CC BY
34
9. Ивашковская И.В. Оценка деятельности российских компаний в системе управления стоимостью: возможности модифицированной модели добавленной стоимости потока денежных средств / И.В. Ивашковская, А.И. Запорожский // Аудит и финансовый анализ. - 2007. - №6. - С. 211-223.
10. Stewart G.B. The Quest for Value. A Guide for Senior Managers / G.B. Stewart. - N.Y.: Harper Business, 1999. - 186 р.
11. Stewart T.A. Intellectual Capital: The New Wealth of Organizations / T.A. Stewart. - N.Y.: Doubleday, 1997. - 223 р.
12. Ивашковская И.В. Система интегрированного управления стоимостью компании: автореф. дис. ... д.э.н.: 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством: экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами (промышленность)»; 08.00.10 «Финансы, денежное обращение и кредит» / И.В. Ивашковская. - М., 2010. - 50 с.
13. Коупленд Т. Стоимость компании: оценка и управление / Т. Коупленд, Т. Колер, Дж. Мурин; пер. с англ. - 3-е изд., перераб. и доп. - М. : Олимп-Бизнес, 2005. - 576 с.
14. Кудина М.В. Теория стоимости компании / М.В. Ку-дина. - М.: ИНФРА-М, 2010. - 368 с.
15. Мендрул О.Г. Управлшня вартютю пщприемства: навч. поаб. / О.Г. Мендрул. - К.: КНЕУ, 2011. - 538 с.
НадШшла до редакцП 12.10.2015 р.
Р.М. Стрельтков, к.е.н.
МЕТОДИ АНАЛ1ЗУ ЕФЕКТИВНОСТ1 РЕАЛ1ЗАЦ11 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В 1НТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР
У найпоширешшому розумшш швестицшш проекти ш-тегрованих структур е внутршньокорпоративним перемщен-ням катталу i сукупшстю необхщних витрат, пов'язаних iз ввд-
© Р.М. Стрельшков, 2015
новленням, модершзащею або створенням основних фоцщв, призначених для розширеного процесу виробництва, адмшют-ративних i соцiальних потреб господарюючих суб'eктiв, що належать до одше! фшансово-промислово! групи. Ан^з ефектив-ностi реашзацп iнвестицiйних проекпв iнтегрованих структур дае можливiсть визначити наявшсть необхiдних внутрiшнiх ре-сурав i напрями 1х залучення для тдвищення ефективностi д> яльностi вае! корпораци через полiпшення фiнансових показ-никiв окремих пiдприемств. При формуванш стратеги здш-снення iнвестицiй у дочiрнi пiдприемства материнська компанiя завжди прагне одержати максимальний фiнансовий ефект у довгостроковш перспективi. Але, працюючи у складному еко-номiчному просторi та перебуваючи пiд впливом рiзних шсти-туцiональних факторiв, при прогнозуванш результату складно врахувати всi необхвдш складовi та зробити максимально точш розрахунки.
Оцiнцi ефективностi дiяльностi iнтегрованих структур присвячено багато дослщжень, у тому чи^ таких авторiв, як I. ОлекЫенко, Г. Антонов, А. ¡дрков, С. Картишев, А. Постш-ков, М. Мариянова, Б. Мiльнер, Л. Свенко, В. Раппопорт, Г. Тельнова, Г. Харрюон, Ю. Якутiн та ш. Але в той же час ме-тоди оцiнки ефективност iнвестицiй у дочiрнi пiдприемства перебувають усе ще в стадп наукових розробок i визначення концепцiй створення единих й унiверсальних механiзмiв розра-хункiв, що обумовлюе актуальнiсть даного дослщження.
Метою статтi е розгляд методолопчних пiдходiв, якi дозволять визначити основш фiнансовi iндикатори ефективност iнвестицiйних проектiв iнтегрованих структур.
