CC BY
11УДК 911.2:551.4
ДО ПИТАНИЯ ОПТИМ13АЦИ РЕПОНАЛЬНОТ ПРИРОДООХОРОННО-ЕКОЛОГМНОУ МЕРЕЖ1
Бережний В. А., Iгнатьев С.€., Черваньов 1.Г.
Запропоновано модель покроково! оптим1заци природоохоронно-еколопчно! мереяа субрегюнального просторового р1вня, котра забезпечуе покращення доступное™ всередиш мереяа (зв'язнскш) та вщносно будь-яко! точки територи (щшьност1). Модель верифжована автором на приклад! територи Куи'янського району Харгавсько! области
Ключов1 слова: екомережа, оптим1защя, зв'язшсть, щшьшсть, Харювська область.
СТАН ПРОБЛЕМИ. Натепер серед гсогра(|нв ¡снуе илька точок зору щодо способу оргашзацп еколопчно збалансовано! територи. Краща чи прша планувалъна орган1заг{1я територи, зокрема наявшсть чи ввдсутшсть природного каркасу еколог/чног безпеки територИ натепер розглядастъся як еколог/чнгш чинник / фактор еколопчно! безпеки. Ця позищя, на думку проввдних украшських гсогра(|нв В.О.Бокова, О.Г.Тоггаева. також автор1в колективно! монографи «Перспективы создания единой природоохранной сети Крыма» е сусшльно-географ1чним ввдображенням тдход!в до створення природних каркаав еколопчно! безпеки: у кожному регюш необх1дно поеднати дв1 терищлальш структури -екомережу \ каркас техногенних навантажень, поеднати не мехашчно, а достатньо оргашчно та рацюнально [4]. У такому сежл виглядае суттевим спос1б оппсшзаци еколопчно! мереж1 як каркасу ращонально впорядковано! \псцсвост1.
МЕТА ДОСЛ1ДЖЕННЯ. Автори мали на мел покращити доступшсть територи щодо об'екпв природоохоронно-еколопчного каркасу та забезпечити бшып високу щшьшсть \ ]:нвно\пршстъ розподалу екомереж1.
Для досягнення мети авторами створено проект найбшып ведомого регюнального об'екту екомереж1 - Осюльського природного коридору, здшснено покрокову оппсшзащю дшянки екомережц прослщковано на \псцсвост1 й проанал1зовано результата модельного експерименту.
ЗМ1СТ ДОСЛ1ДЖЕННЯ. Регюн знаходиться у вузловш частит трьох природних коридорш загальнодержавного значения - субширотного Галицько-Слобожанського (шсостепового) та двох прщлчкових -Слвсрсько-Донсцького субмеридюнального й Оскшьсього меридюнального [1]. Останш обидва е \ г \ ж дс ржав ними з РФ. У вузл1 названих коридор! в знаходиться Слобожанське природне ядро, де утворюеться Придонецький природний регюн загальнодержавного значения. Куп'янський район складае швшчно-схвдну периферш цього природного регюну.
СТРУКТУРН1 Й ФУНКЩОНАЛЫП ВИМОГИ Екомережа - це особливим чином упорядкована територ1альна система, що утворюеться сукупшстю мюцеперебувань, ф1зично \ функцюнально пов'язаних пом ¡ж собою у простор! природних ! антропогенних ландшафта, що мають особливу щншсть для збереження
ДО ПИТАННЯ ОПТИМ13АЦП РЕПОНАЛЬНО!.
бюлопчнйго рвномашття. тдтримання батане 1 в геосистемно'] 1 ексш0пчн01 регуляцп середовища життя.
ПРОЕКТНА СХЕМА
осмльського сиропного коридору 11500 ооо ушам позначен«
Природ ник ре-пом
ГТрмрсдн! повтори
Га I Оювани'^и и В Сверни ■/
.. ЕяпжпчУьга-
41 • .VI Г'И
игу+юю па-
_. > -1И и!
19
аяиммь
0сплъш»гт> природного сор ив ору
1 сийгопршигишт
I 1 >МТ| фгФДу
^ земгиаоАногофмдг'
Гф|ф4Д№<}ЙГОВ4йНОГО фонду, щ; в ключей! до
"'"] а в «мерена
и,с для
21 "Тлв^ята 1.Ц<«" «Тит
21 «ч ИИЩПЛИ^ М *1«
73 "И**1ИИ«мг»и«Г
82 V I Я»ГВ1> в> 1 -к»
35 ТпяЛЛМп"
У5 ' 11.»|» .
