Научная статья на тему 'Природні ландшафти лесових "островів" Чернігівського Полісся: антропогенні трансформації'

Природні ландшафти лесових "островів" Чернігівського Полісся: антропогенні трансформації Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

CC BY
156
26
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЛАНДШАФТНА СТРУКТУРА / ГРУНТИ / АНТРОПОГЕННі ЗМіНИ / ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Аннотация научной статьи по биологическим наукам, автор научной работы — Яковенко О.I.

У статті автор розкриває особливості розміщення та характеристику ландшафтів лесових "островів" Чернігівського Полісся; подає інформацію щодо аналізу господарського використання даних ландшафтів та їх трансформації.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Природні ландшафти лесових "островів" Чернігівського Полісся: антропогенні трансформації»

УДК 911.5 (477.51 )+504.54

Яковенко О.1.

ПРИРОДЫ ЛАНДШАФТИ ЛЕСОВИХ "ОСТРОВ1В" ЧЕРШПВСЬКОГО ПОЛ1ССЯ: АНТРОПОГЕНН1 ТРАНСФОРМАЦМ

У стагп автор розкривае особливост1 розмщення та характеристику ландшафте лесових "остров1в" Чершпвського Полюся; подае шформащю щодо анал1зу господарського використання даних ландшафте та 1х трансформаци.

Ключов1 слова: ландшафтна структура. Грунта, антропогенш змши, природокористування

В ландшафтшй структур! Чершпвського Потсся кр1м дом1нуючих ландшафтних комплеюлв полюького типу (вони займають близь ко 63% плопц регюну) знание (до 18%) поширення мають ландшафтш комплекси з люостсповими рисами, властив1 так званим „лесовим островам". Щ ландшафтш комплекси в Чершпвському Пхшссл трапляються фрагментарно [7]. Вони найбшыпе поширеш на швшч в1д Десни смугою та утворюють Михайло-Коцюбинський, Рткинсько-Чершпвський, Седшвсько-Тупшпвський та Березнянсько-Менсько-Сосницький лссов! острови. "Острови" рпш за площею та орограф|чно вини вад оточуючих мюцевостей I в1др1зняються переважанням привододшьних хвилястих лесових р1внин. розчленованих верх1в'ями ерозшно! мсрсла. та лесових еродованих р1внин з власною системою яр1в I балок.

Грунтоутворюючими породами тут е лес I лесовидш суглинки шскувато-крупнопилувато-легкосуглинкового I шскувато-легкосуглинкового мехашчного складу.

Залежно ввд рельефу \псцсвостк процсслв. карбонатносп ¡. мехашчного складу грунтоутворюючих пор ¡д. а також шших фактор1в утворились слр1 л1сов1 грунти та чорноземи ошдзолеш I чорноземи глибош малогумусш вилугуваш

Чорноземи глибош малогумусш вилугуваш поширеш виключно на територп Березинсько-Менсько-Сосницького лесового острова. Що ж до чорно!С\пв ошдзолених, тсмно-слрих. с1рих I св1тло-слрих ошдзолених гругтв. то вони розповсюджеш на ус1х лесових островах Чершпвського Полюся.

Поряд ¿з с1рими люовими грунтами та чорноземами в межах Ршкинсько-Чершпвсько та Седшвсько-Тупшпвського лесових остров1в на терасах болота Замглай (в минулому р1чища Дшпра) I понижених елементах поширеш слр1 ошдзолеш солончакувап I лучш карбонатш солончакувап грунти.

В агроном1чному ввдношенш грунти лесових остров ¡в е найродючшими грунтами Чершпвського Полюся. Вони мають 3,6—1,78% гумусу, бшып насичеш основами та бшып задовшьш ф1зичш властивосп.

3 XIX ст. на територп досл1дження штенсиф1куються ва види антропогенного впливу, яш були до цього, I з'являються нов1 [2]. Коршш .пси тут майже зведеш, болп I луюв мало; залижет яри та балки використовуються як с ¡но кос и та пасовища. До найбшып пом1тних змш приводить землеробство 1 в XIX ст.

