Основні методи оцінки ефективності інвестиційних проектів на підприємствах у сучасних умовах господарювання Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

А.М. Шевчук

ОСНОВН1 МЕТОДИ ОЦ1НКИ ЕФЕКТИВНОСТ1 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В НА

ШДПРИСМСТВАХ У СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Розглянуто основнi методи оцтки ефективностг Швестицшних проект1в на тдприемствах. Описано використання р1зноматтних Memodie анал1зу ефективностi твестицтноИ дiяльнoсmi тдприемства з метою пiдвищeння його твестицшно'1 привабливoсmi.

Рассмотрены основные методы оценки эффективности инвестиционных проектов на предприятиях. Описано использование разнообразных методов анализа эффективности инвестиционной деятельности предприятия с целью повышения его инвестиционной привлекательности.

The paper considers basic methods used for estimating the efficiency of enterprise's investment projects. The use of various methods of analysis of efficiency of enterprise's investment activity is described in order to increase its investment attractiveness.

© А.М. Шевчук, 2009

Для прийняття ршень щодо швестування того чи шшого проекту необхщною передумовою е ощнка його економiчноl ефективность Така ощнка ефективност е необхщною для представлення li зовшшньому швестору з метою довести йому дощльшсть вкладання коштiв в окремий проект. Очевидно, що ймовiрнiсть прийняття помилкових iнвестицiйних рiшень i3 боку керiвництва пiдприемства залежатиме вiд якост оцiнки економiчноl ефективностi iнвестицiйних проекив.

Питання застосування сучасних показникiв ефективност iнвестицiй грунтовно розкритi в зарубiжнiй лiтературi. Щодо в^чизняно1 та росшсько! лiтератури з дано! тематики, то варто вщзначити працi 1.А. Бланка, А.А. Пересади, Т.В. Майорово!, 1.В. Лiпсiца, В.В. Коссова, 1.А. Зiмiна, Д.Е. Старика, Л.О. Бакаева [1-7] та ш Зазначенi вченi-економiсти розглянули види [2] та методи ощнки iнвестицiйних рiшень. Зокрема, Д.Е. Старик розглядае статистичш i динамiчнi методи ощнки швестицшних проектiв, подае аналiз проектiв, за якими неможливо або недощльно здiйснювати вартiсну оцiнку результат i проектiв, якi включають вартюну оцiнку. Цей автор розглянув показники ефективност iнвестицiй, привiв динамiчну i статистичну класифiкацiю постановок завдань з ощнки комерцшно! ефективностi iнвестицiй.

1.В. Лiпсiц, В.В. Коссов сформулювали правила фiнансово-економiчноl оцiнки iнвестицiйних проектiв, здшснили класифiкацiю методiв оцiнки привабливостi швестицш 1.А. Зiмiним були розглянутi критерп та способи оцiнки iнвестицiйних проекив. А.А. Пересада, Т.В. Майорова розглянули критерп ощнки (кшьюсш та яюсш) для малих, середнiх, великих швестицшних проекив та навели приклади розрахунку показникiв ефективностi реальних iнвестицiйних проекив.

Метою статтi е характеристика сучасних методичних пiдходiв, якi найчастiше використовуються при оцiнцi iнвестицiйних проектiв. У цьому контекст слiд проаналiзувати "плюси" i '^нуси" зазначених методiв та запропонувати способи пiдвищення !х ефективност з урахуванням факторiв ризику.

Як вщомо, iснуе двi основнi групи методiв оцiнки економiчноl ефективностi швестицшних проекив: статичнi та динамiчнi.

Статичш методи передбачають розрахунок показникiв на основi недисконтованих грошових потокiв, тобто вони не враховують змiну вартост грошей у часi. Такi методи здебшьшого використовувались в умовах командно-адмшютративно1 системи. Динамiчнi ж методи, навпаки, ураховують змiну вартостi грошей у час й передбачають приведення вартостей уах грошових потокiв до одного й того ж самого перюду шляхом !х дисконтування чи компаундингу (нарощування). Саме динамiчнi методи набули широкого застосування в бшьшост кра1н свiту. Вони виявилися найбiльш концептуально правильними та загальнопридатними для застосування в ринкових умовах.

До динамiчних методiв оцiнки ефективностi iнвестицiйних проектiв слщ вiднести такi:

чиста тепершня вартють грошових потокiв (ЧТВ); внутршня ставка дохiдностi (ВСД); перюд окупностi iнвестицiй (ПО); iндекс прибутковост проекту (1П); середня ставка прибутковост (ССП) [8, 42].

