CC BY
22УДК 911.3:061.2
ВЩОБРАЖЕННЯ РЕПРЕЗЕНТАТИВНОСТИ ЛАНДШАФТ1В В ЕКОМЕРЕЖ1 ТЕРИТОРИ ЧЕРН1Г1ВСЬКОТ ОБЛАСТ1
Федько С.Ф.
В ста™ проводиться анал1з ландшафтно! структури територи Чершпвсько! области розглядаеться питания репрезентативност! ландшафте в склад! екомереж! дано! облает! та пропонуеться введения додаткового бюцентру для розширення ландшафтного р!зномашття в склад! екомереж! дано! територи. Ключов! слова: екомережа, ландшафтне р!зномашття; моренно-воднольодовиков!, лесови давньоалкшальш ландшафта; репрезентатившсть.
ВСТУП
При формуванш природных ядер (бюцентр1в) скомсрсла основне завдання полягае у виявленш територш ¿з найбагатшим та краще збереженим ландшафтним та бютичним рпномашттям. Це природш ландшафтш утворення, що уникли ди трансформуючих чинншав рпного генезису I перебувають у ввдносно незмшеному сташ, переважно на непридатних для використання тсритор1ях. або на площах, яи екстенсивно використовуються, чим I зумовлене 1х "остр1внс розмщення на т.и >\п не них ландшафт1в|2. 4].
Основним завданням дано! статп е анал1з ландшафтно! структури територи Чершпвсько! обласл та ключових диянок (бюцентр1в) для виршення питания - чи достатньо представлене р1зномашття ландшафтов у склад1 екомереж1.
1. МАТЕР1АЛИ ДО С Л1ДЖЕННЯ
Загальна площа лгав у межах Чершпвсько! обласл становить 655 тис. га (20,5%). Рослинний св1т нараховуе бшыпе 1000 вщцв судинних рослин (18,5% ввд загальноукрашського), тваринний свп - бшыпе 40%. Природно-заповщний фонд на 2005 рис станов ив 649 об'екпв загальною площею 218470 га [7]. В Чершпвськш обласл ядрами скомсрсла виступають територи, яи характеризуются значним заболоченням, люислстю та зниженою родючютю групп в. що призвело до часткового !х використання у народному господарствк Щ територи мало заселеш, а шлыасть оаб в населених пунктах не перевищуе 1500-2000 [7]. Тому щ поселения не являються перешкодою для мйрацп бюти в бюцентрах.
2. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТА IX АНАЛ13
Як показав аналп ландшафтно! структури територи Чершпвсько! облает! в !! межах сформувалось 13 вид1в ландшафпв (рис.1), яи в1др1зняються за ландшафтним та бютичним р1зномашттям [1, 5, 6].
Зональш ландшафта за генезисом подияються на 3 основш групи (табл.1) моренно-водно-льодовиков1, лесов! давньоалкшальш та алкшальш р1внини, що обумовило формування таких груп морфоструктур ландшафпв.
В1ДОБРАЖЕННЯ РЕПРЕЗЕН ТА ТИВНОСТ1ЛАНДША Ф TIB В ЕКОМЕРЕЖ1..
Для групи моренно-льодовикових ландшафтов характерними являються таю су б дом] наш i-it урочища; моренш гряди, пицаш горби га котлов ини чаидрових piß китг болотю котлов ини евтрофинх. мезотрофних та мезоевтотрофних бон ¡т. забол оче н I та лучно-болотш долин и малих рнок, дави! прох)дш долини ¡6]. Дана група ландшафтов ^находиться в межах Чершгтсъкого Полгсся (на гавшч вi д Десни) та центрально! частини Новгоро д-С ib ерського Полдсся (див. рис. 1 та табл,. 1),
Характерною рисою дано! групи е наявшсть карстов их форм рельефу (карстош воронки, кари, мжрозападини), денудащйних ос та ниш осадово - крейдя них nopin та лесов их "островю". ям поширеш в межах Нов город-Ciße рського Потсся [£], що формуе епеш1ф1чш невластгш! для эони природт крмплекСи i знпчно чб^льшуе ландшафт не i бютичне рпномангпвд.
