CC BY
18
В1СНИК ПРИАЗОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХН1ЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 2002р. Вип.№ 12
УДК 631.16:658.152
Борисова В.А.1
ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ11НВЕСТИЦ1ЙНОГО ПРОЕКТУ
Розглянут1 питания розробки та оцтки ефективност1 теестицтного проекту. Обгрунтоват cmadii його життееого циклу. Розроблено схему посл1довност1 розрахунюе ефективност1 проекту. Запропоновано методику економ1чног оцтки ефективност1 теестицтного проекту, що грунтуетъся на комплексi показниюв: чистого приееденого доходу; енутршнъог норми npu6ymKoeocmi; термту його окупностг та рентабельностг. В основу методики покладено теоргю часовоЧ eapmocmi грошей.
1нвестицшна актившсть товаровиробниюв значною Mi рою характеризуе стан сконо\пки краши. Саме кашталовкладення з боку приватного б1знесу в Укранп здатш певною Mi рою вгамувати швестицшний голод. Нишшш обсяги вкрай необхщних для розвитку вггчизняно! с коном ¡ки швестицш далею вщ потреб, що складають близько 450 млрд. дол. [3]. В умовах становления i розвитку ринково! сконо\пки провщною формою господарювання стае пщприемництво, яке проявляеться в реал1зацп окремих ¡нвсстиц1йних проект1в та програм. 1нвестицшний проект - це документ, який мютить систему взаемопов'язаних в naci i npocTopi та узгоджених з ресурсами заход ¡в i дш, спрямованих на розвиток економ1ки шдприемства. BiH являе собою комплексний план розвитку шдприемства та служить головним обгрунтуванням швестицш. Мета укладання швестицшного проекту полягае в тому, щоб дати якнайповшшу картину становища шдприемства та можливостей його розвитку. Ретельне обгрунтування проекту створюе у майбутшх швестор1в впевнешсть у надшносп cboix ¡нвсстиц1й та, що не менш важливо, викликае дов1ру до кер1вництва пщприемства.
Над ¡нвсстиц1йним проектом повинш працювати таю фах1вц1, як менеджери, економюти, ф1нансисти, юристи, ¡нжснсри та mini. Це можуть бути як пращвники пщприемства, яю волод1ють достатшми теоретичними знаниями i мають необхщний практичний досвщ в цьому вид1 д1яльност1, так i запрошен! науков1 прац1вники та експерти. Залучення для розробки швестицшного проекту фах1вщв, яю не е прац1вниками ф1рми, дозволяе бшып реально оц1нити саму щею та пщвищити р1вень дов1ри потенцшних ¡нвсстор1в тим, що щ фах1вщ е особами незац1кавленими, нейтральними i тому б1льш об'ективними.
За наших умов при розробщ ¡нвсстиц1йних програм слщ ретельно i'x обгрунтовувати розрахунками сконо\пчно!' ефективност1 з оц1нкою при цьому якомога б1льшо! к1лькост1 чинниюв ризику на Bcix стад1ях життевого циклу проекту. Розглянемо життевий цикл реального швестицшного проекту (рис. 1).
L. Грошовий nOTiK
1 г 2 3 4 ► Час (стадп) 5
Рис. 1- Життевий цикл швестицшного проекту
1 СДАУ, канд. екон. наук, доцент
Будь-який швестицшний проект мае п'ять стадш життевого циклу [1].
Перша стаЫя: перед проекта 1 дослщження, проектування та освоения швестицш. Характеризуеться великими витратами власних та залучених коптв, ирибуток вщсутнш.
Друга стаЫя: початок сксплуатацп проекту. 1нвестор вщчувае велику потребу в банювських кредитах. Якщо е прибуток, то вш решвестуеться. Почииають д1яти ризики, пов'язаш з конкуренщею на ринку.
