CC BY
71
ють рiзнi технiчнi прийоми (не повторюванi одним i тим же виконав-цем). У цьому випадку постановка завдання сприяе розвитку у виконав-щв свiдомого використання якостей пластично! оргатзацп та штерпре-тацп форм на основi вiзуально сприймано! натури.
4. Створюють замкнену композицiя. У натюрморт! - на основi форм натюрморту, з оригшальним композицiйним виршенням i технiчним об^а-ванням зображально! поверхнi. У цьому випадку предмети можна перес-тавляти мiсцями, ститзувати зi змiною, за потреби, пропорцш i т. iн. Завдання виконують як у рисунку i живопии, так i в скульптурi. У разi зображення голови — вишукують те чи iнше стилiстичне виршення. Така постановка завдання спрямована на розвиток композицшних здiб-ностей учтв, !хньо! творчо! фантазп.
Творч1 скульптуры завдання виконують з обов'язковою прив'язкою до конкретного об'екта, тобто взаемодп скульптурно! форми з оточуючим прос-торовим середовищем.
На переглядах виразшсть робгт з рисунку, живопису, скульптури (а звщси { в композицп) розглядають з точки зору:
• володшня техткою;
• знахвдки тд час виконання окремих, але оргатчно пов'язаних з цшим еле-менпв зображення;
• оригшальносп ршення вше! роботи (1 образу, 1 композицп); отже, власного, своерщного бачення тд час створення зображення.
Висновки
Поеднання р1зних шдход!в у виршенш навчальних завдань дае змогу розглядати навчання рисунку, живопису, скульптур! як единий ! нерозривний навчально-творчий процес, спрямований на активний розвиток творчих зд!б-ностей, професшне освоення р!зноман!тних прийом!в ! принцип!в вщтворен-ня наочного свгту ! отримання таким чином шдготовки в!дпов!дно до реаль-них вимог сьогодення.
Поеднання навчальних ! творчих принцип!в в навчанш мистецтву -реальний шлях до шдготовки фах!вця, який зор!ентований на розвиток осо-бистост!, !! персон!ф!кац!ю, а це е ! повинно бути основною тенденц!ею су-часного осв!тянського процесу.
Л1тература
1. Закон УкраТни "Про Освгту" № 1060-ХП, 1з змшами вщ 19 грудня 2006 р.
2. Взаимодействие и синтез искусств. - Л. : Изд-во "Наука", 1978. - 269 с.
3. Туманов И.Н. Рисунок как генетическая основа взаимодействия и синтеза двухмерных и трехмерных искусств : монография. - Волгоград : Пер емена, 2000. - 281 с.
УДК 553.1:504.06 Доц. Г.А. Быецька, канд. пед. наук -Хмельницький
нацюнальний умверситет
РЕКРЕАЦ1ЙН1 ЛАНДШАФТН1 РЕСУРСИ ХМЕЛЬНИЦЬКО1 ОБЛАСТ1
Ощнено ландшафты рекреацшш ресурси Хмельницько! область Розглянуто основш типи ландшафт1в, як1 можуть використовуватися для вщпочинку. Виявлено,
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
що в област е багато ландшафтiв, природних i територiальних комплексiв, сприят-ливих для вiдпочинку, оздоровлення та туризму. Вони створюють передумови для розвитку рекреацшного господарства, яке згодом переросте у вщпочинкову шдус-трiю для фiзичного й духовного оздоровлення, глибокого нацюнального самоусвь домлення i самоствердження, еколопчно! освiти i виховання вщпочивальниюв.
Ключовi слова. рекреащя, ландшафт, туризм, люи, водойми.
G.A. Beletska - Khmel'nickiy national university Recreational landscape resources of Khmelnytsky region
Done estimation of landscape recreation resources of the Khmel'nitskoy area. The basic types of landscapes, which can be used in the aims of rest, are considered. It is discovered that in an area there is plenty of landscapes, natural and territorial complexes, friendly to rest, making healthy and tourism. They create pre-conditions for development of рекреацшного economy, which afterwards will outgrow in industry of rest for the physical and spiritual making healthy, deep national own awareness and assertion, ecological education and education of holiday-makers.