Рис. 1 Картосхема ландшафтно! структу ри територп Чсршпвсько! облаетi j ] j.
Таблица 1
Легенда до картосхеми ландшафтнр! структуры 11. 6].
Види ландшафпв
Л lopeыно- водная ьодос, иков i píen ни и
1 Низовипи, шгосю, з дершвопщэо.'шетими, дерни пи ми глеевями, лучними лишними i сушщаними торф'яно-ЙгйШтяыими гр'лттаьти, гид пожщправними луками та ('пологами. з осядантш борами га суборами
2 Низов шш, горбието-шемов!, з дерново- середщю- га слибошдзолистими сушщаними грунтами, гид су борами.
3 Низовики, ropóneii, i йстанцями коршних крейдямих пор!д. з дерыово-середньошдюлистими шщано-сугшцаыими грунтамй^ гид с у бора vi и i сV дд броВ ами.
4 СлабохвЕпясл шщаш тераси, з дерновошдэвлисиши гратами тд «юйпвнмн i еюнаво-дубовимя тоами, з гтзгтними болотами
5 Алюв1адьш>заыдрои (шовини, хвиллеп, а нарекшими западинами, л дерново- слабо- i середньошдзолистши гшлшшми грумами. нереважно тд порами i ил'борами.
Лесов! pie ними
6 Лешв1 низовиин, розчленоааш, з сгрими i гсмно-егрими лшовими грунтами, дубово-сосновими сугрудками та дубовими дюровами.
7 Лесов i днзовини, поЙЕёгО-ХБИлясп, з чориоземами тшктвими ссредньо гумуеними. остртшши дубовыми та грабово-дубов ими Д1бровамд.
8 Лесов! Ш1С0ЧИШ1, с ил ьнороз ч леноваш ярами i балками, вршмнми до крейдягшх вщкладгв, ia шрими i гемно-ырими люовимм грунтами, ЛИПОВО-ДУ боВИМИ Та дубов ИМИ Л1сами.
Давя ьшлю eieuibmpieniutu
9 Пикши тераси. шйсКо-хвидяст! га горбнеть з дерпово- слабо- i середаьошдзолнстими тщаними грунтами. год остр ¡вними борами i еуборами, з НИ1НННИМН болотами,
10 Алюв1ально-эандров1 яизовини, хвилясп, .1 дерново-елабопшолиетими шяввими грунтами, шд су бор ами
11 Давш долгиш i слабодреноваш шноыши г черноземами таповями в пордианш з лучно-чориоземними солошдоватими грунтами i солончаками, р^зншравно-злаковими галофггними луками.
■ 1 Dcmkeiua рштвш
12 Пщаш ] суглинков! в заплавними дерновими фунтами шд вербняками i злаково-ршготравними луками
13 ПЛОСЮ 3 ауЧНО-ООЛОТНИМИ rpVIJOHMH не низових торфняках 3 чорнов1 льховими л нами, .ЛУЧ1 ю-болопюю роепиншепо. мешсрсеаш.
Крш того, в межах Нов го род-С ¡в ере ького Полкся е трупа ландшаф'пв лесов их ршшш, яка представлена Придсспянською еро:нйно-ден> дат иною височиною, де
ВЩОБРАЖЕННЯ РЕПРЕЗЕНТАТИВНОСТ1ЛАНДШАФТ1В В ЕКОМЕРЕЖ!..
субдомшантними урочищами виступають карстов 1 форми рельефу (карстов 1 воронки та кари), денудащйш останщ лесових "остров1в" та ероз!йш форми (яри та балки, врпаш до коршних крейдяних порщ) [5,6].
В люостеповш зош ландшафта лесових р1внин займають швшчну область Полтавсько! р1внини. Субдомшантними урочищами тут виступають ерозшш форми рельефу (яри та балки), блюдця та западини (див рис. 1).
Група давньоалюв!альних р!внин представлена в межах Чершпвського Пол1сся (межщлччя Десна-Дшпро), де субдомшантними урочищами виступають денудащйш останщ лесових остров1в, блюдця та западини, давш прохщш долини; та в люостеповш зош (в швшчшй областт Дшпровсько! терасово! р1внини), субдомшантш урочища - суфозшш западини, давш озерш западини, давш прохщш долини (див.рис.1).
