CC BY
44УДК 502.51 (292.45)
ЕСТЕТИЧНО-РЕКРЕАЦ1ЙН1 ЯКОСТ1 ЛАНДШАФТ1В ДОЛИНИ СЕРЕДНЬОГО ДН1СТРА
Д.1.Холявчук
Розглянутий один з найбшып естетично привабливих р1внинних ландшафтних регюшв - дшстерський каньйон. Визначено основш природно-рекреацшш властивскш репону, що формують естетичне сприйняття ландшафте. Визначено естетичне значения морфолопчного, л1толопчного, бютичного, юпматичного компонентних ландшафтних р1зномашть на приклад1 р1чково! долини Ключов1 слова: долина Середнього Дшстра, естетична цшшсть ландшафте, ландшафта! р1зномашття
ВСТУП
Р1чково-долинш ландшафты каньопод1бно! долини Середнього Дшстра -ушкальний яскравий приклад ландшафлв з елементами естетично! сл1тарност1. вишуканостк величностк а ввдповвдно I надзвичайно привабливий проелр для розгортання рекреащйно! д1яльносл та множинносп його видш. На жаль, значна частина рекреанлв. як правило, не шдготовлена I не вважае основною метою -сприйняття естетичносп природи репону, а тому така активна рекреащйна д1яльшсть може поставити шд сумшв збереження естетично! привабливосп дшстерського каньйону для людей наступних поколшь. Неухильне зростання рекреащйних потреб та еволющя культури сприйняття ландшафту на фош збщнення природного р1зномашття, збшыпення антропогенних модифшацш ландшафтних неоднор1дностей мотивують необхщшеть досл1джень под1бного змюту.
Розгляд дано! проблематики пов'язаний з теоретичними аспектами ряду наукових дисциплш (рекреащйно! гсографп. ландшафтознавства, екологп, сощально! психологи), що вщзначаються бурхливим розвитком. ШдГрунтям для !хнього симбютичного розвитку послугувало гумашетичне ландшафтознавство. Один з його визначальних напрямшв - досл1дження неутшптарного гумашетичного потенщалу ландшафлв. що визначаеться вщносно сприйняття людьми ландшафтно оргашзовано! природи. Вцщовщно, як визначае В. Пащенко [18], анал1з естетичних щнностей як неутшптарних гумашетичних ресурсно-потенщальних властивостей природи передбачае залучення ряду наукових передумов: географ1чних, психолопчних. природокористувальних, еколопчних та гумашетичних. На меж1 таких наукових складових розвиваються заруб1жш досл1дження рекреащйного процесу та взаемовщносин в ньому людини I природи, що представлеш географ1ею людини, зокрема перцептивною та поведшковою (б1хевюристською) географ1ею (Д. Волмслк Дж. Лью!с), енвайронментальною психолопею (Р. та С. Каплани, Е. Зубе), туристичною географ1ею (С. Вшьямс).
Основою для з'ясування рекреацшно-естетичних властивостей каньйонисто! дшстерсько! долини слугують регюнальш компонента ф1зико-географ1чш та комплекеш ландшафтш досл1дження Середнього Подшстров'я, проведеш у 1982-
1993 рр. фпико-гсогра(|нчни\1 загоном скспсдицп Чершвецького ушверситету. Щ спостереження знайшли вщображення у наукових працях JI. Воропай та М. Кунищ [9], М. Дутчака [12], В. Гуцуляка, М. Рибша. Останш напрацювання природничо-rcorpa(|)iLiHoro спрямування Середнього Придшстер'я представлеш в однойменнш колективнш монографп украшських географ ¡в "Середне Придшстров'я"[21] а також рекреащйними досл1дженнями Ж. Бучко [6], С. Дутчак , М. Питуляк, В. Воловик [8] в розргзах адмшетративних областей та ¡сторико-! coi раф1чних кра1в. Ушкальшсть та висока рекреащйна привабливють ландшафтного perioHy в щлому, визначеного як окремого фгзико-географ1чного краю ще в наукових роботах JI. Воропай, зумовлюе актуальшеть та необхвдшеть досл1джень означеного об'екту для щлей естетично-шзнавально! рекреацп.
