CC BY
8УДК 911. 52
СТРУКТУРНА 0РГАН13АЦ1Я КАРСТОВИХ ЛАНДШАФТ1В КУНГУРСЬКОГО Л1СОСТЕПУ
ПроскурнякМ.М.
Розкрито особливост1 та загальш законом1рност1 латерально! i вертикально! оргашзаци карстових ландшаф™ Кунгурського люостепу на píbhí видов ландшафте, мюцевостей i урочищ Ключов1 слова: карстов1 ландшафта, структура ландшафте
ВСТУП
Оргашзащя шдтримувано! системы природокористування та розвязання еколопчних проблем будь-якого регюну вимагае, перш за все, досл1дження особливостей природно! оргашзащ! ландшафтних комплексов (JIK). Вкрай нсобхинс воно для JIK, яш знаходяться шд системоутворюючим впливом карстових процсслв. Адже, шд д1ею карстогенезу формуються спсцж|нчш за будовою, динам1чш за функцюнуванням, штразональш за поширенням закарстоваш ландшафта (3JI) Í3 своервдними умовами природокористування i життед1яльност1 людини.
PerioH дослщження - швшчно-сх1дна околиця лкостспово! зони Схино-Свропейсько! р1внини, представлена дослвдним пол i го ном площею в 300 км2 -розташований на твденному cxoji Пермсько! обласп Pociií, в межах Кунгурсько! закарстовано! височинно! люостсповсп область По\прно континентальний (1900° С, 450-500 мм, VIII стушнь континентальное^) клшат та карст (як штразональний фактор) спричинили поширення тут люового. лучного, болотного i степового тишв рослинностк дерново-шдзолистих, cipnx люових i чорноземних тишв ГруНПВ, в щлому штразонального люостспового типу JIK на фош зональних шдтайгових i швденнотайгових ландшафте.
Розташування репону в контактшй зош платформи з геосинклшальною областю - Уфшського валу з Передуральським прогином, обумовило формування тут пткативно! геоструктури, близьке (0-50 м) до поверхш залягання кунгурських гшеоанпдрипв, вапняив i доломтв. яи шддаються ¡нтснсивному карстуванню. Поверхня розчленована У-под1бними (Силвинский кряж, 300 м) i коритогаотбними (1ренсько-Силвинська Пластова р1внина, 200 м) терасованими долинними системами Í3 значною pÍ3HOMaHÍTHÍCTK> та густотою карстових форм (поверхневих i шдземних). Це визначило формування тут класу р1внинних, шдкласу височинних, род1в еро зшних i карстових ландшафтов р1зних bhjíb.
За проввдним фактором ландшафтогенезу (карст), особливостями генетико-морфолопчно! структури (no.iircHHicTb. яруешеть) та II типами (дифузна, плямиста, концентрична, моза!чна та íh.) досл1дний по л i гон е класичним прикладом розвитку карсту i карстових ландшафтов р1зних bhjíb. Иому властива густа заселешсть i глибока антропогенна перетворешеть. Тому bíh добре вивчений в геолого-геоморфолопчному i спелео-карстолопчному ввдношенш науковцями Кунгурського
карстового стацюнару, загальш риси природи Кунгурського люостепу розкрип в роботах rcorpa(|)íb Пермського ушверситету. Розгорнутий анал1з цих праць автором проведено рашше [1]. Однак, складна структурна оргашзащя власне карстов их ландшафтов вивчена недостатньо i не ввдповвдае сучасним вимогам рацюнального природокористування. Тому вони потребують детальних крупномасштабних карстолого-ландшафтознавчих досл1джень.
Обсктом дос.пджсння е закарстоваш ландшафта Кунгурського .licocicny. Предметом вивчення - фактори i умови формування та розвитку 3JI, особливосп структурно! оргашзацн i законом1рносп поширення. Мета статп - подати результата вивчення генетико-морфолопчно! структури об'ектно! тсриторп. заедания - полягае у розкритп особливостей структури 3JT Кунгурського люостспу як своериного типу ландшафтних оргашзацш на ochobí польових ландшафтознавчих досл1джень i великомасштабного картографування.
