CC BY
18
рации (по дате принятия). - 1992. - 32 KB. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.un.org/russian/documen/declarat/forest.htm.
2. Синякевич 1.М. Концепщя сталого розвитку люового господарства у контекстi мiж-народно! i нащонально! люово! полiтики / I. Синякевич // Деревообробник. - 2000. - № 13. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.derevo- info.com/news.php? i=75.
3. Ministerian Conference on the Protection of Forest in Europe: (General declaration of The First Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe, Strasbourg/France, December 1990) / The MCPFE process. - Страсбург, 1990. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www. mcpfe. org/www-mcpfe/conferences/hel sinki.
4. Афанасенко К.В. Участь делегацл Державного ком^ету люового господарства Укра-!ни у 4-й мшютерськш конференцп i3 захисту люв в Gвропi у м. Вщень (Австрiя)/ К.В. Афанасенко // Причорноморський еколопчний бюлетень. - 2004. - № 1(11). - С. 163-166.
5. Попков М.Ю. Международная лесная политика / М.Ю. Попков, Л.В. Полякова, В.Ф. Сторожук // Лiсовий i мисливський журнал. - 2002. - № 2. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.lesovod.org.ua/node/80.
Юрэчко О.В. Внедрение мероприятий по обеспечению рационального лесопользования на основе международного опыта
Проанализирована деятельность международных государственных организаций в отрасли сохранения лесного биомногообразия, охраны окружающей естественной среды. Отмечены основные направления усовершенствования ведения лесного хозяйства на территории Украины.
Ключевые слова: лесные ресурсы, лесная политика, охрана, окружающая природная среда.
Yurechko O.V. Introduction of actions from maintenance rational forest using on the basis of the international experience
The analysis of activity of the international state organizations in the environment of preservation of wood resources, preservations of the environment is carried out. The basic ways of improvement of a forestry on територии Ukraine are resulted.
Keywords: wood resources, forest policy, preservation, environment.
УДК330.15:504.06 Ст. викл. О.М. Яворська, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ ЗАХИСНИХ Л1СОСМУГ ЯК СКЛАДОВО1 МЕХАН1ЗМУ ТОРГ1ВЛ1 КВОТАМИ ВИКИД1В ПАРНИКОВИХ ГАЗ1В
Розглянуто еколого-економiчнi аспекти створення захисних люосмуг як складника мехашзму торгiвлi квотами викидiв парникових газiв. До еколого-економiчного шструментар^ управлшня дiяльнiстю пщприемств, як забруднюють атмосферне пов^ря, запропоновано ввести використання люонасаджень для коригування квотами викидiв парникових газiв.
Ключов1 слова: атмосферне повггря, якють, охорона, захисш люосмуги, меха-шзм, квота.
Основними напрямами вдосконалення економ1чного мехашзму забез-печення охорони та якост атмосферного пов1тря е модершзащя юнуючих шструмент1в, здшснювана одночасно з розробленням \ впровадженням у практику нових ринкових шструменлв. Св1товий досвщ доводить, що система еколопчного менеджменту залежить вщ ефективност економ1чного мехашзму природокористування, який базуеться на збалансованому поеднанш
Глобальнi змши клiмату - загрози людству та мехашзми вщвернення
301
iнструментiв примусово-обмежувального характеру з iнструментами стиму-лювально-компенсацшного характеру, якi, своею чергою, забезпечують спри-ятливiшi умови для збереження природного середовища, а також для забезпе-чення екологiчно чистих технологш i методiв господарювання.
Обмеженiсть швестицшних ресурсiв i нестабiльне фiнансування каш-тальних вкладень у покращення навколишнього середовища негативно поз-начаються на розвитку та стабшзацп економiки держави.
Природоохоронну полiтику краши, а також областей потрiбно спря-мовувати на застосування ефективних шструменлв природокористування i на пiдвищення дiевостi напрацьованих еколого-економiчних iнструментiв, таких як платежi за забруднення, екологiчний податок, еколопчш фонди, штрафи, створення захисних люосмуг та iн.
Вiдповiдно до Кютського протоколу Укршш дозволено у перюд з 2008 по 2012 рр. не знижувати викиди парникових газiв [1]. Шляхом вико-ристання механiзмiв цього протоколу дасть змогу нашш державi одержувати певнi доходи на рiвнi пiдприемства, регiону i держави загалом. Це пояс-нюеться тим, що вiдповiдно до положень Рамково! конвенци ООН про змшу клiмату кра!на може здiйснювати зменшення викидiв парникових газiв не тшьки на свош територи, а й у будь-якш iншiй кра1ш св^у.
Кiотським протоколом передбачено три мехашзми, якi дають змогу крашам забезпечити найефектившше виконання нацiональних зобов'язань: швестици з розвинених кра!н до кра!н з перехiдною економiкою та кра!н, якi розвиваються - шляхом мiжнародноl торгiвлi викидами та спiльного впрова-дження, а швестици з розвинених краш та краш з перехщною економiкою до краш, якi розвиваються - шляхом мехашзму чистого розвитку [2].