Як бачимо, ва три групи характеризуются багатим ландшафтним р1зномашттям, що в свою чергу призвело до формування на територп обласп великого рпномашття сда(|)1чно-пдролопчних тишв м1сцезростань. Даш типи обумовили розвиток рпних вид1в б1отичного р1зномашття: болотних, лучних, чагарникових, степових та л ¡со в их [1,5,6].
В1дм1нносп в морфолог1чшй будов1 мають також фонов1 урочища представлених груп ландшафпв. Так, в межах моренно-водно-льодовикових р1внин фоновими урочищами виступають плосш (межир1ччя Снов-Замглай), пологохвиляетт (межир1ччя Снов-Смяч) та горбисто-хвилясп (Новгород-Ствсрськс Пол1сся) водод1льш поверхш, яи р1зко в1др1зняються за сво1м субстратом -моренами I сушсками, а на швшчному сход1 в межах Новгород-Ствсрського Пол1сся - карстовими породами (крейда) (див.рис.1).
Фонов1 урочища лесових р1внин представлеш плоскими та хвилястими вододшьними поверхнями в межир1чч1 Убщь-Снов-Десна; хвилястими I пологохвилястими в межах Придеснянсько! водно-ероз1йно1 височини та швшчно! обласп Полтавсько! р1внини. Грунтоутворююч1 породи дано! групи характеризуються одномаштшетю I представлеш лесов ими породами [1, 6].
В третш груш ландшафпв видаляються таи фонов! урочища: плосш, пологохвилясп та хвиляст! водод!льш поверхш. Грунтоутворююч! породи - шщаш, шщано-суглинков! та лесов! [1,5,6] (див.рис.1).
1нтразональш ландшафта алкшальних р!внини входять до складу скомсрсжт у вигляда сполучних територ!й та ¡нтсрактивних елеменпв (див.рис.1, рис.2).
В 2005 рощ Вщдшом екологи та природних ресурс!в Чершпвсько! обласп було розроблено проект скомсрсжт дано! територп [8]. За даним проектом, екомережа складаеться з 5 бюцентр!в (ключових територш), 5 б1окоридор1в (сполучних територш), 1 в!дновлювально! територ!! та буферних зон (див. рис. 2 та табл.). В таблищ 2 подано основш характеристики бюцентр!в, як визначальних об екпв екомереж!, за такими показниками, як б!отичне та ландшафтне р!зномашття; шлыастю територ!й та обекпв природно-запов!дного фонду, середовшцеформуючими функц!ями [3, 4].
Як видно з таблищ, карстов! форми рельефу, яи, як зазначалося вище е специф!чними для дано! територп, представлеш лише в межах Мезинського
бюцентру. в ландшафтах лесових р1внин. хоча карстов! форми також займають обширш територп в межах ландшафтов моренно-воднольодовикових р1внин Н ов го ро д-С 1 в с рс ь ко го Полюся. тож ми пропонуемо ввести Верхньодеснянську ключову тсритор1ю (мсжир1ччя Десна-Смяч-Вора), в якш ландшафтне р!зномашття представлене ландшафтами лесових р1внин. де фоновими урочищами виступають хвилясп I пологохвилясп вододшьш поверхш, а субдомшантними - карстов! форми (кари та карстов! воронки), денудащйш останщ лесових остров!в та ерозшш форми рельефу (яри та балки, вр!заш до коршних крейдяних порщ) [5,6]; а також ландшафтами моренно-воднольодовикових р!внин, де фонов! урочища - горбисп та хвилясп вододшьш поверхш, а субдомшантш - карстов! форми (денудащйш останщ крейдяних порщ та карстов! западини). Бютичне р!зномашття представлене полюькими трав'яними (осоковими, осоково-гшновими) та л!совими чорно вшьховими евтрофними болотами; в л!сових ценозах - дубово-соснов! та широколистяно-сосновими люами, а також березовими масивами на !х мющ. Тераси Десни зайняп шд вербняками та в!льшаниками в сукупносп з р!знотравно-злаковими луками. Природно-заповщний фонд складають таи об'екти: 5 пдролопчних заказншав, яи вщносяться до в!дносно великих та великих (площа б!ля 1000 га); 2 люових заказники (площею б!ля 400 га), пам'ятка природи загальнодержавного значения - "озеро Вадень" в заплав! Десни, де зростають релштов! види рослин та геолопчна пам'ятка природи - урочище "Погон" - висока крейдяна гора з лучно-степовим угрупуванням та рядом кальщоф!льних вщцв над р!чкою Десною [7].
