Научная статья на тему 'Modern condition and tendencies of development of the agrarian sector of the Kharkiv region'

Modern condition and tendencies of development of the agrarian sector of the Kharkiv region Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
49
25
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
АГРАРНИЙ СЕКТОР / AGRARIAN SECTOR / ВИРОБНИЦТВО / РОЗВИТОК / DEVELOPMENT / РЕНТАБЕЛЬНіСТЬ / PRODUCTION / PROFITABILITY

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Alexandrova A.I., Klepachova O.V.

The modern state of Agricultural Economics Kharkivregion, identified trends and highlighted the perspectives of furure development.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Modern condition and tendencies of development of the agrarian sector of the Kharkiv region»

ПРОБЛЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ЕКОНОМ1КОЮ ТА ШЛЯХИ IX ВИР1ШЕННЯ

Присвячене 35-р1ччю створення кафедри менеджменту

УДК 631.15

Александрова А.1., к.е.н., доцент®, Клепчева О.В., здобувач

Хартвсъкии нацюналъний аграрнийутверситет ¡м. В.В. Докучаева

СУЧАСНИЙ СТАН I ТЕНДЕНЦ11РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРА

ХАРК1ВЩИНИ

Розглянуто сучасний стан розвитку аграрного сектора Харювсъког област1, визначет тенденцИ та видыеш основт напрями подалъшого його розвитку.

Ключое1 слова: аграрный сектор, виробництво, розвиток, рентабелътст ъ.

Постановка проблеми. Перехщ краши до ринкових умов господарювання мав руйшвний характер для галуз1 сшьського господарства, що позначилося на скороченш обсяпв виробництва продукцп. Втрати колишшх економ1чних зв'язюв, диспаритет цш на продукцш сшьськогосподарського виробництва та продукцш шших галузей економши, стали причиною загострення фшансового стану сшьськогосподарських пщприемств, банкрутств значно! 1х частини.

3 метою виходу ¿з ситуацп Верховною Радою Украши були прийнят1 закони, що регламентують питания державно! пщтримки галуз1, а також затверджено Державну цшьову програму розвитку Украшського села на перюд до 2015 року. Розроблено та прийнято ще ряд програм, згщно яких передбачена пщтримка виробництва продукцп рослинництва I тваринництва: здешевлення банк1вських кредит1в, надання безвщсоткових кредит1в фермерським господарствам, надання допомоги у придбанш сшьськогосподарсько! техшки в1тчизняного виробництва [3, 4].

Включившись у сощально-економ1чш процеси сучасного свпу, Украша на початку третього тисячол1ття е державою, яка динам1чно розвиваеться I штегруеться в европейське сшвтовариство [2].

Аграрний сектор е базовою галуззю нацюнально! економжи, р1вень розвитку якого визначае, в значнш м1р1, стан I перспективи розвитку шших галузей. За цих обставин створення передумов для ефективно! роботи аграрив, забезпечення прибутковост1 ведения сшьськогосподарського виробництва е надзвичайно актуальним.

®Александрова А.1., Клепчева О.В., 2012

3

Анашз останшх дослщжень. Дослщженню проблеми розвитку аграрного сектора економжи Украши присвячеш пращ вчених економют1в-аграрник1в, серед яких В.Г. Андршчук, С.1. Дем'яненко, М.Г. Лузан, П.М. Музика, П.Т. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк, О.Г. Шпикуляк, Т.Г. Шульський та шш1[1, 4]. Проте проблема впровадження ринкових стратегш розвитку сшьського господарства вимагае глибшого \ комплексного дослщження питань ефективного функцюнування сшьського господарства на регюнальному р1вш.

Мета роботи. Вивчити тенденци та дати оцшку сучасному стану розвитку аграрного сектора на регюнальному р1вш та виявити перспективи для подальшого його розвитку.

Виклад основного матер1алу. Стратепчною метою довгострокового стшкого розвитку аграрного сектору е збереження природних ресурЫв \ забезпечення сучасних технолопчних змш для стабшьного задоволення потреб населения в продуктах харчування, а це означав що необхщно посилити увагу до збереження родючост1 грунту, водних ресурав, а також застосування шновацшно-еколопчних технологш для забезпечення економ1чно! самостшност1 сшьськогосподарських пщприемств \ конкурентоспроможност1 продукци [3].

