CC BY
20
фактором змщнення eKOHOMi4HOï безпеки держав i макрорегюшв. Вщповщно, обгрунтування теоретико-методичних основ екологiчноï безпеки туризму, вивчення факторiв ïï формування та розробка шляхiв забезпечення як на державному, так i на регюнальному рiвнi е перспективними напрямами подаль-ших наукових пошуюв.
Л1тература
1. Голод А.П. Еколопзащя туристично' д1яльносп в контексп забезпечення сталого роз-витку регюну / А.П. Голод // Укра'на: Схiд-Захiд - проблеми сталого розвитку : матер. II туру Всеукр. наук.-практ. конф., 24-25 листопада 2011 р. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2011. - Т. 1. - С. 86-88.
2. Корж Н.В. Формування системи економ1чно1 безпеки ¡ндустри туризму як складово' стшкого розвитку туризму в Укра'ш / Н.В. Корж, О.В. Заноско // Економжа. Управлшня. 1н-новацп. Електронне наукове фахове видання. - 2011. - № 2. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/eui/2011_2/11knvtvy.pdf.
3. Мягченко О.П. Безпека життед1яльност людини та сусшльства / О.П. Мягченко. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2010. - 384 с.
Голод А.П., Новосад З.П. Экологическая безопасность туризма в регионе: сущность и пути обеспечения
Рассмотрены теоретико-методические основы исследования экологической безопасности туризма. Усовершенствованы подходы к обеспечению экологической безопасности туризма на региональном уровне. Проанализированы особенности взаимодействия в системе "туризм - естественная окружающая среда" с целью решения противоречий, которые возникают в процессе ее функционирования.
Ключевые слова: экологическая безопасность, туризм, регион, экологические проблемы, деструктивные процессы, устойчивое развитие.
Holod A.P., Novosad Z.P. Ecological safety of tourism in a region: essence and ways of providing
Theoretical and methodical bases of research of ecological safety of tourism are considered in the article. Approaches to providing of ecological safety of tourism are improved at regional level. The features of interactions in the system "tourism-natural environment" with the purpose of decision of contradictions which arise up in the process of its functioning are analyzed.
Keywords: ecological safety, tourism, region, ecological problems, destructive processes, stable development.
УДК 630 *[622+91]; 332.36 Здобувач М.Х. Шершун1, канд. екон. наук
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕКСУ УПРАВЛ1НСЬКИХ Р1ШЕНЬ У СИСТЕМ1 СТРУКТУРНО-
ФУНКЦЮНАЛЬНО1 ОРГАШЗАЦП Л1СОАГРАРНИХ ЛАНДШАФТ1В
Вщображено основш аспекти структурно-функщонально! оргашзацп люоаг-рарних ландшафта та вплив систем ведення господарства на 1х сучасний стан. Зап-ропоновано систему методолопчних та управлшських ршень для забезпечення зба-лансованого розвитку агроландшаф^в.
Ключовi слова: люоаграрш ландшафти, система управлшня, збалансований розвиток.
1 Тнститут агроекологп i природокористування; народний депутат Украши
Останшми роками Укра!на активно долучилася у мiжнародний процес реалiзацп норм збалансованого розвитку, узгодження норм природокористу-вання з вимогами €С [1-4]. Це ютотно вплинуло на пiдготовку нових Земельного i Лiсового кодекшв, на вщповщш корективи, що наразi вносять до люо-во1 i аграрно! полиик, галузевих нормативно-правових баз та стратегш розвитку [7]. Зпдно з мiжнародними вимогами щодо впровадження принцишв збалансованого розвитку, реалiзацiя уих програм i планiв дiй мае базуватися на тюнш i прозорш спiвпрацi усiх зацiкавлених сторiн. У европейських кра-!нах лiсове господарство е невщ'емною часткою аграрно! полиики. Вiдомою е ютина, яка лiсiвнича наука е важливою складовою аграрно! науки, що вив-чае ус види землекористування [11, 12].
