5,283д1 + 72,364д2 + 2,124д3 - 7,798д4 + 85,6 = 38,5 1,15 1,11 1,10 1,48 1,18 0,97
Рiвненська У = 2,292д1 - 9,246д2 - 0,558д3 + 1,864д4 - 4,8 = 26,7 1,11 1,10 1,13 1,76 1,2 0,98
Сумська У = 2,277д1 - 9,246д2 - 0,558д3 + 1,864д4 - 4,8 = 26,7 1,2 1,09 1,13 -0,8 1,13 0,98
Тернопiльська У = 0,504д1 + 6,876д2 - 0,545д3 + 1,701 д4 - 0,3 = 20,3 1,02 1,15 1,19 2,02 1,05 0,97
Хармвська У = 0,027^, + 4,419д2 + 0,246д3 + 0,064д4 - 0,3 =103,2 1,26 1,08 1,14 0,90 1,0 1,26
Херсонська У = 2,562д1 -16,662д2 + 0,285д3 + 1,262д4 - 6,4 = 22,8 1,13 9,7 1,19 -0,9 1,14 0,99
Хмельницька У = 1,935д1 + 6,264д2 + 0,339д3 - 4,474д4 - 4,7 = 35,1 1,18 1,11 1,15 -0,7 1,08 1,09
Черкаська У = 1,481 д, + 3,744д2 + 1,941 д3 - 1,963д4 - 10 = 36,6 1,28 1,34 1,13 1,14 1,04 1,20
Чернiвецька У = -3д1 + 43,069д2 + 14,517д3 + 61,069д4 - 97,5 = 23,2 1,03 1,12 1,23 -0,8 1,08 0,95
Чершпвська У = -1,23д1 + 2,502д2 + 0,425д3 + 3,517д4 - 8,3 = 29,3 1,01 1,10 1,13 -0,8 1,09 0,93
регресшно! моделi формування ВРП регiонiв застосова-на формула:
У = а„ + + а2 + аъ + а4 g4, (3)
де я1, а2, а3, а4 - коефiцieнти регресшного впливу (позитивного або вц'емного) певного фактора на обсяг формування ВРП; ^ - обсяг доходiв населення; g2 - обсяг поточних податкiв на доходи, майно, тощо; g3 - обсяг за-ощаджень населення; g4 - каштальш швестици; а0 - вкь-ний член системи, що умовно означав обсяг факторш, не введених в програму розрахункш; У - вцображае у про-грамi обсяги ВРП у динамщ за роки, що дослцжуються.
Коефiцieнти регреси розрахованi шляхом зктав-лення динамiчних рядiв показниюв вiдповiдних показ-никiв факторiв за перюд 2010-2014 рр. (див. табл. 2). Як видно з моделей формування ВРП областей, мульти-плжатор iнвестицiй спрацьовуе в Харкiвськiй областi з показником 1,26 та Черкаськш областi - з показником 1,20, що е найвищими серед вск регiонiв краши. Шд-тверджуються попереднi дослiдження про функщону-вання в цих регюнах полюсiв зростання регiонального виробництва на основi економiчного розвитку [14]. За
своею суттю капiтальнi iнвестицil в них служать локомотивами зростання економжи краши.
Мультиплжацшний вплив швестицш на зростання виробництва в них дiе в умовах, коли динамiчнi темпи приросту ВРП перевищують темпи приросту iнвестицiй. Джерела швестицш на те-риторiях Харювсько! та Черкасько'1 областей формують-ся переважно за рахунок внутршнк фiнансових ресур-сiв: статутного капiталу, виручки в1д реалiзацil товарiв i послуг, чистого прибутку, амортизацшних вiдрахувань, позик [14; 15]. Водночас у рядi регюшв у 2014 р. значен-ня показниюв мультиплжатора маемо вiд 0,90 до 0,99, що формуе тенденцш скорочення ВРП. Основною причиною такого явища можна вважати нестачу внутршни ресурав у цих регюнах. Подальше збкьшення суми по-датюв та зниження за рахунок цього обсяпв iнвестицiй спричинить зниження обсяпв ВРП i поглиблення спаду виробництва цих областей. Аналiз механiзму мультипль катора зростання (див. табл. 2) свцчить, що вiн спрацьовуе при умовах, коли темпи приросту доходiв населення не перевищують темпи приросту ВРП, а темпи приросту
податюв сприяють формуванню заощаджень населення, достатнк для ix трансформаци в швестици. Разом з тим темпи приросту ВРП повиннi перевищувати темпи приросту швестицш.
У десяти регюнах краши протягом низки рокiв уже склалася структура факторiв виробництва, при якш прирiст iнвестицiй не сприяе економiчному зрос-танню. Мультиплiкатор швестицш тут працюе на ско-рочення ВРП i, вiдповiдно, на попршення сощально-економiчного стану регiону. Ще у восьми областей на-вггь при плюсовому значеннi мультиплiкатор зростання не працюе на розвиток через те, що швестици в них формуються за рахунок не внутршнк виробничих i фь нансових ресурав, а зовнiшнix факторiв у виглядi суб-сидiй з нацiонального бюджету краши.
ВИСНОВКИ
Стабiлiзацiя та шдвищення рiвня сощально-економiчного розвитку регюшв i краши в цкому вима-гають створення умов, за яких всi фактори i ресурси шд-приемництва забезпечують перевищення темпiв приросту валового регюнального продукту над темпами приросту доxодiв населення i податкових нарахувань. За таких умов спрацьовуе мультиплжативний ефект внутрiшнix швестицш, який забезпечуе зростання рiвня соцiально-економiчного регiонiв i краши. Запропонова-ний мехашзм формування мультиплiкатора iнвестицiй, що враховуе структуру виробництва регюшв краши, може бути використаний при розробщ програм розвитку регюшв на перюд 2017-2020 рр. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Дорнбуш Р., Фiшер С. Макроекономка/пер. з англ.
