CC BY
14УДК 911.52
СЕЗОНЫ УМОВИ ФОРМУВАННЯ М1ГРАЦ1ЙН01 СТРУКТУРИ ТЕРИТОР1Й (НА ПРИКЛАД1 ЛАНДШАФТ1В ДИМЕРСЬКОГО МОДЕЛЬНОГО ПОЛ1ГОНУ)
Голубцов О.Г., Мисник C.B.
ОбГрунтовано використання поняття сезонного стану ландшафту як модел1 р1зночасових гщротерм1чних м1грацшних обстановок. Визначено класифжацшну схему м1грацшних структур. На ochobî комплексного послщовного анал1зу ландшафтно! структура лaндшaфтнo-гeoxiмiчниx i ландшафтно-геоф1зичних умов на приклад1 модельного полшону Димерського КГС (Кшвське Полюся) встановлено особливост1 формування MirpaijiiÎHOï структури TepHTopiï. Ключов1 слова: сезонний стан ландшафту, м1грацшна структура TepHTopiï
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ. Забруднюкга речовини, потрапляючи у навколишне природне середовшце, залучаються до Mirpauiï рпних вид1в внаслвдок яко1 i вщбуваеться ïx переро зподи у npocropi. Ландшафтно-морфолопчна структура, ландшафтно-геох1м1чш та ландшафтно-геоф1зичш (пдротср\пчш) умови територп, характер i особливосп природокористування, - bcî щ фактори формують умови середовища, яи посилюють (або послаблюють), перерозпод1ляють у ньому MirpauiiiHi процеси. Що у шдсумку призводить до формування певшл мйрацшшл структури TepHTopiï - поеднання диянок. що характеризуются переважаючим виносом, транзитом чи акумулящею речовини. Вщповвдно, встановлення або прогнозування пштв латсральнсн Mirpauiï забруднюючих речовин мае Грунтуватися на урахуванш, послвдовному анал1зуванш i подалыпому комплексному, взаемопов'язаному ощнюванш ландшафтознавчо1, ландшафтознавчо-геоф1зично1 i ландшафтознавчо-геох1м1чно1 шформацп про територшэ досл1дження.
Мета даного досл1дження - аналпування ландшафтних, ландшафтно-х1м1чних i -гсофпичних умов TepHTopiï, результатом чого е встановлення сезонних (BapiaHTHHx) \пграцшних структур модельного полйону. Виконання дocлiджeння здшснювалось у наступит последов носи:
1) Аналпування ландшафтнсп структури територп iï використанням карти ландшафтних комплеклв рангу шдурочищ.
2) Анал1зування ландшафтно-геох1м1чно1 шформацп про територшэ дослижсння.
3) Анал1зування ландшафтно-геоф1зично1 шформацп, встановлення сезонних сташв ландшафтов протягом року i i однорщними умовами Mirpauiï.
4) Детал1защя загально! схеми перерозшотлу забруднювач1в ввдповвдно до сезонних пдротср\пчних особливостей.
АНАЛИЗ ДОСЛЩЖЕНЬ I ПУБЛПСАЦШ. Основою po6ÎT ¿з прогнозування перерозпод1лу забруднювач1в е детально розроблена i усшшно застосована на практищ методика ландшафтно-геох1м1чного прогнозування [4,7]. Визначення шлях ¡в латерально1 Mirpauiï забруднювачАв грунтуеться на аналпуванш ландшафтознавчо1 i ландшафтошавчо-гсохппчнсп шформацп про територш досл1дження i s урахуванням осереднених показниюв пдротер\пчних умов TepHTopiï
(багатор1чний режим onajie. переважакга напрями в ¡тру тощо). Таи дослвдницыа роботи пов'язаш переважно п виршенням практичных задач: оцшка вторинного перерозпод1лу радюнуклЫв [4], прогнозна оцшка мйрацй забруднювач1в у pa3i ймов1рного забруднення територй [8,14,16]. Вивчення пдротерм1чних умов, саме як \пграцшних обстановок, шляхом спостережень за фпичними станами типових ландшафтних комплекс ¡в Полюся проводиться на Димерському комплексному географ1чному стацюнар11нституту гсографп HAH Украши [2,3]. Зокрема [3], було розроблено класифшащйну схему та встановлено типи сташв фонових фащй швдня Кшвського Полюся за показниками тривалосп сонячного сяяння, температури тоштря i Грунту, атмосферного тиску, швидкосл виру, ввдносно! вологосп шдатря i дефщиту насичення його вологою, кшькосп атмосферних onajie. наявносп i висоти сшгового покриву та деяких шших.
Результат вище наведених роб1т з ощнки вторинного перерозпод1лу забруднюючих речовин - укладання загально! схеми i'x \пграцп на значних територ1ях. Нашою ж метою було визначити те, яким чином формуеться мйрацшна структура на бшып локальному piBHi залежно ввд змшних протягом року пдротерм1чних умов.
