CC BY
30
А. Г. Семенов
д-р екон. наук, академк АЕН Украти С. А. Король
м. Запорiжжя
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 В1Д ВПРОВАДЖЕННЯ ШВЕСТИЦШНОГО ПРОЕКТУ
Вступ. В сучасний час за стандартами UNIDO для оцшки швестицшного проекту використовуються
— строк окупносп, (payback period, PP);
— облшова прибутковiсть, (accounting rate of return, ARR);
— внутршня прибугковiсть, (ernal rate of return,
IRR);
— чистий приведений ефект, (net present value NPV);
— модифшована внутршня прибутковiсть, (modified IRR, MIRR);
— шдекс рентабельностi, (profitability index, PI)
Термш окупностi (payback period, PP), який ви-
значаеться як оч^вана кiлькiсть рокiв, протягом яких будуть вiдшкодованi спочатку зробленi швестици, був iсторично першим формалiзованим ^m^ieM, який ви-користовувався для оцшки швестицшних проектiв.
Найбiльш простий спошб визначення термiну окупностi — це розрахунок кумулятивного грошового потоку i знаходження того моменту, коли вш буде до-рiвнюe нулю. Саме це i проводиться у розрахунках.
Деяы фiрми використовують модифiкацiю цього критерш — дисконтований строк окупноста, який ви-значаеться на основi грошового потоку, дисконтованого за цшою капiталу цього проекту. Цей показник визнача-еться як кiлькiсть роыв, необхiдних для вiдшкодування iнвестицii за даними дисконтованого грошового потоку (DCF). Зауважимо, що обидва критери являють собою якийсь варiант розрахунку «мертво! точки», шд якою
розумiють момент часу, коли кумулятивний грошовий потак стае позитивним. Розрахунок стандартного тер-мiну окупностi не припускае врахування цiни власного i позикового капталу, навпаки дисконтова ний термiн окупност характеризуе той момент, до якого будуть вщ-шкодованi всi витрати по залученню власних i позико-вих коштiв для фiнансування проекту. Обидва критери мають серйознi недолiки, зокрема вони не враховують вплив елементiв грошового потоку, що знаходяться за межами термiну окупностi. 6 й iншi недолiки, але вони не роблять ютотного впливу на результат альтернатив-них проектiв, тому ми не будемо тддавати !х детальному аналiзу. Незважаючи на зазначений недолш, критерiй, тим не менш, показуе, як довго фiнансовi ресурси будуть омертвленi в проекп. Таким чином, за iнших рiв-них умов, чим коротше строк окупносп, тим лiквiднiше проекти. Крiм того, оскiльки «далеы» елементи грошового потоку розглядаються як ризиковi в порiвняннi зi «ближшми», вважаеться, що критерш «термш окупнос-тЬ> дае приблизну оцiнку ризикованостi проекту.
Вщповщно до проекту в статт показник окупностi е позитивним, осктьки проект який передбаченний на 5 роив окупаеться за найгiршим сценарieм за 1,5 роки [1].
Облюэва дохiднiсть (Accounting Rate of Return, ARR), яка Грунтуеться бiльшою мiрою на показнику чистого прибутку, а не грошового потоку, — це другий добре i давно вщомий спосiб оцiнки. Найбтьш поширений алгоритм розрахунку такий: ARR дорiвнюe вiдношенню середньорiчного очiкуваного чистого прибутку до серед-
Hbopi4Horo обсягу швестицш. Зауважимо, що критерй ARR та РР при aH^i3i альтернативних проекпв можуть дати прямо протилежш результати. Можна сперечатися про те, який критерiй краще i який проект варто прийня-ти, однак ця суперечка буде безрезультатним, осктьки обидва критерй' не позбавлеш вад. Критерiй дисконтова-ного строку окупносп 1гноруе елементи грошового потоку за межами термшу окупност1. Що стосуеться критери'в РР i ARR, то вони 1гнорують тимчасову варт1сть грошей. Оск1льки вс1 ц1 критерй' не дають достов1рно! шформаци про внесок проекту в нарощування ринково! вартост1 ф1рми, вони можуть призвести до некоректних р1шень в област1 швестицшно! пол1тики. Дшсно, ARR можна розрахувати р1зними способами, так як вс1 вони мають серйозш недол1ки. Слщ також зауважити, що багато ф1рм використовують те чи шше уявлення ARR для оцшки дь яльност1 сво!х пщроздшв. Використання критер1ю ARR для под1бно! мети ц1лком виправдано в пор1внянн1 з ви-користанням його для оцшки проекпв.
