CC BY
60УДК 551.435.8 Комариця С.О.
Карстовий рельеф опшьськоУта передкарпатсько!' частин Галицького Приднстер'я_
Львiвський нац1ональний унiверситет iменi 1вана Франка, м. Львiв
Анотаця. У статт/' розглянут/' геопросторовi особливост/' карстового рельефу опшьсько! та передкарпатськоI частин Галицького Приднстер'я на основi аналiзу ключових длянок, що знаходяться на протилежних берегах р. Днстер. Проаналiзовано вплив р/'зних за лiтологiею i вком пор/'д на поширення та нтенсивнсть карстоутворення. Бтьш/'сть карстових форм розвинутi у сульфатних розчинних породах, що зумовлено бльшою п/'ддатлив/'стю гiпсоангiдритiв до розчинення, нiж вапнякв. Найбльша концентрация карстових форм рельефу в/'дзначена в урочищах Пом'ярки i Верб/'вщ' в перед карпатськш частинi Галицького Приднстер'я. Типовими карстовими формами регюну е конусопод/'бн/', р/'дше - блюдцепод/'бн/' карстово-суфозшн/' лшки. Для опльськоI частини регюну характерн/' карстовi озера, озера-вкнини, карстовi блюдця та яри. Для передкарпатськоI - тдземы карстовi форми (печери, гроти), карстовi колодязI', провалля (вертеби).
КлючовI слова: Галицьке Приднстер'я, карстовий рельеф, сульфатний карст, карстова лiйка.
Галицьке Приднютер'я знаходиться на стику двох геоморфолопчних та ф1зико-географ1чних краТн: СхщноевропейськоТ р1внини I Карпатських пр. Це природничо-юторичний район, який охоплюе долину Днютра вщ Журавненського прориву до Днютерського каньйону (рис. 1). Дтянки Галицького Приднютер'я представлен! генетично I морфолопчно вщмшними типами рельефу. Правобережжя утворюе сильнорозчленована структурна височина Оптля, що вщр1зняеться вщ структурних форм Подтля горбопрним типом рельефу. Для оптьських приток Днютра характеры субмеридюнальне простягання та асиметр1я схил1в долин [7]. Л1вобережжя дослщжуваноТ територп належить до Пригорганського Передкарпаття, для якого характерне чергування видовжених до Днютра денудацшно-акумулятивних та денудацшних поверхонь межир1ч з терасованими р1чковими долинами [3]. На цьому фон морфолопчно ч1тко видтяеться алюв1альна Галицько-Букач1вська улоговина з монотонним вир1вняним рельефом [7].
Особливютю Галицького Приднютер'я е поширення карбонатного та сульфатного типв карсту, як1 зумовлен передуам приповерхневим заляганням розчинних в1дклад1в неогену: нижньожньобаденських вапняк1в, ппсоангщрит1в тираськоТ св1ти та верхньобаденських хемогенних ратинських вапняк1в. Найбтьш яскраво та р1зноман1тно виражений саме сульфатний тип карсту, тому що карстов! процеси розвиваються значно актившше в г1псоанг1дритах, н1ж у вапняках. До природних фактор1в, як1 безпосередньо впливають на процеси карстоутворення належать кл1матичн1 особливост1 Галицького Приднютер'я: надм1рна к1льк1сть I нер1вном1рний розподт атмосферних опад1в, Т'хн1й зливовий характер, р1зк1 коливання температури [4].
Пор1вняння карт поширення карстового рельефу та геолопчноТ засв1дчуе (рис. 2, 3), що ц1 форми рельефу приурочен! до мюць, де в1дклади, що карстуються, безпосередньо виходять на денну поверхню чи залягають близько до нет, зокрема вщкрит1 руслами тимчасових та постшних водоток1в. Для активного розвитку карстових форм рельефу окр1м контакту розчинноТ породи з водою необхщний також горизонтальний I вертикальних рух поверхневих та пщземних вод безпосередньо в товщ1 цих порщ, який може в1дбуватися за умов Т'хньоТ тр1щинуватост1. Тектон1чн1 рухи, як1 спричинили розривн1 порушення в баденських вщкладах, т1сно пов'язан1 з мюцевими дислокац1ями I в1дносяться до п1знього баден1ю - початку раннього сармату [4, 6]. Формування Карпат спричинило порушення монол1тност1 цих в1дклад1в та Тхнього г1дрогеолог1чного режиму.
