CC BY
16
В1СНИК ПРИАЗОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХН1ЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 2008 р. Вип. № 18
УДК 331.003
Алктаева A.B.*
ЗАГАЛЬШ П1ДХОДИ ТА КРИТЕРП ОЦ1НКИ С0Ц1АЛЬН01 ЕФЕКТИВНОСТ1
Досл1джено загалът nidxodu, щодо еизначення сощалъног ефективност1 та встановлено критерп и оцгнки на локальному, муниципальному, реггональному i загалъно державному piennx. Запропоноеано приоритетт напрямки для розеитку тдприемстеа та державы на ocnoei еизначення та анал1зу сощалъног ефектиеност1.
При переход! вщ адмшютративно-командно! ckohomíkh до ринков oí. полггика украшсысих шдприемств була спрямована на досягнення любою цшою максимально можливого прибутку, без урахування принцишв сощально! справедливости У зв'язку з цим, в наслщок ринкових перетворень, що вщбувалися в постсощалютичних крашах ¡снуюча система на думку К. Мшульського, „складалася за двома напрямами: а) формування деяких основних рис традицшного кашталютичного суспшьства, перш за все затвердження приватно! власносп i деяких ринкових мехашзм1в; б) пристосування вщносин приватно! власносп i ринкових механ1зм1в до потреб п остсо ц i ал i ст и ч hoí ел!ти, не готово! прийняти модель сучасного сошалпованого кап!тал!зму з !! обмеженнями повноважень власника в суспшьних ¡нтсрссах. шдкоренням критер!ям економ!чно! ефективност! i т.д. В результат!, на вщмшу в!д сошалпованого кап!тал!зму захщного св!ту ... затверджуеться асоц!альний каштал1зм постсощалютичного типу"[1].
3míhh, що вщбуваються в економ!ц! розширюють незалежн!сть дш, самост!йн!сть i свободу суб'ект!в господарювання при вибор! та зд!йсненн! економ!чно! д!яльност!; встановлюють !ндив!дуал!зовану мотивац!ю ризику i високого кшцевого результату; формують персошфшовану в!дпов!дальн!сть за сво! ршення, д!! та результата робота; призводять до виникнення можливосп б!льш гнучко й оперативно адаптувати сусп!льне виробництво до ситуацш, що пост i й но змшюються тощо. Але незважаючи на таю позитивн! момента на першому еташ bcí ui перетворення спричиняють виникнення кризових явищ у нацюнальнш ckohomíuí. зниження матер1ального i культурного р1вня життя значно! частини населения, ¿стотне послабления ckohomíhhoí безпеки краши, дешдустр1ал1защю, сощальну та полтину нестабшьшсть, розшарування суспшьства на вузьке коло багатих i широку масу малозабезпечених, наростання незадоволеносп населения сконо\пчною псштикою держави, моральну деградащю, зростання злочинносп тощо [2 - 4] .
Все це призвело до того, що сьогодш перед кер1вниками держави та шдприемств постае дуже серйозна проблема необхщнють врахування не тшьки ринкового попиту, але й Bciei' сукупносп потреб суспшьства, у тому числ1 й сощальних. Умовою нормального розвитку економши стае не тшьки ефектившсть використання господарських pecypciß, але й сощальна ефектившсть господарювання, тобто вщдача для суспшьства. В суспшьшй cbíjomoctí. бшып 4Ítko, шж коли-небудь, формуються сощальш вимоги щодо державно! ckohomíkh. бпнссу. уявлення про сощальну справедливють та вщповщальнють шдприемця.
Метою дано! стата е дослщження критернв визначення сощально! ефективносп на локальному, мунщипальному, регюнальному, загально державному р1внях та обгрунтування hcooxuhoctí И визначення.