Третя стаЫя: швидке зростання. ГБдприемство починае диктувати власш цши на продукщю, однак конкуренщя росте. Р1вень продажу зростае \ покривае витрати виробництва. Характерним е шдвищений р1вень прибутку, але юнуе потреба у додаткових витратах на маркетинг та швестицп. Банк на цш стадп надае позику пщ висою проценти.
Четверта стаЫя: стабщьне функцюнування пщприемства, яке вщшкодовуе власш борги. Високий р1вень конкурснцп не дозволяе диктувати цши. але нсвсликл витрати дозволяють отримувати середш по галуз1 прибутки. Пщприемство мае велию можливосп в отриманш позичок та реал1зацн акцш. У нього добре дивсрсиф1 кований великий ¡нвсстицшний портфель, сплачуються дивщенди, у великих швестищях немае потреби. На цш стадп необхщно розробляти стратепю запоб1гання занепаду. Ц1 заходи, як правило, пов'язаш м значним шдвищенням швестицшно! активности
П'ята стаЫя: занепад або друге народження. На цш стадп продукщя пщприемства припиняе користуватись попитом. Дуже висока конкуренщя. Банки не защкавлеш у сшвробтшцтв1, але якщо \ дають кредит, то пщ високл вщеотки. Акцп пщприемства перестають користуватись попитом; через поступове зниження доход1в зменшуються дивщенди. Якщо на попереднш стадй' не була вироблена стратепя вщродження та не були залучеш швестицп, то пщприемство очшують занепад та банкрутство.
Тому оцшка ефективносп ¡нвсстицшного проекту е ключовим питаниям для швестора. Разом з тим немае едино! методологп тако! оцшки. Головним критер1ем економ1чно! оцшки проекту е його фшансова (комерцшна) ефектившеть. Цей метод грунтуеться на \пш\пзацп витрат, максим1зацп доход1в \ надае хорони результата при оцшщ ефективносп невеликих проекпв з короткими терм ¡нам и окупносп витрат.
Всликл проекта з тривалими терм ¡нам и окупносп вимагають пщтримки з боку держави. Критер1ем оцшки сфсктивносп таких проекпв е показники загальноеконом1чно! ефективносп, тобто повинш оцшюватися прямий, поб1чний та повний ефекти.
Схему послщовносп розрахунклв ефективносп ¡нвсстицшних проекпв запропоновано на рис. 2. У раз1 тривалих строклв реал1зацп проекпв та вводу об'екпв в експлуатащю етапами така послщовшсть розрахунклв може застосовуватися на початку для кожного етапу, а пот1м для проекту загалом [1].
3 точки зору швестора (фпичнок юридично! особи чи держави) повинш застосовуватися р1зний пщхщ до визначення ефективносп проекту. 3 точки зору шдивщуального ¡нвсстора. якого щкавить тщьки прямий ефект, достатньо розрахувати просту очп<увану норму прибутку на ¡нвсстований кап ¡тал. Колективного ¡нвсстора (акцюнерне товариство), кр1м цього, може щкавити також очшуваний поб1чний ефект, який виявиться у покращенш р1вня життя, еколопчно! ситуацй' тощо [2].
У розрахунках поб1чний ефект для пщприемства завжди мае негативну величину \ виражаеться податковою ставкою на швестицп, прибуток чи доход. Для держави як ¡нвсстора ефектившеть кожного швестицшного проекту чи програми та швестицшно! д1яльносп загалом буде виражатися в прирост! валового внутршнього продукту. Згщно з методолопею м1жнародно! системи розрахунклв. валовий внутршнш продукт - це сумарна добавлена вартють, вироблена суб'ектами господарсько! д1яльносп, яка складаеться з валових фощцв споживання \ нагромадження з урахуванням податклв. мита на експорт та ¡мпорт продукцп. Для окремого ¡нвсстицшного проекту складовою валового внутршнього продукту буде пот ¡к грошових кошт ¡в. який включае: чистий прибуток ¡нвсстора. заробину плату робиниюв, податки, що сплачуються бюджетам, проценти фшансово-кредитним установам, дивщенди, що сплачуються акцюнерам, нерозподщений прибуток [4].