1.РЕКРЕАЦШНО-ЕСТЕТИЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ЛАНДШАФТУ
У npoucci формування людиною естетичного та ландшафтного смаку надзвичайно важливим виступае оточуюче природне середовище - певш еталонш пейзаж1, ландшафтш ¡дсали. Дослвдники визначають ряд р1зних естетичних властивостей, на основ! присутносп яких створюеться i закарбовуеться в пам яг! образ ландшафтного еталону. Основш з них - рпномашття (Маркл, М. Гродзинський, О. Ковальов, К. Горб), мальовничютъ (Ж. Бучко), своер1дшсть або ж ушкальшсть (Ж. Бучко, В. Стафшчук). величшеть (М. Гродзинський), виразшеть (Д. Jüttoh, И. Циммерман, K.EpiHric, А.-Р.А. Будрюнас, Ж. Бучко, О. Ковальов). При цьому практично Bei науковщ бачать природшеть, хоча i в дещо рпних баченнях, нев1д'емною рисою естетичного ландшафту. Р1зномашття, своер1дшсть та фпюно\пчна виразшеть, або ж ф1з1оном1чшсть (за М.Гродзинським та О. Ковальовим), на нашу думку, складають основу бачення прекрасного в ландшафп.
Рпномашття ландшафтов виступае неутил1тарно-гумашстичною складовою pcKpcauiÜHOi ui нност1 ландшафпв. Ландшафтно неоднор1дш середовища володшть високою ентрошею i, ввдповвдно, значним енергетичним потенщалом, що може бути засвоеним людиною в npoucci ввдновлення духовних i ф1зичних сил. Однак, варто погодитися з доелвдниками-ландшафтознавцями (М. Гродзинський, Ж. Бучко, К. EpiHric, А.-Р.А. Будрюнас), що корелящйний графiк ландшафтного р1зномашття та його естетично! атрактивносп мае вигляд пперболи з прямим та зворотшм зв'язком, тобто найприваблив1пшми вважаються ландшафта з по\прним р1зномашттям. При цьому зауважимо, що ландшафтне р1зномашття сл1д розглядати у зв'язку чи у (])op\ii ф1з1оном1чних рис ландшафту, як таких, що, в першу чергу, сприймаються людиною естетично.
Тому, на наш погляд, естетичне в1зуальне сприйняття ландшафту визначатимуть вертикальне та горизонтальне розчленування рельефу, контрастшсть видимих поверхонь, наявшеть ушкальних експресивних форм (морфоскульптур) та фокальних об'екпв, багатство рослинного покриву i тваринного св1ту. що доповнюють колористику ландшафту звуковим та ароматичним р1зномашттям. Долина Середнього Дшстра - один з найвдалших пол i го Hiß для досл1джень вище перел1чених властивостей i рис. Тому завдання наукового вишукування передбачають пошук, анал1з та обгрунтування
рекреащйного значения естетичних якостей для природно неоднорвдних р1чково-долинних ландшафпв на приклад! Середнього Придшстер'я.
Каньйониста дшстерська р1чкова долина - одна з найвиразшших природних репошв серед р1внинних територш. Вже саме по co6i р1чище Дшстра в середшй течи - фокальний об'ект з яскраво вираженим притягуючим ефектом, що дол г im" с в пейзажах каньйонних ландшафте. Пейзажшй рпномаштносп репону сприяе ргзномаштшсть видимих поверхонь (водш, .псов!, лучш, оголеш поверхш спнок з виходом nopij р1зного eiicy. сшьськогосподарсыа) ii значним д1апазоном кольорово! гами, наявшсть своерщних природних форм (морфоструктур i морфоскульптур) та i'xHboro значного вертикального розчленування. Значш масштаби вертикального i горизонтального розчленування долини Середнього Дшстра дають можливють спостер1гати широш пейзажш панорами i далей перспективи. 1з борлв каньйону в1дкриваються чудов i краевиди, що можна вщнести до основних фактор1в вибору мюця рекреащ!. Значна складшсть будови долини Середнього Дшстра дае шдстави видшити наступш рекреащйно значим! компонента ряди р1зномашть: морфолопчш, л1тогенш, бюторесурсш, кл1маторесурсш та антрошчш.