ЯКОВЕНКО О.1.

починають проявлятися наслвдки екстенсивного використання природного потенщалу геокомплеюлв для сшьськогосподарських потреб.

Анал1зуючи статистичш матер1али шнця 19 стсшття ми встановили, що орш земл1 ввд загально! плопц упдь на територп наших досл1джень займали вже бшыпе 50-60%, а лпсцялги (Березинсько-Менсько-Сосницький та Михайло-Коцюбинський лесов1 острови й близько 70%.

До знарядь пращ для обробпку грунту в межах лесових осгров!в використовували, кр1м литовсько! „сохи", московсью одношнки-сохи, зал1зний плуг Вржесинського та малоруський плуг [7].

Малоруський плуг на кшець 19 ст. все бшыпе випснявся в Сосницькому повт. оскшьки тут були I бшып родюч1 Грунти, але I бшып важш для оброб1тку чорноземш Грунти.

Складов! частини сохи, що рашше були дерев'яш почали виготовляти п зал1за. Багал землероби використовували також „сошники" 31 стальними краями. Змши в конструкцп сохи залежали ввд ф1зичних властивостей грунлв. На шщаних грунтах запчастини були дерев'яш, а на суглинистих - зал1зш. Така змша в конструкцп засоб1в оброб1тку земл1 привела до швидшого розорювання значних площ придатних земель.

В друпй половиш 19 стол1ття ввдбулися також змши з використанням тварин як тяг лов 01 сили для запрягания в соху I плуг. Кшь випснив майже повшстю вола. Крш того двоконка замшила упряж сохи з трьох 1 чотирьох коней. Плужна упряжка також регресувала: замють двох та трьох пар коней почали запрягати тршку. Одшею з причин цих змш було межування, яке проводилося в той час. Межуванням передбачалося зменшення вдв1ч1 пасовищ, а коням потр1бно менше папп шж волам. Також шшою причиною була й повшьшсть обробт<\ при упряжщ волами [8, 12].

Способи оброб1тку земл1 також рпнилися в залежносп ввд якосп грунту та особливостей сшьськогосподарських культур.

Розорашсть земель за XX ст. майже не змшилася. Але зм1нився характер с/г впливу на природу, що пов'язано, насамперед, з хшпащею. мехашзащею сшьського господарства [2].

Для бшып детального аналпу змши ландшафпв ми в процеа досл1дження застосували Г1С-програму I створили на комп'ютер1 ландшафтну карту д1лянки на сучасному еташ, а також використовуючи вшськово-топогра(|ичш 3-х верстш карти (1889-90 рр.) - картосхему ландшафтно! структури стол1ття тому, визначили плопц та довжини контур1в ландшафтних урочищ в сучасшй та давшй (стол1ття тому) структур! ландшафтов.

Метричний анал1з р1зночасових картограф1чних матер1ал1в та створених нами ландшафтних карт окремих лесових остров1в (Березинсько-Менсько-Сосницького) показав, що за майже стсштнш про\пжок часу (з шнця 19 ст. до нашого часу) збшышшися плопц урочищ надзаплавних терас (збшышшася частка вщлвняних терас), { частково зменшилась площа урочищ ерозшних форм рельефу та заплав (таблиця 1).

ПРИРОДН1ЛАНДШАФТИ ЛЕСОВИХ "OCTPOBIB" ЧЕРШПВСЬКОГО .

Зменшилися довжини kohtypiß bcíx урочищ, але найбшыпе (бшыпе нк в три рази) зменшилися довжини контур1в ерозшних форм, отже зменшилась

розчленовашсть рельефу територп ключовсн дшянки.

