CC BY
18УДК 911.2 (504):338.438.11
Царик П. Царик Л.
До оценки сприятливост\ ландшафтних комплексе НПП "Подтьсьш Товтри" для цлей рекреаци
Терноптьський нацюнальний педагопчний унiверситет iменi В. Гнатюка, м. Тернопiль
е-таН: pitertsaryk@gmail.com
Анотаця. Розглянут/' основ/' п/'дходи до оцнки ландшафтних рекреацйних ресурсе за медико-б'/олог'/чними, психолого-екстетичними i технологчними критер/'ями. Створена оцночна модель ландшафтних комплексе НПП "Под/'льськ/' Товтри" з урахуванням ¡'х сприятливост/' для рекреацйних цлей за 12 параметрами, 7 з яких в/'дносяться до психолого-естетично'/ оцнки територ//. Проведена типолог/'я ландшафтних комплекс/в за ступенем сприятливост/' для розвитку рекреацйно/ дiяльностi.
Ключоеслова: рекреаця, медико-бiологiчна оцнка, психолого-естетична оцнка, технолог/'чна оцнка, НПП "Под/'льськ/' Товтри", ландшафтнi системи.
Концептуальн основи розвитку сучасноТ рекреацшноТ' географи базуються на методолопчних засадах м1жнародноТ' стратеги сталого розвитку, як1 нацтюють на ощадливе, невиснажливе I вщповщальне природокористування. Рекреацшне I заповщне природокористування виступають балансаторами сталого природокористування, штенсивний розвиток яких за останш два десятки ромв стимулюе розвиток як теоретико-методолопчних, так I прикладних рекреалопчних дослщжень, важливе м1сце у яких належить оцшюванню й анал1зу рекреац1йного потенц1алу територ1Т.
Анал1з метод1в оц1нки рекреацшного потенц1алу територ1Т показав можлив1сть використання р1зносторонн1х п1дход1в (бальних, варт1сних, рекреалопчних, медико-ф1зюлопчних, технолог1чних тощо). Р1зносторонн1 аспекти оцшки рекреац1йного потенц1алу розглянут1 в працях О.В.МухшоТ, М.С.Мироненка, Ю.Ф.Безрукова [1], В.П.Руденка [7], е.Ю. Колобовського, О.О. Бейдика, О.О.ЛюбщевоТ, М.Назарова, Д.Постн1кова [5], М.ФроловоТ [8] та 1нших.
Нацюнальний природний парк "Под1льськ1 Товтри" створено зпдно з Указом Президента УкраТни в1д 27 червня 1996 року № 474. Розташований в1н у межах Городоцького, Кам'янець-Подтьського та Чемеровецького райошв ХмельницькоТ област1 на площ1 261316,0 га (12,5% територ1Т обласп). За площею територ1Т парк посщае 5-е м1сце у 6вроп1. З уаеТ площ1 т1льки 3081,5 га (1,2%) надано парку в постшне користування, решта земель знаходиться у користуванш с1льськогосподарських, л1согосподарських та шших п1дприемств, с1льських рад, фермер1в та шдивщуальних власник1в земл1.
Оц1нку потенц1алу рекреац1йних ресурс1в варто розпочати з анал1зу структури земельних уг1дь, осктьки та сп1вв1дношення функц1ональних зон. Зпдно з функцюнальним зонуванням територ1я парку розподтена на запов1дну зону, площею 1603,8 га (0.6%), зону регульованоТ рекреаци - 11452,2 га (4.3%), зону стацюнарноТ рекреаци - 173,5 га (0,06%) та господарську зону, площею 248086,5 (94,9%). Тому перше I найважлив1ше запитання про доцтьнють формування НПП з господарською зоною у 94,9%. Пщтвердження цьому знаходимо у анал1з1 структури земельних упдь парку. Його стьськогосподарське освоення становить 56,6%, розоранють територи - 49,4%, розоранють с/г уг1дь -88%, пщ забудованими землями - 15,1%, пщ л1сами зайнято - 14,8%, сшожатями I пасовищами -5,0% (табл.1).
Таблиця 1.
