CC BY
61
УДК 336.7.330.322 Доц. 1.Н. Карпунь, канд. екон. наук -
Львiвський Д1НТУ м. В'ячеслава Чорновола
КОНЦЕПЦ1Я ВАРТОСТ1 ГРОШЕЙ У ЧАС1 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ Р1ШЕНЬ
Розвиток будь-якого виробництва мае бути цшеспрямованим, орieнтованим на досягнення певно' кшцево' мети щодо отримання прибутку та окупшсть вкладених фiнансових швестицш. Визначальну роль у цих розрахунках ввдграе оцiнка змiни грошей у час1. Концепцiя тако' оцiнки базуеться на тому, що вартiсть грошей протя-гом часу змiнюеться з урахуванням норми прибутку на грошовому ринку, яка зазви-чай виступае як норма позичкового катталу (або вщсотка).
Ключов1 слова: швестування, шновацп, iнвестицiйний менеджмент.
Постановка проблеми. Практика економ1чно розвинених краiн свщ-чить, що стшке зростання в час економжи в умовах глобальноi економiчноi конкуренци зумовлене високим рiвнем запровадження у виробництво нових технологш i розробок. При цьому прирiст виробництва забезпечуеться завдя-ки формуванню сприятливого швестицшного клiмату, який дае змогу поси-лити зовнiшнi фiнансовi вкладення, зокрема у високоефективш iнновацiйнi продукти.
Звщси вихiдним положенням пiд час дослщження особливостей засто-сування концепцii змши вартостi грошово' маси у час в iнвестицiйному ме-ханiзмi е розумшня сутi змiсту мiнвестицiiм з огляду фшансово' теори. Це оз-начае, що майбутня вартiсть, на яку очшуе iнвестор, мае компенсувати йому вщмови вiд поточного споживання вщповщно' сьогоднiшньоi вартостi. Звщ-си економiчнi умови змушують виробника докоршно переглянути технiчнi, технологiчнi, iнновацiйнi та фiнансовi можливостi розвитку виробництва. 1накше кажучи, перед виробництвами постають питання об'ективного оцшю-вання наявних можливостей (внутршнього потенцiалу) та зовнiшнiх чинни-кiв впливу.
Аналiз останнiх дослвджень та публiкацiй. Огляд i анаиз л^ератур-них джерел показав, що цш проблемi присвячено численнi науковi розробки вiдомих вiтчизняних i зарубiжних учених: Л.1. Абалкiна, О.1. Амош^ I.A. Бланка, А.Б. Гончарова, А.С. Гальчинського, О.Д. Данилова, O.G. Кузь-мiна, I.I. Лукiнова, А.В. Мертенса, Т.В. Майорово', A.A. Пересади, В. А. Отецького, A.I. Сухоруково', Л.Н. Свирини, A.A. Чухна, В.Г. Федорен-ко, Д.М. Черваньова, С.Г. Школярука, Г.О. Швиденко, та iноземних - М.Г. рауна, Г.1. Бiрмана, Е. Детсона, Д. Диксона, П. Друкера, Дж.М. Кейнса, I.B. Лiпсiса, Г. Марковща, Й. Шумпетера, М. Мiллера, Ф. Модшьяш, М. Портера, Б. Санто, Р. Тостера, В. Шарпа та шшь
Виклад основного матерiалу. Беручи до уваги, що процес швестування е тривалим перюдом, то на практищ часто порiвнюють вартiсть кашта-лу на початку з вартютю iнвестування пiсля 'х повернення у виглядi прибутку, амортизаци, грошового потоку тощо. Тому в такш ситуаци, говорячи про швестування, треба мати на увазг шфлящю; невизначенiсть, ризик; схиль-шсть до лiквiдностi; можливiсть альтернативного використання кош^в. На-веденi чинники свщчать про те, що одна й та сама сума кош^в може мати рiзну цiннiсть у час вiдносно моменту 'х використання.
Тобто витрати C(t) i вигоди B(t) у кожному заданому проект можна вщнести до конкретного часового iнтервалу (t), для якого потрiбно оцiнити адекватшсть одноперiодних вигiд та витрат, тобто B(t) - C(t).
У наукових пошуках загальною методологiчною основою прийняття швестицшних рiшень е економiчна науково-обгрунтована теорiя, мжроеконо-мiка, макроекономiка та системний анашз. В 1"х об'емних границях сформува-лися та достатньо широко анашзуються i використовуються важливi для ш-вестування чинники: майбутня вартють, теперiшня вартiсть, альтернативна вартють.