Об'ективне оцшювання сощально! ефективносп пов'язане з суттевими труднощами через вщсутшсть обгрунтовано! методики и визначення. У зв'язку з цим можна спиратися на дещо штуггивне i емшричне уявлення про принципов! шдходи до оцшки сощально! ефективносп. На погляд автора без ретельного вивчення питания, стосовно оцшки i аналпу юнуючого р1вня сощально! ефективносп неможливо приймати правильш нормативш, законодавч1 та управлшсью ршсння. щодо управлшня сощальною ефектившстю та и шдвищенням.
*ПДТУ, acnipaHT
Сучасш науковщ [3 - 6] видшяють декшька р1вшв визначення сощально! сфсктивносп. що складаеться в ступеня сощального захисту людей 1 р1вня задоволення 1х сощальних потреб (рис. 1).
На першому локальному р1вш перш за все повинен визначатися ступшь задоволення сощальних потреб пращвниюв за рахунок власних засоб1в пщприемств 1 оргашзацш. Тобто на цьому р1вш необхщно проводити анал1з сощальних потреб пращвниюв, що повинш задовольняти са\п пщприемства. До таких потреб вщносять:
- збщыпення розм1ру оплати пращ понад встановленого державою мшмального р1вня заробтю! плати;
- матер1альне та моральне стимулювання за результатами пращ;
- видача безвщсотково! позики на придбання власного житла;
- надання безкоштовних пупвок до лшувально-оздоровчих установ, або оплата частини 1х вартостк
- дотацп установам громадського харчування пщприемства (оргашзацп);
- буд1вництво власних лшарень, спортивних комплексов, дитячих дошкщьних установ, будинюв культури, баз вщпочинку;
- забезпечення умов пращ, що вщповщають нормативним;
- надежна охорона навколишнього природного середовища;
- напрям пращвниюв на навчання 1 стажування за рахунок засоб1в пщприемства.
Рис. 1 - Р1вш визначення сощально! сфсктивносп
Також при анал1з1 сощально! ефективносп на цьому р1вш необхщно звертати увагу на порушення сощальних гарант!й в сфер1 пращ: юнування тшьов1 системи оплати пращ; пщб1р, та розстановку кадр ¡в без урахування об'ективних особово-квал1ф1кацшних якостей пращвника, а за принципом власного вподобання; невщповщнють оплати пращ, форм та засоб1в морального та матер1ального стимулювання реальним результатам пращ 1 особистому вкладу пращвниклв. р1вень забруднення навколишнього середовища.
На другому - мунщипальному та третьому - регюнальному р1вш повинна проводитися ощнка сощально значущих заход1в, що здшснюються за рахунок мюцевих (мунщипальних) бюджета. До таких заход ¡в можна вщнести:
- встановлення 1 виплата фшансово! допомоги багатодтшм амям. д1тям, що втратили одного або обох батьюв, швалщам, учасникам та дтш вшни;
- фшансування мюцевих оргашзацш 1 пщприемств невиробничо! сфери;
- проведения сощально-аптащйно!' роботи, що буде спрямована на пщвищення моральносп та р1вня культури, особливо серед мол од ¡.
Як видно ¿з рисунку 1 ощнка сощально!' сфсктивносп на загальнодержавному р1вш включае в себе оцшку на регюнальному, мунщипальному та локальному р1вш при цьому також
необхщно проводити анал1з 1 заход ¡в. що здшснюе сама держава:
- встановлення 1 регулювання мшмально! заробтю! плати вам категор1ям пращвниюв пщприемств 1 оргашзацш;
- встановлення 1 виплата пенсш, стипендш 1 фшансово! допомоги сощально незахищеним шарам населения;
- регулювання цш 1 вартосп комунальних послуг, та продукпв першочергового споживання;
- бюджетне фшансування оргашзацш 1 пщприемств невиробничо! сфери в межах встановлених л1мтв;
- здшснення загальнодержавних сощальних програм.
- р1вень виробництва товар1в народного споживання в загальному обсяз1 виробництва за певний пер ¡од часу.