Таблиця 1

Площа та довжина KOHTypiß урочищ ключово! д1лянки

Урочища Сучасна структура ландшафлв Структура ландшафлв стсшття тому

Площа, км' Довжина KOHTypiß, км Площа, км° Довжина KOHTypiß, км

надзаплавних терас 74,45 147,1 72,53 181,9

западин 0,31 3,43 0,1 1,79

заплав 15,04 78,1 16,5 97,3

ерозшних форм 4,76 72,4 5,43 121,34

Bei щ змши вибулися як насл1док над\прного сиьськогосподарського освоения людиною територп ландшафпв i розорювання нав1ть ерозшних форм рельефу.

Вплив господарсьюл д1яльносл на ландшафта лесових остров ¡в Чершпвського Полюся повиьно. але невпинно з часом зростае, призводячи до розвитку в них негативних природно-антропогенних, переважно деградащйних процсслв (площинного змиву. збшыпення западин i т.д.).

Список liicpaiypn

1. Армашевский П., Геологический очерк Черниговской губернии: / с картой и 5-ю таб. рис./ - К., 1883.

- 139 с.;

2. Барановська О.В., Ландшафтно-еколопчний анал1з територп Черншвсько1 обл..: Автореферат дис...

канд. географ, наук. 11.00.01 / HAH Украши, 1нститут географп. - К., 1997. -24 е.;

3. Бойко G.I. Агровиробнич1 особливост1 Грунт1в Чершг1всько1 област1 та заходи по пщвищенню ïx

родючост1. К., 1963

4. Гл1бко H.I., Геолопчн1 та геоморфолог1чн1 умови грунтотворення в Чершпвсьюй област1, 36. «Труди

геогр. ф.ту Кшвського ун-ту», т.2, 1953.

5. Закревська Г.В., Геолог1чний та геоморфолопчний нарис Черн1г1вського Пол1сся (]\иж pp. Десною та

Дшпром). - К.: Вид-во укр. АН, 1936. - 188 с.

6. История городов и сел Украинской ССР. Черниговская область - К.: УСЭ, 1983. - 814 с.

7. Маринич О.М., Украшське Полюся. К.: Радянська школа, 1962, - 168 с.

8. Материалы для оценки земельных угодий, собранные Черниговским статистическим отделением

при губернской земской управе. Т.13 Сосницкий уезд. Сост. Е.С. Филимонов. - Чернигов, 1884. -206 с'

9. Мирчинк Г.Ф., Послетретичные отложения Черниговской губернии и их отношение к аналогичным

отложениям Европейской России. - М., 1925, - 188 с.

10. Материалы по географии и статистике России. Черниговская губерния. Сост. М. Домонтович. Спб.

1865.- 685 с.

11. Петренко О.Н., Зарудная Р.Ф. Современное состояние ландшафтов Черниговской области и использование их ресурсов // Социально-экономические функции ландшафтов и состояние экосистем. - Тез. докл. областной науч.-практ.конф. - Чернигов, 1987. - с. 10 - 12.

12. Русов A.A. Описание Черниговской губернии. Т.1-2. Узд. Редакции «Земского сборника Черниговской губернии» - Чернишов, 1898 г.

Якоеенко А.И. Естественные ландшафты лессовых "островов" Черниговского полЕсья: антропогенные трансформации

ЯКОВЕНКО O.I.

В статье автор раскрывает особенности размещения и характеристику ландшафтов лессовых "островов" Черниговского Полесья; подает информацию относительно анализа хозяйственного использования данных ландшафтов и их трансформации.

Ключевые слова: ландшафтная структура, грунты, антропогенные изменения, природопользование

О. Yakovenko Natural landscape of loessial "islands" in Chernihiv Polesye: anthropogenic transformations

In the article the author shows the location and the characteristics of the loessial "islands" landscape in Chernihiv Polesye and gives the assay concerning its practical use and transformations. Keywords: landscape structure, soils, change under influencing of man, land-tenure

Статья поступила в редакцию 25.07.2008 г

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.