CC BY
17УДК 911.52
П. Чернега
АНТРОПОГЕННА ПЕРЕТВОРЕНЮТЬ ЛАНДШАФЛВ ДОЛИНИ Р1ЧКИ МАЛИЙ CIPET У ПЕРЕДКАРПАТТ1
Ландшафта р1чкових долин у передпр'ях мають специф1чш риси. Це спричинено впливом сусщшх rip та piBHHH. На передпрнш д1лянщ р1чки малий cipeT домшують Tepacoei ъпсцевости що ускладнеш долинами бокових притоюв. Характер господарсько! д1яльност1 в умовах ландшафтно! специфжи репону суттево вщр1зняеться вщ сусщшх територш. Ключов1 слова: ландшафт, тераси, антропогенна перетворешсть.
Долинш комплексы займають особливе \iicuc серед ландшафпв cynii, осшльки щ р1знорангов1 й рпновп<ов1 системи надзвичайно динам1чш. Вони знаходяться у ■псних парагенетичних зв'язках з провщним ландшафтоформуючим чинником -ршою. Особливою рпномаштнютю щ ландшафтш системи вщзначаються у передпр'ях. Спричинено це, насамперед, просторово-позищйними, лио-морфо-тектошчними, юпматичними чинниками, що мають спсцж|нчний прояв за рахунок впливу прсько! системи. Долинш ландшафтш комплекси найдавшше освоеш людиною й тому вщзначаються значною антропогешзащею. Саме таш властивосп притаманш ландшафтам долини р1чки Малий CipeT у Буковинському Пере дкар патл.
За взаемним розмщенням (малюнком) JIC долини p. M.CipeT утворюють ряд тишв структури - смугасто-стушнчастий, гратчастий (итчастий), дендритовий, перистий, моза1чно-плямистий та mini. Смугасто-стушнчастий, перистий та дендритовий мають найбшыпе розповсюдження, осшльки вони сформоваш шд впливом ерозшно-акумулятивно! дгяльносп водних потоюв Малого CipeTy, CipcTC.ii та i'xHix приток [5, 6].
Тут переважають два типи \псцсвостсй - тсрасов1 piки Малий CipeT та \псцсвост1 долин и притошв. Tepacoei \псцсвост1 представлеш рпними видами вщ низьких до високих. Комплекс низьких терас включае заплаву, першу надзаплавну i другу надзаплавну тераси, середш тераси - третя та четверта, висою - п'ята та шоста [1,2].
Заплава р. Малий CipeT добре виражена. Часто вона обмежена крутим уступом 3 - 4 м, що чАтко вщдияе и вщ I-oi надзаплавно! тераси. Мае два piBHi. Низька заплава чико простежуеться тшьки на вигинах меандр. Ii поверхня слабо задернована з майже вщсутшм грунтовим покривом. Висока заплава розвинута по обидва береги pi40K Малий CipeT i Слрстсль. Використовуеться шд природш сшожап та пасовища. Русло, разом з заплавою, мае коритошотбний характер. Значно менпп ро>лпри заплавних \псцсвостсй долин бокових притошв i балок. 1хня ширина коливаеться вщ 2-3 м до 20 м. Складеш щ \псцсвост1 суглинисто-галечниковим i глинисто-мулистим алюв1ем з лучними i дерново-карбонатними оглееними грунтами. Частина цих \псцсвостсй розорана.
АНТРОПОГЕННА ПЕРЕТВОРЕНЮТЬ ЛАНДШАФТ1В ДОЛИНИ Р1ЧКИ .
Перша надзаплавна тераса (5 - 7м) мае найбшыпе (за площею) розповсюдження на територп досл1дження. Тераса шдшмаеться чт<им уступом над заплавою. Значш плопц тераси розораш..
Друга надзаплавна тераса (18 м) мае незнание розповсюдження на сход! територп. Тут вона рпким уступом шдшмаеться над першою. Площадка тераси тут мае ширину до 300 метр1в. Тераса забудована й використовуеться шд присадибш дшянки.
