CC BY
23
УДК 005.92:336:352:005.8
Л.А.Горошкова, В.П.Волков, Г.В.Коваленко
УПРАВЛ1ННЯ Ф1НАНСОВИМИ ПОТОКАМИ ПРОГРАМ СТВОРЕННЯ ТЕРИТОР1АЛЬНИХ ГРОМАД
Встановлено, що використання математичного апарату нечтих множин щодо оцЫки iнвестицiйних проектiв та програм, сприяе пiдвищенню достовiрностi прогнозних розрахункiв щодо створення i подальшого довготривалого розвитку терип^алыних громад. Показано, що традицмнл показники доцiльностi реалiзацií проекту, як чистий дисконтований дохщ (NPV), внутршня норма рентабельностi (IRR) та термЫ окупностi (РР) використовуються за умови, що грошовi потоки проекту вщомк На практицi, це не завжди так, що i дозволило запропонувати для оцЫки реальних iнвестицiйних проек^в i програм управлiння територiальними громадами використати математичний апарат нечiтких множин, за умови, що певну частину параметрiв проекту можуть оцiнити експерти. Доведено, що особливютю проектiв i програм розвитку територiальних громад е одночасно економiчна i соцiальна ефективнють, тобто параметри оцiнки проекту е одночасно ктьюсними i якiсними. Запропоновано одночасно оцЫювати кiлькiснi i ягасы показники со^алы-ю-економiчних проектiв та програм за умови використання математичного апарата теорп нечггких множин. Табл. 2, дж. 10.
Ключовi слова: фЫансовий потiк, теорiя нечiтких множин, терип^альна громада, нерухомiсть.
JEL O22
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок i3 важливими науковими чи практичними завданнями. У сучасних умовах децентралтци соцiально-економiчних утворень особливоí актуальностi набувае проблема розбудови ефективноТ системи управлiння фiнансами територ1альних громад та мiсцевих бюджетiв на невизначенш правовiй базi. Основою фшансового забезпечення дiяльностi представницьких та виконавчих оргашв мiсцевого самоврядування е бюджет, але обсягу його дохщноТ частини не завжди достатньо для реалiзацiТ проеклв i програм розвитку територiальних громад. У такiй ситуацiТ важливим джерелом розвитку е iнвестицiйнi ресурси i тому виникае потреба оптимiзацiТ механiзмiв управлiння ними.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Сучасними аспектами вирiшення проблем розвитку територiальних громад та мюцевого самоврядування займаються таю вчеш, як Павлюк А.П., Олшник Д.1., Баталов О.А., Дацко О.1., Муркович Л. Л., Молодожен Ю.Б. та iн. [1-9].
Видiлення невиршених ранiше частин загально! проблеми. Пошук оптимальних механiзмiв регулювання iнвестицiйних процеав на регiональному рiвнi залишаеться нагальною потребою. В першу чергу це стосуеться територiальних громад, осктьки iз внесенням змiн до Податкового кодексу Укра'Тни та Бюджетного кодексу УкраТни були одночасно розширенi як дохщна, так i видаткова частини мюцевих бюджетiв, з перенесенням значного обсягу со^альних витрат саме до видатмв мiсцевих бюджетiв. За таких умов потребують вдосконалення традицшш механiзми управлшня iнвестицiйними ресурсами з урахуванням особливостей функцюнування територiальних громад, оскiльки традицшш пщходи, як показуе практика, не забезпечують необхщноТ ефективностi.
Формулювання цшей статтi. Зазначенi особливостi обумовлюють необхщнють пошуку нових механiзмiв ефективного управлшня та використання
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61) 93
швестицшних pecypciB npoeKTiB i програм як основного джерела розвитку територiальних громад в умовах децентрaлiзaцiТ.