Проведений на тдприемствах групи аналiз швестицшних проектiв забезпечуе виявлення закономiрностей щодо фактiв економiчноl дiйсностi, здiйснюе розкладку об'екта дослiдження на дискретнi компоненти (економiчнi категори) i пов'язаний iз:
вивченням економiчних процесiв у 1х взаемному зв'язку мiж собою;
обгрунтуванням економiчноl доцiльностi iнвестицiйних проектiв та об'ективною оцiнкою 1х реалiзацil;
визначенням зовшшшх iнституцiональних факторiв i к> лькiсним вимiром !х впливу;
виявленням сшввщношень i тенденцiй господарського розвитку, визначенням невикористаних внутршньогосподар-ських резервiв;
узагальненням досвiду та прийняттям оптимальних управ-лiнських рiшень.
В економiчнiй лiтературi розглядаються рiзнi класифжацп способiв i заходiв економiчного аналiзу. В основному викорис-товують:
елементарнi методи мiкроекономiчного аналiзу (балансо-вий метод, приймання ланцюгових пiдстановок i арифметично! рiзницi, детермiнований факторний аналiз, штегральний метод);
традицiйнi методи економiчноl статистики (метод угрупо-вань i порiвняння, iндексний метод);
математико-статистичнi методи вивчення зв'язкiв (стохас-тичне моделювання, кореляцшно-регресшний аналiз) [1].
Забезпеченiсть корпораци та 11 дочiрнiх пiдприeмств ос-новними фондами й рiвень !х використання характеризуются узагальнюючими i частковими показниками. Банки та iншi ш-вестори при вивченш складу майна корпораци звертають увагу на стан основних фондiв (технiчний рiвень, продуктивнiсть, економiчну ефективнiсть, фiзичний i моральний знос).
Вщтворення основних фондiв - це безперервний процес !х вiдновлення. Основна мета вщтворення основних фондiв - за-безпечення пiдприeмств основними фондами в !х кiлькiсному та яюсному складi, а також пiдтримка !х у робочому станi. Форми вщновлення (вiдтворення) основних фондiв прийнято подшяти на економiчне вiдновлення (амортизацiю) i вiдновлення в нату-ральнiй формь Останне, у свою чергу, под^ють на повне вщ-новлення (замша об'екив основних засобiв) i часткове (ремонт i модернiзацiя). Слiд зазначити, що витрати на ремонт i модерш-зацiю основних засобiв е доцшьними лише в тому випадку, як-що вартiсть придбання нового об'екта i втрати вiд недоотрима-но! амортизацп старого набагато перевищують витрати на ремонт i модернiзацiю основних засобiв [2].
Практичний приклад ощнки ефективност реального ш-вестицiйного проекту наведемо на основi технiко-економiчних показникiв дiяльностi ПАТ «Енергомашспецсталь» (м. Крама-торськ, Донецька обл.). Дане пщприемство е учасником мiжна-родно! штегровано1 структури i входить у машинобудiвний ди-вiзiон Росатома - Атоменергомаш, який е постачальником ефективних комплексних рiшень для атомно1 та теплово1 енер-гетики. На даний час ЕМСС здшснюе програму модершзацп обсягом у 300 млн дол. Фiнансовi ресурси направляються на повне вщновлення виробничо1 бази тдприемства, включаючи сталеплавильне, ковальсько-термiчне i механообробне вироб-ництва.
Проаналiзуемо ефективнiсть iнвестицiйного проекту впровадження у виробництво в механообробному цеху глибоко-розточувального верстата моделi БТ 110-8/1250х18000спс для свердлiння i розточення деталей масою до 250 т (табл. 1).
