CC BY
23
УДК:338.432:631.153.3
Данкевич В. С., астрант*®, Пшоняк Д. I., здобувач Житомирсъкий нацюналъныы агроекологгчныыутверсытет
ОПТИМ13АЦ1Я СТРУКТУРИ ПОС1ВНИХ ПЛОЩ ДЛЯ ВЕДЕНИЯ ГОСПОДАРСТВА У РИНКОВИХ УМОВАХ
Вивчено та проанал1зовано сучасш тенденцп змты структуры виробництва в стъсъкогосподарсъкых тдпрыемствахЖытомырсъкогобласт1. На прыклад1 высокотоварных господарств розглянуто особлывост1 трансформацИ структуры поавных площ в рынковых умовах господарювання. Запропоновано рекомендацИ щодо формування та функцюнування оптымалъног структуры выробныцтва.
Ключое1 слова: структура выробныцтва, поавш площ1, трансформащя, оптым1зац1я, высокотоварне выробныцтво, рынковгумовы.
Постановка проблеми. Упродовж останшх 20 роюв вщбувся перерозподш земель сшьськогосподарського призначення м1ж суб'ектами господарювання. Система землекористування в сшьському господарств! Украши зазнала суттевих змш, що обумовлено процесами становления ринкових вщносин, реформування господарських структур та технолопчними зрушеннями у виробництвг Коливання цш на продукти \ ресурси, притаманш ринковш економщ, обумовили змши спещал1зацп господарств \ трансформацш сшьськогосподарських угщь. Проте зазначеш тенденцп спричинили негативний вплив на ф1зюлопчний стан грунту та його родючкть, подальше зниження яко! призведе до зменшення ефективност1 господарсько! д1яльностг Важливим завданням е збалансування структури поЫвних площ для максим1зацп ефективност1 без шкоди навколишньому середовищу.
Анал1з останшх дослщжень. Теоретико-методолопчним проблемам дослщження оптим1заци структури виробництва та ефективност1 використання земель сшьськогосподарського призначення присвячено роботи В.Андршчука, С.Дем'яненка, 1.Кириленка, С.Мельника, В.Месель-Веселяка, Л.Новаковського, Б.Пасхавера, 1.Тотхи, В.Трегобчука та ¿и. Однак труднощ1 пщвищення ефективност1 господарювання р1зних формувань аграрного сектору свщчать, що в теоретичному \ практичному плаш залишаються невиршеними проблеми оптим1заци структури поавних площ в умовах ринку.
Мета статть Дослщити сучасш тенденцп змши структури виробництва в сшьськогосподарських пщприемствах Житомирсько! област1 та на приклад! високотоварних господарств розглянути особливост1 трансформацп структури поавних площ в ринкових умовах господарювання.
* Науковий кер1вник - д.е.н., професор В.В. Зшовчук.
Науковий кер1вник -д.е.н. £.1. Ходашвський. ® Данкевич В.£., Пшоняк Д.1., 2011
198
Об'екти та методика дослвджень. Об'ектом дослщження е процес змши структури поавних площ в ринкових умовах господарювання. Методолопчною I теоретичною основою дослщження е д1алектичний метод тзнання та системний пщхщ до вивчення фундаментальних положень економ1чно! теори. Методи ¿ндукци та дедукци, анал1зу I синтезу використовувалися в процес1 генераци та вщбору можливих шлях1в оптим1заци сшьськогосподарських угщь з метою пщвищення ефективност1 д1яльност1 аграрних пщприемств та виршення еколопчних проблем. Елементи економжо-математичного моделювання застосовувалися при оптим1заци структури поавних площ.
Виклад основного матер1алу. В умовах ринково! економжи головною метою сшьськогосподарських пщприемств е пщвищення ефективност1 виробництва, що полягае у збшьшенш обсяпв виробництва продукцп при мш1мальних витратах I максимальному прибутку. 3 метою досягнення такого результату сучасним товаровиробникам необхщно здшснити низку оргашзацшних змш у процесах господарювання. Важливим аспектом у цьому вщношенш е рацюнальна площа сшьськогосподарських угщь пщприемства.