Методи та методика дослщження. Для виконання завдань були використан методи порiвняльного та лопчного аналiзу, аналогiй, загальнонауковi методи аналiзу та синтезу.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Ефективнiсть дiяльностi будь-якого суб'екта господарювання залежить вщ наявностi iнвестицiйних ресурсiв та оптимальност системи управлiння ними. При цьому, джерелами цих ресурав можуть бути як власт кошти, так i залученi та запозиченi. Створення сприятливих умов для залучення швестицшних ресурав залежить, перш за все, вщ ефективност системи управлшня фiнансовими ресурсами суб'екта господарювання. Важливим питанням, що постае перед будь-яким швестором -це економiчна ефективнiсть iнвестицiйних ресурав, як вiн вкладае у реалiзацiю проекту або програми. Традицiйними показниками доцшьност реaлiзaцiТ проекту е чистий дисконтований дохщ (NPV), внутрiшня норма рентабельное™ (IRR) та термiн окупност (РР). В теори цi показники використовуються за умови, що вiдомi грошовi потоки проекту або програми. Але на практик це не завжди досягаеться. Крiм того, якщо розглядати джерела швестицшних ресурав територiaльноТ громади, то вони мають специфку в порiвняннi з трaдицiйними суб'ектами господарювання. Додaтковi особливостi виникають внаслщок реформування системи мiсцевого самоврядування, децентрaлiзaцiТ та пiдвищення ролi, значення i впливу територiaльних громад.
Основним джерелом фшансування проектiв i програм оргашв мiсцевого самоврядування е бюджет. З 2015 р. джерела формування доходiв мюцевих бюджетiв було розширено за рахунок передaчi з державного бюджету до мюцевих низки податш, а також запровадження нових зборiв. Але одночасно до видатш мiсцевих бюдже^в були перенесенi видатки софально!' сфери, тобто фiнaнсувaння яких е обов'язковим. Унаслщок цього немае пщстав очiкувaти, що суттево пiдвищиться обсяг фшансування проек^в i програм розвитку територiaльних громад, отже виникне необхщнють залучення стороннiх iнвесторiв.
Таким чином, швестицшш ресурси проектiв та програм на рiвнi територiaльноТ громади одночасно будуть складатись з власних, залучених та запозичених. Джерелом власних ресурав е мюцевий бюджет. Як правило, Тх обсяг е обмеженим, але вони отримуються на безоплатнш основк На безоплaтнiй основi можуть бути також отримаш трансфери з Державного бюджету, але Тх обсяг також обмежений. Джерелом запозичених ресурав можуть бути кредити фшансових установ. Але ц ресурси надаються на платнш основк Вщсоток за користування кредитами з рiзних джерел вiдрiзняеться. Залучен ресурси iнвесторiв можуть бути отримаш як на платнш, так i на безоплатнш основу тобто умови, обсяги та термши нaдaннi - також можуть в^знятись один вщ одного. Таким чином, фiнaнсовий потк проектiв i програм розвитку територiaльних громад може одночасно включати дектька непов'язаних потокiв рiзного обсягу, отриманих на рiзним умовах та термши, що також в^зняються. Оцiнити окупнють такого проекту або програми традицшними методами неможливо, оскiльки наявний не стахостичний, а детермшований фiнaнсовий потк.
Саме тому, на нашу думку, для оцшки реальних iнвестицiйних проек^в i програм упрaвлiння територiaльними громадами доцтьно використати математичний апарат неч^ких множин [10]. Це дае можливють перевести якiснi експертнi оцiнки до ктькюних, числових. Разом з тим, нечiткi множини надають експерту можливють бтьш гнучко оцiнювaти числовi показники. У загальному
94
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)
випадку показник доходу, наприклад, можливо оцшити песимютично (апес), оптимютично (аопт) i найбiльш ймовiрно (а|мов). Отриману таким чином ¡нформацш можливо об'еднати у виглядi нечiткого трикутного числа А = (апес, а¡Mов, аопт). Надалi отриманi нечiткi числовi показники порiвнюються з показниками для ¡нших об'ек^в.
Нечiтка множина А задаеться за допомогою функци приналежностi -/А (х), значення якоТ е числом мiж 0 та 1, що показуе приналежнють елемента х до множини А. На вщмшу вщ звичайних множин, ¡снують i промiжнi ступенi приналежностi, наприклад, /А (х) = 0,5.