Вщклади тираськоТ св™, у яких розвиваеться сульфатний карст, залягають трансгресивно на розмитм noBepxHi опiльськоТ свiти або на породах верхньоТ крейди. Св^а складена переважно дрiбнозернистими i крупнозернистими ппсами, якi у верхнiй частит перешаровуються з глинами або з ратинськими вапняками. Товща ппав являе собою единий стрaтигрaфiчний горизонт, який не вмщуе в собi будь-яких шших потужних i витриманих прошарюв порiд. Лише в деяких випадках усередит товщi зустрiчaються лiнзи заппсованих глин потужнiстю 10-50 см чи тоню (1-2 см) прошарки пюку та глин [4]. Глинистi прошарки е серйозною перепоною для проникнення в товщу ппсоанпдри^в aгентiв карстоутворення i можуть сповiльнювaти карстоутворення. Глинист вiдклaди, закупорюючи трiщини, затримують вертикальний рух води. Таким чином, утворилась бтьшють карстових озер в оптьськм частит Галицького Приднiстер'я, нaтомiсть на передкарпатськш - озера вiдсутнi.
Розташування Галицького Приднiстер'я у межах рiзних геоморфологiчних та фiзико-геогрaфiчних краТн зумовило й iншi вiдмiнностi в особливостях поширення карстового рельефу. Для його aнaлiзу та порiвняння у межах оптьськоТ i передкарпатськоТ дтянок територiТ дослiджень обрано репрезентaтивнi ключовi дiлянки. Для встановлення лiтологiчного типу карсту на геолопчну карту були нанесет кaрстовi форми рельефу, виявлет на aерофотознiмкaх i топогрaфiчних картах масштабу 1: 10 000 та обстежет пщ час польових роб^.
Ключова длянка № 1 (рис. 2) розташована на лiвобережжi Галицького Придтстер'я, охоплюе межирiччя i долини рiчок Тумир та Горожанка.
Умовш позначення: геолопчш вщклади:
N,11
N.dii
N■1:.
К:Ср:
К:Ср!
К 21
- Коавська свгеа. Глини з прошарками шсюв
- Тираська св1та. Ратинсью вапняки
- Тираська св1та. Ппси 1 ангщрити
- Опшьська св1та. Шски, шсковики, гравслпи.
- Гельветський ярус. Шски, брекч1евидш мергел1, глини
- Верхнш кампан. Мергел1,, вапняки, глини
- Нижнш кампан. Мергеле теки, алеврол1ти
- Салтонський ярус. Мергел^ вапняки, глини
- Коньякський ярус. Вапняки з прошарками алевролтв
- Туронський ярус. Вапняки
карстов1 форми рельефу:
3 - конусопсдабш лшки © - блюдцепедабш лшки (§) - карстов1 колодяз1
карстов! яри
)===( - карстовии мют Мк. - карстов1 останщ
О
печери
Рис. 2. Карстовий рельеф оптьсько'' частини Галицького Приднiстер'я (Ключова дiлянка №1, зменшено з карт масштабу 1:50000)
У геоморфолопчнш регюнал1заци П. М. Цися [7] ця територ1я належить до району швденно-оптьськоТ хвилястоТ височини в межах дуже розчленованоТ структурноТ височини Оптля. Для ц1еТ д1лянки характерне загальне зниження м1сцевост1 в напрямку до Днютра та невелик! перепади висот. В цтому, м1сцев1сть е хвилястою височиною, що складаеться з бтьш округлих I плоских пасем, абсолюты висоти яких не перевищують 350 м.
