CC BY
20
УДК630.6:577.4 М.О. Процишин -ЛНУiМ. 1вана Франка
ЗАХИСТ I В1ДТВОРЕННЯ Б1ОР1ЗНОМАН1ТТЯ КАРПАТ
Розкрито питання проекту Iнiцiативи Карпатського Еколопчного PerioHy, Проекту дослщження та збереження цiнних мiсцевих популяцш великих хижаюв: ведме-дiв, вовюв, рисей та способи ix ре^зацн. Описано сучасний стан бiорiзноманiття та еколопчний стан Карпат. Наведено статистичш данi. Охарактеризовано напрямки дь ядьносй роботи заповщнишв.
Ключовi слова: бiорiзноманiття, заповедник, хижаки, експедидiя, план збереження, краши партнери, метод.
M. O. Protsyshyn - Lviv NU of Ivan Franko The protection and reproduction of Carpathian biodiversity
This article is devoted to the issues of the project of Initiative of Carpathian Ecological region, project of investigation and saving valued local populations of big beasts: bears, wolfs, lynxes and ways of their getting into life. Up-to-date state of biological diversity and ecological state of Carpathians are described. There are statistics. The ways of activity of reservation are characterised.
Займаючи загальну площу 209 256 км, Карпатська прська система, по-ряд з Альпами та Балканами, характеризуемся найбшьшою бюлопчною pi3-номаштнктю на бвропейському континент! Тут збереглись ушкальш при-родш об'екти - значн масиви пралкш, ендемiчнi та релiктовi види рослин i тварин, рщккш рослинн угруповання. Поряд з розмайтям бюлопчних видiв та ландшафтiв Карпати представляють величезне рiзноманiття духовних та культурних цiнностей, народних традицiй. Завдяки свош цiнностям, що ма-ють величезне значения в глобальному масштаб^ WWP (Всесвiтнiй Фонд Природи) включив Карпати до "Global-200" - реестру найбшьш унiкальних екологiчних регiонiв свiту.
Однак зараз, в епоху технологiчного прогресу, значних сощально-еко-номiчних та частково полиичних змiн, регiон Карпат перебувае в небезпещ. Такi фактори, як вирубування лiсiв, iнтенсифiкацiя аграрного сектору, вису-шування заболочених територiй, урбашзащя та iн. змiнили гiрський ландшафт майже до невшзнання. Звщси руйнуються лiси, луки та ржи. Перед регюном все серйознiше постае питання: як вижити у сучасному свiтi та збе-регти ушкальш природш i культурнi цiнностi старих часш?
У вiдповiдь на це запитання, органiзацiя з охорони природи WWF зап-ровадила в життя так звану Iнiцiативу Карпатського Еколопчного регюну. Метою Iнiцiативи е збереження природи Карпатських гiр та шдтримка мiсцевоí економiки i культури на користь теперiшнiм та прийдешшм поколiнням людей, яш проживають у самому серцi бвропи. Сама ж Шщатива Карпатського Екологiчного регюну е прикладом ушкально1 спiвпрацi бшьш нiж 50 оргашза-цiй з семи бвропейських краш (Австрiя, Польща, Румунiя, Словаччина, Угор-щина, Украна та Чеська Республiка). Спiльнi зусилля партнерш Iнiцiативи спрямованi на розвиток та збереження природи уах Карпат, незважаючи на полiтичнi та сощальш кордони. Тшьки працюючи в цьому вимiрi, вимiрi який використовуе природа та природш процеси, Iнiцiатива може мати усшх у до-сягненш сво1х цшей по збереженню природи та стшкого розвитку у Карпатах.
WWP запроваджуе Iнiцiативу Вступу до GC
22 листопада 2001 року мiжнародна органiзацiя охорони природи WWF (Австрш), розпочала Iнiцiативу вступу до бвропейського Союзу. Ця Шщатива буде тривати три роки. Ii мета - шдвищити обiзнанiсть про наяв-ний стан загрози розвитку довкшля у зв'язку з розширенням бвропейського союзу i поряд з цим можливосп охорони природи. Iнiцiатива WWF вступу до бвропейського Союзу буде ткно сшвпрацювати з установами СС, нацюналь-ними урядами, комерцiйними структурами та неурядовими органiзацiями (НУО). Найважливiшою рисою еколопчно! полiтики бвропейського Союзу е впровадження у крашах-членах СС законодавства, за яким буде створено Свропейську мережу природоохоронних територiй. Однак за даними WWF на даний час у крашах-членах СС спостерiгаеться дуже незначне впровадження такого законодавства. Всупереч загальним уявленням про Центральну та Схвдну Свропу, де переважають мертвi лiси та промислове виснажеш те-риторп, майбутнi держави-члени зi Сходу внесуть до бвропейського Союзу величезну частину природного багатства континенту, включаючи останнi ве-ликi плошд непорушено! живо! природи. Тому WWF вiрить, що створення природоохоронно! мереж^ так звано! Наш-ге 2000, е надзвичайно важливим у кра'нах, що готуються до вступу в СС, де ландшафти та природш територц без сумнiву зазнають сильного впливу розвитку iндустрii чи iншого госпо-дарства, а iснуючi системи охорони природи дуже часто е недосконалими.
