CC BY
21УДК 911.2:551.4:63 (477;
ЗАГАЛЬНЕ Й ОСОБЛИВЕ АГРОЛАНДШАФТНИХ СИСТЕМ ПРУТ-С1РЕТСЬКОГО МЕЖИРМЧЯ БУКОВИНИ
Скрипник Я.П.
У ста™ розглянуп географ1чш особливост1 впливу сшьськогосподарсько!' д1яльност1 людини на довкшля в Прут-CipeTCbKOMy межир1чч1 Буковини. З'ясовано, що в npoijeci агрогенезу виникли складш потфункцюналып агроландшафтш системи. Проанал1зовано чинники ïx розвитку, структуру, функци i здшснено агроландшафтне районування репону.
Ключов1 слова: агроландшафтна система, агроландшафтне районування, ландшафтний комплекс
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ. Шзнання структурно-функцюнальшл оргашзованосп антропогенных ландшафлв. в т.ч. i такого ïx pi зновиду. як агроландшафтш системи (АЛС), е важливим напрямом наукових досл1джень, мета штрих не зводиться лише до здобутку чи розширення нових знань, а й до прикладного ïx застосування - розробки конкретних рекомендащй в контекст! оптимпацп довкшля. При цьому «оптишзащю» ели розум1ти у двох ¡постасях. а саме: як оптимпащю самого довшлля для потреб системи «людина-сусшльство» i як оптимпащю впливу uicï системи на довшлля. AJIC, як складш гашструктурш утворення виникають, ¡снують i розвиваються внасл1док агрогенезу. 3mîctom останнього е сшьськогосподарське освоения довшлля людиною з yciMa його насл1дками (¡сторичними. сконо\пчними. сколопчними). В цьому ceHci nid АЛС ми p03\>MieM0 комплекс взаемодтчах геосистем алъсъкогосподарсъкого призначення, що виникають внасл/док ттеграци натуральнш, iнформацШних i виробттос сил, утворета потоками речовини, енерги та тформацп [1,3].
На жаль, у вивченш АЛС, ще й сьогодш перевага надаеться р1внинним геосистемам. Очевидно це обумовлено ïx проспшою структурно-функцюнальною оргашзовашстю у пор1внянш з прськими i передпрними ландшафтами, частково певними традищями самого ландшафтознавства та й ввдносно проспшими умовами постановки наукового експерименту. В той же час ripcbici i передпрш геопростори, яю визначаються значним ландшафтним рпномашттям. географ1чною своер1дшстю, залишаються дещо осторонь наукових погляд1в (|)ах1вц1в в pyc.ii агроландшафтознавства. Зауважимо, що саме передг1рш ландшафта визначаються контактшстю i бар'ершстю та наявшстю певних б1фуркащйних npoucciB. Через це вони е результатом взаемовпливу прських i р1внинних геосистем i в той же час -фактором ïx розвитку й ¡снування.
Власне зазначене i стало поштовхом до вибору П ру т-С i рстс ь ко го межир1ччя Буковини як TepHTopiï досл1дження. Достатня перв1сшсть досл1дження АЛС репону та його ландшафтна, ¿сторико-еволющйна й согиально-сконо\пчна специф1чшсть зумовлюе деяку поверхов1сть висв1тлених у статл рис репону. Тому дану статтю ели розглядати як деякий оюл можливих напрям1в шзнання передпрних АЛС з огляду на ïx ci л ьсько господарс ький потенщал.
AHAJII3 ДО С ЛЩЖЕНЬ I ПУБЛПСАЦШ. Загалом сшьськогосподарсью ландшафты, як складов! антропогенных, давно вже е предметом вивчення з боку гсогра(|нв. юпматолопв, геоботашюв, зоогеограф1в. Значним внеском в шзнання сутносп агроландшафпв е досл1дження: М.Д. Гродзинського, Г.1. Денисика, B.C. Же кул ¡на , JI.I. Кураково!, Г.1. Марцинкевич, Ф.М. Мшькова, В.О. Нпсолаева, Г.1. Швебса, П.Г. Шищенка та ш. Основш положения щодо перюдизацп антрополандшафтогенезу можна зустрпи в працях В.В. Аненкова, JI.I. Воропай, Т.Г. Григоряна, B.C. Жекулша, В. А. Зубакова, Ф.Н. Мшькова та ш.[2].
У контексп досл1джень даного репону слщ вщштити вшеутшеть праць з комплексного вивчення AJIC. В той же час ¡снуе ряд важливих компонентних i ландшафтознавчих досл1джень, яи слугують важливим шдгрунтям при шзнанш агроландшафпв. Посеред них особливу увагу привертають ландшафтознавч1 надбання висвилеш у працях JI.I. Воропай, В.П. Коржика, JI.A. Кратко, К.И. Коновалове!, М.М. Рибша, П.1. Чернеги, пращ сощально-економ1чного характеру Я.Д. Заячука, В.П. Руденка, П.О. Сухого, ландшафтно рекреащйш досл1дження Ж.1. Бучко, ¿сторико-ландшафтознавч1 досл1дження Н.П. Веприк. Важливими е й науков1 доробки в контексп вивчення природних компонентов perioHy та i'x антрошзацп (пращ О.В. Киналь (Моргоч), Т.В. Соловей).
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ. Враховуючи зазначене завданням дано! стагп е окреслення чиннишв формування i особливостей структурно-функцюнально! органпованосп AJIC в межах П ру т-С i рстс ь ко го межщлччя Буковини та з'ясування можливих напрям1в оптимпацп цих своершних штегрованих геосистем. Така позищя дозволяе з'ясувати напрями подалыпих теоретико-методичних i прикладних агроландшафтознавчих пошуюв.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕР1АЛУ ДОСЛ1ДЖЕННЯ. Здшснення досл1дження AJIC П ру т-С i рстс ь ко го межщлччя Буковини та аналп теоретико-методолопчних положень антропогенного ландшафтознавства дозволяе стверджувати, що щ геосистеми зазнають впливу чиннишв представлених двома трупами. Прояв чиннишв nepuio'i групп пов'язаний з природними об'ектами i процесами, is зовшшшм впливом на них та вшповшною i'x трансформащею. Вплив другог групп чинниюе ввдбуваеться у c<|icpi сощальних, шженерно-техшчних i с ко но м i ч н их iHTepecie. Чинники першо! групи впливають безпосередньо на шльшеш i я к i с н i сторони продуктивное^ AJIC, друп - формують умови реал1защ1 фактор1в першо! групи, i вшповшно i'x вплив е опосередкованим. На даному еташ функцюнування AJIC зазнае голов но jii таких чиннишв pi3Horo 3MicTy i р1вшв: наявшеть i квалАфшащя трудов их pecypcie; ефектившеть використання с i л ьс ь ко го с по даре ь ксп техшки й агротехнолопй; культура землеробства; селекщя нових сорпв; хшпащя й мелюращя земель; скономпю-правовс забезпечення функцюнування й управлшня AJIC. Процеси становления i функцюнування AJIC нами розглядаються як результат штегровано! взаемодп на pi3HHx iepapxi4HHx р1внях в npocTopi i 4aci та pi3Hnx за генезисом груп чиннишв: полщшних npocmopoewc, позгщшних iсторико-еволюцшних, npupodmmix i антропогенних [2,4].