Методолопя дослщження. ландшафтознавч1 досл1дження опирались на вчення про ландшафтш комплекси, i'x генезис i структуру, piBm оргашзацп i систематику, функцюнування, динам1ку i стшшсть; основу карстолопчних досл1джень склали теоретичш положения та регюнальш розробки; yci вони детально розкрип у радянському та впчизняному ландшафтознавств1 й карстологп. Метода досл1джень: на етат експедищйних вишукувань широко застосовувалось великомасштабне картографування i профиювання ландшафпв, методи ландшафтознавчо-шдикацшних, пдролопчних, геоморфолопчних, лполопчних, геох1м1чних та спелеолопчних досл1джень; на етат обробки, узагальнення i пошуку емтричних залежностей використовувалось картограф1чне моделювання, картометричш й математичщ пор1вняльний, класифшацшний та íhluí методи. Основу робота склали материала експедищйних великомасштабних (1:25 ООО, 1:10 ООО) ландшафтознавчих досл1джень автора, виконаних у с к лад i карстолопчних експедищй Кунгурського стацюнару УрВ РАН, фондов! матер i ал и стацюнару, картограф1чш та лпературш джерела.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕННЯ
Кунгурська пришднята люостспова р1внина (ф1зико-географ1чна область) завдяки карстовим явищам i i'x наелвдкам яскраво виокремлюеться серед навколишшх тдтайгових i швденно-тайгових ландшафлв широким розповсюдженням карстових (закарстованих) ландшафпв у рани роду. За складом ripcbKHx пори i ступенем закарстованосп природних комплексов серед них можна видшити два nidpodir. 1) штенсивно закарстоваш ландшафта на гшеоанпдритах, яи складають 1ренсько-Силвинський ф1зико-географ1чний люоетеповий район; 2) закарстоваш ландшафта на вапняках i доломпах, що утворюють Силвинський шдтайговий природний район. Перший тдрвд 3JI репрезентують два види ландшафпв: a) .iícoctcitobí ландшафта плюценових ¡нтснсивно закарстованих вискокотерасових р1внин (240 - 175 м); b) .licocTcnoei ландшафта плейстоцен-голоценов их ¡нтснсивно закарстованих терасованих коритопод1бних долин (175 -110 м). Другий шдрвд формують теж два види ландшафтов: с) шдтайгов1 ландшафта плюценових закарстованих високотерасових р1внин (250 - 170 м); d) шдтайгов1
ландшафты плейстоцен-голо ценовых закарстованих У-под1бних долин (170 - 115 м)
И-
В умовах сульфатно-карбонатного субстрату вертикальна диференщащя ландшафтов Кунгурського люостепу проявляеться досить своер1дно i знаходиться в т1снш !алсжност1 вщ лпхшопчних i орограф1чних умов. У межах дослщного пол i го ну (|)OHOßi тили Micifeeocmeü утворюють три висотш сходини долинного ярусу ландшафтов. Перший висотний р!вснь (250 - 170 м) представляють надвисоко-/ eiicoKomepctcoei мюцевост! Нижчу сходину (170 - 125 м) складають середньотерасовий та крлтосхиловгш прир\чковий типи мюцевостсй. Третей -найнижчий р1вснь (125 - 110 м ) займають заплавно-низъкотерасовi \псцсвост1. Другий, специф1чний ярус, представляють тдземт комплекси - карстов1 порожнини (рис.1).