1. lYliipauiiina структура територй - це сукупшсть ландшафтно-геох1м1чних систем з типолопею м1гранпв фаз ландшафтно-геох1м1чних процсслв та i'x просторових поеднань, яи складаються за принципом в1дносно! динам1чно1 однориносл з урахуванням типових сукупностей процсав [1,6]. Ландшафтно-геох1м1чш процеси - сукупшсть пов'язаних м1ж собою 6io\i\пчни.\. фпико-х i м i ч н их. ф1зичних явищ, внасл1док су купно!' дй яких в ландшафтнш оболонщ як цшснш геох1м1чнш систем! та п шдсистемах (елементних та каскадних) шд впливом сонячно! CHcprii та внутр1пшьо1 енергй 3c\ui вщбуваеться постшне ввдновлення живо! речовини, трансформащя оргашчних, органо-мшеральних та мшеральних сполук, що супроводжуеться просторовою диференщащею х1м1чних елеменпв. У ландшафтно-геох1м1чних процесах вщцляють три головш фази: мобшзацй (ncpcxij хппчних слсмснлв ввд менш рухомих форм у бшып pyxoMi); транслокацй (перебування хппчних елеменпв у м1гращйних потоках i перемщення у npocTopi); акумуляци х1м1чних слсмснлв (ncpcxij х1м1чних елеменпв з рухомих форм у менш pyxoMi, виведення i'x i3 мйращйних noTOKiB, накопичування у твердш частиш компонентов ландшафту та у ciciaji живо! речовини). Сли зазначити, що сшвввдношення фаз мобЫзацй. транслокацй та акумуляцй х1м1чних слсмснлв розр1зняеться не лише у npocTopi, а й i в 4aci. Тому мйращйна структура е с ко pimc просторово-часовим поеднанням ландшафтних комплеклв, ввдносно однорвдних за фазою ландшафтно-геох1м1чних процсав.
2. Ccjoinii стани ландшафте, яи е у цснтр1 уваги нашого дослижсння. розглядаються як модел1 однорвдних мйрацшних обстановок. Це цЫсш просторово-часов1 утворення, що характеризуются специф1чними тср\пчними властивостями пов1тряно1. водно! i грунтово!' складових ландшафту, особливостями Грунтового зволоження, режиму поверхневих i шдземних вод, характерними особливостями розвитку 6ioTH, проявами ncBHoi (визначено!) сукупносп ландшафтних (фпико-гсограф1чни.\) процсав. формування яких зумовлене законом1рними змшами протягом року рад1ащйного режиму та атмосферно! циркуляцй [13]. Для кожного сезонного стану ландшафтов (хоча i'x тривалють з року в piK ргзна [3,11]) характерний своерщний Ha6ip природних (фгзико-географ1чних)
npoueciB, що спричиняють приведения в дио в1дповвдних схем Mirpauii х1м1чних слсмснлв. Найчаспше один ii цих npoucciB е пров1дним. що дозволяе говорити про конкретний наслвдок даного стану ландшафту стосовно проввдного виду Mirpauii. При цьому протпшння таких npoucciB коригуеться проявом конкретних внутршньосс зонних i погодних сташв ландшафпв, що визначаються певним набором мстсоролопчних показншав. Систематичш спостереження св1дчать. що протягом одного сезону у pi3Hi роки Ha6ip. тривалють i чсрговють встановлення рАзних тишв погоди жодного разу не повторювались [3,11]. Як наслщок, характер протжання \пграшйних npoueciB п року в piK буде вирпнятись. хоча при цъаму збер/гасться ix загалъна спрямоватстъ.
Таким чином, з'ясування \пграцшнсп структури територп. що формуеться в наел ¡до к латерально! Mirpauii' (просторовий аспект) забруднюючих речовин за рАзних сезонних умов (часовий аспект) передбачае видшення ландшафтних комплскав. що характеризуются переважанням певно! фази ландшафтно-reoxiMi4HHx (\пгращйних) npoueciB - мобшзацп, транслокацп або акумуляцп х1М1чних слсмснлв. Виповино. класифжацшна схема мирацшних структур включае toini виносу, транзиту, акумуляцп речовин, з градащею кожного процесу за штенсившстю, швидкютю протшання тощо.