Оптим1защя структури поавних площ особливо актуальна в даний час, коли кон'юнктура ринку вимагае вирощування тих культур, як1 дають вщчутний прибуток (зернов1, ршак, соя). Однак при недотриманш агротехшчних вимог, вони не забезпечують вщтворення родючост1 грунту, а в окремих випадках И знижують. Культури, яю пщвищують родючють (багатор1чш, однор1чш бобов1 трави та 1х сумшки) виведеш ¿з авозмши, через зменшення погол1в'я худоби. Тому при розробщ структури поавних площ потр1бно дивитися у майбутне, враховуючи не швидкий тимчасовий прибуток, а працювати на довготермшову перспективу, впроваджувати науково-обгрунтоване ведения господарсько! д1яльностг
Анал1зуючи структуру поавних площ основних виробниюв сшьськогосподарсько! продукцп в Житомирськш област1 за останш 20 роюв, слщ вщм1тити, що суттево збшьшилися площ1 пщ зерновими, в основному за рахунок пшенищ та кукурудзи на зерно, натомють значно зменшились поавш площ1 пщ традицшними для Полкся культурами, такими як льон-довгунець, картопля, зернобобов1, та цукровими буряками в Люостеповш зош. В результат! скорочення погол1в'я ВРХ, зменшились площ1 пщ зернобобовими культурами. Зазначеш тенденцп та недотримання авозмш негативно впливають на ф1тосаштарний стан грунту та його родючкть (табл. 1).
Важливою передумовою штенсифжаци в сшьському господарств1, виробництва конкурентоспроможно! продукцп та забезпечення вщтворення родючост1 грунту е дотримання оптимальних стввщношень культур та перюду 1х чергування. Овозмши завжди були I залишаються важливим чинником пщвищення ефективност1 й забезпечення стабшьност1 землеробства, вщновлення I збереження родючост1 грунту та балансу гумусу I поживних речовин. При цьому, вони е важливим елементом оздоровления ф1тосаштарного стану поЫв1в, а також фактором ефективного впливу на водний та пов1тряний режим грунту. Овозмши повинш забезпечувати науково обгрунтоване чергування, дотримання
199
строюв повернення культур на попередне мкце та розмщення за кращими попередниками [7].
Таблиця 1
Структура поавних площ основних внробннкчв сшьськогосподарськоТ продукцн в Житомирськш обласп*
Культура 1990 рк 2010 рк
Зернов1, % 41,4 52,7
в т.ч. у сшьгосппщприемствах 41,4 65,2
Змши вщбулися за рахунок скорочення поЫвних площ, тис. га
Картопля 85,8 1,5
Льон-довгунець 38,7 2,4
Цукров1 буряки 50,5 11,2
Зернобобов1 культури 33,1 4,2
* Джерело: [7].
Змши, що вщбуваються в галуз1 тваринництва, суттево вплинули на структуру угщь бшьшост1 високотоварних сшьськогосподарських пщприемств Житомирсько! области Тваринництво, що було у колективних пщприемствах знищено майже повшстю. Виробництво м'ясо-молочно! продукцп, на сьогодш, сконцентровано у особистих селянських та фермерських господарствах, де недостатньо техшчних засоб1в для загот1вл1 с1на, силосу, сшажу I дотримання технолог!! !х виробництва. Так1 культури, як багатор1чш, однор1чн1 трави, кукурудза втрачають свое пряме призначення як наслщок, не реал1зуються у с1возм1нах, зменшуючи при цьому надходження орган1ки в грунт та порушуючи баланс поживних речовин.
Характерним для досл1джуваного регюну е д1яльн1сть агрохолдинг1в ¿з вузькою спец1ал1зац1ею переважно рослинницького напрямку, що призводить до порушення еколог1чно-обгрунтованого ведения сшьськогосподарського виробництва та занепаду сшьських територ1й. Значно зб1льшилося виробництво рослинницько! продукц11 для задоволення експорту, що в свою чергу зумовлюе загрозу продовольчо! безпеки кра!ни. Почали проявлятися не кон'юнктурн1, а структурн1 змши в розвитку АПК [1].
Що вирощувати та яким мае бути сшввщношення культур в господарств1, вир1шуе землекористувач або землевласник, виходячи з таких м1ркувань, як пристосован1сть кожно! культури до конкретних грунтово -кл1матичних умов, попит ринку, рентабельшсть вирощування тощо. Проте, враховуючи науково-обгрунтоваш нормативи с1возм1н I поеднання культур та
200
запроваджуючи !х на практищ виробники можуть значно покращити результати господарювання.
Проведений анал1з результатов д1яльност1 високотоварних сшьськогосподарських пщприемств Житомирсько! област1 свщчать, що для господарств ¿з р1зним виробничим напрямком необхщна вщповщна структура поеднання культур у авозмм, що задовольняе внутршш потреби \ формуе товарну продукцш (табл.2). При оптимальному стввщношенш культур високотоварш господарства зможуть отримувати вищ1 економ1чш показники д1яльност1 та покращувати ф1тосаштарний стан в агроекосистемах. Пщб1р сорт1в культур I кращих попередниюв забезпечують не тшьки високу врожайшсть, але й обмежують нагромадження шкщливих оргашзм1в I збудник1в хвороб.