Таблиця 1
Кошторис витрат на впровадження у виробництво глибоко-розточувального верстата моделг П 110^/1250*18000спе у ПАТ «ЕМСС»
Стаття витрат Сума, тис. грн
1. Покупка розточувального верстата модел1 БТ 110-8/1250х18000спс 26000
2. Монтаж 1 налагодження верстата 4000
3. Пщготовка виробничих примщень 2500
4. Навчання персоналу 3000
5. Маркетингов1 досл1дження 2000
6. 1нш1 витрати 2500
Разом 40000
Реалiзацiя даного швестицшного проекту буде приносити щорiчний прибуток у розмiрi 15 млн грн. Розрахуемо ефектив-нiсть реатзацп даного швестицшного проекту.
1снуе декiлька варiантiв оцiнювання iнвестицiй.
1. Ключовим критерiем привабливостi iнвестування в будь-якiй сферi бiзнесу е швидкiсть повернення вкладеного ка-
тталу. Саме перюд окупностi дозволяе iнвесторовi порiвняти рiзнi варiанти розвитку бiзнесу i вибрати той проект, який най-бiльшою мiрою вiдповiдае його стратеги та фшансовим можли-востям.
Розглянемо перюд окупност iнвестицiй - кшьюсть рокiв, витрачених на повернення витрат, швестованих у здiйснення проекту ЕМСС. Потрiбний перiод окупностi становить не бшь-ше чотирьох рокiв. Розрахунки строку окупностi швестици в ПАТ «ЕМСС» наведено в табл. 2.
Перюд окупност являе собою строк, розрахований вщ дня початку реалiзацп проекту i здiйснення перших швестицш-них витрат до моменту, коли рiзниця мiж накопиченою сумою чистого прибутку та обсягом здшснених швестицшних витрат набувае додатного значення, тобто буде досягнута точка без-збитковостг Швидке повернення витрачених коштiв, з точки зору невизначеност економiчного середовища, е бiльш приваб-ливим.
Таблиця 2
Розрахунки строку окупност1 ¡нвестицп _для ПАТ «ЕМСС», тис. грн_
Рк Упровадження у виробництво глибоко-розточувального верстата
р1чний потк акумульований потк
0 -40000 -40000
1 15000 -25000
2 15000 -10000
3 15000 +5000
4 15000 20000
5 15000 35000
6 15000 50000
7 15000 65000
8 15000 80000
9 15000 95000
Разом +95000
Розрахунки тривалост перюду окупност швестицш здiй-снюються за формулою
Т0 = К +—, 0 П
де То - кшьюсть роюв окупност iнвестицiйного проекту;
К - кшьюсть роюв неповно1 окупностi проекту;
О - залишок коштiв до повно1 окупностi;
П - рiчний плаиж.
Таким чином, строки окупностi для впровадження у ви-робництво глибоко-розточувального верстата складуть
5000
ТО = 2 +--= 2,33 року.
О 15000
Повернення швестицшних коштiв вiд проекту очжуеться через 2,33 року. З точки зору окупност iнвестицiй, проект з упровадження у виробництво глибоко-розточувального верста-та е ефективним, а отже, було доцшьно прийняти його до реал> зацп.
Швидке повернення витрачених коштiв, з позицп неви-значеност економiчного середовища, е бiльш привабливим для ПАТ «ЕМСС», тому що капiтал, який iнвестуеться, меншою мiрою пiдданий ризику.
Для бiльш наочно1 картини використання iнвестицiйних ресурсiв, з урахуванням впливу факторiв зовнiшнього середовища, виконаемо дисконтоваш розрахунки строку окупност впровадження у виробництво глибоко-розточувального верста-та моделi БТ 110-8/1250х18000спс. Данi показники розрахованi на базi дисконтовано1 величини потоку доходiв, тобто з урахуванням вартост грошей у чаЫ, iнфляцiйних процесiв, дають бшьш реальнi данi щодо окупност iнвестицiй.
1нвесторам необидно володiти шформащею про такi ас-пекти перюду окупностi: який вид перiоду окупност викорис-товуеться (простий або дисконтований); за якою ставкою дис-контування оцiнювали проект; якi переваги i недолiки мае кри-терiй перюду окупност та якою мiрою на його основi можна приймати швестицшш рiшення.