Прут-CipeTCbKe межщлччя, як зона контактно! штерференцп ландшафта Сх1дно€вропсйсько1 р1внини та Карпатськсп прсько! системи, займае територио
площею близью 2,7 тисяч км2, що становить 33,4 % ввд плопц Чершвецько! область Меж1 тсриторп ч1тко окреслеш: на швноч1 - р1чкою Прут, на заход1 - р1чкою Черемош, на швдш - орогра(|нчни\1 уступом Буковинських Карпат, на швденному сход1 - державним кордоном з Румушею. Специф1чшсть передпрних ландшафтних систем простежуеться в тому, що тут проявляеться штерференщя чиннишв ландшафтогенезу прилягаючих р1внин i прських територш. Саме контактне положения мгж горами i р!внинами надае 1м рис як тих, так i шших. Роль р!внинни\ систем ч1тко ввдслвдковуеться у грунтово-рослинному покрив1 - проникнення люостепового типу ландшафпв у мела досл1джувано! територи. Карпатська ripcbKa система, взаемодиочи з прилеглою територ1ею, репрезентована як бар'ерне утворення у пдро-юпматичних показниках [6,7]. В той же час, молода складчаста споруда значно впливае на характер прояву л ¡то-, морфо-, тектогенних чиннишв. Перш за все це позначаеться у характер! геолого-геоморфолопчно! будови передпрно! височини, котра сформувалась у межах Зовшшньо! зони Передкарпатського прогину. II полоп куполоподабш складки розбип тектошчними розломами на др1бш блоки з активним шдняттям. В наел ¡до к цього поверхня ро>,\пщсна на 115 м вище сусвднього Прут-Дшстров'я. Середш висоти становлять 250 м н.р.м., 68% плопц утворюють височини (300-500 м н.р.м.).
Бар'ерний ефект rip проявляеться зростанням р1чних сум опад1в i понижениям температури тоштря пор1вняно ii сум1жними р1внинами. Як наелвдок, ландшафта прилягаючих до rip передпр'1в суттево в1др1зняеться коефщентом зволоження (в 6ii< збшыпення) в1д ландшафт в сусвдшх р1внин. Величина бар'ерного ефекту в опадах межщлччя становить 47,4% [7]. Звщси, юпматичш умови П р у т- С i р с т с ько го межщлччя характеризуемся пом1рно-холодною i вологою зимою та гавирно-теплим i вологим .liTOM. PiLiHHH рад1ащйний баланс становить близью 1500 МДж/м2, сумарна юльюсть опад1в зм1нюеться ввд 600 мм у схвднш частиш до 875 мм на заходг
Важливу роль у диференщацп ландшафтно! основи ввдграе пдромережа, яка представлена окр1м головних рi чок i чисельними 1хшми допливами. Це надае особливостей морфопросторовш оргашзованосп ландшафтних комплекс ¡в (JIK). Ландшафтним тлом perioHy е ЛК люо-лучного типу, яи характеризуются такими рисами: ввдеутшетю на значних площах покривних лесовидних суглиншв i поширенням натом1сть малопотужних безкарбонатних суглиншв на глинисто-шщаних ввдкладах; вологим iciiматом i i м'якими зимами i пом1рно-теплим л1том; ялицево-дубово-буювими люами та типовими злаково-рпнотравними луками; переважанням у грунтовому покрив1 дерново-шдзолистих грунтових вщмш певного ступеня оглееносп; наявшетю сильно-почленованого рельефу 3i значним проявом зеувних процсслв. Науковцями у межах perioHy вщцляеться Прут-Слрстська шдобласть люо-лучних та лучно-широколистяно-люових ЛК (тут видшено 7 ландшафтних райошв) i шдобласть лучно-широколистяно-люових ЛК Буковинського Шдпр'я (тут видшено 3 ландшафтних райони). Фоновими у periom е Tepacoei м1сцевосп, схилов1 та днищ долин бокових доплишв i великих балок. Ландшафтно позищйна контактшеть perioHy дозволяе вченим вести мову про
формування у Прут-С1ретському межир1чч1 спсцж|нчного ¡нтсгрованого класу передпрно-височинних люо-лучних JIK [6].
Суттеве значения для стану i динам1ки AJIC мають актуальш природш й природно-антропогенш ироцеси. Притаманш perioHy процеси, як груиа ириродних чиннишв AJIC, представляють собою поступовк а ¡нод1 й pi3ici змши властивостей натуральних JIK. Очевидно, що природш процеси це комплекс гсодина\пчних i пдро-к.пматичних. прояв яких ¡нод! дстсрмшуеться д1яльшстю людини, вносячи суттев1 корективи у функцюнування агроландшафпв, аж до говно! i'x трансформацп [3]. Для perioHy i'x можна представит такими трупами: процеси, din якш пае 'язана 13 тектотчтши рухами; процеси пов 'язат з Ыялътстю поверхневих вод: процеси, гцо пов 'язат з Ыялътстю т'дземтос вод; грав/геннi процеси; геодинам1чн1 процеси, гцо пов'язат з д\ялътстю eimpy; процеси, гцо пов'язат з ггдроклгматичтши умовами; антропогент процеси.
Базисом природних процсав. як чиннишв формування ландшафтно! структури безумовно е ri явища, що пов'язаш п тектошчними рухами. У цьому вщношенш репону, який виповиае Передкарпатському прогиновк притаманний ¡нтснсивний прояв екзогенних рсльефотв1рних npoucciB. котр1 подекуди ще й шдсилюються господарською дАяльшстю людини. Природними псрсдвюниками активАзацп екзогенних npoucciB е сейсмАчш поштовхи. Зауважимо, що безпосереднього викритого впливу на AJIC землетруси звичайно не здшснюють. але вони е вагомими чинниками активпацп ¡нших природних npoucciB. яю спонтанно призводять до прояву ¡нод1 катастрск|нчних явищ щодо агросистем. У periom видаляють сейсмоактивну зони в райош Прут-Черемоського злиття. Малого CipeTy i С i рстс л ю та м. Чершвщ. Саме тут i спостсрйаеться посилення ерозшно-зсувних npouecie.