Будь-якi методи ощнки ефективностi iнвестицiйних проектiв ус автори описують по-рiзному.

Л.О. Бакаев визначае чисту теперiшню вартють iнвестицiйного проекту як рiзницю мiж сумою теперiшнiх вартостей грошових потоюв вiд iнвестицiй у кожен перюд часу i теперiшньою вартiстю самих швестицш.

ЧТВ визначаеться за такою формулою:

де A0 - тепершня BapTiCTb первинних iнвестицiй у проект; St - грошовий потш у перюд t; к - необхщна ставка прибуткoвoстi iнвестицiй; t - перюд часу;

n - тривалють iнвестицiйнoгo проекту.

Якщо е намiр вкладати швестици в проект не вс вiдразу в перioд 0, а й в iншi перюди, то формула (1) перетворюеться на таку:

де At - грoшoвi iнвестицiйнi потоки в перioд t.

Якщо ЧТВ > 0, то це означае, що норма прибутковост проекту перевищуе неoбхiдну ставку прибутковост iнвестицiй (ставку дисконту). Якщо ЧТВ = 0, то норма прибутковост проекту точно дoрiвнюе неoбхiднiй ставщ, якщо ж ЧТВ < 0, то прибутковшть проекту oчiкуеться меншою за неoбхiдну ставку. Тож за ^m^ieM ЧТВ можуть бути вибраш лише тi проекти, що мають ЧТВ > 0.

Неoбхiднo зазначити, що грoшoвi потоки проекту (St), якi дисконтуються за методом ЧТВ за формулою (1), виникають iз двох джерел:

використання активiв проекту протягом термiну !х функцioнування; списання активiв проекту в кiнцi термiну !х служби.

Основним моментом розглянутого методу е те, яку необхщну ставку прибуткoвoстi iнвестицiй (ставку дисконту) обрати для розрахунку ЧТВ. Точшсть прогнозу грошових пoтoкiв проекту впливае на вибiр необхщно! ставки, тому використання методу ЧТВ також залежить вщ тoчнoстi цих прoгнoзiв [8, 44].

I.A. Бланк, вважае, що використання методу чисто! тепершньо! вартост передбачае визначення чистих грошових потоюв за кожним перюдом, визначення тепершньо! вартост кожного чистого грошового потоку вщповщного перioду, розрахунок чисто! тепершньо! вартoстi проекту шляхом сумування вах дисконтованих чистих грошових пoтoкiв.

У загальному випадку чиста теперiшня вартшть проекту визначаеться за такою формулою [1, 62]:

де С1 - чистий грошовий потш за перюд I грн.;

г - норма дисконтування, яка враховуе змiну вартост грошей у часi, частка вщ одиницi; п - термш реалiзацii проекту, роки.

На нашу думку, доцшьно приймати рiшення про швестування тих проектiв, для яких: внутрiшня ставка дохiдностi - це таке значення норми дисконту, при якому тепершня вартiсть грошових потоюв вщ реалiзацii проекту дорiвнюе тепершнш вартостi iнвестицiйних витрат. 1ншими словами, це значення норми дисконту, при якому чиста тепершня вартють проекту дорiвнюе нулю. Згiдно з формулою (3) внутршня ставка дохiдностi (ВСД) визначатиметься з рiвняння

(1)

n

(3)

П , ч

2 С,-(1 + гг у = 0, (4)

г=0

де (1 + Г) - внутршня ставка дохiдностi, частка вщ одиницi.

Економiчний сенс цього показника полягае в такому: пщприемство може ухвалювати будь-якi рiшення швестицшного характеру, рiвень рентабельностi яких не нижче поточного значення показника СС (показник, що характеризуе вщносний рiвень витрат). Саме iз СС порiвнюеться показник внутршньо! ставки дохiдностi, розрахований для конкретного проекту, при цьому зв'язок мiж ними такий. Якщо:

ВСД > СС, то проект слщ прийняти;

ВСД < СС, то проект слщ вщкинути;

ВСД = СС, то проект ш прибутковий, нi збитковий [9, 314].

Ми вважаемо, що доцшьно швестувати лише тi проекти, для яких внутршня ставка дохiдностi бiльша чи дорiвнюе нормi дисконту, яку необхщно приймати в розрахунках при визначенш чисто! теперiшньоi вартостi проекту.