WWF турбуе той факт, що питания довкшля було знято шд час розши-рення СС, i що до голосу мкцевого населення не завжди прислухаються. Метою WWF е продемонструвати, що вступ до СС мае також i справжш еколо-гiчнi вигоди, але можливостi для досягнення цих вигод на даний час ще не використовуються. WWF наводить приклад, що багато законодавчих та адмь шстративних систем, яш були прийиятi крашами, що е серед кандидатiв на вступ до СС з метою 1хнього узгодження з СС, мктять суворiшу охорону та чiткiшi стимули для довкiлля, нiж тi закони, яш iснували до цього.
1шщатива WWF "Велик хижаки Свропи" Мгжнародна
експедиц1я з вивчення великих хижих ссавщв Карпат
До великих хижих ссавщв Карпатського регiону вiдносять три види -вовка (Canis lupus), рись (Lynx lynx) та бурий ведмщь (Ursus arctos). За найновтими даними тут проживають понад 4000 особин вовка, 2500 рисей та 8000 бурих ведмедш. Проте останшми роками велит хижi ссавцi Карпат опинилися пiд значною загрозою. Перехвдний перiод вiд планово!' до ринко-во! економiки в Карпатському регюш стимулював посилення тиску людини на природу, розвиток таких негативних явищ як браконьерство, вирубування лк1в, деградацiя ландшафтш тощо. Така ситуащя привертае увагу багатьох науковцiв та природоохоронних оргашзацш до Карпат.
З 23 грудня 2001 року до 4 ачня 2002 року в Украшських Карпатах працювала мiжнародна експедищя в рамках Проекту Всесвiтнього Фонду Природи (WWF) "Велит хижаки Свропи". До складу украшського етапу ек-спедицп увiйшли Валерiя Сальваторi - науковець з Сауптгемтошвського уш-
верситету, що у Великобритании Марiя-Елiза Гобелiнк з Римського зоопарку (Iталiя) та зоологи з Карпатського бюсферного заповiдника (Украша) - Ярослав Довганич, Василь Покиньчереда та Богдан Годованець. Основна мета ек-спедищ! - збiр iнформацií про сучасний стан популяцш вовка, рисi та ведмедя у Карпатах, визначення ix кiлькiсних та яккних характеристик, встановлення основних лiмiтуючиx факторiв та вироблення засад щодо Ix збереження. На-уковщ вщыдали територй' Карпатського, Ужанського й Вижницького нащ-ональних природних паркiв, природного заповедника "Горгани" та Карпатського бюсферного заповiдника. Збiр шформацц здшснювався рiзноманiтними способами: проводився пошук тварин та 1х слiдiв у природних умовах, вивча-лися рiзнi джерела шформацп - звiти, публ^а^!, архши, картотеки, проводи-лося опитування та анкетування фах1вщв, мiсцевого населения. Було зiбрано багато рiзноманiтниx матерiалiв, зокрема картографiчниx. Наступний крок -ретельне опрацювання та аналiз зiбраноl шформаци з використанням найсу-часнiшиx технологш, наприклад географiчниx iнформацiйниx систем (Г1С).
На превеликий жаль, ситуацiю з великими хижими ссавцями в Укра-шських Карпатах назвати благополучною аж шяк не можна. Такi фактори як браконьерство, нерацюнальне ведення лкового та мисливського господар-ства призвели до того, що чисельнiсть цих тварин рiзко зменшилася, 1х кор-мова база пiдiрвана, а фактор турбування значно посилився. У свою чергу низька чисельнкть диких копитних та iншиx тварин, що е традицшними об'ектами полювання для хижих ссавцiв, змушуе останнix нападати на свш-ську худобу i тим самим пiдписувати собi смертний вирок. Таким чином, як-що не вжити негайних i радикальних заxодiв, великi xижi ссавцi зможуть найближчим часом зникнути з Украшських Карпат, як це вже вщбулося про-тягом минулого сторiччя на реши територй' Украши.
