CC BY
12
Лггература
1. Закон УкраТни "Про стимулювання розвитку регiонiвм вiд 8 вересня 2005 року № 2850-1У (Вiдомостi Верховно! Ради Укра'ни (ВВР). - 2005. - № 51, ст. 548) [1з змшами, внесеними згiдно ¡з Законом № 3235-1У (3235-15) вiд 20.12.2005, ВВР. - 2006. - № 9, 10-11, ст. 96].
2. Шевчук Я.В. Депресивш територiальнi суспшьш системи: критерп визначення та напрямки санацп // Серiя: Проблеми регионального розвитку. - Львiв : Вид-во 1РД НАН Укра-'ни, 2008. - 133 с.
3. Галущак В.Л. Органiзацiйно-економiчнi засади формування та реалiзацii полiтики розвитку проблемних регiонiв : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 18.10.01 - Розмщення продуктивних сил i регiональна економша. - Полтава, 2006. -20 с.
4. Федулова Л. Ощнка рiвня шновацшно-технолопчного розвитку регiонiв / Л. Федуло-ва // Аналiтичнi записки - 1н-т стратегiчних дослiджень. - 2008. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.niss.gov.ua/Monitor/oktober08/18.htm - Назва з екрану.
5. ¡нновацшний тип розвитку УкраТни / Вiкiпедiя. Вiльна енциклопедiя. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uk.wikipedia.org/wiki/.
6. Державна цшьова економ1чною програма "Створення в Укра'ш шновацшно' ш-фраструктури на 2009-2013 рр." / затверджена Постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра'ни № 447 ввд 14.05.2008.
7. Онищук I. Формування оргатзацшно-швестицшного механiзму реалiзацii шнова-цщних проектiв випереджаючого розвитку. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. municipal.gov.ua/data/loads/onishuk_2006.doc._
УДК 630.651 Асист Г.Я. 1льницька-Гикавчук - НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦ1Й 1НОЗЕМНОГО 1НВЕСТУВАННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Розглянуто причини низько! швестицшно! привабливостi люового господар-ства. Здiйснено аналiз юнуючих MexaHi3MiB залучення iноземних iнвестицiй в люове господарство. Розглянуто напрями вкладення iноземних коштiв. Встановлено, що шоземш швестицп надходять у лiсове господарство у виглядi грантiв на реалiзацiю певних проектiв, метою яких е реформування лiсового господарства, забезпечення сталого розвитку галуз^ зважаючи на важливе значення люових ресурсiв у еколопч-нiй та економiчнiй безпецi.
Ключов1 слова: швестицп, проект, лiсове господарство, аналiз.
Assist. G. Ya. Ilnitska-Gykavchyk-NUFWTof Ukraine, L'viv Analysis of existing tendencies of foreign investing of forestry economy
The causes of law invest attractively of forestry economy are considered. The analysis of existing mechanism of drawing of foreign invests in forestry economy is done. The trends of foreign investment are considered. It is set that foreign investments enter forestry as underbacks on realization of certain projects, the purpose of which is reformation of forestry, providing of steady development of industry, because of important value of forest resources in ecological and economic safety.
Keywords: invest, project, forestry economy, analysis.
1нвестицп е важливим чинником ефективного розвитку кожно! галуз1 економ1ки. Проте в люове господарство швестицш надходить вкрай недос-татньо, основними причинами чого е нестабшьшсть i недосконалють законо-давства, фшансово-кредитно! системи, зменшення обсяпв бюджетного фшан-сування, тривалий термш окупност швестицш, значна залежшсть галузi вщ
4. Економжа, планування i управлшня r&^y3i
123
природних та антропогенних чинникiв, складшсть умов розташування та експлуатаци лшв, низька прибутковють природоохоронних лшв тощо. Оскшь-ки л1сов1 ресурси виконують важлив1 економ1чш, еколопчш та сощальт фун-кци, а люова галузь в1дчувае постшну нестачу кошт1в на здшснення люогоспо-дарських заход1в, питання залучення швестицш е надзвичайно актуальними.
Проблеми швестування люового господарства розглянуто в працях таких вчених, як Я.В. Коваль, С.В. Мшенш, Л. Полякова, М. Попков, 1.М. Си-някевич, В. Сторожук та шших.
Метою дослщження е анал1з юнуючих тенденцш шоземного швесту-вання люового господарства. Основним джерелом швестування люово! галуз1 е власш кошти шдприемств. Незначна частка витрат на люове господарство покриваеться з державного бюджету. Здебшьшого - це рубання, пов'язаш з веденням люового господарства, люокультурш роботи тощо. Щодо шозем-них швестицш, то кошти видшяються в основному у вигляд1 гранив на реаль защю певних проекив.
