CC BY
19
УДК:338.439.5
Сафронська 1.М., к.е.н., доцент®
Хартвсъкыы нацюналъный аграрныыушверсытет гм. В.В. Докучаева
СТРАТЕГ1Я РОЗВИТКУ ПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ
На основ! визначених тенденцт споживання продуктгв харчування населениям та анал1зу виробництва сглъсъкогосподарсъког продукцп, визначет основт напрями стратег1чного розвитку збалансованого регюналъного продоволъчогоринку.
Ключое1 слова: стратег1я розвитку, продовольчыы рынок, ращоналъш нормы, самозабезпечення продуктамы харчування
Постановка проблеми. Харчування е одшею з основних бюлопчних функцш життезабезпечення оргашзму, його росту, збереження здоров'я людини, високо1 працездатност1 вс1х вжових груп населения, попередження виникнення та устшного л1кування хвороб.
Сьогодш занепокоешсть св1тово! спшьноти викликае незадовшьний стан харчування у бшьшост1 кра!н на фош стшко! тенденци зростання населения та його потреб у продуктах харчування. Украша також належить до кра!н, в яких спостер1гаеться порушення повноцшного харчування \ продовольча проблема далека вщ розв'язання як за кшьккною, так \ за яккною та економ1чними складовими. Це означав, що середньостатистичний мешканець нашо! краши не споживае в достатнш кшькоси основш продукти харчування; енергетична та бшкова цшшсть харчових рацюшв, унаслщок порушення структури харчування, далека вщ науково-обгрунтованих норм, а витрати на харчування в амейних бюджетах занадто велик! [1].
Анал1з останшх дослщжень. Р1зномаштним аспектам розвитку продовольчого ринку, проблемам продовольчо! безпеки та самозабезпеченост1 краши продуктами харчування придшяли увагу таю вчеш, як М.В. Зубець, Т.М. Лозинська, В.Я. Месель-Веселяк, П.Т. Саблук, М.М. Федоров, В.В. Юрчишин та шш1 [1-4].
Мета статть Внзначнти основш напрями стратеги розвитку продовольчого ринку регюну.
Виклад основного матер1алу. Р1вень продовольчого забезпечення населения е одшею з найважливших складових нацюнально! безпеки держави, що повинна гарантувати сощально-економ1чну стабшьшсть у суспшьств1, всеб1чний розвиток наци. Проведен! дослщження свщчать, що Харювська область не е виключенням \ наявний стан продовольчого споживання у нш можна охарактеризувати, як критичний \ загрозливий щодо життезабезпечення населения тому, що фактичне споживання низки найважливших вид1в продовольства на душу населения област1 нижче вщ рекомендованих 1нститутом
® Сафронська1.М., 2011
447
харчування Мшстерства охорони здоров'я (МОЗ) Украши мш1мальних медичних норм споживання продукт1в харчування. Окр1м того, споживанню продукт1в харчування населениям Харювсько! обласи характерна невщповщшсть нормам, незбалансовашсть \ незабезпечешсть власним внутршшм регюнальним виробництвом, тому, проблема тенденци формування продовольчого ринку е актуальною.
Р1вень споживання продукт1в харчування одшею особою у 2009 рощ перебував на критично низькому р1вш за такими видам продукцп: м'яса - 51 кг (61,4% вщ норми), картопл1 - 76,3 кг (61,5% вщ норми), яець - 208 шт. (71,7% вщ норми) та хл1бних продукпв 85,3 кг (84,5% вщ норми). Критично небезпечний р1вень споживання (половина вщ обсягу науково обгрунтованого згщно ращональних норм) мав мюце по споживанню плод1в, ягщ та винограду - 34 кг (37,8 % вщ норми), молока та молочних продукт1в - 175,6 кг (46,2% вщ норми) \ овочей та баштанних продовольчих культур - 95,0 кг (59,0% вщ норми).
