CC BY
30
УДК: 334.722:334.012.82
Линдюк А. О., к.е.н., доцент ®, БуракА. I., к.е.н., асистент Лъв\всъкий нацюналъний аграрнийушеерситет
1НТЕГРАЦ1ЙН1 ПРОЦЕСИ МАЛИХ П1ДПРИСМСТВ У КОНТЕКСТ1 РАЦЮНАЛЬНОГО ПОеДНАННЯ ВИР0БНИЧ01 ТА СОЦИАЛЬНО!
ЕФЕКТИВНОСТ1
Розглянуто сутшстъ ефективност1 та видыено И найосновтш1 види: виробничо-економ\чну та сощалъно-економгчну. Проаналгзовано щ види ефективност1 з позицИ тдприемництва як господарюючог одинищ. Проведено пор1вняння м1ж ефектиетстю д\ялъност\ малих та великих сшъсъкогосподарсъких тдприемств. Запропоновано спосгб рацюнал1зацп показнитв виробничо-економгчног та сощалъно-еконозшчног ефективност1 на основ! /нтеграцшних процеав малих тдприемств.
Ключов1 слова: ефектившстъ, виробнича та сощалъна ефектившстъ, мал1 та велию тдприемства, ттеграцшш процеси.
Постановка проблеми. Пщприемництво - особлива \ надзвичайно важлива сфера економ1чно! д1яльносп. В И основ! лежить творчий пошук потенцшних сощальних \ економ1чних можливостей спрямованих на вдосконалення виробництва економ1чних благ. Будь-яка д1яльшсть передбачае досягнення певно! мети. Згщно Господ ар ського кодексу визначено, що метою пщприемницько! д1яльност1 е отримання прибутку, проте не менш важливими завданнями е забезпечення сталого розвитку господарюючих суб'ект1в, 1х ефективного функцюнування на ринку в штересах задоволення потреб суспшьства.
Анал1з останшх дослщжень та публжацш. Суть та теоретичш основи ефективност1 дослщжувались в працях багатьох науковщв, де одш розумши пщ цим термшом результат отримання прибутку, шш1 трактували його як набагато ширше поняття, що стосуеться р1зних сторш виробничо! д1яльност1.
З'ясування сутност1 поняття ефективнють та особливостей И формування у д1яльносп сшьськогосподарських тдприемств, знаходимо у працях таких вчених, як: Андршчук В., Вихор Н., Крупа О., Крупа В., Мартинкевич Ф., Онисько С., Свободш В. та Свободша М., Черевко Г. та ш. При тому традицшно бшьше уваги придшяеться дослщженню виробничо-економ1чно! ефективност1, проте сощально-економ1чна ефектившсть залишаеться не достатньо вивченою. Недостатньо дослщженою проблемою в сучасних умовах е проблема поеднання виробничо! та сощально! ефективностг
Постановка завдання. Метою стата е з'ясування \ розмежування виробничо-економ1чно! та сощально-економ1чно! ефективносп д1яльност1 пщприемницьких структур та визначення способу !х рацюнального поеднання
®Линдюк А.О. Буряк А.1., 2012
310
за допомогою штеграцшних процешв на основ! малого сшьськогосподарського пщприемництва.
Виклад основного матер1алу. Мале пщприемництво е динам1чною формою господарювання для яко! характерними е гнучюсть i здатшсть ч1тко реагувати на змши ринково! кон'юнктури. При тому д1яльшсть малих пщприемницьких структур створюе сприятлив1 умови для оздоровления економжи, адже розвиваеться конкурентне середовище, розширюеться споживчий сектор. Одночасно, малий б1знес реал1зовуе досить важлив1 сощальш функци - формуе умови для самозайнятост1 населения, створюе додатков1 робоч1 мюця, сприяе стабшзацп суспшьного розвитку.
Проте, варто вщм1тити, що д1яльшсть малих пщприемницьких структур вщносно великих не оцшюеться виключно позитивно з ycix позицш. Оскшьки, велию пщприемства мають можливкть залучати значш фшансов1 ресурси, а вщповщно вони спроможш иридбати нову техшку, використовувати нов1тш технологи. Це в свою чергу дозволяе пщвищувати продуктившсть пращ, а вщповщно знижувати соб1вартють одинищ иродукци. Таким чином, розглядаючи д1яльшсть пщприемницьких структур р1зних po3MipiB, не можна ix оцшювати однозначно. Тому доцшьно розглядати pi3Hi подходи визначення ефективност1 д1яльност1 малих пщприемств.