Даний показник е зворотшм з утримання терм1ну окупност1 каштальних вкладень, тому йому показни-ком властив1 вс1 недол1ки, властив1 показником терм1ну окупност1. В1н приймае до уваги ттьки два критичних аспекту, швестици та грошов1 надходження в1д поточно! господарсько! д1яльност1 i 1гноруе тривалють еко-ном1чного строку життя iнвестицiй. У нашому випадку показник ARR е досить позитивним, що свщчить про перспективнють iнвестицiйного проекту.
Чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV). Осктьки критерй РР i ARR мають очевидш недолiки, тому потр16но знайти бтьш ефективнi критерй' оц1нки проекпв. Для цього i був розрахований показник NPV). Принцип розрахунку наступний:
1. Розраховуеться приведена, або поточна, вартють кожного елемента грошового потоку, дисконтована за цшою катталу даного проекту.
2. Значення DCF тдсумовуються; тим самим зна-ходиться NPV проекту.
3. Якщо NPV> 0, проект варто прийняти, якщо NPV <0, проект повинен бути вщкинутий; якщо два проекти взаемовиключш, повинен бути вибраний той, у якого позитивний NPV бтьше.
Також зауважимо, що показник не прив'язаний до точного часового штервалу, так як приплив i вщпк можуть вщбуватися в будь-який перiод, прийнятий за основу, — поквартально або помюячно, в цьому випадку пщсумовування йде вже не по роках, а по кварталами або мюяцями вщпо-вщно. Якщо t позначае не рк:, а деякий вщмшний вщ ньо-го перiод, тод1 цiна капiталу повинна бути уточнена таким чином, щоб вщображати ставку за перюд. Логiка критерiю NPV досить очевидна. Нульовий NPV означае, що генеру-еться проектом грошового потоку цтком достатньо: для вщшкодування вкладеного в проект капiталу та для забез-печення необидно! вщдач! на цей капiтал. Якщо NPV> 0, тод1 грошовий пот1к генеруе прибуток, i п1сля розрахунюв з кредиторами за фксованою ставкою залишилася прибуток накопичуеться виключно для акцюнер!в Ф1рми.
Отже, якщо фiрма приймае проект з нульовим NPV, становище акцюнер!в не змшюеться — масштаби виробництва з61льшуються, але цiна акцш залишаеть-ся незмiнною. Навпаки, якщо ф!рма приймае проект з позитивним NPV, становище акцюнер!в полiпшуеться.
I аналиики, i iнвестори припускають, що фiрми вишу-кують i приймати проекти з позитивним NPV, а поточ-ш цiни акцш негайно реагують на цi да. Таким чином, цiна акцiй реагуе на оголошення про новий швестицш-ний проект тiльки в тому випадку, якщо цей проект не був рашше передбачений, i вже не чинив впливу на ди-намiку цiни. У цьому сенш капiталiзована вартiсть фiр-ми може бути представлена з двох елеменпв:
1) ринкова вартють вже юнуючих акгивiв;
2) вартiсть «можливостей росту», що розумiеться як сума NPV прийнятих проекпв.
По-перше потрiбно зазначити, що показник е досить шформативним. По-друге вш е досить позитивним у нашому випадку з погляду динашки, але цього достатньо для того, щоб вщповюти конкретно на питання використання цього показника.
Внутршня doxidHicmb (Internal Rate of Return, IRR). 1снуе алгоритм розрахунку дохщносп облггацй'. Саме ця щея закладена в основу критерш внутршньо! прибутко-востi (Internal Rate of Return, IRR). IRR визначаеться як така дисконтна ставка, що зрiвнюе наведеш вартостi очь куваних надходжень за проектом i зроблених iнвестицiй. Ставка дисконту, що прирiвнюеться до нуля NPV важли-ва для аналiзу тому що по суп IRR характеризуе очiкува-ну прибутковють проекту. Якщо IRR перевищуе цшу ка-пiталу, використовуваного для фiнансування проекту, це означае, що тсля розрахункiв за користування капiталом з'явиться надлишок, який дютаеться акцiонерам фiрми. Отже, прийняття проекту, в якому IRR бтьше цши катталу, пдвищуе добробут акцiонерiв. Якщо IRR менше цiни катталу, тодi реалiзацiя проекту буде збитковою для акцiонерiв. Цим пояснюеться кориснють застосування критерiю IRR для оцшки швестицшних проектiв. Показник IRR також е позитивним що показуе, що показник NPV розрахований правильно та е позитивним сигналом до впровадження проекту.