Структура земельних ресурав НПП "Подiльськi Товтри" [6]
Упддя Площа, тис. га % до загальноТ площi
1. Сiльськогосподарськi зем^ 148,0 56,6
iз них: рiлля 130,3 49,8
багаторiчнi насадження 4,6 1,8
сшожа"п 7,0 2,7
пасовища 6,1 2,3
2. Лiси та iншi лiсовкритi площi 38,8 14,8
3. Забудоваш землi 29,4 15,1
4. Болота 0,5 0,2
5. Вщкри^ землi без рослинного покриву 8,6 3,3
6. Зем^ пiд водою 7,8 3,0
7. Iншi землi 18,2 7,0
Разом: 261,3 100
Питома вага антропогешзованих ландшафлв пiд природною рослиннiсть в межах парку становить - 35,1% або 91,7 тис. га, що i засвщчуе реальну площу НПП "Подтьсьм Товтри" за умови вилучення з його територи господарських угщь i забудованих земель i встановлення оптимального спiввiдношення функцюнальних зон.
Майже на 65% територи парку рекреацшний потенцiал оцiнювати не доцтьно, оскiльки тут вiн не високий, та й естетична привабливють цих ландшаф^в е мiнiмальною.
Традицшно у рекреацiйнiй географи склались три типи оцшки рекреацiйних ресурсiв: медико-бiологiчний, психолого-естетичний i технологiчний.
Медико-бюлопчний тип включае в себе оцiнку клiматичних, бальнеологiчних, бальнеогрязевих, рослинних (ф^олкувальних) рекреацiйних ресурсiв з точки зору Тх впливу на здоров'я рекреанпв. Оцiнка проводилась у балах за багатьма критерiями. Для територiТ' НПП "Подтьсьм Товтри" оцiнка клiматичних ресурав проводилась за такими критерiями: ктькютю днiв сприятливих для рекреацп (л^ом бiльше 70% - сприятливi умови, зимою вщ 20 до 50% - несприятливi умови для дослщжуваноТ територи); тривалостi сонячного сяяння за рк (1850-1900 год. обмежено сприятливi (2 бали), бiльше 1900 - сприятливi (3 бали)); середньоТ багаторiчноТ' швидкостi вiтру (менше 3,0 м/сек - сприятлива (3 бали), 3,0-4,0 м/сек - обмежено сприятлива (2 бали), бтьше 4,0 м/сек - несприятлива (1 бал)). ^м того враховувалось наявнють в ландшафтних районах лкувальних мiнеральних вод i грязей (Тх вщсутнють оцiнювалась у 0 балiв, наявнiсть кiлькох об'ектiв з неможливютю використання грязей i води у санаторному лшуванш - 1 бал, наявнють в ктькостях придатних для оргашзаци санаторного лiкування - 2 бали, наявнють при сучасному санаторно-курортному використанню, або промисловому розливу - 3 бали). (табл. 3.)
Психолого-естетичний тип оцшки передбачае оцшку емоцшного впливу окремих компонент природного ландшафту на людину. Методи ^еТ оцшки е доволi складною i зводиться до визначення емоцiйноТ реакци людини на певний природний комплекс.
Використовуючи методику е.Ю.Колбовського Г.О.Мотошина, Л.М.Вдовюк [3] розробили схему естетичноТ оцшки ландшаф^в для рекреацiйного використання ландшаф^в. В системi оцiнки естетичних властивостей ландшафлв використано ряд критерiТв: контрастнють ландшафтiв, оцiнку кольоровоТ гамми на основi ТТ психофiзичного впливу на органи чуття; глибину i рiзноманiтнiсть вiзуальних перспектив; наявнiсть водних об'ек^в в ландшафтнiй структурi, Тх ктькють i якiсть; лiсистiсть територи; ступшь антропогенноТ трансформаци ландшафтiв; наявнiсть в ландшафтах культурних i природних пам'яток (табл. 2).
Для ранжування ландшафто-пейзажних комплексiв за естетичною цiннiстю Г.О.Мотошиною, Л.М. Вдовюк були розробленi оцшочш шкали для кожного з вибраних критерив. За цими шкалами отриманн значення переводяться в оцiночнi категори (бали). Таким чином, отримуються окремi оцiнки (для кожного критерiю). Сумарна оцшка ландшафту в цiлому виводиться через сукупнють окремих.