Keywords. recreation, landscape, tourism, forests, reservoirs.
Розвиток технологш, науково-техшчний прогрес вимагають вщ людей великих затрат енерги, причому дедаш бшьше вщчуваеться не тшьки ф1зична втома, але й моральний тиск. Психолопчний стан людини повноцшно можна вщновити тшьки на лот природи, тому вагомого значення набувае викорис-тання природних ресуршв з метою профшактики i лжування захворювань, тобто рекреащя.
Рекреацшна д1яльшсть пов'язана 1з використанням рекреацшних ре-сурЫв, серед яких особливе мюце займають природш ресурси - чинники, ре-човини i властивост компоненлв природного середовища, як мають сприят-лив1 для рекреацшно! д1яльност1 яюсш та кшьюсш параметри i використову-ються, або можуть використовуватися, для оргашзаци вщпочинку, туризму, лжування й оздоровлення людей [1].
Особливу категорда природних рекреацшних ресуршв становлять рек-реацшш ландшафтш ресурси (РЛР) - природно-територ1альш комплекси, як мають комфортш властивост для оргашзаци вщпочинку. Рекреацшш лан-дшафти, зазвичай, е природно-антропогенними системами, як формують з метою оргашзаци рекреацшно! д1яльност1.
Багатофункцюнальне значення рекреацшних ландшафтних ресурЫв зумовлюе потребу оцшити придатшсть територш для оргашзаци вщпочинку й оздоровлення населення i видшення природних комплекЫв, придатних для рекреаци. Дослiдження придатност ландшафтних ресурсiв для рекреаци здшснюють на основi аналiзу таких критерив, як привабливiсть рельефу, комфортнiсть кшмату, якiсть i ступiнь сприятливостi поверхневих вод, баль-неологiчна цiннiсть мшеральних вод, унiкальнiсть i пiзнавальна важливють ботанiчних ресурсiв, екологiчна своерiднiсть природних комплекЫв на запо-вiдних територiях [2].
Видiлення i планування рекреацшних територш у сучасному лан-дшафтознавсга складаеться з таких трьох етапiв. ландшафтного картографу -вання, оцшки можливостi використання природно-територiальних комплек-
шв (ПТК) для рекреацн, складання схеми функцюнальних зон або райошв. Ландшафтну карту Хмельницько! област скла К.1. Геренчук [3]. На територи област вчений видшяе два типи ландшафтв - полюький, на швноч!, { люос-теповий, що займае бшьшу частину область
Природш ландшафти складаються з др1бшших природних комплекшв -окремих яр1в, долин, балок, горб1в, схил1в, болщ озер тощо, як мають певш вщмшносп у кшмат, характер! зволоження, грунтах, рослинностг Для рекреацшного природокористування важливо зробити характеристику таких ПТК.
В умовах Хмельницько! област! видшяють п'ять основних титв при-родно-територ!альних комплекс!в: ПТК сучасних р!чкових долин (заплави ! тераси р!чок); ПТК п!щаних ! сушщаних територ!й (мало поширен! в облас-т!); ПТК лесових р!внин; ПТК лесових горбисто-балкових височин (найпоши-решш! в област!); ПТК рифових масив!в [3]. Ц! природно-територ!альн! ком-плекси поширен! на територи област! нер!вном!рно й утворюють моза!чну картину, в якш пом!тн! досить характерн! поеднання природних комплекшв -ландшафтн! райони.
Ми здшснили оц!нку придатност! ландшафтв ! природних територь альних комплекЫв для в!дпочинку, оздоровлення, туризму. При цьому врахо-вували так! чинники: морфолопчну структуру ПТК; наявн!сть люу ! водойм та !хню яюсть; характер рельефу; типи грунт!в.
Внаслщок виконано! оц!нки встановлено ступ!нь сприятливост! природних комплекс!в Хмельницько! област! для рекреацшного використання, зокрема видшено сприятлив!, обмежено сприятлив!, малосприятлив! ! нес-приятлив! ПТК (табл.). Звичайно, встановлений стушнь сприятливост! (нес-приятливост!) е досить в!дносний.
