CC BY
24
Костюкевич А.М., Наливайко Н.Я. Научно-методические подходы к оценке устойчивости дуальных организационно-экономических систем в сфере гидромелиоративного земледелия
Разработаны научно-методические подходы к оценке устойчивости дуальных организационно-экономических систем в сфере мелиоративного земледелия. Установлено, что организационно-экономические отношения между водохозяйственными организациями и сельскохозяйственными производителями на мелиорированных землях являются дуальной организационно-экономической системой. Доказано, что устойчивость организационно-экономических систем в сфере мелиоративного земледелия характеризуется институциональным влиянием на систему с помощью формальных и неформальных институтов, а также зависит от экономических выгод взаимного обмена.
Ключевые слова: мелиоративное земледелие, дуальная организационно-экономическая система, экономическая устойчивость системы, институциональная устойчивость системы.
Kostiukevich A.M., Nalyvayko N.Ya. Some Scientific and Methodological Approaches to Assessing the Sustainability of Dual Organizational-Economic Systems in the Field of Irrigation Agriculture
Some methodological approaches to assessing the sustainability of dual organizational-economic systems in the field of agriculture and reclamation are provided. It is established that the organizational and economic relations between water management organizations and agricultural producers on reclaimed land is the dual of organizational-economic system. It is proved that the stability of organizational-economic systems in the field of land reclamation agriculture has an institutional impact on the system by means of formal and informal institutions, and also depends on the economic benefits of mutual exchange.
Keywords: field of irrigation agriculture, dual organizational-economic system economic system sustainability, institutional sustainability of the system.
УДК 338.482
КЛАСТЕРНИЙ АНАЛ1З Д1ЯЛЬНОСТ1 ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦ1ЙНИХ ОБ'еКТШ АДМШ1СТРАТИВНИХ РЕГЮН1В УКРА1НИ
Х.В. Лт'яшна1
Проаналiзовано динамшу туристичного потоку, регюнально! структури доходiв i витрат туристично! дшльност з метою визначення HanpaMÍB державного регулювання за регюнами Украши та видами туризму для забезпечення стшкого розвитку туристичного ринку на осж^ паритету штересш держави, суб'екпв шдприемницько! дiяльностi та споживaчiв туристичних послуг. Дослщжено потш туриспв та визначено основнi ви-ди туризму в Укрщш. Клaстеризaдiю проведено за допомогою карти Кохонена у бiзнес-aнaлiтичнiй плaтформi Deductor
Ключовi слова: туризм, туристичний потiк, рекреацшна зона, туристичний ринок, туристичний об'ект, туристичний суб'ект, Deductor, клaстеризaцiя, карта Кохонена.
Поставлення проблеми. Рекреацшна зона - складний елемент територь ально1 структури нацiональноí економiки, сприяе зняттю психiчних i фiзичних навантажень, вдаворенню робочо!' сили i володie специфiчним господарським механiзмом. В умовах планово!' соцiалiстичноí економiки фiнансування, фрон-дування, постачання рекреацiйноí зони належало централiзовано через ввдпо-
1 Викл. Х.В. Лш'янша - Тернопшьський надюнальний економ1чний унгверситет
вiднi мшктерства, ведомства, профсшлки, тому рекреацiйну зону розглядали з економiко-географiчного погляду. В умовах ринково! економiки рекреацiйна зона е самостiйним територiальним господарським об'ектом, i 11 економiка роз-виваеться як самостiйна економiчна система. У рекреащйнш зонi як госпо-дарськш системi здiйснюеться вiдтворювальний процес, що охоплюе виробниц-тво робочо! сили i засобiв виробництва, будшництво, здшснення економiчних i зовнiшньоекономiчних зв'язкiв i т. iн. Однак господарський мехашзм рекре-ацiйноí зони е вщкритою системою, що виражаеться у взаемодц з iншими системами сусшльства i е частиною господарського мехашзму держави, що е цшс-ною системою вiдносно не''. Тому шд час планування та оптимiзацií туризму в рекреащйнш зонi потрiбно розглядати 11 як едину систему, вс елементи яко! ви-магають взаемопов'язаного i пропорцiйного розвитку. При цьому виникае низка трудношдв.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Питания розвитку туризму та його роль в нащональнш економщ розглянуто в працях учених туризмознав-ства, економiки, географп. Серед них: МП Мальська, ВВ. Худо, Х.Й. Роглев, Т.Г. Сокол, В.А. Смолш, В.К. Федорченко та ш. Сощальний та економiчний розвиток туризму е актуальним, адже сприятиме зростанню державного бюджету та зайнятосп населення, шдтриманню високого ршня життя населення, зап-роваджуванню новiтнiх способов розповсюджування iнформацií, створенню пе-редумов для покращення илапжного балансу краши, розвитку територiй та ш-ших дшянок економiки Украши.