2. МОРФ О ЛОГИНЕ Р13НОМАН1ТТЯ ДОЛИНИ
Визначальна сприятлива передумова естетично-шзнавально! рекреацй -морфолопчне р1зномашття долини. Рекреац1йно важлива мор(|юлопчна особливють будови долини Середнього Дшстра - своер1дний поперечний профшь, що найяскравше виражений на вир1вняних eijpiiKax течи. Зокрема, ч1тко видаляються дв1 частини: верхня, де схилов1 поверхш мають крутизну вщ 3 до 15°, i нижня (власне каньйонна) - 3i схилами в1д 30-40° до уривистих вертикальних ctihok. bijnoeijho. у нижшй частиш розвиваються ероз1йш борозни з водоспадами на скельних виступах. Захоплююч1 пейзаж! створюють цокольш схили високих терас 3i значною крутизною, зокрема круп днютсрсыа спнки п'ято! тераси. Рекреащйш естетично-шзнавальш якосп таких диянок формують геолопчна ро!крит1сть та скельш виходи р1знов1кових та рпнотипних шаруватих nopij (запов1дш урочища), складна будова та ¡нтснсивнс розчленування, с пс л со карстов i утворення, чудернацыа скульптурш форми, наявшсть р1дк1сних вид1в петроф1льних та кальцефшьних рослин. Таи м!сцевосп та урочища потребують охорони, а тому MOviciHBi лише для шзнавально-природничого екскурс1йного туризму.
Одш з найщкав1пшх пейзаж1в регюну - меандров! вузли (Покутський, Подшьський та Бесарабський). Меандров! вузли приурочеш до тектошчних розлом!в i порушень, !хня протяжн!сть - 25-35 км, ширина зони меандрування - 3-8 км. Меандров! комплекси виступають яскравими прикладами природних (експозшцйно!, морфолопчно!, морфоскульптурно!) неоднор!дностей п високим ступе нем мальовничосп та широкими можливостями для рекреащйно! д!яльносп. У вузлових мюцях меандров! "шийки" звужуються часом до 100-200 м, де вщкриваються наймальовнич!ш! види. Мальовнич! панорами пологих протилежних 6eperiB добре проглядаються i з крутих i високих, урвистих борт1в меандр. Класично репрезентуе таш долинш елементи Зал!щицька меандра, що вже стала своерщною в!зипвкою каньйонисто! дшстерсько! долини. При цьому
природознавець оцшить виразшеть слсмснлв морфологи долинного берега, передуеш терае.
Наявшеть значно! шлькосп меандр виражена в експозищйному р1зномаштп ехилових \псцсвостсй. що сприяе динам1чност1 освилення. Багатетво долинних пейзаж1в ехилових мюцевостей доповнюетьея рпним похилом поверхонь, який визначае величину горизонтального та вертикального купв сприйняття пейзаж1в. Наявшеть таких ргзних ехилових поверхонь (особливо швденних) у поеднанш з водним дзеркалом етворюють розмаггтя свилових сфсклв. При середшх кутах нахилу поверхш Bciei' р1чково-долинно1 системи 2-25° в межах каньйону д1апазони цих значень значно бшыш. Особливо щкав1 серед таких ехшпв - найхарактершпп для Дшстра, мальовнгри крутосхили (30-60°) i прямовисш урвища (60-80°) - стшки si середшми висотами 20-50 м, сягаючи в окремих сприятливих \псцях 90-100м [4]. Як визначае В. Андрейчук, дшстерська спнка - це крутосхил, що часто перходить в нижнш частиш в стршчак. з виразно зазначеними верствами прських пори рпного Bii<y та з рпною спйшстю щодо npoucciB змиву та вив1трювання. Себто та к i MicucBOCTi важко доступш, що, проте, не зменшуе 1хньо1 рекреащйно-естетично! привабливосп. Цьому сприяе i л1толопчне р1зномашття, що розпшрюе кольорову гаму пейзаж1в. Таи м1сцевост1 найпоказов1пп б1ля Врубл1вщв, Китайгорода, Колод1шки, Лядово!, в1нницько1 частини долини.
Окремо! уваги заслуговуе р1зномашття локальних морфоструктур та морфоскульптур в межах каньйону Дшстра. Часто вони, або ж "¿нвар1антш" \псця ландшафту (як означуе i'x М. Гродзинський), формують в1зуальну кож|нгуращю. виступають своер1дними атракторами в npoucci естетичного сприйняття ландшафту.