Важливим чинником формування природного субстрату AJIC е процеси пов'язаш ¿з дгяльшстю поверхневих вод. Часто вони визначають спсцж|нку с i л ьс ь ко го с по даре ь ко го використання тсриторп. так як безпосередньо впливають на рельеф i грунтовий покрив. Морфометричш показники рельефу, що опосередковано свичать про потенщал сро зшно-акумулятивних npoueciB, зростають головним чином у напрямку rip. Максимальш коефщенти густоти розчленування сягають 7-8 км/км2 Вони притаманш тсритор1ям \псцсвостсй вододЫв i високих терас, зокрема спостсрйаються на Чершвецько-Сторожинецьюй височиш та м1ж Сучавою i Малим CipeTOM. Найнижч1 показники густоти розчленування характерш для низьких терас CipeTy та його доплив1в Mixiflpn i Мгходсрки (0,8-2 км/км").
Тсритор1альна строкатють притаманна i глибиш вертикального розчленування поверхш. У IIpyT-CipeTCbKOMy мсжир1чч1 вона nepeci4HO сягае 25 0-3 00м, коливаючись вщ 0-5 Ом у долинах Пруту, CipeTy та Малого CipeTy, до 100-25 0м на Чершвецько-Сторожинецьюй височиш та 200-600м у шдпр i' Буковинських Карпат. На штенсившсть epo3ii' впливають також форма, крутизна i довжина схил1в та величина i форма водозбор1в. Так, на схилах випукло! форми найбшыпий змив грунту спостсрйаеться у його нижшй частиш. 3i зменшенням схилу в 6iK вододкту змив значно слабшае. На увйнутих схилах змип грунти характерш для середнього i нижнього в iдрi'»к\ схилу. У Прут-CipeTCbKOMy мсжир1чч1 переважають схили
крутизною бшыпе 2" (до 90% тсриторп). При крутизш бпьшс 7° бшышсть площ упдь е сильнозмитими.
Для функцюнування АЛС важливим показником е експозищя схгспв. яка значно виливае на пдротср\пчгп характеристики. У мсжир1чч1 схили всгх експозищй достатньо р1вном1рно розосереджеш, хоча для басейну Дерелую I Чершвецько-Сторожинецько! височини характерне деяке переважання иоверхонь швшчно! та швденно! експозицш.
В просторовш прив'язщ показншав коефщенту густоти розчленування (Кгр) спостерйаеться законом1рний взаемозв'язок м1ж геолого-тектошчною структурою територи, пдромережею, особливостями зволоження репону I характером господарювання. Так, АЛС ршьничого характеру у Прут-Дшстровсыай агроландшафтшй окруи займають переважно плопц з показниками Кгр до 3, р1дше до 4-5км/км~. В той же час АЛС П ру т-С 1 рстс ь ко го мсжир1ччя. що займають !смл1 з показниками Кгр до 4-5км/км2 1 бшыпе - притаманний ршьничо-лучний 1 пасовищний характер.
За останш три десятщлччя плопц срозшно-нсбсзпсчних земель в регюш подекуди перейшла межу 50% ввд загально! плогщ сшьськогосподарських упдь. При цьому простежуеться чтш взаемозалежшсть \пж ступенем змитосп Грунтового покриву I видами сшьськогосподарських упдь та крутизною схилв. Слабозмип Грунти значно переважають на богарних орних упддях I дещо менше на осушених, натомють плопц сильнозмитих упдь найхарактершпп для пасовищ (результати витоптування трав'яного покриву худобою) I безумовно для орних земель. При крутизш бшыпе 7° бшышсть площ упдь е сильнозмитими. Найбшыш гцор1чш втрати гумусу спричинеш сробею характерш для упдь Глибоцького району (бпьшс 9 тис т на всю плогцу району). Псрсслчгп показники змиву грунту 31 схил1в при шдвищешй водносп сягають 1500 тис. м3 (при середшй водносп до 600 тис. м3). Щор1чш втрати гумусу в наел ¡до к ерозп в регюш коливаються в межах 0,1-0,5 т/га
Грав1'генн1 процеси у регюш представлеш переважно зеувами \ рвдше обвалами. Останш приурочеш головно до крутих устушв високих терас Пруту складених четвертинними суглинками \ трщинуватими сланцюватими мюценовими глинами з прошарками шешв та пухких шсковшав.
Для територи П ру т-С \ рстс ь ко го межщлччя, зпдно ¡снуючих класиф1кащй, характерш зеувш процеси р1зного мехашзму розвитку: сковзання, зрушення, опливання. В межах Передкарпаття найпопшрешшими е зеувш процеси в глинистих ввдкладах неогену. В репош ¡снуе бшя 600 зеувних д1лянок. Нашнтенсившше зм1гцуються ввдносно круп (до 18-20°) дшянки схилш зеувних терас з перес1чною швидшетю 1,5-4,0 м/рпс Нижш частини схилш характеризуются пор1вняно невеликими величинами змщення (15-20см/рш) з чпко вираженими квпневим максимумом.
Поширення зсув1в в межах басейну Слрсту переважно розвинуте на схилах долин правих доплив1в, яи е типовими передпрними водотоками, що мають тенденщю до посилення ерозшно1 д1яльностг Потужшсть зеувних накопичень вщ 3,0-4,0 до 6,0-10,0 м. Активпашя процес1в припадае переважно на весняний пер ¡од з п'ятщлчним циклом. Зсуви потенщйно загрожують \ перманентно актив1зуються в
межах населених пункта Красношьськ, Зруб Комар1вський, Ькевщ, Верхш Петр1вщ та in Вражешсть територп сягае 30%. Вони характеризуются потужшстю зм1щуваних порвд бшыпе 20м. Для решти тсриторп Передкарпаття характерш опливання в глинах мюцсну. яи призводять до змщення делкшального чохла на глибину сезонного водооблпну.
Значними зсувними процесами характеризуеться Чершвецька височина. Так в райош м. Чершвщ та примюькоТ зони зсуви схи.пв власне долини Пруту деформують Tepacoei комплекси i коршш породи мюцену. За генезисом тут переважають зсуви зрушення. Причинами i'x розвитку часто е сучасш процеси постшного шдрпу схшпв руслом Пруту. В межах i'x поширення частково розташоваш м. Чершвщ, села Остриця, Стрисцький Кут, Бита. Ревна та ш. Людська д1яльшсть часто призводить до штенсифшаци зсувних npoucciB. Так, в райош м. Чершвщв i його примюькш зош зсувоутворення ¡нтснсифп<уються внаслщок: динам1чного перевантаження схшпв рухом вантажного автотранспорту; господарсько! забудови; гпдрпання шдошви схшпв при буд1вельних та експлуатащйних роботах; знищення рослинного покриву на схилах тощо.