Будемо вважати, що неч^ка множина А нормуеться, тобто ¡снуе такий елемент /А (х) = 1. У випадку двох неч^ких множин А i В, функци приналежностi будуть мати вигляд:
Мал (х) = max (/а (х), /в (х)), Лагв (х) = min (/а (х), Mb (х)), л а (х) = 1 - /а (х),
для операци об'еднання АиВ, перетинання АпВ та доповнення А нечггких множин.
На практик використовують неч™ числа у трикутному та трапецевидному виглядк
Трапецевидне число мае функцш приналежносп, що задаеться формулою:
0, х < a1 x > a4
, . x - ai , ,
/а (х) = -, ai < x < a2
a2 - ai
' a2 < x < as a2 - x
, аз < х < а^, а^ - аз
де а1 < а2 < аз < а4 ■
Воно позначаеться як А = (а!, а2, а3, а4). У випадку, коли а2 = а3, отримуемо трикутне число: А = (а!, а2, а4).
Якщо А - неч^ке число, а ца (х) - його функ^я приналежностi, тодi значення ца (х) показуе можливють того, що неч^ка величина А прийме значення х.
За таких умов, грошовий потк проекту можливо задати у виглядi нечiткого трапецевидного числа С = (см, с^, с^, Ом). Аналопчним чином представимо у виглядi неч^кого числа i ставку дисконтування г = (г1, г2, г3, г4).
Нечiтке NPV е сумою неч^ких дисконтованих значень для уах компонент грошового потоку проекту:
NPV = ^ PV (C)
t=0
У свою чергу, дисконтоване значення PV(Ct) отримують шляхом
C
застосування принципа розширення до класичноТ формули PV(C) = --—. У
(1 + r)-
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61) 95
пщсумку отримаемо дисконтований чистий грошовий потк у момент часу t:
PV (Ct) =
^max( ca ,0) min( cfl,0) ^
t t '
(1+r<) (1+a)
max( ct 2,0) min( ct 2,0)
t t -
(1+Гз) (1+r 2)
max( ct з,0) min( ct з,0)
t t -
(1 + n) (1+Гз)
max( ct4,0) + min(ct4,0)
(1+Г1) (1+Г4)
Таким чином, отримаемо формулу неч^кого чистого дисконтованого доходу:
T T T T
NPV = CLän^d,^d^d,4) ■
де РУ(С) = (dt1, dt2, dtз, dt4).
В процесi оцшки проектiв може виникнути ситуацiя, за яко'Г необхiдно вибрати з дектькох проектiв - один, що i буде реалiзований. Для цього описаним вище способом можливо отримати нечгш числа, що описують кожний проект, а по™ здiйснити 1х порiвняння - скласти рейтинг з використанням одного або дектькох з таких методiв:
1) За методом Чью-Парка:
™/л\ - а + а2+ аз + а* ,„ а2 + аз ср (А) =--Ъ w-.
2) За методом Чанга:
ch(A) =
2 , ,2 2 2
аз + аз а4 + а4 ~ а1 ~ а1 а2 ~ а2
6
3) За методом Кауфмана-Гупти:
а1 + 2а2 + 2 аз + а4
kg! (А) =
6
4) За методом Джейн:
Pos (A¡ е B) = max min (|aA¡ (x), |aB(x)).
5) За методом Дюбуа-Прада.
PD (A¡) = Pos (A¡ > max Aj) = min max min (|aA¡ (x), ^Aj(y)).
x,y
t=0
t=0
t=0
t=0
96
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)
Важливо для отримання найвищоТ достовiрностi ранжування використати одночасно дектька методiв.
Продемонструемо можпивють використання описаного методу для оцшки проектiв i програм управлшня розвитком територiальних громад.
Нехай параметри грошового потоку проекту або програми наведет у табл. 1. Загальний грошковий потк (С) складаеться з чотирьох потомв, що в^зняються як величинами початкових швестици (0-й та 1-й роки), так i надходженнями кош^в впродовж 2-4 рокiв реалiзацГТ.
Таблиця 1
Параметри довiльного грошового потоку проекту або програми, тис.грн.
