CC BY
17
Науковий isk'inik'. 2002, вип. 12.3
Л1тсратура
1. Коробов П.11. Окоиомико-математические методы и модели у планировании и управлении: Учебное пособие. - Л.: Л'ГА, 1987 - 84с
2. Математические методы планирования и управления у лесной и лесоперерабатывающей промышленности. Коробов 11.11., Лесная пром-сть, 1974. -312с.
3. Псрспслиикий (.'.II. Окономико-магематичсские метода и модели у планировании и управлении на предприятиях лесной промышленности: Учебник для вузов. - М.: Лесная пром-сть, 1989.-360с.
4. Глотов В.В. ')кономико-математические методы планирования: Учебник для техникумов. - М.: Лесная пром-сть, 1980. - 160с.
5.1вануса Л.В. Еколопчш основи форм\иания снстеми внробничих зв'яз^в шдпригмств тсрнгор1алию]о Л1СОнромислового комплексу// Репональна економжа. -2001, №4. - С.227-230.
6. ВруПлсвська О.В. Нкоиомпш шетрументн екополгтики в Украип. Дошдник. Видання друге. Лынв, УкрДЛ'ГУ, 2000. - 170с_
УДК 339.31:338.12 Асист. О.М. Мартин - УкрДЛГУ
ОЦ1НКА ЕФЕКТИBHOCTI ШВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В
Розглянуто методи, я к i застосовуються при BiiGopi швестицшних проеютв: чиста ди-сконтована вартють, внугрппня норма доходности шдскс прибутковоеп, перюд окупносп. Показано, що ix застоеування дас змогу врахувати стратегно розвитку шдпрнсмства.
О.М. Martin - USUFWT Valuation of effective of innovative projects
There have been considered the methods, which are used at selecting of innovative projects: net present value, internal rate of return, profitability index, payback period. The application of this methods at decision-making allows to take into account the strategic development of the enterprise.
Сучасш економЬш перетворення в УкраТш неможлив1 без ycniiunoi роботи кожного шдприемства, д1яльшсть якого спрямована на розширення виробництва, обновления основного кашталу, освоения нових товар1в i ринкЬ. Hi напрямки fli-яльносп гидприемство може здженювати за допомогою реал1зацн швестишйних npoeKTiB в умовах обмежених фшансових pecypciB, що зумовлюе необхщшеть ви-користання як власних, так i кредитних pecypciB. За таких умов шдвищуються внмоги до вибору швестицжних npoeKTie, до достов!рност1 мстод1в обгрунтуван-ня цього вибору та оцшкн Yx ефективностк
Зауважимо, що термши "швестицн", "¡нвестування", "швестицжний про-цес" почали використовуватись у Teopii i практти в УкраГш пор1вняно недавно. Як в Укра1Н1, так i в ¡нших сощашстичних крашах ui термши були вщеутш. У л1-тератур! того часу основна увага прщилялась ефективносгп кашталовкладень.
Тер\пн "швестицн" походить вщ латинського слова "invest", що означае вкладати. У широкому розумшш швестицн - це вкладення кашталу з метою на-ступного його збшьшення. Цей npupicT кашталу повинен бути достатшм, щоб компенсувати ¡нвестору вщмову вщ альтернативного використання фшансових pecypciB i винагородити його за ризик.
В Закон1 yKpaYitu "Про ¡нвестищйну д;ялыисть" даеться такс визначення: 1нвестишями с eci види майнових та ¡нтелектуальних цшностей, що вкладаються в об'екти пщприемницькоУ та ¡нших видЬ дмльноепт, у результат! якоГ створюеть-ся прибуток (дохщ) або досягаеться сощапьний ефект"[1 ]. Таке визначення звер-
Ек"0"»м|ка. планування i упрявлпшя в .топироГишчочу комплекс! 1 85
Укра'шський державний лкотехшчний унiверситет
тае увагу на те, що мотивом здшснення швестицп е не тшьки отримании вщ них прибуток, але 1 сощальш результата (охорона природн, гпдвищення якосп життя тощо), як1 у майбутньому через непрямий вплив можуть призвести до зростання ефективносп ¡нвестицжних проекте. Ця точка зору пщтрнмуеться як украУнсь-кими [2, 31, так I заруб1жннми економ1стами [4, 5|.
