CC BY
14
Лггература
1. Деревья и кустарники запада УССР : атлас / Т.М. Бродович, М.М. Бродович. - Львов : Вид-во "Вища шк.", 1979. - 251 с.
2. Зшченко О.1. Рослинництво : пiдручник / О.1. Зiнченко, В.Н. Салатенко, М.А. Бшо-ножко / за ред. О.1. Зiнченка. - К. : Вид-во "Аграрна освiта", 2001. - 591 с.
3. ¡ващенко О.О. Бур'яни в агрофiтоценозах / О.О. 1ващенко. - К. : Вид-во "Свгг", 2001. - 235 с.
4. Кучерявий В.П. Еколопя / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2000. - 500 с.
5. Кучерявий В.П. Методичш вк^вки до проведення практичних занять з дисциплш "Урбофiтоценологiя" та "Паркова ф^оценолопя" освiтнього рiвня спецiалiст спецiальностi "Еколопя" i "Ландшафтна архiтектура" / В.П. Кучерявий, Р.М. Данилик. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 1999. - 42 с.
6. Словник таксоном1чних назв деревних рослин (украшською, латинською, росшсь-кою, англiйською, нiмецькою мовами) / А.1. 1вченко, М.Й. Мазепа, Ю.А. Мельник, В.М. Про-скурницький, А.С. Мельник / за ред. В.П. Кучерявого. - Львiв : Вид-во "Сви" 2001. - 148 с.
Шийка Т.И. Формирование экотонов придорожных защитных насаждений
Исследован видовой состав древесной, кустарниковой и травяной растительности придорожных защитных насаждений, а также особенности формирования и структуры экотонов таких насаждений.
Ключевые слова: древесная растительность, кустарниковая растительность, травяная растительность, защитная полоса, экотон.
Shyjka T.I. Forming of ecotones of protective forest belts of way
The specific structure of wood, bushes and herbal vegetation are studied of protective forest belts of way, and also features of forming and structure of ecotones of these planting.
Keywords: wood vegetation, bushes vegetation, herbal vegetation, protective forest belts of way, ecotone.
УДК 630*18:551.5:330.15[477.41] Здобувач Н.М. Гльперт1 -
НУБШ Украты, м. Кшв
ШВЕСТИЦШНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ К1ОТСЬКОГО ПРОТОКОЛУ ДЛЯ ЗАЛ1СНЕННЯ БЕРЕЗОЮ ПОВИСЛОЮ У ЖИТОМИРСЬКОМУ ПОЛ1СС1
Розглянуто швестицшний потенщал Кютського протоколу для залюнення сильноеродованих та радюактивно забруднених земель березою повислою у Жито-мирському Полюсг Попередш розрахунки ефективност швестицшного проекту вщ-повщно до Кютського протоколу дають змогу стверджувати про економшо-еколопч-ну привабливють. Оскшьки окупнють цього проекту становить 10 роюв за мЫмуму ризиюв.
Ключов1 слова: парниковi гази, депонування вуглецю, змши клiмату.
Людство вступило в тяжкий перюд пошуку оптимально! стратеги еко-лопчного виживання. Сьогодш ш у кого 1з пол1тиюв, компетентних вчених \ громадських д1яч1в не виникае сумшву, що подальша доля людства залежить вщ стану навколишнього середовища, яке швидко деградуе тд тиском д1яль-
1 Наук. кер1вник: проф. П.1.Лакида, д-р с.-г. наук
ностi людини. Ця проблема мае глобальний характер, стосуеться всiх краш i континенлв. II широко обговорювали на Конференци ООН з навколишнього середовища i розвитку, яка вiдбувалася влiтку 1992 р. в Рю-де-Жанейро. За свош значенням Конференцiя вийшла за рамки звичайних мiжнародних фору-мiв. Вона визначила рубiжний етап розвитку людсько! цившзаци, вперше ус-вiдомлено заявила на рiвнi Свiтового спiвтовариства про необхщшсть надзви-чайних акцiй для подолання еколопчно! i соцiальноl кризи.
