CC BY
11УДК 911.3 : 502.7 Горун В. В.
Територ1альна орган1зац1я рекреацшних умов / ресурсе ОдеськоУ област\
Одеський державний еколопчний уыверситет, м. е-таН: gorun_vival@mail.ru
Одеса
Анотаця. Представлено територiальну органзацю рекреацйних умов i ресурсе, проведено комплексне ландшафтно-рекреацйне районування територн Одесько! областi (на основ оцнки природних, сторико-культурних i соц'ально-економ/'чних рекреацйних ресурс/в) на р/'вн/' рекреацйних районiв, п/'драйон/'в i таксономiчних одиниць нижчо! ieрархн.
КлючоеI слова: рекреацйн умови i ресурси, рекреацйний потенцал територн, територальна орган/'зац'я рекреац йних умов ресурс в, ландшафтно-рекреац йне районування.
Вступ
Для вивчення територ1ально''' оргашзацп рекреацшних умов I ресурав виключно важливе значения мае внутр1шньообласне рекреацшне районування [1], яке дае можливють науково обфунтувати розвиток рекреац1йних комплекав, вивчати I регулювати взаемод1ю господарства та природного середовища. Внутр1шньообласне рекреацшне районування фунтуеться на анал1з1 природних I соц1ально-економ1чних процес1в, явищ та чинниш. Потреба у нових комплексних природно-господарських п1дходах до рекреацшного районування для пол1пшення територ1ального управлшня наголошуеться в багатьох наукових працях [1-7 та ш.].
Одеська область е одним з найперспективн1ших регюшв Укра'ни для розвитку рекреацн. Тому постае нагальна потреба територ1альноТ оргашзацп рекреац1йних умов I ресурс1в саме ц1еТ област1, яка повинна стати основою для планування та управлшня рекреацшною д1яльн1стю.
Матерiали i методи
Специф1ку територ1альноТ орган1зац1Т рекреац1йних умов I ресурав ОдеськоТ' област1 дослщжено через виявлення в1дм1нностей м1ж адмшютративними районами та проведено в п'ять еташв.
I етап - розробка методики оцшювання для кожного виду рекреацшних ресурав I алгоритму комплексно'' оцшки рекреацшного потенц1алу територн.
II етап - оцшювання рекреацшного потенц1алу територн. Даний етап включае наступш напрями досл1дження: оц1нювання природних рекреацшних умов I ресурав; оцшювання антропогенного навантаження; оцшювання юторико-культурних I соц1ально-економ1чних рекреацшних ресурав; штегральне оц1нювання ключових рекреац1йних фактор1в територн.
III етап - видтення об'ект1в I складових елеменпв рег1онального рекреац1йного районування та оргашзацп територ1альних систем.
IV етап - проведення ландшафтно-рекреацшного районування.
V етап - виявлення перспективних напрям1в рекреацшно''' д1яльност1 у межах ландшафтно-рекреац1йних район1в.
При виконання ц1еТ роботи були використан1 так1 методи: пор1вняльно-описовий - для анал1зу стану I динамки розвитку рекреацшно'Т сфери репону; бальноТ оц1нки - для оцшювання природних, юторико-культурних, соц1ально-економ1чних рекреацшних ресурав I антропогенного навантаження територн; розрахунково-конструктивний - для розрахунку насиченост територн рекреацшними об'ектами та для визначення величини рекреацшно''' цшносп; нормативно-шдексний - для розрахунку штегральних 1ндекс1в ресурсно' забезпеченост1; картограф1чний - для анал1зу розм1щення р1зних вид1в рекреац1йних ресурс1в I в1дображення розвитку рекреацшно''' д1яльност1 на конкретних територ1ях; районування - для под1лу територн дослщження на таксоном1чн1 одиниц1 та для групування адмшютративних район1в Одесько' област1 за ступенем сприятливост1 для розвитку рекреацп. При обробц1 й анал1з1 наявних даних використан1 загальностатистичш методи.
Результати i обговорення
I етап. Для визначення методики оцшки рекреацшних ресурав I розробки алгоритму комплексно'' оцшки територн використовувалися класичш роботи, присвячеш науковому дослщженню рекреацшного потенц1алу територн, - прац1 В. I. Русанова (1973), В. Б. Нефедово'' (1973), Л. I. Мухшо''' (1973-1975), В. С. Преображенського (1975), М. В. Багрова, Л. О. Багрово'' (1977-1982), Ю. А. Веденша (1986), I. В. Бутьево''' (1988), В. I. Мацоли (1997), В. С. Кравц1ва, Л. С. Гришва, М. В. Копача,
С. П. Кузика (1999), е. В. КолотовоТ (1999), О.О. Бейдика (2001), В. Ф. Данильчука (2003), I. М. Яковенко (2003), Н. М. ВетровоТ (2006), Н. В. Фоменко (2007), А. Ю. АлександровоТ (2008) та ш.
Для оцшювання кожного виду рекреацшних ресурсiв адмiнiстративних райошв ОдеськоТ областi застосовано такий алгоритм дш: розрахунок абсолютних i вщносних показникiв (спiввiдношення величини показника до площi територiТ чи кiлькостi населення) ^ встановлення iнтервалiв оцiнювання для кожного з показниш (в кожному конкретному випадку використовувалися як лшшш, так i нелiнiйнi залежностi, рiвномiрнi шкали i тi, якi розширяються) ^ бальна оцiнка кожного показника ресурсу (оптимальним е застосування трьохступеневоТ шкали оцiнки) ^ складання балiв за всiма показниками (для кожного виду рекреацшних ресурав використовувалася рiзна кiлькiсть показникiв, тому сума отриманих балiв вiдрiзняеться) ^ ранжування адмшютративних районiв за сумарним балом показниш вщ найвищого до найнижчого ^ обчислення рiзницi мiж найвищим та найнижчим значенням, встановлення кроку, визначення числових меж кожноТ з груп територш ^ присвоення адмiнiстративним районам якюноТ оцiнки.
II етап. Для комплексного рекреацшного аналiзу територiТ здшснена оцiнка таких складових природних умов i ресурсiв, як: бiоклiматичнi; геоморфологiчнi; бiологiчнi i об'екти ПЗФ; гщромшеральш i грязелiкувальнi (всього враховано 30 показниш) [8]. Отримаш значення дозволили подтити всi райони на три групи: сприятливi (61-75 балiв); вщносно сприятливi (55,5-60,5 балiв) i несприятливi (47,5-55,0 балiв).
