CC BY
44
УДК 338.43
Зашзко В.Д., к.ф.-м.н., доцент ([email protected]) © Нацюналънийутверситет державногподатковогслужбы Украшы, м. 1ртнъ
ВПЛИВ С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРА1НИ НА СОЩАЛЬНО-
ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК С1ЛЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й: СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
У робот1 проведено системный анал1з основных складовых сыъсъкого господарства Украшы / наведено деталъне пор1вняння його базовых складовых не лыше за регюнамы, а й враховуючы мгжнародт статыстычш дат. Вказано екстремалът статыстычш дат та перспектывт напрямы потенц1йного економгчного зростання за областямы.
Ключое1 слова: стъсъке господарство, сшъсът територп, сыстемный анал1з, структура, стан
Постановка проблеми. Добре вщомо, що Украша мае значний аграрний потенщал. У нашш кра!ш майже третина населения проживав в сшьськш мюцевост1 \ зайнята у сшьському господарств1, хоч його р1вень, темпи розвитку, еколопчшсть, ефектившсть виробництва та яюсть продукцп не повшстю вщповщають сучасним вимогам. Бшьше того, сшьськогосподарсью пщприемства масово вщмовляються пщтримувати розвиток об'ект1в сощально! шфраструктури, яю функцюнують на сшьських територ1ях, на надежному р1вш, чим пщштовхують 1х до неминучо! деградаци та обезлюднення.
Анал1з основних дослщжень 1 публжацш. Питаниями дослщження р1зних аспекпв впливу сшьського господарства на стан сшьських територш займались у багатьох провщних наукових центрах Украши та за кордоном так1 науковщ як В. Баутш, А. Доценко, О. Коваленко, В. Козлов, В. Корчун, Д. Крисанов, А. Лковий, П. Луцишина, М. Мал1к, Д. Мальчикова, М. Орлатий, I. Прокопа, П. Саблук, О. Самохвал, М. Талавиря, К. Якуба та багато шших.
Разом з тим у науковш л1тератур1 ще недостатньо висв1тлено дослщження впливу сшьського господарства Украши на сощально-економ1чний розвиток сшьських територш.
Мета та завдання дослщження. Мета дослщження полягае у визначенш сучасного стану сшьського господарства Украши за регюнами та встановлення його впливу на сощально-економ1чний розвиток сшьських територш.
Виклад основного матер1алу. 3 метою встановлення ефективност1 ведения сшьськогосподарсько! д1яльност1 та використання сшьськогосподарських земель Украши, площа яких близько 42 млн га (це бшьше 70% загально! земельно! площ1 краши), визначимо темпи приросту основних вид1в сшьськогосподарсько! продукцп у перюд 1990 - 2010рр.
© Зал1зко В.Д., 2013
215
Спочатку наведемо базов1 штегральш показники у зазначенш галуз1 в цшому, а пот1м диференщюемо !х по конкретних областях, зазначаючи екстремальш значения виробництва основно! продукци рослинництва та тваринництва.
Проанал1зувавшн динамшу темшв приросту виробництва продукци рослинництва в Укра!ш, можна зробити висновок, що за 20 роюв реформування сшьськогосподарсько! галуз1 лише виробництво соняшнику, картопл1 та деяких овоч1в мае незначний позитивний приркт, який вщповщно становить приблизно 4, 2 та 1,5 млн т продукци. Якщо порахувати з 1990 року, то отримаемо, що в середньому кожного року збшьшувалась кшькють вирощених насшня соняшнику, картопл1 та овоч1в всього на 210, 99 та 73 тис. т вщповщно. Проте наведен! загальш показники вирощено! продукци рослинництва е сшврозм1рними з показниками повоенних рок1в. Наприклад, у 1948-1950 рр., яю безумовно були не найкращими з точки зору ф1нансування с1льського господарства, картопл1 вирощували майже на 2 млн т б1льше, н1ж у 2010 рощ. Вирощування соняшнику, яке вщноситься до тих вид1в культур, що значно виснажують землю, навпаки, у 2010 р. зросло бшьш н1ж на 6 млн т.