У 2009 р. пор1вняно з попередшм роком пщвищився р1вень споживання одшею особою риби та рибних продукт1в на 2,4 кг, а рослинно! олп на 4,2 кг. Однак, при цьому, по вЫх видах продовольства, кр1м м'яса, споживання було нижче, шж у середньому по Украшг Споживанню населениям продукт1в харчування властив1 так1 негативш явища, як неращональна структура споживання населениям продукт1в харчування та 1х низька яккть \ висока варткть.
Основним джерелом для формування фонду бшьшоси основних вид1в продовольства в регюш е сфера виробництва. В 2009 р. щодо попереднього року, обсяги продукцп сшьського господарства (у пор1вняних щнах 2005 року) скоротилися на 11,3%, у т.ч. по галуз1 рослинництва - на 18,1%, тваринництва, навпроти, зросли на 4,0%.
Однак щ обсяги виробництва продукцп сшьського господарства в област1 не забезпечують { половини основних вид1в продукта харчування регюнальним аграрним виробництвом, особливо продукпв тваринного походження.
Власне виробництво у Харювськш област1 у 2009 рощ спроможне було задовольнити нормативну потребу населения: в плодах { ягодах - на 26,2%, м'яЫ та мясопродуктах - на 35,4%, молощ та молокопродуктах - на 45,6%. При цьому, експортно-ор1ентоване виробництво пшенищ перекривае фактичне споживання та нормативну потребу населения Харювсько! област1 в хл1бобулочних продуктах вщповщно у 10,1 та 9,9 раза, а соняшника в олп - у 4,6 та 6,7 раза [5].
Таким чином в агропромисловому комплекс! Харк1всько! област1 склалися структурш диспропорци м1ж виробництвом сшьськогосподарсько! продукцп та нормативними потребами населения щодо ращонального харчування.
У 2009 рощ виробництво м'яса у регюш вщносно 1990 року скоротилося у 2,4 раза. Тенденщя скорочення виробництва м'яса спостер1гаеться у вс1х категор1ях господарств облает^ але найбшьше - у 5,8 раз1в - припадае на сшьськогосподарсью пщприемства. Головна причина зниження виробництва
448
м'яса у регюш - стшка тенденщя скорочення погол1в'я худоби та птищ у сшьськогосподарських пщприемствах. Так пор1вняно з 1990 роком, станом на початок 2010 року по уЫх категор1ях господарств погол1в'я ВРХ зменшилося у 6,6 раза, у т.ч. кор1в - у 4,2 раза, свиней - у 4,4 раза, овець { юз - у 4,6 раза, птищ - у 1,8 раза.
Низью обсяги виробництва м'яса призводять до його хрошчно! збитковост1 за останш 20 роюв (у 2009 рощ по Укра!ш - 32,8%) як наслщок, незащкавлешстю виробниюв. Головною причиною такого стану залишаеться низька кушвельна спроможшсть основно! маси населения, вщсутшсть д1ево! державно! пщтримки галуз1, згортання великотоварного виробництва. Так, у галуз1 дуже низька питома вага сшьськогосподарських пщприемств, як1 ведуть великотоварне виробництво. Господарства, яю мають погол1в'я ВРХ понад 2000 тварин, за станом на початок 2010 р. становлять усього 1,3% загально! кшькост1 господарств. При цьому найбшьшу питому вагу (понад 60 %) мають пщприемства, в яких утримуеться до 200 гол1в ВРХ. Така ситуащя може негативно позначитися на конкурентоспроможност1 галуз1, адже нащональш товаровиробники не витримують конкурентно! боротьби з европейським м'ясом, насамперед за щною. Тому необхщно знижувати соб1вартють вироблено! продукцп шляхом збшьшення продуктивное^ на основ! впровадження передових технологш утримання й год1вл1 худоби, що до снаги лише великим комплексам. Тшьки ращонально оргашзоваш вщгод1вельш комплекси можуть бути конкурентоспроможними в глобальному масштаб! й стати джерелом стабшьних доход1в для нацюнальних сшьгоспвиробниюв в умовах л1берал1зацп св1тово! торпвлг
В умовах глобал1заци та членства Украши в СОТ кшькють господарств, яю ведуть великотоварне виробництво, збшьшуватиметься, а др1бних — скорочуватиметься, тому що соб1варткть м'яса в перших значно нижча. Великотоварш виробництва зможуть конкурувати з ¿мпортним м'ясом за рахунок вертикального штегрування: виробництва власних корм1в \ комб1корм1в, глибоко! переробки власно! тваринницько! продукцп, оргашзацп ф1рмових мереж ¿з продажу м'яса. Що ж стосуеться особистих пщсобних господарств населения, яю виявилися найбшьш пристосованими до специфжи перехщного до ринку перюду I яю без значних розм1р1в каштальних вкладень збшьшували виробництво тваринницько! продукцп, то !х можна вважати стабшзацшною формою господарювання, яка стримувала спад виробництва продукцп та в умовах безроб1ття забезпечувала повну або часткову трудову зайнятють селян. Проте в умовах СОТ шанав у них зберегти свою частку на ринку тваринницько! продукцп немае.
