CC BY
11УДК.502.5:504.61 (477.64)
НАПРЯМИ РАЦЮНАЛЬНОГО РЕСУРСОКОРИСТУВАННЯ В АГРОЛАНДШАФТАХ ЗАПОР13ЬКОТ ОБЛАСТ1
Бондарець Д.С., Воровка В.П.
У статп описаш перспективы! напрями рацюнального використання pecypciB агроландшаф™ 3anopÍ3bKoi областг Серед таких напрям1в вказуються перехщ до оргашчного землеробства, впровадження безорно! системи, штегращя агроландшафт1в з природоохоронними територ1ями та еколопчною мережею, а також розвиток сшьського зеленого туризму.
Ключов1 слова: агроландшафти, оргашчне землеробство, еколопчна мережа, сшьський зелений туризм.
Аграрш ландшафты Запор1зько! обласл внаслщок неращонального використання та ввдсутносп заход1в для покращення i вщновлення поступово втрачають свою продуктившсть, а тому потребують перегляду cnoco6ÍB господарювання та впровадження заход1в для вщтворення природних pecypciB. Bu рацюнального використання pecypciB агроландшафпв залежать перспективи розвитку сшьського господарства область Для ввдтворення та шдтримання i'x продуктивное!! необхщно здшснити ncpcxij до рацюнального ресурсокористування, яке повинно грунтуватись на природних особливостях ландшафпв область Сучасна наука нагромадила велику шлькють приклад1в рацюнального та неращонального використання природних pecypciB, що ниш дае змогу на ochobí позитивного досв1ду розробляти комплекси заход1в щодо розу много використання природних багатств.
Мета досл1дження - виходячи з ¡снуючого стану природокористування в агроландшафтах з'ясувати шляхи оптимпацп агроландшафпв з урахуванням природних та сощально-економ1чних чиннишв з виявленням заход1в щодо оптишзацшного ресурсокористування. Для реалпацп мети потр1бно вщлпшти завдання:
- визначити та к i способи використання земель, яи могли б одночасно виконувати в агроландшафл взаемопов'язаш функцп, а саме: збереження грунтов, стабшзацп rijporpa(|)ilihoí мережа. збшыпення продуктивное^ arpo ландшафте;
- знайти перспективш напрями використання pecypciB агроландшафпв, яким прщцляеться мало уваги;
- показати необхщшеть поеднання bcíx bhjíb господарсько! та оптим1защйно! д1яльност1.
Сучасне використання земельних площ обласп не вщповщае вимогам ращонального природокористування: порушено еколопчно допустиме сшввщношення площ pi.i.ii. природних кормових упдь. .tícobhx насаджень, що негативно впливае на стшшсть arpo ландшафту. В обласп площа pi.i.ii сягае 69%, а площа сшьськогосподарських упдь - 83% [5]. 1нтенсивне сшьськогосподарське використання земель призводить до зниження родючосп грунтш через i'x переупцльнення, втрати грудково-зернисто! структури, водопроникносп та
аерацшно! здатносп з \ci\ia сколопчними насликами. За сучасних умов землеробства щор1чш втрати гумусу складають 600-700 тис. т, а поживних речовин 100 кг/га I бшыпе. Чорноземи Украши, що складають 8,5% св1тових запас1в чорноземних грунпв. колись мютили до 8-10% гумусу та втратили за останш 100 рошв 25-30% гумусу та 20-30% свое! родючосп [1].
Антропогенш ландшафта Запор1зько! обласл представлеш сшьськогосподарськими, промисловими, „мшйно-дорожними. .псовими. селитебними, рекреацшними, бел¡гсративними та ¡ншими ландшафтами. Найбшып поширеними е сшьськогосподарсыа або аграрш ландшафта, яи мають велике значения для господарства. В межах агроландшаф'пв Запор1зько! обласп видаляють кшька гпдклаелв - иольов1, лучно-пасовшцш, садов¡. Щ ландшафта займають бшыпе 83% територи обласп або 2248255 га. Серед них 84% це польов1 ландшафта (ршля), садов1 2% (сади та виноградники), лучно-иасовищш 14% (пасовшца, сшожат1) [5].