3. Модельною дшянкою для встановлення сезонних м1грацшних структур була тсритор1я Димерського комплексного rcorpa(|)iLiHoro стащонару (ДКГС). Полйон стащонару знаходиться у Вишгородському райош Кшвсько! обласл на в ¡дета Hi понад 40 км на швшч ви Киева i близько 68 км на швдень ви Чорнобильсько! АБС. BiH розташований у швденнш частит Кшвського Полюся. на межщлчч1 Дшпро-Здвиж. Застосоваш методи досл1джсння - польовк Г1С-картографування. Для встановлення м1грацшних структур модельного пол ¡гону були проаналповаш ландшафтна структура дано! територп [за 3], деяш ландшафтно-гсохппчш особливосп та пдротерм1чш умови. Для встановлення сезонних сташв ландшафт1в протягом року п однор1дними умовами Mirpauii' використаш результата багатор1чних ландшафто знавчо-гсофпичних досл1джснь на ДКГС [2,3,13], шформащя про юпматичш i метеоролопчш особливосп даного регюну [9,12] i даш мстсоролопчних спостережень по трьох станщях у межах Кшвського Полюся (Чорнобиль, Кшв, TeTepie), усереднеш по декадам, з грудня 2006 року по листопад 2007 року (надаш Гидрометцентром Укра'ши). Видисння сезонних сташв протягом року ui йене но за методом проввдного фактора, яким прийнято вважати тср\пчний фактор. Початком i кшцем сезошв е стойкий ncpcxij середньо! добово! температури пов1тря через певш мела, а саме: 0, 5, 10" С з урахуванням дат встановлення i сходу стойкого сшгового покриву i дат початку i зашнчення заморозив [3,13]. Формування баз даних про ландшафтну структуру, ландшафтно-гсофпичш i ландшафтно-гсохппчш умови територп виконувалось у середовшщ Microsoft Excel. Легенда ландшафтно! карта [3], як базово! для подалыпого аналпу i штерпретаци, була переукладена у табличшй фор\п (також Microsoft Excel). Необхщшсть використання саме такого формату баз даних i, особливо, ландшафтно! легенди, зумовлена потребою використання i'x у npoueci подальшого спряженого аналпу та укладання комп'ютерно! прогнозно! карта -\пграцшних структур за допомогою 3aco6iB Г1С (програми Maplnfo Professional). Дал1 наведено характеристику сезонних сташв ландшафте i i ощнкою м1грацшних
структур дослвдницького полигону, яи формуються ввдповвдно до пдротср\пчних умов.
4. Сезоны! умови лнграцп забруднюючнх речовин.
Початок зими визначаеться датою переходу середньодобово! температури тоштря через 0"С у 61 к понижения 1 утворенням стшкого сшгового покриву, заинчення зими - перехвд середньодобово! температури пов!тря через 0"С у б!к шдвищення ! руйнування спйкого сшгового покриву. На Кшвському Пол!сс! зима м'яка ! тривае з инця листопада до березня, хоча в окрем! роки щ дати е дещо зсунутими. Так, у 2007 рощ стойкий перехщ середньодобово! температури через 0° вщбувся лише у трстш декад! с1чня (рис.1. А). Також у цей перюд була довол! висока вщносна волопсть тоштря (74-92%) (рис.1. Б), пом1тно зросла ! ильисть опад1в (14-34 мм за декаду) (рис.1. В), що випадали переважно у вигляд! снйу, внаслвдок чого на територ!! Кш'вського Полюся утворився стшкий сшговий покрив висотою 8-22 см(рис.1. Г). Взимку замерзлий шар грунту практично водонепроникний, ввдбуваеться накопичення снйу ! утворення сшгового покриву, тривалють якого 90-100 дшв, а середня висота - 25-30 см. Досить часто бувають в!длиги, температура ¡нод1 шдвищуеться до 8-10°С, що супроводжуеться таненням сшгу ! вщтаванням грунту. Ввдтавання верхнього шару сшгового покриву (на схилах швденно! експозищ! - аж до повного сходження) ! грунту на 0,5-1,5 см призводить на схилах до шдсшжного стоку, а також процеав дефлюкщ!. Тому винос забруднюючих речовин (ЗР), зважаючи на зимов! пдротерм!чш умови -найменшо! ¡нтснсивносл. б1льш ймов1рний для ландшафтних комплеюлв (ЛК) випуклих ! слабопохилих поверхонь (видали 3-4 на за легендою до рис.2) ! валогаотбних шдвищень з пологими схилами моренно-воднольодовиково! р1внини (5), складених водно-льодовиковими шсками з прошарками суглинку, що шдстилаються валунними суглинками, з дерново-слабо- ! -середньошдзолистими пилувато-шщаними ! сушщаними грунтами. При цьому ЛК вир1вняних ! слабохвилястих основних поверхонь моренно-зандрово! р!внини (1,2) в!днесеш до акумулятивних, причина чого - !х залюешсть. Також винесення в1дбуваеться ¿з схилових делюв!альних ЛК моренно-зандрово! р1внини (6,7,8), а також пологих схшпв лощин (26). При цьому бшып круп (ввд 3 до 12") схили ерозшних форм (23,24,25) е транзитними (рис.2).
Весна - перюд з моменту переходу середньодобово! температури тоштря через 0"С до додатних значень ! руйнуванням спйкого сшгового покриву до зашнчення заморозив (середня дата) ! переходу середньодобово! температури гаштря через -10"С. Весна на Кшвському Полюа тривае 2-2,5 м1сящ — з середини березня до друго! декади травня. Перех1д середньодобово! температури через нульову в1дм1тку припадае на середину березня, через 5 °С — на першу декаду квиня ! через 10 °С — на його третю декаду або першу декаду травня. В окрс\п роки навесш спостер1гаються сшгопади у кв!тш ¡. нав1ть, у травш. Весною спостерйаеться зменшення ! трансформащя сшгово! товщ1, танення сшгу, затопления талими ! заплавними водами, !х сходження, що приводить до поверхневого стоку ! перемщення вологи у грунп, ввдтавання! прогр1вання грунту.