Невщповщшсть сшьськогосподарського виробництва потребам населения в продуктах харчування визначае зростання його ¿мпорту. У 2009 рощ за даними Державного ком1тету статистики Украши ¿мпорт м'яса по Укра!ш становив 23 % вщ власного виробництва [2].
Таким чином, кризов! явища в галуз! виробництва м'яса викликаш як внутршшми - низький р1вень продуктивное^ тварин, постшне зростання витрат
449
на виробництво продукцп, розрив та дезштегращя господарських зв'язк1в у сформованш систем! взаемин сшьгоспвиробник - переробник - сфера реал1заци -споживач", так \ зовшшшми факторами: низька платоспроможшсть населения, ¿мпорт високодотовано! м'ясно! продукцп, неврегулювана д1яльшсть вшьних економ1чних зон, через яю в Украшу безмитно ввозиться ¿мпортне дешеве низькояюсне м'ясо.
Серед прюритетних галузей тваринництва в Харювськш област1 -молочне, проте воно теж перебувае в глибокш кризк р1вень виробництва молока перебувае на стабшьно низькому р1вш: 481,4 тис. т у 2009 рощ. Одним ¿з головних фактор1в, як1 слугували причиною падшня виробництва молока, е зниження погол1в'я кор1в у суспшьному сектор! виробництва. Наслщком такого зниження погол1в'я кор1в е той факт, що в Укра!ш практично вщсутш велию молочш комплекси, до яких можна вщнести пщприемства з погол1в'ям понад 1000 кор1в. У зв'язку з цим необхщно пщкреслити, що в умовах членства в СОТ, необхщно на державному р1вш створювати умови \ стимулювати перехщ галуз1 молочного скотарства до великотоварного виробництва, оскшьки лише таю господарства зможуть конкурувати з европейськими виробниками як за яюстю молочно! сировини, так {за цшою.
Негативну роль у формуванш цш \ р1вня рентабельное^ сшьськогосподарсько! продукцп вщирае деформована структура сшьськогосподарського виробництва (63,7% займае продукщя галуз1 рослинництва), недосконалкть цшоутворення (значну частку прибутку одержують переробники, торпвля), порушення екв1валентност1 обмшу всередиш агропромислового комплексу, цшовий диспаритет м1ж його сферами, (збериаеться восьмикратний диспаритет цш м1ж продукщею сшьського господарства \ промисловост1), застарше обладнання, вщсутшсть налагоджено! системи збуту продукцп, вщсутшсть д1ево! державно! пщтримки. Кр1м того, у результат! непом1рного зростання цш на матер1ально-техшчш ресурси, насамперед енергоноси, ктотно пщвищилася соб1варткть молока, що, однак, не завжди вщбиваеться в пщвищенш закушвельних цш на сировину, попри те, що ринок готово! молочно! продукцп в Укра!ш за сво!ми яюсними показниками розвиваеться значно швидше, шж ринок молочно! сировини.