Можна модифшувати IRR i зробити li показником ефективносп. Показник MIRR мае ютотш переваги перед звичайною IRR. MIRR припускае, що вш грошовi надходження за проектом решвестуються за цiною ка-пiталу, тодi як IRR припускае, що решвестування вщ-буваеться за цiною джерела даного проекту. Оскiльки реiнвестування бтьш коректно, MIRR також вирiшуе проблему множинност IRR.
Виходячи з граф^ показника MIRR, який е до-датковим, можливо зробити висновок о достатнш ефек-тивностi запропонованого проекту.
1ндексрентабельностi (profitability index, PI). У про-цеш оцiнки ефективносп iнвестицiйного проекту ш-декс рентабельност може вiдiгрiвати допомiжну роль, оскльки не може в повному обсязi оцiнити весь зво-ротний швестицшний потiк за проекту (значну частину цього потоку становлять амортизацшш вщрахування) i не враховуе часово! складово!.
Показник «шдекс рентабельности» дозволяе ви-окремити в сукупному чистому грошовому потоц важливу його складову — обсяг швестицшного при-бутку. О^м цього, цей показник дозволяе здшснити порiвняльну оцiнку рiвня рентабельностi швестицшно! то операцiйноi дiяльностi (якщо швестицшш ресурси сформованi за рахунок власних i залучених засобiв, ш-декс рентабельной iнвестицiй порiвнюеться з коефь
щентом рентабельной! активiв. Якщо ж швестицшш ресурси сформованi виключно за рахунок власних ш-вестицiйних засобiв, то базою порiвняння виступае ко-ефiцiент рентабельностi власного капiталу). Результати порiвняння дають можливiсть визначити: чи можливо пiдвищити загальний рiвень ефективносп операцшно! дiяльностi пiдприемства в майбутньому перюда, чи зни-зити його в процес реалiзацií iнвестицiйного проекту.
Цей показник можливо буде знизити у процеш ре-алiзацií, але у такому приблизному аналiзi можливо по-бачити, що вiн на достатньому рiвнi.
Отже пiдбиваючи шдсумки, щодо коректностi впровадження тако! стратеги, ус показники ефектив-ностi е додатковими, що е суттевим показником про впровадження дано! полггики на щдприемствь
II. Постановка завдання. Мета статп — провести ощн-ку ефективностi вщ впровадження iнвестицiйного проекту.
III. Виклад основного матерiалу. Спочатку зведемо результати по сценарiям в таблицю для розрахунку май-бутшх показникiв ефективностi, (табл.1).
Розрахуемо приведет показники вщповщно до встановлено! нумераци. Спочатку строк окупностi ста-лий та дисконтований (РР).
Стала помiсячна окупнiсть:
Сценарiй № 1=371381/1559957*=2,9 мiс.
Сценарiй № 2=412646/660904*12= 7,5 мю.
Сценарiй № 3 =453910/307524*12=17,7 мiс.
Стала рiчна окупнiсть:
Сценарш № 1=371381/1559957 = 0,2 року.
Сценарш № 2=412646/660904= 0,6 року.
Сценарш № 3 =453910/307524= 1,5 роки.
Дисконтований срок окупносп (помюячний):
Сценарш № 1 (0 %)=2,9 / (1 + 0 %) = 2,9.
Сценарш № 1 (5 %) = 2,9/ (1 + 5 %)= 2,9.
Сценарш № 1 (10 %) = 2,9/ (1+ 10 %) = 3,0.
Сценарш № 1 (15 %)=2,9 / (1 + 15 %) = 3,0.
Сценарш № 1 (20 %) =2,9 / (1 + 20 %) = 3,1.
Сценарш № 1 (25 %) =2,9 / (1 + 25 %) = 3,1.
Сценарш № 2 (0 %)=7,5 / (1 + 0 %) = 7,5.
Сценарш № 2 (5 %) = 7,5/ (1 + 5 %)= 7,5.
Сценарш № 2 (10 %) = 7,5/ (1+ 10 %) = 7,6.
Сценарш № 2 (15 %)=7,5 / (1 + 15 %) = 7,6.
Сценарш № 2 (20 %) =7,5 / (1 + 20 %) = 7,7.