Одна з найпо\птшших таких структур - Товтрове пасмо, фундамент якого складае бар'ерний риф Сарматського моря п залишшв л1тотамшй, моховаток, голкоппарих. Товтри шдносяться на 40-60 м над оточуючою \псцсв1стю i сприймаються як невисокий прський кряж i i в1докремлених ланцюжкових спжкових rip. Вони перетинають Середне Придшстер'я п швшчного заходу на швденний cxij в1д Кам'янця-Под1льського через Кельменщ. Таи товтров1 вершини виступають фокальними м1сцями екзотичних ландша<|)т1в. Одш з таких найв1дом1ших - Шишков! горби бия с. Нагоряни Кельменецького району Чершвецько! обласл - масивш горби, що довершують круп стшки каньйону i вражають величшетю.
Широке розповсюдження своер1дних четвертинних в1дклад1в травертишв на схилах каньйонопод1бних р1чкових долин Дшстра та його доплив1в можна також вважати одшею з характерних рекреащйно атрактивних особливостей ще! територи. Таи м1неральн1 утворення спричинили формування чудернацьких скель, гролв. печер, водоспад1в, до яких приурочеш ¿сторико-культурш пам'ятки. Подекуди скел1 можуть мати довжину до 200 м i висоту 10-12 м [21, С.36]. Найбшыш з них розм1щеш в долиш р. Бариш (Порохова - грот п щкавими напчними формами) та р. Джурин (Ниршв, водоспад), с. Устечко (водоспад, грот п вир1зьбленою ф1гурою св. Онуфр1я) ), в каньйош Дшстра м1ж гирлами Коропця та Серету - с. Делева, с. Стшка (печерний храм), с. Космирин (водоспад, печера), с.
Литяч1 (печери вщлюдншав).
Серед щкавих сро зшних форм - р1вно паралельш борозни на крутосхилах спнок. Розвиваючись по тектошчних толщинах вони утворюють системи п законом1рним лшшним рисунком [4]. 3 процесами вив1трювання та еоловою обробкою пов'язаш численш заокруглення трщин у бортах каньйону, останцев! форми, бальми та скельш нашей. У \псцях абра зшно! д!яльносп хвиль, особливо на Дшстерському водосховини. в скельних стшах формуються печери, гроти, н1ип. скельш полищ тощо [21, С.69].
Середне Придшстер'я вражае й ргзномашттям печер. В естетичному сприйнятп дшстровських каньйонистих ландшафтов вони ввдграють роль своерщних притягуючих мюць-схованок. Серед десятшв печер, досл1джених в бортах каньйону та його доплив1в, зустр1чаються печери рпно! морфологи та р1зних в ¡ков их генеращй. Це I тасмнич1 рсл1ктов1 лаб1ринти. [ сучасш каналов! печери-понори з шдземними водостоками, I мальовнич1 гроти з видом на каньйон, що притягують око туриста. Одна з найвщомших таких печер - Баламупвська печера з наскельними малюнками людини доби мсюлт. Естетичну оздобу печерам додають покриви ппсових прозорих рпнотонованих кристал1в на !хшх спнках. До таких, багатих св1тловими ефектами кристал1в. можна в1днссти нещодавно в1дкрит1. мало в1дом1 печерний лаб1ринт не подал ¡к с. Ниршв Зал1щицького району Терношльсько! области галерейш печери долини Чорного Потоку, лаб1ринтова печера "Скитська" на околищ с. Звенячин.
Серед ¡нших карстових утворень мальовнич1 пейзаж! формують численш карстов! л!йки та арки, виявлеш в околицях с!л Бабин, Группвщ, Дшстр!вка Кельменецького району Чершвецько! область грот у с. Хрещатик Заставшвського району Чершвецько! обласп, що дав початок ¡снуванню Свято-1оанно-Златоуспвського чолов!чого монастиря, гроти Галицько! спнки в Сокирянському райош Чершвецько! обласп, що мюцями переходять у системи невеличких печер ¡ ! шздрюватими спнками. Цше гроно таких печерок можна зустрпи у зал!снених ярах на захщнш околищ с. Волошкове Сокирянського району [21].