T,роки 0 1 2 3 4
(-1200, (-700, (150, (1800, (2700,
Ct -1000, -500, 180, 1900, 3000,
-900, -450, 220, 2100, 3000,
-800) -300) 250) 2200) 3400)
Будемо вважати, що загальна ставка дисконтування г = (0,1; 0,2; 0,2; 0,3). Тобто неч^ке значення ставки сформоване за рахунок того, що ставки дисконтування по складових загального грошового потоку не вс однаковк
Тод^ PV(C1) = (-700,-300) = (-б30,4;-416,7;-375;-230,8)■ 1,1 1,3
Аналогiчно отримуемо iншi дисконтованi чистi грошовi потоки проекту (програми) (табл. 2).
Таблиця 2
Дисконтоваш грошовi потоки проекту (програми)
T, роки 0 1 2 3 4
(-1200, (-636,6; (88,8; (819,3; (945,3;
PV(Ct) -1000, -416,7; 125; 1099,5; 1446,8;
-900, -375; 152,8; 1215,3; 1446,8;
-800) -230,8) 206,6) 1652,9) 2322,2)
В результатi пiдсумку неч^ких чисел, отримаемо:
NPV = PV(Co) + PV(C0 + PV(C2) + PV(Ca) + PV(C4) = (-16,8; 1254,6; 1538,8; 3151).
Вщповщно, нечiтким числом е внутршня норма дохiдностi IRR = (irr1, irr2, irr3, irr4), де irrk (k = 1, 2, 3, 4) - внутршня норма дохщносп проекту з грошовим потоком с0к, с1к, ..., сТк.
Величина irrk е коренем рiвняння:
T
= 0.
i=0 (1+irrk)
Таким чином, IRR = (32%, 46%, 54%, 68%).
Аналопчно термш окупносп можливо представити у виглядi трапецевидного числа: РР = (р1, р2, р3, р4), де рк (к = 1, 2, 3, 4) - внутршня норма дохщносп проекту з грошовим потоком с0к, с1к, ..., сТк. Таким чином,
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61) 97
[ р]
рк = ]р : Е dk + (р-[р]) ЖрЛы * °[
ик + (р [р]) d [ р]+1,к:
I г=° )
де [р] - цiла частина числа р, РУ(С) = ^1, dt2, dtз, dt4).
Для термшу окупностi РР отримаемо: РР = (3,35; 3,77; 4,13; 4,98) рош.
Особливютю проектiв та програм управлшня розвитком територiальних громад е 'х одночасно економiчна i соцiальна ефективнiсть, тобто параметри оцiнки проекту е одночасно ктькюними i якюними. Це важливо враховувати при виборi варiанта iнвестицiйного проекта, що буде реалiзований, у тому числi i з урахуванням можливостей державно-приватного партнерства. Одночасно оцшити кiлькiснi i якюш показники можливо за умови використання математичного апарата теори нечiтких множин.
Наведемо приклад такого розрахунку. Нехай юнуе проект, якюш характеристики якого будуть оцшеш експертами за п'ятибальною шкалою: «дуже погано», «погано», «посередньо», «добре», «дуже добре». Потiм бальну шкалу переведемо у числову. Результатом оцшки буде неч^ке число, що знаходиться на в^зку вiд 0 до 1: Х (0,5; 0,7; 0,7; 0,9).
Ктькюш показники проекту будуть таю (тис.грн.):
-РУ = (150; 200; 220; 250).
Чиста тепершня вартють аналогiчних проектiв складае 400 тис.грн.
Отримаемо нормовану оцшку показнимв цього проекту:
В = (Ь-/М, Ь2/М, Ьз/М, Ь4/М).
Метою нормування е приведення ктькюних показниш до нечiткого числа, що лежить в iнтервалi вiд 0 до 1.
Отримаемо нормоване значення величини чистого доходу проекту:
-МРУ = (15° 2°°,22°,25°) = (°,375,°,5°°;°,55°,°,625)
4°° 4°° 4°° 4°°
Будемо вважати такими вагомост показникiв: якiсних - 0,6, ктькюних - 0,4. Розрахуемо загальну оцшку проекту:
Х = (0,4 х 0,375 + 0,6 х 0,5; 0,4 х 0,500 + 0,6 х 0,7; 0,4 х 0,550 + 0,6 х 0,7; 0,4 х 0,625 + 0,6 х 0,9) = (0,45; 0,62; 0,64; 0,79).
