CC BY
22
УДК 330.341.1:332(4УКР.-4-Льв1в):636.5
Дорош М.М., асистент® Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологш /меш С.З. Тжицъкого
1ННОВАЦ1ЙН1 ТРАНСФОРМАЦ11 ПТАХОПРОДУКТОВОГО П1ДКОМПЛЕКСУ ЛЬВ1ВСЬК01 ОБЛАСТ1 В КОНТЕКСТ1 ВИР1ШЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧО! ПРОБЛЕМИ РЕГЮНУ
Прюритетнийрозвиток агропромислового комплексу як найважливШого гаранта продоволъчог безпеки / сощалъно-економгчно! стабтъностг сустлъства передбачае сприяння нарощуванню обсяг1в виробництва сыъсъкогосподарсъког продукцпнаргвт науково обгрунтованых норм харчування.
Ключое1 слова: сшъсъке господарство, птахопродуктовий тдкомплекс, нацюналъна економжа, оргатзацтно-економгчний мехатзм, агропромисловий комплекс, фермерсъю господарства, гмпорт, експорт, споживчий потенщал, продоволъча проблема, тновацшна гдея, конкурентоспроможна продукцгя.
Постановка проблеми. За прогнозами Оргашзаци Об'еднаних Нацш, через кшька десятюв роюв значно пщвищиться попит на продовольство. Це пов'язують ¿з зростанням населения в свт та попршенням природно-кл1матичних умов для виробництва сшьськогосподарсько! продукцп. Проте перш1 факти того, що це справд1 може статися, вже почали проявлятися на св1товому ринку.
За останш двадцять роюв людство стало свщком докоршного перелому тренду цш на продовольство. I якщо останне десятил1ття XX стол1ття давало шдстави для оптимктичних прогноз1в, то перш1 десять рок1в нишшнього цих надш не виправдали.
У сучасному свт спостер1гаеться нер1вном1ршсть у виробнищга та споживанш продукт1в харчування. В крашах, де недостатнш розвиток сшьськогосподарського виробництва, як правило, I виникають проблеми з продовольством. Це, в першу чергу, стосуеться кра!н, що розвиваються.
В умовах економ1чно! кризи в Укра!ш та на тл1 св1тово! продовольчо! кризи, стае зрозумшим, що аграрний сектор економжи сьогодш е одним з найперспектившших шлях1в для подолання проблеми продовольства та виходу краши на европейський р1вень.
За вс1х чаЫв криза сприймалася як негативне явище, що несе у соб1 низку загроз для кнування певного суспшьства чи нав1ть людства загалом. Але, попри вс1 негативи, - криза е невщ'емною складовою розвитку як будь-яко! краши окремо, так I вс1е! цившзацп в цшому. Вона виконуе так звану "д1агностичну" функцш, що дае можливкть реально оцшити кнуючу систему оргашзаци
® Дорош М.М., 2011
223
суспшьства та найбшьш ч1тко виявити ефектившсть управлшня кра!ною i здатшсть чинно! влади долати негативш явища.
Св1това продовольча криза та сучасна економ1чна криза в кра!ш засвщчила, що економжа сшьського господарства не мктить достатньо елемент1в саморегулювання. Проте саме пщ час кризи е можливють переоцшити весь досвщ попередшх роюв , зробити детальний його анал1з i прийняти виважене р1шення з метою реал!заци нових, ефективних та рацюнальних метод1в, щоб згодом "оздоровити" економ1ку кра!ни в цшому.
Анал1з останн1х дослщжень. На актуальшсть проблеми продовольчо! безпеки як прюритету агропродовольчо! пол1тики, вказують численн1 теоретичш досл1дження i узагальнення як в1тчизняних, так i заруб1жних вчених, зокрема прац1: Алтухова A.I., Амбросова В.Я., Б1лика Ю.Д., Бойка B.I., Борщевського П.П., Власова B.I., Галушка В.П., Гордеева A.B., Доманчука Д.П., 1ль1но1 3.I., Keami С.М., Лук1нова I.I., Маслакова В.В., Ол1йника В.М., Пасхавера Б.Й., Румянцево! Е.Е., Саблука П.Т., Tonixn I.H., Черевка Г.В., яю й дос1 е пост1йним предметом для вивчення i заслуговують детального розгляду та подальшого обговорення.