Дисконтованим строком окупностi швестицшних проек-тiв називаеться тривалiсть перюду вщ початкового моменту впровадження швестицшних ресурав до моменту окупностi проекту з урахуванням дисконтування. Для перерахування грошового потоку у показники у формi дисконтовано1 вартостi оч>
куваних надходжень необхiдно величину грошових потоюв по-множити на дисконтований множник, розрахований за формулою
Д =
(1 + г)"
де г - ставка дисконту (в умовах украшсько! економжи вона прийнята на рiвнi 20%, г = 0,2);
1 - перюд.
Суть методу полягае в дисконтуванш вах грошових пото-кiв, якi генеруються проектом, i !х послiдовному тдсумовуван-нi доти, доки не будуть покрит вихiднi iнвестицiйнi витрати.
Дисконтоваш розрахунки строку окупностi впровадження у виробництво глибоко-розточувального верстата для ПАТ «ЕМСС» наведено в табл. 3.
Таблиця 3
Дисконтоваш розрахунки строку окупност1 впровадження у виробництво глибоко-розточувального верстата для ПАТ «ЕМСС», тис. грн
Рк Упровадження у виробництво глибоко-розточувального верстата
р1чний потж акумульований потк
0 -40000 -40000
1 12499 -27501
2 10416 -17085
3 8681 -8404
4 7235 -1169
5 6029 +4860
6 5024 +9884
7 4187 +14071
8 3488 +17559
9 2907 +20466
Разом - +20466
У цьому випадку перюд окупност проекту складе
т = 4 +1169 = 4,19 року. 0 6029
Даний метод дисконтованих розрахунюв строку окупност розглянутих швестицшних проекив виявив, що проект е не-
ефективним через те, що строк його окупност з урахуванням нестабiльностi зовшшнього середовища в Укра1ш бiльше прий-нятного строку окупностi, запропонованого керiвництвом ПАТ «ЕМСС».
2. Розрахунки чисто! вартост проекту дозволяють урахо-вувати фактори часу при аналiзi штереав iнвестора в особi ПАТ «ЕМСС».
При достатност справжньо! вартостi швестицшного проекту можливе зростання вартост пiдприемства i, як наслiдок, полшшення фiнансового стану пiдприемства в цшому.
Чиста поточна вартiсть - сума поточних вартостей усiх грошових потоюв, якi прогнозуються, з урахуванням ставки дисконтування. Результати розрахункiв демонструють, скшьки коштiв потрiбно було б вкласти зараз для одержання заплано-ваних доходiв, якби ставка доходiв дорiвнювала би бар'ернiй ставцi.
Справжня вартють iнвестицiйного проекту розраховуеть-ся за такою формулою:
КРУ =
1=0(1 + Г)'
де КРУ - чиста справжня вартiсть;
Р-^ - чистий потiк доходiв вщ вкладених iнвестицiй у '-му рощ;
Т - кiлькiсть розрахункових роюв;
Г - норма (ставка) дисконту.
КРУ показуе чистi доходи або чист збитки iнвестора вiд розмщення коштiв у проект порiвняно зi зберiганням грошей у банку. Якщо КРУ > 0, то можна вважати, що швестищя при-множить багатство пщприемства та iнвестицiю слщ здшснюва-ти. Якщо КРУ < 0, то доходи вщ запропоновано! швестицп не-достатньо високi, щоб компенсувати ризик, властивий даному проекту (або з позици цiни катталу не вистачить грошей на ви-плату дивiдендiв i вiдсоткiв по кредитах), й швестицшна пропо-зищя мае бути вiдхилена (табл. 4).
Одержат величини показують, що впровадження у ви-робництво глибоко-розточувального верстата у ПАТ «ЕМСС»
приведе до збшьшення вартост заводу. Проект з упровадження у виробництво глибоко-розточувального верстата е перспектив-ним, величина його чисто! справжньо! вартостi становить 2907 тис. грн.