Виклад основного матерiалу. В умовах розвитку украшсько! держави туризм стае дiевим засобом формування ринкового мехашзму господарювання, надходження значних коштiв до державного бюджету, одшею з форм ращ-онального використання вiльного часу, проведення дозвшля, залучення широких ирошарюв населення до вивчення кторико-культурного спадку. Сфера туризму шдтримуе майже 40 сумiжних галузей i створюе додатковi робочi мiсця. Уже сьогодш на частку туризму припадае 19,6 % зовнiшньоторговельного обороту Украши i 8 % ВВП [4]. Обсяг туристичних послуг, яю надають суб'екти туристично! дiяльностi, у 2007 р. вирк на 44 % i становив 5,5 млрд грн. Всього туристичнi пiдприемства обслужили 2,9 млн туриспв i 2,4 млн екскурсанпв. За-галом можна констатувати той факт, що Украша останшми роками перетво-рюеться з постачальника туристiв для зарубiжних краш у крашу в'1'зного i внут-рiшнього туризму.
Для достовiрного аналiзу здiйснено кластеризацда даних щодо доходш, видаткiв i кiлькостi туристов за рiзними видами туризму впродовж 20112014 рр. Кластерний аналiз проведемо за допомогою Deductor Academic 5.3.
Ус данi подшено на три кластери, щоб виокремити найсильнiшi регiони Украши в дiяльностi туризму та найслабшi регiони за дiяльнiстю. Перший по-казник - показник iз доходш (рис. 1). Для цього аналiзу вибрано данi щодо доходов вiд надання туристичних послуг (без ПДВ, акцизiв i аналогiчних обов'яз-кових платежiв), щодо доходiв вiд екскурсiйноí дiяльностi та суми комкшних, агентських й шших винагород [1, 3-5].
Рис. 1. Карта Кохонена щодо doxodie cyd'eKmie туристичноХ Ыяльностг за регюнами упродовж 2011-2014рр. у Deductor Academic 5.3
До першого нульового кластера потрапив Ки'в, з показником доходов вщ надання туристичних послуг - 4357961,25 тис. грн, з ввдстанню ввд центра кластера на 779399,36 евклвдово'' вщсташ та у ком1рку 20 з ввдстанню вщ центра ко-м1рки на 2290153,76. До другого кластера потрапили: АР Крим - за доходом вщ надання туристичних послуг; м. Ки'в - за сумою по комкшних; м. Севастополь, 1вано-Франювська обл. та Льв1вська обл. - за доходом вщ надання туристичних послуг.
Отже, за перюд з 2011 р. по 2014 рр. Кт'в е найбшьш дохадним мкцем вщ д1яльност1 туристичних суб'екпв, проте якби не анекс1я АР Криму, то твос-тр1в загалом приносив би бшьший дохщ, оскшьки його показники з 2011 р по 2013 рр. настшьки велит, що дали змогу йому в анал1зовану перюда потрапити до другого кластера за потужнктю потоюв доходу. Вагомий внесок у дохщ ту-ристично'' д1яльност1 вносять i захвдш регюни Украши, а саме 1вано-Франк1всь-ка та Львiвська обл., сукупний дохщ за 2014 р. яких становить 372,3 млн грн.