Таблиця 2.
Шкала оцшки пейзажно-естетично! цiнностi ландшафлв [3]__
№ з/п Оц1ночн1 показники естетичноТ привабливост1 ландшафт1в Бал
1 Контрастн1сть ландшафт1в - Весь пейзажний вид складаеться з 1-2 СРК 1
р1зноман1тн1сть структурно В пейзаж! наявн1 в1д 2 до 4 СРК при переваз1 1-2 2
р1знор1дних комплешв (СРК) Пейзаж включае бтьше 4 СРК с переважанням 3-4 3
Однакова питома вага площ бтьше 5 СРК 2
2 Кольорова гама пейзажу Чорний, темно-с1рий 0
Свпто-арий, коричневий 1
Голубий, зелений 2
Голубий, зелений с контрастними кольорами - жовтим, бтим, червоним тощо 3
3 Глибина перспективи Фронтальна 1
Об'емна 2
Глибинно-просторова 3
4 Наявн1сть водних об'ект1в в Вщсутш 0
ландшафтнш структур!, Тх як1сть Озера (чист1/забруднен1) 1/-1
1 ктькють Р1чки (чист1/забруднен1) 1/-1
5 Люистють, % 0 0
1-15 1
16-30 2
30-60 3
61-85 2
бтьше 85 1
6 Ступ1нь антропогенноТ Умовно незмЫний ландшафт 3
трансформаци природних 1стинно культурний ландшафт 2
ландшаф1в Мало змшений ландшафт 1
Порушений ландшафт -3
7 Наявн1сть в ландшафтах Вщсутш 0
символ1чних об'ект1в Присутш 1
Рис. 1. Ландшафтна схема територи НПП "Подтьсьга товтри" (на основ! картосхеми Воропай Л.1.) [6] Умовн позначення:
1. Заплави Днстра, внутр/'каньйонн/', вузьк, похило-нахиленi, дренованi, складен/' суп/'щано-суглинково-галечниковим та глинисто-пилуватим алювем, з дерново-лучними, дерновими та чорноземно-лучними фунтами п/'д луками, чагарниками, городами.
2. Днища (заплави i низьк/' тераси) долин приток Днстра i великих балок, вузьк, ув/'гнут/' i слабодренован/', з активним розвитком глибинно! ерози русел, складен/' супщано-щебнисто-галечниковим алювем, з дерно-во-лучними i лучними чорноземно-лучними фунтами п/'д мезофльними злаково-р/'знотравними луками, селами, орними уг/'ддями, садами, ставками, пасовищами, шляхами.
3. Днища (заплави i низьк/' тераси) долин приток Днiстра i балок, б'/льш широк, плоскодонн/', складен/' галечниково-суглинковим алювiем, з лучними i лучно-чорноземними фунтами п/'д орними уг/'ддями, селами, ставками, садами, шляхами.
4. Низьк/' тераси Днiстра i його приток, пологонахилен/', складен/' лесовидними суглинками i суп/'сками,
суп'/щано-галечниковим алюв'/ем, з дерново-лучними, лучно-черноземними та типовими неглибокими легкосуглинистими чорноземами п д орними уг ддями, селами, садами, шляхами.
5. Середн/' тераси Днiстра i його приток - пологонахилен/', складен/' лесовидними суглинками, суглинково-галечниковим алювieм, з типовими неглибокими i глибокими малогумусними i опдзоленими чорноземами п д орними уг ддями, садами, селами, шляхами.
6. Висок тераси Днстра, /нтенсивно розчленован/', хвиляст/', з темносрими i с/'рими л/'совими опдзоленими фунтами п/'д орними уг/'ддями, дiлянками дубово-грабових лiсiв.
7. Висок тераси Днстра, /нтенсивно розчленован/', хвилясто-горбист^ з поодинокими останцями товтрових горб/'в, з типовими неглибокими i глибокими малогумусними, опдзоленими та карбонатними чорноземами п/'д орними уг/'ддями, остепненими луками та пасовищами, локально закарстован .