Досягнення Шщативи
Карпатсько-Дунайський Самми глав держав (Бухарест, кытень-тра-вень 2001р.). 29-30 квiтня 2001 року в Бухареста пройшов Саммгг глав держав з питань довкшля та сталого розвитку у Карпатах та Дунайському регюш. Органiзаторами саммиу виступив уряд Румунп та WWF. На саммт були присутнi бшьш нiж 400 учасник1в та 380 журналкпв. Разом з державними делегащями бвропейських кра'н (Австр1я, Албашя, Болгар1я, Босшя-Герцего-вина, Македошя, Республiка Молдова, Нмеччина, Польща, Словацька Рес-публша, Словешя, Угорщина, Украша, Хорватая, Чеська Республша та Федеративна Республжа Югослав1я) у саммiтi взяли участь 8 мшстр1в з питань довкшля, а також високопоставленi представники Светового Банку UNECE, ПРООН, ЮНЕП, бвропейсько! Комки, керiвництва 6С, Договору про Ста-бiльнiсть та ОЕСР.
Основна частина роботи Саммiту була сформована на основi заходав Iнiпiативи. Карпатського Еколопчного регiону. Зокрема, була представлена д1яльнкть 1КЕ. Завдяки. Саммiту нацюнальш та мiжнароднi зусилля зi збереження та сталого розвитку Карпатського регюну та ржи Дунай вступили в нову фазу координацц та сшвпращ.
Надзвичайно важливим кроком у визначеннi загальних шлях1в збере-ження довкiлля та сталого розвитку було прийняття " Декларацл про довкiлля та сталий розвиток". Декларацiя була затверджена 14 главами держав та 1х представниками. Цей документ зобов'язуе кра'ни до регюнально!' спiвпрацi з питань довкшля та сталого розвитку.
У робоп Саммiту взяли участь також таю фундатори, як ЮНЕП, ЕС, иЖСЕ, Свiтовий Банк, ЕБРР та ПРООН. Вони виразили свое бажання шд-тримати проекти в регiонi. А це ще раз засвiдчило про вплив КЕ1 на розвиток мехашзму фiнансування Карпатського регiону.
Важливим моментом роботи Саммиу було внесення пропозицп з боку украшсько!' делегацií щодо прийняття Карпатсько!' Конвенцií - правового мехашзму, який би шдтримував регiональну охорону та сталий розвиток Карпатського регюну. Як результат, було розроблено правовий механiзм для збе-реження та сталого розвитку Карпат у контекста 2002 року, проголошеного ЮНЕСКО "Мжнародним Роком Пр".
Рис 1. Процес 1нщативи Карпатського Екологiчного регшну
Ыщатива Карпатського Еколопчного регiону е прикладом ушкально!' спiвпрацi бiльш нiж 50 оргашзацш з семи Европейських кра'н (Австрш, Польща, Словаччина, Чеська Республiка, Угорщина, Укра'на), якi взяли на себе зобов'язання пропагувати збереження природи та, стшкий розвиток у Карпатах.
Укра'на е одшею з активних кра'н - учасник1в Iнiцiативи Карпатського Еколопчного регюну. Серед оргашзацш, ят представляють нашу крашу в цьому великомасштабному проектi можна назвати такi, як Карпатський бюс-ферний заповiдник, еколопчний клуб "Карпати", громадську екологiчну оргашзацш "Еко-Екс", екологiчний клуб "Рутешя", екологiчний центр "Тиса", Державний Природознавчий Музей Нацюнально!' Академп Наук Укра'ни та багато iнших. Всi щ оргашзацц активно спiвпрацюють в рамках Шщативи з метою збереження ушкально!' природи Карпатських гiр та шдтримки мкцево!'
економiки i культури для майбутньо1 користi людей, ят проживають у самому серщ бвропи.