Для комплексно!' оцшки антропогенного навантаження показники обиралися таким чином, щоб Тхня сукупнiсть визначала вплив на атмосферне пов^ря, природы води та фунтовий покрив (15 показниш): викиди забруднюючих речовин в атмосферне пов^ря вiд стацiонарних i пересувних джерел; забiр води iз природних водних об'ектiв, споживання свiжо! води, загальне водовiдведення, скид спчних вод у поверхневi воднi об'екти; площа стьськогосподарського освоення, розораних земель, % вщ загальноТ площi, ктькють внесених агрохiмiкатiв на 1 га поавноТ площi; кiлькiсть утворених вiдходiв 1-Ш i IV класiв небезпеки, ктькють нагромаджених вiдходiв у сховищах оргашзованого складування, кiлькiсть отрутохiмiкатiв, як зберiгаються на територiях складiв; густоти населення. За загальною кiлькiстю отриманих балiв видiлили наступнi територи: дуже низького антропогенного навантаження (7-9 балiв); низького (10-12 балiв), середнього (13-15 балiв); 4 -високого (16-19 балiв). Для групи показникiв антропогенного навантаження збтьшення балу вiдбуваеться з мiрою збiльшення негативного впливу на навколишне природне середовище.
Для оцшювання юторико-культурних рекреацiйних ресурсiв враховувалися 6 показниш: ктькють юторико-культурних об'ектiв (археолопчних, iсторичних, монументальних, мiстобудування й аржтектури), насиченiсть територiТ зазначеними об'ектами (ктькють об'ек^в на 100 км2) i коефiцiент пiзнавальноТ цiнностi [5, 7, 9]. Отримаш значення юторико-культурного рекреацшного потен^алу дозволили подiлити всi райони на три групи: високоатрактивш (14-18 балiв); середньоатрактивнi (9-13 балiв) i малоатрактивнi (4-8 балiв).
При проведеннi оцiнки соцiально-економiчних рекреацiйних ресурсiв використана методика оцшки рекреацшноТ iнфраструктури з позици забезпеченостi територи i населення адмшютративних райошв санаторно-курортними закладами, об'ектами готельного, ресторанного господарства, роздрiбноТ торпвл^ культурно-осв^нього забезпечення, мережею авто- та залiзничних шляхiв (12 показникiв) [5, 6, 10, 11]. Тобто, оцшювання ресурав здшснювалося на основi ктькюних характеристик, якi переводилися в якюну оцiнку (понад 29 балiв - висока забезпеченють; 20-29 балiв - середня; до 20 балiв - низька).
На основi узагальнення отриманих бальних оцшок для показникiв природних, юторико-культурних i соцiально-економiчних рекреацiйних ресурав пщраховано сумарний бал. Аналiз отриманих значень дозволив видтили в межах ОдеськоТ обласп три групи територш за забезпеченютю рекреацiйними ресурсами: найзабезпеченш (100-110 балiв): мiсто Одеса, Бтгород-Днютровський, БiляТвський, 1змаТльський, Овiдiопольський i Татарбунарський райони; територи з середнiм рiвнем забезпеченостi (83-100 балiв): Арцизький, Балтський, Березiвський, Кiлiйський, Кодимський, Комiнтернiвський, Реншський i Савранський райони та групу з 13 райошв, яю характеризуются слабкою забезпеченiстю рекреацiйними ресурсами (70-82 бали): АнаньТвський, Болградський, Великомихайлiвський, 1вашвський, Котовський, Красноокнянський, Любашiвський, МиколаТвський, Роздтьнянський, Саратський, Тарутинський, Фрунзiвський i ШиряТвський. Потрiбно вiдмiтити, що слабка забезпеченють рекреацшними ресурсами не означае, що на територи недоцтьно розвивати рекреацшну дiяльнiсть в перспективi.
Оцiнивши ключовi фактори формування рекреацiйного потенцiалу - природно-юторико-культурного (29 показникiв), екологiчного (6 показниш), споживчого (7 показниш), шфраструктурного (24 показники: мережа санаторно-курортного господарства (4), готельного господарства (3), ресторанного господарства (3), торговельного забезпечення (2); культурно-осв^не забезпечення (3); транспортна шфраструктура (9)), за формулою е. Н. КарчевськоТ [12], отримуемо узагальнюючий показник -величину рекреацшноТ цшносп (ВРЦ), яка забезпечуе порiвнюванiсть рiзнорiдних значень для кожного виду рекреацшних ресурав. Отримана величина дозволила подтити рекреацшний потен^ал
територи ОдеськоТ областi на 5 рангв: I - дуже високий (0,781-0,980); II - високий (0,601-0,780); III -середнш (0,440-0,600); IV - низький (0,320-0,439) i V - дуже низький (0,200-0,319).
III етап. Проаналiзувавши pi3rn пдходи щодо видтення таксономiчних одиниць для територiй рiзного рангу [13], територiальна органiзацiя рекреацшних умов i ресурсiв ОдеськоТ' област представлена наступною системою ieрархiчних одиниць: ландшафтно-рекреацшний район -ландшафтно-рекреацiйний пдрайон - зона рекреацiйноТ спрямованостi - районоформуючий рекреацiйний центр - районоформуючий культурний центр - рекреацшний пункт - рекреацшне угiддя, що разом утворюють територiальну структуру.
IV етап. Спираючись на адмiнiстративно-територiальний подiл област, здiйснене ландшафтно-рекреацiйне районування територи ОдеськоТ област. В основу районування були покладен якiснi та кшькюж характеристики рекреацiйного потенцiалу територiТ' - сприятливють клiматичних умов, водних об'ектв, мальовничих краeвидiв, наявнiсть бальнеологiчних ресурсв i лiкувальних грязей, юторико-культурних ресурсв, розвиненiсть iнфраструктури.
За вище зазначеними факторами, у межах територи ОдеськоТ' област видтено 6 ландшафтно-рекреацiйних районiв (ЛРР) - Днютровсько-Пвденнобузький, Великомихайлiвсько-МиколаТвський, Роздiльнянсько-Березiвський, Тарутинсько-Саратський, Ренiйсько-Кiлiйський i Сасиксько-Тилiгульський. Кожен з видтених ландшафтно-рекреацiйних районiв вiдрiзняeться вiд шшого величиною рекреацiйного потенцiалу, антропогенним навантаженням, розвиненютю рекреацiйноТ iнфраструктури, вiдвiдуванiстю рекреантами, величиною рекреацшно'Т цiнностi. В таблиц 1 представлен осереднен величини в балах для вище зазначених характеристик кожного ЛРР.