Л1шйно-дорожн1 ландшафта иов'язаш з зал1зничними, автомоб1льними та ¿ншими шляхами. Наприклад, в обласп загальна довжина шосейних дорй складае 6683 км, вздовж яких ¡снують в1диов1дш ландшафта.
•Шсов1 антропогенш ландшафта в обласп представлеш люовими масивами Старобердянським, Куйбишевським, Алтагирським, Радивошвським л1сами та ¿ншими садово-парковими насадженнями, а також полезахисними та водоохоронними люонасадженнями. Загальна площа люових антропогенних ландшафпв в Запор1зыай обласп складае 116743 га або 4 % ввд загально! плопц обласп [5].
Водш антропогенш ландшафта представлеш водосховищами: Каховське, Запорпькс. та 28 малих водосховищ; ставками (бшыпе 800), каналами. Природно-пдротехшчш ландшафта рпномаштш. залежно в1д первинного походження та господарсько! спрямованосп, прояв1в дина\пки ландшафпв узбережжя водосховищ I акватор1й. Приклади таких ландшафпв можна бачити на берегах Каховського водосховища, де спостерйаються абразшш процеси та шдтоплення. Розвиток природних процес1в був пов'язаний з буд1вництвом водосховища. Площа водних антропогенних ландшафпв обласп складае 171346 га або 6% ви загально! [5].
Рекреащйш ландшафта представлеш садово-парковими ландшафтами та ¿ншими комплексами навколо санаторпв. будинюв в1дпочинку, туристських баз.
Площа \пських та с1льських селитебних ландшафпв в обласп складае 92499,5 га або 3% ви загально! плопц обласп [5].
В Запорпыай обласп найбшыпу площу займають сшьгоспупддя, яи зазнають дигрес1йних змш в наел ¡до к несприятливих природних процсс1в дефляцп та срои!. Так, в обласп слабо, середньо, та сильно шддаш щм процесам в1дпов1дно 48%, 28% та 24% еродованих упдь [5], тобто на них слабше або сильшше проявляються дигрес!йш 1\пни. Характерно, що ви сро и! та дефляцп грунпв в обласп найб1льшс потерпають центр та схи обласп, а найменше - захи та швденний зах!д.
Для боротьби з сробею, дефлящею та дегум!ф!кащею грунпв у США, де ¡снують таи ж проблеми, була розроблена та ниш широко застосовуеться безорна система землеробства. Суть !! в тому, що теля вимирання попередньо! культури поле не шддають жодшй мехашчшй обробщ, а навесш зас1вають неоране поле новою.
шшою культурою. Наприклад, по ввдмерлш конюшиш стать кукурудзу. Так енергозатрати на вирощування со! та кукурудзи зменшуються на 7 та 18% ввдповвдно при збереженш або нав1ть шдвищенш врожайносп [7]. Важливим досягненням при цьому стае постшне потрапляння оргашчно! речовини у грунт, наявшсть поел иного трав'янистого покриву. Сама ж система мае багатоплановий позитивний вплив на стан Грунтов их рссурав.
У крашах Заходу набуло поширення оргашчне землеробство - таке ведения сшьського господарства, що передбачае ввдмову ввд широкого застосування псстицщцв та мшеральних добрив. Виникнення цього напряму використання упдь було пов'язане з боротьбою за еколопчну чистоту ешьгоеппродукцп. При оргашчному землеробств1 забезпечуеться можливють проходження природних процес1в вщновлення та саморегулювання в агроландшафтах, саме його частиною е безорна система. У авошшах ввдбуваеться поспйне чергування Грунтозбагачуючих та грунтозбвднюючих культур, наприклад вказаних со! та кукурудзи, бобових трав. На полях зазвичай наявний трав'яний покрив, а боротьбу з бур'янами проводять за допомогою упцльнених поав1в або вшиваниям одночасно з основними культурами покривних культур у \пжряддях. Мшеральш добрива та пестициди використовують у незначних кшькостях та переважно за крайньо! потреби [8]. Обробиок грунту при оргашчному землеробств1 проводять без обертання поверхневого шару грунту, зберйаючи таким чином на поверхш оргашчш залишки попередшх культур. Таким чином, процеси ввдновлення родючосл в1дбуваються природним шляхом за рахунок розкладання решток м1крооргашзмами. Водночас наявшсть постшного рослинного покриву та ввдмерлих залишшв рослин перешкоджае розвитку срои!' та дефлящ! грунлв. Серед недолпав оргашчного землеробства е зб1льшення трудових затрат на 15-20% та можливе зниження врожайносл окремих культур, як то пшенищ [6].