С^рлдньодиаднл т'-игцгрлтур.! у Ккикыому
Полко эа груд««* 2006-пдетопдд 2007ро*«в
Ссргдна^впиги ктхК1ЬПО«11р|| у Ки1рс|.ммг ГЬунсс« мг|>уДги«г 20(Х-й1К'№.*д2007(М)111||
Ч
¡НИМИ!!!
1111 11 ш I г
«ОПМГ1И*« я Ки>лс мои)
1
1 М\Л \
14
11111II1111!
|| 111И11II1
Рис 1. Хгд гщротермгчних показниктв у межах КиУвського Полюся (Чорнобиль, Тетер1в_ Кшв.) з грудня 2006 роет по листопад 2007 роет (дан! Гидрометцентру
Укршни)
знесення 1 акумуляшя Б1дклада, навдпичення фпомаш, змша !\ хтшчнйтр склад)', в
0 крем! роки - грунтов! засухи » пи лов I бур!. Весною, в тдвщценням температуры ] поступового розтавання снну I гмдтавання фунту, тал! води виносять ¡з ландшафтов хЬичш елементи, накопичеш протягом зимового перюду у снну 1 бшьш глибоких грунтов их горизонтах. При цьому дошов! опади ще бшьше гюснлюють поверхневий
1 внутртшньофунтовий сттк. У цей перюд змив 1 розмив досягают ь максимально! величини, втдбуваеться найб!лыи штенсивний йерерозподш забруднюючих речовин.
Зокрема, ртзке збпьшешга середцъоцобово! температуря почал ося з початку березня 2007 року, що на кшець мюзття в же становила 7-9°С (рис.) .В). Стшкнй переход серед I оюдобово! температуря вище 0° вщбувея 1 березня. Сшговшт по крив розтаиув. опади, що випадалн у цей нас, були переважно у рщкому в иг ляд, вони посилювали вода' мйращю. Тому- гак винесення речовини ¡з поверхневим I в ну тршшьогру нтовим стоком епостерйаеться саме весною, гад час еходження талих вод при одночасному випадшш атмосферних опал в. Протягом нього сезону найбтьш ¡нтенсияний винос ЗР характерней для випуклих I слабопохилнх поверхонъ (3,4) 1 валоподбних лдвшцень з пологими схиламн моренно-воднольодовиково! ршнини (5), деню менш штенсивний для виршняних сдабопохипих основних поверхнонь моренно-воднольодовиково1 рщнини (1,2). Найменш активным винос, навпь гид час еходження талнх вод, е в Л К швшчно! частини досхидницького гена гону, якт зайнятт лгсогосподарськими комплексами, на вичпну в!д розмтщених у швденшй частиш, що зайнягт агроупддями. Речовини, то виносяться, акумулюються у ЛК на дзаплав них терас, пологопохгшнх
пролюв1ально-делюв1альних шлейфш, западин. Надзаплавш тсрасов1 ЛК, характеризуются поршняно невеликими похилами поверхш — 1-2°, складеш переважно шеками прошарками оглинених шсюв або малопотужними сушсками I суглинками, шдстелених шеками; з дерново-слабошдзолистими пилувато-шщаними, в т.ч., глеюватими, або з дерновими глейовими сушщаними [ легкосуглиниетими Грунтами, шд вологими еуборами I р1знотравно-злаковими луками (13-15). Дал1 на схщ, у напрямку Дшпра, переважають плоси тсрасов1 ЛК, вони ввдносно знижеш, складеш низинними торфами потужшстю 0,5-2,5 м, з торфово-болотними грунтами, шд вологотравно-злаковими [ осоково-болотнотравними угрупованнями (16). Западини зустр1чаються як у межах моренно-зандрово! р1внини (27), так I надзаплавно! тераеи (28). Розораш далбш I дсяю б1лыш за ро'лпрами западини весною, а також теля зливових лигах опадав майже щор1чно затоплюються на нетривалий псрюд. Вони здатш накопичувати матср1ал I за будь-яких сезонних умов служать своерщними акумулятивними пастками. Транзит здайснюеться схилами моренно-зандрово! р1внини (6,7), схилами балок (23,24) I лощин (25,26). Також до транзитних вцдаосяться ЛК слабовв1гнутих знижень, що вистелеш делюв1альними шеками I сушсками, з дерново-шдзолистими сухими I слабооглееними пилувато-шщаними (11) I сушщаними (12) Грунтами. За своею природою, щ урочища е поверхнями, в яких концентруються початков1 потоки води I речовини, що переносяться нею, з подалыпою передачею в генетично пов'язаш з ними ероз1йш форми. В1дповцшо, дом1нування процсс1в транзиту над акумулящею залежить вщ пдротерм1чних умов, що складаються. Чаетина матер1алу, що переноситься, за умов по\прного зволоження затримуеться на знижешй слабовв1гнут1Й. поверхш водозбору, а при наявносп активного стоку п талими водами або випаданш ¡нтснсивних опадав - транспортуеться в ерозшну мережу - лощини (17-19) I балки (20-22), яш, в1дпов1дно, за таких сезонних умов також е транзитними (рис.2).