Наведен! факти однозначно говорять про те, що ринок сучасно! сшьськогосподарсько! продукци розвиваеться вкрай нер1вном1рно I неефективно як з економ1чно! точки зору так I з еколопчно! та соц1ально!, що негативно впливае на розвиток с1льських територ1й I призводить до 1х обезлюднення. Щоб приблизно оц1нити втрати держави вщ неконтрольовано! ринково! економ1ки та невдалих аграрних реформ в с1льському господарств1, зокрема в рослинництв1, виберемо середне значения врожа!в кращих рок1в минулого стол1ття - це 1973, 1977, 1978, 1987-1990 рр. 1 знайдемо р1зницю м1ж в1дпов1дними даними у 2010 рощ (див табл. 1).
Таблиця 1
Вид сшьськогосподарсько! продукци К1ЛЬК1СТЬ продукц1! в 2010 р. (тис.т) Середне знач. вирощено! продукци в кращ роки XX ст. (тис. т) Р1зниця значень (тис. т)
Зернов1 та зернобобов1 культури 39270,9 48339,8 9068,9
Цукров1 буряки 13749,2 46098,4 32349,2
Картопля 18704,8 19043,3 338,5
Плоди та ягоди 1746,5 2720,19 973,7
Складено автором на основг даних [4] Враховуючи середш щни на зазначену продукц1ю в 2010 рощ (зернов1 та зернобобов1 культури - 1120,1 грн/т; цукров1 буряки - 478,5 грн/т; картопля -2131 грн/т; овоч1 - 2551,6 грн/т), то держава лише на податку на додану варткть змогла б додатково отримати в бюджет близько 2 млрд грн з продажу зернових та зернобобових культур, 3 млрд грн з реал1зац11 цукрових буряк1в, 144 млн грн вщ реал1зац11 картопл1, та 497 млн вщ продажу плод1в та яг1д. Таким чином, додатковий дох1д в бюджет кра!ни становив больше 5,5 млрд грн, як1 можна було б направити на покращення ¿нфраструктури с1льських територ1й та дотацшш виплати, що значно сповшьнило б м1грац1йн1 процеси. Зрозум1ло, що отримана цифра е достатньо умовною, оск1льки в минулому
216
столггп техшка та технологи були не кращ1, шж в сучасност1, тому I результата сшьськогосподарсько! д1яльност1 мають бути не пршими, а якщо проанал1зувати закордонний досвщ, то в декшька раз1в кращими (середня урожайшсть зернових по Укра!ш бшьш шж втрич1 менша, шж у Франци чи Шмеччиш [1]).
Ситуащя з вирощуванням цукрових буряюв, а особливо льону, тютюну, хмелю е вкрай незадовшьною. Площ1 !х пос1в1в штенсивно скорочуються, наближуючись до нульово! позначки, а вщповщну продукцш замшюе ¿мпорт. Щоправда, вщм1тимо позитивну динам1ку виробництва насшня соняшнику, деяких овоч1в, рапсу та шших техшчних культур.
Одшею з причин невтшних показниюв вирощування картопл1, овоч1в, плод1в та ягщ може слугувати масова вщмова великих сшьськогосподарських пщприемств вщ вирощування цих малорентабельних культур, в результат! чого на плеч1 господарств населения майже повшстю лягла ноша з вирощування картопл1 - 97,4%, овоч1в - 88%, плод1в та ягщ -83,6%. Значне роздр1бнення земельних дшянок в господарствах населения та велика кшькють ручно! пращ у зв'язку з вщсутшстю сшьськогосподарсько! техшки призводить до зменшення врожайност1 I внаслщок поступового зменшення об'ем1в вирощування зазначено! продукци.