Очевидно, також, що одним з головних узагальнених показниюв сощально!' справедливое^ в економ1щ може служити я клеть життя населения. А високий р1вень якосп життя безпосередньо зв'язаний з ефектившетю економши в щлому.
Конкретне визначення р1вня сощально! ефективносп на вслх р1внях оцшювання сощально! ефективносп повинне охоплювати не тщьки клльклснс вим1рювання ефекту витрат по вели сукупносп здшенюваних заход ¡в. характер яких дозволяе це зробити, а також яклену характеристику груп заход ¡в. по яких клльклснс вим1рювання прямого ефекту е неможливим. Кшыасне вим1рювання сощально! ефективносп окремих груп здшенюваних заход ¡в зводиться до числення економ1чного ефекту 1 витрат на його досягнення з подалыпим 1х пор1внянням. При цьому у кожному окремому випадку слщ застосовувати специф1чний способ його визначення, який став вщомим ¡з завершених наукових розробок або рекомендований консультантами-фах 1 вцями. Яклсна характеристика ефективносп певних груп сощальних заход ¡в повинна передбачати бщып-менш детальний словесний опис 1х реального (можливого) впливу на результатившеть виробництва 1 життед1яльшсть населения. Причому результата кллькленого вим1рювання потр1бно доповнювати якленою характеристикою впливаючих на не! чинниклв 1 на цш основ1 робити правильш загальш висновки, що стосуються р1вня II динампш.
Проведения комплексно! ощнки сощально! ефективносп необхщно для того, щоб розв'язати на практищ проблеми пщвищення р1вня сощально! ефективносп в економ1щ держави, включаючи профилактику [ усунення причин виникнення сощальних проблем. Зрозумщо що це можливо рсалпувати лише завдяки проведению щлого ряду економ1чних 1 сощальних програм на загальнодержавному, мунщипальному, регюнальному та локальному р1вш, а для цього потр1бш значш фшансово-економ1чш ресурси, якл можуть бути накопичеш тщьки в результат! створення високоефективно! 1 конкурентноздатно! економши. Проте цього далеко недостатньо, осклльки наявш ресурси потр1бно рацюнально розподщити, використовувати в першу чергу для стабЫзацп. а пот1м розвитку сощально! сфери економши. Тому «...курсу на модершзащю однозначно вщповщае сощальна полиика вир1внювання стартових можливостей. Дане положения пщтверджуеться доевщом вах розвинутих кра1н - вщ США до Японп: ефектившеть економши 1 темпи тсхнолопчного розвитку в них там вище, чим нижче ступшь сощально! нср1 вноси» [3].
Осклльки неухильне зростання сконом1чно! ефективносп е клнцсвою метою багатоаспсктно! д1яльносп пщприемств 1 оргашзацш, економ1чну ефектившеть вщносно сощально! потр1бно вважати пром1жною. Р1вень сконом1чно! рсзультативносп суб'екпв господарювання служить лише матер ¡ал ьно-фшансовою базою для виршення тих або шших сощальних проблем. 3 урахуванням саме ще! важливо! обставини кожному пщприемству (пщприемцю) необхщно непросто максимпувати свш прибуток, а утримувати його на достатньому р1вш, спроможному для збереження 1 розвитку ф1рми в конкурентному ринковому середовшщ. Прибуток, що залишаеться понад цього р1вня необхщно спрямовувати на проведения сощальних заход ¡в. пщвищення заробтю! плати пращвникам. полшшення екологн, тощо. «Пщприемець, ¡снуючи в суспщьств11 неминуче знаходячись залежно вщ нього, повинен з необхщшетю не тщьки розвивати свш бпнсс. одержуючи вщповщний пщприемницысий дохщ, але 1 враховувати суспщьш настро! 1 в тш чи шипи \iipi задовольняти сощальш вимоги населения» [2]. Тому що саме населения служить зовшшшм фактором, що ¡стотно впливае на розвиток самого бпнссу. а його задоволення е основним джерелом отримання пщприемницького прибутку. Якщо я клеть життя населения буде зростати, тобто
бшышсть населения буде мати р1вень прибутку вищий за мшмальний, то й споживання нацюнального продукту буде вище i прибуток пщприемства, а з ним i бюджет держави також буде збшыпуватись. Саме тому на погляд автора на пщприемств1 загальну стратеги розвитку необхщно спрямовувати не на максим1защю прибутку, а на бшып висою показники таю як: со шаль на справедливють, р1вн1сть та загальне благо населения.