1нвестициу вщтворення основного кагиталу на тдприемств1 назнвають реа-льними ¡нвестищями (катталовкладенпями). Рушшннм мотивом здшснення швес-тишй с прибуток. У процеЫ прийняття ¡нвестицшного р1шення оцшка ефективнос-т1 ¡нвестицш € найбшыи вщповщальним етапом. Оцшка ефективносп ¡нвестицш-ного проекту повинна здшснюватись з урахуванням критернв, що мають вщповща-ти, як вважае американський економ1ст Р.Рахлш, таким фундаментальним принципам: уншерсальне застосування методш 1 легюсть розрахунку; врахування змши грошей у чаа 1 терм1ну окупносп; передбачення елемент1в ризику; методи повинш розглядати життя проекту, щоб найповшше оцшити його ефектившсть [6]. Цим принципам вщповщають методи оценки, як1 грунтуються на дисконтуванш грошо-вих потоюв. Теор1я дисконтованого грошового потоку враховуе розм1р ¡нвестицш (величина ¡нвестишй впливае на ефектившсть ¡нвестищйного проекту)! фактор часу (¡нвестування проектт здшснюеться за тепершнього часу з розрахунком отри-мання доход1в у майбутньому, а цшшсть грошей у чаа змшюеться).
До метод1в оцшки ¡нвестицшних проекте, яю грунтуються на дисконтуванш грошових потоюв вщносять: чисту дисконтовану вартють, внутр1шшо норму доходности ¡ндекс прибутковостц перюд окупносп ¡нвестицш [7, 8|.
Чиста дисконтована вартють (А<РУ) визначаеться як р1зниця м1ж сьогодш-шньою варт1стю грошових надходжень (РБУ), яю отримуються у результат! ¡нвестицш, та сьогодшшньою варт1стю ¡нвестованих кошт1в (I):
ИРУ = РЭУ - / = У—5--/,
де: Р, . прирют прибутку в ¡-ому рощ вщ реал1зацп ¡нвестицшного проекту; г -процент на капггал, який використовуеться як коефщент дисконтування.
Коефадент дисконтування виступае як норма дохщносгп найкращого альтернативного способу вкладання кощпв з аналопчним р1внем ризику. Врахування ризику зумовлено тим, що пщприемства мають недостатньо коптив для здшснення ¡нвестицш. Ризик пов'язаний ¡з шдвищенням ставок за позики, а також зростанням темшв ¡нфляцм. Компенсащя ризику буде тод1, коли швестор отримае додатковий дохщ. Для проекту ¡з вищим р1внем ризику величина коефщкнта дисконтування мае бути бшьшою. Проте на практищ досить складно визначити, на яку величину необхщно збшьшити цей коефщ1ент. Коефщ1ент дисконтування залежить вщ три-валосп проекту: довгостроков1 проекти за умови однакових ¡нших показникж слщ дисконтувати за вищими ставками (бтьший ризик), нЬк короткостроковк
Використання показника А7>Козначае, що шдприемцю необхщно вибирати ш ¡нвестицшш проекти, для яких МРУ > 0. Цей метод вважаеться найкращим з уЫх метод1в оц1нки ефективност1 ¡нвестицш, оскшьки вш найповшше вщображае зростання вартосгп капралу у результат! ¡нвестицш, вщзначаегься легкютю використання ! враховуе вплив часу на вар^сть грошових потоюв. Слщ зауважити, що
{ Гн 111МI К" и н\ кшн»-1 г \т'п| и \ прзць
Науковий isiciiiik. 2002, вип. 12.3
врахування фактору часу шляхом дисконтування дае добрий результат у межах не дуже великих пром1жюв часу (до 12-15 рокт).