Вщзначимо, що останшм часом профшьним ммстерством придшяеться значна увага питанию вирощування винограду та розширенню площ фруктових сад1в. Вже почала функщонувати система вщшкодування витрат на закутвлю саджанщв, насшня та шшо! сум1жно! сшьськогосподарсько! продукци. Проте без виршення проблем щново! пол1тики на сшьськогосподарську продукщю щ позитивш задуми будуть мати мш1мальш ефекти. Особливо це стосуеться вирощування картопл1, зернових та шших продукпв харчування, як1 часто реал1зуються за щнами, нижчими соб1вартост1, I як наслщок - значно попршуеться швестицшна приваблив1сть в цьому сегмент! економжи (за даними Всесвптаого економ1чного форуму [2, 3] рейтинг Украши по полчищ сшьськогосподарських витрат в 2009/2010 рр. -129 мкце, ав 2010/2011 рр. - 135 серед близько 140 кра!н- учасниць).
Под1бш явища майже завжди виникають саме в урожайш роки, коли селяни теля збору врожаю залишаються наодинщ з надлишком продукци I за вщсутност1 спещальних сховищ сшьське населения змушене продавати товар за м1зерними щнами I на наступний р1к в рази зменшувати об'еми виробництва. На перший погляд це класична ситуащя для ринково! економ1ки, оскшьки надлишок продукци автоматично зменшуе !! щну. Проте, якщо врахувати, що значна частина нашо! планети потерпае вщ голоду (при цьому св1тов1 запаси ршл1 стр1мко скорочуються), щ закони ринково! економжи е антигуманними. Тому держава зобов'язана стимулювати населения I пщприемства р1зних форм власност1 до збшьшення вирощування яюсно! сшьськогосподарсько! продукци, наприклад, шляхом встановлення мЫмально! гарантовано! щни закупки вщповщно! продукци (враховуючи св1тов1 ринков1 щни). Це дасть змогу малим, а головне великим пщприемствам
217
створювати стратепчш б1знес-плани з виробництва сшьськогосподарсько! продукцп у великих кшькостях, що покращить продовольчу безпеку не лише нашо! кра!ни.
Якщо говорити про регюнальш особливост1 виробництва основних вид1в продукцп рослинництва, то у зв'язку з великою кшькютю даних будемо проводити так званий анал1з екстремальних значень з наведениям пром1жк1в монотонность Станом на 2010 р. найбшьше вироблено зернових I зернобобових культур у Вшницькш област1 (бшьше 3 млн т), причому починаючи з 2007 р. кшьюсть вироблено! продукцп е стабшьно високою I прослщковуеться тенденщя до монотонного !! зростання. Аутсайдером у вщповщному виробництв1 е Закарпатська область, яка виробила всього близько 256 тис. т (в облает! теля 2007 року вщбуваеться монотонний спад виробництва за умови стабшьно високо! врожайност1).
У вирощуванш фабричних цукрових буряюв Вшницька область теж е лщером по Укра!ш, на площ1 75,1 тис. га !х з1брано 2456,5 тис. т. Незважаючи на це прослщковуеться значш коливання у площах, з яких з1брано цукров1 буряки вщ 202,5 тис. га - 1990 р. до 48,5 - 2009 р. Очевидно, що не вс1 кл1матичш зони пщходять для вирощування дано! продукцп, тому традицшно I не садять цукрових буряюв в Закарпатськш облает! та автономий республщ1 Крим. У вс1х шших областях нашо! краши вщбулося значне зниження темтв вирощування цукрових буряк1в. Вщзначимо також т1 облает^ яю в 2010 р. змогли покращити врожайшсть, пор1вняно з 1990 р., а саме: Вшницька, Юровоградська, Льв1вська, Микола!вська, Р1вненська, Хмельницька та Чершпвська.
3 виробництва соняшнику лщируюч1 позицп вкотре займае Дшпропетровська область, яка з 310 тис. т - 1990 р. збшьшила об'еми виробництва соняшнику до 855,5 тис. т - 2010р. Причому кожного року показуючи значний позитивний приркт. Натомють у Волинськш та Льв1вськш областях з1брали всього по 200 т насшня соняшнику (в Закарпатськш та Р1вненськш - 2,3 та 3 тис. т вщповщно). Найкращу урожайшсть соняшнику зафжсовано у Черкаськш та Полтавськш областях, хоч площ1, як1 видшеш пщ поЫв соняшнику, е вщносно незначними.