Урочища третьо! надзаплавно! тераси зустр1чаються у вигляд1 вузьких смуг вщ 100 до 300 м. Площадка 1 схил тераси використовуються шд забудову 1 присадибш дшянки. Найбшыпе розповсюдження комплекси третьо! над заплавно! тераси мають в центральшй та захвднш частинах територп досл1дження. Схили третьо! тераси не завжди чт<о вщцляються. Найчаспше друга тераса плавно переходить в третю. Однак, на деяких дшянках (наприклад б1ля станцп Петрауци) ця тераса крутим уступом (до 15 м) шдшмаеться над першою. Повсюдно площадка третьо! тераси, як I друго!, досить похила, на ви\пну ввд першо!.
Четверта надзаплавна тераса (до 37 м) збереглась ввд розмиву боковими притоками набагато краще, шж друга та третя. Урочища ще! тераси зустр1чаються невеликими масивами по обидва борти долини Малого Слрсту у вигляда окремих останщв. В деяких м1сцях чт<о вид1ляеться уступ четверто! тераси. Площадка ще! тераси частково розорана а схили забудоваш й ¡нтснсивно використовуються шд городи.
Складеш щ \псцсвост1 лесопод1бними суглинками, пилувато-важкосуглинковими в1дкладами на давньому алюви потужн1стю до 15-25 м. Вони простягаються вузькими смугами до 200-300 м вздовж Малого Слрсту. Найкраще вони виражеш в райош с1л 1ж1вщ та Нижш Петр1вщ. Поверхня !х слабонахилена, сильно розчленована глибоковрпаними притоками, ускладнена зсувами (особливо на л1вобережж1). Переважають слр1 I темно-с1р1 ошдзолеш грунти. Грунтов! води залягають на глибинах ввд 3 до 15 м. У волоп роки й нав1ть пори року !х р1вень шдвшцуеться. М1сцсвост1 цього виду розораш в менппй м1р1, шж низькотерасов!. Тут розповсюджеш д!лянки буково ялицевих лгав ! р!знотравних лук. Це типов! ландшафта лучно-люового типу. Вони вщзначаються др!бноконтуршстю. Ц1 м1сцсвост1 досить ¡нтснсивно забудоваш, у пор!внянш з шшими м!сцевостями.
М!сцевост! високих терас (V - 65 -70 м, VI - 90 - 105 м) найбшыш плопц займають на сход! та в центральшй частиш територп досл!дження. Бшыпа частина цих урочищ тут залюнена ! пльки незначш д!лянки цих територш розораш. П'ята тераса, в бшыпост! випадшв, мае добре виражений уступ, що ч!тко в!ддаляе Г! вщ четверто! тераси. Урочища шосто! тераси (90-105 м) неч!тко ввддшяються в!д п'ято! й плавно переходять у кор!нний схил. Територ!я цих урочищ знаходиться шд садибами й городами. Слабка виражешсть переход!в зумовлена значною кшыастю зсув!в, що е одшею з особливостей цього виду ландшафлв. На межир!чч! Малого С!рету ! Сучави щ м!сцевост! роздшяються пльки нешироким (до 1000 м) коршним в о до да лом.
Значне розповсюдження на дашй територ!! мають м!сцевост! долин бокових притошв ! великих балок. Вони репрезентоваш урочищами днищ та схшпв р!зно!
крутизны. Складеш щ \псцсвост1 алюв1ально-дслюв1альними викладами рпного мехашчного складу з рпними грунтовими ви\пнами рпного ступени змитосп. Особливютю долин бокових притошв е 1х асиметричшсть - л ¡в 1 борти долин крутпш за правь Щ схили прор!заш густою мережею балок та яр1в. В деяких \псцях спостерйаються зсувш процеси. Верхш частини цих мюцевостей частково розораш, шд люами та суходшьними луками. Нижш частини 1х зайняп поселениями, городами та вигонами.
Загалом, структуру ландшафпв ще! територп можна охарактеризувати як смугасту, що ускладнюеться мгсцевостями долин бокових притоюв яи мають перистий та дендритовий рисунки структур урочищ.