Таким чином, ступшь ефективност проекту знаходиться в межах вщ 45% до 79%, що цтком прийнятно.
Продемонструемо методику складання рейтинга проек^в з метою обрання найоптимальшшого. Припустимо наявш три альтернативних проекта, що оцшеш неч^кими числами: А1 = (3, 5, 5, 9); А2 = (3, 7, 7, 8); А3 = (1, 6, 6, 10). Використаемо описаш вище методи для побудови рейтингу: 1) За методом Чью-Парка отримаемо:
ср (А1) = 10,5 < ср (А3) = 11,75 < ср (А2) = 13,25, тобто найкращим е другий проект;
98
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61)
2) За методом Чанга:
ch (A2) = 15 < ch (A-i) = 17 < ch (A3) = 25,5, тобто другий проект - найпрший;
3) За методом Кауфмана-Гупти:
kg1 (А1) = 5,33 < kg1 (А3) = 5,83 < kg1 (А2) = 6,5, тобто найкращим е другий проект;
4) За методом Джейн:
Pos (А1 е B) = 6,43 < Pos (Аз е B) = 7,14 < Pos (А2 е B) = 7,27, тобто другий проект е найкращим;
5) За методом Дюбуа-Прада:
PD (A1) = 0,75 < PD (A3) = 0,875 < PD (A2) = 1, тобто слiд обрати другий проект.
Для отримання найвищоТ достовiрностi ранжування можливо використати одночасно дектька методiв.
Висновки. Встановлено, що використання математичного апарату неч^ких множин для оцiнки iнвестицiйних проектiв сприяе пщвищенню достовiрностi прогнозних розрахункiв щодо економiчноТ i соцiальноТ ефективностi програм та проек^в управлiння територiями.
Доведено, що для оцшки реальних швестицшних проектiв i програм розвитку територiальних громад доцiльно використовувати математичний апарат неч^ких множин. Це, з одного боку, дозволяе враховувати рiзнi за величиною, термшами та умовами отримання грошовi потоки, що е складовими проекту або програми. З шшого боку - оцшку проекта або програми розвитку територiальноТ громади здшснювати одночасно за кiлькiсними та якюними показниками.
Перспективи подальших дослiджень у даному напрямку. Перспективи подальших дослщжень визначаються необхiднiстю розробки моделi управлшня капiтальними iнвестицiями як основним джерелом пщвищення ринковоТ вартостi нерухомостi територiальноТ громади. Доцiльним буде розробити моделi управлiння матерiальними ресурсами, податками, фшансами, економiкою, виробництвом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Територ1альна громада як базова ланка адм1нютративно-територ1ального устрою УкраТни: проблеми та перспективи реформування. Анал1тична допов1дь / Павлюк А. П., Ол1йник Д.1., Баталов О.А., Дацко О.1., Валюшко 1.В., Барв1цький С.Ю. - К.: Н1СД, 2016. -61 с.
2. Волков, В. П. Лопстика нерухомост1 у житлово-комунальному господарств1 : [монограф1я] / В. П. Волкова, Л.А.Горошкова. - Запор1жжя: ЗНУ, 2013. - 645 с.
3. 1нвестиц1йно-1нтеграц1йн1 технологи соц1ально-економ1чного розвитку рег1ону [Текст]: Монограф1я / В.П.Волков, Л.А.Горошкова, М.О.Панкова. За заг.ред. В.П.Волкова. -Запор1жжя: ЗНУ, 2011. - 290 с.
4. Управлшня виробничим та шфраструктурним розвитком економ1чного потенц1алу УкраТни [Текст]: Монограф1я / За заг.ред. В.П.Волкова. - Запор1жжя: ЗНУ, 2012. - 500 с.