В Одеськш, Юровоградськш, Микола!вськш, Херсонськш, Льв1вськш, Тернопшьськш та Хмельницькш областях виробляеться ршаку значно бшьше половини, шж у решти 17 областях краши включно з автономною республжою Крим, причому беззаперечним лщером в цьому напрямку сшьськогосподарсько! д1яльност1 е Одеська область, яка виробляе ршаку бшьше в декшька раз, шж в середньому по Укра!ш з кожним роком збшьшуе площ1 пщ пос1в ршаку. Харк1вська I Закарпатська облает! займають вщстаюч1 позицп в цьому рейтингу.
Вшницька, Ки!вська, Льв1вська, Чершпвська, Житомирська, Хмельницька та Р1вненська облает! разом вирощують майже половину загального об'ему картопл1 в кра!ш, а Херсонська та Микола!вська - стабшьно показують найпрш1 результати. За умови, що в Житомирськш облает!
218
стабшьно висока врожайшсть, а 2010 року найкраща по всш Укра!ш, доцшьно збшьшити площу для вирощування картопл1 хоча б до р1вня Чершпвсько!, Ки1всько1, Льв1всько! та Вшницько! областей, де у 2010 рощ посаджено картопл1 на майже 84, 94, 95 та 102 тис. га.
Стосовно виробництва овоч1в, то найбшьше !х виростили 2010 р. в Херсонськш облает^ а на другому мкщ знаходиться Дншропетровська область. Р1зниця в кшькост1 вирощено! продукци е досить значною I становить майже 281 тис. т (наприклад, стшьки ж вирощуе вся Черкащина), хоч аграрний потенщал Дншропетровсько! област1 е набагато бшьшим (в 1990, 1995, 2000 рр. Дншропетровщина вирощувала бшьше овоч1в, шж Херсонщина). Найменше овоч1в вирощуе 1вано-Франк1вська область. Щоправда, варто вщзначити, що теля 2007 р. вщбуваеться стале (позитивне) зростання приросту виробництва овоч1в на вщмшу вщ Сумсько! облает^ яка виростила всього на 31,6 тис. т бшьше, але за 2009/2010 рр. мае вщ'емний приркт виробництва овоч1в, який становить 37,3 тис. т. На Волиш прослщковуеться стабшьно висока врожайшсть овоч1в (зокрема, 2010 р. вона була найкраща в Укра!ш), а площ1 пщ вирощування ще! продукци, навпаки, одш з найменших коливаються в межах 11 тис. га.
У виробництв1 плод1в та ягщ у 2010 р. впевнено переважае Вшницька область, щоправда за 2009/2010 рр. вона мае негативний приркт в 23,8 тис. т I максимально свш аграрний потенщал в цьому напрямку сшьськогосподарсько! д1яльност1 ще не розкрила (у 1990 р. було з1брано бшьше 240 тис. т продукци, що перевищуе врожай 2010 р. на 50 тис. т). Варто вщзначити Р1вненську, Хмельницьку та Чершвецьку област1 Укра!ни, яким у 2010 р. вдалось збшьшити кшьккть виробництва плод1в та ягщ в пор1внянш з 1990 р. Аутсайдером в цьому сегмент! виробництва сшьськогосподарсько! продукци е Сумщина (хоч з 2007 р. прослщковуеться позитивна тенденщя до монотонного зростання вщповщного виробництва).