Таблиця 4
Розрахунки чистог справжньог eapmocmi твестицтного _проекту для ЕМСС, тис. грн_
Pk Упровадження у виробництво глибоко-розточувального верстата
NPV
0 -40000
1 12499
2 10416
3 8681
4 7235
5 6029
6 5024
7 4187
8 3488
9 2907
Разом 2907
3. Внутршня ставка доходу - це така норма вщсотка, при якш справжня вартшть розглянутого iнвестицiйного проекту дорiвнюе нулю. Внутрiшня норма доходу - це форма дисконту, при якш виконуеться умова
NPV = Y-®- = ¿-®L_ = 0, i=0(1 + T)' Ä(1 + IRR)
де IRR - внутрiшня форма доходу;
Cft - грошовий потж у роцi t.
Згiдно з результатами проведеного аналiзу за даним кри-терiем до реалiзацi! мае бути допущений проект, де розмiр внутршньо! ставки доходу бiльший, шж вартiсть капiталу, не-обхiдного для фшансування цього iнвестицiйного проекту.
Розрахунки внутршньо! норми рентабельностi викону-ються за формулою
IRR = r1 +-^-X (r2 - r1),
f(r1) - f(r2)
де f(r1), f(r2) - це Nrvrl i Nrvr2,
r1 i r2 - табульоване значення дисконтованих множниюв.
Невiд'eмною умовою при цьому мае бути виконання такого правила:
f(r1)>0 або f(r1)<0, f(r2)>0 або f(r2)<0.
Для NPV r2=40%, r1=20%;
NPV=(10714+7653+5466+3905+2789+1992+1423+1016+72 6) - 40000= - 4316 тис. грн.
20466
IRR = 20 +-X10 = 36,5% .
20466 +4316
За KprnepieM IRR норма рентабельное^ проекту становить 36,5%, а отже, для його реатзацп ПАТ «ЕМСС» доцшьно залу-чити вшьний капiтал.
4. Показником, який дозволяе ощнювати ефективнiсть розглянутих швестицшних проектiв, е iндекс прибутковостi. Вш визначаеться як вiдношення справжньо! вартост потоку доходiв, якi будуть отримаш, до справжньо! вартостi потоку витрат, необхщних для реалiзащ! цього проекту:
^ CIFt КР = ¿(1 + r)t
¿_cofI'
¿0 (1 + r)t де KP - iндекс прибутковостi;
Cift - потiк грошових доходiв нетто, якi можуть бути отри-манi у випадку реалiзацil проекту;
Cоft - витрати, необхiднi для реалiзацil iнвестицiйного проекту;
T - розглянутий перiод часу.
Допуск до реалiзацil може одержати проект, у якого ш-декс прибутковост бiльше одиницi (КР>1).
KP=60466/40000=1,512.
Аналiз перiоду окупностi iнвестицiйного проекту показав, що проект з упровадження у виробництво глибоко-розточу-вального верстата мае перюд окупностi 2,33 року. Даний аналiз
дозволяе одержати показники без урахування впливу зовшшшх факторiв на дiяльнiсть пщприемства.
Для виявлення бiльш точних показниюв, що вщобража-ють реальнi доходи при впровадженш проекту i бшьш конкрет-нi строки окупностi, виконано аналiз з урахуванням дисконтно! ставки, яка в умовах економши Укра!ни прийнята на рiвнi 20%. Виявлено, що реальш строки окупностi проекту становлять 4,19 року. Даний строк незначно перевищуе максимально при-пустимий - 4 роки, встановлений керiвництвом.
Проект упровадження у виробництво глибоко-розточу-вального верстата е ефективним з позицп показника iндексу прибутковостi (табл. 5).