При оцшщ особливо великих швестицш використовують такий показник як внутрйиня норма доходное^ (IRR). Bin характернзуе piвень прибутковосп конкретного ¡нвсстицшного проекту, выражении дисконтною ставкою, за якою тспс-р1шня варт1сть грошових поток1в дор1внюе вартосп початкових швестицш. Цей показник визначають як коефшент дисконтування, при якому N!'V= 0.
Чим GijibiiiHii ней коефщ1ент, тим 6üibuia ефектившеть швестицш. Якщо ¡нвестування здшснюеться за рахунок кредитних кочгпв, то рпниця м1ж коефщ1е-нтом дисконтування i ставкою процентна показуе ефектившеть швестшцй.
Кожне шдпрнсмство може встановлювати для себе enifi показник IRR, який називають граничною ставкою внутрпиньоУ норми доходности Проекти ¡з бшьш низькою IRR вщхиляються. У кра'шах з ринковою економ1кою показник IRR часто використовують як перший крок кшьмсного аналпу ефективносп ¡нвсстишй. Для подальшого анагнзу вибирають Ti швестицшш проекти, IRR яких с не нижче 15-20%.
В CKOHOMi4niii л!тератур1 [9, 10] звертаеться увага на дошлынсть одночас-ного використання показнимв NPV\ IRR, що дозволяе зробити комплексний шдхщ до прийняття швестицшного р1шення i уникнути помилок i втрат.
Методолопя дисконтованого грошового потоку використовуеться при роз-рахунку ¡ндекса прибутковост1 (PI), який обчислюеться як вщношення дисконто-ваних грошових надходжень до дисконтованих ¡нвестицшних витрат (швестицш-Hi кошти не дисконтують, якщо ¡нвестицшний перюд короткостроковий). Цей показник повинен перевищувати 1 i е критер1ем при прийнятп швестицшного проекту. Якщо PI менше або дор1вшое 1, то такий проект повинен бути вщхилений, оскшьки вш не принесе швестору додаткового доходу.
Показник PI дозволяе правильно обирати швестицшш проекти у випадку обмсженост! pecypciß. Иого рекомендуеться використовувати разом з показником NPV, оскшьки бщьше значения NPV не завжди вщповщае б1пыи ефективному ва-piaiiiy ¡нвестицж. Мш показниками NPV i PI е пряма залежшеть: при зростанш абсолютного значения /УРКзростае i значения PI i навпаки. При NPV= 0 показник PI завжди доршнюе 1. Огже, як критер1й ощнки доцшьносп конкретного швестицшного проекту може бути використаний один ¡з цих показник1в. Але для nopiß-няльно'Г оцшки демлькох проект1в слщ використовувати обидва показники, ocKi-льки вони дають змогу оцпшти ¡нвестицшш проекти з р1зних позицш.
Пщ перюдом oKynHocrri ¡нвестицш (РР) розум1ють часовий перюд, протя-гом якого ¡нвестован1 у проект кошти будуть повшетю повернен! за рахунок до-ход1в, отриманих вщ реашзацп швестицшного проектт. Якщо не враховувати фактор часу (суми доходу, що отримуються у р1зний час розглядаються як piBHOuiH-"i), то показник РР можна розрахувати, як сшввщношення po3Mipy ¡нвестицш до щорщного чистого доходу.
3 фшансових позицш бьльш точннм визначенням перюду окупноелч ¡нвестицш е шший метод визначення цього показника. Tofli шд перюдом окупносп ш-вестицш розум1ють тривалють перюду, протягом якого сума чистих доход1в, дисконтованих на момент закшчення швестицш, дор1внюе cyMi ¡нвестицш. Ефектив-шеть швестицшного проекту тим вища, чим менший перюд окупносп ¡нвестицш.