Б!льш!сть ПТК Хмельницько! област! придатш для оргашзацн в!дпо-чинку, оздоровлення ! туризму. Найсприятлившими для рекреац!йного використання е ПТК лесових горбисто-балкових височин ! ПТК рифових масив!в. Найменш сприятливими е ПТК шщаних ! суп!щаних територ!й ! ПТК лесових р!внин. В!дносно сприятливими е ПТК сучасних р!чкових долин.
Рекреац!йна д!яльшсть т!сно пов'язана з! збереженням природних те-ритор!й та об'ект!в. Досягнути усшху у справ! рекреац!! не можливо, не розв'язавши конфл!кту м!ж рекреац!йним природокористуванням ! необх!д-шстю збереження для в!дпочивальник!в незайманого ландшафту ! незабруд-неного довк!лля. У раз! неправильного використання чи надм!рного наванта-ження на ландшафтн! ресурси територ!я швидко втрачае свое значення ! стае малопридатною для вщпочинку.
Отже, у Хмельницько! област! е велика кшьюсть сприятливих для вщ-починку, оздоровлення, туризму ландшафт!в ! природно-територ!альних ком-плекс!в. Разом !з ¿ншими рекреац!йними ресурсами вони створюють передумо-ви для розвитку рекреацшного господарства, дають шдстави спод!ватися, що на територи област! рекреащя згодом переросте у потужну шдустрш вщпо-чинку, ф!зичного й духовного оздоровлення, глибокого нацюнального самоус-в!домлення ! самоствердження, еколог!чно! осв!ти ! виховання рекреанпв.
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
Табл. Стумнь сприятливост'1 ПТКХмельницькоИобласmi для рекреаци
Природш комплекси Стутнь сприятливос-тi для рекреаци
Сучаснi рiчковi долини (заплави i тераси рiчок): • заболочен заплави, зайнят торфовищами, болотистими луками, ставками, водосховищами; • суглинисп 1 щебенисп заплави, зайнят луками 1 городами; • суглинисп, переважно лесов1, надзаплавш тераси; • спадисп схили р1чкових долин; • стр1мю скелясп схили долин, часто оголеш, а мюцями вкри-т чагарниками 1 люами; • зсувш схили на неогенових глинах, частково залюнеш; • невисою скелясп схили з кристал1чних порщ, здебшьшого оголеш. несприятлив1 сприятлив1 мало сприятлив1 сприятлив1 обмежено сприятлив1 несприятлив1 несприятлив1
Пщат i супiщанi територи: • масиви дернових тсюв з еоловими формами, вкрип переважно люами; • пониження слабодернових тсюв з дерновими оглееними грунтами, яю зайнят переважно луками; • погано дреноваш пониження, зайнят болотистими луками 1 торфовищами; • масиви облесованих сутсюв, розораш, 1з залишками лшв; • масиви легких лесовидних суглинюв на осадових породах, переважно розораш; • масиви долинопод1бних понижень, зайнят переважно сшо-жатями. обмежено сприятлив1 мало сприятлив1 не сприятлив1 не сприятлив1 не сприятлив1 мало сприятлив1
Лесовi рiвнини: • плоскоопукл1 вододшьш р1внини, повнютю розораш; • плосю пониження, вкрип сезонно оглееними суглинками з численними мочарами; • древш долини на межир1ччях, частково перезволожеш. не сприятлив1 не сприятлив1 мало сприятлив1
Лесовi горбисто-балковi височини: • великогорбисп височини та глибоко почленоваш балки, переважно розораш, з рештками д1бров; • горбист ярово-балков1 мюцевосп, переважно розораш 1з залишками лшв; • хвилясп широкобалков1 р1внини шд орними землями; • горбисто-балков1 природш комплекси на шдвищених схилах кристал1чних порщ зайнят масивами дубових лшв; • рештки крейдово-неогенових порщ, зайнят орними землями та залишками дубових масив1в; • горбист балково-зсувш мюцевосп з малопотужним лесовим покривом, вкрип д1бровами. мало сприятлив1 мало сприятлив1 не сприятлив1 сприятлив1 обмежено сприятлив1 обмежено сприятлив1
Рифовi масиви: • плосковерх1 масиви рифових гряд, вкрит переважно д1бро-вами; • гостроверх1 гряди Товтр, переважно скелясп; • м1жтовтров1 р1внини, зайнят орними землями; • невисою рифов1 масиви, вкрип суглинками. сприятлив1 мало сприятлив1 мало сприятлив1 сприятлив1
Лггература
1. Фоменко Н.В. Рекреацшш ресурси та курортология : навч. поабник. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2007. - 312 с.