Серед прийнятих найважливiших екологiчних погоджень на Конференци було шдписано Рамкову конвенщю про змiну кшмату, Конвенцiю про бь орiзноманiття i Заяву про принципи глобального консенсусу щодо ращональ-ного використання i збереження лiсiв [4]. Ще 1 грудня 1997 р. було ухвалено Кiотський протокол, що визначае мехашзми досягнення цiлей Конвенци.
Верховна Рада Украши ратифiкувала Рамкову конвенцiю ООН про змь ну клiмату 25 жовтня 1996 р. ^ зпдно з процедурами ООН, е II Стороною з 11 серпня 1997 р., а 4 лютого 2004 р. було ратифшовано Кютський протокол. Саме цим Укра1на шдтвердила послщовшсть сво1х дiй у вирiшеннi еколопч-них проблем.
Участь у Кiотському процесi вщповщае цiлям розвитку економiки Ук-ра1ни. На пiдставi повномасштабно1 реалiзацп норм Кютського протоколу можна привернути швестици в такi нацiональнi проекти, як шдвищення енер-гоефективностi, використання вщновлювальних джерел енерги та палива з меншим вмютом вуглецю, збереження, вщновлення та розведення лiсiв, улов-лювання парникових газiв, зменшення викидiв парникових газiв вiд смотезва-лищ та ш. Через торгiвлю скороченням викидiв парникових газiв Укра1на мо-же залучити вiд 1 млрд до 10 млрд дол. США, тобто застосування гнучких ме-ханiзмiв може призвести до економiчного зростання [10].
У процес формування полiтики сталого розвитку лiсового господар-ства Укра1ни варто мати на увазi застереження "Порядку денного на ХХ1 сто-лiттям про те, що "величезний потенцiал лiсiв i лiсових упдь, як одного з ос-новних ресурсiв розвитку, досi ще повшстю не вивчений. Ефективнiше використання лiсiв може дати змогу збшьшити обсяг виробництва товарiв i послуг, зокрема деревини i "недеревно1 люово! продукци", таким чином сприяти ство-ренню нових робочих мiсць i прибуткiв, пiдвищенню вартостi продукци шляхом II оброблення, розширенню торгiвлi лiсовою продукцiею, збiльшенню прибуткiв в шоземнш валютi i прибуткiв вщ iнвестицiй" [8].
Сучасна люова полiтика повинна передбачати аналiз швестицш у лiсове господарство з точки зору не лише традицшних економiчних пiдходiв, але й з врахуванням впливу виробничоI дiяльностi у лiсi на природне життеве довюлля.
Люи е одним з основних сховищ бюлопчно! рiзноманiтностi, абсорбентами i резервуарами вуглецю, важливим джерелом вiдновлювальноI енерги, а отже, невiд,емним елементом сталого розвитку. Як давно вщомо, люи вщгра-ють унiкальну роль у поглинанш вуглекислого газу та продукуванш атмосферного кисню. Порiвняно з iншими вiдновлювальними природними ресурсами, ефектившсть поглинання лiсами СО2 та продукування атмосферного кисню е дуже високою. Наприклад, 1 га люу за обсягом поглинання СО2 е^валентний 12,1 га морсь^' акватори або 2,9 га територи сiльськогосподарських упдь. За-
галом на планер люи поглинають 43,8 % загально! кшькосп СО2, яка вилу-чаеться з атмосфери на здшснення процешв фотосинтезу [10]. Однак донедав-на результати наукових дослщжень, що стосувалися адсорбци люами вугле-кислого газу та продукування ними атмосферного кисню, не мали практично шякого економ1чного значення. Органи управлшня люовим господарством та люовласники не отримували жодних доход1в вщ виконання люами ц1е! важли-во! сощально-еколопчно! функци. Таку функщю оцшювали х1ба що у моральны площиш.