3 еколопчно! точки зору земельш ресурси Харювсько! област1 представлен! рекультивованим агроландшафтом, який на сьогодш устшно експлуатуеться. За площею та бюпродуктивним потенщалом земельний фонд Харювщини один з найбагатших в Украшг На початок 2012 р. площа област1 займае 5,2% територи Украши, { складае 3141,8 тис. грн, у т.ч. сшьськогосподарських угщь 2418,6 тис. га. В аграрнш сфер1 област1 тривае подальший перерозподш земельних ресурЫв м1ж суб'ектами господарювання. Сучасне використання земельних ресурав не завжди вщповщае вимогам рацюнального природокористування. Нерщко допускаються порушення еколопчно допустимого сшввщношення площ р1лл1, природних кормових угщь тощо, що негативно впливае на стшюсть агроландшафту, а значить \ на ефективний розвитку аграрного сектора.

Ситуащя, яка склалася в кра!ш \ супроводжуе вже не один р1к розвиток сшьського господарства, негативно вплинула на економ1чну ефектившсть сшьськогосподарського виробництва. В аграрному сектор! регюну утворилися певш категорп пщприемств з д1аметрально-протилежними результативними показниками.

На протяз1 2009-2011 роюв розм1р площ сшьськогосподарських угщь розширюеться, 1х розподш за типами пщприемство на 01.01.2012 р. був таким: 48% було зосереджено у сшьськогосподарських товариствах, близько чверт1 - в шших недержавних пщприемствах, 16% - у фермерських господарствах, 7,9% -у державних пщприемствах, 3,1 % - у кооперативах \ менше 1% належали пщсобним господарствам недержавних пщприемств, установ та оргашзацш[5].

За темпами приросту продукци сшьського господарства в 2011р. Харювщина була лщером в Украшг Вщносно попереднього року валова продукщя аграрного сектора економ1ки област1 в постшних цшах 2010р.

4

збшьшилась на 48,3% { склала 13,3 млрд. грн., у т.ч. у сшьськогосподарських пщприемствах - на 59% (7,3 млрд. грн.), у господарствах населения - на 37,1% (6 млрд. грн.). Вклад домогосподарств у загальнообласне виробництво аграрно! продукци вщносно 2010р. скоротився на 3,7%, натомють, сшьськогосподарських пщприемств - зрк на 3,7%.

На позицш лщера в 2011р. область вийшла, передуам, завдяки галуз! рослинництва, питома вага яко! становила 75,3% загального валового обсягу (в 2010р. - 63,8%). Виробництво продукци землеробства збшьшилось на 75,1%, у т.ч. у сшьськогосподарських пщприемствах - на 84%, у господарствах населения - на 63,8%.

Господарствами уах категорш у 2011 р. вироблено 3,5 млн.т зернових та зернобобових культур, що вщносно попереднього року цей обсяг був бшьшим у 2,7 рази, в т.ч. озимих культур - у 3,5 рази, ярих - у 2,3 рази. У загальнообласному обсяз! з1браних зернових культур частка продовольчого зерна збшьшилась з 36,5% до 46,8%. Основним наповнювачем цього фонду в регюш е пшениця озима, И намолочено 1528,3 тис. т (у 3,6 рази бшьше, шж у 2010р.). В структур! зернових та зернобобових культур питома вага пшенищ озимо! збшьшилась вщносно попереднього року з 33,7% до 44%.

Загальна поЫвна площа у 2011р. пор!вняно з попередн!м роком розширилась на 129,9 тис.га (на 8,2%) ! склала 1,7 млн.га, в т.ч. у сшьськогосподарських пщприемствах - на 8% (1,3 млн.га), в господарствах населения - на 8,7% (0,4 млн.га).Для галуз! рослинництва рж видався устшним - по вах основних культурах, за умови поеднання впливу двох основних чинник!в - розширення пос!вних площ та збшьшення урожайност!.

Валовий зб1р ол!йних культур зрю на 31,9% ! становив 1006,9 тис. т, у т.ч. насшня соняшнику - на 29,9% (одержано 913,1 тис. т), со! - на 36% (76,7 тис. т), ршаку - в 5,4 рази (10,1 тис. т). Збшьшення обсяпв виробництва соняшнику в облает!, вперше за ряд рок!в, досягнуто !нтенсивн!стю виробництва, а не розширенням площ. Так, пор!вняно з 2010р. площа, з яко! з!брано насшня зменшилась на 60,3 тис.га, тобто, на 13,9% ! становила 374,4 тис.га. При цьому, урожайн!сть вщносно попереднього року зросла на 8,2 цз 1 га ! становила 24,4 цз 1 га[6].