Одним iз найпростiших методiв оцiнки ефективност iнвестицiй, який досить часто використовуеться на практищ, е перiод окупност iнвестицiй.

Перiод окупностi визначаеться як перюд, необхiдний для повернення первшних iнвестицiй шляхом нагромадження чистих реальних грошових потокiв, одержаних за проектом. Якщо припустити, що щорiчнi прибутки швестицшного проекту рiвнi, то перюд окупност може бути визначений як вщношення власне витрат за проектом (тсля оподаткування) до прибуткiв вщ iнвестицiйного проекту (також пiсля оподаткування) [8, 39].

1накше кажучи, це час, коли ЧТВ проекту змшюе знак з "-" на "+". Згiдно з формулою (3) перiод окупностi (ПО) проекту знаходиться з такого рiвняння [4, 172]:

2 С,-(1 + г)-г = 0, (5)

г=0

де h - термiн окупност проекту, роки.

Проект вважаеться ефективним, якщо термш його окупностi е меншим за перiод його реалiзацii, тобто за життевий цикл.

Показник термiну окупностi iнвестицii дуже простий у розрахунках, разом iз тим вш мае ряд недолiкiв, яю необхiдно враховувати в аналiзi.

По-перше, вiн не враховуе впливу доходiв останнiх перiодiв.

По-друге, оскiльки цей метод грунтуеться на недисконтованих ощнках, вiн не робить вiдмiнностi мiж проектами з однаковою сумою кумулятивних доходiв, за рiзними розподiлом ще! суми по роках.

По-трете, даний метод не володiе властивiстю адитивност [9, 316].

1ндекс прибутковостi швестицшного проекту - це вщношення тепершньо! вартост грошових надходжень вiд проекту тсля оподаткування до тепершньо! вартост iнвестицiй [8, 46].

Для визначення шдексу прибутковостi проекту використовуеться така формула:

2ГП, .(1 + г у

1П = ^-, (6)

2 В1, -(1+г

г=0

де ГПг - грошовi потоки в перiодi г, грн.;

В11 - iнвестицiйнi витрати в перiодi г, грн.

Найпоширенiшим методом ощнки норми прибутковостi iнвестицiйних проектiв е метод визначення середньо! ставки прибутковост проекту. Цей метод оцiнки доцшьност iнвестування, напевне, найстарiший.

Середня ставка прибутковост проекту (ССП) дорiвнюе вщношенню середньо! величини рiчних майбутнiх чистих прибутюв вiд iнвестицiй до половини суми первинних iнвестицiй, тобто

1 п

1 ^

п

ССП = —100%. (7)

А

2

До недолтв цього методу слщ вщнести такi:

не враховуеться вартiсть грошей у часц

iгноруються амортизацiйнi вiдрахування як джерело грошового потоку вщ iнвестицiй;

використовуються балансовi прибутки, а не грошовi потоки.

Хоча метод ССП легкий для розумшня й роботи, його не рекомендують застосовувати як основний для фшансового аналiзу [8, 43].

Кожному з описаних вище методiв оцiнки ефективностi iнвестицiйних проектiв притаманш певнi недолiки. Так, метод ЧТВ не показуе рiвня прибутковостi проекту. Метод ВСД не враховуе масштабу швестицш. Крiм того, окремий проект може мати кшька значень ВСД, наприклад, коли одержанi вiд реалiзащl проекту грошовi потоки знову решвестуються в даний проект.

На сучасному етапi господарювання iснуе багато методiв, якi дозволяють здiйснити аналiз ризику того чи шшого проекту, проте бiльшiсть iз них не дають вiдповiдi на запитання щодо доцiльностi вкладання кошив в окремий проект, не дозволяють визначити економiчну ефективнiсть проекту з урахуванням ступеня його ризикованостi.

Серед методiв, якi дозволяють визначити економiчну ефективнiсть iнвестицiйних проектiв з урахуванням ступеня !х ризику, можна видшити два: метод еквiвалента певностi та метод поправки на ризик норми дисконтування.

Перший метод передбачае коригування очжувано! вартост грошових потокiв шляхом !х множення на коефiцiент iмовiрностi !х виникнення. Одержанi таким чином грошовi потоки називаються еквiвалентами певностi, що означае !х безпечну, чи безризикову, вартють [6, 55]. В основi другого методу лежить додавання премп за ризик до безпечно! (безризиково!) ставки дисконту.