8. Висок тераси Днстра, розчленован/', плоско-хвилясто-западиннi i слабозакарстован/', з типовими неглибокими малогумусними, оп/'дзоленими, частково оглееними чорноземами та темносрими л/'совими фунтами п/'д орними уг/'ддями, остепненими луками, шляхами.
9. Надвисок тераси Днстра, /нтенсивно розчленован/', плоско-хвиляст/', з с/'рими i темно-срими л/'совими опдзоленими фунтами п/'д орними уг/'ддями, дiлянками дубово-грабових л/'с/'в, шляхами.
10. Надвисок тераси Днстра, /нтенсивно розчленован/', хвилясто-горбистi, з останцями товтрових горб/'в, з типовими, карбонатними i опдзоленими чорноземами п/'д орними уг/'ддями, остепненими луками-пасовищами.
11. Надвисок тераси Дн iстра, розчленован/', плоско-хвилясто-западиннi, слабозакарстован/', з типовими i оп дзоленими чорноземами темно-с рими л совими оп дзоленими грунтами п д орними уг ддями, суходольними луками, дiлянками дубово-грабових лсв.
12. Схили дуже крут/' висок складнопрофiльнi "стiнки", ероз/'йно-обвальн/', яружно-зсувн/', /нтенсивно почленован/' численними ярами i балками, з уступами i карнiзами скельних виход/'в кор/'нних пор/'д, з еродованими дерново-карбонатними фунтами п/'д лучно-степовою рослиннiстю, пасовищами i заростями ксерофiтних чагарникв.
13. Схили крут/' i дуже крут/', ероз/'йно-обвальн/', яружно-зсувн/', /нтенсивно розчленован/' ярами i балками, /'з скельними виходами кор/'нних пор/'д, еродованими с/'рими л/'совими оп/'дзоленими, дерново-карбонатними i дерново-лучними фунтами п/'д дiлянками дубово-грабових л/'с/'в, остепненими луками пасовищ, заростями ксерофiтних чагарникв i низькостовбурних розр/'джених л/'сових насаджень.
14. Схили сильноспадист/' i спадист/', /нтенсивно розчленован/', ерозiйно-яружнi, з сильнозмитими свтло-с/'рими i с/'рими л/'совими опдзоленими фунтами п/'д дубово-грабовими л/'сами i вторинними луками-пасовищами.
15. Схили стр/'мк i сильноспадист/', /нтенсивно розчленован/', з ероз/'йними, карстовими i техногенними формами рельефу, з еродованими i сильнозмитими свтло-срими i с/'рими л/'совими опдзоленими фунтами п/'д дiлянками дубово-грабових л/'с/'в та вторинними луками-пасовищами.
16. Схили спадист/', /нтенсивно розчленован/', ероз/'йно-зсувн/', з середньозмитими темносрими i с/'рими л/'совими опдзоленими фунтами та опдзоленими чорноземами п/'д дiлянками дубово-грабових л/'с/'в, орними уг/'ддями, селами, вторинними суходльними луками-пасовищами.
17. Схили спадист/' та полог/', /нтенсивно розчленован/', ероз/'йно-зсувн/', з середньозмитими опдзоленими i типовими неглибокими малогумусними чорноземами та темносрими л/'совими фунтами п/'д орними уг ддями, остепненими луками-пасовищами селами.
18. Р/'внини i висок рiвнини, похилен/' плоско-хвиляст/' лощинно-долинн/', слаборозчленованi, слабодренован/' з типовими неглибокими малогумусними, опдзоленими i лучними, деколи оглееними чорноземами п/'д орними уг ддями, селами, садами, шляхами.
19. Височини, похиленi, /нтенсивно розчленован/' грядово-лощиннi, з типовими малогумусними, оп дзоленими, лучними оп дзоленими чорноземами п д орними уг ддями, садами, селами.
20. Висок р внини височини увалисто-горбист , розчленован , слабозакарстован з поодинокими карстовими западинами, з с/'рими i темно-арими лiсними опдзоленими фунтами п/'д орними уг/'ддями, садами, селами, масивами дубово-грабових л с в.
