CC BY
25
Vasil'chak S.V., Petryniak U.Ya. Description of marketing activity of milk production enterprises of Lviv Region
The environment of marketing activity of milk production enterprises is described, in particular appeal attention on regional features. Classification of milk production enterprises in Lviv Region is conducted after the types of suckling products. It is rotined as a volume of gross incomes of population influences on demand and consumption of milk products on the example of butter.
Keywords: environment, marketing activity, milk produced enterprises, demand, suggestion. _
УДК 330.322 Доц. 1.Н. Карпунь, канд. екон. наук -
Львiвський Д1НТУ м. В'ячеслава Чорновола
ОСНОВН1 МЕТОДИ ОЦ1НЮВАННЯ ДОЦ1ЛЬНОСТ1 ШВЕСТИЦШ
Сьогодш вже очевидно, що проблему залучення швестицш в економ1ку Укра-1ни потрiбно розглядати в контекст особливостей трансформацшних процеав, як вщбуваються в кра'ш. Таке дослщження допоможе проаналiзувати недолги та переваги, наслщки й перспективи, мотиващю застосування державою "пе' чи шшо'1 швес-тицшно'1 модел1, i визначити методи оцiнювання дощльносп iнвестицiй. Ключов1 слова: iнвестування, методи оцшки доцiльностi iнвестицiй.
Постановка проблеми. У свгговш практищ з погляду швестицшно' привабливосл, для iх оцшки, найчастше використовують безлiч методiв, де основш з них можна подшити на три групи:
1) статистичт методи, як базуються на бухгалтерському облiку i виникли з його тдходу до фiнансовоi оцiнки проекив;
2) динамiчнi методи, якi базуються на принципах економiчноi теорii i зас-тосуваннi концепцii дисконтування.
3) ризик-методи, як базуються на врахувант ризику iнвестування.
У наукових розробленнях статичш та динамiчнi методи грунтуються на обгрунтуваннi й оцiнюваннi доцшьносп капiталовкладень без прийняття до уваги ризику. Тодi як ризик-методи базуються на оцшщ з додатковим ко-ригуванням ризикiв iнвестицiйноi дiяльностi.
Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй. Свгговий досвiд сформу-вав певну систему знань про основш методи оцшювання доцшьносп швести-цiй, якi масштабно висвгглено у працях науковцiв економiчноi теорii: Л. Абалкiна, О. Амош^ Ш. Бланкарт, в. Бойка, Ф. Бутинця, В. Василенка, А. Гальчинського, В. Гейця, Г. Гольдштейна, П. Завалша, О. Кузьмша, В. Ко-вальова, I. Лукiнова, В. Марцина, в. Мних, Г. Мамутова, Г. Нам, В. Опарша, А. Поручника, С. Покропивного, А. Поддерьогша, В. Савчука, О. Терещенка, Л. Федулово', В. Федоренко, Г.О. Швиденко, А. Чухна, Ю. Яковлевата ш., а також М. Брауна, Е. Детсона, П. Друкера, Д. Ейкерлофу, Р. Лукаса, М. Портера, Б. Санто, М. Спенсу, Д. Спглща, Й. Шумпетера та ш.
Виклад основного матерiалу. Розкриваючи змют статичних методiв оцшювання доцшьносп iнвестицiй зауважимо, що застосування 'х характеризуемся простотою розрахунку, хоча (як недолж) не враховуються змiни вар-тост грошей у часовому вимiрi. Однак у практищ цей недолiк долаеться зав-
Науковий вкиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.5
дяки застосуванню концепци дисконтування i, одночасно, приведення i вит-рат, i доходiв до вiдповiдних умов поточного року.
Основна щея методу розрахунку середньо! ставки доходу (ARR) поля-гае в тому, щоб порiвняти чист доходи з початковою вартiстю проекту. У цьому разi середня ставка доходу - це вщношення середшх чистих доходiв до середнiх швестицш. Своею чергою, середня ставка доходу у розрахунку дорiвнюе: середнi рiчнi майбутнi доходи подiлено на половину початкових швестицш.