Таблиця 5
Показники для розрахунтв шдексу прибутковост1
при впровадженш у виробництво _глибоко-розточувального верстата_
Упровадження у виробництво глибоко-розточувального верстата
Рк С1Б/(1+ г)1
0 -
1 12499
2 10416
3 8681
4 7235
5 6029
6 5024
7 4187
8 3488
9 2907
Разом 60466
1з використанням показника чисто! справжньо! вартост визначено, що проект упровадження у виробництво глибоко-розточувального верстата е економiчно доцшьним i при впровадженш в ПАТ «ЕМСС» мав економiчне зростання.
Виходячи з розрахунку внутрiшньо! ставки доходу по проекту, можна зробити висновок, що впровадження у виробництво глибоко-розточувального верстата мае внутршню став-
ку доходу на рiвнi 36,5%. Як наслщок, залучення iнвестицiйних коштiв у проект принесе прибуток, що ще раз пiдтверджуеться при аналiзi iндексу прибутковостi, який дорiвнюе 1,512.
Фшансовий стан пiдприемства на даному еташ розвитку не дозволяе фiнансувати таю масштабш заходи винятково за рахунок власних коштiв, тому що це призведе до повного вилу-чення кошив з обороту. Тому додатково залучалися позиковi кошти.
У процесi комплексного аналiзу реалiзацil iнвестицiйних проектiв у ПАТ «ЕМСС» виявлено, що тдприемство мае основ-нi засоби у критичному сташ. Це i е основною причиною початку здшснення пол^ики модершзаци. В основному швестицп вкладаються в основнi засоби пщприемства. Виявлено, що тд-приемство впроваджуе у виробництво iнвестицiйнi проекти iз прийнятним строком окупностi, до того ж у майбутньому це впровадження сприятиме збiльшенню вартостi активiв пщпри-емства.
Вiтчизнянi дослiдники вiдзначають, що в цей час детали розвитку рiзнi пiдходи до оцiнки ефективностi внутршшх ш-вестицiйних проектiв iнтегрованих структур [3]. Ефектившсть можна оцiнювати як з позицш материнського пiдприемства, так i з урахуванням показникiв усього об'еднання. Вибiр пiдходу до оцшки ефективностi залежить вiд ролi, яку ввдграють дочiрнi пiдприемства. Так, якщо дочiрнi пiдприемства мають високий стутнь господарсько! самостiйностi, то материнську компашю цiкавить у першу чергу потш доходiв, якi вона одержуе вщ до-чiрнiх пiдприемств. У даному випадку ефектившсть розгляда-еться як вщдача вiд iнвестицiй у дочiрнi пiдприемства, внутрш-ньофiрмових кредитiв та шших форм фiнансування [4]. Вимiр можливий за допомогою застосування формули внутршньо! норми прибутку. Даний показник можна порiвняти з ефективнi-стю альтернативних форм вкладення коштiв, виражених у вiд-сотках рiчних.
Св^ова практика надае перевагу iншому пщходу до оцiнки ефективностi дочiрнiх пщприемств. Його основу становить iнте-гральна оцiнка дiяльностi iнтегрованих структур як единого целого та враховуе разом iз доходами материнсько! компани i ре-
зультати господарсько! дiяльностi дочiрнiх пiдприeмств, тобто корпораци в цiлому [5]. Материнське пщприемство мае можли-вють розпоряджатися активами дочiрнього пiдприемства, що перебувае пщ його контролем. Навiть при децентралiзованiй системi управлiння дочiрнi пщприемства функцiонують не iзо-льовано, а в рамках певного стратепчного плану. Можлива та-кож зворотна централiзацiя активiв згiдно з рiшенням керiвниц-тва материнсько!' компани.
Визначити ефектившсть дiяльностi дочiрнiх пiдприемств можливо за допомогою трьох показникiв [6-8]: норматив чистого валового прибутку; вщношення чистого прибутку до балансово! вартостi ак-
тивiв;
вiдношення обсягу продажiв до балансово! вартост акти-
вiв.