Укра!на мае добр1 передумови для розширення м1жнародно! д1яльност1 та залучення м1жнародних кошт1в для виршення проблем люового господар-ства. Географ1чне розташування нашо! держави та значення !! лшв у загаль-ноевропейському простор^ штегращя Укра!ни до м1жнародних ринюв та участь у полггичних процесах у перспектив! зумовлюватимуть зростання взаемно! защкавленост у м1жнародному сшвробггнищш з люових питань [2]. Тому люова галузь нашо! держави може отримати ютотт переваги й вигоди вщ участ у м1жнародних процесах.
Центральне (Житомирське) Полюся е одним з найбшьш залюнених ре-гюшв Укра!ни { належить до територш, як були в значних обсягах забруднеш тд час Чорнобильсько! катастрофи. Сдиним засобом використання сильноеро-дованих та радюактивно забруднених земель е залюнення. Функцюнування Бь окарбонового фонду Всесвггнього банку, стимулювання кра!н до збшьшення поглинання вуглецю шляхом збшьшення плошд лшв привели до появи так званого "карбонового" лшвництва. На вщмшу вщ традицшного, його основною метою е створення лю1в, як мають максимум бюмаси.
Бшьшють земельних д1лянок, що передаються шд залюнення, в люо-рослинному аспект представлеш суборовими типами р1зного ступеня зволо-ження. Виходячи з цього, головними породами для створення насаджень на дь лянках Бюкарбонового фонду е береза повисла { сосна звичайна [9]. Вщповщ-но до цих рекомендацш, були виконаш розрахунки (табл.) ефективност швес-тицш щодо залюнення колишшх сшьгоспугщь на територи Центрального По-люся, забруднених радюнукшдами.
Практично будь-як витрати люогосподарського виробництва можна розглядати як швестування - використання грошей або шших ресурс1в сьогод-т з метою створення тривалого потоку економ1чних благ (товар1в { послуг) у майбутньому. Цей шдхщ дае змогу для економ1чного анал1зу люогосподарсь-ких заход1в застосовувати швестицшний анал1з - техшку пошуку оптимально! поведшки з точки зору швестування [6].
Враховуючи, що основною метою оцшки швестицшних проекпв е мак-сим1защя вщдач1 у поеднанш з1 зниженням до прийнятих меж ступеня ризику швестування, пропонуемо таю основш критери оцшювання ефективност ш-вестицшних проекпв: чиста тепершня вартють; шдекс прибутковостц внут-ршня норма вщдачц термш окупность
Оскшьки грошов1 кошти тд впливом фактора часу зм1нюються, вартють нишшшх грошей (тобто !хня кутвельна спроможшсть) вища за вартють грошей, що будуть отримаш в майбутньому. В умовах оч1кування сталого р1чного
темпу шфляци застосовують постiйну рiчну ставку дисконту i нинiшню вар-тiсть отриманих у майбутньому грошових потокiв обчислюють за формулою
ГП
ТВ
Т
Х- , йа+т)
(1)
де: ТВ - нишшня вартiсть майбутнiх грошових потоюв вiд iнвестицiйного проекту, грн; ГП{ - грошовий потiк, очiкуваний у ¿-му роцi вiд реалiзацп проекту, грн; т - рiчна ставка шфляци (у виглядi десяткового дробу); ? - кiлькiсть роюв; 1/(1 +т) - коефщент коригування майбутшх сум грошових потокiв.
Табл. Порiвняльний аналiз витрат i доходiв в процеЫ впровадження проекту iз
Вк, роюв и л" ц е 5 ^ В Прнрют вуглецю, т/га Цша за 1 т вуглецю, грн Д (охщ Витрати Економ1чний результат, грн. ЧНВ5, грн
реал1защя квот на ви-киди ПГ , грн реал1защя де-ревини, грн. капь тальш витрати, грн поточш витрати, грн
ч о е РЦ и Рц
0 8083,67 -8083,67 -8083,67
10 12,7 12,7 1000 12700 70,27 4546,06 734,21
15 17,9 5,2 1000 5200 9746,06 632,57
20 23,7 5,8 1000 5800 385,02 15161,04 395,46
25 29,7 6 1000 6000 1296 236,13 22220,91 232,93
30 42,8 13,1 1000 13100 1440 292,99 36467,93 153,63
40 56,9 14,1 1000 14100 3590 247,09 53910,84 36,68
50 64,4 7,5 1000 7500 3754 238,49 61172,35 6,72
60 80,2 15,8 1000 15800 44599 14435,86 136006,71 2,41
Прим1тка. - значення запасу вуглецю в т/га взято з джерела [7]; - парников! гази; 3 - рубання формування та оздоровлення лю1в; 4 - рубання головного користу-вання; 5 - чиста нишшня вартють (за коефщ1ента ефективност 0,2).