Комплексна назва i характеристика отриманих ландшафтно-рекреацшних районв представлена в легендi карти (рис. 1) та в таблиц.
Встановлено, що з шести ландшафтно-рекреацшних райошв ОдеськоТ' област лише Сасиксько-Тилiгульський i Ренiйсько-Кiлiйський мають високий i середнш рiвнi забезпеченостi рекреацiйними ресурсами - середня величина рекреацшного потенцiалу складае вiдповiдно 106,3 та 89,4 бали; характеризуються високим i середнiм рiвнями розвитку рекреацiйноТ iнфраструктури (вiдповiдно 3886, 484 рекреацшних закладiв); високу вщвщуванють рекреантами (вiдповiдно 483492, 55576 оаб за рекреацiйний перiод).
Таблиця 1.
Комплексна оцшка ландшафтно-рекреацiйних районiв ОдеськоТ областi
Ландшафтно-рекреац1йн1 райони Дн!стров- сько-П!вденно-бузький Велико-михайл!в- сько-МиколаТв-ський Розд!льня- нсько-Берез!всь -кий Тарутинсько-Саратський Рен!йсько-К!л!йський Сасиксько-Тил!гуль-ський
Оцшка природ-них ресурс1в (бали) за спри-ятлив1стю 56,7 - в!д-носно спри-ятлив! умови 52 -мало сприятлив! умови 55 -в!дносно сприятлив! умови 53,3 -мало сприятлив! умови 59,4 - вщносно сприятлив! умови 67,7 -сприятлив! умови
Оц1нка антропогенного на -вантаження на складов! НПС 9,3 - дуже низького 10 -низького 10 -низького 11 -низького 14 -середнього 13,4 -середнього
Оцшка !стори-ко-культурних ресурс!в, бали 8,4 -середньо атрактив-ний 7 - мало атрактив-ний 8,3 - мало атрактивний 9 -середньо атрактивний 11,3 -середньо атрактивний 12,6 -високо атрактивний
Забезпечен!сть рекреац!йною !нфраструкту-рою, одиниць, бали 523 170 217 261 484 3886
17,3 -низька 16,7 -низька 15,3 -низька 15,7 -низька 18,8 -середня 26 -висока
В!дв!дуван!сть рекреантами, ос!б 16758 -низька 6330 -низька 6737 -низька 16658 -низька 55576 -середня 483492 -висока
Забезпечен!сть рекреац!йними ресурсами (комплексна оц!нка), бали 82,2 -середньо забезпече-ний 75,7 -мало забезпече-ний 78,7 -мало забез-печений 78 -мало забез -печений 89,4 -середньо забезпече-ний 106,3 - най-забезпечен! -ший
ВРЦ V ранг 0,296 V ранг 0,286 V ранг 0,303 IV ранг 0,387 IV ранг 0,410 II ранг 0,633
5Б
зол град А14'.
1А
IÄ A.V
Бал те
Котовськ'
10
ЭШ1ВКЭ
Любаи
ft
1Б
_
Kpacn¡t Окни
253/13 ' 1 П Ананы'в
МиколаГвка
1В 41 . Ч142А
Г Ширяеве - д^ ■рунзша'
Б
A4
77/5
Л .Велика
Михайл1вкаг-1^
" -!5¡BaHiBKa
ЗБ
* J
Роздтьна^^у
Берез!вка
4 ЗА
3Ш
КомЫтертвське
6В
Тарутине 4Б \77У9
.9
28 g^AÍ Бтя.вка 6Б "ОДЕСА
i. *' Л *"
Овщюп0и£>
ШГъ .Л 47 • 6. búl город- Л
107/6 Г" З*- • • .ДН1Ч0ВСЬКИЙ>^/7'*
^ÇapaTà-^бД jgg»/ m Татарбунари '">
4А , .
:
W — * a" vn ». * ь / •
Ж26 / Щ W.- '
fceiiWÇPi? (finta
х-
"?1змаиГ J, Вилков
к*
о. ЗмП'ний
Рис. 1. Tеpитоpiальна оpганiзацiя pекpеацiйниx умов i pеcypciв Одеcькоï облаcтi
Умовнi позначення:
1-6
А, Б, В
•Ли
^1-63 1-31
77/4
10
цэтр облаcтi
цвнпри адмiнicтpативниx pайонiв меж ландшаф"тно-pекpеацiйниx pайонiв номеpи ландшафтно-pекpеацiйниx pайонiв межi ландшафтно-pекpеацйниx пiдpайонiв ландшафтно-pекpеацйнi пiдpайони межi зон pекpеацiйноï cпpямованоcтi номеpи зон pекpеацiйноï cпpямованоcтi pайонофоpмyючi pекpеацйнi центpи pайонофоpмyючi кyльтypнi центpи
кiлькicть рекреацйних пункт'/в (готел^ cанатоpно-кypоpтнi заклади, дитячi оздо-pовчi заклади) та рекреацйних уг'/дь (миcливcько-pиболовнi гоcподаpcтва, деp-жавж лicомиcливcькi гоcподаpcтва, коpиcтyвачi миcливcькиx угщь)_
Легенда до карги «Терт^апьна органзаця рекреацiйних умов i pecypciB ОдеськоТ облает»
1 - Днiстровсько-Пiвденнобузький, височинно-рiвнинний, вiдносно сприятливий, естетично-пiзнавальний, природно-клматичний, низького рекреац i йно-техногенного навантаження (РТН).
1А - сприятливий, естетично-оздоровчо-i сторичний, низького РТН, низького р i вня розвитку рекреац i йно'1' нфраструктури.
1Б - вщносно сприятливий, естетично-п iзнавальний, низького РТН, нерозвинена рекреац i йна i нфраструктура.
1В - несприятливий, естетично-пзнавальний, низького РТН, нерозвинена рекреац i йна i нфра-структура.
2 - Великомихайл i всько-Микола'1'вський, височинно-р iвнинний, несприятливий, естетично-тзнавапьний, природно-клматичний, низького РТН.
2А - вщносно сприятливий, естетично-п iзнавальний, низького РТН, нерозвинена рекреац йна нфраструктура.
2Б - несприятливий, естетично-пзнавальний, низького РТН, нерозвинена рекреац i йна i нфра-структура.