Протягом 2007 року звертае на себе увагу вщтинок часу у юнщ квиня, коли зменшилась волопсть пов1тря(рис.1. Б), (була найменшою за весь перюд досл1дження (49-61%), а також юльюсть опадав - до 1-4 мм/декаду (рис.1. В). Таи умови - висока середня добова температура, низька в1дносна волопсть, незначна юльюсть опадав, -навиъ при короткочасних поривах в ¡тру швидаастю 5,5-6,6 м I бшыпе, може призвести до руйнування I видування грунту, що властиве саме весняному пер1оду. Важливим фактором розвитку \ поширення в1трово1 ерозЛ' е також структура природокористування - розораш I осушеш земл1, що використовуються у сшьському господарстш. яи можуть бути на цей час без рослинносп. За таких умов розораш ЛК основних поверхонь (3,4,5) [ схшпв (6-8) моренно-зандрово! р1внини, що складеш водно-льодовиковими шеками п дерново-слабошдзолистими пилувато-шщаними I дерново-середньошдзолистими сушщаними грунтами, а також осушеш [ розораш надзаплавш тераси (13-15), складеш переважно шеками п прошарками оглинених гпсюв або малопотужними сушсками I суглинками, шдстелених шеками, з дерново-слабошдзолистими пилувато-шщаними Грунтами шддаються вировш ерози, внаслщок чого з цих поверхонь можуть виноситись забруднююч1 речовини. Крш того, поширена практика випалювання залиппов трав'яно! рослинносп у межах цих ЛК сприяе залученню накопичених забруднювач1в до пов1тряних м1гращйних потоюв.
Л1ю - за початок прийнято дату переходу еередньодобово! температури повпря через 10"С 1 початку безморозного пер ¡оду. Зашнчення в1дпов1дае дап переходу еередньодобово! температури повпря через 10"С у 61 к зниження 1 середнш дап початку ос1нн1х заморозюв. На Кшвському Пол1сс1 л ¡то тривае з юнця травня
до початку вересня Середньодобов! температури утримуються вище 15°С, а ссрсдньомкячш досягають 18-19,5 °С. 8 липш I ссрпш часто встановлюеться жарка погода.
Ум(!ВН( шлнлчсния
ЙНДЛНфП!Н> м■ ч ч Ч V. ЛнчС№Ь№ГО НО и' |ЬЖМО ГН>ИИ>»Г\
О - момии с Юннч>| м >*♦<(•: 41111,1111
{Зинос Ттенпиг -»«ПК
Рис.2. Сезонш уиграшйш стругаури ДимереькЪго модельного по л1 гону.
Цифрами позначен! ландшафт! комплекси: Морсшю-ванюльодивикових ршшн:
1 - основш поверхш, виргвнет I слабохвилясп. складеш водно-льодовиковими шсками потужшстю 2 м, з прошарками оглинених шсшв, шдстелених валунними суглинками з дерново-слабошдзолистими пилувато-тгцаними грунтами, шд св1жими суборами, частково розораш; 2 - те саме з прошарками суглиншв на глибиш 0,5-1,0 м, з дерново-слабошдзолистими пилувато-тгцаними I сутгцаними Грунтами, шд св1жими складними суборами, переважно розораш; 3 — те саме, випуюй I слабопохшп, складеш шсками потужшстю до 2 м, з прошарками суглинку на глибиш 0,5-1 м, шдстеленими валунними суглинками, з дерново-слабошдзолистими пилувато-тгцаними [ сутгцаними грунтами, розораш; 4 — основш поверхш, випуюп, складеш сушсками потужшстю 2 м, з прошарками суглиншв на глибиш 0,5-1,5 м, шдстелених валунними суглинками з дерново-середньотдзолистими сутгцаними грунтами, розораш; 5 — валогаотбш тдвищення з пологими схилами, складеш пилуватими шсками потужшстю понад 4 м, з прошарками суглинку, з дерново-слабошдзолистими пилувато-тгцаними Грунтами, шд св1жими складними суборами, в основному розораш; Схили моренно-водно-льодовикових рмшнн:
6 - крутопохшп (5-8°), делкшальш випукло-ввйнутг складеш шсками з прошарками суглиншв, з дерново-слабошдзолистими пилувато-тгцаними I сутгцаними слаботдзолистими грунтами, шд св1жими суд1бровами, частково розораш; 7 — похшп (4-5°), делюв1альш, випукло-вв1гнут1. складеш шсками з прошарками суглиншв, з дерново-слабошдзолистими пилувато-тгцаними I сутгцаними грунтами, шд св1жими складними суборами, здебшыного розораш; 8 — полоп (1,5-3°) делкшальш р1вш, складеш шсками, шдстеленими валунними суглинками, з дерново-слабошдзолистими шщаними грунтами шд св1жими суборами, 9 — дуже виположеш (<1,5°), делкшальш р1вш, складеш шсками з прошарками суглинку, з дерново-тдзолистими I дерновими слабоглеюватими та глеюватими шщаними I сутгцаними грунтами, шд вологими складними суборами. Пр().11()1на.11>11()-дс.||()1н<1.11>1|1 шлейфн!:
10 — пологопохшп (2-4°), складеш шсками, з дерновими I дерновими слаборозвиненими шщаними грунтами, шд р1знотравно-злаковими луками I пюнерними угрупованнями;
Зниження на водозборах при вершинах ероз!йних форм:
11—слабоввпнутт вистелеш делюв1альними шсками I сушсками, з дерново-тдзолистими сухими I слабооглееними пилувато-тгцаними грунтами, шд вологими суд1бровами, частково розораш; 12 — те саме на делкшальних легких сушсках, з дерново-тдзолистими глеюватими сутгцаними грунтами, шд вологими суд1бровами, частково розораш. Надзаплавн! тераси:
13 — вир1внеш, складеш пилуватими шсками потужшстю понад 2 м з прошарками оглинених шсшв, з дерново-слабошдзолистими пилувато-тгцаними грунтами, шд св1жими суборами, частково розораш; 14 — вщлвнеш складеш шсками потужшстю понад 2 м з прошарками оглинених шсшв, з дерново-тдзолистими глеюватими пилувато-шщаними грунтами, шд вологими суборами I р1знотравно-злаковими луками; 15 — вщлвнеш, складеш малопотужними сушсками I суглинками, шдстеленими шсками, з дерновими глейовими сутгцаними I легкосуглинистими Грунтами, шд вогкими д1бровами I вологотравно-злаковими луками; 16 — плосш, вщносно знижеш, складеш низинними торфами потужшстю 0,5-2,5 м, з торфово-
болотними Грунтами, осушеш, шд вологотравно-злаковими I осоково-болотнотравними угрупованнями, частково розораш. Ерозшна мережа:
17 — дно балок з вторинними зрпами. складене делкшальними сушсками, з дерновими глеюватими сушщаними грунтами, шд гравиатовими д1бровами: 18— дно балок, плоске, складене делкшальними сушсками, з дерновими глеюватими сушщаними Грунтами, шд вогкими д1бровами: 19 — те саме з дерновими глейовими сушщаними Грунтами, шд вогкими д1бровами: 20 — дно лощин, слабовв1гнутс. складене делкшальними иилуватими шеками, з дерново-шдзолистими слабоглеюватими пилувато-шщаними грунтами, шд св1жими [ вологими та складними суборами; 21 — дно лощин, слабоввйнуте, складене делкшальними сушсками, з дерново-слабошдзолистими I дерновими глеюватими сушщаними Грунтами, шд вологими суд1бровами. здебшыпого розораш; 22 — дно лощини, плоске, складене делкшальними сушсками, дерновими глейовими сушщаними Грунтами, шд вогкими д1бровами. частково розораш; 23 — круп (> 12°) схили балок, складеш делкшальними шеками I сушсками з делкшальними шеками I сушсками пилувато-шщаними грунтами, шд св1жими суд1бровами [ д1бровами: 24 — схили балок (4-6°) складеш шеками а прошарками оголених шешв, з дерново-слабошдзолистими шщаними Грунтами, шд св1жими суборами; 25 — схили лощин полоп (3-4°), еродоваш, складеш пилуватими шеками, з дерново-слабошдзолистими пилувато-шщаними середньозмитими грунтами, шд св1жими суборами; 26 —схили лощин дуже полоп (до 2 складеш пилуватими шеками I сушсками, з дерново-середньошдзолистими пилувато-шщаними I сушщаними грунтами, переважно розораш; Западини:
27 - в шсках пологопохилеш з плоским дном, вистеленим делкшальними шеками, з дерново-слабошдзолистими глеюватими пилувато-шщаними грунтами, шд вологими суд1бровами. частково розораш; 28 — в шсках, сушсках I суглинках, з пологими схилами, вистелеш делкшальними суглинками, з дерновими глеюватими [ глейовими легкосуглинистими грунтами, шд вологими I вогкими д1бровами. вологотравно-злаковими I осоково-вологотравними луками, часткова осушеш I розораш.
Максимальна температура може досягати 37-39°С. Тому для цього сезону характерш чергування процеав накопичення I втрати вологи, деяке послабления бютичних процеав за високих температур повпря [ грунту. ЕЫтку ¡нтснсивному перерозпод1лу забруднюючих речовин п водними потоками та твердим поверхневим стоком сприяють дощ1 п значною штенсившстю - шаром опад1в 10-12мм I штенсившстю 5-7 мм/хв. [10] - ¡. ввдгашдно, перерозгаотлу забруднювач1в. Загалом влпку випадае близько 40% р1чно! шлькосп опад1в (рис. 3), в окрс\п дш у вигляда злив. (Слщ зазначити, що у районах зливово! ерозп 80-90% р1 много змиву Грунтш спричиняеться двома-трьома ¡нтснсивними зливами [5]). Так, з середини травня 2007 року почалося збшыпення шлькосп опад1в, прослвдковувалась загальна тенденщя до 1х збшыпення; найбшып рясш в1дшчалися у липш-першш половит серпня (рис.1,В). Опади даного лпнього перюду були переважно конвективного походження I випадали локально у вигляд1 злив. Тому формування м1гращйно1 структури за лпнього сезонного стану мае певш особливосл (рис.2): з одного боку
¡нтенсивний винос речовин воднкми потоками шсля злив b гшсометрично найвищих повсрхонь — ЛК моренно-зандрово! р1внини {I -5), ¡нтенсивний транзит через схилов! Л К (6-9) i ландшафтн1 комплекси ерозшно! мереж1 (11.12,17-26) 13 подал ыиою акумуляшсю на Л К надзаплавних терас (13-16) i в западинах (27,28). 3 шшого - наявшсть рослинносп вносить корективи у штенсившсть здшснення шграидк ос ильки здатна суттево гальмувати во дм потоки, що пронизують ландшафтщ комплекс и, особливо, у за йн я тих лками.