Тираська св1та поширена на д1лянках межир1ч. Виходи товщ1 на денну поверхню заф1ксован1 на абсолютних висотах вщ 280 до 320 м, у долинах головних р1чок та Тхн1х приток вона розмита. Ппсоангщрити перекрит1 глинами з прошарками п1сковик1в та алеврол1т1в коавськоТ св1ти, п1дстелен1 нижньобаденськими та верхньокрейдовими вщкладами (переважно вапняки з прошарками мергел1в, п1сковики, глини та алеврол1ти), як1 виходять на денну поверхню в долинах р1к [5].
Карстовий рельеф дтянки представлений блюдцепод'бними i конусопод'бними л'1йками, карстовими озерами та колодязями, закарстованими ярами. Найсприятливш умови для розвитку карсту е: 1) у мюцях, де спостер1гаеться густа ерозшна мережа, яка розкривае породи, що пщдаються картуванню; 2) на вузьких плоских дтянках водод1льних пасем (де пщземний ст1к переважае над поверхневим) з незначною потужнютю покривних водопроникних лесовидних суглинистих утворень.
Серед карстових лшок найпоширенш карстово-суфоз1йн1. Найбтьша Тхня к1льк1сть приурочена до зон активноТ вертикальноТ циркуляц1Т, де атмосферы опади поглинаються вертикальними тр1щинами I понорами та проникають вглиб вапняк1в та ппав [4]. Карстов1 лшки поширен1 на висотах в1д 260-280 м до 320-340 м. За приуроченютю до рельефу Тх можна подтити на схилов1 та привододтьнк
На приводод1льних похилих (1-3о) схилах поширеш поодинок1 блюдцепод'бн'! лiйки, як1 за зовн1шньою формою нагадують м1лк1 чаш1 глибиною 0,35-0,75 м, д1аметром 25-30 м з пологими (5-7о) ст1нками, переважно з закупореним понором у центр1. У цих мюцях товща ппсоанпдрит1в перекрита суглинистими вщкладами. Через невелику крутизну та сповтьнений водообмш процеси карстоутворення не мають на цих дтянках активного розвитку. Натомють найбтьша ктькють л1йок приурочена до слабоспадистих (3-5о) та спадистих (5-8о) схил1в, на яких вони простягаються ланцюжками з п1вн1чного заходу на швденний сх1д або групами (переважно по 10-15 штук). Конiчнi лшки поширеш, в основному, на схилах крутизною 4-8о. Д1аметр Тх коливаеться вщ 10 до 20-25 м, глибина складае 3-7 м. Стшки лшок - крут1 (27-43°), з1 слщами опливин. Часто у верхнш частин1 схил1в л1йок спостер1гаються виходи тр1щинуватих вапняк1в чи ппав. У п1дн1жж1 швденно-сх1дних схил1в чи в центр! днища лшок спостер1гаються в1дкрит1 або закупорен! понори. Найбтьше понор1в, шириною 0,35-0,75 м, розташовано у п1дн1жжях схил1в лшок чи борт1в яр1в, або у днищах цих форм.
У район с. Тумир карстов! колодяз/ творять дренажну систему покривних вщклад1в. Води з четвертинних пор1д дренуються через систему трщин у сульфатнш товщ1, яка Тх п1дстилае, та розвантажуються у карстов! колодяз1. У нижнш частин1 схил1в колодяз1 мають продовження з п1вн1чного боку у вигляд1 майже горизонтального каналу, який проходить углиб сульфатноТ товщ1 [2].
Карстовий яр (довжиною 60 м, шириною 11 м I глибиною 4-7 м), розташований у верх1в'Т звичайного яру на правому берез1 р. Горожанка, простягаючись з швшчного заходу на швденний схщ. Схили яру полог (вщ 2,5 до 6-12о), вкрит1 сповзаючою дерниною з1 сл1дами незначних опливин. У днищ1 яру наявн1 перемички, що вщдтяють три з'еднан1 м1ж собою лшки з1 зруйнованими ст1нками, як1 розташоваш ланцюжком. Весною I вл1тку пюля зливових дощ1в днищем яру прот1кають тимчасов1 водотоки, води яких поглинаються понорами.