У евгговш практшц вщо\п р1зш методы оцшки ¡нвсстицш та життевого циклу проекпв, що грунтуються на теорп часово! вартосп грошей. Розглянемо комплекс показнишв, для розрахунку яких необхщно мати таш даш: 1. обсяг ¡нвсстицш. грн.; 2. надходження вщ проекту, грн.; 3. соб1 вартють вироблено! продукцп, грн.; 4. ставка дисконтування, %;
4. коефщент дисконтування, к =-.;
(1 + /■)'
5. доходи, приведен! потодо чного року, грн.; 7. витрати, приведен! до поточного року,
грн.
Рис. 2 - Схема послиовносп проведения розрахуншв економ1чно! ефективносп ¡нвсстицшних проектов
Щоб перейти до визначення показниюв, яю необхщно розраховувати та використовувати гпд час анал1зу, наведемо умовш позначення:
Р - обсяг грошових надходжень вщ економ1чно! д1яльносп об'екту швестування теля введения його в експлуатащю;
Ви - обсяг швестицш, яю noTpiom для введения об'екту в експлуатащю (швестицшш витрати);
Be - обсяг поточних витрат ддачого об'екта, необхщних для виробництва товар1в чи послуг, що виробляе створений об'ект (експлуатацшш витрати);
Т - юльюсть рок1в життя проекту (експлуатащя об'екту та отримання доход ¿в вщ швестицш):
г - piLiHa ставка дисконту, що використовуеться для приведения грошових надходжень майбутшх пер ¡од ¡в до умов поточного року;
t - ¡ндскс (порядковий номер) кожного року експлуатацп об'екта {t = 1, 2, ..., Т).
1. Чистый приведений доход проекту (ЧПД, NPV - net present value) розраховуеться як сума обсяпв доход ¡в за кожний piK за мшусом витрат, приведених до умов поточного року:
NPV_fiPt-But-Bet) (1)
tr (1 + г)'
Для прийняття проекту величина ЧПД повинна бути бшыпою вщ нуля.
Процедура визначення чистого приведеного доходу передбачае визначення норми дисконтування. Норма дисконтування береться р1вною фактичнш величин! ставки процента на довгостроков1 позики або ставщ процента, яка виплачуеться позичальником. Норма дисконтування може вщображати також додатков1 витрати кап ¡талу, швестованого в будь-якому шшому viicni. тобто необхщно забезпечити мшмальний р1вень надходження, нижче якого вважаеться недоцшьним ¡нвсстувати наявний кап ¡тал.
Оцшка значень показника ЧПД теля розрахунюв зд1йснюеться таким чином. 1нвестицшний проект, ЧПД якого мае позитивне або нульове значения, тобто рентабельшеть швестицш перевищуе \iiшмальну норму дисконтування або дор1внюе ш, вважаеться прийнятним. Водночас, швестування проекпв, яю мають вщ'емш значения ЧПД, вважаеться недоцщьним, а при наявност1 кллькох альтернативних вар1ант1в ¡нвсстиц1йних проект1в обираеться той, який мае найбщыпе значения ЧПД.
2. ВнутрШня норма npuöymmeocmi проекту (ВНП, IRR - internal rate of return) являе собою норму дисконтування, при якш поточна величина надходжень за проектом дор1внюе поточиш cyMi швсстицш. а величина чистого поточного доходу дор1внюе нулю. Внутршню норму окупност1 загальних швестицшних витрат можна розрахувати за формулою:
?(Pt-But-Bet1 =
h а+ry
Внутршня норма прибутковосп е т1ею межею, нижче яко! проект дае негативну загальну прибутковють. При наявносп кшькох альтернативних BapiamiB швестицшних проекпв перевага вщдаеться проекту, який мае найбшыпе значения внутршньо! норми прибутковосп за умови, що ВНП перевищуе Mi шмальну норму дисконтування.