В Укра!ш iсторично склалося, що люове господарство й аграрне ви-робництво поеднують давнi традицп рацiонального ведення люового та сiльського господарства. Планування ведення господарств, ефективнiсть впровадження заходiв у минулому були централiзованi та виконувалися шляхом розроблених перспективних плашв та !х реалiзацil. У межах сшьськогос-подарських виробництв та окремих агроформувань здiйснювали комплекснi заходи щодо удосконалення виробництва, тдвищення якосп та стану агро-угiдь, впровадження комплексних систем iз залiсення та тдвищення еколо-пчно! стiйкостi агроландшафпв. Поряд iз цим, система централiзованого планування ведення лiсового та сшьського господарств мала iстотнi недоль ки. Зокрема, часто доведення плашв до окремих тдприемств було недоцшь-ним та не виконувалося належним чином, що спонукало до виконання плашв лише на паперь
Варто зауважити, що система централiзованого планування на сьогод-нi збереглася у люогосподарському виробництвi. Зокрема, для деяких люо-господарських пiдприемств i нинi доводяться плани iз лiсозаготiвлi, люовщ-новлення та люорозведення, обсягiв рубок головного користування та шших видiв рубок. Залишилася також централiзована система обл^ та викорис-тання лiсових ресурив, яку проводили лiсовпоряднi оргашзацп. Таке центра-лiзоване планування господарсько! дiяльностi лiсових пiдприемств мiстить вказанi вище позитивнi та негативнi якостi. На сьогодш помiтнi негативнi тенденцп у системi аграрних пiдприемств, що зумовлено утрудненням управ-лiння земельними ресурсами. Це поява велико! кшькосп дрiбних власникiв, а отже, i роздрiбнення земельних угiдь, переважання економiчноl складово! над iншими - екологiчними чи сощальними компонентами, неефективне ви-користання земельних упдь, що так само пов'язано з невеликими площами земель, вщсутнють комплексних планiв щодо тдвищення продуктивносп та якостi угiдь, створення систем захисних люових насаджень та догляду за ними. Це лише невелика частина недолЫв, яка зумовлена змшою власносп на землю та змшою системи управлшня. Треба наголосити, якщо у сшьському господарст цi змiни уже пройшли та очевидна низка недолЫв, то у люово-му господарствi залишаються невщрегульованими пiдходи та методи госпо-дарювання централiзованоl планово! системи господарства.
Сьогодш вiдомi негативнi наслiдки змiни форм власносп та системи управлiння у кра!нах Центрально! Свропи. Зокрема, у люах з приватною фор-
мою власносп або тих, якi тривалий час перебували у приватнiй власностi, у Имеччиш та Польщi вiдзначено незадовшьну породну структуру та невщпо-вщшсть переважаючих деревних порiд лiсорослинним умовам та коршним типам лiсу. Частка похщних деревостанiв або деревостанiв незадовшьно! породно! структури у цих кра!нах iнколи сягае 40 %. Таким прикладом може бути створення монокультур сосни звичайно! на родючих Грунтах (сугруд, груд), якi часто трапляються у Польщi та Шмеччиш. На таких насадженнях зупинялися з метою зменшення затрат на створення люових культур та про-ведення доглядiв. Проте до уваги не брали iншi складовi, зокрема щннють деревних порiд та !х якiсть. Вектор сучасно! системи ведення люового господарства цих кра!н спрямовано на вжиття термiнових заходiв щодо вщновлен-ня площ коршних деревостанiв та впровадження важелiв для системи управ-лiння приватними люами.