1ншим напрямом нетрадищйного землеробства е бюдиьшпчне землеробство. при якому повшетю в1дмовляються в1д застосування м1неральних добрив та пестицщцв. При боротьб1 з плодниками використовують лише засоби рослинного походження або приваблюють та розводять комах-ентомофапв та корисних тварин. Господарства такого напрямку намагаються повшетю забезпечити себе добривами - компостами, м1неральними добавками, серед яких кремшй, шетяне борошно та вапно [6].
Для перел1чених систем сшьськогосподарського використання ландшафлв характерна важлива для сучасних умов риса - рацюнально та ощадливо використовуючи агроресурси, виробники отримують еколопчно чисту продукцш, на яку е попит I в Украпи, I за кордоном. Таким чином, ¡снуе можливють ¡нтегращ! ращонального природокористування з отриманням еколопчно чисто! с1льськогосподарсько1 продукцп.
Кожна з наведених систем \пстить сво! переваги, але для формування комплексно! системи природокористування в агроландшафтах Запорпько! обласл нсобх1дно ¡нтсгрувати л !х елементи, що е найбшып оптимальними в наших умовах. Наприклад, при вирошуванш соняшника дощльним е його виав з ¡ншими рослинами у м1жряддях. Можна також запровадити пос1ви кукурудзи з бобовими травами. Поав зернових разом з медоносними травами дасть змогу отримувати окрш основного урожаю медозб1р для бдаал. Дуже перспективним е застосування безорного оргашчного землеробства у садах. У такому випадку можна суттево зменшити витрати на добрива, а поверхневий шар грунту почне збагачуватись природним
шляхом. Наявшсть шару оргашчних решток в саду сприяе розвитку грунтових м1крооргашзм1в, збшыпуе шлыасть дощових хробашв та ¡нших тварин, що зад1яш при утворенш гумусу. Наявшсть трав'янистого покриву, зокрема квт<ових рослин дае можливють привабити комах-ентомофапв, створити медозб1р для бджш та шдвищувати родючють грунту, одночасно стримуючи розвиток процес1в ерозп та дефляцп.
Перехщ до систем оптимпацшного природокористування повинен вщбуватись вщповщно до природних особливостей ландшафпв обласп. Запровадження оргашчного землеробства та безорно! системи е необхщним в межах ландшафтов схилш Приазовсько! височини, на яких найбшыпе проявляеться срошг та дефлящя. Найбшыпе цього потребують терасш р1чководолинш мюцевосп а також пришдняп \псцсвост1 схилш височини р1зного ступеня дренованосп. Водночас дощльним е припинення сшьськогосподарського використання заплав малих р1чок, 1х приток, а також схшпв балок та яр1в. На них потр1бно створити водоохоронш люонасадження щшьно! конструкцп. Так, перехщ до оргашчного землеробства доцшьно здшснювати в межах Швденно-Придшпровсько! схилово-височинно!, Кшсько-Ялинсько! низов инно1, Приазовсько! височинно!, Приазовсько! низовинно! та Захщно-Приазовько! височинно! ландшафтних областей.
Вододшьш мюцсвостк що поширеш на заход! та швденному заход! Запор1зько! обласп потерпають ввд водно! та впрово! сро и! пор1вняно менше, а тому тут можна зберегти звичайну систему землеробства з дотриманням с1возмш. Перехщ до безорно! системи в межах Дшпровсько-Молочансько! та Присивасько-Приазовсько! низовинних ландшафтних областей буде дощльним лише на окремих схилових диянках. Запровадження бюдинам1чного землеробства повинно вщбутись по всш Запорпыай обласп навколо об'екпв водного та природоохоронного фонду, рекреащйних ландшафпв берепв Азовського моря, Каховського водосховища.