3 - Розд iльнянсько-Березi вський, низовинний, сприятливий, естетично-оздоровчо -тзнавальний, ^мато-бальнеолог чний, середнього РТН.
ЗА - сприятливий, низького РТН, нерозвинена рекреац i йна i нфраструктура.
ЗБ - в i дносно сприятливий, середнього РТН, нерозвинена рекреац i йна нфраструктура.
4 - Тарутинсько-Саратський, височинно ^внинний, в щносно сприятливий, естетично-оздоровчо-екскурсшний, ^мато-бальнеолоп чний, середнього РТН.
4А - вщносно сприятливий, естетично-оздоровчо- сторичний, середнього РТН, низького р i вня розвитку рекреац i йноТ i нфраструктури.
4Б - несприятливий, оздоровчо-екскурсйний, низького РТН, низького р i вня розвитку рекреац й-но'1' i нфраструктури.
5 - Решйсько-Юлйський, низовинний придунайський, вщносно сприятливий, естетично-л кувально-екскурс i йний, кл iмато-бальнеологi чний, високого РТН.
5А - сприятливий, естетично-вдпочинково-екскурс шний, високого РТН, середнього р iвня розвитку рекреацшноТ шфраструктури.
5Б - несприятливий, культурно-пзнавальний, середнього РТН, середнього рiвня розвитку рекреац i йно'1' нфраструктури.
6 - Сасиксько-Тил ^льський, низовинний лиманно-приморський, сприятливий, естетично-л кувально-екскурс i йний, кл iмато-бальнео-грязьовий, високого РТН.
6А - сприятливий, естетично-л кувально-екскурс шний, середнього РТН, середнього р iвня розвитку рекреац i йноТ i нфраструктури.
6Б - в i дносно сприятливий, естетично-оздоровчий, високого РТН, середнього р i вня розвитку ре -креац i йноТ i нфраструктури.
бВ - сприятливий, естетично-вщпочинковий, середнього РТН, середнього рiвня розвитку рекре-ац i йноТ i нфраструктури.
Зони рекреацшноУ спрямованостi :
- Балтсько-Савранська i сторико- 5 - Ki лшська i сторико-краезнавчо-еколог чна, вщпочинково-оздоровча, - Татарбунарська пляжно-оздоровча,
- Березвська прськолижна, - Б1лгород-Днютровська туристсько-лкувальна,
- Саратська оздоровчо-паломницька, - Ов щ i опольська п знавально-оздоровча,
- Болградська етнограф i чно-культурно- - Б i ляТвська водно-еколог i чна,
тзнавальна, 10 - Ком i нтерн i вська пляжно-вщпочинкова.
Районоформуючiрекреацйнiцентри: 1 - с. Кринички, 2 - с. Гетьмашвка, 3 - с. Стрюково, 4 - с. Ольгинове, 5 - с. Кардамичево, 6 - с. Гребеники, 7 - с. Лиманське, 8 - с. Сгор i вка, 9 - с. Брин i вка, 10 -с. Щорсово, 11 - с. Михайлополь, 12 - с. ГуляТвка, 13 - с. Златоустово, 14 - с. Оксамитне, 15 - с. Вла-дичень, 16 - с. Криничне, 17 - с. Коса, 18 - с. Котловина, 19 - с. Лиманське, 20 - с. Напрне, 21 - с. Плавн i , 22 - с. Новос i льське, 23 - с. Нова Некрасивка, 24 - с. Озерне, 25 - с. Суворове, 26 - с. Василi-вка, 27 - с. Приморське, 28 - с. Лиман, 29 - с. Приморське, 30 - «Шагани-Албей», 31 - с. Новомихай-л i вка, 32 - с Тузли, 33 - с. Лебедiвка, 34 - с. Базар'янка, 35 - с. МиколаТвка, 36 - с. Курортне, 37 - с. Приморське-Попаздра, 38 - смт. Серг 1'вка, 39 - смт. Затока, 40 - с. Шабо, 41 - с. П iвденне, 42 - с. Красна Коса, 43 - с. Карол i но-Бугаз, 44 - с. Гриб iвка, 45 - с. Леонщове, 46 - с. Санж шка, 47 - с. 1лл i ч iвка, 48 - с. Калатя, 49 - с .Маяки, 50 - с. Градениц i, 51 - с. Ковалвка, 52 - с. 1ллнка, 53 - с. Краснослка, 54
- с. Крижанвка, 55 - с. Фонтанка, 56 - с. Нова Дофшвка, 57 - с. Чорноморське, 58 - м. Южне, 59 - с. Сичавка, 60 - с. Б тяри, 61 - с. Кошари, 62 - с. Мар 'янвка, 63 - с. КаТри.
Районоформуючi культурн центри: 1 - с. Загн i тк iв, 2 - с. Серби, 3 - с. Будет, 4 - с. Саражин-ка, 5 - с. Чернече, 6 - с. П ^ана, 7 - с. Пужайкове, 8 - с. Пасицели, 9 - с. Липецьке, 10 - с. Куйбишеве, 11 - с. Олександрiвка, 12 - с. Новосв m вка, 13 - с. Жовтень, 14 - с. 1саево, 15 - с.Червонознам'янка, 16
- с. Введенка, 17 - с. Кулевча, 18 - с. Табаки, 19 - с. Орловка, 20 - с. Саф'яни, 21 - с. Стара Некрас i в-ка, 22 - с. Кирнички, 23 - с. Старi Трояни, 24 - с. Мирне, 25 - с. Б i леньке, 26 - с. Крутояр iвка, 27 - с. Роксолани, 28 - с. Нерубайське, 29 - с. Усатове, 30 - с. Петр i вка, 31 - с. Щербанка.
Досить ч ¡тко вид i ляеться група район i в, що мае середн ш р iвень забезпеченост i та низький ступ шь використання рекреацiйних ресурсв - Дн i стровсько-П iвденнобузький, Розд тьнянсько-Берез i вський i Тарутинсько-Саратський (середня величина рекреац йного потенцалу складае в щпов щно 82,2; 78,7 i 78 бал iв (табл.1).
Великомихайл iвсько-МиколаТвський ЛРР е мало забезпеченим рекреац шними ресурсами (середня величина рекреацйного потенцiалу складае 75,7 бал iв i мае низький рiвень розвитку рекреацшноТ шфраструктури (16,7 бал iв - 170 одиниць) (табл.1).