21. Височини грядово-горбистi, лощинно-балочно-долинн, /'з свтло-срими i с/'рими л/'совими опдзоленими фунтами п/'д орними уг/'ддями з дубово-грабовими л/'сами.
22. Пасмог'/р'я припдняте над притовтровими рiвнинами на 50-60м, з карстовими (печери, гроти, л/'йки), ероз/'йними (долини, балки, улоговини) i техногенними (кар'ери, в/'двали, скельнi розсипи, тераси) формами рельефу, з скелетними еродованими перегн йно-карбонатними св тло-с рими л совими опдзоленими фунтами, п/'д складними багатоярусними дубово-грабовими i дубово-буковими л/'сами, вирубками, р/'знотравно-злаковими луками.
23. Горбог'/р'я, п'/днят'/ над притовтровими рiвнинами на 30 - 70м з карстовими, ероз/'йними, техногенними формами рельефу, з щебнюватими перегн йно-карбонатними с рими л совими оп дзоленими фунтами п/'д дубово-грабово, р/'дше - п/'д дубово-буковими л/'сами, вирубками, р/'знотравно-злаковими та остепненими луками-пасовищами.
24. Височини /нтенсивно розчленован/', пiднятi над притовтровими рiвнинами на 20-30м, з б/'льш потужним покривом лесовидних суглинк в, з ероз йними, карстовими, техногенними формами рельефу, з темно-срими л/'совими опдзоленими фунтами, оп/'дзоленими, карбонатними i типовими малогумусними чорноземами п д орними уг ддями, селами, лучно-степовою рослинн стю пасовищ.
25. Улоговини пологоув/гнут/, розчленован/', з потужним покривом лесовидних суглинкв, озерними карбонатними глинами, з намитими опдзоленими i типовими глибокими малогумусними глеюватими чорноземами i темносрими л/'совими опдзоленими фунтами п/'д орними уг/'ддями, селами, шляхами, мезоф льними луками-с нокосами та пасовищами.
Авторами було прийнято, що найбтьш цшними ландшафтами е такi, що отримали в сумi 15-20 балiв, високоцшними - 10-14, середньоТ цiнностi 5-9, малоцшш 1-4 бали.
Технологiчний тип оцшки розглядае оцiнку водних, пляжних i земельних рекреацiйних ресурсiв. З одного боку оцшюеться придатнiсть тих чи шших комплексiв для в^фв рекреацiйних занять, з iншого боку - можливють iнженерно-будiвельного використання територи.
Була проведена бальна оцiнка ландшафтiв по Тх придатностi до рiзноманiтних видiв рекреацiйних занять (непридатнi для жодного виду - 0 балiв, придатш для 1-2 видiв - 1 бал, придатш до 3-4 видiв -2 бали, придатш для 5 i бiльше видiв рекреацiйних занять - 3 бали). Були обраш наступнi види рекреацшних занять: лiкувально-курортна рекреацiя, купально-пляжний вщпочинок, прогулянкова рекреацiя, водно-спортивна-рекреацiя, спортивна рекреаця, пiзнавальна рекреацiя, рекреацiя пов'язана з полюванням, рибальством i збиранням дарiв природи.
На матерiалах НПП "Подтьськ Товтри" проведено оцiнку ландшафтiв за Тх сприятливютю до рекреацiйноТ дiяльностi за методикою Л.П.Цариком, Г.В.Чернюк [9]. Базовою основою для оцiнки рекреацшноТ' придатностi територiТ стала ландшафтна картосхема, оскльки у даному випадку об'ектами оцшки виступають природнi територiальнi комплекси.
Проведена сумарна бальна оцшка ландшафтв за дванадцяти критерiями НПП "Подтьськ Товтри" зведена у таблицю 3.
Таблиця 3.