Характерною особливютю карстового рельефу оптьськоТ д1лянки Галицького Придн1стер'я е карстов/ озера з пологими схилами. 1хне утворення пов'язане з заповненням лшок водою, пюля закупорення трщин I понор1в, що в1дводять тал1 сн1гов1 I зливов1 опади в товщу розчинних порщ. Типовими прикладами карстових озер е Ворониця I С1млин. Перше розташоване на швденний схщ вщ однойменного села. Улоговина озера знаходиться у верх1в'Т балки на абсолютнш висот1 305 м. Форма озера - кругла, довжина -50 м, ширина - 55-65 м, глибина - 0,8-1,5 м. Озеро С1млин - найбтьше озеро карстового походження на л1вобережж1 Галицького Приднютер'я. Знаходиться на л1вому берез1 р1чки Бибелка бтя с. Медуха. Воно розташоване у верхнш частин1 ярково-долинноТ форми на
абсолютнш висот1 320 м. Улоговина озера замкнута, нахилена на швжчний-захщ, форма -овальна, витягнута у швычно-захщному напрямку. Довжина озера становить 70 м, ширина - 60 м, а максимальна глибина - 7,5 м. На п1вн1чному берез1 озера спостер1гаються виходи на поверхню ппав, поширенн р1зноман1тн1 за розм1рами карстов! л1йки.
Ун1кальною карстовою формою рельефу е озеро-вкнина у с. Озерце на п1вдень вщ урочища «Долина Суходт» на л1вобережж1 р. Горожанка. З озера вит1кае пот1к завширшки 1,2-1,5 м, глибиною 0,5-0,7 м, що впадае в Горожанку. Вода вит1кае пщ сильним напором, витрати води складають 1,2-1,5 м3/сек. Форма озера, що знаходиться на абсолютнш висот1 250 м, кругла, д1аметр його становить 15 м, глибина бтьше 7 м. Днище озерно''' улоговини трапец1евидне з карстовим проваллям на дн1.
Ключова длянка № 2 (рис. 3) розташована на межир1чч1 Сивки - Л1мниц1 та Л1мниц1 -Лукви в межах Войнил1всько1 та Галицько-УгришвськоТ височин. Войнил1вська денудац1йно-акумулятивна височина (межир1ччя Сивки - Л1мниц1) е частиною Зовн1шнього Передкарпаття. Максимальн абсолютн1 висоти межир1ччя не перевищують 350 м, у напрямку до Днютра вони поступово спадають. Рельеф межир1ччя вир1вняний, водод1льн1 поверхн широк1, Т'х схили переважно полог I спадист1 (в1д 3-4о до 10-15°), а в долинах деяких поток1в - крут1 (до 25о). Галицько-Угрин1вська височина займае частину Прилуквинсько' височини, як1й у тектон1чному вщношенш в1дпов1дають д1лянка ЗовнiшньоТ зони Передкарпатського прогину i занурена частина Подтьсько''' плити. Абсолютнi висоти вирiвняних дтянок межирiч коливаються в межах 350-360 м [3].
№ 2, зменшено з карт масштабу 1:50000) (Умовы позначення - див. рис. 2)
Якщо на першш ключовш д1лянц1 ппсоанпдритова товща частково розмита I збереглася ттьки на межир1ччях, то на другш - вона розбита на блоки регюнальними тектон1чними розломами та опущена на р1зну глибину [6]. Карстов1 форми поширен1 там, де ця товща припщнята I виходить на денну поверхню або прор1зана тимчасовими чи постшними водотоками.