В Укра1ш юнують перспективи залучення шоземних швестицш шд р1зш проекти, зокрема на люовщновлення. Одним 1з таких мехашзм1в е Кь отський протокол до Рамково! Конвенци ООН про змшу кл1мату, зпдно з яким промислово розвинеш кра!ни повинш зменшити викиди парникових га-з1в на 5,2 % до р1вня 1990 р. Укра!на ратифжувала цей протокол у 2004 р. 1 взяла на себе зобов'язання не перевищити р1вня викид1в 1990 р. [4].
Зпдно з Кютським протоколом кра!ни можуть використовувати таю мехашзми для досягнення бажаних р1вшв викид1в [2, 3]: мехашзми чистого розвитку, проекти спшьного впровадження, торпвля квотами на викиди парникових газ1в.
Проекти спшьного виконання передбачають спшьне розроблення проекту двома учасниками кютських домовленостей, зпдно з яким одна кра!на здшснюе фшансування проекту в шшш кра1ш, внаслщок реал1зацп якого ско-рочуються викиди парникових газ1в, а взамш отримуе одинищ скорочених викид1в в залж 11 зобов'язань. Щодо мехашзму чистого розвитку, то вш пе-редбачае, що кра!ни-учасники Кютського протоколу для виконання зобов'язань можуть використовувати одинищ скорочених викид1в парникових газ1в, як утворюються на територп кра!н, як не входять у додаток 1 до Кь отського протоколу [3].
Суть мехашзму торпвл1 квотами полягае в тому, що кра!на, яка змен-шила обсяги викид1в парникових газ1в пор1вняно з р1внем 1990 р., може про-дати надлишок квот. При цьому отримаш швестицп повинш направлятися на еколопчш проекти, до яких належить { люовщновлення. Щодо Укра!ни, то в 1990 р. викиди в повгтря вуглекислого газу становили 920 млн т. На сьогодш викиди приблизно в два рази менш1 [4]. У перспектив! Укра!на може зароби-ти на еколопчних квотах вщ 1,5 до 10,0 млрд долар1в.
На сьогодш в Укра1ш вже реал1зовуеться ряд проект1в. Одним з них е проект Бюкарбонового фонду "Створення захисних люових насаджень на забруднених радюнукшдами землях в умовах Полюся", метою якого е залю-нення близько 15000 га забруднених радюнукшдами райошв Кшвсько! { Жи-томирсько! областей. Ор1ентовш витрати проекту становлять приблизно
124
Збiрник науково-технiчних праць
75 млн грн за перюд 2006-2015 рр. До 2017 р. Бюкарбоновий фонд готовий продати 1 млн т СО2 за цшою 4 дол. за одну тонну, що дасть змогу залучити значний обсяг "зелених" швестицш в Украшу [4]. Цей проект реал1зовуеться за фшансово! шдтримки Св1тового банку.
Проте Украша не використовуе сво! можливост заробити на торпвл1 квотами. Для актив1заци цього процесу потр1бно: розробити законодавство про м1жнародну торпвлю квотами; спростити процедуру передач! люогоспо-дарським тдприемствам земель шд залюнення; встановити порядок та роз-м1р винагороди власнику через передачу земл1 шд залюнення, розробити "Положення про кадастр парникових газ1в у сшьському { люовому господар-ств1 Украши" та на його основ1 провести швентаризащю викид1в { поглинан-ня парникових газ1в [3]. Незважаючи на це, деяк позитивш зрушення вже е. Зокрема готуеться закон про м1жнародну торпвлю квотами, утворено Агентство еколопчних швестицш тощо.
Окр1м проеклв, як реал1зовуються в рамках Кютського протоколу, в Укрш'ш реал1зовуеться ще низка проеклв. Зокрема, це Швейцарсько-укра-1нський проект розвитку люового господарства БОК/Л, який впроваджуеться за участ Держкомлюгоспу на територи Закарпатсько!, Льв1всько1", 1вано-Франювсько! областей { фшансуеться Швейцарським урядом. На першому еташ впровадження проекту (2003-2005 рр.) отримано фшансування 2 млн 200 тис. швейцарських франюв, а на другому (2006-2008 рр.) - 2 млн 400 тис. швейцарських франюв [5].