Вщомо, що Укра!на е ушверсальною аграрного кра!ною, оскшьки !! географ1чне положения дозволяе усшшно займатись будь-яким видом сшьськогосподарсько! д1яльностг Зупинимось детальшше на ще одному важливому напрям1 в сшьському господарств1 - тваринництвг Динашка розвитку укра!нського тваринництва мае яскраво виражеш невтшш тенденци у бшьшосп вид1в дшльносп, окр1м вирощування птищ. Стосовно даних погол1в'я птищ в Укра!ш, то дшсно з початку 2000 р. вщбуваеться монотонне I достатньо стр1мке зростання виробництва. Але якщо розглянути бшьш повну картину можливостей в цьому напрямку д1яльност1, взявши даш за останш 30 роюв, можна стверджувати, що на сьогодш погол1в'я птах1в всього на 25% менше вщ максимально! !х кшькосп, наприклад 1989 рощ I тому державш швестици в даному напрям1 доцшьно перерозподшити для пщтримки виробництва ВРХ, овець та к1з, показники яких менш1 майже в 5 раз1в за кращ1 роки минулого стол1ття. Вщповщно результата вщ тако! швестицшно! д1яльност1 будуть набагато вищими, оскшьки збшьшення кшькосп погол1в'я ВРХ покращить не тшьки запаси м'яса та молока, а надасть можливкть для
219
внесения иотр1бно1 кшькосп оргашчних добрив, що позитивно вплине на показники врожайност! в рослинництв! I дасть змогу диверсифжувати можливост! надходження додаткових кошт1в для розвитку економши АПК Украши.
Виходячи з наведених даних, Укра!на опинилась в такш ситуаци, що для задоволення потреб населения в крашу ¿мпортуеться значна кшькють сшьськогосподарсько! продукцп (при цьому щор1чно витрачаеться десятки мшьярд1в гривень). 3 рисунку 4 можна бачити, що кшьюсть ¿мпорту продукцп тваринництва та живих тварин мае тенденщю до зниження (особливо це пом1тно в пор!внянш з 2008 роком), але це вщбуваеться не завдяки збшьшенню виробництва власно! продукцп, а завдяки зменшенню споживання населениям м'яса, молока та шших важливих продукпв харчування.
Таким чином, в Укра!ш р1вень виробництва м'яса, молока та молочних I м'ясних продукт1в залишаеться незадовшьним, з точки зору споживання рацюнально! норми на одну людину I залежить вщ таких основних фактор1в:
- наявшсть незначно! к1лькост1 продукц11;
- невщповщшсть ц1н до доход1в 61льшост1 населения;
- недостатшсть великих м'ясо-молочних комбшаив закритого типу;
- в1дсутн1сть загот1вельних пункт1в;
- висок1 в1дсотки по кредитам;
- суттеве п1двищення вартост1 корм1в тощо.
Саме останн1й фактор - висока варт1сть корм1в (для ВРХ I особливо для свиней) займае значну частину у витратах на виробництво продукц1! тваринництва, перевищуючи 70% в1д сукупних витрат. Варт1сть корм1в протягом 2010 року пщнялася в середньому майже на 50%, а саме: макуха соняшникова на 18,2% (або на 310 грн./т), шрот соняшниковий на 18,7% (на 337 грн./т), фуражне зерно на 66% (або на 685 грн./т), кукурудза на 45% (на 560 грн./т) [4].
Регюнальш особливост1 виробництва основних вид1в продукц1! тваринництва полягають в тому, що станом на 2010 р. у вс1х без виключення областях в1дбуваеться зменшення погол1в'я велико! рогато! худоби (ВРХ). Найбшьше ВРХ нал1чуеться у В1нницьк1й облает! I становить 317,2 тис. гол1в -що майже в 4 рази менше, н1ж у 1990 р. Найменше погол1в'я в Запор1зькш облает! в к1лькост1 109,3 тис. гол1в, що майже в 10 раз1в менше н1жу 1990 р.
Под1бна ситуац1я склалась з погол1в'ям свиней. Жодна з областей Украши включно з автономною республ1кою Крим не показала кращ1 результати у вирощуванш свиней за показники 1990 р. Проте в цьому сегмент! сшьського господарства ситуащя е значно кращою, н1ж з вирощуванням ВРХ. Станом на 2010 р. у Дншропетровськш облает! вирощують 585,2 тис. гол!в свиней - це найкращий показник по Укра!н! (ц! значения вдв!ч! менш!, н!ж у 1990 р). Проте динам!ка темп!в приросту кшькост! погол!в'я свиней в цш облает! проявляе нест!йк! тенденц!!, стр!мкий спад виробництва зм!нюеться зростанням I, навпаки (ця властив!сть характерна для багатьох областей
220
краши). Найменше погол1в'я свиней в Луганськш обласи I його кшьюсть становить 152,8 тис. гол1в, що в 4 рази менше шж !х було в 1990 р. Щоиравда, починаючи з 2008 р. помине стабшьне зростання виробництва.