Згщно величини рекреацшноТ цiнностi Дн iстровсько-П iвденнобузький ЛРР (середне значення ВРЦ становить 0,296 (табл.1) мае рекреацйн i ресурси високоТ якостi, проте характеризуеться низьким рiвнем розвитку рекреаци, зокрема, мало забезпечений санаторно-курортними закладами та об'ектами рекреац шноТ шфраструктури.
Для Великомихайл iвсько-МиколаТвського i Розд тьнянсько-Берез iвського район i в середне значення ВРЦ становить в щпов щно 0,286 та 0,303 (табл.1). До даних район iв ув i йшли територи з незначною к тьк стю рекреац шних ресурс в та з нерозвиненою рекреац iйною i нфраструктурою.
Для Тарутинсько-Саратського ЛРР середне значення ВРЦ становить 0,387 (табл.1), що св щчить про високу яксть рекреац йних ресурсв, середн iй ступ i нь розвитку рекреаци, низьку забезпечен i сть санаторно-курортними закладами, об'ектами готельного та ресторанного господарства.
Рен шсько-Кт шський ЛРР (середне значення ВРЦ 0,410 (табл.1) мае рекреац шн i ресурси значноТ кiлькостi та достатньоТ якостi, характеризуеться середн i м ступенем розвитку рекреаци i середн iм р i внем забезпеченост i рекреац i йною iнфраструктурою.
Для Сасиксько-Тил ^ульського ЛРР середне значення ВРЦ становить 0,633, що св щчить про наявн i сть ун дальних рекреац iйних ресурсв, Тх велик обсяги та про високий р iвень розвитку рекреац и завдяки достатньо розвинут ш рекреац iйн iй iнфраструктур i.
Таким чином, ландшафтно-рекреацiйне районування територи ОдеськоТ областi показало, що iз шести ландшафтно-рекреацiйних район iв ттьки 2 е сприятливими (Сасиксько-Тил ^ульський, Рен i йсько-Кл шський); 3 - вщносно сприятливими (Тарутинсько-Саратський, Роздтьнянсько-Березiвський, Дн iстровсько-П iвденнобузький) i 1 - несприятливим (Великомихайлiвсько-МиколаТвський).
Враховуючи принцип системностi, кожен iз рекреацiйних районiв подтено на пщрайони за естетичними в щм iнностями та величиною рекреац шно-техногенного навантаження. Комплексна назва i характеристика отриманих ландшафтно-рекреац iйних п щрайон iв представлена в легенд i карти (рис. 1).
Анал iз рекреац шноТ галуз i в межах ОдеськоТ област i (л масштаб iв, особливостей функц i онування рекреацi йних п щприемств, наявностi санаторно-курортних заклад iв) дозволив вид тити в межах рег ону досл щження таксоном i чн i одиниц i нижчого порядку - 10 зон рекреац шноТ спрямованост i; у межах кожного ландшафтно-рекреацшного району також вид тено основн i районоформуюч i рекреацi йн i та культурн i центри, рекреацйн i пункти i рекреацiйн i угщдя (рис. 1). Найб тьша ктькють одиниць нижчоТ i ерархи представлена в Сасиксько-Тил iгульському ЛРР - 836 (в щпов щно 5, 41, 10, 771, 9) iз 1647 (51 %).
V етап. У межах територи ОдеськоТ област нами вид тено 28 основних вид iв рекреацшноТ д iяльност i (число функц ш рекреаци): 1 - кл iматол i кування, 2 - бальнеол кування, 3 - грязел кування, 4 - оздоровчий в щпочинок; 5 - екологчний, 6 - арт-туризм, 7 - ландшафтн i спостереження (огляд ун iкальних, типових, атрактивних ландшафт iв); 8 - i сторико-краезнавчий, 9 - культуро-п iзнавальний, 10 - археолог iчний, 11 - рел Ийний, 12 - етнограф i чний; 13 - мисливський (полювання), 14 -рибопромисловий (риболовля), 15 - зб i р гриб iв, ягщ та л iкарських рослин, 16 - яхтинг, 17 - водний спортивний, 18 - грськолижний, 19 - спелеологчний, 20 - дельтапланеризм; 21 - в щпустковий, 22 -купально-пляжний, 23 - круТзний, 24 - культурно-масовий (фестивал i, ярмарки, виставки), 25 -розважальний, 26 - стьський зелений, 27 - винний, 28 - д товий.
Для кожного ландшафтно-рекреацшного району нами були визначен i можливi напрями рекреац йноТ д iяльностi та обчислено коеф iцент функц ональноТ придатностi - в щношення суми функцiй м юцевосп (ландшафтно-рекреацiйного району) до суми функцй регiону (ОдеськоТ областi в цлому). Значення коефiцiента зм iнюються в щ 0 до 1 - максимальна ступ шь атрактивностi (привабливост ).
Найпридатнiшi для рекреаци ландшафтно-рекреац шн i райони з коеф щ i ентом придатност i вище 0,50 - Сасиксько-Тил ^ульський i Рен i йсько-Кл i йський. У межах даних район iв можливе використання 26 напрям iв рекреац i йноТ д iяльност i з 28 можливих.
Придатнi для рекреаци Дн i стровсько-П iвденнобузький i Тарутинсько-Саратський рекреац йн i райони з коеф i ц i ентом в щ 0,30 до 0,50 - 8-9 напрям iв рекреац шнот д iяльност i.
Мало придатнi для рекреаци ландшафтно-рекреац i йн i райони, коеф щ i ент придатност i яких менше 0,30. До цих район iв в щносяться Розд i льнянсько-Берез iвський i Великомихайл i всько-МиколаТвський. У межах даних райошв можливе використання 5-7 напрям iв рекреац iйноТ д iяльност i, але г рськолижний вид рекреаци розвиваеться лише у межах Розд тьнянсько-Берез i вського ландшафтно-рекреацшного району.
Оцнка функц ональноТ придатностi ландшафтно-рекреацi йних район iв територп досл щження дозволила укласти картосхему «Ступ шь придатностi ландшафтно-рекреацiйних район iв ОдеськоТ област i для р i зних вид iв рекреац i йноТ д iяльност i » (рис. 2).