142 ^м*
144 Тлчиршплв"
М 'Г..
иж«
НИК Н1.1
ис«
НПО
м
Ц~ДотГ М.Щ>
27 Т»т1К" И
23 ЧИШИТ ИТ1*
Ш -Л ■ 11 1 Ж1-
роли ».-1»ии*
РЬВМ .4 ." и* й
2 '''три'г ииын
3 ' и*Г.й |
ЛММИНЯ (Щ^ЧМь
22 М^ЦАММЙ ИГЖ* у ии]1*МН
1Ч1Ш ВАЙИН Ш Ч
ИЛинчам' >1М1НН|Н11Л<«>Г|| 10*— | I И И м* шли) УЬ|М»|* I
Псгамим якяаиуш
Рис 2 ГТроектна схема Осюльсыдаго природного коридору Склав СЛгнатьев, 2004
Певш фрагмента екомереш Внконують функци ландшафтного 1 бюлопчного ркшомашття, шип с еталошшми й ушкальними, однак для ейршення стратег) чних
БЕРЕЖНИЙ В. А., 1ГНАТЬ6В С.6., ЧЕРВАНЬОВ 1.Г.
задач сколопчного балансу в субрегюш 1х недостатньо, бо ввдсутнш оптимальний просторово-функцюнальний зв'язок пом1ж ними. Одним з можливих шдход1в до виршення ще! задач! е модельно обгрунтоване доповнення сколопчного каркасу окремими штучно створеними елементами [2].
ЕИдиоввдно до завдань формування еколопчно! мерою в межах Хармвсько! области що виконуеться на кафедр! географ!чного мошторингу та охорони природи, авторами запропоновано модель иокроково! реал!зацп оптимально! структури еколопчно! мереж!, у котрш враховано просторове положения та ландшафтну структуру району.
ВЙХ1ДНА СТРУКТУРА ЕКОМЕРЕЖ1 ЗА РЕПОНАЛЬНОЮ ПРОГРАМОЮ. За Програмою розвитку територ!! Куп'янського району Харшвсько! обласл. що у природничому ввдношенш знаходиться саме на стику Л!вобережного л!состепу та Степу, межа котрих под!ляе його навшл, передбачено створити 16 об'екпв природно-запов!дного фонду (ПЗФ), що мають увшти до складу регюнально! ландшафтно-еколопчно! мереж! (рис. 2). Частка територш та об'екпв природно-заповвдного фонду зросте з 0,13 % до 4-5%. Але в умовах досить пцльно! освоеносп територ!! залишаеться невиршеною проблема поеднання об'екпв ПЗФ у цшену систему природоохоронно-еколопчно! мсрсиа (надал! -екомереж!). Виповино до рельефу територи та розшотлу земель за якютю. вона мае деревопод!бний характер, бо обмежена малопродуктивними землями р1чкових заплав ! балок, що завжди мають саме таку структуру. Натомють, жит ¡стоти -об'екти бюр!зномашття - навряд чи можуть поширюватися чи м!грувати такими складними й довгими шляхами. До того ж, деревогаотбна мережа обмежена у ввдношенш ландшафтного р!зномашття, бо не включае до свого складу плакорш м!сцевосп (рис. 2). Деревопод!бна мережа недостатньо ]:нвно\прно дренуе територш, не забезпечуе доступшсть до и елеменпв в1ддалених в1д сроийних систем диянок м!сцевост!. На Л1вобсрсжж1 такими е середньо-верхньочетвертинш тераси (особливо друга надзаплавна, що мае лише транзитний си к), а також привододшьш д1лянки плато. Тому виникае потреба створити штучш поеднання елеменпв деревопод!бних структур, щоб ця природна вада екомереж! була зшвельована.
ЗМТСТ ПОКРОКОВОТ ОПТИМТЗАЦТТ ЕКОМЕРЕЖТ. Автори знайшли спос1б надати екомереж! гратчасто! структури у вигляд! модел1 покрокоеоХ реал1за1{И еколог1'чно1 мереж/.