Стушнь сприятливостi ландшафтних комплексiв для рекреацп
№ на карт1 Естетичний тип оц1нки (20 бал1в) Медико-бюлопчний тип оц1нки (10 бал1в) Технолопчна оцшка (6 бал1в) Загальна сума балiв (максимально 33 бали)
_о т 0 1 н с а р т н о ^ Кольорова гамма (3) Глибина перспективи (3) Наявнють водойм (2) ь т о ъ и о ^ Трансформованють ланд.. (вщ 3 до -3) со тк (О "о б о X и со а ь ь I в я а Н Сумма бал1в (20) Час сонясного сяяння (3) р н в ь т- Э а чн '§■ 2 т а г а б я н д е р е с й и н т 1 £ 0 ф Сй ^ ° -й ср с; ^ ас бе ба р к 1 О Сумма бал1в (10) я л д |=; о ;= * ^ _й го те ср £ £ го ^ д и р С Можливють Ыжен.-буд1в. використання Сумма башв (6)
1 2 3 3 -1 0 -3 1 5 3 3 0 6 3 1 4 15
2 3 3 3 1/-1 (0) 0 -3 1 6 2,5 3 4 8,5 3 1 4 17,5
3 2 3 3 1/-1 (0) 0 -3 1 5 2 3 4 9 3 2 5 19
4 2 1,5 2 0 0 -3 1 3,5 3 3 0 6 1 3 4 10,5
5 2 1,5 2 0 0 -3 0 2,5 3 3 0 6 1 3 4 9,5
6 1 1,5 2 0 1 -3 0 2,5 3 3 0 6 2 3 5 10,5
7 2 3 2 0 0 -3 0 4 3 3 0 6 2 3 5 12
8 1 1 2 0 0 -3 0 4 3 3 0 6 1 3 4 11
9 1 1 2 0 1 -3 0 2 3 3 0 6 1 3 4 9
10 1 1 2 0 0 -3 0 1 3 3 0 6 1 3 4 8
11 2 1 2 0 1 -3 0 3 3 3 0 6 1 3 4 9
12 2 3 3 0 1 1 1 11 2 3 0 5 2 0 2 18
13 3 3 3 0 1 1 1 12 2 3 4 9 2 0 2 23
14 1 1,5 3 0 1 1 0 7,5 2 3 0 5 2 1 3 14,5
15 1 3 3 0 1 1 0 9 2 3 0 5 2 1 3 16
16 2 1,5 2 0 1 -3 0 3,5 2 3 0 5 2 2 4 10,5
17 2 1 2 0 0 -3 0 2 2 3 0 5 2 2 4 9
18 2 1 1 0 0 -3 0 1 2 3 0 5 1 3 4 7
19 2 1 1 0 0 -3 0 1 2 3 0 5 1 3 4 7
20 2 1,5 1 0 1 -3 0 1,5 2 3 0 5 1 3 4 7,5
21 1 1 1 0 1 -3 0 1 2 3 0 5 1 2 3 7
22 2 3 3 0 2 1 1 12 2 2 0 4 3 1 4 19
23 2 3 3 0 1 1 1 11 2 2 0 4 3 1 4 19
24 2 1 3 0 0 -3 0 3 2 2 0 4 1 3 4 8
25 2 1 2 0 0 -3 0 2 2 3 0 5 1 3 4 8
Аналiз таблицi показав, що найбiльш сприятливi для рекреацп ландшафти парку приуроченi до терасових, схилових i заплавних елементв каньйоноподiбних рiчкових долин Днiстра i його допливiв з загальною сумою 15-23 бали та приподнятого пасмопря Товтрового пасма - 19 балiв.
Середн показники рекреацшноТ придатност1 характерн1 для схилових елемент1в р1чково-долинних ландшафт1в, почленованих яружно-балковою ероз1ею I складають 10-14,5 бал1в. Найнижч1 показники рекреац1йноТ придатност характерн1 для р1внинних I високо-р1внинних та притовтрових височинних м1сцевостей пщ орними землями, забудовою.
Поеднаний анал1з таблиц! I карти показав, що ландшафти сприятлив1 для рекреац1Т складають близько 28% територи, понад 70% ландшафт1в е малопридатними для рекреацшного використання, через Тх розоран1сть, забудованють, низьку естетичну приваблив1сть та еколопчну безпечн1сть. Це ще раз пщтверджуе факт, що сучасна площа НПП "Под1льськ1 Товтри" е необгрунтовано великою, I може бути скорочена в три рази.