Метод визначення рентабельност швестицш (ROI). У цьому випадку до уваги беруть перюд розрахунку. Якщо перюд розрахунку дорiвнюе 12 мь сяцiв, то пiд час розрахунку коефщента беруть до уваги рiчну величину при-бутку (за балансом) та середньорiчну суму активiв. А за перюду: мiсяць, квартал або пiврiччя, сума прибутку множиться вщповщно на 12, 4 i 2 з обов'язковим використанням середньо! за перiод величини сумарних активiв.
Звiдси рентабельнiсть iнвестицiй визначаеться як вщношення:
p
ROI = -Ptax-, (1)
1 total
де: Ptax - обсяг прибутку шсля оподаткування; Itotal - загальний обсяг швестицш. Метод визначення розрахунково! норми прибутку (AROR) обумовлюе дохщшсть проекту i визначаеться як вщношення мiж середньорiчними по-повненнями вiд його реалiзацil та величиною початкових швестицш.
Метод розрахунку коефщента спiввiдношення доходiв i витрат (К) визначаеться як дрiб, де в чисельнику ставиться сума за вс перiоди доходiв вiд освоення iнвестицiй, а в знаменнику - сума вЫх витрат, як швестицшних, необхiдних для введення об'екта в експлуатацiю, так i обсяг поточних витрат ддачого об'екта.
Метод розрахунку перюду окупностi швестицш (РР.). Як вiдомо, перь од окупност - це певний часовий перюд, за який вщшкодовуються початковi швестици. Порiвнюючи декiлька проектiв, фiрма схвалюе той проект, у якого перюд окупност менший. Однак проект, який отримав перевагу, не повинен перевищувати заздалепдь спланованого термiну. У цьому аспекта
Чистий грошовий потж =
= очiкуваний чистий доход шсля сплати податюв + амортизащя. (2)
II. Дослiджуючи характеристику динамiчних методiв оцiнювання до-цiльностi швестицш варто зазначити, що ця група методiв, якi базуються на принципах економiчноl теори i застосуваннi концепци дисконтування.
Метод розрахунку чисто! тепершньо! вартостi (NPV).
Пiд чистою тепершньою вартiстю розумiють рiзницю мiж сумою чистого грошового потоку за перюд експлуатаци швестицшного проекту, приве-деного до тепершньо! вартостi шляхом дисконтування, та сумою швестицш, необхщних для реалiзацil цього потоку.
Чиста тепершня вартiсть = теперiшня вартють - поточнi витрати. (3)
Загалом, ризикованiший з двох проектiв мае дисконтування за вищою ставкою. За ще! методики дисконтнi ставки залежать також вiд тривалостi проектiв.
Розрахунок за наведеними формулами шюструе, що вигоди i витрати за iнвестицiйним проектом дисконтуються, починаючи з першого року його життя, тобто часовий перюд, в якому починаеться реалiзацiя швестицшного проекту, позначаеться як перший - (t = 1). Такий перiод е досить поширеним, але не единим, а саме: вигоди i витрати дисконтуються, починаючи з другого року його життя, тобто часовий перюд (рж), в якому швестицшний проект починаеться i позначаеться як нульовий t = 0. Шсля закшчення перiоду реаль зацп проекту, надходження коштiв у виглядi лжвщацшно! вартостi устатко-вання повинш бути врахованi - як доходи наведених перiодiв.
У цьому аспект^ розрахунок NPV може бути корисним не тшьки для оцiнювання ефективност iнвестицiйних проектiв, але i як фактор доцшьност !х реалiзацil. Якщо показник NPV iнвестицiйних проектiв мае додатне зна-чення, то це свщчить про те, що швестицшний проект можна прийняти до ре-алiзацil як такий, що може забезпечити прибуток.
Метод визначення внутршньо! норми прибутку (IRR) е визначенням мiри прибутковост проекту, тобто цей процес характеризуе рiвень прибутко-вост конкретного iнвестицiйного проекту, який виражаеться дисконтною ставкою, внаслiдок чого майбутня вартють чистого грошового потоку вщ ш-вестицiй приводиться до тепершньо! !х вартостi. Тобто - це дисконтна ставка, за яко! NPV = О. У цьому аспект^ IRR в сукупностi треба дослщжувати як дисконтну ставку, за яко! комплекс дисконтнi прибутки (вигоди) будуть до-рiвнювати комплексним дисконтним витратам. Це свiдчить про те, що IRR е ставкою дисконту, в межах яко! NPV проекту дорiвнюе нулю, що виражаеться таким рiвнянням:
IRR = i, де NPV = - Co = O. (4)
t=i(1 + i)t
Дослщження фiнансового профiлю iнвестицiйного проекту встанови-ло, що внутрiшня норма рентабельност е тiею границею, нижче яко! проект засв^уе негативну загальну прибутковiсть.
