CC BY
75
10. Молотков Г.И., Давыдова Н.И., Патлай И.Н. Основные направления селекции и семеноводства дуба на Украине// Дубравы и повышение их продуктивности. - М.: Колос, 1981. - С. 58-67.
11. Патлай И.Н. Селекционно-экологические основы семеноводства и выращивания высокопродуктивных культур сосны обыкновенной, дуба черешчатого, ясеня обыкновенного в равнинной части Украинской ССР: Дис. .. .д-ра с.-х. наук, Харьков. - 1984. - 586 с.
12. Петров В.Г. Устойчивость лесных экосистем к антропогенному воздействию.// Проблемы устойчивости биологических систем - Харьков, 1990. - С. 320-321.
13. Пятницкий С.С., Коваленко М.П., Лохматов Н.А. и др. Вегетативный лес. - М.: Сельхозиздат, 1963. - 448 с.
14. Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений. - М.: Высш. шк., 1962. - 377 с.
15. Харитонович Ф.Н. Биология и экология лесных пород. - М.: Лесн. пром-сть, 1968. - 304 с.
16. Шишкин М.А. Фенотипические реакции и эволюционный процесс (Ещё раз об эволюционной роли модификаций)// Экология и эволюционная теория - М.: Наука, 1984. - С. 1196-216 с.
17. Научные основы сохранения и восстановления дубравы и других парковых ландшафтов дендрозаповедника "Александрия" АН УССР (заключительный отчёт 1974 -1978 гг.) Тема № 2.25.2.7 Киев - Белая Церковь. - 1978. - 123 с.
УДК 630*2:631.6 (477.87) Acnip. В.М. Худинець - Уманський
державный аграрний умверситет
ОСОБЛИВОСТ1 ЛАНДШАФТНО1 СТРУКТУРИ ПАРКУ "СИНЕВИР"
Дослщжено структуру прських ландшафтсв. Встановлено меж розиодшу тери-торп парку за категорiями переважаючих ландшафтсв та i'x рослиннють.
Ключов1 слова: ландшафт, рослиннють, урочище, категорп.
Doctorate V.M. Khudynets - Uman' State Agrarian University Peculiari ties of landscape structure of "Synevyr" park
Structure of mountain landscapes is studied. Boundaries between the parts of the park varying according to the categories of dominating landscapes and character of plants are established.
Keywords: landscape, plants, categories, natural boundary.
Нащональний природний парк "Синевир" розташований на територи М1жпрського адмшютративного району Закарпатськоi область За геологоморфо-лопчним районуванням Карпат - входить до середньовисотних хребтов i прських груп Приводороздшьних Горган Водороздiльно-Верховинськоi област [2, 7, 8].
Ландшафтш чи природно-територiальнi комплекси е закономiрно по-будованими системами взаемоддачих компоненлв лiтогенноi основи (земно!" кори з ii вщкладами, рельефом i тектошчними рухами), атмосфери (повгтряш маси), пдросфери (наземнi та пiдземнi водят маси) i бiосфери (твариннi та рослинш угруповання). При цьому визначальна роль у диференщаци лан-дшафтних едностей належить геолого-геоморфологiчнiй основi [6]. Сьогодш усе бiльшого значення набувае господарська дiяльнiсть i вплив стихшних явищ природи (лавини, повенi, вгтровали) як взаемодiючий чинник змiни природних компонент. Тому вивчення структури ландшаф^в у наш час е ак-туальним як у теоретичному, так i практичному планi.
Мета дослвдження - вивчити природно-територiальнi комплекси i встановити джерела впливу, що призводить до трансформацii ландшафтiв.
Завдання дослвдження - дослiдити природний та антропогенний вплив на ландшафтну структуру парку; встановити сшввщношення мiж дiяльнiстю людини та стихшними явищами.
Методика дослвджень - ми використали методику системних дослщ-жень лiсоаграрних ландшафтiв [3] та методичш вказiвки з ландшафтних дос-лiджень для сiльськогосподарських цшей [4].