Отриман i результати дозволили встановити пр i оритетн i напрями розвитку рекреац шно! д iяльност i в межах кожного ландшафтно-рекреац iйного району ОдеськоТ област i: Днютровсько-Пвденнобузький ЛРР екологчного та спортивно-оздоровчого напрям iв рекреацiйноТ д iяльностi (РД), з елементами п iзнавального; Великомихайлiвсько-Миколаíвський ЛРР стьського зеленого напрям iв РД, з елементами п iзнавального; Розд'тьнянсько-Берез'тський ЛРР стьського зеленого, спортивного (г рськолижний спорт) напрям iв РД, з елементами етн iчного та п iзнавального; Тарутинсько-Саратський ЛРР рел Ийного та етнограф iчного напрям i в РД, з елементами оздоровчого та п iзнавального; Ренiйсько-Кiлiйський комплексний ЛРР еколотного, етнограф iчного, iсторико-краезнавчого та рел г йного напрям в РД, з елементами оздоровчого та водного спортивного; Сасиксько-Тилгульський комплексний ЛРР курортно-л кувального, пляжного, п iзнавального, розважального та водного спортивного напрям iв РД, з елементами рел Ийного, екологчного, фестивального, етн iчного та екстремального (дельтапланеризм, спелеологiя). Таким чином, ландшафтно-рекреацйне районування територи ОдеськоТ област показало, що iз шести ландшафтно-рекреацшних районiв т тьки 2 е сприятливими (Сасиксько-Тил iгульський, Рен шсько-Кiлiйський); 3 - вщносно сприятливими (Тарутинсько-Саратський, Роздiльнянсько-Березiвський, Дн стровсько-П вденнобузький) 1 - несприятливим (Великомихайл всько-МиколаТвський).
Враховуючи принцип системност, кожен iз рекреацйних районiв подтено на пщрайони за естетичними в щм iнностями та величиною рекреац шно-техногенного навантаження. Комплексна назва i характеристика отриманих ландшафтно-рекреац iйних п щрайон iв представлена в легенд i карти (рис. 1).
Анал iз рекреац шно! галуз i в межах ОдеськоТ област i (Т! масштаб iв, особливостей функц i онування рекреац йних п щприемств, наявностi санаторно-курортних заклад iв) дозволив вид тити в межах рег ону досл щження таксоном i чн i одиниц i нижчого порядку - 10 зон рекреац шно! спрямованост i; у межах кожного ландшафтно-рекреацйного району також вид тено основн i районоформуюч i рекреац йн i та культурн i центри, рекреацiйн i пункти i рекреацiйн i угщдя (рис. 1). Найб тьша ктькють одиниць нижчо! i ерархи представлена в Сасиксько-Тил ^ульському ЛРР - 836 (в щпов щно 5, 41, 10, 771, 9) iз 1647 (51 %).
V етап. У межах територи ОдеськоТ област нами вид тено 28 основних вид iв рекреацйно! д iяльност i (число функц ш рекреацп): 1 - кл iматол i кування, 2 - бальнеол кування, 3 - грязел кування, 4 - оздоровчий в щпочинок; 5 - екологчний, 6 - арт-туризм, 7 - ландшафтн i спостереження (огляд ун дальних, типових, атрактивних ландшафт iв); 8 - i сторико-краезнавчий, 9 - культуро-п iзнавальний, 10 - археолог iчний, 11 - рел Ийний, 12 - етнограф i чний; 13 - мисливський (полювання), 14 -рибопромисловий (риболовля), 15 - зб i р гриб iв, ягщ та л карських рослин, 16 - яхтинг, 17 - водний спортивний, 18 - грськолижний, 19 - спелеологчний, 20 - дельтапланеризм; 21 - в щпустковий, 22 -купально-пляжний, 23 - круТзний, 24 - культурно-масовий (фестивал i, ярмарки, виставки), 25 -розважальний, 26 - стьський зелений, 27 - винний, 28 - д товий.
Для кожного ландшафтно-рекреацйного району нами були визначен i можливi напрями рекреац йноТ д iяльностi та обчислено коеф iцент функц ональноТ придатност - в щношення суми функцй м iсцевостi (ландшафтно-рекреацiйного району) до суми функцй регiону (ОдеськоТ област в цлому). Значення коефiцiента зм шюються в щ 0 до 1 - максимальна ступ шь атрактивностi (привабливост ).
Найпридатнiшi для рекреац! ландшафтно-рекреац шн i райони з коеф щ i ентом придатност i вище 0,50 - Сасиксько-Тил ^ульський i Рен i йсько-Кл i йський. У межах даних район iв можливе використання 26 напрям iв рекреац i йноТ д iяльност i з 28 можливих.
Придатнi для рекреацп Дн i стровсько-П iвденнобузький i Тарутинсько-Саратський рекреацi йн i райони з коеф i ц i ентом в щ 0,30 до 0,50 - 8-9 напрям iв рекреац шно! д iяльност i.
Мало придатнi для рекреацп ландшафтно-рекреац i йн i райони, коеф щ i ент придатност i яких менше 0,30. До цих район iв в щносяться Розд i льнянсько-Берез iвський i Великомихайл i всько-Микола!вський. У межах даних районв можливе використання 5-7 напрям iв рекреац iйноТ д iяльност i, але г рськолижний вид рекреацп розвиваеться лише у межах Розд тьнянсько-Берез i вського ландшафтно-рекреацiйного району.
Оцiнка функцi ональноТ придатност ландшафтно-рекреац йних район iв територп досл щження дозволила укласти картосхему «Ступ шь придатностi ландшафтно-рекреацшних район iв ОдеськоТ област i для р i зних вид iв рекреац i йноТ д iяльност i » (рис. 2).
Для кожного ландшафтно-рекреацйного району напрями рекреацшно! д iяльност розташован i в порядку в щ найпоширен ^ого (найперспективн i шого) до мало поширеного. Словосполучення «з елементами» - вказуе на те, що такий вид рекреац Г! також е в межах територ Г! району, i його можливо використовувати в раз i необхщност i формування в щпов щного туристського продукту, але в ш тут не е фоновим.
Рис. 2. Ступ Ыь придатност ландшафтно-рекреац мних район i в ОдеськоТ област для р iзних вид i в рекреац мноТ д iяльностi
Умовш позначення:
Види рекреац1йноГд1яльност1 (частка по району, %)
Коефщкнт функционально)'придатност!