3.Л1ТОЛОГИНЕ Р13НОМАНГГТЯ ДН1СТЕРСЬКОГО КАНЬЙОНУ
Зважаючи на високу науково-шзнавальну та естетичну щншеть л!толопчного р!зномашття долини, важливим виступае його аналп як передумови для рекреащ!. Л!толопчний спектр пор!д, що в!дслонюються, надзвичайно багатий, особливо у сх!дшй частиш каньйону. Серед них можна знайти бшышеть генетичних груп осадових порщ - теригенних (глини, арпл!ти, шсковики, мергел!), хемогенних (ппси, хемогенн! та доломпизоваш вапняки) та б!огенних (вапняки масивш, грудкувап, рифов!, уламков!, оолпов!, долом!ти, фосфорити). Значним масштабам ! р!вню тако! науково-шзнавально! рекреащ! геолопчного зм!сту сприяе велика шлыасть ушкальних в!дслонень-розр!з!в у каньйош як яскравих наочностей лполопчного розма!ття. Кожне з них, зважаючи на свою величину (сотш метр!в висоти, шлометри довжини) та страто-л!то-р!зномаштшсть, е природним геолопчним музеем. Деяи серп, особливо палеозою (силуру та девону), що виходять на денну поверхню у каньйош, становлять стратотипи ярус!в ! взяп тд
охорону. Вони I виступають основними \псцями естетично-шзнавально! рекреацп.
Особливою мальовничютю та екзотичшстю ввдзначаються ввдслонення червонуватих та червоно-бурих шсковиюв нижнього девону, вио\п як подшьський олд-ред. Проверстки цих шсковиюв з'являються на гор1 розр1зу в селах Звенячин, Кострияавка Заставшвського району Чершвецько! облает, а дал1 на захщ у межах 1вано-Фрашавсько1 та Терношльсько! областей 1х потужшеть зростае до дешлькох сот мсгр1в. У цих шсковиках, шд назвою дшстерсько! серп. трапляються рештки панцирних риб, масов1 скупчення яких в1дом1 поблизу с. Устячко Залщицького району Терношльсько! области. За повнотою розргзу ! багатством викопно! фауни дшстерсыа виходи верхнього силуру та нижнього девону вважаються найповшшими в евт, тому - еталонш [9, С. 57].
4. ЕСТЕТИЧНА ЦППНСТЬ БЮТИЧНОГО Р13НОМАН1ТТЯ
Художньо-образно! довершеносп пейзажам каньйонних ландшафте Середнього Дшстра додае рослиншсть. Як св1дчать численш попередш досл1дження, масиви рослинносп, як правило, шдвищують естетичну щншеть ландшафпв. Саме рослиншсть та тваринний евп доповнюють ландшафт колористично та звуками, роблять ландшафт (поряд п шумом водних потошв) живим, тобто таким, який хочеться бачити чи перебувати в ньому. Очевидно, що таш ф1зюном1чш риси будуть найкраще сприйматись у теплий перюд року, що I визначае часову ор1ентащю для естетично! рекреащ!.
У склад! рослинносп Середнього Придшстер'я представлеш люова, степова, лучна { нав1ть субтрошчна чагарникова флора. Флора Середнього Придшстер'я багата на рвдюсш, сндс\пчш та рел1ктов1 види. Боташко-географи розглядають цей регюн як один п найщкавших рефупум1в ¿з десятками вщцв ¿з диз'юнктивним ареалом (основш ареали в Азп, Середземномор'!). Таш особливосп визначають ушкальшсть, р1зномашття флори I його естетичну щншеть для рпних за ландшафтними смаками споживач1в красот.
Люова рослиншсть у регюш зустр1чаеться пор1вняно невеликими масивами I займае у р1зних областях 14-17 % плопц. Л1сов1 масиви, зазвичай, неввд'емна складова мальовничих пейзаж1в узбережжя Дшстра, часом важко доступних, але естетично привабливих при подорожах водним плесом. Таш схилов1 (гпвденно! експозици та незначно! крутизни) ландшафта, залюнеш дубово-грабовими формащями, характерш для захвдно! частини каньйону, особливо для меандрових вузл1в. Приклад охорони таких люових формащй - державний ландшафтно-боташчний заказник "Облова (162 га) бия с. Добровляни Залщицького району Терношльсько! область де також окрс\п яруси формують кленов! та липово-дубов1 фиоценози.