Таблиця 2
Оптимальш стввщношення культур у ивозмшах високотоварних
господарств Житомирсько'1 обласН рпно'1 спещатазацй**, %
Культури Спещал1защя господарств
виробництво молока вщгод1вля ВРХ виробництво свинини
Зернов1 45-46 47-49 54-55
Техшчш 8-11 9-11 8-10
Картопля 1 овоч1 7-10 8-10 7-9
Кормов1 36-41 34-38 26-31
Кукурудза, люпин на силос 1 зелений корм 12-14 10-12 4-6
Кормов1 коренеплоди 4-6 2-4 2-4
Багатор1чш трави 18-21 20-22 14-15
Однор1чш трави 4-6 5-8 5-7
Однор1чш культури на корм 10-12 12-14 10-12
*Джерело: адаптовано [4,8].
Щодо ф1тосаштарного стану, то необхщно дотримуватися певного перюду повернення культури на попередне мюце вирощування, тривалкть якого визначаеться часом, що забезпечуе пригшчення процеЫв розмноження шкщнимв I розвитку хвороб. Тривалкть ротаци авозмши визначае культура з найбшьшим перюдом повернення на попередне мюце вирощування. Оптимальш умови для вирощування рослин у с1возмш1 забезпечуе розмщення 1х теля кращих попередниюв. Чутливими до повторного вирощування е цукров1 буряки, люпин, пшениця озима, горох, просо, багатор1чш бобов1 трави, яю в повторних поЫвах або при частому поверненш на попередне мкце р1зко знижують урожайшсть. Середньо чутлив1 - жито озиме, ярий ячмшь, овес, прчиця, яю в
201
повторних пос1вах урожай знижують незначно. Мало чутлив1 - кукурудза та картопля, здатш забезпечувати досить високу врожайшсть при вирощуванш на одному I тому ж мющ протягом декшькох рок1в. Для визначення еколопчно оптимально! площ1 поЫву будь-яко! культури використовують формулу: Р. = Рзаг./Т, де Рзаг - загальна площа, що еколопчно придатна для вирощування ще! культури; Т- термш повернення на попередне мюце в авозмшг
Враховуючи сучасш тенденци ведения господарсько! д1яльност1, високотоварним багатогалузевим агроформування рекомендуються довгостроков1 - семи-десятипшьш авозмши. Структура яких повинна враховувати властивост1 грунтового покриву та наявшсть тваринництва в господарствах. Обов'язковим е введения багатор1чних трав та заорювання поб1чно! продукцп I сидеральних культур з метою збшьшення надходження оргашчно! речовини в грунт. Замша одше! культури шшою, в рамках агроеколопчно! групи земель, не е порушенням авозмши, адже в ринкових умовах останш повинш бути динам1чними, де одну культуру, яка втратила конкурентоздатшсть, можна замшити т1ею, попит на яку зростае.
В структур! Ывозмш Люостепу обов'язковим е введения багатор1чних трав та заорювання поб1чно! продукцп I сидеральних культур з метою збшьшення надходження оргашчно! речовини в грунт. Для господарств з розвиненим тваринництвом, залежно вщ спещал1зацп та фшансових можливостей, ми пропонуемо вводити в структуру пос1в1в р1зш просапш та кормов! культури.
При визначенш структури авозмш зони Полшся необхщно враховувати властивост1 грунтового покриву та наявшсть тваринництва в господарствах. За вщсутност1 останнього, потр1бно так планувати авозмши, щоб р1зномашттям культурних угрупувань забезпечити шдвищення родючост1 грунту. У короткоротацшних дво- I три пшьних авозмшах високотоварних господарств для послабления явища грунтовтоми та покращення ф1тосаштарного стану, слщ максимально запроваджувати пром1жш сидеральш поЫви бобових, хрестоцв1тих культур з врахуванням термшу повернення 1х на попередне мкце вирощування.