Обговорення результатiв дослiджень. За ощнкою природних лан-дшафтiв К.1. Геренчука [5], на територи НПП "Синевир" видiляють ландшаф-ти Воловецько-Шжпрсько! Верховини, Синевирськi низькогiрнi ландшафти, ландшафти Вододiльного хребта i Приводороздiльних Горган та Полонинськ ландшафти (Полонини Червоно! (Красно!)).
Рис. 1. Категориландшафт1в НПП "Синевир"
Рис. 2. Трансформоваш ландшафти
Залежно вщ характеру i глибини антропогенних змiн ландшафтно! структури розрiзняють категори природних i трансформованих сучасних ландшафта (рис. 1) [1]:
• ландшафт первинний (природний), для якого не характерна антропогенна д1яльтсть за тривалий час. Таких ландшафтов у НПП "Синевир" практично не збереглося, за винятком окремих його фрагменив (6уков1 прал1си 0,3 % плошд парку);
Серед трансформованих ландшафта (рис. 2) трапляються: природно-змiненi та безпосередньо антропогеннi: культурний (агрокультурний та сшь-вакультурний), нашвдевастований, девастований.
• ландшафт природно-зм1нений. До ще! категори належить ландшафти, у структур! яких антропогенний вплив проявився, але вш на змш коршного первинного стану не вщобразився або тшьки незначною м1рою, без зм1ни просторово!' ландшафтно!' структури. Ц ландшафти у природному парку зай-
мають 4,3 % плошд та е з науково-прикладно! природоохоронно! точки зору, об'ектом дослвджень;
• ландшафт культурний. Ландшафт, в якому природний кор1нний стан змше-ний внаслвдок господарсько! д1яльност1 людини бшьший як на 50 %, однак без негативних наслвдшв для самого ландшафту 1, головне, людини. Культурний ландшафт представлений двома вар1антами-агрокультурним 1 с1льва-культурним. У першому випадку, на мющ л1с1в виникли сшьськогосподарсь-ю угщдя, у другому вщбулася змша природних лшв на культурфгтоценози (70 % вщ загально! площ1 парку);
• ландшафт нашвдевастований (нап1взруйнований). У його формувант про-явилася негативна дшльтсть, чи стихшт катакл1зми 1 лшввдащя наслвдшв такого впливу ще можлива у пор1вняно короткий пром1жок часу. Цей р1зно-вид ландшафту становить у природному парку 21 % (агроландшафти б1ля сш Синевирська Поляна, Синевир, Негровець, Колочава), ц земл прийнят! ввд колективних сшьськогосподарських господарств;
• ландшафт девастований (зруйнований). Девастащя чи деградацiя ландшафту е наслщком незворотних вплив1в, якщо майже щлком руйнуеться ко-р1нна ландшафтна структура. У цьому випадку негативний вплив людини чи природи, проявився наспльки сильно, що вщновлення ландшафту якщо 1 можливе, то т1льки протягом тривалого часу (час релаксацп). Це кам'ят роз-сипи (куруми, греготи), насадження, що загинули 1 пожарища, д1лянки тсля вгтровал1в, зрушень 1 стгових лавин (4,8 % площд парку).
Комплексною експедищею складена схема (1989 р.) природних ландшафта територи парку, яка вщображае структуру природних комплекЫв у ранзi урочищ i мiсцевостей (табл.).
Складнооргашзована диференцiйована ландшафтна структура е скла-довою гiрського рельефу вертикально! зональност клiматично! i рослинно! поясност та внутрiшньо! експресивностi ландшафтiв, як залежать вiд текто-нiки i лгтологи, е вiддзеркаленням iнших компонентiв, що е складовими природних комплекЫв - урочищ i мiсцевостей.
Ландшафт Вододiльного хребта представлений одшею ландшаф-тною мiсцевiстю круто схилового люистого середньогiр,я на середньорштшч-ному флiшi та займае близько 4,6 тис. га, (11,3 % вщ загально! плошi парку). Серед видшених ландшафтних урочищ переважають урочища з крутими (16-30°С) i положистими (6-15°С) схилами вiдповiдно 54,8 % i 41,3 % вiд загально! площд ландшафту. У рослинному покривi переважаючою породою е чистi ялинники 89,1 % вщ загально! площд ландшафту, а також пiсля лiсовi рiзнотравно-злаковi луги, що використовуються як покосш луки i пасовища. Грунтовий покрив представлений бурими гiрськолiсовими грунтами i дерно-во-буроземними на лугах i пасовищах.