Ш< III ЩЩз ИЗ* И5 Щс Ш ШИШ» ИМ' HS® ЕЗ" Э2 Ш" И« & [T>{Z> 0j> и>
1 - чорноэеми опЦиолен!; 2 - темтао-с1р[ ЛН'ОНГ, 3 - с1р] I ' 1.1:...и1 лIсскI ^ - дернок>п1дэалнст]; 5 - дерлсво-ыарйонатю; В ■ чоряоэемно-лута; 7 - дериоао-лучш; 8 - суглинки; 9 - плцано-галечниковнй алгавй; 10 - карсто-брскч]ввнй горизонт; 11 -гшео-анпарт'и: ■ прошарками дол^тп 12 - взнняки I доломан; 13 - рифов1 цалняки, ' 1 - лучна рослинжеть; 15 -
культурна рослишисть; 16 - ялина, ялиця; 17 - сосна; 18 - липа, клен, 1льм; 19 - береза, осика.
Рис. 1 . Ландшафтний профиь 1ренсько-Силвинського межир1ччя по лшп с1л Неволшо - Ппцанка. Природн1 райони: А. 1ренсько-СилБ1шсьюш Л1соетепосий; В, Снлвинськнй ттщтайговнй. Видн ландшафта: а - л1состепов1 ланлшафтн шнвценоних ¡нгенсивно закарстованих високотсрасовнх ршшш Ь ■ л&остепсоЯ ландшафт плейетоцен-голоцеповш шгешлшно закарстованих терасовщтг карютщсцЦбкдо долин; с - шдгайзош ландшафтн ллюценовнх закарстованих тшсокотерасовнк р1внин (1 - л1лайгов! ландшафт« плевстоиек-голоценови! V- пашбннх долив. Ландшафт^ ярусн 1 висотш сходини (тип ьйсцевостей): долинний - \ (1 - верхньотерасовий Ьггенсивно закарстований; 2 - вер*ньотерасовий закарегованнй); и (3 * (.'ередньагераеппий; 4 - крутосянловий);. II] (5 - зшлахно-нижкьотерасовнй); п(дземний - гшеп-ан^дрнтов] печери ■ липняков! поржшши. *
Азональш риси Кунгурського люоетепу на р1вш типу ландшафта найкрагце проявляються на першш висотшй сходиш долинного ярусу, наприклад поширення тут чорнозем1в ошдзолених, темно-с1рих I с1рих люових грунт!в шд остепненими луками I широколистяно-хвойними люами.
.Шсостепов/ ландшафтн пл101{ен0вих ¡нтенсивно закарстованих високотерасових р/втш утворюють першу висотну сходину (240 - 175 м) серед ландшафтов Кунгурського люостспу. Максимальна глибина 1х еро зшного розчленування досягае 60 - 70 м, псрсслчна - 20 - 25 м. Вони займають наддолинш простори вздовж головно! дрени I простягаються переривчастою смугою, гцо виклинюеться в твшчному напрямку. Проввдним фактором ландшафтогенезу тут виступае л1тогенно-карстовий, а головними структуроформуючими процесами -карстова денудащя I акумулящя. Остання обумовила накопичення потужно! (до 50 м) товпц карстообвальних ввдклад1в. Водш потоки транзитних рн< залишили
древньоалкшально-суглинюда покриви. Наслщком розвитку карсту е численш р1знов1ков1 та рпновидовк повсрхнсв1 [ шдземш карстогенш фаци, ланки, урочища I \псцсвосп. Фоновим серед них виступае тип терасових наддолинних \псцсвостсй з субдомшантними видами надвисоко- (130 - 100 м) I високотерасових (90 - 60 м) колгплскав. Шдпорядковане мюце займае спсци(|нчний вид високотерасових мюцевостей з близьким до поверхш (0 - 10 м) заляганням сульфатного субстрату. Характерними типами урочищ для них е карстов! улоговини ргзних вид!в 1 закарстоваш комплекси верх1в'1в лопв-суходол1в з вузькими западинними днищами (5 - 25 м) 1 слабо спадистими схилами.
Ландшафтш комплекси р1вня ланки вирпняються концентричным малюнком, а на р1вш урочищ - концентричным, дифузним, плямистим \ сотовом 1х типами. В поодиноких випадках фшсуеться смужковий. На р1вш мюцевостей простежуеться смугасто-стутнчастий \ плямистий типи морфолопчних структур.