Мета статт! Основою дано! науково! статт1 е досл1дження, анал1з, пор1вняльна характеристика та впровадження певних елемент1в удосконалення птахопродуктового п1дкомплексу як на загальнодержавному, так i на рег1ональному р1внях, з метою покращення р1вня харчування населения в контекст! продовольчо! проблеми краши.
Виклад основного матер1алу. Проблема продовольства для людини ¿снувала практично завжди. Це одна з найдавшших глобальних проблем. Голод як крайнш И прояв i надзвичайно велике соц1альне лихо знекровлював людей i в давнину, i в середш в1ки, i в HOBi, й нав1ть у hobIthI часи.
Протягом усього пер1оду розвитку людства нестача продовольства з р1зноман1тних причин неодноразово виникала в р1зних кра!нах, але не мала глобального характеру. Ниш завдяки наполеглив1й прац1 багатьох в1тчизняних та заруб1жних вчених i м1жнародних установ посилюеться розум1ння того, що продовольча проблема е складовою частиною всесв1тньо! економ1ки [1]. 1снуюч1 пщходи щодо вир1шення продовольчо! проблеми не вщповщають сучасним вимогам розвитку людства, адаптаци в умовах глобал1зацй' поличного i економ1чного життя, збереження навколишнього природного середовища. Для створення ефективного механ1зму забезпечення продовольчо! безпеки необхщш науков! досл!дження !! проблем i загроз в умовах св!тово! глобал!заци.
Протягом ycie! icTopi! державност! питания стабшьного продовольчого забезпечення населения було одним з найважлив!ших, оск!льки вщ нього залежить нац!ональна безпека держави. Б!льш!сть досл!дник!в убачають у продовольчш проблем! багатопланове явище, яке справляе вплив на Bei сторони суспшьства i тому мае розглядатися у взаемозв язку з економ!чною системою, пол!тичним ладом, нац!ональними традиц!ями господарювання тощо [3].
Проблем! продовольчо! безпеки на державному piBHi в усьому свт прид!ляеться особлива увага. Для Украши ця проблема е особливо актуальною.
224
Адже, попри загальноприйнятий статус Украши як "житнищ Свропи", сьогодш досить очевидною е загроза нестач1 багатьох важливих продукт1в харчування в1тчизняного виробництва у рацюш переЫчного украшця. Причому, експерти стверджують, що з року в р1к ситуащя лише попршуеться [2]. Причина полягае в наступному, - еколопчно чист1 та натуральш продукти, що !х виробляють в Укра!ш, все частше опиняються на прилавках шоземних торгових мереж, натомшть на полицях в1тчизняних магазишв замють "натурпродукту" з'являються ¿мпортш натвфабрикати та продукти, яю мютять модифжоваш домшки. Звщси можна зробити лише один лопчний висновок: у часи економ1чно! кризи прюритет номер один для переачного громадянина -харчування, нехай дешеве, але зате в повному обсяз1 [5].
Продукщя агропромислового комплексу посщае найголовшше мкце серед основних ресуршв повноцшного життезабезпечення суспшьства. Показники р1вня продовольчого споживання населения краши не лише пщкреслюють особливост1 вщтворення й ефективного використання трудових ресурав держави, але й безпосередньо формують \ характеризують И економ1чну безпеку (рис.1).
Ф1НАНС0ВА БЕЗПЕКА
30ВН1ШНЬ0ЕК0Н0М1ЧНА
_БЕЗПЕКА_
у
ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА
у ...........................................................................