Основною метою проекту е забезпечення сталого ведення люового господарства. З щею метою запроваджуються методи наближеного до приро-ди лшвництва, що передбачае перехщ вщ суцшьних рубань до виб1ркових, переформування одновжових деревосташв у р1зновжов1 мшаш л1си. Внасль док цього збшьшуються обсяги загот1вл1 деревини, шдвищуються еколопчш функци лшв та люистють територи, збершаеться бюр1зномангття.
Фах1вщ Швейцарсько-украшського проекту здшснили також кластер-ний анал1з люового господарства Карпатського регюну, за результатами яко-го встановлено, що люовий кластер за обсягом реал1заци продукци посщае четверте мюце в регюш серед шших галузей та забезпечуе роботою бшьше 52 тис. людей. Це доводить важливе значення люового господарства в еконо-мщ1 Карпатського регюну [5]. У рамках проекту реал1зовуеться також шдхщ двор1вневого планування, що передбачае залучення мюцевих громад до пла-нування ведення люового господарства через розроблення Плану розвитку громади на основ1 використання природних ресуршв, який повинен врахову-ватися лшвниками при розробщ Плану ведення люового господарства. До спшьних м1жнародних проеклв належать також [1]:
• Шведсько-украшський проект "Пiдтримка реформ украшського лшового сектора";
• Чесько-украшськ! проекти "Техiнлiс", метою якого е передача методичних i технологiчних знань у сферi ^ентаризаци та монiторингу лiсових екосис-тем, а також "1нструменти для планування регюнального управлiння лiсами в Украш";
4. Економжа, планування i управлiння галузi
125
• Голландсько-укра'нський проект "Сприяння збалансованому управлшню ль сами".
Як видно, шоземт швестицп надходять у люове господарство у виг-ляд1 гранив на реашзащю певних проекив, метою яких е реформування л1со-вого господарства, забезпечення сталого розвитку галуз1, зважаючи на важ-ливе значення люових ресуршв в еколого-економ1чнш безпещ.
Лiтература
1. М1жнародна д1яльн1сть / Держком. люового господарства Укра'ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article.
2. Рожен О. Котиться вал "зелених" швестицш. Впiймати б! / О. Рожен // Дзеркало тиж-ня. Людина. - 2007. - № 21.2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/3000/ 3100/59494/.
3. Синякевич 1.М. Кютський протокол: оптимiзм переплетений з песимiзмом / 1.М. Си-някевич // Деревообробник. - 2009. - № 3 (213). - С. 4.
4. Сторожук В. Проект Бюкарбонового фонду в Укра'ш / В. Сторожук, Л. Полякова, М. Попков // Лхсовий i мисливський журнал. - 2005. - № 6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.drupal.fmsc.com.ua/node/586.
5. Формування кластерноТ полггики в Карпатському репош обговорюють у Львовi // Укра'нський лiсовод. - 2008. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lesovod.org.ua/ node/2990.
УДК 338.126 Ст. наук. ствроб. 1.В. Андел, канд. екон. наук -
1нститутрегюнальних до^джень НАН Украти
ЕКОНОМ1ЧНИЙ, Ф1НАНСОВИЙ ТА ЕКОЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТИ ШВЕСТИЦШНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 РЕГ1ОНУ
Дослщження iнвестицiйноi привабливостi регiону потребуе якнайточшшого визначення стану його економiки. Це зумовлюе пiдбiр вiдповiдних показникiв для оцшки рiвня економiчного розвитку регюну, оцiнки економiчного потенцiалу регi-ону за галузями для визначення швестицшно! привабливостi, оцiнки фiнансового розвитку за галузями регюну, оцшки рiвня еколопчно! ефективностi функцiонуван-ня пiдприемств за галузями регюну, розрахунок синтетичних показниюв: iнтеграль-ного iндексу рiвня економiчного розвитку регiону, iнтегрального iндексу оцшки еко-номiчного потенцiалу для визначення швестицшно! привабливосп регiону, iнтег-рального шдексу рiвня фiнансового розвитку за галузями регюну, штегрального iн-дексу рiвня екологiчноi ефективностi функцiонування пщприемств за галузями регi-ону. Це дае змогу iнвестору здiйснити вибiр найефективнiшого вкладання iнвестицiй у певну галузь певного регюну.
Senior research officer I.V. Andel - Institute of regional researches
NAS of Ukraine
Economic, financial and ecological aspects of investment attractiveness of region
Research of investment attractiveness of region requires determination of the state of economy of region in an of a particular branch cut. It foresees the selection of the proper indexes for the estimation of level of economic development of region, estimation of economic potential of region after industries for determination of investment attractiveness, estimation of financial development after industries of region, estimation of level of ecological efficiency of functioning of enterprises after industries of region, calculation of
126
Збiрник науково-техшчних праць