.Шсостепов! ландшафты плейстоцен-голоценових /нтенсивно закарстованих терасованих коритопод/бних долин складають серед ландшафпв Кунгурського люостспу другу I третю сходини (170 - 110 м). Глибина 1х срои иного розчленування досягае 60 м. Ширина р1чкових долин, вр1заних у скальш коршш породи, коливаеться ввд 2 до 4 км. Обвальне вщступання борпв долин, а також сильна закарстовашсть високотерасових р1внин I незначний схиловий поверхневий стп< спричинили формування коритоподабних асиметричних крутосхилових долин, незначний розвиток 1 розм1ри терасових комплеюлв, 1х схилогаотбний поперечний профшь, розвиток густо! мсрсла коротких (1 - 1.5 км) I глибоких (25 - 50 м) стршко падаючих (6 - 12") з сильноспадистими 1 крутими (20 - 35") схилами висячих яр1в -лопв-суходол1в на схилах долин. Плосш та широш (2-3 км) днища долин характеризуються розвитком боково! ерози, значним меандруванням русла; великою шлыастю старор1ч I карстових западин; згладжешстю устушв заплав I першо! надзаплавно! тераси, щор1чним шдтопленням останшх шд час весняних повеней.
До вище згаданих треба додати широкий розвиток рпномаштних схилових процес1в. Карстов1, ерозшно-карстов1 й обвально-осипш процеси формують специф1чш фаци, урочища I \псцсвосп. Наприклад, карстов 1 останщ, сроийно-карстов1 ярки \пж ними п злитих карстових лшок, вщслонення коршних пор1д I осипш шлейфи шд ними та ш. Великою шлыастю карстових улоговин I озер вщзначаються низькотерасово-заплавш \псцсвосп. Гсодина\пчш процеси визначають високий стушнь динам1зму I диференцшованосп ЛК.
Латеральну структуру даного виду ландшафпв утворюють типи I види терасових, заплавних I схилових \псцсвостсй. 1х формують мюцевосп середшх надзаплавних терас (IV - 60 - 50 м, III - 40 - 30 м, II - 25 - 15 м), низькотерасових (I -12-20 1 10-7 м) 1 заплавних (висока - 4 - 3 м, низька - 2 - 1 м) комплеюлв. Характерними видами урочищ для них е карстов 1 улоговини, озера, старично-карстов11 старичш понижения. Мтсцевосп схшпв репрезентують таю види урочищ: делкшальш слабо спадисп (6 - 9"), спадисп 1 сильно спадисп (9 - 20"), обвально-осипш круп (20 - 30°), сильно круп та обривисп (бшыпе 30°). Вони розчленоваш ерозшно-карстовими логами-суходолами. Специф1чне мюце в структуршй
оргашзаци ландшафпв займае "карстовий бедленд" - слабо спадистий (6 - 12") карстогенний схил, щлковито деформований карстовими лшками, улоговинами тощо. На \псцсвосп площею 615 м~ знаходаться 921 карстова лшка i 5 улоговин. Ному властивий сотовий тип морфоструктури.
Структурна оргашзащя JIK тополопчного р1вня рпна для рпних тишв \псцсвостсй. Терасовим i схиловим мюцевостям властивий смугасто-стутнчастий тип, низькотерасово-заплавним в1дпов1дае мозсйчний i плямистий. Для карстових улоговин характерний концентричной i сотовий, а для лопв-суходол1в - смугасто-перемгжний i дендритовий малюнки просторового поеднання урочищ. У Bcix фонових урочищ, завдяки ix значнш (перес1чна густота карстових лшок - 50 шт/км2 i бшыпе) закарстованосп, дом1нуючими типами морфоструктур е дифузний, плямистий i концентричний.