У вирощуванш овець та к1з беззаиеречними лщером е Одеська область, яка разом ¿з автономною республжою Крим та Запор1зькою областю вирощують майже стшьки ж погол1в'я, як у вс1х шших областях краши, разом узятих. Тому лопчно, що саме щ регюни займають лщируюч1 позици по всш Укра!ш з виробництва вовни. У Тернопшьськш област1 вирощують найменше овець та к1з, причому з кожним роком спостершаеться тенденщя до зменшення погол1в'я, що може поставити пщ загрозу юнування цього дуже перспективного напряму в сшьському господарств1 не лише у зазначенш облает^ айв шших регюнах Украши.
Чи не найкращ1 показники за весь час незалежност1 Украши показали бшьшють областей у виробництв1 птицг Так, на Черкащиш станом на 2010 р. вирощували бшьше 27 млн гол1в птищ, що майже втрич1 бшьше шж 1990р. До таких областей, яю б покращили сво! показники в пор1внянш з 1990 р. належать: Волинська, Житомирська, 1вано-Франк1вська, Кшвська та Р1вненська. Найменше птищ вирощують в Закарпатськш облает^ але за 2009/2010 рр. зафшсовано позитивний приркт погол1в'я. Найбшьш нерозкритий аграрний потенщал в цьому сектор! економ1ки в Одеськш облает^ оскшьки в пор1внянш з 1990 р. погол1в'я птищ було зменшено на 12 млн 175 тис. гол1в.
Черкаська область е також лщером по виробництву м'яса, показуючи монотонне зростання динамжи виробництва, починаючи з 2000 р. Станом на 2010 р. на Черкащиш вироблено м'яса (у забшнш ваз1) на майже 131 тис. т бшьше шж у 1990 р. Найпр1Ш вщповщш показники показуе Микола!вська область, хоч в 1990 р. вони були близькими до показниюв Черкасько! область Починаючи з 2005 р., на Микола1вщиш кшьюсть виробленого м'яса коливаеться в межах всього 27-32 тис. т.
У виробництв1 яець та молока лщерами е вщповщно Кшвська та Вшницька област1 (одшею з причин !х усшху е наявшсть значно! кшькост1 погол1в'я птищ та кор1в). Варто вщзначити, що Полтавщина, маючи на майже 42 тис. кор1в менше, шж Вшниччина, знаходиться на 6 мющ загального украшського рейтингу по кшькоси кор1в, у виробництв1 молока займае почесне друге мюце. Найменше яець та молока виробляють Волинська та Запор1зька област1 вщповщно (зауважимо, що погол1в'я птищ на Волиш е достатньо великим, якщо пор1внювати з шшими регюнами краши).
При анал1з1 регюнальних особливостей ведения сшьського господарства в Укра!ш потр1бно також вщзначити, що частка виробництва основних вид1в продукцп тваринництва з категор1ями господарств у 2010 р. мае яскраво виражеш тенденци до нер1вном1рного розподшу. Так, в середньому по Укра!ш виробляють м'яса в забшнш ваз1 майже 45 % у господарствах населения, але разом з тим Житомирська, Закарпатська, 1вано-Франювська, Юровоградська, Микола!вська, Одеська, Тернопшьська та
221
Херсонська обласи виробляють майже вдв1ч1 бшьше вщповщно! продукци, а Дншропетровська, Кшвська таЧеркаська, навпаки - вдв1ч1 менше.
Молока в сшьськогосподарських господарствах Укра!ни виробляють трохи менше 20 % вщ загального обсягу, але у Донецькш, Кшвськш, Полтавськш, Харювськш та Черкаськш областях цей показник у середньому вдв1ч1 бшьший, а в Закарпагп, 1вано-Франк1вщиш, Льв1вщиш, Микола!вщиш та Чершвецькш облает^ навпаки - в кшька раз1в менший.