Тому при розрахунку тепершньо! вартостi грошових потокiв ризик можна врахувати двома шляхами:

зменшити очiкуванi грошовi потоки на премш за ризик;

збшьшити вiдповiдним чином дисконтну ставку.

Таким чином, викладене вище можна записати за допомогою таких формул:

ТВ, - ^ • (8)

(1 + ^ )

ГП

ТВ, - 7-V , (9)

г (1+^ У

де ТВI - тепершня вартiсть грошових потокiв /-го року, грн.;

ГП, - грошовi потоки /-го року в щнах базового перiоду, розрахованi у процес оцiнки економiчноl ефективностi проекту, що дослщжуеться, грн.;

ПРI - поправка на ризик /-го року у грошовому вираженнi (величина недоотриманих грошових потокiв), грн.;

(1 + Rt) - безризикова дисконтна ставка, яка приймалася в розрахунках при оцiнцi економiчноl ефективностi проекту, що дослщжуеться, частка вщ одинищ;

(1 + RI) - дисконтна ставка /-го року, яка враховуе ризик, частка вщ одиницi.

Оскшьки в обох випадках необхiдно отримати однакове значення ТВ, то прирiвнявши правi частини формул (8) та (9), можна вивести залежшсть R - вiд iнших змiнних.

Таю залежност для рiзних рокiв реашзацп проекту будуть рiзними, а саме [3, 774]:

Пр1

1 ГП1 - ПР1

=&;£) -1, (и)

л/ ГП 2 - ПР2

1ГП~-(1+Я')

Я, = V ^ -1, (12)

л/ ГПг - ПР г

де I - шдекс року, для якого визначаеться норма дисконту.

Дослщжуючи реалiзований проект i маючи по ньому фактичнi дат щодо прогнозованих грошових потокiв, величин недоотриманих грошових потокiв та безризиково! ставки, яка приймалася в розрахунках при оцiнцi ефективностi проекту, за допомогою формул (10-12) можна знайти дисконтну ставку, яка враховуе ризик, для кожного року реалiзацii проекту, а також видшити в нш премiю за ризик шляхом вщшмання вiд не! безризиково! ставки.

Знайшовши значення премiй за ризик у нормi дисконту для кожного року, яю необхiдно було б застосовувати тд час проведення оцiнки економiчноi ефективностi даного iнвестицiйного проекту для отримання точних значень теперiшньоi вартост грошових потокiв, !х (премii за ризик) можна застосувати для визначення норми дисконту, необхщно! для ощнки економiчноi ефективностi нового проекту, оскшьки, як було припущено вище, обидва проекти е типовими для пщприемства i мають аналогiчний рiвень ризику.

Знайдеш премii за ризик можна застосувати для дисконтування грошових потоюв нового проекту двома шляхами:

1) приймати премiю за ризик для кожного року на рiвнi знайденого значення преми за ризик для вщповщного року по реалiзованому проекту;

2) приймати однакове значення премп за ризик для вах рокiв реалiзацii проекту на рiвнi середньоарифметичного значення премiй за ризик по реалiзованому проекту.

Висновки. У зв'язку з економiчною кризою основними негативними ознаками швестицшного клiмату в економщ Укра!ни сьогоднi е:

низький рiвень розвитку iнфраструктури iнвестицiйного ринку;

попршення платоспроможностi населення;

iнфляцiя, яка руйшвним чином впливае на вс сторони господарського життя та е перепоною стабшзаци фiнансового стану тдприемств;

спад виробництва, глибина якого залежить вiд масштабiв успадкованих деформацiй у структурi економiки, обмеження попиту, що вiдбуваеться у процесi макроекономiчноi стабЫзаци, а також вiд термiнiв, протягом яких вони вiдбуваються;

диференцiацiя доходiв та матерiального забезпечення, соцiальне розшарування, що частково посилюються внаслiдок лжвщацп зрiвняльного розподiлу, в основному тд впливом iнфляцii;

зростання безробiття, що виникае в результат спаду виробництва та структурних зрушень в економщц

проблема iнвестицiй на замiщення та вщновлення виробничого апарату, поповнення оборотних кошив тощо.

Тому головне у проблемi iнвестицiй - !х ефектившсть, створення умов для вкладення в найбшьш ефективнi, конкурентоспроможнi виробництва, що дають швидку вщдачу, дозволяють максимально збшьшити доходи пiдприемств, населення та бюджету, обмежити катталовкладення та iншi витрати.