Можливе також застосування показника, що характеризуе вщношення чистого прибутку до власного катталу компанп. Тодi оцiнцi пщлягають не просто фiнансовi потоки доходiв i видаткiв материнсько! компанп, а фiнансово-економiчна ефек-тивнiсть дiяльностi кожного дочiрнього пiдприемства [9].
Широке застосування знайшов показник зростання оцiнки вартост дочiрнiх пiдприемств. У цьому випадку оцiнювати ка-пiтал дочiрнього пщприемства необхщно з точки зору сум, як виручаються при продажу акцш пiдприемства або частки в ньому. Цей показник, на думку зарубiжних економшив, е одним iз головних при визначеннi ефективностi дiяльностi дочiр-нiх пiдприемств [10; 11].
1снуе i бiльш специфiчний метод - так звана «формула Дюпона для компанш iз фшями», запропонована американ-ською фiрмою «Дюпон» [4; 12]. Вш полягае у визначенш «Return on Investment (ROI)» - показника прибутковост швес-тицiй у компанш, який також можна розглядати як показник ефективност управлшня пщприемством. У даному випадку цей показник характеризуе аналiз прибутковостi компанiй у розра-хунку на власний каттал. Формула Дюпона поеднуе показники рентабельност (норма валовому прибутку) й ефективност ви-користання активiв (показники «вщношення чистого прибутку
до балансовое' вартост активiв» i «вщношення обсягу продажiв до балансово! вартост активiв»). За допомогою формули Дюпона можна проаналiзувати окремi фактори, що характеризують ефектившсть тдприемства шляхом проведення аналiзу спiввiд-ношення
Д1/ВК = (ВП/РП) х (РП/В1),
де Д1 - дохщ на швестицп на штегрованих пiдприемствах;
ВК - власний каттал iнтегрованих пiдприемств;
ВП - валовий прибуток iнтегрованих пiдприемств;
РП - обсяг реалiзацil продукцп штегрованих тдприемств;
В1 - валовi швестици в розвиток штегровано! структури.
Якщо дана формула розраховуеться для повшстю децент-ралiзованих компанiй, швестици враховуються за винятком амортизаци, а прибутки - без урахування податкiв. При аналiзi iнтегрованих структур за методом Дюпона визначаеться ефектившсть роботи керiвникiв дочiрнiх пiдприемств. З урахуванням ефективностi роботи дочiрнiх пiдприемств вщбуваеться розподiл отриманих корпорацiею прибуткiв i доходiв вiд додатково! емюи акцш. Вона служить також пiдставою для прийняття рiшень про розподiл швестицш i резервiв корпораци. Застосування формули Дюпона для оцшки ефективностi дочiрнiх пiдприемств вимагае усунення ди випадкових факторiв i постановки всiх фшш у рiвнi умови. З виконанням ще! обов'язково! вимоги пов'язане виклю-чення амортизаци та податкових вщрахувань iз формули Дюпона для фшш. Величина даних показникiв перебувае у прямш залеж-ностi вiд схем податкового та фшансового планування.
Для оцшки ефективност дiяльностi iнтегрованих структур доцшьно використовувати комплексний пщхвд, який базу-еться на узагальненш результатiв розрахункiв економiчноl, ринково!, технолопчно!, структурно-функцюнально! та сус-пшьно! ефективност роботи материнсько! компани та дочiрнiх пiдприемств. Обов'язковою умовою здiйснення оцшки ефектив-ностi дiяльностi iнтегрованих структур е визначення консолщо-ваних активiв, продажiв, прибуткiв. Тому найважливiшим етапом планування роботи i контролю ефективност дiяльностi iнтегрованих структур стае формування та всебiчний аналiз
консолщованих плашв i звiтiв щодо виробництва та збуту про-дукцi!, виконання бюджету пiдприемства, руху коштiв, зв^у про фiнансовi результати, консолiдованого балансу.