Вагоме значення IRR - це показник - точка беззбитковостг якщо IRR бшьше вартостi швестицшного кашталу, то суб'екти iнвестування отримують прибуток; якщо IRR - менше, то в такому випадку вщбуваеться зменшення поточного капiталу. Отже, метод IRR, як внутршня норма дохщност швес-тицiйного проекту, формулюеться ще як метод класифiкацi! iнвестицiйних пропозицш iз використанням граничного рiвня дохщност iнвестицiй в акти-ви, що дорiвнюе ставцi дисконту, за якою тепершня вартiсть надходжень до-рiвнюе теперiшнiй вартостi витрат на нього. Звщси розрахунок IRR здiйснюеться методом послщовних наближень величини NPV до нуля за рiз-них ставок дисконту.
Численнi дослщження показують, що показник IRR е граничною нормою дохщност швестицшного проекту, тому швестори вважають за доцшь-не встановити для себе обумовлений критерiальний показник внутршньо! норми прибутку (дохщност), який надалi прийматиметься як норматив для порiвняння, який може слугувати: рiвень рентабельностi поточно! дiяльностi;
^уковий вкник ИЛTУ yKpa'1'ни. - 2011. - Бип. 21.5
cepeдня норма пpибyтковоcтi фiнaнcовиx iнвecтицiй; норма пpибyтковоcтi за aльтepнaтивного вкладання кaпiтaлy тощо.
Однак, як покaзye практика, викориетання показника IRR обмeжeнe, тому що вш мае дeякi нeдолiки. По-пepшe, IRR е вiдноcним показником i за його вeличиною нeможливо зробити вишовок про pозмip збiльшeння кашта-лу виробника. По-дpyгe, IRR покaзye мaкcимaльний вiдноcний piвeнь витрат на пpоeкт i можлива cитyaцiя, коли знaчeння показника е однaковe для кшь-коx пpоeктiв, у цьому випадку нeобxiдно викоpиcтовyвaти iншi критери. По-тpeтe, показник IRR непридатний для aнaлiзy пpоeктiв, у якиx грошовий по-тiк чepгyeтьcя нaдxоджeннями i вибуттям.
Meтод pозpaxyнкy д^^тованого тepмiнy окyпноcтi (ДРР) грун-тyeтьcя на чaci, за який пpивeдeнi (диcконтовaнi) кaпiтaльнi витрати за проектом будуть вiдшкодовaнi пpивeдeними (д^^тованими) вигодами, якi над-xодитимyть вщ його eкcплyaтaцiï. Якщо звичайний тepмiн окyпноcтi визна-чае чac, який ввaжaeтьcя нeобxiдним для витрачання каттальню вклaдeнь (витрат) за iнвecтицiйним пpоeктом з огляду бyxгaлтepcького облiкy, то роз-paxyнковий пepiод окyпноcтi бepe до уваги концeпцiю вapтоcтi гpошeй у ча-cовомy пepiодi. Обгрунтування оцiнки пpiоpитeтноcтi iнвecтицiйниx проек-Тв, що визнaчaютьcя на оcновi традицшного i диcконтовaного пepiодiв окуп-ност! можуть бути як тотожнi мiж cобою, так i в невщповщност!
Бiльш доcконaлe знaчeння тepмiнy окупно^! можна визначити (одер-жати) викориетовуючи мeтод ДРР. Вiн вiдpiзняeтьcя вщ тepмiнy окyпноcтi тим, що викориетовуючи його, потpiбно диcконтyвaти гpошовi потоки на щ-ну кaпiтaлy пpоeктy. Цeй мeтод гpyнтyeтьcя як певний чacовий пepiод (ро-кiв), для витрат диcконтовaними грошовими потоками нeобxiдниx швести-цiй, дe чiтко: вpaxовye змiнy вapтоcтi гpошeй у чаЫ; викоpиcтовyeтьcя як обгрунтований мeтод визнaчeння pизиковaноcтi вклaдeнь.