МАКР0ЕК0Н0М1ЧНА БЕЗПЕКА
НАУК0В0-ТЕХН0Л0Г1ЧНА
_БЕЗПЕКА_
\
ДЕМ0ГРАФ1ЧНА БЕЗПЕКА
^ —
СОЩАЛЬНА БЕЗПЕКА ВИРОБНИЧА БЕЗПЕКА ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА
1НВЕСТИЦ1ЙНА БЕЗПЕКА
\
Рис.1.Структура економ1чно1 безпеки кра'ши
Проблеми продовольчо! безпеки потрапили в поле зору представниюв в1тчизняно! економ1чно! науки пор1вняно недавно. Чинником виникнення \ постшного посилення уваги до цих проблем е трансформацшна криза
225
укра!нсько! економжи, яка охопила вс1 сфери \ стала суттевою перешкодою на шляху забезпечення сталого розвитку економжи { суспшьства.
Шсля вступу Укра!ни в СОТ пом1тно збшьшилася частка продуктового ¿мпорту в держава Руйнування в1тчизняного сшьського господарства в результат! збшьшення ¿мпорту можна визначити як одну ¿з загроз продовольчо! безпеки. Минулого року цши на продовольство зростали тому, що виробництво сшьськогосподарсько! продукци було меншим, шж споживання. Щоб стримати зростання цш, було збшьшено частку ¿мпорту, { це негайно вразило укра!нських сшьськогосподарських виробнимв, яю втратили можливють нарощувати виробництво. В той же час споживання харчових продукив зросло, що призвело до необхщност! збшьшення ¿мпорту [6].
В цш ситуаци не врахували найголовшше, а саме те, що одним ¿з основних завдань виходу кра!ни ¿з кризи е забезпечення свое! продовольчо! незалежност1 в1д ¿мпорту, а також нарощення експорту продовольчих товар1в на перспективу. Кр1м того, тут певним чином присутня \ глобал1зац1я св1тово! економ1ки, адже залежн1сть в1д ¿мпортно! продукц11 робить кра!ну уразливою для конкурент. Глобальна конкуренц1я проявляеться у безперервному захист1 сво!х нац1ональних штереав.
Наступний, не менш важливий елемент загрози продовольчо! безпеки кра!ни полягае в тому, що продукц1я, яка завозиться в Укра!ну, в бшьшост1 випадк1в е дешевою \ неякюною. В1тчизняне продовольство також ¿нод1 не вщповщае вимогам безпеки якост1, але основна частка порушень припадае на ¿мпортш товари.
А тепер поглянемо на загрозу продовольчо! безпеки пщ зовс!м ¿ншим кутом. Св!товий попит на продукта харчування швидко зростае не т!льки завдяки зб!льшенню потреб населения, а й з причин масового захоплення альтернативними видами енерг!!. Наприклад, практично у всьому св!т! ¿з зерна виробляють пальне для машин - бюетанол. В!тчизнян! м'ясопереробн! п!дприемства використовують дешевшу, ¿мпортну сировину, яка останшм часом подорожчала саме через дефщит кормового зерна, яке в багатьох кра!нах використовуеться ! як сировина для виробництва пального (б!опалива). Таким чином, цши на в!тчизняну продукцш м'ясопереробно! галуз! е залежними вщ активност! освоения за кордоном альтернативних джерел енерг!! [8].
Якщо ретельно проанал!зувати перел!чен! загрози продовольчо! безпеки, то зрозумшо, що захист вщ них единий - нарощувати власне виробництво.
Поки що Укра!на не мае можливост! позбавитися в!д ¿мпортно! залежност!. Споживання зростае б!льш швидкими темпами, н!ж виробництво м'яса, тому держава вимушена закуповувати за кордоном майже третину необх!дно! к!лькост! м'яса. Сдиний вих!д ¿з ц!е! ситуацп полягае у в!дродженн! власного виробництва, адже Украша волод!е достатньою кшьюстю земельних ресурс!в для виробництва велико! кшькост! с!льськогосподарсько! продукц!!.