Активний вплив антрошчних чинншав на природу Передкарпаття розпочався в 1У-Ш тисячол1тт1 до и. е. [3]. За весь пер ¡од (близько 6 тис. роюв) природш територ1альш комплекси зазнали значних змш. Зведення люових мае ив ¡в спричинило активний розвиток зеувних процеав, а зввдеи I зм1ну морфо-просторово! оргашзацп ландшафпв.
Слад також зазначити, що за такий довготривалий перюд вплив сусшльства на природу посилювався I слабшав. В перюди послабления антрошчного пресу спостерйаеться ренатурал1защя ЛС. Найбшып сильного пресу ландшафта зазнали I зазнають в наш час. На територп досл1дження, як I всього Буковинського Передкарпаття сформувались р1зномаштш форми природокористування, але переважають сшьськогосподарська, люогосподарська, поселенська 1 меншою м1рою промислова та дорожньо-транспортна. Картограф1чний анал1з сшвставлення контур1в ЛС I вщцв природокористування дозволив виявити певш законом1рност1. Урочища заплави долини р1чки Малий Слрст використовуються шд пасовища I сшожал. Низько-та середньо-терасов! \псцсвост1 майже повсюдно розораш, або заселеш. В менппй \iipi розораш дшянки вододшьних та високотерасових мюцевостей.
Переважаючою формою природокористування на дашй територп е сшьськогосподарська. Розорашсть територп в р1зних населених пунктах становить близько 30 %. Досить значну частку в структур! землекористування займають сшожал та пасовища (до 7%). За рахунок др1бноконтурносп { значно! диференщацп ЛС локального р1вня, масиви лук невелик! I займають найрпномаштшип диянки територп. Багато лучних масив1в зустр1чаються в межах населених пункпв, що е одшею ¡з особливостей поселенських систем. Вони приурочеш, в основному, до заплавних I схилових ЛС.
В структур! природокористування поселенська форма займае друге мюце на територп досл!дження, хоча сумарна площа населених пункпв бшыпа за плошу сшьськогосподарських упдь. Це зумовлено там, що переважна бшышеть поселень в долиш Малого С!рету - це невелиш села дисперсно! забудови, де забудова чергуеться з д!лянками лук, город!в та орних упдь. Такий характер розеелення успадкував особливосп морфопросторово! оргашзованосп ЛС. Значне розчленування поверхш територ!!, др!бноконтуршсть ЛС тополопчного р!вня, значний прояв екзогенних процес!в (особливо зеувних) ! були тими природними передумовами, що визначили характер та типи поселень. В той же час на
АНТРОПОГЕННА ПЕРЕТВОРЕШСТЬ ЛАНДШАФТ1В ДОЛИНИ Р1ЧКИ .
формування поселенських систем значний вплив мали i сощально-сконо\пчш чинники. До 1940 року на данш територп переважала приватна власшсть на землю, що i спричинило (окр1м природних чинник1в) формування дисперсного виду сшьських поселень. Отже, природш передумови i передуcím морфопросторова оргашзащя JIC виступають як лпптуюча. диференщююча та оптим1зуюча функцп при розвитку та розмщенш поселенсько! форми природокористування [4].
Важливе mÍcuc в структур! природокористування займае „мсокористу вання. Масиви широколистяних та хвойно-широколистяних л i с i в. головним чином, збереглися тут в силу ргзномаштних причин: недоступшсть вирубки, недоцшьшеть використання вирубок шд сшьськогосподарсыа упддя тощо. Загалом, можна констатувати, що nicoBi масиви в минулому займали значну площу територп i вирпнялися за складом та продуктившетю. Незначш .iícobí масиви збереглися на схилах долин бокових притогив та схилах вододЫв. Це сприяло стаб1лi'iauií зеувних процсслв в цих JIC. JIích з малощнних пори (верби, вшьхи) зростають на заплав1 р. Малий CipeT та у днищах долин бокових притошв.