Бтьшють ландшафт1в НПП "Под1льськ1 Товтри" мають середн1й I низький рекреацшний потенц1ал ландшафтних ресурав (в1д 61 до 21% оцшочноТ шкали), що св1дчить про невисок рекреац1йн1 можливост1 антропоген1зованих ландшафт1в парку. Найвищу рекреацшну приваблив1сть мають р1чково-долинн1 ландшафти Дн1стра I його доплив1в та горбог1рно-пасмов1 ландшафти Товтрового кряжу.
Лтература
1. Безруков Ю. Ф. Рекреационные ресурсы и курортология / Ю. Ф.Безруков. Учебное пособие. - Симферополь, 1998. - С. 47 - 62.
2. Дирин Д. А. Оценка пейзажно-эстетической привлекательности ландшафтов: методологический обзор / Д. А. Дирин // Известия Алтайского государственного университета. - 2010. - №3. - С. 120 - 124.
3. Мотошина А. А. Оценка эстетических свойств ландшафтов Тобольского района Тюменской области в рекреационных целях / А. А. Мотошина, Л. Н. Вдовюк // "Географический вестник" Пермского университета. -Пермь: 2012. - №4 (23). - С. 10 - 20.
4. Назаров Н. Н. Оценка пейзажно-эстетической привлекательности ландшафтов Пермской области для целей туризма и рекреации / Н. Н. Назаров, Д. А. Постников // Известия РГО. - 2002. - Вып. 4. - С. 3 - 18.
5. Николаев В. А. Эстетическое восприятие ландшафта / В. А. Николаев // Вестник Моск. ун-та. - Серия 5, География. - 1999. - №6. - С. 10 - 15.
6. НПП "Подтьсью товтри". Офцмний сайт. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.tovtry.km.ua/ua/
7. Руденко В. П. Географiя природно-ресурсного потен^алу УкраТни. [У трьох частинах: Пщручник.] / В. П. Руденко - Чершвц : ЧНУ, 2010. - С. 101 - 103.
8. Фролова М. Ю. Оценка эстетических достоинств природных ландшафтов / М. Ю.Фролова // Вестник Моск. унта. - Серия 5. География. - 1994. - №2. - С . 30 - 33.
9. Царик Л. П. Природы рекреацмш ресурси: методи оцЫки й аналiзу / Л. П.Царик, Г. В.Чернюк. - Тернопть : Пщручники i поабники, 2001. - 188 с.
10. Чернюк Г. В. Кгмматичы ресурси Подтля / Г. В. Чернюк, П. Л. Царик // Науковi записки Терноптьського нацюнального педагопчного ушверситету iменi Володимира Гнатюка. Серiя: Географiя. - 2008. - №1. - С.53-65.
Аннотация. П. Царик, Л. Царик К оценке потенциала ландшафтных комплексов НПП "Подольские Товтры" для целей рекреации. Рассмотрены основные подходы к оценке ландшафтных рекреационных ресурсов по медико-биологическим, психолого-эстетическим и технологическим критериям. Создана оценочная модель ландшафтных комплексов НПП "Подольские Толтры" с учетом их благоприятности для рекреационных целей по 12 параметрам, 7 из которых относятся к психолого-эстетической оценки территории. Проведена типология ландшафтных комплексов по степени благоприятности для развития рекреационной деятельности.
Ключевые слова: рекреация, медико-биологическая оценка, психолого-эстетическая оценка, технологическая оценка, НПП "Подольские Толтры", ландшафтные системы.
Abstract. P. Tsaryk, L. Tsaryk To assess the potential of landscape complexes NP "Podil's'ki Tovtry" for recreation. The main approaches to the assessment of landscape recreational resources on biomedical, psychological and aesthetic, technological criteria. Established assessment model landscape complexes NP "Podil's'ki Tovtry" subject to their favorability for recreational purposes on 12 parameters, 7 of which are psychological and aesthetic evaluation territory. Held typology of landscapes on the ease of development for recreational activities. Keywords: recreation, medical and biological assessment, psychological and aesthetic evaluation, process evaluation, NP "Podil's'ki Tovtry", landscape systems.
Поступила в редакцию 03.02.2014 г.