Необхщшсть доведення також i сум швестованого у майбутньому каш-талу до нишшньо! вартостi пояснюеться тим, що здебiльшого iнвестування здшснюеться не вщразу, а протягом певного перюду (кiлькох рокiв). Тому всi наступш пiсля першого року iнвестованi суми треба також доводити до 1'хньо1 нишшньо! вартостi за допомогою вщповщних дисконтних ставок. Це необхщ-но для можливост порiвняння величин вкладень капiталу з грошовими потоками, як iнвестор отримае у майбутньому.
Ставки для дисконтування грошових потоюв вщ реалiзацil рiзних про-еклв вибирають диференцiйовано, з урахуванням таких факторiв, як оч^ва-ний темп шфляци, преми за ризик та ймовiрнiсть низького рiвня платоспро-можиосп, тривалiсть перiоду iнвестування тощо. Чиста нишшня вартють ха-рактеризуе загальну абсолютну величину ефекту вiд реалiзацil iнвестицiй. 11' обчислюють як рiзницю мiж теперiшньою вартiстю майбутнiх грошових потоюв, отриманих протягом перюду експлуатаци об'екта iнвестування, та сумою початкових швестицш
ЧНВ = НВ - П1, (2)
де: ЧНВ - чиста нишшня вартють проекту, грн; НВ - нишшня вартють грошового потоку, грн; П1 - початков! швестици, грн.
Якщо чиста нишшня вартють проекту перевищуе нуль, то проект мае бути схвалений як прибутковий, якщо ж мае вщ'емне значення або дор1внюе нулю - проект потр1бно в1дхилити, оскшьки його реал!защя завдасть збитюв або не дасть шдприемству додаткового доходу на вкладений каштал [3].
Критер1ем оцшювання програмних заход1в у люовому сектор! економь ки е галузевий коефщент (норма) ефективносп, мшмальну величину якого прийнято зпдно з [5]: для люового господарства - 0,2; люово! промисловост -0,12; деревообробно! промисловост - 0,12; ново! техшки - 0,1. На основ! вка-заних норматив!в визначають ефективнють витрат на програмн! заходи. 1нвес-тиц!! визнають ефективними, якщо цей потж достатн!й для:
• повернення початково! суми кап1тальних вкладень;
• забезпечення необхвдно! в1ддач1 на вкладений каттал.
Одним !з показник!в ефективност! виробничих !нвестиц!й у практиц! застосовують термш окупност!. Цей показник визначають без урахування чин-ника часу, або з його врахуванням. Без урахування часу обчислюють через вщ-ношення обсягу швестицш (К) до щор!чного доходу (Ерчн). Терм!н окупност! без урахування чинника часу (ту) обчислюють, якщо шдприемство отримуе дохщ в!д !нвестиц!й щор!чно однаковими сумами, за формулою
ту = Е^. (3)
Ерiчн.
Якщо за роками (чи шшими анал!зованими перюдами) дох!д надходить нер!вном!рно, тод! термш окупност! (ту) визначають шляхом послщовного до-давання надходжень доходу протягом часу, доки сума доходу не зр!вняеться з сумою швестицш. Для розрахунку показника окупност! у цьому випадку може бути застосована формула
1 ( т ^
ту = т + — К-XЕг , (4)
Ет+1 V I +1 У
де: т - кшькють повних рок!в у терм!н! окупност! швестицш; К - обсяг ш-вестицш, грн; - дохщ в!д !нвестиц!й ¡-го року; Ет+1 - дох!д в!д !нвестиц!й у рощ (т+1), який е останшм роком термшу окупност! (в!н додаеться до нього лише в тш сум!, з якою втримуеться сума повного вщшкодування ¿нвести-ц!й), грн.