Наступним i не менш важливим е показник з видаткш суб'екпв турис-тично' дiяльностi за перюд 2011-2014 рр. (рис. 2). Для цього аналiзу вибрано даш щодо матерiальних витрат, витрат на оплату пращ, в^ахувань на сощаль-ш заходи, сум нараховано'' амортизацií, шших операцiйних витрат, витрат на розмщення i проживання у готелях та аналопчних засобiв розмiщення, витрат на розмщення i проживання у приватному сектор^ витрат на харчування, витрат на медичне обслуговування, витрат на екскурсшне обслуговування (без транспортних послуг), витрат на в1зове обслуговування, витрат на транспортне обслуговування (зал1зничний транспорт, повиряний транспорт, водний транспорт, мкький транспорт, екскурайш автобуси, оренда автомобшв), витрат на послуги культурно-шзнавального характеру, витрат на шш1 послуги [1, 3-5].
До нульового кластера за витратами потрапила Чершвецька обл. з кшь-кома видами витрат, а саме: за витратами на розмщення i проживання у готелях з1 значенням у 1461283 тис. грн цей показник розмктився на вщсташ 198466,91 вщ центра кластера, у 15 комiрщ вiд й центра на 483967,83 евклвдо-
во1 ввдсташ; за витратами на транспортне обслуговування, а саме на повiтряний транспорт у розмiрi 1096680,78 тис. грн, з вiдстанню вiд центра кластера на 198466,91 евклщово!' вiдстанi. Також до цього кластера потрапили iншi опера-цiйнi витрати та матерiальнi витрати у Киeвi в розмiрi 1429370 тис. грн з вщ-станню вiд центра кластера на 198466,91 евклвдово!' вiдстанi та 706218,05 тис. грн з ввдстанню вщ центра кластера на 54414,91 евклщово!' вiдстанi вiдповiдно
Рис. 2. Карта Кохонена щодо видатюв суб'ектв туристичноХdimibHocml за регюнами упродовж 2011-2014рр. у Deductor Academic 5.3
Витрати на транспортне обслуговування, а саме пов^яний транспорт 3i значенням 366878,775 тис. грн та витрати на iншi послуги, ят використовують-ся у виробництвi в розмiрi 326100,7 тис. грн у Чершпвськш обл. потрапили до другого за потужнктю кластера. До цього кластера потрапили витрати АР Крим на розмщення i проживання у готелях у розмiрi 267804,6 тис. грн та ма-терiальнi витрати у розмiрi 231301,23 тис. грн, 1вано-Франк1вська обл. з iншими операцiйними витратами у розмiрi 206985,625 тис. грн, Кшв з витратами на оплату пращ у розмiрi 130514,65 тис. грн. Найбiльшi витрати на розмщення i проживання туриспв для суб'eктiв туристично! дiяльностi за перiод 2011 -2014 рр. мае Чершвецька обл., а оплата пращ у туристичних суб'екпв найбiльша у Киeвi, також у Киевi найбiльше витрачають коштш на матерiальнi та операцiйнi види туристично! дiяльностi.
Розглянемо показник потоку туриспв за метою !х повдки на перiод 2011-2014 рр. (рис. 3). Для цього аналiзу вибрано даш за метою повдки: служ-бова, дшова, навчання, дозвiлля, вщпочинок, лiкування, спортивний туризм, спецiалiзований туризм та iншi туристичнi повдки [1, 3-5].
До найбшьш потужного кластера щодо потоку туриспв увiйшов Кшв, до котрого туристи 1дуть з метою дозвшля, вiдпочинку та служби, навчання у кшь-костi 1024255 оаб на рiк з вщстанню вiд центра кластера 127657,68 у 20 комiр-цi та у кшькосп 87097 осiб на рш з вiдстанню вiд центра кластера 51695,8 у 10 комiрцi. До цього кластера також увшшов АР Крим, куди туристи "дуть з метою дозвшля, вiдпочинку у кшькосп 95287 осiб на рж з вiдстанню вiд центра кластера 51695,8 у 10 комiрцi.
Рис. 3. Карта Кохонена щодо потоку туристЬв за метою ix поездки за регюнами упродовж 2011-2014рр. в Deductor Academic 5.3
З метою дозвшля та вщпочинку до другого кластера потрапили: Львшсь-ка обл. з кшьюстю турислв 58124 оаб на рш, м. Севастополь з кшьюстю туриста 55139 ошб на рш, Харкшська обл. з кшьюстю туристiв 54679 осiб на рш, До-нецька обл. з кшьюстю туристiв 39511 осiб на рш, 1вано-Франкшська обл. з кшьюстю туристiв 37142 осiб на рш, Одеська обл. з кiлькiстю туриста 34905 ошб на рiк, Дншропетровська обл. з кiлькiстю туристiв 33917 ошб на рiк. Також до цього кластера потрапив АР Крим з кiлькiстю туристiв 39164 оаб на рiк, котрi пршхали з метою лшування.