5. Волков, В.П. Моделювання умов беззбитковост функц1онування житлово-комунального господарства УкраТни / В.П.Волков, Л.А.Горошкова // Теоретичн i практичн аспекти економки та iнтелектуальноТ власностi: Збiрник наукових праць. - Марiуполь: ДВНЗ «ПДТУ», 2013. - Вип. 1. - Т. 1 - С.179 -183._
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1(61) 99
6. Горошкова, Л.А. Анал1з детерминант економ1чноТ безпеки галузей нац1онального господарства / Л.А. Горошкова // Економ1чний вюник ун1верситету: Зб1рник наукових праць учених та астрант1в. - Переяслав-Хмельницький: Переяслав-Хмельницький державний педагог1чний ун1верситет 1м. Г.Сковороди, 2012. - №19. - С.149-163.
7. Волков, В.П. Прогнозування розвитку складних техшко-економлчних систем мезор1вня / В.П.Волков, Л.А.Горошкова // Економ1чний вюник уыверситету: Зб1рник наукових праць учених та астрант1в. - Переяслав-Хмельницький: Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ун1верситет 1м. Г.Сковороди, 2013. - №20/2. - С.257-263.
8. Волков, В.П. Складов! ф1нансово-економ1чноТ безпеки житлово-комунального господарства Укра'ши / В.П.Волков, В.Шмаль, Л.А.Горошкова // Комунальне господарство мют: Науково-техн1чний зб1рник. - Харгав: Харк1вська нац1ональна академ1я мюького господарства, 2013. - Вип.108. - С.279 - 285.
9. Волков, В.П. Якють житлово-комунальних послуг як складова системи соц1альноТ в1дпов1дальност1 пщприемств галуз1 / В.П.Волков, Л.А.Горошкова, В.Шмаль // Науковий вюник Ужгородського уыверситету. Сер1я «Економ1ка»: Зб1рник наукових праць. - Ужгород: ДВНЗ «УжНУ», 2014. - Вип.3 (44). - С.86-90.
10. Заде, Л.А. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решенений / Л.А.Заде. - М.:Мир, 1976. - 165 с.
,-, Стаття рекомендована до
Рецензент статл ... 0" оги -Т
„и о с .о пубткац|' 3.03.2017 р.
д.е.н., проф. Заблодська 1.В. ' ^ г
УДК 338.439:352:005.8
Л.А. Горошкова, В.П. Волков, Р.О. Карбiвничий
СТВОРЕННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ ПРОДОВОЛЬЧИМИ РЕСУРСАМИ ГРОМАДИ
Встановлено, що в УкраТн загрозливо загострилась проблема забезпечення продовольством населення на рацюнальному рiвнi. Саме тому юнуе об'ективна необхiднiсть розробки концептуальних системних засад продовольчоТ безпеки в УкраТн на основi нових пiдходiв. Доведено, що проблему забезпечення населення УкраТни продовольчими ресурсами можливо вирiшити спочатку на рiвнi територiальних громад, а вже по™ на рiвнi регiонiв та краТни. В сучасних умовах децентралiзацiТ формальнi умови вже створено, залишаеться створити дiевий механiзм продовольчого забезпечення населення територм. Рис. 8, табл. 2, дж. 18.
Ключовi слова: терт^альна громада, продовольчi ресурси, децентралiзацiя, населення.
JEL O22
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок i3 важливими практичними та науковими завданнями. В сучасних умовах важливою складовою новоТ рег1ональноТ пол1тики в УкраТ'ш е реформування територ1альноТ оргашзаци влади на засадах децентрал1зац1Т. Зазначений процес мае стратепчний i програмний характер. Комплексне бачення реформ, яких потребуе украТнське сусшльство, представлене у «Стратеги сталого розвитку «УкраТна - 2020», схваленш Указом Президента УкраТни. Серед десяти прiоритетiв СтратегiТ, одшею з них е децентралiзацiя та реформа державного управлшня. Метою пол^ики децентралiзацiТ е створення механiзму управлшня, за якого органи мюцевого самоврядування будуть мати можливють побудувати ефективну систему територiальноТ органiзацiТ влади в УкраТ'ш за умови
100 "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2017, №1 (61)