На першому ешат за ландшафтною картою й кос\пчним фотозшмком вид!лено ус1 дшянки, що перебувають у природному або нашвприродному сташ, а саме кор1нн1 природш територ¿альш комплекси (ПТК), серед них залипши природних лук ! пасовища, .пси (у тому числ1 л!согосподарського призначення), водш об'екти та водно-болотш упддя, ¡снуюч1 ! зарезервоваш об'екти ПЗФ, Вони е первинною основою майбутньо! еколопчно! мереж! ! приурочеш до долинно-балочних ландшафпв, тобто мають дендритопод!бну тополопчну структуру. За тако! структури м1ж будь-якими двома и точками ¿снуе лише один шлях перемщення (найчаепше досить довгий), що не сприяе м!шм!защ! м!гращй б1оти та поширенню б!ор!зномашття.
На другому крои! видшено територ!!, що здатш просторово поеднати зазначеш коршш ПТК в единий еколопчний каркас через вододальш масиви (таким чином у модели формуеться граф замкненого типу). В межах таких територш бюкоридорами
ДО ПИТАНИЯ ОПТИМ13АЦН РЕГЮНАЛЬНО)'.
можуть частково виступати полезахисш .licoBi смуги, а також певш антропогенш ландшафта. Haja.ii (кроки 3, 4) здшснюеться подальша оптишзащя мереж1 з метою збшыпення взаемно! доступности и структурних слсмснлв. а також поступового р1вном1рного охоплення нею yciei' територи. що врепт решт е стратепчною задачею природоохоронного менеджменту, за [3].
ВИСНОВКИ. Пор1вняння вихвдно! деревошотбно! скомсрсла та II шдсумково! гратчасто! модел1 св1дчить про наступне:
екомережа набула принципово ¡ншо1 то поло пч hoi конфйурацп: була деревопод1бною, натомють стала градчастою;
суттево зросла доступшсть по Mi ж ключовими елементами скомсрсла (перш за все об'ектами ПЗФ);
серед и елеменпв з'явились ландшафта плакорних i схилових \псцсвостсй. що мають специф1чну структуру й ввдмшний в1д долинного склад бюти; отже, збшьшилось ландшафтне й бютичне р1зномашття;
суттево зросла «дреновашсть» територи екомережею, що сприятиме у подалыпому загальному покращенню стану навколишнього природного середовища у субрегюш.
Куп'янська державна районна адшшетращя прийняла покроково оптимповану модель екомережа для II експертизи i подальшого вплення. Кафедра географ1чного мошторингу i охорони природи Харшвського нащонального ушверситету ¡м.. В.Н.Караина сгаотваеться використати оптим1зовану екомережу для оргашзацп и мошторингу, зокрема, в1дстежування самовщновлення кваиприродних ландшафпв. Останне мусить ввдбутися поступово завдяки обмеженню i'x господарського використання й щлеспрямованим зусиллям на ввдновлення й утримання в надежному сташ в1дпов1дних д1лянок м1сцевосп.
Список liicpaiypii:
1. Нац1ональна допов1дь Украши про гармошзац1ю життед1яльност1 сусп1льства у навколишньому природному середовищ1 /Довюлля для Свропи. Матер1али сам1ту кра1н Свропи,- К.: 2003. Електронний ресурс.
2. Перспективы создания единой природоохранной сети Крыма. Симферополь: Крымучпедгиз, 2002.
3. Пространственно-временной анализ в территориальном менеджменте: Учебное пособие Боков В.А., Тимченко И.Е., Черванев И.Г. и др. Симферополь: ТНУ, 2005.
4. Тшниев О.Г., Платанова Л.П., Шашеро A.M. Концепщя каркас1в еколопчно! безпеки кра1н i perioHie як сучасна парадигма географп. /Украша та глобальш процеси: географ1чиий BHMip. IX з"1зд УГТ. К,- Чершвщ. 2004.
Бережной В. А., Игнатьев С.Е., Черванев И. Г. К вопросу оптимизации региональном
природоохранно-экологической сети. Предложена модель пошаговой оптимизации природоохранно-экологической сети субрегионального пространственного уровня. Модель верифицирована авторами на примере территории Купянского района Харьковской области. Ключевые слова: экосеть, оптимизация, связность, плотность. Харьковская область.
f'.A. Berezhnoy, S.E. Ignat'yew LG. Chervanet' To the problem of optimization of the regional environment-ecological network.
The model of incremental optimization of environment-ecological network at sub-regional level was proposed. This model was verificated on example of Kupyansk district of Kharkiv region, Ukraine. Key words: environment-ecological network, optimization.
Статья поступила в редакцию 25.07.2008 г