Зв!дси очевидно, що ситуацш, яка склалася в сшьському господарств! ! переробних галузях харчово! промисловост!, на сьогодн!шн!й день можна назвати критичною. I це е не тшьки насл!дком св!тово! кризи, але ! результатом
226
внутршньо! непродумано! пол1тики реформування. Виршення продовольчо! проблеми на державному р1вш можливе лише за умови створення потужно! програми розвитку власного сшьського господарства, яка, в свою чергу, приведе за собою тимчасову ¿золяцш внутршнього ринку вщ св1тового. А для того, щоб знайти баланс м1ж розвитком аграрних пщприемств { зростанням цш, необхщна пол1тична I економ1чна стабшьшсть, спшьш ди пол1тик1в, фах!вщв I учених у розробщ реального мехашзму забезпечення продовольчо! безпеки.
Серед пр!оритетних фактор!в, як! впливають на розвиток АПК Украши в ц!лому, 1, як! безпосередньо сам! е складовою ланкою загальнодержавного агропромислового комплексу першочергово потр!бно вид!лити рег!ональн! АПК. Сьогодн!, мабуть, кожному зрозум!ло, що б!льш!сть галузей с!льського господарства можуть бути конкурентоспроможними на ринку лише за вщповщно! концентрац!! виробництва та створення належних умов для виробництва продукц!!. Оскшьки, вир!шити ц! питания в!дразу на загальнодержавному р!вн! практично не можливо, сл!д розглянути дану проблему в розр!з! рег!онально! економ!ки, а саме на приклад! Льв!всько! облает!.
Агропромисловий комплекс залишаеться одн!ею з провщних ресурсоутворювальних галузей економ!ки Льв!всько! облает!. Саме вш формуе 28,3% валово! додано! вартост!, в тому числ! с!льське господарство - 10,4%. За темпом приросту виробництва продукцп сшьського господарства в 2009 р. Льв!вщина пос!ла сьоме м!сце серед областей Украши. Питома вага Льв!вщини з виробництва продукц!! с!льського господарства в Укра!ш становить 4,3%. У 2009 р. вщ реал!зац!! продукц!!, роб!т ! послуг 215 великих сшьгосппщприемств облает! отримали 299 млн. грн. чистого доходу за рентабельност! 25,7%, в тому числ! вщ галузей: рослинництво - майже 230 млн. грн. за рентабельност! 41,8%; тваринництво - 24,6 млн. грн. за рентабельност! 9,4%. Зведений чистий прибуток у 215 великих с!льськогосподарських пщприемствах перебувае в межах майже 197 млн. грн.. зарентабельност! 17 вщеотюв [7].
У 2008 роц! на кожш 100 га с!льськогосподарських угщь в ц!лому по Укра!н! було вироблено продукц!! на суму 284,1 тис. грн., а в Льв!вськш облает! -412 тис. грн. Це евщчить про те, що в нашш облает! с!льськогосподарськ! угщдя використовують у 1,5 рази штенсившше пор!вняно з ¿ншими областями Украши. Дуже важливим е й те, що великотоварш п!дприемства теж збер!гають тенденц!! зростання обсяг!в виробництва. 3 розрахунку на 100 га сшьгоспугщь виробництво продукц!! с!льського господарства за 2009 рж, пор!вняно з попередшм роком, зросло на 2,9%. На кожш 100 га сшьськогосподарських угщь сшьгосппщприемства виробили валово! с!льськогосподарсько! продукцп на суму 437,5 тис. грн. - проти 419,8 тис. грн. у господарствах населения. Сшьськогосподарсью пщприемства, маючи в своему користуванн! 23,1% сшьськогосподарських угщь, виробили 23,9% загального обсягу валово! продукц!!, а господарства населения, використовуючи 76,9% с!льськогосподарських угщь, виробили 76,1% валово! продукцп [7].
227
У Льв1вськш обласи функцюнуе понад 120 сшьськогосподарських пщприемств I фермерських господарств, як1 займаються виробництвом молока й м'яса яловичини. Окр1м цього, 24 господарства спещал1зуються на виробництв1 м'яса яловичини спещал1зованих м'ясних порщ. Виробництво свинини зосереджено в понад 100 господарствах облает^ де утримують близько 100 тис. свиней. Продукцш птах1вництва вирощують близько 50 господарств р1зних форм власност1, 13 ¿з них спещал1зуються на виробництв1 яець. На 35 птахопщприемствах зосереджено виробництво м'яса бройлера.