Одним iз напрямiв реалiзацil цих механiзмiв е створення захисних ль сосмуг. Лiси дуже важливi для боротьби з кшматичними змiнами, 20 % парникових газiв в атмосферi утворюеться саме через вирубування лiсiв. Оскiльки ль си е джерелом скорочення викидiв парникових газiв, то цi проекти можна роз-вивати аналогiчно до проекпв спiльного iнвестування, коли шоземний iнвестор вкладае кошти у впровадження очисних споруд на шдприемствах шшо1 краши. Стосовно У краши, потрiбно зазначити, що вона мае значш конкуренты переваги на мiжнародному рiвнi, оскiльки вартiсть скорочення викидiв парникових газiв в Укра1ш е значно нижчою за аналогiчнi показники шших краш [3].
Украша може залучати кошти iноземних iнвесторiв для садшня люо-вих смуг взамiн на одержат квоти, або самостiйно садити лiсовi смуги, а одержанi квоти продавати на мiжнародному рiвнi. Оскшьки вартiсть скорочення викидiв у цьому випадку е мтмальною, то Укра1ш значно вигiднiше скорочувати викиди самостшно, а квоти продавати. О^м цього iноземнi ш-вестици доцшьшше залучати у проекти спiльного швестування шляхом впровадження очисних споруд на шдприемствах. Але у цьому випадку постае проблема фшансування насадження люових смуг. Результати проведеного в ходi дослщження SWOT-аналiзу iноземного швестування у насадження люо-вих смуг дали змогу визначити переваги i вади використання цього джерела фшансування запропонованого шструменту реалiзацil механiзмiв Кютського
302
Збiрник науково-технiчних праць
протоколу, а також виявити можливост та загрози для краши в pa3i його ви-користання.
Так, використання шоземних швестицш у насадження лiсових смуг сприяе процесу розвитку лiсового господарства, а також дае змогу уникнути дефщиту деревини на ринку сировини. Водночас, виникають загрози вiдтоку шоземного капiталу iз проектiв спiльного впровадження на промислових шдприемствах, а також посилення конкурентних переваг шших держав на свгго-вому ринку торгiвлi квотами на викиди парникового газу.
1ншим джерелом фшансування насадження люових сумг е кошти на-щональних iнвесторiв. Насаджування лiсосмуг приведе до покращення якостi атмосферного повггря в Украïнi, в Львiвськiй област зокрема, тобто сприяти-ме зменшенню негативного впливу промислових пiдприемств на навколишне середовище.
У питаннях швестування для в^чизняних пiдприемств екологiчний напрямок не е прюритетним, оскiльки шдприемству, окрiм досягнення сощ-ального ефекту, потрiбно щонайменше вiдшкодувати витрати, завдаш у про-цесi iнвестування, не кажучи про отримання прибутку. Тому для того, щоби фiнансування насадження люових смуг вiдбувалося за рахунок нащонального iнвестора, потрiбнi додатковi стимули.
Створення захисних люосмуг мае переваги i вади. До переваг варто вщнести: сприяння сталому розвитку як на мiжнародному так i на нащональ-ному рiвнях; покращення якост повiтряного басейну; створення бази для розвитку рекреацшного потенцiалу; створення сировинноï бази для розвитку деревообробноï промисловост та iнших галузей.
До вад належать виникнення додаткових альтернатив використання дшянок для садшня лiсових смуг, i, як наслщок, виникнення певних трудно-щiв пiд час розподшу земельних дiлянок мiж вiтчизняними виробниками та пращвниками агропромислового комплексу. О^м цього, iноземне швесту-вання у садшт захисних лiсосмуг мае певну цшьову спрямованiсть, а саме: зменшення наслiдкiв викидiв парникових газiв в атмосферу, тому лю не мож-на розглядатися лише як сировину для вiтчизняноï промисловостi. Отже, на-явне зменшення обсягiв вирубання люу для потреб деревообробноï та целю-лозно-паперовоï промисловостi.
Для стимулювання шдприемств, якi утворюють найбiльшу кiлькiсть квот на викиди парникових газiв, рекомендовано надавати 1'м у тимчасову оренду територiï для садiння лiсосмуг. Цей процес буде вщбуваеться пiд контролем держави через регюнальш фонди (консалтинговi фiрми) з купiвлi парникових газiв. Тобто такi шдприемства отримують вiд держави територiï для садшня захисних люосмуг на певний термш на контрактнiй основi за умови ведення природоохоронно1' дiяльностi. Для шдприемств встановлюеться фж-сований обсяг зниження викидiв парникових газiв. Якщо пiдприемство пере-вищуе встановлену норму, то може продавати отримаш квоти регюнальним фондам за фiксованою щною. У випадку, якщо пiдприемство не виконуе свою норму з викидiв парникових газiв, то регiональний фонд вилучае у нього те-
Глобальш змши клiмату - загрози людству та механiзми вмвсрнення
303
риторiю i передае ïï у користування шшому шдприемству, яке здшснюе ак-тивну дiяльнiсть, спрямовану на скорочення викидiв парникових ra3iB.