Сценарш № 2 (25 %) =7,5 / (1 + 25 %) = 7,7.
Сценарш № 3 (0 %)=17,7 / (1 + 0 %) = 17,7.
Сценарш № 3 (5 %) = 17,7/ (1 + 5 %)= 17,8.
Сценарш № 3 (10 %) = 17,7/ (1+ 10 %) = 17,8.
Сценарш № 3 (15 %)=17,7 / (1 + 15 %) = 17,9.
Сценарш № 3 (20 %) =17,7 / (1 + 20 %) = 17,9.
Сценарш № 3 (25 %) =17,7 / (1 + 25 %) = 18,0.
Вш отримаш дан наведемо у таблищ, але даних дуже багато, тому до таблищ ми наведемо лише найбтьш шформоваш, тобто ставку окупносп з урахуван-ням ставки дисконтування, бо помюячна окупнють е найбтьш деталiзованою (табл.2).
Таблиця 1
Швестици та майбутнш прибуток [2]
Таблищя 2
Показник помкячно!" окупносп урахуванням ставки
Сценарш № 1 Сценарш № 2 Сценарш № 3
1нвестици -371381 -412646 -453910
2015 р. 1559957 660904 307524
2016 р. 1881911 807088 390843
2017 р. 2203866 953271 490323
2018 р. 2525820 1099455 609099
№ РР Сценарш №1 РР Сценарш №2 РР Сценарш №3
0 % 2,9 7,5 17,7
5 % 2,9 7,5 17,8
10 % 3,0 7,6 17,8
15 % 3,0 7,6 17,9
20 % З,1 7,7 17,9
25 % 3,1 7,7 18,0
Перейдемо до наступного показника ефективносп ARR.
Спочатку наведемо формулу за якою буде розрахо-вуватись цей показник:
I CF/n
ARR =-
Investment
(1)
де CF — сума грошового потоку; n — ктьысть роыв ш-вестицшного проекту; Investment — сума швестицш
Сценарш № 1 = ((1559957 + 1881911 + 2203866 + 2525820)/4)/371381 = 550 %.
Сценарш №2 = ((660904+807088+953271 + 1099455) /4)/412646 =213 %.
Сценарш №3 = ((307524+390843+490323+609099)/ 4)/453910 = 99 %.
Показники окупносп та середньо! прибутковосп не дають об'ективно! оцшки, щодо обгрунтованносп проекту використовують показник чистого приведеного ефекту:
NPV = , (2)
^(1 + k)t v ;
де CF — очкуваний приплив (вщплив) грошових коштав за перюд t; k — цша катталу; t — термш швестицшного проекту.
Розрахунок проводився за допомогою Microsoft Excel, тому результат данних буде зображений у виглядi таблищ 3 i рис. 1.
Показник NPV е найбтьш шформативним, але його не достатньо для того, щоб зробити бтьш менш коректш висновки. Тому додатково до цього показника розрахуемо показник IRR, але спочатку потрiбно зрозумгги кон'юнктуру показника. Для цього запише-мо формулу:
P (притоки) = PV(швестици),
CFt
- = 0
(3)
t J(1 + IRR)'
Тому результат розрахунку представимо у таблищ 4. Але показник IRR можливо модифшувати. Для цього використовуеться формула:
Таблиця 3
Показник пом1сячно1 окупносп з урахуванням ставки дисконтування
NPV Сценарш №1 NPV Сценарш №2 NPV Сценарш №3
7800172 3108072 1343878
6479068 2549366 1064897
5439114 2111218 848252
4609845 1763248 677986
3940779 1483718 542725
3395170 1256820 434224
2013/№1
157
чи
Рис. 1. Показник NPV eiànoeiàrn до ставки дисконтування Рис. 2. Показник MIRR в1дпов1дно до ставки дисконтування
Показник IRR вщповщно до трьох сценарии
Таблиця 4
IRR Сценарш №1 IRR Сценарш №2 IRR Сценарш №3
438,9 % 174,8 % 76,1 %
IF
YcCFt *(1 + d)n
Î(1 + r )t (1 + MIRR )n
(4)
RI =
S (1 + r )t ^ IF1,
(5)
MIRR Сценарий №1 MIRR Сценарий №2 MIRR Сценарий №3
116,6 % 70,9 % 41,1 %
120,1 % 73,7 % 43,2 %
123,7 % 76,5 % 45,4 %
127,3 % 79,3 % 47,7 %
131,0 % 82,2 % 49,9 %
134,7 % 85,1 % 52,2 %
Таблиця 6
Показник шдексу рентабельного за трьома сценар1ями
RI Сценарш №1 RI Сценарш №2 RI Сценарш №3
2200 % 853 % 396 %
1932 % 749 % 346 %
1711 % 663 % 306 %
1527 % 591 % 272 %
1373 % 531 % 243 %
1243 % 481 % 220 %
де MIRR — модифжована внутрiшня норма доходности CFt — грошовий потiк у nep^i t; IF — вщик грошових потокiв в пepiодi t; r — ставка дисконтування; d — piвeнь решвестицш; n — число пepiодiв.