Стосовно виробництва яець, то в середньому по Укра!ш у господарствах населения !х виробляють близько 40% вщ загального обсягу, а у Волинськш, Закарпатськш, Льв1вськш, Сумськш та Чершпвськш областях виробляють бшьше, шж вдв1ч1 вщповщно! продукци. Хотшося б окремо видшити Закарпатську область, де в сшьськогосподарських пщприемствах виробляеться менше 1 % яець вщ загально! !х кшькост1 по область
В Автономий Республщ Крим, Волинськш та 1вано-Франк1вськш областях у сшьськогосподарських пщприемствах вовни виробляють бшьш шж вдв1ч1 менше, як в середньому по Укра!ш, а у Вшницькш, Дншропетровськш, Донецькш, Кшвськш, Юровоградськш, Херсонськш та Черкаськш - в декшька раз1в бшьше. Зазначимо також, що жодне господарство населения Черкащини не виробляе вовни, тобто ця продукщя поступае виключно вщ сшьськогосподар ських пщприемств.
Под1бний нер1вном1рний розподш спостер1гаеться I для продукци рослинництва. Так, у господарствах населения Волинсько!, Закарпатсько!, 1вано-Франювсько!, Льв1всько!, Р1вненсько! та Чершвецько! областях вирощуеться в кшька раз1в бшьше зернових та зернобобових культур, шж в господарствах населения решти областей кра!ни включно з Автономною Республжою Крим.
Цукров1 буряки в середньому вирощують бшя 8 % господарств населения Украши, а у Волинськш, Дншропетровськш, Донецькш та Чершвецькш областях цей показник в декшька раз1в вищий. Зокрема, сшьськогосподарсью пщприемства у Донецькш област1 вирощують всього 3,6 % фабричних цукрових буряюв вщ загально! !х кшькостг
У виробництв1 насшня соняшнику беруть участь в кшькараз1в бшьше господарств населения таких областей як: Закарпатська, Херсонська та Чершвецька, шж в середньому по кра!ш . Вщзначимо, що у Льв1вськш та Р1вненськш областях виробництво соняшнику повшстю зосереджене в сшьськогосподарських пщприемствах, I майже не виробляеться дана продукщя в господарствах населения Житомирсько!, 1вано-Франювсько!, Тернопшьсько!, Хмельницько! та Чершпвсько! областях.
Окремо! уваги заслуговуе питания регюнально! специфжи вирощування картоплг Саме цей чи не единий вид сшьськогосподарсько! культури, який у вс1х без винятку областях Укра!ни (включно з Автономною Республжою Крим), майже повшстю ¿гноруеться сшьськогосподарськими пщприемствами. Найбшьший вщсоток виробництва картопл1 в сшьськогосподарських пщприемствах зафшсований в Житомирськш облает^
222
щоправда вш становить всього 7,8 % вщ загального обсягу вироблено! продукц!!.
У Микола!вськш, Одеськ!й, Херсонськ!й та Черкаськш областях у с!льськогосподарських п!дприемствах вирощують в декшька раз!в б!льше овоч!в, н!ж в середньому по Укра!ш, а в Закарпатськ!й, Полтавськ!й, Чершвецькш, навпаки - менше (в!дпов!дн! показники не перевищують 2 % бар'ер). Таким чином, в переважн!й бшьшост! областей кра!ни вирощування овоч!в вщбуваеться за рахунок господарств населения, а не сшьськогосподарських п!дприемств.
Аналог!чна ситуащя склалась ! з вирощуванням плод!в та яг!д. Лише в Автономий Республ!ц! Крим, В!нницьк!й та Херсонськш областях с!льськогосподарськ! п!дприемства намагаються виробляти ст!льки ж плод!в та ягщ, як ! в господарствах населения. У вЫх шших областях переважна б!льш!сть в!дпов!дно! продукц!! не вирощуеться в с!льськогосподарських п!дприемствах.