Найпоширешшими карстовими формами рельефу, як I на ошльськш ключов1й д1лянц1, е конусопод'бн'! та блюдцепод'бн'! лiйки. Найбтьша Тх к1льк1сть зосереджена у межах Войнил1вськоТ височини, зокрема, на п1вденному заход1 Блюдник1вського л1сництва Галицького нацюнального природного парку. Конусопод1бн1 л1йки та Тхш групи поширен1 переважно на схилах яр1в. Д1аметри л1йок коливаються в межах 15-40 м, глибина вщ 1-2 до 5-6 м. Днища лшок, як1 розташован1 на придолинних схилах, переважно заболочен!. У днищах великих лшок, як1 характеры для привершинних I середшх частин схил1в, наявш понори шириною до 0,5 м. Форма лшок переважно округла. На швдш Блюдник1вського люництва в урочищ1 Пом'ярки карстов! форми суттево ускладнили ярково-балкову мережу (рис. 4). На крутих (25-35°) схилах яр1в поширеш величезш за розм1рами карстов! л1йки, д1аметр яких досягае 200 м, а глибина - до 30 м. Також тут виявлено три карстов! колодяз1, розмщеш ланцюжком, як1 утворюють дренажну систему. У перший колодязь розвантажуються води четвертинних в1дклад1в, як1, ймов1рно, проклали пщземний пот1к, що сполучае ус1 колодяз1 I розвантажуеться на л1вому берез1 р. Л1мниця [2]. Значний розвиток карстових форм у цьому масив1 зумовлений потужнютю ппсоангщритовоТ товщ1 (до 50 м) [6], яка прор1зана на значну глибину тимчасовими водотоками.
Поряд з лшками трапляються карстово-суфозiйнi блюдця, як1 поширен1 переважно на привершинних виположених схилах. 1'х д1аметри коливаються в межах 20-25 м, глибина -до 1 м, днища блюдець заболочен!, форма - округла або овальна.
На ключовш д1лянц1 поширеш також гiпсовi скел-останц - виступи ппав висотою 3-5 м. Вони переважно грибопод1бноТ форми, складен арими крупнокристал1чними ппсами з прошарками селешту, схили Тх крут1, покрит1 тр1щинами р1зних розм1р1в. В околицях с. Мединя виявлене ун1кальне утворення - карстовий мст, ускладнений каррами, який сформувався внаслщок тривалоТ карстово-ероз1йноТ д1яльност1 [2].
Характерною особливютю територ1Т е поширення пдземних карстових форм. Карстов1 печери виявлеш на схилах ярково-балковоТ мереж1 в урочищах Верб1вц1 та Пом'ярки. Печери Двопелюсткова, Глибока та Тепла знаходяться бтя с. Тимер1вц1 на л1вобережж1 р. Л1мниця в урочищ1 Пом'ярки. Ц1 форми карстово-ероз1йного походження, утворились у крупнокристал1чних с1рих г1псах з прошарками алебастру та селешту. Будова печери Двопелюсткова - проста, м1шкопод1бна. Довжина становить 5,34 м, максимальна висота склепшня - 2,3 м, об'ем - 8,34 м3. Печера роздтена на дв1 частини: перша у вигляд1 зали, друга - ущелини. Печера Тепла також м1шкопод1бноТ форми, довжина ТТ становить 8,18 м, висота - 2,64 м, об'ем - 8,64 м3. Печера Глибока складноТ будови, мае несформований другий поверх. Довжина - 10,9 м, максимальна висота - 2,3 м, об'ем - 28,25 м3. Вхщ у печеру елтсопод1бноТ форми [1].
Отже, карстов! л1йки та блюдця е типовими формами для обох ключових дтянок. Проте морфолопчна неоднор1дн1сть рельефу досл1джуваних д1лянок, р1зна потужн1сть г1псоанг1дритовоТ товщ1, покривних та пщстилаючих пор1д, Тхня тр1щинуват1сть та водо-проникн1сть зумовлюють морфолог1чн1 вщмшносп цих форм. Зокрема, б1льш1 за розм1ром л1йки та колодяз1 спостер1гаються у передкарпатськ1й частин1 Галицького Приднютер'я, де б1льша потужн1сть товщ1 розчинних порщ, як1 розкрит1 ероз1йною мережею. Карстов1 озера поширен1 там, де покривш в1дклади спричиняють закупорення карстових лшок, що характерно для оптьськоТ частини Приднютер'я. Натомють на передкарпатськш д1лянц1 поширен1 п1дземн1 форми карстового рельефу: печери, гроти, а також ппсов1 останцк Сл1д зазначити, що на першш д1лянц1 знаходиться ушкальне озеро-в1книна, а на друг1й -карстовий мют. Ц1 об'екти е ушкальними не т1льки в межах дослщжуваних д1лянок, але й всього Галицького Приднютер'я.