Актуальним в даний час е запровадження високотоварними господарствами оргашчного землеробства - системи виробництва сшьськогосподарсько! продукцп, яка забороняе або значною м1рою обмежуе використання синтетичних комбшованих добрив, пестицид1в, регулятор1в росту та харчових добавок до корм1в при вщгод1вл1 тварин. Така система базуеться на застосуванш рацюнальних авозмш, використанш поб1чно! продукцп рослинництва, гною та компост1в, бобових культур, оргашчних вщход1в виробництва, бюлопчних засоб1в боротьби ¿з шкщниками I збудниками хвороб та агротехшчних у боротьб1 з бур'янами. Даний напрямок ведения сшьськогосподарського виробництва широко запроваджуеться в ПП «Галекс-Агро» Новоград-Волинського району Житомирсько! области Реал1зацшна цша продукцп, вирощено! за оргашчного землеробства, на 20-25% вища, шж за традицшного.
202
Важливим шновацшним нововведениям в систем! оптим1зацп структури поЫвних площ, що запроваджуеться високотоварними господарствами облает!, е використання «Древлянсько!» системи землеробства. Дана система розроблена 1ванюком В.О. I грунтуеться на засадах бюлопчного вузькоспещал!зованого виробництва. Вона е зонально спещал!зованою, альтернативною для традицшних систем землеробства зони Полюся I полягае у створенш структури поавних площ ¿з насиченням до 66% озимими зерновими та до 50% однор1чними бобовими культурами. При цьому однор1чш бобов!, таю як вика яра та горох польовий, вирощують як у чистому поЫв1, так I в сумш! з шшими культурами й використовують залежно вщ господарських потреб на зерно та на зелений корм. У раз! вщсутност! потреб у зелених кормах чи значних вщстанях вщ ферм поави зернобобових культур можуть повшстю використовуватись на зерно, тобто на 100% поавних площ може проводитись виробництво зерна[3].
Перевагами системи ведения землеробства «Древлянська» для господарств Житомирсько! облает! е наступи!: можливкть ефективного ведения землеробства на малородючих I малоокультурених грунтах за недостатнього внесения орган1чних I м1неральних добрив; можливкть швидко! зм1ни структури поЫву; низька затратн1сть (прям1 витрати в систем! "Древлянська" становлять 400-600 грн/га, тобто в 2-3,5 раза менш1, н1ж у традиц1йних); виробництво еколопчно чисто! продукц11.
Система "Древлянська" набула широкого розповсюдження у багатьох високотоварних господарствах Житомирсько! облает!, зокрема у Новоград-Волинському район!, понад дв! третини с!льськогосподарських п!дприемств осво!ли або ж освоюють цю систему. Це дае змогу !м вести ефективне спец!ал!зоване зернове виробництво за мммального використання м!неральних добрив та х!м!чних засоб!в захисту рослин. До того ж, зернов! та зернобобов! у структур! поавних площ господарств, у яких повн!стю освоена система "Древлянська" ("Волинь", "Перемога", Новоград-Волинський загот!вельно-вщгод!вельний кооператив), займають 70-80% пос!вних площ, а врожайшсть — 25-33 ц/га.
Для широкого впровадження шновацшних систем у землеробство потр!бне всеб!чне !х досл!дження в конкретних умовах, а оскшьки експерименти у с!льському господарств! е високозатратними та потребують значного часу, тому необх!дно застосовувати моделювання при розробц! структури пос!вних площ. За допомогою математичних моделей для кожного пщприемства сл!д розробляти можлив! вар!анти сп!вв!дношення культур та запровадження систем землеробства з урахуванням уах вимог, та вибирати найб!льш оптимально Ц!льова функц!я економ!ко-математично! модел! оптим!зацп пос!вних площ для отримання максимального прибутку при дотриманн! агротехн!чних вимог вирощування сшьськогосподарських культур, збереженш (вщновленш) еколог!чного балансу рег!ону та забезпечення продовольчо! безпеки мае наступний вигляд:
203
п
F = ^ cjxj ^ тах , при умовах
у=1
II
1. Обмеженнязавиробничимиресурсами ^^ aijXj — bi zi ;
J=1
II
2. Обмеженнязапотребами ^qijXj — г/ ;
J=1
3. Обмеження за агротехшчними вимогами виробництва Xj1 - Xj - Xj 2 ;
4. Обмеженнящодостввщношеннякультур xj = kjs ; де с ^ - прибуток, отриманий з 1 га пос1ву _]-! культури, грн.;
Xj - площа поЫву культури, га;
Xjl, х}.2 - мшмальна та максимальна площа пос1ву культури, га; ау - затрата ресурсу /-го виду на 1 га культури; Ь - наявшсть виробничих ресурав /-го виду;
- додатково залучеш ресурси /-го виду;
- урожайшсть культури, ц/га;
Г - гарантований об'ем виробництва7-1 культури, ц/га; 8 - загальна площа, га;
k - коефщент наповнення авозмш окремими культурами.