Згiдно з запропонованою схемою, територiï для садiння люових смуг надаються лише пiдприемствам, як досягають найбiльшого скорочення ви-кидiв парникових газiв. Утворенi квоти можна буде продавати регюнальним фондам, а у випадку перевищення встановленоï норми з викидiв надавати те-ритори для садiння захисних лiсосмуг.
Отже, основною формою економiчноï взаемодiï держави та люозаготь вель мае стати оренда, яка може здшснюватися двома шляхами. Перший - зда-ча в оренду люопромисловцям власне люових угiдь. Лiсопромисловець у такому випадку зобов'язуеться надати план з управлшня територи, що орен-дуеться. Держава, зi свого боку, мае встановити граничш норми лiсозаготiвель на основi економiчних та бiологiчних показниюв використання лiсового фонду, а також регулювати лiсозаготiвельнi роботи, зокрема виходячи iз розмiрiв дiлянки суцшьного рубання, та щодо органiзацiï люовщновлювальних коридо-рiв. Другий - здача в оренду незалюнених угiдь для садшня захисних лiсосмуг.
Ще одним джерелом фшансування садiння захисних люосмуг можуть стати кредити мiжнародних оргашзацш. Так, наприклад, Свропейський банк реконструкци та розвитку готовий видiляти 2-4,6 млрд дол. на рж крашам з перехiдною економiкою для реалiзацiï проектiв спiльного iнвестування, серед яких Украша посiдае одне iз провщних мiсць [2].
Отже, в еколого-економiчний iнструментарiй управлiння дiяльнiстю шдприемств, якi забруднюють атмосферне повiтря запропоновано використання люонасаджень для коригування квотами викидiв парникових газiв. Особливють розроблених пропозицiй полягае в тому, що саме активiзацiя дь яльност промислових пiдприемств у цьому напрямку не тшьки забезпечить соцiальний ефект - покращання якостi атмосферного повггря, а й матиме еко-номiчний ефект - дохiд вiд торгiвлi квотами викидiв парникових газiв. При цьому таю галузi промисловостi як деревообробна, меблева, целюлозно-папе-рова не мають змоги торгувати квотами, оскшьки не можуть ix створювати на власних пiдприемстваx. Джерелами коштiв для садшня захисних люосмуг з метою створення квоти на викиди парникових газiв можуть бути: шоземш швестици, кошти нацюнальних iнвесторiв, кредити мiжнародниx органiзацiй.
Л1тература
1. Грабб М. Киотский протокол. Анализ и интерпретация / М. Грабб, К. Вролик, Д. Брэк. - М. : Изд-во "Наука", 2001. - 303 с.
2. Дюканов В.Г. Мехашзми Юотського протоколу: досвщ та перспективи для Украши / В.Г. Дюканов, О.В. Дюканова. - К. : Вид-во "Фенкс", 2006. - 160 с.
3. Максим1в Л.1. Економiчна оцшка лiсовиx екосистем у регулюванш складу атмосферного повiтря / Л.1. Максимiв, О.М. Яворська // Науковi працi Лшвничо1 академи наук Украши : зб. наук. праць. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полггехшка" - 2005. - Вип. 4. - С. 47-52.
Яворская О.М. Эколого-экономические аспекты создания защитных лесополос как составляющей механизма торговли квотами выбросов парниковых газов
Рассмотрены эколого-экономические аспекты создания защитных лесополос как составляющей части механизма торговли квотами выбросов парниковых газов. В
304
Збiрник науково-техшчних праць
эколого-экономический инструментарий управления деятельностью предприятий, которые загрязняют атмосферный воздух, предложено ввести использование лесонасаждений для коррекции квотами выбросов парниковых газов.
Ключевые слова: атмосферный воздух, качество, охрана, защитные лесополосы, механизм, квота.
Yavorska O.M. Ecological and economic aspects of the forest shel-terbelts planting as component of the quotas on emission of greenhouse gases trading
Ecological economic aspects of the forest shelterbelts planting as considered as component of quotas on greenhouse gases. In the ekologo-ekonomichniy tool of management of enterprises which contaminate atmospheric air the use of afforestations is offered for the correction of extrass of hotbed gases quotas activity.
Keywords: atmospheric air, quality, protection, forest shelterbelts, mechanism, quotas.
Глобальш змши ^iMaTy - загрози людству та мехашзми вщвернення
305