Ландшафт Приводороздiльних Горган займае найбшьшу площу НПП "Синевир" - 23,9 тис. га, чи 58,7 % вщ загально! площд парку i представлений декшькома мiсцевостями. Найвишi гiпсометричнi рiвнi займае мю-цевiсть кам'янисто-розсипного висотного середньопр'я на пiсковиковому фль шi. Ця мюцевють видiляеться декiлькома окремими дшянками на вершинах найвищих хребтiв. Загальна площа мiсцевостi - 4,1 тис. га, (17,1 % вщ загально! площд ландшафту). У мюцевост переважають урочища з крутими (70 %) схилами. Iншi урочища мають дуже круп схили (30 %). Характерне для мюце-
Табл. Диференщальна структура природно-територ'шлышх комплекте
Назва ландшафту Площа в межах парку, тис. га/% Ландшафтна м1сцев1сть Площа мюце-восп в межах ландшафту, тис. га/% Урочища (ввдсоток вщ загальноi' площ1 м1сцевост1) Рослинний покрив
1 2 3 4 5 6
Ландшафт Водо-дшьного хребта 4.6 11.3 Крутосхилове люис-те середньопр'я на середньо ршмчному фл^ 4.6 11.3 З крутими схилами (16-30°) (54.8 %) Смеречники (89.1 %) тсля люо-вi рiзнотравно-зла-ковi луки (10.9 %)
З пологими схилами (6-15°) (41.3 %)
Iншi (3.9 %)
Ландшафт Приво-дороз-дiльних Горган 23.9 58.7 Кам'янисторозсипне висотне середньогiр'я на тсковиковому флiшi 4.1 17.1 З крутими схилами (70 %) Чист смеречники (46.8 %), жерепняки (24.8 %), душекш-ники (лелечники) (9.8 %), червонокос-тричники та бшо-вусники (18.6 %)
Дуже круп схили (30 %)
Крутосхилове люис-те середньопр'я на тсковиковому флiшi 17.9 З крутими схилами (69.8 %) Смерека (68.9 %), бук (30 %), луки (1,1 %)
Дуже круп схили (23.5 %)
74.9 З пологими схилами (5.6 %)
Пiслялiсовi луки (1.1 %)
Крутосхиловi низь-когiр'я на аргштово-му флiшi 1.5 6.3 Пологосхилi (25 %) Смеречники (53.4 %), букняки (13.7 %), iншi (32.9 %)
Крутосхилi (75 %)
Терасовi днища рiч-ково'1' долини 0.4 1.7 Рiчковi тераси (100 %) Рiзнотравно-злаковi луки (75 %), iншi (25 %)
Ландшафт Воло-вецько-Мiж-прсько'1' Верхо-вини 7.4 18.2 Пологосхилове низь-когiр'я на тонко рит-мiчному глинисто-пь щаному флiшi 5.9 79.7 Пологосхилi (54.2 %) Рiзнотравно-злаковi луки з рщколюсям та чагарниками (61.3%), бук (23.7%), вшьха сiра (8.4%), смерека (6.6%)
Крутосхилi (44.1 %)
Iншi (1.7 %)
Терасовi днища рiч-ково'1' долини 1.5 20.3 Смуги вздовж р. Теребля (100 %) Рiзнотравно-злаковi луки (100 %)
Ландшафт Поло-нинсь-кого хребта 4.8 11.8 Полонинське висотне середньопр'я на гру-боритмiчному флiшi 0.4 8.3 Полонина Стримба з крутими схилами (100 %) Вiвсянцевi та лежа-чекострицечниковi луки (100 %)
Крутосхилове люис-те середньогiр'я на груборшмчному флiшi 4.3 89.6 З крутими схилами (57.1 %) Буковi деревостани (83.8 %), iншi (16.2 %)
Дуже круп схили (40.5 %)
Iншi (2.4 %)
Терасовi днища рiч-ково'1' долини 0.1 2.1 Приватнi садиби сiл (100 %) Заплавн луки (100 %)
Всього 40.7 100
вост урочище утворене купольними й кошчними вершинами з крутими i ду-же крутими схилами червонокостричникiв i бшовусниюв на гiрсько-лучних грунтах. Функщонально - це високогiрнi пасовища (полонини). У границях мюцевосп знаходяться жерепняки - (ус дiлянки сосни прсько") душекшни-ки - заростi вшьхи зелено! (лелечники).