Отже, якщо швестицшний процес е нерегулярним потоком платеж!в, то термш окупност! обчислюеться послщовним додаванням члешв ряду доход!в, дисконтованих за ставкою д, доти, поки не складеться сума, що дор!внюе обсягу швестицш, приведених до початку перюду вщдач! даних витрат [1]. Розра-хунки терм!ну окупност! за формулою [4] дають змогу виявити, що проект !з зал!снення березою повислою 1 га деградованих земель Центрального Полюся окупиться через 10 роюв.
Анал!зуючи ризики для насаджень з берези повисло!, що створюються на староорних землях, можна констатувати, що ця порода мае низку переваг. На користь такого вибору вкажемо таке:
• 6epe30Bi насадження стшк проти шкщниюв i хвороб;
• береза мае широкий спектр лшорослинних умов, у яких вона може зростати;
• через швидкий рiст ця порода виграе у боротьбi за iснування з бур'янистою рослиннiстю полiв i, ввдповвдно, може з успiхом рости без агротехнчних за-ходiв;
• у разi виникнення пожежi береза ушкоджуеться значно менше, нж хвойнi породи, мае властившть iнтенсивно поновлюватись на згарищах, причому чистi зiмкнутi березняки повтстю безпечнi в пожежному плат;
• березовi насадження можуть рости досить тривалий час без яких-небудь ль сiвничих доглядiв;
• обстеження пол1в, засаджених березою, показуе, що з часом у рядах берези, у борознах, штенсивно з'являеться самошв сосни звичайно!. На полях площею 2-4 га, що межують iз лiсовими масивами, вiн трапляеться повсюди, на бшь-ших - його шльюсть зменшуеться вiд стiни зростаючого люу до середини поля. Таким чином, у майбутньому чист березовi культури будуть типовими для Полюся сосново-березовими насадженнями [9].
Попередш розрахунки ефективност швестицшного проекту вщповщно до Кютського протоколу дають змогу стверджувати про економжо-еколопчну привабливють. Оскшьки окупшсть цього проекту становить 10 роюв за мшь муму ризиюв. Таким чином, реал1защя Кютського протоколу може реально посприяти залученню додаткових фшансових ресурс1в у модершзащю люового господарства та збшьшення люистост територи Укра1ни. Ратифжащя Ki-отського протоколу з боку Укра1ни не становить жодного ризику для 11 наць ональних штерес1в за будь-якого сценарш розвитку подш навколо Кюто-Мар-ракешсько! системи.
Навггь за песимютичним вар1антом перебюу подш Укра1на не матиме жодних втрат, а водночас набуватиме позитивного 1мщжу на Свропейському простор^ оскшьки GC е учасниками Кютського протоколу i на сьогодш -найактившшим його прихильником. Цей вар1ант забезпечуе також можливють розвитку внутршньо! торпвл1 квотами, що матиме позитивний ефект як в еко-ном1чному, так i в сощально-еколопчному сенс [10].
Л1тература
1. Бодюк А.В. Поняття i термшолопя з шноващйно-економ1чно'1 д1яльностг - К. : Вид-во "Вггики", 2003. - 92 с.
2. Букша I. Сучасш аспекти ствпращ у загальноевропейському простор1 / I. Букша // Люовий i мисливський журнал. - 2004. - № 2. - С. 8-9.
3. Економжа та пщприемництво : практикум. - К. : ВД "Професюнал", 2007. - 752 с.
4. Исаев А.С. Экологические проблемы поглощения углекислого газа посредством ле-совосстановления и лесоразведения в России : аналитический обзор / А.С. Исаев, Г.Н. Коровин, В.И. Сухих и др. - М. : Центр экологической политики России, 1995. - 156 с.