Шдтайговi luiioiieiioei закарстоват eucoKomepacoei piemmu, як i перший вид ландшафпв, складають першу (250 - 210 м) висотну сходинку в систем! долинних ландшафпв Кунгурського люостепу. Глибина ix cpoii иного розчленування становить 75 м. Провщними факторами ландшафтогенезу тсриторп виступають карстово-флкшальна акумулящя i cpo ii йно-карстова денудащя. Насл1дком першо! е древньоалкшально-суглинкова товща надвисоких i високих терас р. Силви, яи разом i3 породами карстообвального горизонту, сущльним плащем (10 - 50 м) вкривають денудащйну вапняково-долом1тову поверхню гребеня Уф1мського валу. Сучасна cpoii йно-карстова денудащя зумовлюе формування розр1джено! (0.8 - 1.2 км/км") ерозшно! мереж1. Карстов1 лшки, яи зосереджеш в лощинах стоку i днищах лопв-суходол1в перехоплюють поверхневий спк i переводять його в шдземний. Проте низький стушнь закарстованосп (до 5 шт/км") терасових JIK сприяе, хоч i незначному, площинному змиву. Тому поверхш терас нахилеш (2 - 3") в напрямку до основно! долини. В осьовш зош кряжа плосш надв исо котсрасов i комплекси закарстоваш сильшше (5 - 10 шт/км") i розчленоваш слабше (0.6 - 0.8 км/км").
У даному вид1 ландшафпв домшуе тип терасових лисцевостеи. Його утворюють субдом1натш види надвисоко- (135 - 100 м) i високотерасових (95 - 70 м) мюцевостей. Вони представлеш р1зними видами урочищ (плоских, виположених, плоско-хвилястих розчленованих i полого нахилених розчленованих терасових JIK). Характерним типом урочищ для них е закарстоваш лощини стоку i долини лопв-суходол1в.
Структурна оргашзащя JIK цих ландшафпв на р1вш м1сцевостей описуеться смугасто-стутнчатим типом поеднання складових елеменпв. Урочища терасових комплекс ¡в ßi дрпняються дифузним малюнком внутр1шньо1 впорядкованосп. Для схилових урочищ лопв-суходол1в властивий перемхжно-смугастий, а для днищ -лтшно-дифузний тип морфолопчних структур. Лощинам стоку вщповщае мозашний малюнок.
Шдтайговi ландгиафти плейстоцен-голоценових закарстованих V-nodi6mix долин глибоко (100 - 110 м) врпаш в пермсыа вапняки i долом1ти та займають другий i трепй висотш piBHi (225 - 115 м) серед ландшафпв Кунгурського люостспу. Структуроформуючу функцш в ландшафп виконують акумулятивно-cpoiiÜHi процеси. Л1шйна сроия в скальних породах на фош додатшх
неотектошчних рух1в сприяе розвитку вузьких (ввд 0,5 - 1 км на прямих д1лянках до 2 - 3 км на меандрових вузлах) долин рп< з делкшально-борознистими сильно спадистими 1 обвально-осипними крутими (20 - 35") схилами. 3 ними повязаш гравгацшш обвально-осипш, ерозшш й карстов1 процеси та явища, яи сприяють др1бноконтурност1 ЛК, смугастому 1 моза1чному характеру 1х поеднання. Днища р ¡ч ков их долин представлеш вузькими (25 - 50 м) нахиленими смужками заплав. Меандров! вузли «оперезаш» фрагментами надзаплавних терасових комплскс1в. Для останшх характерна розчленовашеть поверхш I схилопод1бний профшь.
Генетико-морфолопчну структуру ландшафпв утворюють типи 1 види схилових, внутршньодолинних надзаплавних I заплавно-терасових мюцевостей I урочищ, а також типи I види урочищ днищ лопв-суходол1в. Домшуючий серед них схиловий тип мюцевостей. Вш представлений двома видами - схилами долин рп< (описаш вшце) I сухор1ч. Останш являють собою розгалужеш закарстоваш суходшьш балки довжиною 15-20 км, яи глибоко (25 - 50 м) врпаш в коршш породи з делкшальними пологими, слабо 1 сильно спадистими (6 - 20") схилами. Наступний за поширенням тип внутршньодолинних терасових \псцсвостсй з видами середньотерасових (IV - 60 - 50 м, III - 40 - 30 м 1 II - 25 - 15 м) 1 низькотерасово-заплавних (I - 12 - 7 м, висока 3. - 6 - 4 м I низька - 2 - 1 м) комплскав. Характерний для них тип урочищ крутосхилових яр1в з делкшально-борознистими I обвально-осипними схилами.