В AJIC найчаспшс трапляеться актив1защя зсув1в завдяки створенню тимчасових чи поспйних польових дорй (зд1йснюеться шдр1зання схил1в). Вздовж новопрокладених шлях1в розвиваеться л1шйна сро ия. що спричиняе яроутворення. А створення поспйних шлях ¡в призводить до попршення природного дренажу, i в1дпов1дно й до тдвищення р1вня грунтових вод. Наслщком цього е актив1защя зсув1в i оплив1в. Прикладами зазначеного можуть бути зсувш процеси розвинуп вздовж автомапстралсй: Чершвщ - Б1ла - Ревна; Чершвщ - Сторожинець; Валя-Кузьмин - Тарашани; Великий Кучур1в - Глибока т. ¿и. Загалом, для Прут-CipeTCbKoro межир1ччя характерним е таке: 36% тсриторп зазнають сильно! штенсивносп розвитку npoucciB (24% - грав1тащйних; 12% - ерозшних).
Процеси, що пов'язат з г/дрокл/маптчтши умовами. Для П р у т-С i рстс ь ко го межир1ччя характерш паводки в пер ¡од весняного сшготанення i вл1тку шд час зливових допцв. Широю долини головних р1чок при паводках часто заливаються водою, наносячи значних збитшв с i л ьс ь ко го с подарс ь ко му виробництву. Перес1чно за piK спостер1гаеться 10-15 паводшв. Тривалють стояния паводкових вод в силу специф1ки рельефу репону не перевигцуе 4-8 ji6. Для територ1! характерш i сильш в ¡три 3i швидистю 15м/с i б1льше. Спостер1гаються вони не бшыпе шж 2-3 дш за м1сяць, а в горах бувають кожного року.
Приморозки на тсриторп можлив1 протягом всього року. Вони пов'язаш 3i вторгненням холодних арктичних пов1тряних мае. При i'x вторгненш зареестровано таи найнижч1 температури: у березш - до -27°С, у кв1тш до -14°С, а у травш до -2°С. Перес1чна дата припинення приморозив на 22 кв1тня, хоча в oi<pc\ii роки вони бували до 22 травня. Перш1 приморозки на поверхш грунту перес1чно спостер1гаються з 27 вересня, хоча в окрем1 роки вони бували вже з 4 вересня.
Для репону характерш й таи небезпечш явища погоди як грози, градобиття, cyxoBii', що завдають значно! шкоди польовим AJIC. Грози спостерйаються практично протягом всього року, але взимку бувають надзвичайно рщко. Перес1чно у perioHi за piK спостер1гаеться 30-35 дшв з грозами. Влтсу. особливо у червш-липн1
вони повторюються десь через 7-9 дшв. Псрсслчна тривалють грози у схщних районах коливаеться бия 2,5 годин. На кожш 20-30 дшв з грозами припадае один день з градом. Проте в oicpeMi роки i'x може бути i п'ять або не бути жодного. Тривалють градобиття nepecÍ4HO 5-15хв. За piK градом иошкоджуеться cothí, íhojí й тисяч1 гектар1в землг Перес1чна р1чна шлыасть днш з градобиттям для Глибоцького, Герца1вського, Сторожинецького становить 9-11 дшв.
Суховй спостер1гаються з березня по вересень але р!дко. Найчастше вони спостерпаються весною, рвдше - в л ¡тку i 30bcím мало восени. Температура тоштря весною при суховй може шднятися до 20-25°С, a b.títky - до 30°С i бшыпе.
Антропогеннi процеси. Протягом вже декшькох десятщлч з русла й низько! заплави Пруту у великих об'емах видобуваеться гравшно-галечниковий та тщаний MaTcpia.i. Його неконтрольований i надшрний видобуток призв1в до зниження базису ерози приток Черемошу i Пруту, i ввдповвдно до зниження р1вня шдземних вод та обезводнення основного алкшального водоносного горизонту. Це не тшьки ускладнило подекуди забезпечення населених пунклв водою, але й призвело до переосушення окремих територш. Найгостр1ше щ явища простежуються по долиш Черемошу i Пруту в1д м. Вижниця й до державного кордону з Румушею.
Суттевим чинником ероз1йно-акумулятивно1 д1яльносп в Прут-Сiрстському MC>KHpiLi4Í е пдромел1оративний вплив. Так, на заболочених дшянках, де здавна здшснювались г1дромел1оративш заходи i фактично давно вже ¡снують складш АЛС мелюративного типу спостер1гаються процеси ¡ригащйно1 ерозй й акумуляцй. Особливо вони притаманш мапстральним мел1оративним каналам. Осушувальш мелоращ! призводять до затухания процесу заболочення i зниження р1вня грунтових вод. Насл1дком е й обмшння р1чок. Безумовно це впливае й на видовий склад лучно-пасовищних АЛС. В той же час, в багатьох \псцях давнього осушення (басейни М1х1дри й М1ходерки), внасл1док виходу подекуди з ладу мелюративних систем, спостер1гаються процеси вторинного заболочення.
Поверхневий змив та ¡н(|)1льтращя дощовими водами внесених на поля xímÍ4hhx добрив й otpytoxímíkatíb призводить до геох1м1чних 3míh шдземних вод. Як наслвдок - спостер1гаеться зростання агресивносп шдземних вод щодо ЛК, а вита к i зменшення i'x arpo придатносп.
Загальнов1домо, що родюч1сть грунту визначаеться запасом гумусу. Bíh у свою чергу л1м1туеться сроийними процесами, б1олопчними процесами його синтезу, процесами його м1нерал1зацй' тощо. Недостатня шльисть внесених добрив, особливо оргашчних, поглиблення орного шару, ímíhíi структури поавних площ (зменшення площ зернових культур сущльного nociey та зб1льшення просапних техшчних i кормов их культур) призвели в perioHi до дегум1фшац1 родючих грунтов. ]I],opÍ4HÍ втрати гумусу, яш спричинеш незбалансованим виносом i внесениям поживних речовин, за останш 40 рошв значно зросли i сягають 1,2 т/га. Значно впливае на зменшення гумусованосп грунтов i i'x штенсивний оброб1ток в просапних с1возм1нах. Серед заходав, спрямованих на забезпечення бездефщитного балансу гумусу npiopHTCTHHM е внесения оргашчних добрив. Та над\прнс й неконтрольоване i'x внесения ¿нод1 завдае значно! шкоди. Застосування мшеральних добрив при
неправильному внесенш оргашчних i спсцифпш утворення грунту сприяли широкому поширенню кис лих групп в.