Лтсов! заказники виконують грунтозахисну, водорегулюючу та протиероз!йну функцш, осшльки зростають на схилах яр!в та балок крутизною до 30", г!дролопчш ввдграють важливу роль у регулюванш водного режиму ! р!вня грунтових вод прилег лих територш (табл. 1).
В межах Верхньодеснянського бюцентру зустр!чаеться бшя 30 вид1в рослин, занесених до "Червоно!" та "Зелено!" книг Украши. Хоплося б в!дм!тити, що в межах даного бюцентру знаходяться осоково-гшнов! та очеретяно-г!пнов! угрупування, яи рщко зустр!чаються на територ!! Украши та недостатньо представлеш в межах и природно-заповщного фонду [6,7].
Запропонована ключова територ!я через Дшпровсько-Сновсько-С!верський б!окоридор з'еднуеться Сновською та Мезинською ключовими територ!ями (див. рис. 2). Навколо Верхньодеснянського бюцентру дощльно встановити буферну зону шириною 1-2 км. Природно-заповщний фонд даного бюцентру представлений середшми, вщносно великими та великими д!лянками, що значно шдвищуе спйшсть еталонних систем до антропогенного тиску. Тож ми вважаемо дощльним введения дано! ключово! територ!! в екомережу Чершпвсько! обласп.
ВЩОБРАЖЕННЯ РЕПРЕЗЕНТАТИВНОСТ1ЛАНДШАФТ1В В ЕКОМЕРЕЖ1..
Рис. 2. Картосхема реГюналыюТ екомереж! те ря тори ЧернЬтвськоУ облает! [8, автор].
Таблица 2
Структурой еле мент» екомережо [8. автор).____
№
Структурш елементи екомерсжт
Влас па назва елеменху
Площа. га
Ключой територц
ПС
Ключова територш ншцонального значения
Сновська
40249
2 К
Ключова терищтя ншдонального значения
Дншровсыса
30441
ЗК
Ключова терщ'орш на щепального значения
1чнянеька
64265
4К
Ключова територЁя нащонального значения
Мезинсьха
33950
5К
Ключова теригорш щсцевого значения
Можрнинська
87672
6К
Ключова територоя м1сцерого значения
Верхньодесни нсъка
32000
Сполучш територй
1С
Сполучна теритррш регшиалыюго значений
Дншровсько-Сиоо^ько-Овереька
225160
2С
Сполучна територ1я регионального значения
ДеснянЕька
278781
ЗС
Сполучна територщ репонального значения
Остерсько-1чнянсько-Роменська
84218
4С
Сполучна територ1я Пан-Свропейського "значении
Дншровська
73127
5С
Сполучна тдтатощя Пан-Свротейсысого значения
С новсь ко-Уда йська
257693
В1 д! говлюва лъш те ритор! I
1В | Винрв.повал. тдшгоргч нд цютлы-юго лшчеиня
Замглай
19633
Буфера зони
1 н теракт ивш сасмс! 11 и
Таблиця 3
Аналп ключових територш скомсрсжл Чершпвсьюн облает! за ïx основними функщями.
№ Ключое i ôl&HKti Бютичне ргзнамашття Ландшафты? ршамашття Природно-■janoniduiiù фонд Ссредовище-фармутча Mû Культурна функцм
1 2 3 4 5 6
i f иОнСьма t. ^аСнак! .пси; hi'рбпики та eLibu/amiKU, лука piiHontpaeHO-злаков! в запиавах ( 'нову та ногп приток; fit ri емна rumiçbKÏ .aieoui евтрофчг. Лксу'гпеорююч! породи сосна звичайна, березы бородавчаста, оепка, ei.nbxa кчейка. Monci 11 ю-волно; и»олопи к она DÎBHHHa: «¡юнаки урочища: слабко хвняяст/ водод/льт i lofiçpxitî; б домшантш горби, laitdpti,терски р- (. мое. Kapnunasi* 17, Mini - t. середш S, ttià носно велик! i, sсъого 27, 1 i дро. ю,'!чна. грунтозахш на, ОЗдОрОвЧа, рекрещпта.