Оцшка ефективностi створення i функцюнування штегро-ваних структур мiстить: визначення мети та розробку стратегi! розвитку корпорацп; формування структури корпорацi!; визначення стратепчних цiлей; розробку й узгодження стратегш розвитку дочiрнiх пiдприемств [5; 8].
Завершальним етапом процесу оцiнки ефективностi д> яльност iнтегрованих структур i дочiрнiх тдприемств е оцiнка результативностi вибрано! стратеги розвитку, коригування стратепчних цшей i планiв дiяльностi корпорацi!. Результати оцшки, визначення ступеня виконання планiв е тдставою для коригування або перегляду стратеги швестицшного розвитку iнтегрованих структур.
Висновки. У процес розгляду юнуючих методiв аналiзу ефективностi реалiзацi! швестицшних проектiв iнтегрованих структур встановлено, що едино! методики комплексного аналiзу результат вiд упровадження проектiв на даний момент не юнуе. Вiдповiдно, необидна розробка комплексного мехашзму анал> тично! дiяльностi, що дозволило б проаналiзувати сукупнi ре-зультативнi складовi, розраховаш на основi iснуючих методiв. Комплексний пiдхiд до дано! методики надав би можливiсть об'ективно виконати яюсну оцiнку ефективностi реалiзацi! швес-тицшних проектiв iнтегрованих структур, а також одержати аде-кватнi кiлькiснi показники, що характеризують рiвень результа-тивност вiд упровадження iнвестицiй - як за рахунок внутрiшнiх ресурсiв корпорацп, так i за рахунок коштсв, отриманих з боку третiх до групи осiб.
Л1тература
1. Абдукаримов И.Т. Экономический анализ в современной экономике: роль, проблемы и перспективы развития / И.Т. Абдукаримов // Финансы: планирование, правление, контроль. - 2011. - №2.
2. Андреев В.Д. Практический аудит: справ. пособие / В.Д. Андреев. - М: Экономика, 1994. - 366 с.
3. Мартиянова М.П. Оценка эффективности создания и функционирования холдинговой компании : дис. ... канд. экон. наук: 08.06.01 / М.П. Мартиянова. - Харьков, 2003. - 201 с.
4. Харрисон Г. С. Оценка недвижимости / Г. С. Харрисон. - М.: РИО Мособлупрполиграфиздата, 1994. - 231 с.
5. Сутормша В.М. Фшанси зарубiжних корпорацш / В.М. Сутормша, В.М. Федосов, Н.С. Рязанова. - К.: Либщь, 1993. -147с.
6. Горбунов А.Р. Дочерние компании, филиалы, холдинги. Организационные структуры. Консолидированный баланс. Налоговое планирование / А.Р. Горбунов. - М.: Издательский центр "АНКИЛ", 1997. - 150 с.
7. Нусинов В.Я. Прикладные аспекты экономической оценки деятельности промышленных предприятий и их объединений на примере горнодобывающей промышленности / В.Я. Нусинов. - Днепропетровск: Наука и образование, 1998. -55 с .
8. Уманщв Г.В. Холдинговi компани та промислово-фiнансовi групи у сучаснш економщ / Г.В. Уманщв. - К.: В1-РА-Р, 2002. - 429 с.
9. Кемпбел В. Основи кредитного аналiзу / В. Кемпбел. -К., USAID (Barennts Group) Titus Austin, Inc., 1997. - 203 с.
10. Стерлин А.Р. Стратегическое планирование в промышленных корпорациях США: опыт развития и новые явления / А.Р. Стерлин, И.В. Тулин. - М.: Наука, 1990. - 200 с.
11. Управление по результатам; пер. с финск.; под ред. Я.А. Лейманна. - М.: Прогресс, 1993. - 320 с.
12. Грейсон Д.К. Американский менеджмент на пороге XXI века / Д.К. Грейсон, К. Д. О'Делл; пер. с англ. - М.: Экономика, 1991. - 319 с.
НадШшла до редакцП 02.11.2015 р.