Дубов1 теп з дуба скельного - екзотичш л1сов1 формацп, що зустр1чаються в Укра!ш лише в Придшстерському Подшлг Вони характерш бшыпе для гпвденно! частини репону. Зокрема, у Вшницьюй области вони зустр1чаються по схилах долини Дшстра I його доплгтв, ¡нод1 й на "стршких" - стшках, переходячи у чагарников1 форми. Таш дшстерсыа схилов1 чагарники вщзначаються р1зномаштшстю як традищйних для репону вщцв - глоду, бруслини терену.
свидини, калини, шипшини, лщини. так I нетрадищйних швденних - мигдалю степового, дерену, гордовини, клокички перисто!. Ц! своерцци "дшстерсыа" формацп можна побачити в Залщицькш д!бров! поблизу с. Шутроминщ та Об!жевському боташчному заказнику Зал!щицького району.
Високою естетичною приваблив!стю вщзначаються ! степов! угрупування, представ леш б!ля 100 видами рослинностг До них належать: ков ила, бруслина мала (релштовий вид), льон бессарабський, мшурщя дшстерська, молочай багатокол!рний, гвоздики, верошка, барв!нок, червона герань, айстра степова, чебрещ, горицв!т весняний, рокитник под!льський, таволга польська, тонкошг р!знобарвний, любка дволиста, ф!алка собача, з!рочник л!совий! звичайний, мальва круглолиста ! дволиста, миколайчики польов! або перекотиполе (бшя 10 видав), ваточник ас!р!йський (запах сто!ть на вщстат до 100 м). Гармоншна барвистють та ароматичне багатство степових схилових ландшафпв притягують рскрсанпв у теплий пер!од року в пошуках душевного затишку, позитивних емощй, в!дчуття свободи (у поеднанш з величшстю каньйону).
5.КЛИМАТ ЯК УМОВА ЕСТЕТИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ ЛАНДШАФТУ
Важливе м!сце в естетичному сприйнягп цшсно! картини ландшафту вццграе ряд юпматичних чинник!в та метеоролопчних елеменпв. Як правило, вони р!дко анал!зуються в гадабних досл!дженнях, хоча ! можуть нести самостшне естетичне навантаження чи формувати фон сприйняття. Так, зокрема, заруб!жш б!ометеорологи К. де Фрейтас, Д. Скот та Дж. Макбойль [1 ] при рекреащйшй оцшщ юпмату окремо вид!ляють естетичний аспект, до якого ввдносять стан неба, а ввдповвдно ! осв!тлення. А як стверджуе М. Гродзинський [11], освплешсть ландшафту впливае на сприйняття людиною конф!гуращй м!сць ландшафту, ввдстаней, перспектив, його об емносп тощо. Стан неба, що характеризуют режимом хмарносп, ¡стотно залежить в!д циркуляци. У даному випадку загальна картина циркуляци деформуеться складною геоморфолопчною будовою долини та р!зномашттям д!яльних поверхонь, що вщображаеться в особливостях м!сцево-долинно! циркулящ!. Пом!тним позитивним насл!дком таких особливостей в естетичному аспект! е збшыпена (на 20-25 годин) [15, С. 120] тривалють сонячного сяяння в пор!внянш з сум!жними територ!ями. Водночас, для дшстерсько! долини характерна значна повторювашсть хмарних дшв (близько 85 на рп<) [15, С. 122], що проявляеться у б!лышй частщ розияних сонячних промешв протягом дня. При такому осв!тленш, як стверджуе М. Гродзинський, ландшафт сприймаеться б1льш узагальнено, вимагае шдвищено! пластин нос л композищ! та и форм, але добре розр!зняеться кол!р предмслв, особливо блискучих фактур (в нашому випадку -водного дзеркала), яи пожвавлюють краевид ! зб!льшують контраст форм [10, С.41]. Шдвшцена ж частота безхмарного неба, пов'язана з мюцевою бризовою циркулящею, характерна для вузько! смуги (до 0,5 км) берепв Дшстровського водосховища [15, С.125].3 шшого боку, в цш д!лянщ долини у штш мюящ, в зв'язку ¡1 активним розвитком терм!чно! конвекци, зб!льшуеться ймов!ршсть опад!в значно! ¡нтснсивност1. Такий аспект, названий заруб!жними б!ометеорологами як ф!зичний, може знижувати ф!з!оном!чну виразшсть ландшафтов. На цю властив!сть
також може негативно впливати, характерш для цього регюну, тумани, але 1хня повторюв ашсть переважно зростае у холодний пер ¡од року. Однак, варто зазначити, що атмосферш явища й опади можуть створювати i своерщш фони естетичного сприйняття ландшафпв. Так, роса, серпанки, тумани, що з атмосферних явищ найчаспигс спостерйаються в долиш Середнього Дшстра у теплий перюд року, створюють щкав1 в1ддзеркалююч1 ефекти, додають ландшафту св1жосп (тако! нсоб\1дноТ шеля задушливих лпських ландшафтов).