Звюно для здшснення таких заход ¡в пщприемству необхщна шдтримка мунщипальних, регюнальних i особливо державних властей. На цих р1внях також необхщно переглядати сво! npiopHTCTH задля проведения ефективно! сощально! та сконо\пчно!' псштики. На загальнодержавному piBHi необхщно створити законодавчу та нормативну базу, що буде сприяти соцюлопзацп. Необхщно також переглянути ставку податку на прибуток. Наприклад завдяки його зниженню, частину ко um в. як i рашше, спрямовувати в державний бюджет, а шшу частину, зобов'язувати кожне пщприемство використовувати на сощальш заходи. Зрозумшо, що за здшсненням таких заход ¡в необхщно розроблювати та здшснювати державний контроль.
Подальше дослщження в цьому напрямку потребуе формулювання методики оцшки сощально! ефективносп та наукове обгрунтування, щодо визначення обсягу грошових кошт ¡в. виниклих за рахунок зниження податку на прибуток, що повинен залишатися на пщприемств1 та спрямовуватися на сощальш заходи.
Таким чином розглянуп вище негативш наслщки трансформацшних пронсав. що вщбувалися в сконо\пш Украши, сьогодш гальмують соц1альний, а разом з ним i економ1чний розвиток держави. Оцшювання та анал1з сошально!' ефективност1 повинн1 стати першим кроком в розв'язанн1 uiei проблеми.
Висновки
1. В результат! дослщження визначено загальш пщходи, щодо формулювання сощально1 ефективност1, запропоновано проводити анал1з сошально!' сфсктивносп на чотирьох р1внях: локальному, мун1ципальному, рег1ональному та загально державному, встановлено основш KpHTepii ouiHKH соц1ально! ефективност1 на даних р1внях.
2. На основ! анал1зу соц1ально! сфсктивносп запропоновано проводити соц1олог1зац1ю пол1тики держави та пщприемств, за рахунок постанови сошальних пр1оритет1в при прийнята управл1нських р1шень, щодо розвитку п1дприемства та держави в цшому, а також при розподЫ прибутку.
üepeniK посиланъ
1. Микульский К. Постсоциалистическое общество: варианты развития / К. Микульский // Мировая экономика и международные отношения. - 2005. - № 12. - С. 17 - 24.
2. Гринберг Р. Экономическая эффективность предпринимательства и социальная ответственность фирмы / Р Гринберг II Общество и экономика. - 2006. -№5.-С56- 63.
3. Петросян Д. Экономическая эффективность и социальная справедливость / Д. Петросян II Общество и экономика. - 2006. - № 11 - 12. - С 37 - 48.
4. Петросян Д. О социальной справедливости в экономических отношениях / Д. Петросян II Общество и экономика. - 2005. - № 9. - С 135 - 154.
5. Економша пщприемства I И.М. Петрович, А.Ф. Kim, Г.М. Захарчин, ПЛ. Ктдрацъка та т-Льв1в: «Магшшя 2006», 2007. - 580 с.
6. Економша пщприемства / М.Г. Грещак, В.М. Колот, С.Ф. Покропиений та in. - К.: КНЕУ, 2003.-608 с.
Рецензент: М.Г. Бшопольський д-р екон. наук, проф., ПДТУ
Стаття надшшла 03.03.2008