Таким чином, визначення економiчноi ефективностi iнвестицiйних проектiв у сучасних умовах господарювання е найважливiшим i найскладнiшим етапом доiнвестицiйних дослiджень. Вщ того, наскiльки об'ективно i всесторонньо здшснена ця оцiнка, а отже, i правильно визначенi подальшi дп щодо того чи iншого проекту, залежать термiни повернення iнвестованих кошив. У свою чергу об'ективнiсть i всебiчнiсть забезпечують сучаснi методи здшснення оцiнки ефективностi iнвестицiйних проектiв. Розглянуи методи е досить точними, базуючись на простих розрахунках, вони дозволяють достатньо швидко здiйснити оцiнку економiчноi ефективностi iнвестицiйних проектiв, !х можна використовувати при виршенш таких питань, як прибутковшть проекту; визначити переваги рiзних варiантiв роз-глянутого проекту; з'ясувати, наскшьки один проект ефектившший за iнший тощо.

Розглянувши та порiвнявши методи оцiнки ефективност iнвестицiйних проекпв, ми зробили висновок, що в сучасних умовах господарювання доцшьно використовувати таю методи оцшки, як метод чисто! тепершньо! вартоси, метод перiоду окупностi та метод шдексу прибутковостi проекту.

Порiвнюючи з шшими методами, метод чисто! тепершньо! вaртостi мае тaкi переваги:

вш дае вiрогiдну оцiнку приросту катталу пiдприемствa у рaзi ухвалення проекту;

володiе влaстивiстю aдитивностi, що дозволяе складати значення показника ЧТВ по рiзних проектах i використовувати агреговану величину для оптимiзaцi! iнвестицiйного портфеля. Це дуже важлива влaстивiсть, що видшяе цей метод iз вах остaннiх i дозволяе використовувати його при aнaлiзi оптимaльностi iнвестицiйного портфеля.

1снуе ряд ситуaцiй, при яких застосування методу, заснованого на розрахунку термшу окупност витрат, може бути доцшьним. Зокрема, це ситуaцiя, коли керiвництво пiдприемствa бiльшою мiрою стурбоване вирiшенням проблеми лiквiдностi, а не прибутковост проекту - головне, щоб iнвестицi! окупилися i якнайшвидше. Метод також використовують у ситуаци, коли швестици пов'язaнi з високим ступенем ризику, тому чим коротше термш окупностi, тим менш ризикованим е проект. Така ситуащя характерна для галузей або видiв дiяльностi, яким властива велика вiрогiднiсть достатньо швидких технологiчних змiн.

I що стосуеться методу iндексу прибутковостi, то цей i^^ro е вiдносним показником. Завдяки цьому вш дуже зручний при виборi одного проекту з ряду альтернативних, що мають приблизно однaковi значення ЧТВ.

Л1тература

1. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента / И.А. Бланк. - К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. - Т. 1. - 536 с.

2. Зимин И.А. Реальные инвестиции: учеб. пособ. /И.А. Зимин. - М.: Ассоциация авторов и издателей "ТАНДЕМ"; ЭКМОС, 2000. - 304 с.

3. Липсиц И.В. Методические рекомендации по оценке эффективности инвестиционных проектов: офиц. изд. / И.В. Липсиц, В.В. Коссов. -М.: Экономика, 2000. -421 с.

4. Пересада А.А. Управлшня швестицшним процесом / А.А. Пересада. - К.: Лiбрa, 2002. - 472 с.

5. Пересада А.А. 1нвестицшне кредитування: навч. поЫб. / А.А. Пересада, Т.В. Майорова. - К.: КНЕУ, 2002. - 271 с.

6. Старик Д.Э. Расчеты эффективности инвестиционных проектов: учеб. пособ./ Д.Э. Старик. -М.: ЗАО "Финстатинформ", 2001. - 131 с.

7. Старик Д.Э. Как рассчитать эффективность инвестиций / Д.Э. Старик. - М.: Финстатинформ, 1996. - 94 с.

8. Бакаев Л.О. Кшьюсш методи в упрaвлiннi ^естищями: навч. поаб. / Л.О. Бакаев. - К.: КНЕУ, 2000. - 151 с.

9. Инвестиции в условиях рыночной экономики: учеб. пособ. для студентов ЗГИА экономических специальностей / Сост. С.Н. Минаков, И.И. Сахарцева, М.А. Ажажа. -Запорожье: Изд-во ЗГИА, 2003. - 348 с.

НадШшла до редакцП 11.12.2009 р.