2. Мисько В.З., Мисько Т.О. Рекреацшш ландшафтш ресурси нацюнального природного парку "Подшьсью Товтри" // Ландшафтне р1зноман1ття Хмельниччини: дослщження, збереження та вщтворення : зб. статей за матер1алами Всеукра!нсько! наук.-практ. конф. -Кам'янець-Подшьський, "Абетка-НОВА". - 2004. - С. 158-163.
3. Природа Хмельницкой области / под ред. К.И. Геренчука. - Львов : Вища шк. Изд-во при Львовском ун-те, 1980. - 152_с._
УДК 630 Доц. А.Д. Кузик, канд. с.-г. наук - Львiвський державный
утверситет безпеки житт£дiяльностi
ЕКОЛОГО-Л1С1ВНИЧ1 ПРИЧИНИ ТА НАСЛ1ДКИ ПОЖЕЖ1 У Л1СОВИХ МАСИВАХ ХЕРСОНЩИНИ 2007 РОКУ
На 0CH0Bi дослщжень у райош виникнення пожежi встановлено причини "" ви-никнення, стан погодних умови на час виникнення та дшвщацл, вщповщшсть вимо-гам пожежно" безпеки в люах, основнi труднощi, яю виникали пiд час "" лшвщацп. Наведено рекомендацп щодо лiсiвничих та протипожежних заходiв з метою тдви-щення рiвня пожежно" безпеки в люах.
Ключов1 слова: лiсова пожежа, еколопя.
Assoc. prof. A.D. Kuzyk - L 'viv State Univercity of Vital Activity Safety Ecological-forestry causes and effects of a fire in Kherson woodland in 2007
On the basis of researches of fire occurrence the reasons of its occurrence, the weather conditions at the moment of occurrence and liquidation, the adequacy to requirements of fire safety in woods, the basic difficulties which arose at its liquidation are established. Recommendations about forestry and fire-prevention actions for the purpose of increase of fire safety fire in woods are resulted.
Keywords: forest fire, ecology.
Л1сов1 пожеж1 на Херсонщит в серпт 2007 р. - одна з наймасштабт-ших як за площею, так i за наслщками катастроф. Протягом 10 дшв вогнем верхово" та низово" пожежi знищено люи Цюрушнського та Голопристансь-кого люових господарств загальною площею 7356 га. На гасшня пожеж^ яка тривала з 19 по 30 серпня, було задiяно шдроздши МНС Укра"ни, Державного комггету люового господарства, а також шших мшютерств i вщомств. За-гальна чисельшсть сил та засобiв, що залучалися до лiквiдацii наслiдкiв над-звичайно" ситуацii - 1341 чоловiк особового складу, 110 одиниць пожежно" та 74 - спещально" технiки [1].
Причиною виникнення люових пожеж став людський чинник. Однак, швидкому розвитку пожежi сприяли i природнi чинники, а також неналеж-ний протипожежний стан люових масивiв. Це i привело до таких наслiдкiв, за якими пожежу класифжували як надзвичайну ситуацш регiонального рiвня. Наслiдки пожежi мають не лише економiчний характер. Вони негативно впливають на еколопчний стан регюну та можуть призвести до попршення клiматичних умов Швдня Укра"ни. Вивiльнення значно" за обсягом територи, вкрито" пiсками, фактично приводить до формування на територи умов пус-