Велику частину мюцевосл (46,8 %) займають урочища з чистими сме-речниками на верхнш границi проростання лiсу i мають важливе природоохо-ронне значення. Кам'яш розсипи поширенi невеликими окремими дшянками.
Найбiльшу площу (17,9 тис. га), як у межах ландшафту (74,9 %), так i в межах парку (44 %), займае мюцевють крутосхилового люистого середньо-гiр,я на шсковиковому флiшi. Границi цiеï мюцевосп займають урочища з крутими (69,8 %), дуже крутими схилами (23,5 %) i полонини (5,6 %). У рос-линному ^^mi переважають смерека (68,9 %) i бук (30 %). Незначну площу (1,1 %) займають окремi пiслялiсовi луки. Тут переважають бурi грунти, окремими фрагментами трапляються прсько-шдзолисп грунти. Скелетшсть грунтового профiлю висока, розвинут процеси площинноï ерозiï, що спричиня-ють утворення на поверхш грунту кам'янистого шару (поверхнево-кам,янистi рiзновиди грунтiв).
Порiвняно знижене положення в рельефi ландшафту займае мiсцевiсть крутосхилого низькопр'я на аргiлiтовому флiшi. Площа мiсцевостi 1,5 тис. га (6,3 % вщ площi ландшафту). Близько 25 % урочищ пологосхил^ залишок 75 % крутосхилi. У рослинному TO^mi переважають смеречники (53,4 %) i букняки (13,7 %). Залишок плошд тд рiзнотравно-злаковими луками. Окремi луги використовуються як приватнi садиби жителiв сiл Синевирська-Поляна, Синевир, Негровець, Колочава.
Найменшу площу (0,4 тис. га) у границях ландшафту займае мюцевють терасових днищ рiчкових долин. Низьк I-II тераси уздовж рiчки Теребля та ïï лiвого припливу рiки Озерянка займають рiзнотравно-злаковi луги (75 %). У селi Синевирська Поляна другу терасу займають житловi будинки громадян.
Ландшафт Воловецько-М1жпрсько*1 Верховини займае 7,4 тис. га (18,2 %), яку займають два рiзновиди мюцевостей. М1сцевють пологосхилово-го низькопр'я на тонко рштчному глинисто-пщаному флiшi (5,9 тис. га чи 79,7 %) з полого схиловими (54,2 %) i крутосхиловими (44,1 %) урочищами, де переважають рiзнотравно-злаковi луги, частше у комплекЫ з рщколюсям i ча-гарниками i вщдшеними садибами. Деяку частину мiсцевостi займають сшьсь-кi садиби. Решта мюцевосп вкрита низькоповнотними насадженнями бука (Колочава-Негровець) 3-4 порослево!' генерацiï, (23,7 %) смереки (Син. Поляна 6,6 %) i вiльхи сiроï (вздовж ржи Теребля та ïï основних приток 8,4 %).
М1сцевють терасових днищ рiчкових долин (1,5 тис. га) розмщеш смугами вдовж рiчки Теребля та низки ïï приток (в основному лiвих) на яких розташоваш села Синевир, Негровець, Колочава. Решта площд тд луками з вкрапленням окремих дшянок рiллi та окремих садиб. У межах даного ландшафту знаходиться заповщне верхове болото "Глуханя" (17 га).