Карпатський бшсферний sanoeidrnK е одним з найбiльших заповвд-никiв Украши. Вш був створений у 1968 рощ як державний заповвдник (за постановою уряду). У 1992 рощ - отримав статус бюсферного. Загальна пло-ща заповiдника складае на сьогоднi 53400 га. Завдяки кластернiй територь альнш структурi заповiдник досить повно репрезентуе як ландшафтне, так i бiогеографiчне рiзноманiття Схiдних Карпат. Майже 90 % територц заповщ-ника вкрито лками - переважно пралiсами. Тут представлеш найкраще збе-реженi карпатсью екосистеми, якi служать осередками для багатьох рвдкк-них i зникаючих видш рослин i тварин. 64 види рослин i 72 види тварин, mi охороняються у заповвднику, занесенi до Червоно!' книги Украши. Карпатський бiосферний заповiдник е одним з найбшьших наукових та еколого-осви-нiх центрiв Карпат. Адмшктращя заповiдника активно працюе в напрямку охорони унiкальних природних екосистем та освоения потужного рекре-ацшного потенщалу, що вiдповiдатиме стратегiчнiй метi розвитку усього Карпатського регюну.
ЕкологЫний клуб "Карпати" е неурядовою громадською оргашза-цiею, яка була створена у 1996 рощ. Головною метою Еколопчного клубу е сприяння збереженню та вiдновлению природи Карпат. Основними напрям-ками та формами дiяльностi органiзацií е: збiр та аналiз iнформацií про стан навколишнього природного середовища, зокрема iсиуючих природно-запо-вщних об'ектiв та прилеглих до них територш, пошук об'ектiв природи, що потребують особливо!' охорони; розробка рекомендацш щодо оптимiзацií режиму кнуючих природоохоронних територiй та пiдготовка матерiалiв для створення нових; сприяння розвитку еколопчного туризму в регюш; прове-дення екологiчноí освiти i виховання; участь в екологiчних експертизах та ш З 2000 року еколопчний клуб "Карпати" бере активну участь в реалiзацií проекту WWF " Iиiцiатива Карпатського Екологiчного регюну".
Державний Природознавчий Музей Нащональног АкадемиНаук Ук-рагни був заснований у 1870 рощ. Вш е одним з найдавшших музеш такого типу на УкраМ, з давшми традищями ведення наукових дослвджень, еколо-гiчноí освiти та охорони природи. Музей нараховуе приблизно один мшьйон зразюв гербарда, зоологiчнi, палеонтолопчш та геологiчнi колекцц. А його спецiалiзована бiблiотека налiчуе майже 100 000 томш. У музе1 працюе 30 на-уковщв, яш проводять дослiдження бiологiчного розмаггтя по всш територií Украши, а також сшвпрацюють з колегами з-за кордону.
Одеський проектний офк WWF було створено у кытш 1998 року. Основна мета дiяльностi офку - сприяти збереженню основних заболочених територш та проекту вщновлення "Partners for Wetlands" у дельп рiчок Дунай та Днктер, а також прибережному регюш Чорного моря. ОПО WWF активно сшвпрацюе з партнерами КЕ1 на УкраМ в налагодженш контакпв та ство-реннi мережi партнерш та зв'язку з зарубiжними колегами. Представник ОПО WWF Роман Озо у сшвпращ з КБЗ веде ще один напрямок дiяльностi 1шщ-ативи Карпатського Екологiчного регiоиу - Г1С (географiчнi iнформацiйнi системи).
Шщатива Карпатського Екологiчного регiону е ушкальною у своему великомасштабному екорегiональному пiдходi Працюючи в межах усiеí при-родно1 частини Карпат, Iнiцiатива об'еднуе людей та зусилля щодо розвитку та збереження природи, незважаючи на полтгичш та соцiальнi кордони. Тшь-ки працюючи в такому масштаб^ який використовуе природа та природш процеси, Iнiцiатива може мати усшх у досягненнi сво1х цшей по збереженню природи та стiйкого розвитку у Карпатах.
Табл. 1. Карпати у фактах та цифрах
Загальна площа 204 700 км2
Розмiри Довжина 1500 км, 350 км ширина
Найвищий пiк 2665 м, Герлаховський штгг у Високих Татрах, Словаччина
Карпатськi краши Румушя (55 %), Словаччина (17 %), Украша (11 %), Поль-ща (10 %), Угорщина (4 %), Чеська Республша (3 %), Авсгрiя (1 %)
Витоки найбiльших рiк Вюла, Днiсгер, Прут, Тиса га численш притоки Дунаю
Геолог1я Карпатськ флiшi, з невеликою площею вапняюв та гранiгiв
Населення 16-18 млн.
Головнi економiчнi сектори Сшьське господарство, лiсове господарство, туризм, мюцева iндусгрiя, видобування корисних копалин
Площа шд охороною 16 % тд рiзними формами охорони