висновки
Естетичш якост1 ландшафпв виступають неутшптарно-гумашетичною складовою рекреацшно! щнносп ландшафтов, адекватна ощнка яких вкрай важлива в епоху зростання естетичного значения "маскультурних ландшафтов".
Каньйонопод1бна долина Середнього Дшстра - ушкальний яскравий приклад фпюно\пчно виразного природного р1внинного репону, ландшафта якого можуть служити еталонами в npoucci формування ландшафтного естетичного смаку i отримання естетичного задоволення. Иого високу естетичну привабливють визначають складне вертикальне та горизонтальне розчленування рельефу, контрастшсть видимих поверхонь, наявшеть ушкальних експресивних форм (морфоскульптур) та фокальних об'екпв, багатство та екзотичшеть рослинного покриву i тваринного свт . що доповнюють та оживляють барвиспсть ландшафту звуковим та ароматичним р1зномашттям.
Значна складшсть будови долини Середнього Дшстра дае тдетави вид1лити наступш естетично-рекреащйно значим! компонентш ряди рпномашть: морфолопчш, л1тогенш, б1оторесурсш, кл1маторесурсш та антрошчш.
Естетичне значения мор(|)ологтчного та л1толопчного р1зномашття дшстерського каньйону пов'язане з наявшетю р1зномаштних схилових поверхонь (в тому числ1 i екзотичних дшстровських ctihok з ушкальними геолопчними в1дслоненнями), щкавих морфоскульптур (товтрових височин, травертинових i карстових форм) та елеменпв будови долини (особливо численних меандр), багатством печер та !хшм озлоблениям. Перел1чеш характеристики формують i дають можлив1сть спостер1гати мальовнич1 пейзажш панорами i далеш перспективи.
Художньо-образно! довершеносп пейзажам каньйонних ландшафтов Середнього Дшстра додае рослиншсть з своерщними скельними "дшстровсысими" формащями, колористично та ароматично багатими люовими. степовими та лучними угрупуваннями.
В естетичному сприйнятп щл1сно! картини ландшафту Bijirpac ряд юпматичних чиннишв та мстсорологтчних елеменпв, серед яких важливими i матимуть сво1 особливосп в долиш Середнього Дшстра рад1ащйний режим i режим хмарносп, атмосферш опади та явища.
Список liicpaiypii
1. de Freitas, С., Scott, D., McBoyle, G. 2004. A new generation climate index for tourism and recreation.
In Matzarakis, A., de Freitas, C.R., Scott (eds.) Advances in Tourism Climatology. Ber. Meteor. Inst.
Univ. Freiburg Nr. 12, p.19-26.
2. Walmsley D.J., Lewis G.J.. Human geography: behavioral approaches. London, Longman, 1987. xii +
195p.
3. Williams S. W. Tourism geography. Routledge UK., 2004. 212 p.
4. Андрейчук А., Помогайленко А. Дшстровський каньйон // Pi4KOBi долини. Природа - ландшафти - людина: Зб1рник наукових праць. - Чершвщ - Сосновець, 2007. - С. 27-46.
5. Благовещенский В.П., Гуляева Т.С. Ландшафтно-экологический метод оценки рекреационных ресурсов горных территорий // Ландшафтоведение: теория, методы, региональные исследования. Материалы XI Международной ландшафтной конференции,- М.: Географический факультет МГУ. 2006. - С. 87-90.'
6. Бучко Ж.1. Естетичш якост1 ландшафте у контекст1 використання та збереження гумашстичного ресурсного потенщалу репону: Автореф. дис. ... канд. геогр.. наук. - Чершвщ, 2002. - 20 с.