Насамиеред слщ вщм1тити, що ефектившсть иереважно розглядають як иевний результат вщ здшснювано! д1яльностг Черевко Г. В. пщ ефектившстю розум1е «одержання максимального корисного ефекту за наявних pecypciB» [11, с. 9]. Под1бним чином трактують ефектившсть сшьськогосподарського виробництва О. М. Крупа та В. Р. Крупа, вказуючи, що це е «максимальне сшввщношення корисного ефекту i затрат виробництва за умов повного й оптимального використання наявних pecypciB» [6]. Бшьш загально розглядають категорш економ1чно! ефективност1 агропромислового виробництва В. Андршчук та Н. Вихор, яю И визначають як «збшьшення виробництва необхщно! суспшьству кшькост1 юнцево! продукцп АПК встановлено! якост1 на одиницю виробничого потенщалу» [2, с. 7].
Зазначимо, що на сьогодш сформовано pi3Hi пщходи до класифкаци ефективностг Так, В. Свободш та М. Свободша ефектившсть процесу виробництва пропонують трактувати як "систему показниюв технолопчно!, економ1чно! та сощально! ефективностГ' [9]. В. К. Савчук пропонуе розглядати ще й четверту - ефектившсть еколопчну [8, с. 93-94], що цшком обгрунтовано враховуючи значний вплив виробничо! д1яльност1 на стан навколишнього природного середовища. Особливо важливою е еколопчна ефектившсть для сшьськогосподарських пщприемств, адже саме в сшьському господарств1 д1яльшсть супроводжуеться певним негативним впливом на землю, що вщбуваеться тод1 коли не дотримуються технолог!! И оброб1тку, здшснюеться понаднормове внесения х1м1чних засоб1в тощо.
Проте бшьшють вчених при дослщженш ефективност1 зосереджують увагу в основному на сощальнш та економ1чнш ефективност1 виробництва. Пщ сощальною ефектившстю зазвичай розумшть повноту задоволення потреб людей. Вона показуе, в якш Mipi господарська д1яльшсть спрямована на
311
задоволення потреб людини, наскщьки вщповщае И потребам та штересам [1, с. 39]. Важливим показником сощально! ефективност1, згщно економ1чно! енциклопеди, е виробництво товар1в народного споживання в загальному обсяз1 виробництва за певний перюд часу, як правило, за р1к [5, с. 515]. Чим бшьший обсяг цих товар1в, тим вищ1 показники сощально! ефективностг Серед шших показниюв видшяють: полшшення умов \ змюту пращ, всеб1чний розвиток зд1бностей людини, полшшення навколишнього середовища Таким чином, сощальна ефектившсть - це оптимальний розподш ресурав у суспшьств1, з урахуванням вс1х зовшшшх витрат { вигод, а також внутршш витрати { вигоди [5, с. 515].
Економ1чна ефектившсть - досягнення найбшьших результат за найменших витрат живо! та уречевлено! пращ [5, с. 508]. До основних показниюв И визначення вщносять: норму прибутку, продуктившсть та фондомктккть пращ, фондовщдача продукци, економ1я ресурав, зменшення соб1вартост1 продукци, рентабельшсть виробництва та ш., а д1яльшсть здшснювана в аграрнш сфер1 характеризуеться й такими показниками як зростання врожайност1 культур, збшьшення приросту та чисельност1 погол1в'я тварин.
У свою чергу категорш економ1чно! ефективност1 виробництва Ф. С. Мартинкевич, В. П. Коризно та Н. В. Большакова подшяють на виробничо-економ1чну та сощально-економ1чну ефектившсть [7, с. 11]. У двох видах ефективност1, як1 видшяють вчеш, присутня економ1чна складова, кшькюш показники яко! в тш чи шшш м1р1 допомагають визначити виробничу чи сощальну ефектившсть.