За минулий р1к вони виробили 45,7 тис. т м'яса птищ. Для пор1вняння: 1990 року господарства област1 виробили 14,6 тис. т м'яса бройлера, або втрич1 менше. Щороку кшькють господарств, яю займаються виробництвом м'яса яловичини спещал1зованих м'ясних порщ, м'яса свинини й м'яса бройлера, зростае.
Як вщомо, в Укра!ш р1вень споживання м'яса низький. Вш не вщповщае загальновизначенш ф1зюлопчнш норм1 споживання людини в розрахунку на одну особу (мш1мальна норма споживання - 52 кг, рацюнальна - 83 кг) (рис. 2).
2006 2007 2008 2009 2010 роки
Рис.2. Динамжа споживання м'яса та мясопродукте на одну особу
в рж в УкраУш (кг)
Спостер1гаючи динам1ку споживання м'яса та мясопродукта на одну особу в рж у Льв1вськш област1 не залишаеться непом1ченим те, що тут ситуащя забезпечення рацюнального харчування не лише не зменшуеться, бшьше того, нав1ть покращуеться (рис. 3).
Таких показник1в в област1 вдалося досягти в першу чергу завдяки стабшьному функцюнуванню птах1вничих пщприемств р1зних форм власност1, як1 перекрили дефщит м'яса забезпечивши населения област1 вщносно недорогою та доступною продукщею. Збшьшення обсяпв виробництва м'яса птищ зумовлено, насамперед, зростанням попиту населения та пщприемств
228
харчово! промисловостг Кр1м того, м'ясо птищ стало замшником для бшьшост! споживач1в м'яса, зважаючи на те, що останшми роками вщбуваеться суттеве скорочення пропозици м'яса велико! рогато! худоби та свиней, а вщповщно, зростають ! ц!ни на них. Воно (м'ясо птиц!) й надал! залишаеться найдоступн!шим за ц!ною для бшьшост! споживач!в м'ясно! продукц!!. Водночас чимало споживач!в зм!нило сво! смаки ! вподобання на користь д!етичного м'яса птиц!. Зв!дси можна зробити висновок, що забезпечити р!чне споживання м'яса для кожно! людини на р!вн! науково обгрунтованих норм можна, - наростивши виробництво м'яса птиц!.
2006 2007 2008 2009 2010 Р°ки
Рис.3. Динамжа споживання м'яса та мясопродукте на одну особу в piK у Льв1вськш обл. (кг)
Галузь птах!вництва - одна 3i складових аграрного комплексу Украши. I!! перспектива та динам!чний розвиток залежать в!д багатьох чинник!в не лише аграрно! пол^ики держави, а й у ц!лому в!д стану в!тчизняно! економ!ки й соц!ального розвитку. Завдяки правильним макроеконом!чним розрахункам, можна змоделювати майбутне, а отже, виважено працювати на перспективу.
Сьогодн! птах!вництво е одним ¿з головних виробниюв у CBiTi в!дносно дешевих i б!олог!чно повноц!нних продукт!в харчування для людини. Воно мае ряд переваг пор!вняно з шшими продуктами тваринництва. Птах!вництво-одна ¿з найб!льш швидкоприбуткових, малозатратних, механ!зованих i автоматизованих п!дгалузей сшьського господарства, а !! продукц!я е найб!льш придатною для удосконалення та покращення якост! харчування людей.
Галузь птах!вництва perioHy, як i будь-яка ¿нша, - це едина економ!чна система, що складаеться з окремих взаемопов'язаних частин, кожна з яких виконуе сво! ун!кальн! функц!!, як! спрямоваш на вир!шення основного
229
загального завдання: забезпечення населения високояюсними продуктами харчування за доступними цшами.
На сьогодшшнш день бшьша частина погол1в'я птищ регюну утримуеться в господарствах населения. Останш виробляють продукцш птах1вництва в основному для задоволення власних потреб. Слщ зазначити й те, що продуктившсть птищ в таких господарствах довол1 низька, часто використовуються непристосоваш для утримання погол1в'я примщення, вщтворення е стихшним, не завжди дотримуються вимоги ветеринарно! медицини.