Висновки. Основною метою туриста за регюнами УкраТни е дозвiлля та вiдпочинок, тому потрiбно розвивати iншi види туризму, щоб туристи мали бшьший вибiр у туристичнш дiяльностi.
Формування нацiонального туристичного продукту мае Грунтуватися на об'ективних передумовах розвитку, наявних туристсько-рекреацiйних ресурсах, використанш класичного поеднання природних i культурно-iсторичних ресур-сiв, етнорелiгiйнiй самобутност регiонiв краТ'ни. Важливим, на нашу думку, е сприяння розвитку туризму i його iнфраструктури на основi врахування регь ональних особливостей Украши. Прюритетними напрямами для урiзноманiт-нення туристичних пропозицiй УкраТни на мiжнародному ринку е розвиток культурно-пiзнавального, екскурсшного, релiгiйного, екологiчного, спортивного, а також сшьського туризму.
Лггература
1. Туристична дiяльнiсть в УкраТш у 2011 рощ // Державна служба статистики Украши. -
2012. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2012/08_2012/ bl_td_2011.zip.
2. Статистична шформацЛя Державно!" служби статистики Украши // Державна служба статистики УкраТни. - Офщ. вид. - 2011. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. ukrstat.gov.ua.
3. Туристична дiяльнiсть в УкраТш у 2012 роцi // Державна служба статистики УкраТни. -
2013. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2013/bl/07/ bl_td_12.zip.
4. Туристична дiяльнiсть в Украгш у 2013 рощ // Державна служба статистики Украши. -
2014. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2014/bl/05/ bl_tyr_13.zip.
5. Туристична дiяльнiсть в Украгш у 2014 роцi // Державна служба статистики Украши. -
2015. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2015/bl/04/ bl_td_14.zip.
6. Стеченко Д.М. Науково-методичш основи тдвищення ефективност використання при-родно-рекреацшного потендiалу регiону / Д.М. Стеченко, 1.В. Безуглий // Вюник Д1ТБ : зб. наук. праць. - Сер.: Економжа, оргашзацш та управления падприемствами туристично! щдустрц та ту-ристично! галузi загалом. - 2009. - № 13. - С. 117-125.
Надшшло до редакцп 31.03.2016 р.
Липьянина К.В. Кластерный анализ деятельности туристическо-рек-реационных объектов административных регионов Украины
Проанализирована динамика туристического потока, региональной структуры доходов и расходов туристической деятельности с целью определения направлений государственного регулирования по регионам Украины и видам туризма для обеспечения устойчивого развития туристического рынка на основе паритета интересов государства, субъектов предпринимательской деятельности и потребителей туристических услуг. Исследован поток туристов и определены основные виды туризма в Украине. Кластеризация проведена с помощью карты Кохонена в бизнес-аналитической платформе Deductor.
Ключевые слова: туризм, туристический поток, рекреационная зона, туристический рынок, туристический объект, туристический субъект, Deductor, кластеризация, карта Кохонена.
Lipjanina K. V. Cluster Analysis of Tourist Recreational Facilities of the Administrative Regions of Ukraine
The dynamics of tourist flow, the regional structure of income and expenditure of tourism is analysed in order to identify areas of state regulation in regions of Ukraine and type of tourism to sustainable development of the tourism market on the basis of parity of interests of the state, businesses and consumers of tourism services. The subject of research is the analysis of tourist and recreational facilities administrative regions of Ukraine, through clustering. The aim of the research is to study the flow of tourists and identification of the main types of tourism in Ukraine. Clustering was carried out using Kohonen maps in Deductor business analytic platform.
Keywords: tourism, tourist flow, recreational area, the tourist market, tourist attraction, tourist entity, Deductor, clustering, Kohonen map.