Майбутня вартiсть грошей - це та сума, в яку повинш перетворитись через визначений час вкладеш сьогодш пiд вiдповiдний вiдсоток кошти. Для ix розрахунку використовують формулу складних вiдсоткiв
FV = PV (1 + r)1, (1)
де: FV (Future value) - майбутня варткть грошей; PV (Present value) - почасо-ва вкладена сума грошей; r - ставка вщсотюв або ставка доxiдностi; t - за-гальна кiлькiсть перiодiв (роюв). У наведенiй формулi (1 + r)1 - коефiцiент нарощування (компаундування) - FVIF(r, t). Нарощування - це збшьшення початково!" суми грошей шляхом приеднання до не!" суми нарахованих вщсот-кiв за вщповщною вiдсотковою ставкою.
Якщо за вщповщними вкладеннями сплачуються вiдсотки (r) чисто!" користi на рiк у розрахунку на одиницю iнвестицiй, то виплати здшснюються кiлька разiв на рж, де фактичний прибуток такого результату швестування буде бiльший (r), тодi промiжнi виплати можуть бути решвестоваш. У такому випадку необхщно вiдкоригувати ставку вiдсоткiв i розрахувати так звану ефективну ставку дохщност (r t) за такою формулою:
f \п r
r = |1+r . (2)
V n)
Звiдси, чим бшьше (n), тим бiльше буде (r t). Це значить, що для непе-рервного нарахування вiдсоткiв ефективна ставка буде дорiвнювати:
rt = 1r -1, (3)
де I = 2,718;
Якщо в межах загального перюду (t) буде здшснюватися нарахування вiдсоткiв iз вщповщною перiодичнiстю (п), то знаходження коефщента компаундування для перiоду (t) можливе за такою формулою:
I \tn
FVIF (r, n, t) = 1 + - , (4)
V n)
У цьому аспект вiдсоткова ставка, що визначае рiвнiсть вiдношення номiнальноi ставки (r) до кiлькостi перiодiв нарахування (n), називаеться пе-рiодичною. Характерно, що перюдична ставка вiдсоткiв може використову-ватися лише за розрахунюв у випадку, коли кiлькiсть платежiв за рiк дорiв-нюе аналопчно кiлькостi перiодiв нарахування вiдсоткiв.
У випадку застосування просто!" схеми нарахування вщсотюв безпо-милково можна визначити майбутню вартють. Отже, вирiшуючи цю пробле-
му у загальному випадку, нарощення за р1чною ставкою простого нарахування вщсотюв на практищ здшснюють за такою формулою:
ГУ = РУ (1 + г1), (5)
де: г - ставка вщсотюв або ставка дохщностц 1 - кшьюсть перюд1в (роюв); (1 + г1) - коефщент нарощування за простою схемою.
Сучасна вартють грошей - це сума майбутшх грошових надходжень, приведених до тепершнього моменту, з урахуванням вщсотково! ставки або норми дохщносп, 1 розраховуеться за такою формулою:
ГУ 1
РУ= -ГУт = ГУ--—, (6)
(1 + г)1 (1 + г) 4 7
Основою дисконтування стае розумшня "часово! переваги" або змши цшносл грошей у чаЫ. Це варто розумгги в такому контексп, що рашше от-римаш грош1 мають бшьшу цштсть, шж грош1, отримаш шзшше, що зумов-люються зростанням ризиюв 1 невизначеност у чаЫ. У цьому аспект з наведено! формули (6) випливае, що дисконтування е процесом, зворотним наро-щуванню. Величина (г) називаеться ставкою дисконту (нормою дисконту), а
величина —1--коефщ1ентом дисконтування - РУШ(г, 1).
(1 + г)1
Коефщ1ент дисконтування - це поточна вартють 1 гр.од. за перюд (1), приведена з урахуванням визначеного вщсотка (г) за кожен такий перюд.
Проте нарощування 1 дисконтування вартостей може виршуватись на основ! простих 1 складних вщсотюв. Тод1 як в швестицшних розрахунках у бшьшосп випадюв використовують мехашзм складних вщсотюв, а викорис-тання мехашзму простих вщсотюв пов'язано з короткотермшовими фшансо-вими операщями. У цьому аспект зауважимо, що прост вщсотки передбача-ють нарахування доходу на швестицшну суму грошей, виходячи з початково! суми швестицш. Звщси формула для нарахування простих вщсотюв буде ма-ти такий вигляд:
С = С0 (1 + /• 1), (7)
де: С{ - сума вкладу через 1, роюв; С0 - початкова сума вкладу; I - вщсоткова ставка; 1 - кшьюсть роюв нарахування вщсотюв.