Значний вплив на агросистеми мають внесения хппчних 3aco6iB захисту рослин, стимулятор1в i'x росту тощо. Правда, в останне десятшпття, через певш економ1чш труднонц у агровиробництш та реформування системи господарювання «х1м1чний» вплив на довшлля дещо применшився. Та неминучий ncpcxij агровиробництва на ¡нтснсивн! технологи рано чи шзно знову загострить цей вплив. Результата наукових досл1джснь свщчать. що деградащя групп в при неправильному застосуванш добрив i пестицидав призводить до загибел1 корисноУ мжрофлори i мезофауни, знижуе родючють группе. сприяе забрудненню вод при схиловому стощ. Речовини, що \пстять азот i фосфор, потрапляючи у водойми сприяють i'x свтрофпшцп тощо.
Значну шкоду при ¡нтснсивному обробт<\ упдь завдае над\прнс агротехшчне навантаження на грунт. Характерним насл1дком застосування самохинсн техшки е наднормове упцльнення орного шару, часто вщбуваеться його !\пщсння. яке призводить до зменшення родючосп грунпв i зниження i'x протисроийнсп стшкосп.
Одним ¿з найсильшпшх чиннишв руйнування агросистем е забруднення i'x важкими металами та радюнуклщами. Разом з тим, покращення яшсного стану грунпв шляхом внесения нормованих доз \пкрослсмснт1в е необхщним заходом в агровиробництвк
Загалом природш, природно-антропогенш i власне антропогенш процеси, що притаманш репону дослщження. ¡нтегруючись набувають часто характеру небезпечних i нав1ть катастрск|нчних. Завдаючи шкоди агроприродокористуванню, зазначеш процеси значно 'шшюють не тшьки зовшшнш вигляд AJIC, але й трансформують i'x в mini рпновиди шляхом змши внутршньо-системних взаемозв'язшв i структурно! оргашзоваиостг У проявi npoucciB. що визначають структурно-функцюнальш особливосп AJIC спостерйаеться повсемюшсть, континуальшсть-дискретшсть, перюдичшсть (ритшчшсть), рангов ¡сть. зональшсть i азональшсть, шдив1дуальшсть, антропогенна детерм1новашсть.
Сучасне функцюнування AJIC е ¡сторично обумовленим. Агроландшафти межщлччя сформувались протягом тривалого ¡сторичного часу пройшовши та к i часов1 в1хи i стади: початкову, ранню, середню i jpijiy. Щ стадп. подаляючись на ряд взаемопереплетених фаз, вщображають сутшсш характеристики AJIC i розкривають i'x регюнальш ви\пнност1 процесу становления. Детально щ етапи розглядались у попередшх статтях [5].
Найтривалшою е початкова стадия (вщ 100 тис. роюв до н.е. до 4 тис. рошв до н.е.), в час яко! закладались основш напрями формування i майбутньо! дифереищацп антропогенних ландшафпв. Хронолопчно стад ¡я охоплюе верхшй палеол1т, мезол1т i раниш неол1т. Вплив людини на JIK того часу здшснювався переважно в с (|)срi двох форм прим1тивного господарства - збиральництва i полювання. Первюш люди спричиняли пом1тш мшроландшафтш 'шши. головним ЧИНОМ В ЗОШ CBOi'x стоянок.
Рання стадия припадае на шзшй неол1т - епоху бронзи i раннього зал1за антрополандшафтогенезу, тривалютю близью 4,5 тисячол1ть. Специф1ка
взаемовщносин людини I ЛК на цш стадп характеризуеться таким: !\пною ирисвоюючого госиодарства виробляючим - виникають землеробство I тваринництво; вдосконалюються знаряддя пращ; зростае кшыасть населения. Саме на раншй стадп виникають I розвиваються процеси агрогенезу. Поява землеробства супроводжуеться початком постшно! 1 суто виб1рково! змши ЛК залежно вщ специфики тсриторп. Так, для р1внинних частин репону. характерний биьший розвиток орного землеробства з! скотарством, а для прських частин, дещо шзшший в чаа розвиток пастушого скотарства. Наприкшщ ранньо! стад 11 в репош закршилась 1 розвинулась перелогова система землеробства. Наскшьки при цьому зазнавали ЛК впливу з боку людини опосередковано можна зрозумпи, уявивпш ланцюг технолопчних процеав. яш доводилось виконувати людям, наприклад при гпдачно-вогневш систем! обробтеу землк виб1р люово! диянки - тдеш його -випал - рихлення - поав - догляд за рослинами - зб1р урожаю.
Середня стадия антрополандшафтогенезу ствпадае з розвитком феодал1зму, коли протягом 1,3 тис я чо л ¡ть (до XVIII ст.) вщбувалось вдосконалення техшки, а разом з ним I '»пнювався р1вснь виробничих сил. Застосування зал1зних знарядь пращ дозволив розширити аращйш плопц до значних розм1р1в, в1дповвдно попередньо 1х розчистивши (значить знищивши) ввд люових масив1в. Зпдно ¡снуючих наукових погляд1в. в цш стадп варто видшити дв1 фази - фазу антропогенноI змши б^окомпонентно! структури зональные ЛК / фазу становления (започаткування) сучасно! структури техногенних комплексов [5].
В першу фазу спостср1 гаються процеси скорочення люових площ \ поява на 1х \iicui або сшьськогосподарських польових чи лучно-пасовищних комплеюлв, або поява вторинних люових ЛК. Як результат впливу в цю фазу на окремих дшянках репону ¡нтснсифп<уються процеси ерозп, а зростання ¡нтснсивносл випасання худоби призводить до упцльнення Грунту та порушення травостою.
Друга фаза сгпвпадае у чаа з перюдом техшчно! I промислово! револющй. Саме в цю фазу ввдбулось формування основно! структури вах клас1в антропогенних ландшафпв, в т. ч. \ АЛС. Загальною тенденщею розвитку агроландшафпв репону в цей час е у складне ння 1х структури \ функцш. Характер ним тому часу е таке: вдосконалення землеробства (штенсивне ршьництво, запровадження трипшля, а згодом \ багатотльних с1возмш); впровадження нових (гречки, картошп, кукурудзи, коношп, винограду та ¡н.) та залучення до вирогцування врожайшпшх сор™ вже вирогцуваних агрокультур; бурхливе зростання крупного землеволодшня; ¡нтснсифпшщя розвитку скотарства; розвиток нових вщцв агрогосподарювання (льонарстово, бджшьництво, сад1вництво, ставкове рибальство); загальне зростання продуктивное^ у агровиробництвц
Орш земл1 на той час в Прут-С1ретському межир1чч1 сягнули вже по над 50% загальних упдь. У земельному кадастр! на 1869р. ощнювались окремо таш упддя: 1) ршля; 2) сшожатк 3) м1сыа земли 4) виноградники; 5) пасовища; 6) прсыа пасовища (полонини); 7) люи; 8) озера, болота, водойми; 9) парифпшцшш земл1 (кар'ери, рудники тощо); 10) невжитки. За яшетю южен вид упдь подшявся на вшм клас1в.