5. Коваль Я.В. Економ1чна (грошова) ощнка природних ресурав люового фонду Укра-1ни (теор1я, методология, методика) / Я.В. Коваль, 1.Я. Антоненко. - К. : РВПС Укра1ни НАН Укра1'ни, 2004. - 163 с.
6. Економжа люового господарства : консп. лекцш / вщп. за вип. П.В. Кравець. - К. : Самвидав, 2009. - 102 с.
7. Лакида П.1. Ф1томаса березових люосташв Украшського Полюся : монограф1я / П.1. Лакида, Л.М. Матушевич. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ, 2006. - 228 с.
8. Порядок денний XXI ст. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.un.org/ rus-sian/conferen/wssd/agenda21/index.htm.
9. Савущик М.П. Рекомендаци по створенню люових насаджень на забруднених радь онуклщами бувших сiльгоспземлях Полiсся для реашзаци проекту Бiокарбонового фонду в УкраЫ / М.П. Савущик, М.Ю. Попков. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. leso-vod.org.ua/node/4817.
10. Туниця Ю.Ю. Екоекономiка i ринок: подолання суперечностей / Ю.Ю. Туниця. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 314 с.
Гильперт Н.М. Инвестиционный потенциал Киотского протокола при облесении березой повислой в Житомирском Полесье
Рассмотрен инвестиционный потенциал Киотского протокола при облесении сильноэродированных и радиоактивно загрязненных земель березой повислой в Житомирском Полесье. Предыдущие расчеты эффективности инвестиционного проекта в соответствии с Киотским протоколом дают возможность утверждать об экономико- экологической привлекательности. Поскольку окупаемость этого проекта составляет 10 лет при минимуме рисков.
Ключевые слова: парниковые газы, депонирование углерода, смена климата.
Gilpert N.M. Investment Potential of Kyoto Protocol in afforestation birch hung in Zhytomyr Polissya
Considered the investment potential of the Kyoto protocol at afforestation eroded and radiocontaminated land by the birch in the Zhytomyr Polissya.The previous calculations of efficiency of investment project in accordance with the Kyoto protocol enable to assert about an economic and ecological attractiveness. As recoupment of this project makes 10 years at a minimum of risks.
Keywords: greenhouse gas, sequestration of carbon, climate change.
УДК 330.43:502.4 Ст. викл. О.В. Геник, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Льв1в
М1КРОЕКОНОМ1ЧН1 ЕКОНОМЕТРИЧН1 МОДЕЛ1 Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 УСТАНОВ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ УКРА1НИ
Наведено класифшащю мiкроекономiчних економетричних моделей забезпе-чення фшансово! дiяльностi установ природно-заповщного фонду кра'1ни. Запропо-новано еколого-економiчнi чинники, що ютотно впливають на економiчну дiяльнiсть заповщних господарств. Розглянуто можливють використання економетричних моделей для аналiзу та прогнозування фшансового забезпечення дiяльностi установ природно-заповщного фонду Укра'ни.
Ключов1 слова: мiкроекономiчнi економетричш модел^ забезпечення фшансо-во'1 дiяльностi, установи природно-заповщного фонду Украши.
Серед актуальних питань формування нацюнально! еколопчно! мереж1 Укра'ни е збшьшення територш \ об'екпв ПЗФ та забезпечення умов повноцш-ного 1'х фшансування [1, 2]. Попри щор1чне зростання як бюджетних, так \ по-забюджетних витрат на д1яльшсть природно-заповщних установ кра'ни, сучас-ний стан забезпечення 1'х економ1чно1' д1яльност1 ще не повшстю вщповщае ре-альним потребам яюсного функцюнування [1, 3].
Важливим науковим, кшьюсним шструментар1ем анал1зу та прогнозування в сучаснш економщ довюлля (враховуючи складшсть об'екта досль дження, стохастичний характер його поведшки, залежшсть його вщ багатьох еколопчних та економ1чних чинниюв) е економетричне моделювання [4, 5].