Економ1кя, планування i управлшны в л1совмрои11пчо.му комплекс) I 87
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Цей показник не тшьки оцшюе ефектившсть швестицш, але i оцшюе рiне11ь ¡нвес-тицшного ризику, який е тим вищий, чим тривалший перюд реал4зацп швести-цшного проекту до повноУ окупностк
Таким чином, використання системи показникш для оцшки ефективносп швестицш них проект1в, побудованих на дисконтуванш грошових потоюв, дас змогу сформувати оптимальну, науково обгрунтовану стратепю ¡нвестування для пщприемств в умовах швестишйного ризику. Це особливо е актуальним для Укра-ïhh, осмльки науково обгрунтована стратепя ¡нвестування шдприемства збшьшуе не тЬьки ефектившсть окремих швестицшних витрат, але i всього швестишйного процесу у нацюнальнш eKOHOMiui.
Литература
l.IIpo ¡niiccTiiuii'iiiy Д1яльн1сп.: Закон Украши В1Д 18 вересня 1991 р.// Цшш папери в Украпп. - К.: УФБ, 1993. - С. 292.
2. Щукш Б.М. 1нвестишйнаД1ялыпстъ: Методичний поабник.- К.: МАУП, 1998.-С. 5-6.
3.Бажал Ю.М. Нконом1чначсорш технолопчних змш. — К.: Залов1т, 1996. -С. 180-183.
4. Бочаров В.В. Метды финансирования инвестиционной деятельности предприятий. -М: Финансы и статистика, 1998. - С. 3.
5. Старик Д.Е. Как рассчитать эффективность инвестиций. - M, 1996. - С. 5-6.
6. Kachlin R. Total business budgeting: a step-by-step guide with fomis.- New York (USA): John Willey & Sons, Inc.- 1991.-P. 143-144.
7. Швиланепко Г.О., О голь O.B., ЗаУкша B.B. Обгрунтування швестицшних проекпв у npoueci трш1сформацп форм власностт-К.: КНЕУ, 1998.-С. 109-110.
8. Порожня В.М. Моделювання економжн: монограф1я. - Загюргжжя, 2001. -С.72.
9. Нажал Ю.М. Економ1чна теор!я технолопчних змЫ. - К.: Заповгг, 1996.-С. 178-179.
10. Гулягва U.M. Oorpyi ггування швестишйних piiiieiii,: ochobhî правила i шдходи// Perio-нальш нерспективи. - 2000. - № 2-3. - С. 37-38.
УДК 336.225.68 А сист. Л.1. Новосельська - УкрДЛТУ
ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАШИ
Процес переходу Украши до ринково! еконоинки поставив вимогу вдосконалення системи онодаткування. Сучасна законодавча база громпдка, складна, иестшка. Пропоиу-сться розглядати податковий кодекс як зведення Bcix законодавчих аютв щодо оподатку-вання в сдиний шлюний документ.
Assist. L.I. Novoselska - USUFWT Tax code of Ukraine
The process of Ukraine transition to a market economy demands improvement of the taxation system. Modern legislative base is cumbersome, complex and unstable. Tax code is bringing all the legislative acts as to the taxation together into a unified document.
IlepexU Укра'ши до рннковоУ економ1ки гостро поставив вимоги перебудо-ви системи оподаткування таким чином, щоб податков! надходження могли за-безпечити бездефщитшеть державного бюджету, стабшьшсть фшансово-кредит-ноТ й грошовоУ систем, сошалыюго захисту населения, виконання програм народного господарства, його структур ноУ перебудови.
Основне призначення системи оподаткування полягае у тому, щоб максимально сприяти розвитков! пщприемництва р1зних форм власносл й тим самим досягти максимально можливого росту доходноУ частини бюджету.
1 88 Зшрпнк науково-течнгшмх и|)аць