З огляду на це, стан люових ресурив Укра!ни, у яюй довше збер^ала-ся державна монополiя на лiси та централiзованi системи управлшня госпо-дарством, перебувае у випдно кращому станi. Зокрема, важливим аспектом е дотримання лiсокультурного районування, люотиполопчно! основи люокуль-турного виробництва, розроблених титв лiсових культур. Поряд iз цим система централiзованого лiсогосподарського виробництва залишае низку недо-лiкiв, що насамперед зумовлено впровадженням системи планових показни-кiв, виконання яких е значно утрудненим, а виконання плашв покладено в основу ощнювання ефективностi та яюсно! дiяльностi певних люогосподарсь-ких шдприемств. На нашу думку, доведення до виконання таких показниюв, як забезпеченють природного вiдновлення деревостанiв чи збiр та заготiвля лiсового насiння основних лiсотвiрних порiд, е необгрунтованим. Таю плано-вi показники виконати майже неможливо, що пов'язано з перюдичнютю пло-доношення та впливом зовшшшх чинникiв на iнтенсивнiсть формування на-сiння впродовж вегетацiйного перiоду. Часом необгрунтованими е також доведення плашв iз створення лiсових культур. Прикладом може бути створення люових культур на значних площах у роки масового плодоношення голов-них лiсотвiрних порiд та забезпечення природного насшневого вiдновлення деревостанiв. Тому за наявносп велико! кiлькостi надшного природного по-новлення деревостанiв створюються лiсовi культури. Останнi факти змушу-ють внести певну гнучкiсть у виконання планових показниюв, !х диферен-цiйованiсть та взаемозамiннiсть. Так, доведення плашв щодо природного по-новлення деревосташв (враховуючи перiодичнiсть плодоношення деяких деревних порiд 3-6 роюв) е дещо необгрунтованим та може бути замшеним рiв-ноцiнним показником - створенням люових культур. Поряд iз цим, за наяв-носп значно! кiлькостi природного поновлення деревосташв та за умови його надшносп вщповщш запланованi площi створення люових культур можуть бути зменшенi.
1ншим iстотним недолiком системи управлiння люовим господар-ством в Украш е незащкавленють у формуваннi вихiдного яюсного продукту (стиглих насадженнях високо! якосп та продуктивностi) лiсогосподарських пiдприемств, що е основою ведення люового господарства. Це е наслщком незадовiльного перерозподшу матерiальних благ, несправедливо! фюкально!
полиики та вщсутност вiдчуття власностi. Це зумовлюе ситуащю, коли до рубки головного користування надходять деревостани знижено1 якост та продуктивностi внаслiдок надмiрного проведення прохщних, вибiркових са-нiтарних та шших видiв рубок. Державна система управлшня значно сповшь-нюе процеси використання сучасних технологш вирощування кшцевого продукту. Тут потрiбно також провести аналоги iз сiльським господарством. Ще у недалекому минулому середнш збiр пшеницi з 1 га становив 30-40 ц. Ниш врожайнють пшенищ становить понад 80 ц/га. Завдяки використанню нових сортiв та введенню сучасних технологiй вирощування у сшьськогосподарсь-ке виробництво. I навпаки, люове господарство дуже вщстае, що зумовлено як об'ективними, так i суб'ективними (тривалий перiод вирощування) чинни-ками. Поряд iз цим, удосконалення люонасшно1 та люокультурно1 справи, впровадження нових технологш люовирощування е одним з основних прь оритетiв розвитку люогосподарського виробництва.
Основою поеднання штенсивного розвитку лiсового та аграрного ви-робництв е забезпечення еколопчно1 стабшьносп лiсоаграрних ландшафпв, що е не лише необхщною умовою для покращення еколопчно1 складово1, але й резервом економiчного зростання. На нашу думку, доцшьно повернутися до планування управлшня компонентами люового та сшьськогогосподарсь-кого виробництва на рiвнi окремих територiальних одиниць, якими були ко-лишш колективнi господарства, або впроваджувати систему планування на рiвнi укрупнених агроформувань. Доцiльним е не тiльки розробка плашв створення захисних лiсових насаджень iз врахуванням стану агроугiдь та розвитку ерозшних процесiв, але й розрахунок економiчноl ефективностi 1х створення. Такi роботи потрiбно здшснювати з ефективними агрокористува-чами, яю здатнi працювати на перспективу та отримувати не лише коротко-термшовий економiчний ефект, але й працювати на довготривалу як еконо-мiчну, так i екологiчну перспективу. Ниш так! роботи у межах окремих агро-тдприемств не тiльки не здшснюють, але переважно не планують i не обго-ворюють.