Якщо частота нарахування вщсотюв упродовж року буде бшьше шж однин раз, то формула простих вщсотюв буде мати такий вигляд:
С1 = Со
г 1пл 1 + -— V 365 у
(8)
де п - к1льк1сть дн1в.
На практищ, в швестицшних операщях, використання системи складних вщсотюв виправдано, у бшьшост випадюв \ тим, що отримаш вщ реал1заци гро-шов1 надходження попереднього перюду входять в операцшний цикл суб'екта господарювання в наступному перюд1, що вщображае процес нарощування. У цш парадигм1 загальна формула нарахування складних вщсотюв, а точшше виз-начення майбутньо! вартост швестицш, можливе за такою формулою:
Сг = С0 (1 + О г. (9)
Тодi як тепершня вартiсть задано! суми грошей (швестицш), на осно-вi складних вiдсоткiв, визначаеться як обернений показник майбутньо! вар-тостi грошей на основi тако! формули:
С
(1+о7
Со =^77. (10)
Беручи до уваги, що на практицi процес швестування мае велику часо-ву тривалють, то пiд час оцiнювання ефективност iнвестування часто вини-кае потреба мати справу не з окремими грошовими сумами, а з цшими потоками грошових коштiв. Це пояснюеться тим, що початковi швестици пiд час впровадження того чи шшого проекту генерують грошовi потоки (розрахову-ються як рiзниця мiж грошовими надходженнями та витратами за вщповщ-ний перiод, пов'язаними з реалiзацiею проекту). Звiдси чистий грошовий по-тiк за iнвестицiйним проектом (Р7) вираховують за формулою
Рг = ЧП + АВ, (11)
де: ЧП - чистий прибуток; АВ - амортизацшш вщрахування вщ використан-ня основних засобiв та нематерiальних активiв.
Як вiдомо, ^м часового фактора, на ефективнiсть швестицш помггно впливае iнфляцiя, через И показники це: темп шфляци (/) та iндекс шфляци (/). Темп шфляци характеризуе прирют середнього рiвня цiн за дослiджуваний перiод, а шдекс шфляци характеризуе змiну шдексу споживчих цiн. Тому вплив шфляци необхщно брати до уваги в швестицшних розрахунках пiд час:
• нарощування 1 дисконтування грошових потошв;
• формування ставки ввдсотшв, яка використовуеться для нарощування 1 дис-контування;
• прогнозування р1вня доход1в в1д 1нвестиц1и тощо.
В швестицшних дослщженнях, беручи до уваги шфляцшного фактора, зумовлено появу розумшня грошово!' суми за номшальною та реальною вартiстю, де за даними економiчного довiдника мномiнальна сума грошей" -це сума, яка не враховуе змши кушвельно! спроможност грошей i яку отри-мае швестор через вщповщний перiод за встановленою нормою дохiдностi. Тодi як "Реальна грошова сума" - це оцшка певно!' суми з урахуванням змши кушвельно! спроможностi грошей унаслщок шфляци, тобто це величина грошово! маси, яку отримав би швестор за умови, що цши не змшяться i темп ш-фляци дорiвнюватиме нулю.
На практищ номiнальну вартiсть грошей розраховують за такою формулою:
С = С0 (1 + О7, (12)
а реальну вартють грошей вщповщно визначатимуть за такою формулою:
С7 Со
.V 1 +1
(13)
1+/
У разi врахування iнфляцi!, варто очшувати такi результати:
• зазвичай, нарощування реально! вартост грошей не вщбуватиметься, оскшь-ки приршт !х майбутньо! вартост буде поглинати шфлящя;
• незважаючи на шфлящю, реальна вартють грошей буде зростати;
• процес !ивестуваиия стае збитковим, тобто реальна майбутня вартшть грошей знижуеться.
Треба зауважити, що облж механ1зм1в шфляци в швестицшних досль дженнях надто ускладнений, осюльки його процес здшснюеться в лош невиз-наченосп, що слабо тддаеться прогнозуванню. Тому на практищ одним 1з найбшьш потенцшних вар1ант1в е перерахування вартосл швестицшних коштв i суми грошових надходжень 1з нащонально! валюти в найбшьш стшю валюти. Такий пщхщ дае можливють нарощування та дисконтування грошових сум здшснити без урахування шфляци. Взагал1 дисконтування оз-начае перерахунок вигод i витрат для кожного розрахункового перюду за до-помогою норми (ставки) дисконту. Адже шд час дисконтування за допомо-гою приведено! ставки, що визначаеться альтернативними швестицшними можливостями, здшснюеться розрахунок вщносно! щнносл однакових грошових сум, отримуваних або сплачуваних у р1зш перюди.