I бшьше 0,50 - найпридатшш1
менше 0,30 - мало придать
меж1 ландшафтно-рекреац!йних района
Отриман результати дозволили встановити прюритетш напрями розвитку рекреацшно''' д1яльност1 в межах кожного ландшафтно-рекреацшного району Одесько'' области Днстровсько-Пвденнобузький ЛРР еколопчного та спортивно-оздоровчого напрям1в рекреацшно''' д1яльност1 (РД), з елементами шзнавального; Великомихайлiвсько-Миколаl'вський ЛрР стьського зеленого напрям1в РД, з елементами тзнавального; Розд'тьнянсько-Берез'тський ЛРР с1льського зеленого, спортивного (грськолижний спорт) напрям1в РД, з елементами етжчного та тзнавального; Тарутинсько-Саратський ЛРР релейного та етнограф1чного напрям1в РД, з елементами оздоровчого та Тзнавального; Ренiйсько-Кiлiйський комплексний ЛРР екологчного, етнограф1чного, юторико-краезнавчого та релтйного напрям1в РД, з елементами оздоровчого та водного спортивного; Сасиксько-Тилгульський комплексний ЛРР курортно-л1кувального, пляжного, Тзнавального, розважального та водного спортивного напрям1в РД, з елементами релейного, екологчного, фестивального, етн1чного та екстремального (дельтапланеризм, спелеолога).Серед видтених ландшафтно-рекреацшних район1в лише два визначен1 як «комплексы» - Сасиксько-Тил1гульський I Реншсько-Юлшський. У зм1ст цього терм1ну закладена шформаця про наявн1сть в такому район рекреац1йних ресурс1в, як1 забезпечують (чи забезпечать) розвиток практично вс1х вид1в рекреацшно''' д1яльност1.
Розглянемо особливост розвитку основних вид1в рекреацшно''' д1яльност1 в межах кожного ландшафтно-рекреац1йного району. Рекреацшний комплекс е одним 1з найважлив1ших сектор1в господарства Сасиксько-Тилгульського ЛРР. Основним видом рекреацшно''' д1яльност1 даного району е курортно-л1кувальний, оск1льки у межах його територи е уткальж кл1матичн1 зони морського узбережжя, лкувальж мулов1 сульф1дн1 гряз1 та ропа Будакського, Куяльницького, Тил1гульского, Хаджибейського лиманв I Тузловсько'' групи озер (озера Шагани, Ал1бей, Бурнас), а також р1зноман1тн1 м1неральн1 води, як1 застосовуються як для внутр1шнього прийому, так I для медичних процедур.
Наявнють широкого спектру рекреацшних ресурс1в у межах територи району дасть можливють в перспектив! удосконалювати так види рекреацшно''' д1яльност1 як паломницький (релтйний), ностальгшний (етнограф1чний), п1знавальний, к1нний, мисливський, автомобтьний, а також розвивати нетрадицшж I слаборозвинен1 види: велосипедний, пший, спортивний, д1ловий тощо. Вс1 ц види можуть бути комб1нованими, розрахованими як на групи туриств, так I на шдивщуальж тури, поеднуватися з широким спектром додаткових послуг.
Територш Ренiйсько-Кiлiйського ЛРР можна розглядати як формуючий рекреацшний центр, функцюнальна спец1ал1зац1я якого носить л1кувально-оздоровчий I рекреацшно-п1знавальний характер. Рекреац1йний район ор1ентуеться на реал1зац1ю оздоровчо-в1дпочинкових цикл1в, а також вщпочинку вих1дного дня для мюцевого населення I населення шших район1в - мисливсько-рибальський вид вщпочинку.
Найперспективжшими напрямами рекреаци в район е л1кувально-оздоровчий (с. Приморське), екологчний туризм в межах заповщних територ1й (Дунайський б1осферний запов1дник, «Остр1в Зминий», «IзмаТльськi острови» - Малий Далер, Великий Далер I Татару, водно-болотн угщдя м1жнародного значення); стьський зелений, мисливський туризм (оз. Ялпуг-Кугурлуй, оз. Кагул, оз. Китай); кру'зний, рибопромисловий I водноспортивний туризм (оз. Ялпуг-Кугурлуй, оз. Кагул, оз. Китай); юторичний, етнограф1чний (м. Болград I ряд населених пунктв Болградського I !зма'''льського районв) I рел1г1йний туризм.Завдяки уткальносп розташування острова Зм^ний, цкавому п1дводному ландшафту, рослинному I тваринному св1тов1 Чорного моря активно розвиваеться дайвшг.
Найперспективн1шим напрямом рекреацiйноТ д1яльност1 у Тарутинсько-Саратському ЛРР е релтйний туризм, ресурсна основа якого представлена ункальними сакральними об'ектами. Загальна 'х к1льк1сть становить 20 об'ект1в. На найбтьшу увагу серед турист1в, як надають перевагу рел1г1йному туризму, заслуговуе Болгарське село Кулевча (Свято-Микола'вська церква) I село Введенка (Тамурська обитель) Саратського району.
Перспективними напрямами Дн/'стровсько-П/'вденнобузького ЛРР е екологчний туризм (10 заказникв: 3 - загальнодержавного значення («Савранський лю», «Долинський», «Павл1вський»), 7 -м1сцевого значення («Шептереди», «Берез1вський», «Даничево», «Бендзарський л1с» - ландшафтн; «Сосновий л1с» - люовий; «Л1снич1вка» - ботан1чний; «Коритн1вський» I «Чегодарський» -ентомолог1чн1), 15 пам'яток природи мюцевого значення, 3 заповщних урочища - «Чабанка», «Байтали», «Кшево») I туризм вих1дного дня.У межах Великомихайлвсько-Миколавського та Розд'тьнянсько-Берез'тського районв недоцтьно розвивати рекреацшн1 комплекси, тому що курортно-рекреацшний потенц1ал у межах даних територш в1дсутн1й повн1стю I дуже слабо розвинена матер1ально-техн1чна база. Проте окрем1 територи район1в можна використати для створення л1тн1х табор1в вщпочинку мюцевого значення та з метою короткочасного вщпочинку населення шших районв. Також слщ вщм1тити, що м1ж селами В1ктор1вка I Степан1вка Берез1вського району будуеться перший у межах територи Одесько'' област1 г1рськолижний курорт. Одним з найперспективн1ших вид1в вщпочинку в Днютровсько-Пвденнобузькому, Великомихайл1всько-Микола'вському, Розд1льнянсько-Берез1вському I Тарутинсько-Саратському ЛРР е стьський зелений туризм, оскльки 'х територи представлен! значними природними ресурсами I вщповщно 53,9 %, 75,7 %, 60,9 %, 87,3 % 'х населення проживае у с1льськ1й мюцевостк С1льський туризм мае значне п1знавальне значення -ознайомлення з мюцевим фольклором, звичаями, традиц1ями, процесами стьськогосподарського
виробництва. С ¡льський зелений туризм здатний забезпечити економ i чну i демограф i чну стаб ¡льн i сть в стьськш м i сцевост i, а також вир ¡шити Тх соц i ально-економ i чн i проблеми.