У виробництв! м!сцево! цукросировини в!дбулася позитивназм!на динамжи. Пор!вняно до 2010р. обсяг отриманих цукрових буряк!в (фабричних) зр!с у 2,1 рази ! становив 985,3 тис. т. Збшьшення валового збору обумовлено ¿стотним п!двищенням урожайност! - з кожного гектара з!брано по 273 ц, що на 122 ц больше проти 2010р. Однак, р!вень виробництва цукрових буряк!в (фабричних) продовжуе залишатись низьким. Основними виробниками зернових культур, соняшнику та цукрових буряюв (фабричних) в облает!, як ! в попередньому роц!, були с!льськогосподарськ! п!дприемства - ними вироблено в1дпов1дно 78,5%, 83% та 82,4%.

Обсяги продукц!! картоплярства та овоч!вництва зросли в!дносно попереднього рокувдв!ч!! вироблен!, в основному, в господарствах населения.

5

Ситуащя з1 збагаченням грунив мшеральними добривами покращилась. У аграрних пщприемствах облает! пщ поЫви сшьськогосподарських культур внесено 66,6 тис. т мшеральних добрив у перерахунку на поживш речовини, що на 7,6% бшьше, шж у попередньому рощ. Збагачено 897,5 тис. га грунт1в (на 11,7% бшьше шж у 2010 р.), що з розрахунку на 1 га поавно! площ! склало 54 кг. Частка удобрено! площ! збшьшилась до 72,5%.Поряд з тим, тривало зниження р1вня застосування оргашки, що пов'язано, насамперед, з1 скороченням в облает! погол1в'я тварин. Загальний обсяг внесения оргашчних добрив пор1вняно до попереднього року зменшився на 17,7%, а в розрахунку на 1 гав чотири рази [5].

Серед найважливших чинниюв сприяння розвитку тваринництва -оптимальна кормова база. Основним джерелом формування кормово! бази, е кормов! угщдя. В 2011р. загальна поавна площа кормових культур зменшилась на 9,1%. Р1вень кормозабезпечення на юнець 2011р. був вищим, шж на юнець попереднього року майже вдв1ч1 \ становив 14 ц корм. од у розрахунку 1 умовну голову худоби.

У галуз! тваринництва в цщому по облает! обсяги виробництва проти попереднього року зросли незначно на 1,1%, у т.ч. у сшьськогосподарських пщприемствах - на 1%, у господарствах населения - на 1,1%. Станом на 1 ачня 2012 р. у цщому по облает! чисельшсть погол1в'я худоби та птищ в ус1х категор1ях господарств склала: ВРХ - 196,7, в т.ч. кор1в 99,5, свиней - 212,0, птищ - 8997,3 тис. гол1в. У званий р1к було вирощено худоби та птиц1 у живш ваз1 119,4 тис. т, що на 7,7% менше, н1ж у попередньому рощ. На забш реал1зовано 114,3 тис. т, на 4,3% менше. Обсяги вирощування худоби та птищ були б1льшими за обсяги реал1зацп на м'ясо, сп1вв1дношення цих величин становило 104,4%. Домогосподарства в вирощуванш худоби та птиц1 продовжували утримувати перевагу над с1льгоспп1дприемствами (62,3% проти 37,7%). Молока в област1 вироблено 472,7 тис. т, що на 5,5 тис. т, або на 1,2% б1льше, н1ж у 2010р.; яець - 1,3 млрд. шт. (на 196,3 млн. шт., або на 17,8% бшьше); меду - 3,4 тис. т (на 0,2 тис. т, або на 0,1% менше); вовни - 68 т (на 2 т, або 3% б1льше).

В1д реал1зац11 на забш у цшому по област1 одержано м'яса 79,3 тис. т., або на 4,6% менше, шж у попередньому рощ. Основними складовими частинами м'яса е яловичина, свинина та птиця. За анал1зуючий перюд питома вага м'яса велико1 рогато! худоби зросла на 0,7%, свиней - на 8,6%; птиц! - скоротилася на 9,8%. Структурна характеристика продукци тваринництва за категор!ями виробниюв не зазнала особливих зм!н в пор!внянш до 2010р. Внесок господарств населения у загальнообласне виробництво бшьшост! продукт!в був вагом!шим, н!ж сшьгосппщприемств: населениям вироблено 64% м'яса (у живш ваз!), 62,9% молока, 69,1% вовни та 97% меду.