350
Се»оннак1льккть опадт, мм/семн
зоо
i )hmj I Bot н,1 Лио
I Ot IUI.
1982 1983 198J 198S 198G 1987 1988 1989 1990 1991
Рис. 3. Сезонна юльюеть ощщв у 1982-1991 pp . за спостереженнями на Димерському КГС, мм/сезон f3j.
Також В1дсуттстъ опадш ¡з достатньою штенсивнютю для у творения стоку сприяе накопиченню забруднюючих речовин на bcíx поверхнях, Тому ЗР при зливах можуть интенсивно виноситись ¡з ЛК, ям зайнят! агроупддями. дещо иовшышые ¡з ■rax, я Ki залкет або перебуваютъ шд перелогами. Л К днищ ерозшно! мереж! висту па ють як трашитш при досить значнш млькостт опадш, в ¡нших випадках - як акумулятивш, ефект вщ чого посилюеться тут наявшстю сорбцшних ландшафтно-гсох1М1чних бар'ерю на оглеених грунтах та грунтах ¡з бтльш важким мехашчиим складом i nopíBíííiHo вищим вшстом гумусу (17-22)
OcÍHb иродов жуетьсй з середини вересня до третьоТ декади листопада. Зниження те.мператури вадбуваеться посту ново Для occhí характер; ¡i облогов i допн з малою штенсившетю, хоча значно! кщькоетт (зливи школи), тому актив hí процееи водного стоку спостерйаються р!дко, натомить посилюетьея накопичення вологи у ipymi Вщбуваеться зменшення активноетт ерозшних процешв, посилення накопичення вологи, охолодження грунту, В1дмирання наземно! частини рослин, накопичення шдстилки. перегною i торфу, ix розклад тощо. У 2007 poni початок ЬЫннього сезонного стану на територй' Кшвоького Шшсся йрипадае на останшо декаду сер пня (рис.!. А). У цен час пану вала суха ГОБ1тряна маса. ктлыйсть опадш зменпшлася до 0-7 мм/декаду, вздносна вологтеть до 57-68% (рис. 1, Б. В), також розпочалоеь стшке зниження температуры. За таких умов, подобно до весняного
стану ландшафтов, можлива активащя пов1тряно! Mirpauii. Шзшше виносна волопсть поступово збшынуеться до 80%, зростае шлыасть onajie. подекуди до 20 мм/декаду (рис.1. В), але це переважно облогов! допц. Тому переважна бшышсть J1K модельного пол ¡гону (рис.2) ввднесена до акумулятивних поверхонь, штенсивний винос може бути характерний лише для розораних валошотбних шдвшцень моренно-зандрово! р1внини (5), менш ¡нтснсивний для Г! вир1вняних основ них поверхонь (1-4) i пологих схил1в (8), а також дуже пологих схил1в лощин (26). При цьому залюеш вщлвняш поверхш (1-2) моренно-зандрово! р!внини мають бути вщнесеш до акумулятивних, осильки характер поверхш i наявшсть люового опаду не сприяють процесам виносу. Транзит до акумулятивних поверхонь - через J1K биьш крутих схилш моренно-зандрово! р1внини i схили балок (23, 24) i лощин (25).
ЗАКЛЮЧЕНИЯ Аналп ландшафтно! структури i ландшафтно-гсохппчних умов показуе загальний напрямок перерозподшу забруднюючих речовин на дослижуванш територп i3 водними потоками. Комплексне аналпування ландщафтно-геоф!зично! шформацп дозволяе даференцповати загальну схему поверхневого перерозгодшу забруднювач1в виповино до сезонних пдротср\пчних особливостей - встановити сезонш вар!анти мпрацшних структур певно! територп. Подалыш напрямки таких досл1джснь -це використання iacoöiß ПС для бшьш детального спряженого аналпу природаих умов i структури природокористування. Тобто, бшьш глибоке урахування антропогенних модифпшцш природаих комплскав для визначення !х впливу на просторовий перерозподал полютанив. Запропонована методика визначення сезонних умов формування \пгращйно! структури ландшафт е тдставою для обгрунтування системи мошторингу екостану територш вцщов!дао до просторових i часових (|)актор1в. що його визначають. Експериментальним шдтвердженням представлених тут висновюв може бути контроль вмюту забруднюючих речовин у гумусному горизонт! Грунив залежно вщ пдротсрм1чних умов протягом року за допомогою штучних сорбенпв [15].
Список liicpaiypii:
1. Глазовская М.А. Геохимия природных и техногенных ландшафтов СССР. - М.: Высш.шк., 1988. -328 с.