Умовш позначення: Геолопчш вщклади:
N^2^ - Кос1вська св1та. Вербовецыа шари. Глини вагашсп з прошарками мергел1в >11(1п - Тираська свпа. Дтстровоыа шари. Гшси, гшсоанпдрити, анпдрити Кгор! - Нижнш кампан. Мергеш, тсковики, алевролш!
Рис. 4. Об'емна модель рельефу урочища Пом'ярки ВойнилiвськоТ височини (зменшено з масштабу 1:10000)
Лтература
1. Ковальська Л. В. Морфолопя карстових форм урочища Пом'ярки / Л. В. Ковальська [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://science.crimea.edu/zapiski/2008/geography/uch 21 3д/коуа^ка 22.pdf
2. Ковальська Л. В. Атрактивн об'екти неживоТ природи Галицького НПП та Тх використання у рекреацп / Л. В. Ковальська // Рекреацшний потенц1ал Прикарпаття: ютор1я, сучасний стан, перспективи. - 1вано-Франк1вськ, 2010. - С. 143-148.
3. Кравчук Я. С. Геоморфолопя Передкарпаття / Я. С. Кравчук. - Льв1в : Меркатор, 1999. -188 с.
4. Кучерук А. Д. Карст Подолья / А. Д. Кучерук. - Киев : Наукова думка, 1976. - 198 с.
5. М-35-98 : геологическая карта : 1:100000 / Киевский геологоразведочный трест. - Киев, 1960. - 1 л.
6. М-35-98-В (Галич) : геологическая карта : 1:50000 / Киевский геологоразведочный трест; П. Г. Лазаренко. - Киев, 1973. - 1 л.
7. Цись П. М. Геоморфолопя УРСР / П. М. Цись. - Льв1в : Вид-во Льв1в. ун-ту, 1962. - 222 с.
Аннотация. С.О. Комарица Карстовый рельеф опильской и передкарпатской частей Галицкого Приднестровья. В статье рассмотрены особенности карстового рельефа опильской и передкарпатской частей Галицкого Приднестровья на основе детальной характеристики ключевых участков, которые находятся на противоположных берегах р. Днистер. Проанализовано влияние различных за литологией и возрастом пород на распространение и интенсивность проявления карстообразования. Большинство карстовых форм розвиты в сульфатных растворимых породах, что обусловлено большей податливостью гипсоангидритов к растворению, чем вапняков. Наиболее распространенные карстовые формы - это конусообразные карстово-суффозийные воронки, которые распространены на левобережье и правобережье Днестра. Для опильской части характерны карстовые озёра, озёра-«в1'книни» карстовые блюдца и овраги. Для передкарпатской - подземные карстовые формы (печеры, гроты), карстовые колодцы, провалы.
Ключевые слова: Галицкое Приднестровье, карстовый рельеф, сульфатный карст, карстовая воронка.
Abstract. S.O. Komarytsya Karst landforms of opilian and pre-carpathian parts of Halych-Dnister region. The features of the karst landforms in Opilian and pre-Carpathian parts of Halych-Dnister region are covered in this study. The research is based on detailed characterization of the key areas located on the opposite banks of the Dnister river. We analyze the influence of various rock types on the spread and intensity of karst landforms. Most of these landforms are developed within sulphate rocks due to better solubility of gypsum anhydrides as compared to the limestone. The most common karst forms are conelike karst sinkholes, these are widespread on both left and right banks of the Dnister river. The karst lakes, karst valleys and karst windows are typical for the Opilian part. The underground karst landforms (i.e. caves and karst wells) are typical for the pre-Carpathian part. Keywords: Halych-Dnister region, karst landforms, sulphate karst, sinkhole.
Поступила в редакцю 15.01.2013