Сектор сшьгосппщприемств е основним виробником яець в облает!, йому належить три чверт! !х виробництва. На кшець 2011р. у с!льськогосподарських п!дприемствах наявшеть курок-несучок склала3,2 млн. гол!в, за рж прир!ст !х числа становив 19,5%. До лщер!в-виробник!в яець у облает!

6

вщносяться ПАТ "Кросс"-птахофабрика "Зоря" Харювського району, TOB ТБ "Богодух1вська птахофабрика" Дергач1вського району, СПраТ "Охоче" Нововодолазького району, СТОВ "Старов1р1вськийптахокомплекс" Шевченювського району, TOB "Рад1ал-агро" Харювського району. Саме на щ пщприемства припало 96,6% виробництва яець у цш категори виробниюв.

За перюд 2010-2011 рр. сшьськогосподарськими пщприемствами було реал1зовано власно вироблено! продукцп на суму 6,4 млрд. грн. проти 4,8 млрд. грн. у 2010р., у т.ч. продукцп рослинництва - на 4,8 млрд.грн (3,4 млрд. грн.), тваринництва - на 1,6 млрд. грн. (1,4 млрд. грн.).Вщносно попереднього року вщбулося зростання обсяпв реал1зацп зерна, coi, ршаку, цукрових буряюв та овоч1в, ¿з тваринницько! продукцп - свиней та яець. Поряд з тим, зменшилися обсяги продажу соняшнику, картопл1, плод1в та ягщ, велико! рогато! худоби, птиц!, молока. Структура продажу продукцп за каналами збуту впродовж ряду рок!в характеризувалась зростанням питомо! ваги комерц!йних структур за рахунок скорочення часток шших шлях!в реал!зац!!.

Впродовж 2011р. вщбувалося оновлення наявного машинно-тракторного парку, сума, витрачена на придбання виробничо! техн!ки була б!льшою в 2,4 рази i становила 837,2 млн. грн.

Прибуток е основою економ!чного розвитку п!дприемства, основним джерелом ф!нансування витрат на його виробничий i сощальний розвиток. Результативним показником роботи пщприемств е рентабельшсть [5].За пщсумками роботи в 2011р. р1вень рентабельност1 аграрних п1дприемств в1д здшснення с1льськогосподарсько1 д1яльност1 та надання послуг у аграрн1й сфер1 становив 27,3% проти 17,5% у попередньому рощ.

У цшому по област1 фшансов1 результати в1д д1яльност1 с1льськогосподарських пщприемств у галуз1 рослинництва ¿стотно змшилися у 6iK пол1пшення: рентабельн1сть склала 36,7% проти 23,3%.3аф1кс0ван0 значне зростання р!вшв рентабельност1 виробництва: зернових i зернобобових культур - 23,1% проти (-4,1%) у 2010р., цукрових буряюв - 18,4% проти (-27,5%), ршаку - 42,2% проти (-12,1%), насшня соняшнику - 69% проти 61,1%. Прибутковими були овоч1 в1дкритого грунту та картопля, але piBHi i'x рентабельност1 скоротились в1дпов1дно на28,3% та 54,7%.

Р1вень рентабельност1 продукцй' тваринництва в цшому по галуз1, як i в попередньому роц1, становив 5,2%. М'ясне тваринництво в ceKTopi с1льськогосподарських п1дприемств област1 на сьогодш, продовжуе залишатися нерентабельним. До того ж, piBHi збитковостей свинарства, в1вчарства та птах1вництва в1дносно попереднього року продовжують поглиблюватись: по свинарству - внаслщок п1двищення соб1вартост1 1 ц свинини реал1зованого на м'ясо на 38,8%, по в1вчарству та птах1вництву - через ¿стотне зниження середшх реал1зац1йних ц1н в1дпов1дно на 58,6% та 34,1%. Рентабельним було виробництво молока та яець. Пор1вняно до 2010р. р1вень рентабельност1 яець пщвищився - на 25,0%, а молока знизився - на 17,0%.