Ландшафт Полонинського хребта займае швденну частину парку на площi 4,8 тис. га (11,8 %). Представлений такими мюцевостями: мюцевють
полонинського висотного середньопр'я (0,4 тис. га або 8,3 %) на грубо рит-мiчному флiшi з одним ландшафтним урочищем полонини Стримба з кошчними вершинами i крутими пригребневими схилами, як займають вiвсянцевi та лежачекострицечниковi луки на прсько-лучних грунтах.
Бшьша частина (4,3 тис. га або 89,6 %) ландшафту представлена мю-цевютю круто схилового лiсистого середньопр'я на грубо рштчному флiшi з крутими (57,1 %) i дуже крутими (40,5 %) схилами. У рослинному TO^mi переважають буковi деревостани (83,8 %).
Решту площi ландшафту (0,1 тис. га) займае мюцевють терасових днищ рiчковоï долини рiчки Теребля, на якiй розташованi заплавш луки i приватнi садиби сш Мерешор, Колочава, Негровець, Синевир, Синевирська Поляна.
Висновок. Для нормального функцюнування парку як рекреацшного гос-подарства, передусiм, потрiбнi здоровi природш ландшафти, як б мали високий рекреацiйний потенцiал i естетичну привабливють. Пошкодженi ландшафти, як мають мюце, потрiбно вiдновити шляхом залiсення. Проте, невелик дшянки в грунтовому покрив^ серед яких переважають кам'янi розсипи, тддаються вдаов-ленню лiсу досить важко. Тому тут потрiбно створити групи або солiтери найбiльш привабливих деревних та кущових порiд, бажано з iнтродуцентiв.
Лiтература
1. Гетьман В.1. Збереження ландшафтного р1зномашття та категори сучасних ландшаф-т1в Карпат/ Матер. наук.-практ. конф. - Синевир, 1998.- С. 22-24.
2. Горват Ю.1. Основт аспекти оргатзаци рекреацiйноï д1яльносп Нацюнального природного парку "Синевир"/ Матер. наук.-практ. конф. - Синевир, 1999. - С. 49-50.
3. Методика системных исследований лесоаграрных ландшафтов. - М.: ВАСХНИЛ, ВНИАЛМИ, 1985 - 112 с.
4. Методические указания по ландшафтным исследованиям для сельскохозяйственных целей/ Под ред. Г.И. Швебса, П.Г. Шищенко. - М.: ВАСХНИЛ, 1990. - 58 с.
5. Проект оргатзаци природно-заповщного фонду НПП "Синевир". - 1рпшь, 1999. - 528 с.
6. Столець М.М. Оцшка ландшафт1в для проведення рекреаци в НПП "Синевир"/ Матер. наук.-практ. конф. - Синевир, 1999. - С. 186-187.
7. Тюх Ю.Ю. Особливосп букових лшв НПП "Синевир"/ Матер. наук.-практ. конф. -Синевир, 1998. - С. 160-162.
8. Тюх Ю.Ю. Проблеми i перспективи функцюнування НПП "Синевир"/ Матер. наук.-практ. конф. - Синевир, 1999. - С. 192-193._
УДК 630*15:551.521 М.В. Шадура, I.Т. Гулик -Пол1ський фшал
Украшського наукоео-дослЬдного шституту лЬсоеого господарства та агролЬсомелюраци ¡м. Г.М. Висоцького
СКЛАД ЗИМОВОГО РАЦ1ОНУ КОЗУЛ1 еВРОПЕЙСЬКО!
(Capreolus Capreolus Ь.) У ЗАХ1ДНОМУ ПОЛ1СС1 УКРА1НИ
Дослщженнями встановлено структуру 1 склад ращону козул1 европейсько! (Саргео1ш саргео1ш Ь.) протягом зимового перюду в люах Захщного Полюся Укра-!ни. Визначено перевагу деревинно-чагарникових корм1в у харчовому ращош цих тварин у сшжш зими. Отримаш результати можуть бути використаш для характеристики придатносп угщь для проживання козуль, а також допоможуть установити перел1к кормових стацш козул1 в цей перюд року.
Ключов1 слова: кормов1 види, склад зимового рацюну козул1, вмют рубщв козуль.