Г. В. Черев ко вщзначае, що ефектившсть мае як виробничий, так \ сощальний характер, проте здебшьшого вона виступае як сощально-економ1чна, й пщкреслюе, що визначальним все-таки е економ1чний б1к ефективност1 [10, с. 10]. На нашу думку, для подальшого використання поняття ефективност1 пщприемницько! д1яльност1 доцшьшше використовувати виробничо-економ1чну ефектившсть, яка стосуеться виробничого процесу, та сощально-економ1чну ефектившсть, яка визначае р1вень суспшьного розвитку. Позитивш показники пщприемницько! д1яльност1 формуе ефектившсть економжи в цшому.
Дослщження ефективност1 на р1вш пщприемства мае узгоджуватись м1ж И виробничо-економ1чною та сощально-економ1чною складовою. Проте, на нашу думку, й за пщтвердженнями вчених, вони переважно не знаходяться на однакову р1вш за результатами вщ здшснювано! пщприемницько! д!яльностг В раз! досягнення максимального ефекту одше! складово!, результати показниюв шшо! демонструватимуть менш1 значения.
Ефектившсть потр1бно розглядати як з позицш пщприемництва, так \ суспшьства. Пщприемство турбуеться про виробничу ефектившсть, а суспшьство ж бшьше щкавить сощальна ефектившсть. Постае завдання ращонального поеднання виробничо! та сощально! ефективностг
Якщо врахувати, що ряд функцш малого та великого б1знесу е суттево вщмшними, тому I залежно вщ розм1р1в пщприемств стушнь забезпечення
312
р1зних вид1в ефективносп з позици суспшьства вщр1зняеться. Зокрема, зростання продуктивное^ пращ у великих пщприемствах приводить до скорочення персоналу. Це створюе негативш наслщки для сшьських територш, оскшьки спричиняе зростання р1вня безроб1ття. Таким чином зростаючий виробничий ефект спричиняе зниження сощального, що е вкрай небажаним, особливо в довготривалш перспектив!. Враховуючи, що одшею з функцш малого пщприемництва е сощальна, тому саме Mani пщприемницью структури сприяють пщвищенню р1вня зайнятост1, а й вщтак сощальнш ефективностг
Роль та д1яльшсть малого пщприемництва в економщ важко переоцшити. Воно виршуе цший ряд завдань, яю не настшьки результативно досягаються великими пщприемствами. 1з зростанням кшькост1 малих тдприемств збшьшуеться чисельшсть ix власнимв, а вщповщно i зайнятих у них людей. Залучений персонал у виробничий процес здатний покращувати свш р1вень добробуту та збшьшувати власш грошов1 накопичення, що дозволяе 1м купувати не тшьки необхщш товари, а й додатков1, надае можливкть забезпечувати себе та cboix нащадюв вищим р1внем осв1ти, проявляти свш штерес в поличному, спортивному, культурному та мистецькому житп суспшьства. Це сприятиме впевнешше почуватись кожному громадянину та бути фшансово незалежними, що характерно для високого р1вня розвитку економши краши. Отже, розвиток малого пщприемництва виступае е одним i3 джерел формування середнього класу.
Мале пщприемництво посщае важливе мкце серед чинниюв, що забезпечують економ1чне зростання в perioHax, пщвищення зайнятост1, р1вня доход ¿в населения та наповнення мкцевих бюджет1в. Саме тому в малому пщприемнищга узгоджуються та реал1зуються особист^ регюнальш й мюцев1 економ1чш штереси [11, с. 287]. Дшсно, д1яльшсть малого пщприемництва переважно здшснюеться на мкцевому та регюнальному р1внях, а тому ефектившсть його функцюнування проявляеться теж на цих р1внях.
Належне функцюнування малих сшьськогосподарських тдприемств впливае на зменшення р1вня безроб1ття серед сшьських жител1в та зростання 1хнього добробуту. Це спричиняе збшьшенню споживчих можливостей, утворюеться додатковий попит, що в свою чергу приводить до зростання виробничих потужностей тдприемств. Правильне та послщовне здшснення цих процеЫв в сукупност1 впливае на зростання р1вня розвитку сшьських територш.