Висновки
Виходячи з як сноТ i к ¡льк сноТ оц i нки рекреац ¡йних умов та ресурсв, Тх розташування i можливост i використання, в межах територи ОдеськоТ област вид тено 6 ландшафтно-рекреацшних район i в: Дн i стровсько-П iвденнобузький, Великомихайл iвсько-Миколаïвський, Розд i льнянсько-Берез ¡вський, Тарутинсько-Саратський, Рен шсько-Кт ¡йський, Сасиксько-Тил ¡гульський, 14 п ¡драйон ¡в i таксоном i чн i одиниц i нижчоТ i ерархп - 10 зон рекреац ¡йноТ спрямованост i, 73 районоформуюч i рекреац ¡йн i та 54 районоформуюч i культуры центри, 1468 рекреац ¡йних пункт ¡в i 42 рекреац i йних угддя. Вид ¡лен i рекреац йн i одиниц сприятимуть рацональному використанню та управлшню рекреацйними ресурсами (в тому числ i земельними), виявленню першочергових i другорядних фактор ¡в у розвитку рекреац i йноТ д ¡яльност i в межах певноТ територ iï.
Здшснена комплексна оцнка на п ¡дст^ прив'язки до адм ¡н ¡стративних район ¡в сприятиме оптим i зац iï рекреац ¡йноТ д ¡яльност i в област i в ц ¡лому i дозволятиме розвивати ефективн i, рац i ональн i зв'язки та взаемовигщн i позиц iï на м ¡жрайонному р ¡вн i.
Розроблен i картосхеми рекреацйного районування територи Одесько'1 област розкривають територ i альну диференц i ац i ю рекреац ¡йних умов i ресурсв, дають можлив i сть використовувати Тх для практичного вир iшення завдань рекреацшноТ' галузi, прогнозувати розвиток рiзних напрям ¡в рекреац i йноТ' д ¡яльност i в межах окремих ландшафтно-рекреац ¡йних i адм ¡н i стративних район ¡в.
Лтература
1. Стеченко Д. М. Управл ¡ння рег ональним розвитком / Д. М. Стеченко. - К. : Вища школа, 2000. - 223 с.
2. Бейдик О. О. Рекреац ¡йн i ресурси Укра'1'ни : навч. пос б. / О. О. Бейдик. - К. : Альтерпрес, 2009. - 400 с.
3. Свдокименко В. К. Рег i ональна пол ¡тика розвитку туризму / В. К. Свдокименко. - Черн i вц i : Прут, 1996 - 288 с.
4. Кусков А. С. Рекреационная география : учебно-методический комплекс / А. С. Кусков, В. Л. Голубева, Т. Н. Одинцова. - Саратов : Изд-во СГТУ, 2005. - 504 с.
5. Мацола В. I. Рекреац ¡йно-туристичний комплекс УкраТни / В. I. Мацола. - Льв i в, 1997. - 189 с.
6. Рекреац i йна географ ¡я : навч. пос б. / М. М. Поколодна. - Харю в : ХНАМГ, 2012. - 275 с.
7. Стаф i йчук В. I. Рекреалогя : навч. пос i б. / В. I. Стаф ¡йчук. - К : Альтерпрес, 2006. - 264 с.
8. Горун В. В. Оц iнка рекреац йно-ресурсного потенц алу територ i ï ОдеськоТ област / В. В. Горун // В i сник Льв i вського Нац ¡онального Ун ¡верситету ¡мен i !вана Франка. Сер ¡я : географ i я. - 2013. - Вип. 43, Ч. 1. - С. 24-31.
9. Кравц в B. C. Науково-методичн i засади реформування рекреацйноТ сфери. / Кравц в B. C. [та iн.]. Наукове видання. - Льв i в : НАН УкраТни. - !РД НАН УкраТни. - 1999. - 78 с.
10. Королева И. С. Кадастровая оценка рекреационных земель с учетом их ценности (на примере Белгородской области) : автореф. дис. канд. геогр. наук : спец. 25.00.26 / И. С. Королева. - Белгород, 2009. - 23 с.
11. Фтоненко I. М. Територ i ально-рекреац йний комплекс Черн i ri вськоТ област (сусп ¡льно-географ ¡чне досл ¡дження) : автореф. дис. канд. геогр. наук : спец. 11.00.02 / I. М. Ф ¡лоненко. - К., 2005. - 23 с.
12. Карчевская Е. Н. Методическое обеспечение регионального развития и пространственной дифференциации туризма (на примере Гомельской области) : автореф. дис. канд. геогр. наук : спец. 25.00.24 / Е. Н. Карчевская. - Калининград : Рос. гос. ун-т им. И. Канта, 2008. - 22 с.
13. Горун В. В. Анал i з теоретико-концептуальних основ рекреац i йного районування / В. В. Горун // Науков i записки Терноп ¡льського нацонального педагогмного ун ¡верситету ¡мен i В. Гнатюка. Сер ¡я : географт. -2012. - № 1 (випуск 31). - С. 161-169.
Аннотация. В.В. Горун Территориальная организация рекреационных условий и ресурсов Одесской области. Представлена территориальная организация рекреационных условий и ресурсов, проведено комплексное ландшафтно-рекреационное районирование территории Одесской области (на основании оценки природным, историко-культурным и социально-экономическим рекреационным ресурсам) на уровне рекреационных районов, подрайонов и таксономических единиц низшей иерархии.
Ключевые слова: рекреационные условия и ресурсы, рекреационный потенциал территории, территориальная организация рекреационных условий и ресурсов, ландшафтно-рекреационное районирование.
Abstract. V.V. Gorun Territorial organization of recreational conditions and resources of the Odessa region.
The territorial organization of recreational conditions and resources was made, integrated landscape-and-recreational zoning of the territory of the Odessa province (on the basis of assessment by natural, historical-and-cultural, social-and-economic recreational resources) is carried out at the level of recreational areas, subareas and taxonomic units lower hierarchy.
Keywords: recreational conditions and resources, recreational potential of the territory, territorial organization of recreational conditions and resources, landscape and recreational division into districts.
Поступила в редакцию 22.01.2014 г.