Видшення дшянок, на яких повинен вщбутись перехщ до оргашчного та бюдина\пчного землеробства необхщно проводити на ос нов 1 анал1зу розвитку природних несприятливих процсслв. що повинно вщображатись на планах землеустрою окремих сшьгоспшдприемств, адшшстративних райошв та вс1е! обласп. При складанш плашв землеустрою необхщно на ос нов 1 аналпу топограф1чно!, ландшафтно! карти, видаляти далянки, де потр1бно запровадити оргашчне або бюдина\пчнс землеробство та д1лянки, що за сво!м станом шдлягають переведению у центри сколопчно! мсрсиа. Д1лянки, де застосовуватиметься бюдинам1чне землеробство, мають оточувати центри екомереж1, об'екти водного фонду та природоохоронш тсриторп. створюючи буферну зону навколо них. Це сприятиме кращому шдтриманню стабильности та саморегулящ! ландшафту, створюючи перешкоди для розвитку несприятливих природних процсав. Агроландшафт, що мютить бшыпе стабшьних територш, стае стабшьшпшм в цшому.
В межах центр ¡в сколопчно! мереж1 повинш розташовуватись таш природоохоронш об'екти як агроландшафтш заповедники Останш мають штегрувати р1зш ступеш господарського використання земель, у тому числ1 традищйного використання з об'ектами культурно! спадщини та об'екти природоохоронного фонду. 1снуе потреба у закршленш за сшьськогосподарськими землями функцш сколопчних коридор1в для шдтримання бюр1зномашття рослин та тварин, забезпечення мпращйних процес1в популящй та ¿нших природоохоронних
функцш [2]. Доцшьно також зобов'язати на законодавчому р1вш власншав та орсндар1в земельних дшянок в межах агро ландшафта в дотримуватись доглядати елементи агроландшафту, таи як полезахисш та водоохоронш люосмуги. що прнлягають до викорнстовуваних земель, а також доглядати за станом природних ввдновлювальних дшянок. на яких повинен зберйатись природний стан степового ландшафту.
Одним з перспективних напря\пв. що поеднуе комплексне використання рссурав аграрних ландшафпв з рекреащею е „сшьський зелений туризм". Втгизняний та заруб1жний досви св1дчить про те, що люди заможшше живуть у тих селах, де вони займаються не тшьки рослинництвом I тваринництвом, але й переробляють сшьськогосподарську продукцпо, розвивають народш промисли та займаються шшими видами нссиьськогосподарськсп д1яльносп. Одним з видш тако! д1яльносп е сшьський зелений туризм. Сучасне украшське законодавство дозволяе власникам особистих господарств надавати послуги в сс|)ср! сшьського туризму з використанням майна особистого сшьського господарства. Для держави розвивати цю сферу випдно, тому що розширюеться зайняпсть сшьського населения, а для селян з'являеться можливють отримати додатковий прибуток за рахунок реал1зацп вдома продукцп особистого господарства. Власники сшьських садиб, яи приймають випочиваючих вдосконалюють склад культурних рослин на присадибних дшянках з урахуванням потреб гостей, розширюють асортимент овопв. фрукпв та япд, розвивають та ур1зномаштнюють присадибне тваринництво, створюють тепличш господарства, пасп<и тощо [3].
При реал1зацп послуг сиьського зеленого туризму е можливють шляхом створення еколопчних стежок та скотур1в проводити роз'яснювальну роботу щодо оппсшзацп ресурсокористування та реал1зовувати за допомогою еколопчних туриспв певш заходи, спрямоваш на покращення структури та естетичного вигляду агроландшафту. Серед еколопчних тур1в важливими е геоеколопчш, агроеколопчш, еколого-боташчш та диов1 [4]. ГПд час геоеколопчних, агросколопчних. еколого-боташчних тур1в можливе висаджування рослин, впорядкування насаджень та багато шших практичних заход1в, що поеднують активний ввдпочинок рекреанпв з корисною д1яльнютю. Дшовий екотуризм може сприяти утворенню дшових контактов щодо фшансування природоохоронних, ландшафтно-еколопчних заход1в та фшансування створення сшьськогосподарських шдприемств, що використовують передов1 еколопчно чисп технологи сшьськогосподарського виробництва.