Попри позитивш сторони д1яльност1 малого пщприемництва кнують й певш недолжи до яких вщносять:
- недостатшсть кошт1в для здшснення пщприемницько! д1яльност1, особливо для розширеного виробництва;
- неспроможшсть техшки та технологи, а також впровадження шновацп;
- неможливкть залучення достатньо! кшькост1 квал1фшованого персоналу;
- мала частка ринку.
Анал1з позитивних та негативних сторш д1яльносп малого пщприемництва показуе, що воно е менш виробничо ефективним, проте бшьш сощально ефективним.
313
Основна суперечшсть, що постае перед малим пщприемництвом проявляеться м1ж сощально-економ1чною \ сощально-пол!тичною значущктю його стабшзацшно! рол! в економщ! держави та слабкою життездатшстю його суб'ект1в, 1хньою особливою вразливктю щодо економ1чно1 кон'юнктури й тиску з боку великих корпорацш, а також адмшютративних перешкод [4, с. 38]. Виробничо-економ1чна ефектившсть, що бшьш характерна для великих пщприемствах та сощально-економ!чна ефектившсть - для малих пщприемств, не забезпечують !х ращональне поеднання в економщ! загалом.
Однозначним е твердження, що ринкова економжа мае характеризуватись юнуванням значно! кшькост! великих, середшх \ малих пщприемств та ращональним !х сшввщношенням. Таке поеднання пщприемницьких структур повинно забезпечувати баланс м1ж виробничо-економ1чною та сощально-економ!чною ефектившстю. На нашу думку, вона може виникати та найкраще проявлятись у господарствах середшх розм1р1в, як доповнення до малих та великих пщприемств.
Ощнити оптимальшсть т1е! чи шшо! оргашзацшно-економ!чно! структури можна на пщстав! критерш, згщно з яким оптимальною структура вважаеться лише тод1, коли дотримано балансу сил, основаного на спшьних фшансових штересах; коли загалом вона може завойовувати ринки й утримувати 1х за рахунок оргашзаци таких виробничо-технолопчних цикл1в, фшансових схем (потомв), маркетингових стратегш \ тактики, системи менеджменту \ науково-технолопчних та шновацшних розробок та !х упровадження, яю дають змогу отримати максимальний прибуток, розподшяти I перерозподшяти його в штересах уах учасниюв структури [3].
Збшьшення кшькост! пщприемств ¿з середшми масштабами виробництва можна досягти завдяки поеднанню зусиль виробниюв на баз! малого пщприемництва, шляхом штеграцшних стратегш серед яких видшяемо процеси штеграци та коопераци (рис. 1).
1нтегращя та кооперащя сшьськогосподарських оргашзацш характеризуеться концентруванням ресурЫв (засоб1в пращ, засоб1в виробництва, фшансових кошт1в та ¿и.) кшькох пщприемств. Це робить новоутворену структуру бшьшу за розм1ром в пор!внянш з кожним господарством до моменту здшснення штеграцшних процеав. Збшьшення площ пос1в1в сшьськогосподарських культур, зростання чисельност! погол1в'я тварин та шше, дозволяе аграрним формуванням використовувати зростаючий ефект масштабу. Зменшення витрат у виробництв! знижуе соб!варткть продукци. А це сприяе зростанню конкурентноздатност! И на ринку, збшьшенню обсягу продаж1в, а вщповщно отриманого доходу для пщприемства. Здшснення цих процеав впливае на зростання виробничо-економ1чно! ефективностг Адже збшьшення масштаб1в виробництва згщно закону спадно! гранично! продуктивное^, п!двищуе р!вень виробничо-економ!чно! ефективност!, при тому, якщо зб!льшення масштаб!в в!дбулось за рахунок штеграци або кооперац!!, то р!вень соц!ально-економ!чно! ефективност! не знизиться, а навпаки в певних випадках може нав!ть зростати .
314
Рис. 1. Схема рацшнального поеднання виробничо-економ1чно¥ та сощально-економ1чно1 ефективност1
Кшцевий результат д1яльност1 пщприемства вважаеться найбшьш позитивним в раз1 отримання прибутку. Функцюнування прибуткових сшьськогосподарських пщприемств сприяе створенню системи показниюв, як1 характеризуються бшьшим чи меншим !х р1внем виробничо-економ1чно! та сощально-економ1чно1 ефективностг Вищ1 !х показники виробничо! д1яльност1 господарств пщвищують р1вень розвитку сшьських територш.