Враховуючи складшсть технологш вирощування сшьськогосподарських культур - авозмши, виникае необхщшсть дослщження зв'язюв м1ж окремими пщгалузями рослинництва та тваринництва щодо забезпечення впровадження \ дотримання науково обгрунтованого чергування культур та забезпечення кормово! бази. Важливим при моделюванш е врахування наявност1 необхщно! техшки, умов для збер1гання та переробних потужностей. Лише при комплексному дослщженш можливо отримати адекватш результати, що всеб1чно характеризують дослщжувану систему. Висновки.
1. Структура авозмш повинна враховувати властивосп грунтового покриву та наявшсть тваринництва в господарствах. За вщсутност1 останнього, потр1бно так планувати Ывозмши, щоб р1зномшттям культурних угрупувань забезпечити пщвищення родючост1 грунту. Обов'язковим е введения багатор1чних бобових трав та заорювання поб1чно! продукци \ сидеральних культур з метою збшьшення надходження оргашчно! речовини в грунт.
204
2. Перспективным е розвнток оргашчного землеробства - системы виробництва сшьськогосподарсько! продукцп, яка виключае або значною м1рою обмежуе використання синтетичних комбшованих добрив, пестицид1в, регулятор1в росту та харчових добавок до корм1в при вщгод1вл1 тварин.
3. Ефективним е впровадження "ДревлянськоГ' системи землеробства, яка грунтуеться на засадах бюлопчного вузькоспещал1зованого виробництва та е зонально спещал1зованою, альтернативною для традицшних систем землеробства зони Полкся i в свош основi вважаеться бюлопчною.
4. За допомогою математичних моделей для кожного пщприемства слщ розробляти можлив1 вар!анти стввщношення культур та запровадження систем землеробства з урахуванням ycix вимог та вибирати найбшьш оптимально Економко-математична модель дозволяе визначити рацюнальне поеднання культур при отриманш максимальних прибутюв вщ реал1зацп продукцп, при цьому враховуються науково-обгрунтоваш норми ведения господарсько! д1яльност1.
Л1тература
1. Андр1йчук В. Г. Надконцентращя агропромислового виробництва i земельних pecypciB та ïï наслщки / В. Г. Андр1йчук // Економка АПК. - 2009. -№2. - С. 3-9.
2. В1тлшський В.В. Анал1з, моделювання та управлшня економ1чним ризиком / В.В. В1тл1нський, П.1. Верченко. - К. :КНЕУ, 2000. - 292с.
3. 1ванюк В.О. Система ведения землеробства «Древлянська». Рег1ональна програма в1дновлення родючост1 грунт1в та п1днесення галуз1 землеробства Полкся шляхом масового впровадження nociBÎB гороху польового / В.О. 1ванюк - Житомир. 2002. - 19 с.
4. Комплексна програма розвитку сшьського господарства Житомирсько! област1 у 2009-2010 роках та на перюд до 2015 року / M. М. Дейсан. - Житомир: Рута, 2009. - 304 с.
5. Лукшов I. I. Вибраш пращ: у 2-х кн. / I. I. Лукшов. - Кн.1. - К.: ННЦ IAE, 2007. - 816с.
6. Макаренко П. М. Модел1 аграрно! економки / П. М. Макаренко - К. : ННЦ IAE УААН, 2005. - 680.
7. Науков1 основи агропромислового виробництва в зош Пол1сся i захщного perioHy Укра1'ни / редкол.: В.М. Зубець (голова) та ш - К.: Аграрна наука, 2010. - 944 с.
8. Цюпко С. В. Економшо-математичш модел1 прогнозування розвитку с1льського господарства Укра1на: Авт. дис. ... канд. екон. наук: 08.03.02 / Цюпко Сергш Вжторович. - Нац1ональний аграрний ун-т. - К., 2001.
9. The World of Organic Agriculture 2011 is launched. 1нтернет - ресурс: http ://www. ifoam.org/
205
Summary Dankevych V. E., Pshonyak D.I. Zhytomyr State Agroecological University
OPTIMIZATION OF ACREAGE FOR FARMING IN MARKET CONDITIONS
Studied and analyzed the current trends in the structure of production in agricultural enterprises, Zhytomyr region. On the example of high-value farms are considered features of transformation of the structure of sown areas under market economic conditions. Developed recommendations for the development and functioning of the optimal structure ofproduction.
Cmammx nadiùmna do pedav^n 11.04.2011 p.
206