Результат пор1вняння двох проектв з р1зним розподшом витрат i вигод у чаш може ютотно залежати вщ норми дисконту. Дослщження свщчить, що питання визначення величини норми дисконту досить ютотне. Зауважи-мо, що в стшюй ринковш економщ р1вень норми дисконту вщносно власно-го кашталу формуеться з вщсотюв за депозитом з урахуванням шфляци та ризиюв проекту. За ситуацп, що норма дисконту буде нижчою депозитного вщсотка, швестори вкладатимуть грош1 в банк. Якщо норма дисконту помгг-но перевищуватиме депозитний банювський вщсоток (також з урахуванням шфляци та швестицшних ризиюв), то виникне пщвищений попит на грош1, а це спонукае пщвищення банювського вщсотка.
На практищ норма дисконту вщповщно позикового кашталу - це вщ-повщна вщсоткова ставка, яка виражаеться умовами вщсоткових виплат i по-гашення позик. У раз1 зм1шаного кашталу норму дисконту уявно можна виз-начити як середньозважену вартють кашталу, розраховану з огляду на структуру кашталу, податковий мехашзм, умови виплат та шш1 фактори.
Якщо вщсоток за депозитними вкладами не визначае реально! щни грошей, то в такому випадку можливе використання двох фактор1в:
1. Для ощиюваиия ефективиост з позицш економ1чного анал1зу норма дисконту повинна формувати не лише фшансов! штереси держави, а й систему преференций члетв суспшьства щодо зиачущост доход1в у р1зт часов! пер!оди. У такому вар!ант1 значения норми дисконту формуе держава як особливий сощально-економ!чний норматив.
2. Для ощнювання ефективносп з позицш фшансового анал!зу норма дисконту визначаеться з урахуванням альтернативних та доступних для нього вкладень з порiвияииим ризиком.
У цьому аспект потрiбно з'ясувати, що для одержання виважених да-них для з'ясування розрахункiв ефективностi швестицшних проектв треба дотримуватися таких обставин: начальний розрахунковий перiод проекту мае бути ретельно сформульований та визначений як нульовий. Якщо прогнозу-ються значш iнвестицi!' у начальному розрахунковому перюд^ то часто вико-ристовуеться система з нульовим перюдом, що по сутi випливае з розумшня
iнвестицiй, тобто позицш фiнансовоï Teopiï; вибiр перюду для дисконтування грошових потоюв беззаперечно повинен бути узгоджений до початку розра-хункового моменту для Bcix витрат цього перюду.
Висновки. Наведет вище аргумента доводять, що будь-яку суму грошей можна впевнено розглядати як майбутню або тепершню вартють грошей. Зважаючи на те, що вартють грошей у майбутньому арифметично зав-жди бшьша, то визначення теперiшньоï вартостi грошей е важливим аргументом для прийняття рiшення щодо вибору альтернативних варiантiв швести-цiйних проектiв.
Розумшня альтернативностi вартостi е основоположним для здшснен-ня обгрунтованого аналiзу витрат i вигод. Бiльше того, визначальною рисою рiзних економiчних систем е те, яким способом або чином буде враховано альтернативна вартють шд час прийняття ршень. Дослiдженнями встановле-но, що ефективнiшою буде та система, яка забезпечуе найповшше врахуван-ня альтернативноï вартостi. На практищ альтернативна вартiсть використову-ваного певним чином ресурсу (якого для задоволення вех потреб завжди бракуе) визначаеться цштстю, яку вш м^ би мати внаслщок використання найкращого з можливих альтернативних способiв. Тому концепщя альтерна-тивноï вартостi е простим, надто потужним знаряддям, що вадграе важливу (центральну) роль в аналiзi витрат i вигод. Тому альтернативна вартють виз-наченого i прийнятого ршення е вартiстю найкрашо з можливих невибраних альтернатив. Таким чином, альтернативна вартють - це завжди вартють найкрашо з можливих альтернатив у разi прийняття iнвестицiйного ршення.
В цьому аспектi варто зазначити, що нарахування вщсотюв може здшснюватися як на початок вiдповiдного перюду, так i наприкшщ його. При цьому фшансовий результат нарахування вщсотюв на початок перiоду буде випдшший для iнвестора, оскiльки нарахування на початку кожного перюду завжди приводить до бшьшого значення майбутньо1' величини анугтету за той самий перюд. Тому в iнвестицiйному аналiзi важливого значення набувае схема надходження анугтету. Хоча тут необхщно уточнити, що схеми надхо-дження ану1'тету вщ реалiзацiï iнвестицiй можуть рiзнитися за своею суттю, що впливатиме на загальний обсяг грошових надходжень проекту.