Початок зрыог стадп агрогенезу ввдноситься до останньо! третини XIX ст. [ тривае до сьогодшшнього дня. Головними II рисами е поперемшний вплив на
агрогенез кашталютичиого i сошалютичного способу господарюваиня, а залежно ви цього i сощального виношсння людини до JIK, як об'екту експлуатацп, зад!яиня тих чи шших систем СП. Для Bciei' стадп загалом притаманш дв1 тенденцп, що протилежно спрямоваш. Одна пов'язана з деградащею основних компонентов JIK, а ¡нша вир1зняеться впровадженням природоохоронних i оптишзацшних заход1в щодо i'x використаиня. Всю стадш можиа подиити на дешлька фаз. 3 шнця XIX ст. фпуруе фаза формування антропогенных ландшафт/в регионального р1вня. Вщповщно, в агрогенез вона виступае як фаза екстен сиен ого освоения формування АЛС. Головна и ознака - тендеищя максимального с i л ьс ь ко го с по даре ь ко го освоения JIK. Ця фаза поки що немае верхньо! межч i тривае в наш час.
Фаза активного поширення геотехн/чних систем i власне АЛС припадае на середину XX ст. 1нтснсифп<ащя СП i освоения JIK призвели до виникнения складних AJIC мелюративного характеру а подекуди нав1ть ¡нженерних AJIC (наприклад садово-городнього типу). Основ ним в розвитку агрогенезу стае його штснсифпшщя за рахунок мехашзацп, мслюрацп. xiMnauii тощо.
Фаза onmimi3ai{ii АЛС та розишрення moiiji техногенних i запов/дних агросистем припадае на другу половину XX ст. i теж тривае в наш час. Ii ¡снування спричинеие з одного боку лпптом екстенсифшаци СП, а з ¡ншого - проблемами охорони довшлля i пошуку шлях ¡в оптимпацп СП.
3 середиии 80-х pp. край вступив в пер ¡од нацюнального в1дроджеиня, але в умовах затяжно! кризи i реформування колгоспио-радгоспно! системи знизилися загальш показники СП. Внаслщок значного його попршення, через дорожнечу техшки, добрив, гербщцщв, пальио-мастильиих матер1ал1в, рпкого скорочеиня мелюративиих робп, фшансових труднопцв тощо, скоротились валов i збори культур. Значно скоротилось i погол1в'я врх (на 34%), свиней (на 37%), овець i из (на 41%) тощо. Протягом 60-90рр. змшилась структура сшьськогосподарських упдь. Та всупереч рпномаштним бюрократичиим перепонам i трудиощам економ1чиого характеру аграрш вщносини в periom поступово реформувалися, зм1иювались форми власносп на землю, розвивались нов! форми СП, а разом з цим i зм1нюеться вщношення селян до землг
Важливим чииником розмщення, розвитку i функцюнування AJIC е населения й тру до в i ресурси perioHy. Перш за все вони впливають на спсщалпащю с i л ьс ь ко го с по даре ь ко го виробництва i визиачають структурш властивосп AJIC. Виробнич! навички населения, як i його нащональний склад ввдграють помину роль у розвитку виробництва трудомютких культур, формуванш територ1ально1 структури СП загалом. Детально вплив цих чиннишв розглядався у попередшх статтях, окр1м того його сконо\пко-гсограф1чш аспекта охарактеризован! у вщповщиих працях М.Д. Заячука та П.О. Сухого. Ви\пти\ю лише деяш аспекта сощальио-економ1чиого впливу на AJIC.
С i л ьс ь ко го с п о да р с ь ка освоешсть репону на сьогодш псрсачно становить близью 53% ввд його загально! плопц. Особливютю структури упдь е значиа частка ииожатей (38,8%) та пасовищ (21,6%). Багатор1чш насадження в межщлчч! займають близью 5,8 тис.га (19,4% вад i'x загально! илькосп в обласп). У зв'язку ¡з
реформуванням сшьського господарства ро!\при земельных площ в господарствах р1зних кате гор ¡й надзвичайно коливаються, ви декшькох сот ар ¡в до сотень гсктар1в. Через це, татз ро!\п]:нв цих площ в географ1чному >лпст1 мае мало сенсу. Зазначпмо лише, що на 1998р. псрсачний розм1р земельнпх площ колективних господарств сягав 1805,3га.
За останне десятшпття зменшплось навантаження сшьськогосподарських упдь репону самохиними агрегатами 1 косфщ1ент навантаження ними тсриторп коливаеться в межах 0,02 - 0,035 шт./га. Це досить низыа показники, якщо прийняти до уваги, що близько 2/3 у ах мехашзм1в вичерпали введений 1м ресурс.
1нтенсифшащя сшьського господарства у минулому дссятил1гп. подальше зниження культури агровиробництва I спсцифпш ЛК призвели до певного виснаження сшьськогосподарських земель. Тому проведения комплексних мелюративних заход1в е одним п найважливших напрям1в оптишзацп землеробства репону. Станом на 2001р. плопц пдромелюрованих земель займали у Вижницькому райош 36%, у Герца1вському райош 18%, у Глибоцькому райош 38%, у Сторожинецькому райош 20% ввд загально! плопц с/г упдь. На сьогодш щ показники не змшились, в той же час, в наел ¡до к виходу з ладу пдромелюративних систем (закладеш ще у 50-60 роках XX ст.) зросли плопц заболочених земель. Для репону характерне I зменшення застосування шших агротехшчних заход1в, таких як безв1двальна оранка, вапнування. Спостерпаеться значне скорочення (у 3,5 рази у пор1внянш з 90-ми рр. XX ст.) внесения кшькосп мшеральних 1 оргашчних добрив.
Розрахунок показншав аграрного навантаження для АЛС репону (за методою М.Д. Гродзинського) засв1дчив про його незначну часову динампсу та деяш територ1альш вщмши прояву. Так, перес1чний коефпцент аграрного навантаження для репону станом на 1996р. сягав 0,284, а станом на 2006р. - 0,283 (для Чершвецько! области ввдповвдно 0,502 1 0,684). В той же час для територш Вижницького району вш зрю ¡3 0,375 до 0,392, а для територш Герца1вського, Глибоцького I Сторожинецького навпаки - вш зменшився. Причини цього найр1зномаштшпп. Це I територ1альш ввдмши у наявносп сшьськогосподарсько! техшки, I ви\пнност1 у здшененш агромелюрацш та реструктуризацп с/г упдь тощо. 3 шшого боку, незначна динампш аграрного навантаження не надае особливого опти\п1му. так як е наелвдком не стшьки ефективносп впровадження заход1в з оптишзацп СП, скшьки заевщчуе юнуючий занепад агровиробництва.