На дорожньо-транспортну форму природокористування припадае близько 0.4% плопц територп. Дорожньо-транспортна мережа репрезентована зал1зницею та автомобшьними шляхами. Переважна бшышеть з них (шосейш дороги та зал1зниця) приурочеш до днища долини р. Малий CipeT. Ширина дорй коливаеться в межах ви 8 до 13 м.
PÍ3HÍ види природокористування, !х штенсифшащя й технолопчш процеси призводять до формування в сучасних ландшафлв нових функц1ональних властивостей, значного р1вня i'x антропогенно! псрстворсностк яку можна визначити за в1домою методикою К.Г.Гофмана - П.Г.Шшценка [7]. Розрахунок ступеня антропогенно! перетвореност! вказують на досить значне антропогенне навантаження на дану територш. Найменш перетвореними е висою тераси та вододши (Кап = 2,6); слабо перетвореш - середш тераси (Кап = 3,9); середньо перетвореш - вододшьш mícucboctí (Кап = 6,70) й cxkeiobí mícucboctí (Кап = 6,78); сильно перетвореш - днища долин бокових притоюв та крупних балок (Кап = 7,32); дуже сильно перетвореш - низыа тераси (Кап > 7,75).
Характер господарсько! д!яльносп в умовах ландшафтно! специф!ки регюну суттево в!др!зняеться в!д сус!дшх територш. Це виражаеться, найперше, у зменшенш площ с!льськогосподарських уг!дь i збшыпенш площ лícíb та природних лук-иножатей. Саме тому тут дещо нижчий стушнь антропогенно! перетвореносп природи, вщносно ¡нших TcpHTopiií Буковинського Передкарпаття.
Список .liicpaiypii
1. Геренчук К. И. Природные условия предгорных районов Черновицкой области. // Научн. зап. Львовск. ун-та. Т.39. - Географ, сб. - 1956. -Вып.З. - С. 50-51.
2. Кожурша М. С. Геоморфолопя долини р. CipeT у Передкарпата // Пращ експед. покомпл. вивч. Карпат i Передкарпаття. Сер.географ, наук. - Т.IV. - 1957,- С.28-43.
3. Коржик В. П. Антропогенные изменения ландшафтов Северной Буковины и актуальные задачи рационального природопользования. Научн. докл. к защ. дисс. ... канд. геогр. наук. - Киев, 1992.-24 с.
4. Куница М. Н. Природно-территориальные комплексы и расселение населения: анализ пространственных и временных взаимосвязей. Авторефер. дисс. ... канд. географ, наук. - Киев. 1986. -
19 с.
5. Чернега П.1. Особливост! iepapxi4H0i оргашзаци ландшафте територп Буковинського Передкарпаття// Науковий вюник Чершвець. ун-ту: 36. наук, праць. Вип. 19: Географ1я. - Чершвщ, 1997.-С. 150-157. '
6. Чернега П.1. Про мюце передпрних комплексе у систем! класифжаци ландшафте // Украшське Полюся: вчора, сьогодш, завгра: Зб1рник наук, праць. — Луцьк: Надстир'я, 1998. — С. 56-57.
7. Шищенко П. Г. Прикладная физическая география. - К.: Вища школа. - 1988. - 192 с.
Petro Chemega Anthropogenic transformation of the landscapes in the Malyi Siret River valley at the PreCarpathians
The river valleys landscapes at foothills has some specific character. It is caused by the influence of the neighboring mountain system. On the foothill part of the malyi siret river valley the terrace country predominate. The economical activity in this area essentially differ from the bordering territories. Key words: landscape, terraces, anthropogenic transformation
Петра Чернега Антропогенная преобразованность ландшафтов долины реки Малый Сирет в Предкарпатье
Ландшафты речных долин в предгорьях имеют некоторую специфику. Это обусловлено влиянием соседней горной системы. На предгорном участке долины реки малый сирет доминируют террасовые местности. Характер хозяйственной деятельности в данном регионе существенно отличается от соседних территорий.
Ключевые слова: ландшафт, террасы, антропогенная преобразованность.
Статья поступила в редакцию 25.07.2008 г