Збшьшення обсяпв продукцп залежить вщ виробництва збалансованих високояюсних корм1в, розведення високопродуктивних крос1в курей та переведения птах1вництва на промислову основу. Для вщродження шдустр1ального птах1вництва потр1бно модершзувати ¿снуюч1 промислов1 виробництва й створити яккно нов1 одинищ, розширити виробництво для птахофабрик \ птахоплемшних завод1в. Без змщнення й переоснащення матер1ально-техшчно! бази неможливе ефективне виробництво продукцп птах1вництва в умовах ринкових вщносин { високо! конкуренци.
Використавши низку статистичних та анал1тичних даних та проанал1зувавши сучасний стан галуз1 птах1вництва, вимальовуеться ч1тка схема створення мехашзму рацюнального \ ефективного використання пщприемств птах1вничого пщкомплексу, що побудована за принципом взаемозалежност1, який складаеться в единий нерозривний ланцюг: сировина - виробництво -ринок збуту - споживання - переробка.
Зважаючи на таку послщовшсть економ1чних процеЫв стае очевидним, що перед нашою державою сто!ть проблема розроблення й реал1заци модел1 економжи (як на регюнальному так \ на нацюнальному р1внях), в якш враховуються як украшсью традици, св1това глобал1защя, комп'ютерно-шформацшне суспшьство, зародження енерго-шформацшно! економжи, так \ рацюнальне й ефективне функцюнування та оптим1защя структури економжи.
Висновки. Галузь птах1вництва I Льв1всько! облает^ I Украши в цшому за останш роки показуе значний приркт як з виробництва яець, так I з виробництва м'яса птищ. Та працювати е ще над чим. Першочергово перед нами сто!ть проблема дешдустр1ал1заци сшьського господарства, яка включае в себе модершзацш виробництва, пщвищення ефективност1 використання внутршшх резерв1в, створення перспектив для швестування, нових мехашзм1в та оргашзацшних форм координаци I регулювання роботи галуз1 птах1вництва. Виконання дано! програми та створення ефективного мехашзму функцюнування галуз1 дасть можливкть збшьшити об'еми виробництва м'яса птищ та довести його споживання громадянами, спочатку регюну, а згодом I краши до науково-обгрунтованих норм европейського р1вня.
230
Л1тература
1. Власов B.I. Глобал1защя i глобальна продовольча проблема // Економ1ка АПК. - 2004. - №1. - С. 15-22.
2. Луюнов I.I., Саблук П.Т. Про стратегш трансформування АПК та забезпечення продовольчо! безпеки Украши // Економжа Украши. - 2000. - № 9. - С. 62-81.
3. Ibko I.I. Перспективи ресурсозбереження у птах1вництв1 Украши // Птах1вництво: м1ж. вщ. Темат. Наук. з.б. / 1П УААН. - Харк1в, 2003.-С.407-412.
4. Колесова Л. В птичьем царстве-государстве // Мясной бизнес.-2008.-№ 4.-С. 26-28.
5. Копитець Н.Г. Ринок м'яса птиц1 // Мясной бизнес.-2008.- № 4.-С.100-
107.
6. Петров Ю.£. П1дсумки роботи галуз1 птах1вництва Укра!ни у 2007 роц1 //Сучасне птах1вництво. -2008.-№1.-С. 2-4.
7. [Електроннийресурс]. - Режимдоступу: www.ukrstat.gov.ua
8. [Електроннийресурс]. - Режимдоступу :www.propozitsiya.com
Summary Dorosh M.M.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S.Z. Gzhytskij
INNOVATION TRANSFORMATION POULTRY SUBCOMPLEX LVIV REGION IN THE CONTEXT OF SOLVING THE FOOD PROBLEM
Priority development of agriculture as an essential guarantor of food security and socio-economic stability of society, provides share increase agricultural production at the level of scientifically based food standards.
Стаття надшшла до редакци 14.04.2011 p.
231