7 Днтроеська Дубйео-cocnoei та iиироколистяио-соснriei .tu n; болота na iichKÎ трав wni {осоково-и оков! ma лучно-бОЛОМН!). . Псоутворююч! породи - сосна зеичаича, береза бородавчаста, втьха клейка, дуб звичайтш. Морен во-воднольодовн кова piBHHua,- фонов! урочища: плоек! та хтишСпи' водод>льш noeepxHi; субаомишти. денудацШш oemaniji лесов их острое! а, древни долина "Звмглай ", Карликов! 7, май u, cepediti (\ sJàuocuo велик! - S, всього is. Пора ю ччна, Грунтозвхисна, рекреациша.
з ¡чнянсъка Дубае!, дубово-сосновг та итроксчшстяиа-СоСпов! .tien: вербняки та «льшаники, луки рпнотрав» о-злаков/ в заплав! р. Уйан та П приток. Лкоутворюю 4Î породи - сосна з/шчаииа. береза бородавчаста, сигъха клейка, дуб звичайтш, липа серцелисна, осика, ясен, граб, кпен. Лесом pÎBHHHH; фотюв! урочища: minifMïi XKWiHcmi mu и:нk'ki eoàodi.shui поверхhî, субдомшаЕгпи; давнъотерш акумулят iteui pieiiuiiii, суфсппш ашиОини, блтдця, epmiimi форма рельефу (яри та балки). Карликовi 2. май 1, cepedui 2. eiдн оси о велик! 3, всъого -11, Пдрачогпша, i) jynmO:iaxiii на. оздоровЧ11. рекреациша
4 Мезинська Дубоео-COCHOei та JTeconi pÎBHHHH; фотгов! Карликов! 0. Пдрачогоша,
итрокочиснтио-соспов! л ¿Си, урочища; ikxkk'o хешяcms Masi 1. s) jyumO iaxuc на.
ВЩОБРАЖЕННЯ РЕПРЕЗЕНТАТИВНОСТ1 ЛАНДШАФПВ В ЕКОМЕРЕЖ1 ТЕРИТОРП ЧЕРШПВСЬКО! ОБЛАСТ1
вербняки та (яльшачнки, луки pi3H отрави о- злаков! н 3cuvtaetp. Десни та if приток . Псоутиортю'й nopûùu - СОСиа звичайна, береза бородавчаспю, eùibxa кяеНка, дуб звичайнип, wie серц&пкна, осика. r.ooooi:thin ntxn'pxiti; субдомшантш; денудацШш останцг лес wit* <x-mpatnc, карстов! формы рельефу (воронки), epoiiùHi форма 'яри та бачки). серед hi 4. eidHOCHO велим 4. всьО.'О 9. рекреацНию
Lï Ч\жр\чеш-ъ-ка Дубов'хоенов! та широкаиктяно-сосн оел /«и; камппекс евтрпфпи* 4a¿apriuKOtiiix i осокових úanm ям справжмх .тук. .'Псоутеорююч! породи - сосни чеичайий, öepi'sa бородйечаСта, <:i:t>A-a клеша, дуб звичайний. Давльоа легальна рншнпа. фоном > рочища; пчосю та xt;i t txemi naàaàti ый nodÊpxiii; É>flOMÍHQHTHÍ: eaioei форми рельефу (дюни, rrícKtt, ufo розв)ваються), naù'sûnstùtsni тераси „ Juirtpa та, Чесни. Карлик/т 6, мал i 2, середн! 0, eiàuûcuû велик! -> велик; - ! е,с boro ! 1. Пдраажчпа, Грунтозахисна, рекреацНищ
б Верхньо-деаянська ümichki трав'яш ((коков! то tKOKOso-i'imuH») та л icon i чорло eùibxoaî евтрофш болота; лicoei ценоз и дубово-соснос! та широкояистяао-cocnoei лки, Gepe'fOvi маснеи на ыс Mícijí; вербняки та вмъшанники в сукупност! i рпнотравно MûKtXiiLUii Луками на mepùCax Лесин. JkcoBà piuitniia. фонов] урочшца. xeiwtçmi i пола 'охви wmi вододмьт noeepxni; субдомшати1,' карставг форма (кари та воронки), deJiyàaifiîiHi останц! лесовш oempoeie nia epomini форма рельефу 'яри та банки). Mopei ] [ ю-воде юл ыэдовн кова pÍBiiHEia, Фоегош урочища .opóncmi та xemaemi tu.tàtiôi'tbHi nmepxtst, субдомшаЕггш Kapcmoet формы (денудацпш ocrtiamfi крендшшх nopió та карстов! чападини). \ltui 2, cepedni 3, eiÔHOCHO велим sr велик! - 2 всъого 9. 1 '¡драчог^чна, rpyumowxuçua, рекреацшна.