Висновки. Вплив на розвиток пщприемництва та рацюнальне сшввщношення виробничо-економ1чно! та сощально-економ1чно! ефективност1 мае здшснювати насамперед ринок. Проте не завжди це забезпечуе бажаш результати, тому найбшьшу защкавлешсть в такому випадку мае проявляти держава. Сприяння розвитку пщприемництва через функцюнування належного шституцшного середовища д1яльност1 малих, середшх та великих сшьськогосподарського пщприемництва е можливим за рахунок рацюнального поеднання цих господарських структур в аграрному секторг Це в свою чергу визначатиме рацюнальшсть поеднання економ1чно! та сощально! ефективност1 на селг
Л1тература
1. Ажнюк М. О. Основи економ1чно! теори: Навч. поЫб. / М. О. Ажнюк, О. С.
Передрш. - К.: Знания. - 2008. - 368 с.
315
2. Андрийчук В. П. Повышение эффективности агропромышленного производства / В. П. Андрийчук, Н. В. Вихор. - К.: Урожай. - 1990. - С. 7.
3. Башнянин Г. I. Становления штегрованих корпоративних м1кроеконом1чних систем в економжах перехщного типу/ Г. I. Башнянин, О. I. Ковтун, П. Ю. Лазур та iH. - Льв1в, 2003. - 180 с.
4. Варналш 3. С. Мале пщприемництво: основи Teopii' i практики. - 4-те вид., стер. / 3. С. Варналш. - К.: Т-во «Знания», КОО. - 2008. - 302 с.
5. Економ1чна енциклопед1я : у 3 т. / редкол.: С. В. Мочерний (вщпов. ред.) [та iH.]. - К. : ВЦ «Академ1я», 2000.
6. Крупа О. М. Теоретичш засади ефективност1 сшьськогосподарського виробництва / О. М. Крупа, В. Р. Крупа // Науковий прогрес на рубеж1 тисячол1ть: матер1али IV м1жнар. наук.-практ. конф. - Т. 6. Економ1чш науки. - Перемишль: Наука i освп-а. - 2008. - С. 54-58.
7. Мартинкевич Ф. С. Методологические проблемы измерения эффективности сельскохозяйственного производства / Ф. С. Мартинкевич, В. П. Большакова, Н. В. Корызно. - М.: Наука и техника. - 1979. - 263 с.
8. Савчук В. К. Анал1з господарсько! д1яльност1 сшьськогосподарських п1дприемств / В. К. Савчук. - К.: Урожай, 1995. - 328 с.
9. Свободин В. Интенсификация и воспроизводство сельского хазяйства / В. Свободин, М. Свободина // Международный сельскохозяйственный журнал. - 1998, №2. - С. 49.
10. Черевко Г. В. Ефектившсть використання pecypciB та виробництва продукцп у с1льських територ1ях i розвиток п1дприемництва на сел1 на основ! кооперац1! та ¿нтеграц11 / Колективна монограф1я за заг. ред. П. С. Берез1вського. - Льв1в: Укра!нський бестселер, 2011. - 688 с.
11. Черевко Г. Сутшсть KaTeropii ефективност1 в економ1ц1 сшьського господарства / Г. Черевко // Вкник Льв1вського державного аграрного ушверситету: Економ1ка АПК. - Льв1в. - 2005, №12. - С. 3-15.
Summary A. Lyndyuk, A. Burak Lviv national agrarian University INTEGRATION OF SMALL BUSINESSES IN THE CONTEXT OF RATIONAL COMBINATION OF INDUSTRIAL AND SOCIAL EFFICIENCY Essence of efficiency is considered and the most basic kinds are selected: production-economic and socio-economic. These types of efficiency are analysed from enterprise position as a charge unit. Comparison between activity efficiency of small and large agricultural enterprises is conducted. The indexes rational combination method of production-economic and socio-economic efficiency is offered on the basis of small enterprises integration processes.
Keywords: efficiency, production and social efficiency, small and large enterprises, integration processes.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М. Г.
316