Доcлiджeння показують, що для pозpaxyнкy диcконтовaного потоку нeобxiдно кожний грошовий потiк помножити на заданий коeфiцieнт диотон-тування. Meтод визнaчeння iндeкcy пpибyтковоcтi (PI) - це мeтод, що поpiв-нюе тeпepiшню вapтicть мaйбyтнix гpошовиx потоюв з початковими швести-цiями, тобто PI = тeпepiшня вapтicть грошовж потокiв /почaтковi iнвecтицiï.
l n CF*
Pl = ± t-CFt^, (5)
/o ¿la+r) * w
дe: CFt - гpошовi надxоджeння вiд оcвоeння швеетицш за вiдповiдний перь од, r; r - ставка докошу (y вiдноcниx вeличинax: l0 % = 0,l); /o - почaтковi швеетици; t - кiлькicть пepiодiв отримання гpошовиx нaдxоджeнь, t = l,..., n.
Згiдно з цieю мeтодикою [29], пpоeкт з бiльшим за l пpиймaeтьcя, з мсншим за l - вiдxиляeтьcя, тобто:
• якщо PI > l, то проект прибутковий;
• якщо PI < l, то проект збитковий;
• Якщо PI = l, то проект m прибутковий, m збитковий, р1шення пpиймaютьcя
залежно ввд мети, визначено1 швеетором у cфepi iнвecтyвaння.
Варто зазначити, що PI тюно пов'язаний з NPV; якщо NPV - позитивна, то PI > l i навпаки - якщо PI < l - проект неефективний. Це cвiдчить про
те, що як критерiальний показник може бути використаний тшьки один з них. Водночас для проведення порiвнядьно! оцшки то розглядаються обидва показ-ники, якi дають змогу iнвесторам всебiчно оцiнювати ефективнiсть iнвестицiй.
У практищ для оцiнки фiнансових iнвестицiй використовуються базо-Bi методи оцiнювання доцшьност iнвестицiй. 1х суть полягае в тому, що шд час оцшювання фiнансових iнвестицiй формуеться критерiй, що дае змогу зютавити цiну придбання шструменту фондового ринку з очжуваною виго-дою вiд його утримання протягом певного перiоду часу, приведеними до умов року придбання, як в трансформацшних моделях називаються поточ-ною ринковою вартiстю, курсовою вартютю цiнного паперу можна звести до звичайного розрахунку чисто! тепершньо! вартост iнвестицiй у нього. Одним iз основних завдань для використання трансформацшних моделей е визначення сумарно!, за встановлений перюд часу формування, величини майбутнього грошового потоку.
Висновки. Отже, ощнка доцшьност швестування - це майже завжди ощнка проекпв (альтернативних варiантiв) з ризиком. Майбутш доходи вiд ре-алiзацi! того чи iншого проекту вкладення капiталу, внаслiдок iнфляцiйних процентiв, можуть несподiвано спадати або зростати. С багато шших чинни-кiв, яю зумовлюють зменшення сподiваних грошових потоюв виробництва. Зокрема до них можуть бути вщнесеш: втрати виробництвом сво!х позицiй в будь-якому сегментi зовшшнього чи внутрiшнього ринку; пiдвищення собiвар-тостi виготовлювано! товарно! продукцi! (послуг); зростаюча вартiсть фшансу-вання; бшьш жорсткi вимоги щодо захисту навколишнього середовища тощо.
Л1тература
1. Закон УкраТни "Про швестицшну д1яльн1стьм вщ 18.09.1991 р.
2. Вовчак О.Д. 1нвестування : навч. поабн. / О. Д. Вовчак. - Льв1в : Вид-во "Новий Св1т-2000", 2007. - 544 с.
3. Карпунь 1.Н. Управлшня фшансовою санащею пщприемства : навч. поабн. / 1.Н. Карпунь. - Л. : Вид-во "Магнол1я-2006", 2007. - 418 с.
4. Сазонець 1.Л. 1нвестування: м1жнародний аспект : навч. поабн. / 1.Л. Сазонець, В. А. Федорова. - К. : Вид-во ЦНЛ, 2007. - 272 с.