Для формування збалансованого продовольчого ринку необхщно розвивати програми пщтримки др1бнотоварного скотарства в особистих селянських господарствах; оптим1зувати структуру сщьськогосподарського виробництва шляхом створення ферм по вщгод1вл1 свиней у господарствах з розвиненим виробництвом зерна. Для забезпечення цшового паритету виробник-споживач I пщвищення кушвельно! спроможност1 потр1бно створити систему великооптово! торпвл1 через оргашзацш продовольчих ринюв з гарантованим збутом продукцп на економ1чно вигщних умовах. Для подолання негативних явищ у сер1 споживання продукт1в харчування у регюш потр1бно пщняти кушвельну спроможшсть населения шляхом збшьшення його доход1в за рахунок розвитку економжи та збшьшити виробництво яюсно! I вщносно дешевшо! сшьськогосподарсько! продукцп та продукив п переробки.
450
Стратепею сталого розвитку Харювсько! облает! до 2020 року визначена така прюритетшсть виршення проблем компоненти «продовольства»: несамозабезпечешсть продуктами (рпбою та рибопродуктами, м'ясом та м'ясопродуктамп, фруктами та виноградом) у 1-чергу; недоспоживання продукта харчування (молока та молочних продукта, овоч1в та фрукта) у 2-чергу. Вщповщно до стратег!! сталого розвитку у Харювсько! облает! щентифжовано регюнальний кластер «Виробництво й переробка с!льськогосподарсько! продукц!! та випуск продукта харчування», якому притаманна модель випереджаючого розвитку i зор!ентований в!н на зовшшнш i внутр!шн!й ринок збуту, модель побудови - ¿талшська (модель кластеру складаеться з велико! юлькост! невеликих ф!рм, як! поеднуються у pi3Hi асоц!ац!! для п!двищення свое! конкурентоспроможност!).
Висновки. Для вир!шення поставлено! задач! perioHi плануеться розробити та реал!зувати рег!ональн! ц!льов! програми 3i зб!льшення виробництва свинини, молока, плод!в та яг!д, переробки с!льськогосподарсько! продукцп, у першу чергу тваринництва, та випуску продукт!в харчування до 2020 року. Реал!защя наведених програм включае так! швестицшш проекти: нац!ональний проект «Село майбутнього» (поселения фермерських господарств) з повним циклом переробки продукцп тваринництва у 1зюмському та Первомайському районах; шдустр!альне виробництво свинини та молока з повним циклом не менше, як у двох районах; реконструкцш свинарських та молочнотоварних ферм ¿з залученням зовн!шн!х швестор!в або кредитних pecypciB.
Л1тература
1. Лозинська Т.М. Нац!онанальний продовольчий ринок в умовах глобал!заци:[Монограф!я]/Т.М. Лозинська - X.: Вид-во XapPI НАДУ «Мапстр», 2007. - 272 с.
2. Аграрний сектор економжи Укра!ни (стан i перспективи розвитку) / [Присяжнюк М.В., Зубець М.В., Саблук П.Т. та ш.]; за ред. М.В. Присяжнюка, М.В.Зубця, П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселяка, М М. Федорова. - К.: ННЦ IAE, 2011.-1008 с.
3. Саблук П.Т., Б!лорус О.Г., Власов B.I. Продовольча безпека Укра!ни/ П.Т.Саблук, О.Г.Бшорус, B.I. Власов // Економ!ка АПК. - 2009. - №10.- С.3-7.
4. Юрчишин В. В. До проблеми розвитку продовольчо! (аграрно-продовольчо!) доктрини Укра!ни / В. В. Юрчишин // Економка Укра!ни. - 2001. -№10. - С. 4-11.
5. Стратепя сталого розвитку Харювсько! облает! до 2020 року, затверджена Ршенням Харювсько! обласно! ради вщ 23.12.2010.№27-VI.-[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.oblrada.kharkov.ua.
Summary Safronska I.M.
Kharkiv National Agrarian University named after V.Dokuchaev FOOD MARKET DEVELOPMENT STRATEGY
451
HayKoeuù eicnuK flHYBMET imeni C.3. f^uцbкoгo Tom 13 № 1(47) Hacmuna 2, 2011
On the basis of certain food consumption trends and population analysis of agricultural production, has been elaborated basic directions of strategic development of sustainable regional food market.
Cmammx nadiùmna dopeda^iï 16.04.2011 p.
452