Лггература
1. Дука А.П. Теор1я та практика швестицшно'1 д1яльносп. 1нвестування : навч. пос1бн. /
A.П. Дука. - К. : Вид-во "Каравела", 2007. - 424 с.
2. Захарш С.В. Мотторинг швестицшного кшмату / С.В. Захарш // Фшанси Украши. -2001. - № 1. - С. 111-117.
3. Закон Украши "Про режим шоземного швестування" вщ 19 березня 1996 року N 94/96-ВР.
4. Карпунь 1.Н. Фшансова санащя та банкрутство пщприемств (в модулях) : навч. по-с1бн. / 1.Н. Карпунь. - Льв1в : Вид-во "Магнол1я-2006", 2008. - 448 с.
5. Музиченко А.С. 1нвестицшна д1яльнють в Укра1'т : навч. поабн. / А.С. Музиченко. -К. : Вид-во "Кондор", 2009. - 406 с.
6. Сазонець 1.Л. 1нвестування: м1жнародний аспект : навч. пос1бн. / 1.Л. Сазонець,
B. А. Федорова. - К. : Вид-во ЦНЛ, 2007. - 272 с.
7. Федоренко В.Г. 1нвестознавство : пщручник. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.] / В.Г. Фе-доренко. - К. : Вид-во МАУП, 2004. - 207 с.
Карпунь И.Н. Концепция стоимости денег во время инвестиционных решений
Развитие любого производства должно быть целеустремленным, ориентированным на достижение определенной конечной цели относительно получения прибыли и окупаемость вложенных финансовых инвестиций. Ключевую роль в этих расчетах играет оценка изменения денег во времени. Концепция такой оценки базируется на том, что стоимость денег в течение времени изменяется с учетом нормы прибыли на денежном рынке, которая обычно выступает нормой заимообразного капитала (или процента).
Ключевые слова: инвестирование, инновации, инвестиционный менеджмент.
Karpun I.N. Conception of value of monies is in time of investment decisions
Development of any production must be purposeful, oriented to achievement of certain eventual goal in relation to the receipt of income and recoupment of the inlaid financial investments. A key role in these calculations is played by the estimation of change of money in time. Conception of such estimation is based on that the value of monies during time changes taking into account the norm of income at the money market, in quality which the norm of the borrowed capital comes forward usually (or to the percent).
Keywords: investing, innovations, investment management.
УДК331.101:658.0 Доц. Я.Д. Качмарик, канд. екон. наук;
магктрант А.В. Потапенко - Львiвська КА
ОЦ1НКА СИСТЕМИ МОТИВАЦП ПРАЦ1 НА ШДПРИСМСТВАХ
Вщображено теоретичш i методичш проблеми формування системи мотивацп пращ персоналу тдприемства. Результатом дослщження е удосконалення визначення ще! системи та ii складових, а також аналiз розвитку систем мотивацп пращ на тд-приемствах. Зазначено основш принципи мотивацп пращ персоналу i запропоновано методичш засади щодо основних завдань реформування системи мотивацп пращ.
Постановка проблеми. На сучасному еташ економжи прюритетним напрямом в управлшш персоналом стае творче, продуктивне, штелектуальне ставлення пращвника, спрямоване на досягнення високих показниюв д1яль-ност тдприемства. Сьогодш в Укра1ш з р1зних засоб1в мотивацп пращ засто-совують тшьки Ii окрем1 елементи - ця обставина наголошуе на потреб1 ство-рення цшсно!" системи мотивацп пращ персоналу, ор1ентовано! на розвиток трудового потенщалу пращвниюв та результатившсть д1яльност1 тдприемства загалом. Тому виршення цього завдання е науковою проблемою, виршення яко! потребуе удосконалення науково-теоретичного й методичного забезпечення.
Таким чином, пошук шдход1в до формування ефективно!' системи мотивацп пращ персоналу зумовлюе здшснення комплексних дослщжень та визначае актуальшсть теми.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. Проблеми мотивацп пращ дослщжували таю вчет, як: К. Альдефер, В. Врум, Ф. Герцберг, Д. Мак-Грегор, Д. Мак-Клелланд, А. Маслоу, Е. Мейо, М. Мескон та ш. Теоретичною базою для анал1зу мотивацп пращ стали науков1 пращ росшських учених В. Адамчука, О. Виханського, Б. Генюна, А. Здравомислова, С. Каверша, А. Леонтьева, В. Травша, Л. Шаховсько!!, В. Ядова та im З-пом1ж украшських