3. Термт OKymocmi проекту (Tk - pay back period) визначае клльклсть роклв. за якл загальний приведений доход буде дор1внювати обсягу швсстицш. Тсрмш окупносп дор1внюе такому t (Тк !). за яким виконуеться р1вшсть:
ви=f^m о)
^ {l+r)1.
Терм1н окупност1 повинен бути меншим вщ загального термшу життя проекту (Тк<Т).
4. Рентабельшсть теестицтного проекту (R) (або тдекс npuöymKoeocmi, SRR - simple rate of return) являе собою вщношення приведених доход ¡в до приведених на ту ж дату швестицшних витрат. Цей показник розраховуеться як др1б, де в чисельнику сума за Bei роки приведених вартостей доход1в вщ швсстицш. а в знаменнику - сума приведених витрат:
^ Pt
R ^q^)7 (4)
^ (But + Bet)
h a+/■>'
Цей показник повинен бути б1льше 1. 3 формулы (4) видно, що пор1внюються дв1 частини прнведеного чистого доходу. Яюцо при деяшй норм1 дисконтування рентабельшсть проекту дор1внюе 1, то це означае, що приведет доходи дор1внюють приведеним швестицшним видаткам i чистий приведений доход дор1внюе 0. Отже, рентабельшсть е внутршньою нормою прибутковосп проекту. Яюцо рентабельшсть проекту менше 1, то це означае його неефектившсть, проект необхщно вщхилити, бо в1н не принесе додаткового доходу 1нвестору. Таким чином, до рсалпацп можуть бути прийняп ¡HBCCTnuiiiHi проекти 3i значениям показника рентабельное^ вище 1.
Розглянуп вище показники ефективност1 ¡нвсстиц1йного проекту тюно пов'язан1 м1ж собою. Це пояснюеться тим, що Bei вони будуються на ochobI дисконтування потоку платежлв. Тому часто ¡нвсстиц1йному проекту, якому надаеться перевага за одним показником, буде також надана перевага й за шшими. Ца практиш найчаст1ше використовуеться такий показник ефективност1 ¡нвсстиц1й як внутр1шня норма прибутковосп. а другим за частотою застосування е чистий приведений доход.
Висновки
Таким чином, ринкова скономп<а ставить високл вимоги як до ссрйозносп обгрунтування ¡нвсстиц1йного проекту, так i до його зд1йснення. Тому до даного процесу залучаеться широке коло оргашзацш i установ, що часто ускладнюе одержання ¡нвсстиц1й. Однак проект повинен, в першу чергу задовольняти вимогам того суб'екта швестицшно! д1яльносп, вщ р1шення якого залежить подалыпа доля його реал1зац11.
üepeniK посиланъ
1. Пересада A.A. 1нвестицшний процес в Украшт - К.: Jli6pa, 1998. - 392 с.
2. Поле ei к М.М. Проблеми штенсифпсаци швестицшно! та шновацшно! д1яльносп // Вюник Сумського державного аграрного ун1верситету. Ccpin: фшанси i кредит, 2000. - № 1 - С. 115-118.
3. Радченко В. Ринюш проблеми швестування агроб1знесу // Ф1нанси Украши,- 2000. - № 2 - С. 55-62.
4. Савчук В.П., Величко Е.Г. Прилипко С.И. Основные положения инвестиционного проектирования и общий подход к разработке проектов // Украшський швсстицшний журнал,- 1998. - №1 - С. 59-67.
Борисова В1ктор1я Анатолнвна. Канд. екон. наук, доцент кафедри фшанав Сумського державного аграрного ушвсрситсту. заклнчила Сумський державний ун1верситет в 1988 рощ. Основний напрямок дослщжень - розробка економ1чно! стратегii розвитку пщприемницько! д1яльност1 в аграрн1й сферт
Стаття надшшла 21.02.2002