Отже, ситуащя, в якш опинилося с!льське господарство Укра!ни, е вкрай непростою ! найб!льш нерентабельн! види с!льськогосподарсько! д!яльност! виконуються на р!вн! домогосподарств, що значно знижуе р!вень !х дохщност! ! негативно впливае на сощально-економ!чний розвиток с!льських територ!й. Б!льше того, дослщження показало, що значна кшькють с!льськогосподарських культур вирощуеться в особистих господарствах населения або маленьких фермерських п!дприемствах, а це ускладнюе координащю рег!онального ! загальнодержавного с!льськогосподарського виробництва та унеможливлюе його планування. Для виршення проблеми реал!зац!! вирощено! продукцп потр!бно створити ефективно д!ючу мережу спещал!зованих оптово-роздр!бних агропромислових ринк!в (на кшталт ринку «Столичний» в м. Ки!в), на якому можуть продавати продукц!ю як маленьк! с!льськогосподарськ! ф!рми, так ! велик! аграрн! холдинги.
Якщо надал! варт!сть корм!в буде складати левову частку сукупних витрат, то сектор тваринництва може взагал! зникнути з економ!чно! мапи краши, що призведе до зб!льшення сшьського безроб!ття. Одним з вар!ант!в понижения щни на корми е створення завершеного циклу виробництва ! збшьшення пос!вних площ п!д кормов! куль тури.
Висновки. Таким чином, можна стверджувати, що розвиток с!льського господарства Украши неможливий без комплексного п!дходу, пщ час якого буде враховуватись взаемозалежшсть м!ж секторами цього виду д!яльност!, як! суттево залежать один вщ одного, особливо при настанн! кризових явищ в економ!чн!й систем! краши, з одного боку ! штересами селян - з шшого. Бшьше того, держав! потр!бно зосередитись на пщвищенш ефективност! с!льського господарства, оскшьки значна частина селян змушена обробляти сво! с!льськогосподарськ! д!лянки вручну або максимум за допомогою к!нсько! тяги, що мае низький коеф!ц!ент корисно! д!! ! пог!ршуе врожайн!сть.
223
Тому саме в Укра!ш е Bci можливосп максимально використовувати CBoi' ушкальш географ1чш фактори, досягати еколопчного балансу шляхом пщтримки генетичного та сшьськогосподарського р1зномашття (зокрема мюцевих та ушкальних вид1в, сорт1в, порщ тощо), використовувати агроеколопчш методи боротьби i3 шкщниками i хворобами. Вмшо використовуючи свш сшьськогосподарський потенщал, Украша може повшстю вщмовитись вщ ¿мпорту бшьшосп зернових культур та м'ясо-молочно! продукци, а, вибравши наирям вирощування оргашчно! сшьськогосподарсько! продукци (яка е еколопчно чистою i з кожним роком все бшьше набувае популярност1 в економ1чно-розвинутих крашах), наша кра!на зможе забезпечувати потреби не лише власного населения, але й формувати експорт агропромислово! продукци, що сприятиме сощально-економ1чному розвитку сшьських територш.
Л1тература
1. Сшьське господарство Укра!ни та шших кра!н [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.csi.org.ua/www/?p=2271.
2. World Economic Forum. The Global Competitiveness Report 2009-2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://members.weforum. org/pdf/GCR09/GCR20092010fullreport.pdf.
World Economic Forum. The Global Competitiveness Report 2011-2012 [Електронний ресурс]. - Режим flocTyny:http://www3.weforum.org/ docs/WEF_GCR_Report_2011-12.pdf.
4. KpyniH B.C. Аспекта щноутворення на продукцш тваринництва в Укра!ш / KpyniH B.C. Злидник Ю.Р. // Науков1 дослщження молодь Матер1али III Зв1тно! науково-практично! конференцп "Науков1 дослщження молод1". -Р1вне-Дубно: вид-во ТзОВ ф1рма "Ассоль", 2011. - С. 20-24.
5. Сшьське господарство Украши 2010 : [статистичний зб1рник] / Держкомстат Укра!ни ; за ред. Ю. М. Остапчука. - К., 2011. - 384 с
Summary
The paper contains a systematic analysis of the main components of agriculture of Ukraine and provides a detailed comparison of its basic components, not only by region but also taking into account international statistics. Specified statistics extreme and promising areas of potential economic growth in the regions.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
224