* - Гродзинський М.Д. Основи ландшафтно! екологи.
висновки
Таким чином, для створення оптимально! структури скомсрсжт областт необх!дно ключовими територ!ями охопити Bci групи ландшафтов, а в них - основш зональш типи, тому вважаемо за необхвдне:
1. ввести Верхньодеснянську ключову територш;
2. провести детальне ландшафтне картографування ключових територ!й та повшстю розкрити Bci функц!! кожно! територп;
3. провести повну ¿нвентаризащю природно-заповвдного фонду в межах ключових територш i встановити !х ввдповвдшсть до вимог "Всеевропейсько! стратеги збереження бютичного та ландшафтного р!зномашття",
4. уточнити меж! сполучних територ!й та буферних зон;
Щ розробки дозволять створити оптимальну структуру екомереж! територп Чершпвсько! обласп.
Список мтсратури
1. Атлас Черниговской области / Под ред. Маринина A.M. - Москва, 1991. - 47с.
2. Всеевропейська стратепя збереження бюлопчного та ландшафтного р1зномашття. - К.: М1жвщомча координацшна комгая з питань збереження бюлопчного та ландшафтного р1зномашття, 1998. - 52 с.
3. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтно! екологи: Пщручник. - К.: Либщь, 1993. -224 с.
4. Гродзинський М.Д. Шзнання ландшафту: мюце i npocTip : Монограф1я. У 2-х т. - К.: Видавничо-пол1граф1чний центр "Кшвський ушверситет", 2005. - Т.2. - С.63-76.
5. Ландшафты (Серия "Природа украинской ССР"). - Киев: Наукова думка, 1986. - С.30-68.
6. Маринич О.М., Шищенко П.Г. <Кзична географ1я Украши: Пщручник. 3-те видання. Ки1в: «Знания», 2006. - 511 с.
7. Природно-заповщний фонд Черн1пвсько! област1 / Пщ ред. Ю.О.Кариенка - Чершпв, 2002, 240с.
8. Програма формування нац1онально! еколог1чно! мереж1 в Чершпвськш област1 на 2005-2015 роки. - Черншв: Держуправлшня екологН та природних pecypcie в Чершпвсьюй област1. -2005.-Юс.
Федько С. Ф. Отображение репрезентативности ландшафтов в экосети территории Черниговской области.
В статье проводится анализ ландшафтной структуры территории Черниговской области, рассматривается вопрос репрезентативности ландшафтов в составе экосети данной территории и предлагается введение дополнительного биоцентра для расширения ландшафтного разнообразия в составе экосети данной территории.
Ключевые слова: экосеть, ландшафтное разнообразие; морено-водноледниковые, лессовые, древнеалювиальные равнины; репрезентативность.
Федько С. Ф. Ввдображення репрезентативное^ ландшафпв в екомереяа територп ЧершпвськоК область
In the article the analysis of Chernigov area landscape structure is spent, the question of representative landscapes in structure econet of territory is discussed and the introduction of the additional biocentre for expansion of a landscape variety in econet structure of this territory is offered. Key words: econet, landscape variety; maraine-outwash, loess, alluvial flats; the representative.
Статья поступила в редакцию 25.07.2008 г