Внаслвдок проведених доелвджень можемо констатувати наступне:
1. Псрсхи до рацюнального використання ресурс1в агроландшафпв вбачаеться у впровадженш оргашчного землеробства, авозмш, яи б забезпечували постшну наявшсть трав'янистого покриву на полях, впровадження безорно! системи землеробства, яка передбачае накопичення та перещлвання рослинних залшшав на полях, що е природним способом шдвищення родючосп чорнозем1в. Водночас слад обмежити використання пестицщцв до мпимуму, використовувати засоби захисту рослин на основ1 природних рослинних сполук, використовувати бюлопчш засоби боротьби з плодниками.
2. Псрсхи до оргашчного та бюдина\пчного землеробства повинен ввдбуватись з урахуванням природних особливостей ландшафпв 1 дина\пки розвитку несприятливих природних процеав
3. Серед нових напрямшв використання агроландшафпв е сшьський зелений туризм. Цей напрям д1яльносп сшьського населения дае можливють отримати додатксш ирибутки виробникам с i л ь гос ппроду кщï через реал1защю р1зномаштних видш туристичних иослуг одночасно з основним виробництвом. Водночас можливе залучення рскрсанлв до учасп у заходах з впорядкування агроландшафту.
Список liiepaiypii
1. Барановський В. А. Еколопчний стан агроландшаф™ та шляхи його оптим1зацп // Науковий bîchhk Нацюнального аграрного ушверситету / Редкол.: Д. О. Мельничук (вщп. ред.) та ш. -К.. 2006.-Вин. 93. С. 68-77
2. Воровка В. П., Демченко В. О., Коломшчук В. П. Значения сшьськогосподарських упдь у формуванш екомереж1 в сучасних умовах розвитку агровиробництва (на приклад1 3anopi3bKoï облает^ // Науковий bîchhk Нацюнального аграрного ушверситету / Редкол.: Д. О. Мельничук (вщп. ред.) та ш. - К.. 2006. - Вин. 93. С. 104-116
3. Гичко М.О. Сшьський туризм: невикористана можливють украшських пашчниюв // Пасжа. -2005. №4. С.28
4. Дмитрук О. Ю. Еколопчний туризм: Сучасш концепцп менеджменту i маркетингу. Навчальний пос1бник. - 2-е вид., перероб. i доп. - К.: "Альтпрес", 2004. - 192 е., ¡л..
5. 3bît про ильисний та яюсний склад земель за станом на 10.01.2006 Запор1зького обласного головного управлшня земельних pecypciB. - Запор1жжя, 2006.
6. Осадч1й О. С. Альтернативш системи землеробства та ïx еколопчне значения // Географ1я та еколопя: наука i ocBÎTa. Матер1али Всеукра1'нсько1 науково-практично!' конференц11 «Географ1я та еколопя: наука i ocBÎTa», 17-18 квппя2008 р.-Умань: СПД Сочшський, 2008.-С. 161-162
7. Рсйвн П., Эвсрт Р., Айкхорн С. Современная ботаника: В 2-х т. Т. 2: Пер. с. англ. - М.: Мир, 1990.348 с.. ил.
8. Топчюв О. Г Сусшльно-географ1чш дослщження: методолопя, методи, методики: Навчальний nociÔHHK. - Одеса: AcTponpiHT, 2005,- 623 с.
Бондарец Д. С. Направления рационального ресурсопользования в агроландшафтах Запорожской области
В статье описаны перспективные направления рационального использования ресурсов агроландшафтов Запорожской области. Среди таких направлений рассматривается переход к органическому земледелию, внедрение беспахотной системы, интеграция агроландшафтов с экологической сетью, а также развитие сельского зеленого туризма.
Ключевые слова: агроландшафты, органическое земледелие, экологическая сеть, сельский зеленый туризм.
Bondarets Dm .Directions of the rational usage of resourses in agrarian landscapes of Zaporozhia region
In the article perspective directions of the rational usage of resources of the agrarian landscapes Zaporizhia region is described. Among such directions is transition to organic agriculture, introduction of the ploughless system, integration of agrarian landscapes with ecological network, and development of rural green tourism is specified.
Keywords: agrarian landscapes, organic agriculture, ecological network, rural green tourism.
Статья поступила в редакцию 25.07.2008 г