Результат даних зведемо до таблиц (табл. 5). Виходячи з даних таблищ зобразимо результат на графжу (рис 2).
Для об'ективно'1' оцшки останшм показником ефективносп е iндeкс
peнтабeльностi. Розрахуемо його за наступною формулою:
n CF
S (1+ г)t
де RI — iндекс рентабельностi; CFt — грошовий noTiK у перюд t; IFt — вiдтiк грошових потоюв в перioдi t; г — ставка дисконтування; n —число перioдiв.
Результати наведено у табл. 6.
Також подамо даш графiчнo на рис. 3.
За допомогою програм Project Expert та Альт-1нвест розрахувати одразу за деюлькома ставками дисконтування показники ефективносп е не можливим тому цi показники розраховувались за допомогою ПЗ «1нвест».
IV. Висновки.
1. Вiдмiчаемo, що весь бiзнес-план пiдгoтувався у зрiвняннi трьох програм: програм Project Expert 7.22,
Таблиця 5
Показник MIRR вщповщно до трьох сценарпв
Рис. 3. Показник RI eidnoeidHO до ставки дисконтування
Альт-1нвест та 1нвест. Визначимо одразу деяю позитивна моменти Project Expert 7.22, Альт-1нвест та 1нвест тс-ля користування цими програмами:
— мoжливiсть побудувати одразу 4 форми звiтнoстi, тобто охопити та максимально деталiзувати всю д1яль-нiсть пiдприемства;
— можливють швидко розрахувати бiзнес-план (але мова йде не про точнють розрахунку та коректнють плану — це стосуеться Project Expert та Альт-1нвесту);
— можливють комфортно!' роботи за допомогою програми (не можливо видшити цей пункт у Альт-Iнвестi та 1нвест, тому що дизайну як такого не мае);
2. Необхщно видшити суттевi недолжи програм Project Expert 7.22 та Альт-1нвесту, якi лiквiдoванi у ПЗ «1нвест»:
— немае генерацп з середньо еталонними моделями, тобто не анал1зуеться впровадження нового 1нвес-тицшного проекту у зр1внянн1 з конкурентами;
— маркетинговий план взагал1 вщсутнш, що приводить до дуже суттевих спотворень побудови финансового плану роботи п1дприемства, оскшьки анализу зо-вн1шнього середовища збуту не мае;
— у рамках розрахунку вщбуваеться формування моде-л1, але проанал1зувати пщ ц1ею д1ею вже юнуючо1 модел1 не надаеться можливост1, тому що ця функц1я взагал1 вщсутня;
— неможливо оц1нити показники ефективност1 у динамщ ставки дисконтування.
3. У ПЗ «1нвест» економ1ст забезпечений штересу-ючим його 1нструментар1ем для розробки б1знес-плану та л1кв1дован1 ус1 суттев1 недол1ки Project Expert 7.22 та Альт-1нвест, але все ж таки Project Expert виглядае б1льш гарним шж програма 1нвест, т1льки за це можливо похвалити розробник1в Project Expert.
4. Але все таки ми оптимютично дивимось на роз-виток б1знес-програмування на пострадянському про-
стор1, тому що об'еднання зусиль розробниыв Project Expert та програмного продукту 1нвест можливо при-зведе до створення найкращого, конкурентноздатного та об'емшшого продукту, н1ж зараз, як 1снують на ринку програм б1знес-планування.
Список використаних джерел
1. Самарша Г. П. Ноосферна экономика: кризи / Г. П. Самарша, С. Е. Дорошко, В. А. Четрда. — СПБ : ПИФ com, 2010. — 475 с.
2. Режим доступу : http : //www.worldsteel.org/.
3. Режим доступу : http://www.Lme.Com/.
2013/№1
159