Територ1альному розшдалу пращ в сшьському господарств1 притаманна поглиблена спаиал^кяия окремих регюшв на виробництв1 конкретних видш продовольства, що е обов 'язковим ттегровангш показником при аналгн АЛС. Але при сучасшй р1зноукладносп \ моза1чносп агровиробництва II визначення залишаеться методично проблематичним. Через це зауважимо лише л риси спещал1зацп репону що притаманш були на шнець XX ст. У даному контексп регюн досл1дження переважно ввдповщае Прут-С1'ретському району молочного скотарства, зернового господарства / свинарства з багатогсшузевгш рослинництвом.
Враховуючи все вище зазначене у межах Пру т-С 1 р с тс ь ко го межщлччя нами вщцляеться клас передг]рнж АЛС. Критер1ями видшення АЛС рангу такого класу
стало врахуваиня ïx просторового виношсння щодо макроформ рельефу з природничо! точки зору та поясно-зональних особливостей виробничо1 д1яльностг Даний клас АЛС тут представлений тдкласами, видисними на ochobî просторового розташуваиня стосовно крупних природних геоморфолопчних утворень та характеру виробничо! д1яльност1 людей. Для репону нами видшеш таш тдкласи АЛС: лучно-пасовищн/ днищ долин / cximie; лучно-пасовищнi заболоченах днищ долин; польовi вир/'вняних еодод/'л/'е та ïx cxiuiie; лучно-пасоеищн1 крутих cximie i балок; польовi передг/рних височин; садовi передг/рних височин; польовi терасованих долин. Можливе видшення на територи й шших класлв. але вони представлеш фрагментарно.
PerioH представлений типом передпрно-височинних люо-лучних АЛС, розораних, з KOC(|)i uicHTOM аграрного навантаження близью 0,5. У свою чергу тут видаляються два шдтипи АЛС: nidmun люо-лучних (остеповаиих лук) АЛС, молочного скотарства, зернового господарства з вирощуванням кормових культур; nidmun типових лучно-люових АЛС, молочно-м'ясиого скотарства, свииарства Î3 зерновим господарством i кормовиробництвом.
У генетико-морфолопчному аспект! АЛС репону представлеш таким типолопчним рядом мор<|)олопчних одиниць: АЛ-контур - АЛ-тдмасив - АЛ-масив - АЛ-nidMicifeeicmb - АЛ-Micifeeicmb. У нашому випадку в типолопчшй iepapxiï АЛС акцентуваиня и'йснсно на однорщносп ïxhîx мор(|юлопчних одиниць за природними характеристиками, господарським виюристаиням i системою управлшня. Отож, враховуючи агроскладову i структурно-шформацшш зв'язки управл1ння. в той же час здшснено спробу витримати традищйиу ландшафтио-морфолопчиу типолопчну iepapxiio притамаину ЛК.
Основу класиф1кащ1 АЛС репону утворюють види АЛ-м1сцсвостсй на яких вони розташоваш i яи е ïxhîm агросубстратом. При ïx видшенш враховуються генетичиий тип рельефу, техногенез i фуикцюнальиа щл1сшсть господарського структуро-формуючого ядра, переважаючий вид сшьськогосподарських упдь, напрям розвитку твариниицтва. Загальне тло репону утворюють нижче зазначеш АЛ-м1сцевосп.
АЛ-м1сцсвост1 молочно-мясного скотарства, зернового господарства i буряшвництва, з виробництвом свиииии, вирошуваиням кормових культур, картошп та obo4Îb; з розорашстю ви 40 до 50% та значною еродовашстю; приурочеш до ЛК терасових pîbhhh, горбисто-хвилястих, ¡нтснсивно розчленоваиих ерозшио-акумулятивних високих терас, иизьких терасових р1внин плосю-акумулятивних i пере зволоже них, складених лесовидними суглинками i су глинисто-га льюв им алкшем, шсковиками i глинами неогену, з тсмно-арими i с1рими л1совими ошдзоленими грунтами, з дерновими сильно-глеевими i лучно-болотними грунтами з масивами лук i пасов ищ, з мережею осушувальних канал ¡в. Поширеш АЛ-MicucBOCTi в швшчшй частиш Черемосьюго, цеитральшй частинах С i рстс ь ко го i Глибоцького фпико-гсограф1чних райошв
АЛ-м1сцсвост1 молочио-м'ясного сютарства, зернового господарства i буряшвництва, з виробництвом свиииии, вирошуваиням кормових культур, картошп та obo4Îb; з розорашстю ви 40 до 50% та значною еродовашстю; приурочеш до ЛК
височин долинно-грядових I горбисто-грядових, ерозшно-зсувних, з дерново-шдзолистими поверхнево-оглееними грунтами. Щ види поширеш широкою смугою в центральшй частиш \пж Прутом, Черемошем, Мудрою I Слрстом. простягаючись почерез Черемоський, Брусницький, Чершвецький, Дерелуйський I Тарашанський ф1зико-географ1чш райони.
АЛ-\псцсвост1 свинарства, зернового господарства, молочно-м'ясного скотарства 1 та\1вниц1ва. з вирощуванням кормових культур, фрукпв. овоч!в 1 картоплк з розорашстю бшьшс 50% I значною еродовашстю упдь: приурочеш до ЛК терасових хвилястих 1 долинно-увалистих р1внин, алктально-лесових високих нижньоплейстоценових терас п останцями надвисоких верхньоплейстоценових терас, складених лесовидними суглинками, суглинисто-гальковим алкшем, глинами [ шсковиками неогену, з ошдзоленими чорноземами I тсмно-арими люовими ошдзоленими грунтами. Поширеш АЛ-\псцсвост1 на швденний схи вщ м. Чершвщв та на сход1 Дерелуйського фпико-гсограф1чного району.
АЛ-\псцсвост1 молочного скотарства, зернового господарства, кормовиробництва, свинарства, з виробництвом цукрових буряюв, яловичини, яець, вирощуванням картошп, фруклв та овоч1в: з розорашстю бшыпе 50% I значною еродовашстю упдь; приурочеш до ЛК горбисто-грядових височин, зеувних, з дерново-шдзолистими поверхнево оглееними грунтами. Поширеш щ види АЛ-\псцсвостсй в центральшй, схщнш та швшчш частиш Тарашанського та захвднш частиш Герца1вського фпико-гсограф1чни.\ райошв.