B. Мускнко та В. Овскнко. КиТв: Основи, 1996. 814 с.
2. Мочерний С. В. Економнчна теорiя: пщручник. КиТв: Видавничий центр «Академiя», 2004. 856 с.
3. Kahn R. F. The Relation of Home Investment to Unemployment. The Economic Journal. 1931. Vol. 41, No. 162. P. 173-198.
4. Маршалл А. Принципы политической экономии/пер. с англ. Р. И. Стоплера, под общ. ред. С. М. Никитина. М.: Прогресс, 1983. Т. 1. 430 с.
5. Мэнкью Н. Г. Принципы Экономикс. 2-е сокр. изд. Спб.: Питер, 2000. 496 с.
6. Зарецкая В. Г. Оценка сберегательного потенциала населения региона. Вопросы экономики. 2012. № 7 (97). С. 19-30.
7. Кондратьева З. А. Применение основных методологических подходов к оценке сбережений населения и индивидуальных инвестиций. Финансы населения. 2013. № 20 (158).
C. 31-40.
8. Ватаманюк О. З. Заощадження в економр УкраТни: монографiя. Львiв: ЛНУ iм. Франка, 2007. 536 с.
9. Рамський А. Ю. 1нвестицшний потен^ал домогоспо-дарств: монографiя. КиТв: УЕД, 2014. 352 с.
10. Котис Н. В. Мкце i роль сектору домашшх госпо-дарств у сусптьному вщтворены та економiчному зростанн в УкраМ Аспект. 2014. № 3 (28). С. 3-7.
11. Воскобойников Ю. Е. Регрессионный анализ данных в пакете Mathcad: учеб. пособ. СПб.: Изд-во «Лань», 2011. 224 с.
12. Державна служба статистики УкраТни. URL: https:// ukrstat.org/uk/operativ2014/gdn_ric_udvn_kv14_u.htm
13. Статистичний збiрник «Регюни УкраТни»-2015. Ч. I. КиТв, 2015. 305 с.
14. Одинцов М. М., Одинцова Т. М. Полюса роста регионального и национального производства как основа экономического развития. Б'знес 1нформ. 2017. № 1. С. 94-101.
15. Одшцова Т. М. Мехашзм трансформацп доходiв населення в швестицГТ. Б'знес 1нформ. 2015. № 3. C. 122-126.
REFERENCES
Dornbush, R., and Fisher, S. Makroekonomika [Macroeconomics]. Kyiv: Osnovy, 1996.
Kan, R. F. "Sviaz investitsiy domokhoziaystv i bezrabotitsy" [The Relation of Home Investment to Unemployment]. The Economic Journal. Vol. 41, no. 162 (1931): 173-198.
Kondrateva, Z. A. "Primeneniye osnovnykh metodolog-icheskikh podkhodov k otsenke sberezheniy naseleniya i individu-alnykh investitsiy" [The use of the main methodological approaches to the assessment of the population's savings and individual investments]. Finansy naseleniya, no. 20 (158) (2013): 31-40.
Kotys, N. V. "Mistse i rol sektoru domashnikh hospodarstv u suspilnomu vidtvorenni ta ekonomichnomu zrostanni v Ukraini" [The place and role of the household sector in social reproduction and economic growth in Ukraine]. Aspekt, no. 3 (28) (2014): 3-7.
Menkyu, N. G. Printsipy ekonomiks [Principles of Economics]. St. Petersburg: Piter, 2000.
Mochernyi, S. V. Ekonomichna teoriia [Economic theory]. Kyiv: Akademiia, 2004.
Marshall, A. Printsipy politicheskoy ekonomii [The principles of political economy]. Vol. 1. Moscow: Progress, 1983.
Odintsov, M. M., and Odintsova, T. M. "Polyusa rosta regional-nogo i natsionalnogo proizvodstva kak osnova ekonomicheskogo razvitiya" [The growth pole of regional and national production as the basis of economic development]. Biznes Inform, no. 1 (2017): 94-101.
Odintsova, T. M. "Mekhanizm transformatsii dokhodiv naselennia v investytsii" [The mechanism of transformation of incomes into investments]. Biznes Inform, no. 3 (2015): 122-126.
Rehiony Ukrainy [Regions Of Ukraine]. Part 1. Kyiv, 2015.
Ramskyi, A. Yu. Investytsiinyi potentsial domohospodarstv [Investment potential of households]. Kyiv: UED, 2014.
"Ukrstatorg - publikatsiia dokumentiv Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy" [Ukrstatorg - publication of documents of State statistics service of Ukraine]. https://ukrstat.org/uk/opera-tiv2014/gdn_ric_udvn_kv14_u.htm
Vatamaniuk, O. Z. Zaoshchadzhennia v ekonomitsi Ukrainy [Savings in the economy of Ukraine]. Lviv: LNU im. I. Franka, 2007.
Voskoboynikov, Yu. E. Regressionnyy analizdannykh vpakete Mathcad [Regression analysis of the data in the Mathcad]. St. Petersburg: Lan, 2011.
Zaretskaya, V. G."Otsenka sberegatelnogo potentsiala naseleniya regiona" [Evaluation of the savings potential of the population of the region]. Voprosy ekonomiki, no. 7 (97) (2012): 19-30.