7. Бучко Ж., Дутчак М., Чернега П. Вщеоеколопчний шдхщ до вивчення ландшафтних комплексе // Ландшафти та сучасшсть: 36. наук, праць - Кшв-Вшниця: Ппашс, 2000. - С. 131-133.
8. Воловик. В. Ландшафте знавчий анал13 рекреацшних умов та pecypciB Схщного Подшля. -Автореф. дис. ...к.г.н. - К, 1997. - 24 с.
9. Воропай Л.И., Куница Н.А. Геолого-геоморфологическое строение Среднего Приднестровья // Воздействие гидротехнического строительства на природу и хозяйство Среднего Приднестровья: Сб. ст. - Л.: Изд-во ГО СССР. 1981.-С.9-15.
10. Гродзинський М.Д., Савицька О.В. Естетика ландшафту: Навчальний пос1бник. - К.: Видавничо-пол1граф1чний центр "Кшвський ушверситет", 2005. - 183 с.
11. Гродзинський М.Д Образ i ф1зюном1чшсть ландшафту // Ландшафти та сучасшсть: 36. наук, праць - Кшв-Вшниця: Ппашс, 2000. - С. 49-52.
12. Дутчак М.В. Природно-територ1альш комплекси Дшстровсько! долинно-р1чково! системи в межах Середнього Придшстров'я, 1х змши шд впливом гщротехшчно! системи. Автореферат...канд. геогр. наук: 11.00.01 / 1нститут географп НАН Украши. - Ки1в, 1994. -25 с.
13. Эрингис К.И. Будрюнас А.Р. Сущность и методика детального эколого-эстетического исследования пейзажей // Экология и эстетика ландшафта. - Вильнюс: Минтис, 1975. - С. 107-159.
14. Калашникова О.В. Пейзажеобразующее значение элементов ландшафтной структуры // Проблемы геологии и географии Сибири. Материалы научной конференции. - Вестник ТГУ. №3. -Томск, 2003. С. 90-93.
15. Киналь О. Особливост1 ктмату Середнього Подшстров'я // Науковий вюник Чершвецького ушверситету: Зб1рник наукових праць. - Вип.294:Географ1я. - Чершвщ, Рута, 2006. - С. 149-175.
16. Ковальов О.П. Географ1чний ландшафт: науковий, естетичний i феноменолопчний аспекта. -Харюв: Екограф, 2005. - 388 с.
17. Кусков А.С. Культурные ландшафты и туризм: эволюция концепций и представлений, пространство взаимодействия // География и туризм: Сборник научных трудов. Пермь: ПГУ, 2006. -С. 115-134.
18. Пащенко В.М. Землезнання. Кн. перша. Методолопя природничо-географ1чних наук. - Кш'в: Б. в.. 2000. - 320 с.
19. Природа Чершвецько! област1 / За ред. К.ГГеренчука. - Льв1в: Вища школа, 1978.-158 с.
20. Пузаченко Ю.Г., Дьяконов КН., Алещенко Г.М. Разнообразие ландшафта и методы его измерения // География и мониторинг биоразнообразия. - М.: Экоцентр МГУ, 2002. - С. 76-177.
21. Середне Придшстров'я / За ред. Г.1. Денисика - Вшниця: Теза, 2007. - 431 с.
Холявчук Д.И. Эстетично-рекреационные свойства ландшафтов долины Среднего Днестра.
Рассмотрен один с наиболее эстетически привлекательных равнинных ландшафтных регионов -днестровский каньон Определено главные природно-рекреационные свойства региона, что формируют эстетическое восприятие ландшафтов. Проанализировано эстетическое значение морфологического, литологического, биотического, климатического компонентных ландшафтных разнообразий на примере речной долины
Ключевые слова: долина Среднего Днестра, эстетическая ценность ландшафтов, ландшафтные разнообразия
Holyavchuk D.I. The estetic- recreational properties of landscapes of the Mudium Dnister valley.
Dnister canyon as one of the most aesthetic attractive flat landscape region is viewed. Main regional natural recreation properties which form landscape aesthetic perception are determined. Aesthetic value of morphological, lithological, biotic and climatic component landscape heterogeneities on the river valley example are analyzed.
Key words: Medium Dnister valley, aesthetic landscape value, landscape heterogeneity
Статья поступила в редакцию 25.07.2008 г