2. Гриневецький В.Т., Давидчук B.C., Петров М.Ф. Пдротеръачш передумови Mirpaijii рад1онукл1д1в у Чорнобильськш 30Hi // Бюлетень еколопчного стану зони вщчуження та зони безумовного (обов'язкового) вщселення. -2003. №2,- с. 13-22.
3. Гриневецький В.Т., Маринич О.М., Шевченко JI.M. Стащонарн1 теоф1зичш i reoxiMi4Hi досл1дження ландшафт1в Кшвського Полюся. - К.: Наук.думка, 1994. - 107с.
4. Давыдчук B.C., Зарудная Р.Ф., Михели С.В. и др. Ландшафты Чернобыльской зоны и их оценка по условиям миграции радионуклидов/ Под ред.. А.М.Маринича,- К.: Наук, думка, 1994,- 112с.
5. Заславский М.Н. Эрозия почв. М.: Мысль, 1979. - 245с.
6. Малишева JI.JI. Геох1м1я ландшаф™: Навч. поабник. К.: Либщь, 2000. -472с.
7. Малишева Л.Л. Ландшафтно-геох1м1чна оцшка еколопчного стану територш: Монограф1я. - К.: РВЦ „Кшвський ушверситет", 1998,- 264с.
8. Малишева Л.Л., Сорокша Л.Ю., Гайдай С.В., та ¡н. Ландшафтно-еколог1чн1 дослщження у 30-юлометров1й 30hi Р1вненсько1 АБС: ochobhI результата, досв1д використання Г1С // Украшський географ1чний журнал, 2003, №1. - С.21-32.
9. Маринич О.М., Шищенко П.Г. <Кзична географ1я Украши: П1дручник для вищо! школи. - 3-е вид. Стереотип. - К.: Знания, 2006. - 511с.
10. Палкнко В.П., Матошко A.B., Барщевський М.С. та ш. Сучасна динамжа рельефу Украши. - К.: Наукова думка, 2005. -268с.
П.Пилипчук В.М., Мамай И.И. Проблемы и итоги изучения сезонных состояний природных территориальных комплексов // Ландшафтоведение: теория, методы, региональные исследования.
практика: Материалы XI Международной ландшафтной конференции / Ред. коллегия: К.Н. Дьяконов (отв. ред.), Н.С. Касимов и др. - М.: Географический факультет МГУ, 2006,- с.339-341
12. Природа Украинской ССР. Климат/ Бабиченко В.Н., Барабаш М.Б., Логвинов К.Т. и др. - Киев: Наук, думка, 1984,- 232 с.
13. Чехнш В.М. Пор1вняльний аналп сезонних сташв ландшафте Кшвського Полюся та Середнього Побужжя. // Авгореф.дис. канд.геогр.наук. К.: 2003.-20с.
14. Шищенко П.Г., Малишева Л.Л., Сорокина Л.Ю и др. Использование ГНС для анализа природных условий зон влияния техногенных объектов (на примере Хмельницкой АЭС) //Матер1али Г1С-форуму. - К., 2000. - С.52 - 56.
15. Golubtsov О., Sorokina L. „Forecasting of Seasonal Features of Migration Technogenic Pollutants in Landscapes of City Region" // Mountain areas - ecological problems of citis. - Materials of International Youth Scientific Conference. Yerevan, May 29-30, 2007./ Editor-in-Chief A.K.Saghatelyan. - Yerevan: Publ. House of the Center for Ecological-Noosphere Studies of NAS RA. 2007. - S. 19-22.
16. L.Malysheva, L.Sorokina, A.Galagan ets. Ecosystems of 30-km zones of Khmelnytsky and Rivne NPP: estimation of migration conditions of the radionuclides and other technical pollutants// Equidosimetry(Edited by F. Brechignac and G. Desmet) / NATO Security through Science Series - C: Environmental Security - Vol. 2. Printed in the Netherlands.. 2005 Springer - P. 369-376.
Golubtsov O., Mysnyk »У. Seasonal conditions of forming migrational structure of the territory (as a pattern of the landscapes of Dymer model polygon).
It is proved the usage of the conception of seasonal state of the landscape as a model of hydrothermal migrational situations of different time. It is ascertained the classification scheme of migrational structures. The peculiarities of forming of migrational structure of the territory are determined on the basis of complex consecutive analysis of the landscape structure, landscape-geochemical and landscape-geophysical conditions on the example of the model polygon of Dymer Complex Geographical Research Centre. Key words: seasonal state of the landscape, migrational structure of the territory.
Голубцов А.Г., Мыснык C.B. Сезонные условия формирования миграционной структуры территорий (на примере ландшафтов Дымерского модельного полигона).
Обосновано использование понятия сезонного состояния ландшафта в качестве модели разновременных гидротермических миграционных обстановок. Определена классификационная схема миграционных структур. На основе комплексного последовательного анализа ландшафтной структуры, ландшафтно-геохимических и ландшафтно-геофизических условий на примере модельного полигона Дымерского КГС (Киевское Полесье) установлены особенности формирования миграционной структуры территории.
Ключевые слова: сезонное состояние ландшафта, миграционная структура.
Статья поступила в редакцию 25.07.2008 г