Сшьськогосподарська продукц1я е одн1ею i3 складових експортного потенц1алу област1, обсяг експорту яко! зб1льшився на 33%, в той же час

7

¿мпортш надходження зросли на 15,8%. Майже 50% обсягу експорту сшьськогосподарсько! продукци становив продаж зернових культур, 1х поставки вщносно попереднього року зросли на 31,3%.На другому мкщ в експорт1 сшьгосппродукци були поставки насшня \ плод1в олшних рослин. У пор1внянш з попередшм роком вони зросли в 2 рази, а частка в загальному обсяз1 експорту сшьськогосподарсько! продукци складала 14,8%.

У межах державно! пщтримки сшьськогосподарських товаровиробник1в у 2011р. пщприемствами отримано кошт1в за рахунок бюджетних дотацш 37,7 млн. грн. (у 2010р. - 34,2 млн. грн.), з них 1,4% (0,5 млн. грн.) - для пщтримки виробництва продукци рослинництва, 9,4% (3,7 млн. грн.) - для розвитку тваринництва, 89% - шш1 види пщтримки. За рахунок податку на додану варткть отримано 268 млн. грн., бшьшкть цих кошт1в направлено на розвиток галуз1 рослинництва - 239,7 млн. грн. [2].

За званий перюд розвиток аграрного сектора област1 за рахунок ус1х джерел фшансування спрямовано швестицш в основний каттал на суму 733 млн. грн.: у рослинництво - 673,9 млн. грн. (91,9%), у тваринництво - 50,2 млн. грн. (6,8%), надання послуг у рослинництв1 та тваринництв1 - 7,3 млн. грн. (1%), у змшане сшьське господарство та в мисливство - вщповщно 1,1 млн. грн. (0,2%) та 0,5 млн. грн. (0,1%).

Висновки. Регулювання економ1чних процеЫв у аграрному сектор! переважно залежить вщ р1вня економ1чного й сощального розвитку кра!ни, збалансованост1 попиту { пропозици на аграрному ринку.

У ринкових умовах господарювання державна пщтримка аграрного сектору економжи полягае не лише у встановленш \ пщтримщ вщповщного р1вня щш цшово1 р1вноваги, а важливим, е завдання вщносно фшансування програм I заход1в, спрямованих на розвиток галуз1, пшьговий режим оподаткування, компенсащя процентних ставок за користування кредитами комерцшних банюв, надання допомоги в придбанш сшьськогосподарсько! техшки.

3 огляду на нестабшьний економ1чний стан аграрного сектору Харювсько! облает^ збитковкть велико! кшькост1 господарств зрозумшо, що для створення умов подолання негативних тенденцш та забезпечення стабшьних процеЫв необхщно модершзувати виробничу та сощальну шфраструктури, впровадити поступовий перехщ економжи на шновацшну модель розвитку, стабшзувати виробництво продукци сшьського господарства.

Л1тература

1. Загайтов 1.Б. Економ1чш проблеми пщвищення стшкост1 сшьськогосподарського виробництва / 1.Б. Загайтов, Д.П. Половинка. - М.: Економжа, 2004. - 240 с.

2. Месель-Веселяк В.Я. Аграрна реформа 1 оргашзацшно-економ1чш трансформаци в сшьському господарств! / В.Я. Месель-Веселяк // Економжа АПК. - №4. - 2010. - С. 3-16.

3. Про затвердження Державно! цшьово! програми розвитку украшського села на перюд до2015 року: Постанова Кабшету Мш1стр1в Укра!ни вщ 19 вересня

8

2007 р. 1158 [Електронний ресурс] - Джерело доступу: htpp:www.minagro.kiev.ua./page/&3800.

4. Стратепя сталого розвитку Харювсько! област1 до 2020 року, затверджена Ршенням XapKÎBCbKOÏ обласно! ради вщ 23.12.201 p. №27-IV. - [Електронний ресурс] - Джерело доступу: htpp:www.oblrada.

5. Саблук П. Т. Проблеми забезпечення дохщност1 агропромислового виробництва в Украш1 в постшдустр1альний перюд / П. Т. Саблук // Економ1ка АПК. - №4. - 2008. - С. 19-37.

6. Харювська область у 2011 рощ: [Стат. щор1чник]. Харюв. - 2011. - С. 598.

Summary Alexandrova A. I., Klepachova O.V.

Kharkiv national agrarian university the named after V.V. Dokuchaev

MODERN CONDITION AND TENDENCIES OF DEVELOPMENT OF THE AGRARIAN SECTOR OF THE KHARKIV REGION

The modern state of Agricultural Economics Kharkivregion, identified trends

and highlighted the perspectives of furure development.

Key words: agrarian sector, production, development, profitability.

Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.

9

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.