Спсцж|нчнс \iicuc в структур! описуваних ландшафт1в займають урочища днищ лопв-суходол1в. Вони вщзначаються найвшцим (50 шт/км" 1 бшыпе) ступенем закарстованосп в даному вида ландшафлв I вшграють роль регулятор ¡в поверхневого стоку шд час весняного сшготанення або зливових допцв. Численш понори поглинають його I переводять у шдземний спк.
Як видно з карти, схиловий, терасовий I заплавний типи ЛК закарстованих долинних ландшафтов ввдзначаються смугасто-стутнчастгш малюнком морфолопчно! структури. Для схилового типу урочищ лоп в-суходол ¡в властивий смугасто-дендритовий, а для 1х днищ - л^нШно-дифузний характер структури ЛК.
висновки
Отже, просторова оргашзащя ландшафпв Кунгурсько! закарстовано! сульфатно-карбонатно! височинно! люоетепово! области ввдзначаеться: вертикальною р/знор/енее/стю ландшафпв, яка проявляеться в функцюнуванш трьох висотних сходин долинного ярусу ландшафтов 1 четверто! - шдземно!, у вигляда печер I карстових порожнин в гшеах, анпдритах, вапняках I доломгах (шдземний ярус); вертикальною поеднатстю наземних \ шдземних ЛК, яка мае визначальне структуроформуюче значения для функцюнування \ розвитку закарстованих ландшафтов: смугастим мериЫоналътш простяганням, яке е наелвдком впливу проввдного л \ то гс н но - карсто в о го фактора ландшафтогенезу. Закарстоваш /нтразоналън/ люоетегада ландшафта контрастно виступають тут на фош зональних шдтайгових 1 швденнотайгових ЛК.
В1д\пнност1 горизонтально! структури ландшафтов простежуються в особливостях упорядкованосп 1х складових через типи морфолопчних структур, яи
ввдображають р1вснь оргашзащ! JIK, вказують на специфику генезису, вп< та icTopiK) !х розвитку, характер функцюнальних взаемозв'язшв i напрямок еволюцп. Нарсштк вони е надшною д1агностичною ознакою для розмежування JIK. Тому вивчення структурно! оргашзащ! ландшафпв мае важливе значения для !х шзнання, використання й оптишзаци.
Список liicpaiypn
1. Проскурняк М.М. Структура закарстованих ландшафпв (на приклад! окремих perioHiB люостепу Схвдно-Свропейсько! р1внини).: Автореф. дисерт. канд. географ, наук. - Khib, 1996.-25с.
2. Проскурняк М.М., Андрейчук В.М. Структура закарстованих ландшафпв: Теор1я. Методика. Регюнальш особливост1. - Черн1вц1: Рута, 1998. - 120 с.
Проскурняк М.М. Структурная организация карстовых ландшафтов Кунгурской лесостепи
Раскрыто особенности и общие закономерности латеральной и вертикальной организации карстовых ландшафтов Кунгурской лесостепи на уровне видов ландшафтов, местностей и урочищ Ключевые слова: карстовые ландшафты, структура ландшафтов
Proskurnyak М.М. Structural organization of karst landscapes in Kungur's forest-steppe.
Discovered the peculiarities and general regularity of lateral and vertical organisation of karst landscapes of the Kungur forest-steppe on the level of species of landscapes, localities Key words: karst landscapes, structure of landscapes
Статья поступила в редакцию 25.07.2008 г