5. Череп А.В. 1нвестознавство : навч. поабн. / А.В. Череп. - К. : Вид-во "Кондор", 2006. - 398 с.
6. Уильям Ф. Инвестиции / Уильям Ф. Шарп, Гордон Дж. Александер, Джеффри В. Бейли. - М. : Изд-во "Инфра-М", 2003 р. - 1028 с.
Карпунь И.Н. Основные методы оценки целесообразности инвестиций
Сегодня уже очевидно, что проблему привлечения инвестиций в экономику Украины следует рассматривать в контексте особенностей трансформационных процессов, которые происходят в стране. Такое исследование поможет проанализировать недостатки и преимущества, последствия и перспективы, мотивацию применения государством той или другой инвестиционной модели, и определить методы оценки целесообразности инвестиций.
Ключевые слова: инвестирование, методы оценки целесообразности инвестиций.
Karpun I.N. Basic estimation methods of investments expedience
Today already obviously, that problem of bringing in of investments in the economy of Ukraine it follows to examine in the context of features of transformation processes, which take place in a country. Such research will help to analyse failings and advantages,
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.5
consequences and prospects, motivation of application of that or other investment model the state, and define the methods of estimation of expedience of investments. Keywords: investing, estimation methods of investments expedience.
УДК 630*6 Доц. Ю.В. Муравйов, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВАРТ1СТЬ ПРАВА НА ПОЛЮВАННЯ: НОВ1 ПОГЛЯДИ ТА П1ДХОДИ
Подано перелш платних послуг та 'х вартють, що надаються у процеа полю-вання на основш види ресурав мисливських тварин. Розмiр вартосп за право полю-вати запропоновано визначати у вщсотках вщ вартосп трофе'в певних видiв ресурав мисливських тварин.
Ключов1 слова: мисливське господарство, право на полювання, трофе', вартiсть лщензп.
Дедалi бiльшоi актуальностi набувають питання власносл та права на користування ресурсами природи, а саме розмiру плати за окремi компонен-ти. Одним iз таких компонентiв е ресурси мисливсько' фауни, закрема еколо-гiчно доступна 'х частина. Вщ вартостi права на полювання залежить фшан-совий стан мисливських господарств та розмiр надходжень вiд мисливсько-господарсько' дiяльностi до бюджету держави. До полювання прирiвнюеться [1-3]:
• перебування ос1б у межах мисливських упдь, зокрема на польових 1 лшових дорогах (кр1м дор1г загального користування), з будь-якою стрiлецькою зброею, або з капканами та !ншими знаряддями добування зв1р1в i птах!в, або з собаками мисливських порщ чи ловчими звiрами i птахами, або з продук-щею полювання;
• перебування ошб на дорогах загального користування з продукцию полювання або з будь-якою з!браною розчохленою стршецькою зброею.
Добування мисливських тварин здшснюеться за дозволом - лщенз!ею або карткою. За лщенз!ею здiйснюеться полювання на кабана, лань, олешв благородного та плямистого, козулю, лося, муфлона, бшку, бабака, бобра, нутрш в1льну, ондатру, куниць люову та кам'яну, норку американську, тхора люового [1-3]. За карткою здшснюеться полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, енотопод!бного собаку, вовка та лисицю [1-3].
Добування вовка дають змогу здшснювати також за наявносп у мис-ливця лщензп або картки на добування шших мисливських тварин. Сьогодш вартють лщензш на добування мисливських тварин визначае спещально уповноважений центральний орган виконавчо' влади у галузi мисливського господарства та полювання за погодженням з центральним органом виконав-чо' влади з питань фiнансiв [1]. Вартють карток встановлюе користувач мисливських упдь за погодженням з мюцевим органом центрального органу ви-конавчо' влади з питань фшанЫв [1].
Кошти в1д реалiзацii користувачам мисливських упдь лщензш, а також за видачу посв!дчень мисливця та щор!чних контрольних карток о6л1ку добу-то' дичини i порушень правил полювання переводять на рахунок спещально уповноваженого центрального органу виконавчо' влади у галуз! мисливського господарства та полювання i використовуються на охорону та вщтворення