АЛ-\псцсвост1 молочно-м'ясного скотарства, зернового господарства, кормовиробництва на природних упддях, свинарства, з вирощуванням картоплк овоч1в, фрукпв; з розорашстю ви 40 до 50% 1 значною еродовашстю упдь; приурочеш до ЛК шдпрних височин плоско-горбистих I горбисто-грядових, срой йно-»су вних. складених шсковиками I глинами неогену, з дерново-шдзолистими оглееними I поверхнево-оглееними грунтами. Поширеш вони в центральних частинах Слрстського [ Красношьського та на швдш Багненського фпико-гсограф1чни.\ райошв.
АЛ-\псцсвост1 молочно-м'ясного скотарства, зернового господарства I буряювництва, з виробництвом свинини, вирощуванням кормових культур, картошп та овоч1в; з розорашстю до 40% 1 середньою еродовашстю упдь; приурочеш до ЛК високих р1внин, плоских давньоалкшальних слабодренованих, складених суглинисто-валунно-гальковим алюв1ем. глинами, аргсл1тами. шсковиками неогену, з дерново-шдзолистими сильно глеевими грунтами, лучно-болотними грунтами, з осушувальними каналами. Поширеш зазначеш АЛ-\псцсвост1 в Багненському ф1зико-географ1чному райош.
Для АЛС р1вня АЛ-\псцсвостсй у Прут-Слрстському мсжир1чч1 притаманний компактно-сотовий рисунок тсритор1ально1 структури. Правда, такий характер рисунку дещо порушуеться в розчленовашй частиш шдпр'я, де вш суттево дстсрмшуеться рельефом I пдромережею.
При здшененш районування агроландшафти репону ми виносимо до АЛ-округи Прут-С1ретського височинно-лучного межщлччя. АЛ-округа характеризуеться як аграрно середньоосвоена, п спещал1защею у молочному I
молочно-м'ясному тваринництвк свинарствк виробиищш зерна, кормовиробництвк в1вчарств1. В межах АЛ-округи видшено 17 АЛ-райошв, яю займають проелр Сторожинецького, Глибоцького, Герца1вського та швденну частину територп Кщмаиського, центральну I швшчну частину Вижницького адмшютративиих райошв.
Загалом, для Пру т-С 1 р с тс ь ко 1 АЛ-округи характерна своерщшсть АЛС. Коефщент аграрного навантаження в АЛС дещо биьший 0,3. АЛ-райони характеризуются значним сшьськогосподарським освоениям, з розорашстю ви 30 до 60%. У структурному вщношенш в АЛС значна частка сшьськогосподарських упдь припадае на сшожап [ пасовища. Для долинних АЛС характерна значна мелюровашеть, а на схилових АЛС штенсивно розвиваються зеувш процеси.
Кшыасть видшеиих АЛ-райошв ще раз шдкреслюе як складшсть в гео-граф1чному плат самого репону досл1джеиь, так I складну ¡нтегровану пол ¡систем ну сутшсть об'екту досл1дження. Видшеш АЛ-райони вписуються в мережу адшшетративних райошв I узгоджеш з межами головних землеволодшь, що обумовлеио змютом АЛС.
ВИСНОВКИ. Територ1я П ру т-С I рстс ь ко го межщлччя визначаеться значною структурною складшстю, ¡ерарх1чшстю I своерщшстю агроландшафпв. Це обумовлено особливостями II геопросторового положения у природному, сощальному I сконо\пчном\ вщношенш та ¡сторичними передумовами розвитку репону. Формування й розвиток АЛС детерм1нований штегрованим впливом груп природничих, антропогеиних I техногеиних чиннишв. Виповино. оптишзацш функцюнування АЛС повинна рсалповуватись не тшьки на достатньому науковому вивчеиш геосистем, а безумовно опиратись I на систему державного регулювання та охорони земель на регюнальному й локальному р1внях. Загалом же проведеие дослщжсння АЛС репону дае певш шдстави для розробки оптишзащйних !аход1в п землеустрою та землекористуваиня в регющ I виповино у исковому та прикладному аспектах е довол1 перспективним.
Список лтратури
1. Скрипник Я.П. Агроландшафтш системи: елементи сутност! //Наук, вюник ЧНУ: 36. наук, праць. Вип. 138: Географ1я. -Чершвщ: ЧНУ. 2002,- С.53-58.
2. Скрипник Я. Аспекти сутност! й ¡ерархп чинниюв агроландшафтогенезу // Вюник Льв1вського ушверситету. Сер1я географ1чна. 2004. Вип. 31. -Льв1в: ЛНУ- С.203-207.
3. Скрипник Я.П. Анал1з природних 1 природно-антропогенних процешв з позицш актуальное™ функцюнування агроландшафтних систем на територп Чершвецько! облает! // Ф1зична географ1я 1 геоморфолопя. - К.: ВГЛ Обрп. 2005. - Вип. 48. - С. 209-217.
4. Скрипник Я.П. Агроландшафтш системи Чершвецько! области проблеми використання 1 оптим!зацп: Автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.00.01 / Чершвецький нацюнальний ушверситет ¡м. Юр1я Федьковича. - Чершвщ: Рута, 2002. - 20 с.
5. Скрипник Я. 1сторико-еволюцшш аспекти формування агроландшафтних систем Чершвецько! облает! // Украша: географ!чш проблеми сталого розвитку. 36. наук, праць В 4-х т. - К.: ВГЛ Обрп, 2004. - Т.2. - С. 245-247.
6. Чернега П.1. Особливоеп ¡ерарх!чно! оргашзацп ландшафте територ!! Буковинського Передкарпаття //Науковий В1сник Чершвецького ун-ту. - 1997. - Вип. 19. Географ1я. - С. 1 50-1 57.
7. Чернега П.1. Передпрш комплекси як особливий клас ландшафте // В!сник Льв!в. ун-ту. Сер!я географ!чна. -2004.Вип.31. - С. 230-234.
Скрчпнчк Я.П. Общие черты и особенности агроландшафтных систем Прут-Сиретского меяедуречья Буковины
Общие черты и особенности В статье рассмотрены географические особенности влияния сельскохозяйственной деятельности человека на окружающую среду в Прут-Сиретском междуречье Буковины. Определено, что в процессе агрогенеза возникли сложные полифункциональные агроландшафтные системы. Проанализировано факторы их развития, структуру, функции и проведено агроландшафтное районирование территории.
Ключевые слова: агроландшафтная система, агроландшафтное районирование, ландшафтный комплекс.
Skripnik Y.P. General and different in agricultural landscape system of Prut-Siret area in Bukovina.
In article geographical features of influence of agricultural activity of the person on an environment in terrain between Prut and Siret of Bukovina are considered. It is determined that in process agro genesis have arisen complex multifunctional agricultural landscape systems. The author of article analyzes factors of development of these systems, their structure, functions and also are done with an agricultural landscape zoning of terrain. Key words: agricultural landscape system, an agricultural landscape zoning, a landscape complex.
Статья поступила в редакгшю 25.07.2008 г