Важливою складовою збалансованого розвитку лiсоаграрних лан-дшафпв е не лише максимальна продуктивнють 1х компонентiв (висока врожайнють сiльськогосподарських культур, високi запаси деревини люових насаджень), але й забезпечення 1х еколопчно1 стабiльностi. Саме забезпечення еколопчно! стабiльностi лiсоаграрних ландшафпв е ключовим прiоритетом та штегральним показником його ефективного та збалансованого використання. Одним з основних завдань е не лише вщновлення компонента агро-ландшафтiв, але й розширене, не виснажливе 1х використання. На цьому ета-пi надзвичайно важливою е ефективна система управлшня господарською дь яльнiстю лiсових та аграрних пiдприемств, якi використовують певний при-родний ресурс. Сучасний стан люоаграрних ландшафтiв е вкрай незадовшь-ним та характеризуеться як передкризовий та кризовий. Такий стан зумовлено штенсивним багатовiковим використанням земельних ресуршв та зростан-ням рiвня 1х антропогенезу. Тому одним з основних завдань у сучасних умо-вах е вщновлення стану люоаграрних ландшафпв шляхом збiльшення частки еколого-стабЫзацшних територiй, до яких належать i лiсовi насадження.
Збалансований розвиток люоаграрних ландшафiтв tîcho пов'язаний i3 люови-ми екосистемами, якi е ïx складовою. Але в сучасний перюд реструктуризацiï економiки змiни форм власносп лiсоаграрнi ландшафти та люи, як i ïx складов^ зазнають шкоди, втрачають стiйкiсть i продуктивнють, знижують своï бiосфернi функцп, зокрема й екологiчну роль.
Ниш господарювання у колишнix колгоспних люах та захисних люо-вих насадженнях (зокрема полезахист, стокорегулювальш, прияружнi та ш-шi лiсовi смуги) здшснюють пiдприемства Агролiсу. Проте цi тдприемства переважно не зацiкавленi у додатковому створеннi захисних лiсовиx наса-джень та люових смуг, оскiльки це збшьшуе ïx витратну частину. Створення, догляди та вирощування захисних люових насаджень, особливо полезахис-них люових смуг, здебшьшого е затратними та не дають значного економiч-ного прибутку вiд реалiзацiï деревини у зршому вiцi. Основний економiчний ефект у виглядi збiльшення врожайностi сшьськогосподарських культур от-римуе агровиробник. Це зумовлюе вiдсутнiсть мотивацiй щодо збшьшення площ захисних лiсовиx насаджень, а отже, i тдвищення стшкосп люоаграрних ландшафпв. Мабуть, доцiльнiшим е впровадження економiчниx важелiв щодо фшансування заxодiв iз створення захисних люових насаджень великими агровиробниками, осюльки саме агровиробник отримуе основний еконо-мiчний ефект вiд ïx функцюнування.
Останнiми роками внаслiдок переходу на ринковi меxанiзми господарювання, змши форм власностi на землю, особливо в АПК, незавершеносп формування нацiональноï полiтики та законодавства у сферах природокорис-тування та охорони НПС, початку процесу ренатуралiзацiï деяких екосистем вщбуваеться низка негативних явищ: 1) зниження контролю за дотриманням вимог нацюнального законодавства, 2) порушення технологш природокорис-тування та неквалiфiковане використання добрив, засобiв захисту рослин, 3) збшьшення юлькосп землевласникiв та непередбачуваносп структурно-фун-кцiональниx змiн земельних упдь, 4) деградацiя системи захисних та мель оративних лiсовиx насаджень, що перебували у вiданнi АПК, 5) ускладнення реалiзацiï державноï Програми Екомережа-2015 тощо xарактернi як для всiеï держави, так i для ïï регiонiв. Особливо гостро цi проблеми проявляються у зонi Степу та Люостепу, де найбiльш розвинене сшьськогосподарське вироб-ництво i трансформованi природт ландшафти.
З огляду на таю тенденцп, виникае необxiднiсть у прийнятп та впро-вадженнi комплексних ршень не тiльки на рiвнi окремих природних систем, але й на рiвнi люоаграрних ландшафпв. Одним iз важливих аспектiв е також формування суспшьних iнтересiв у напрямi збалансованого землекористуван-ня та лiсокористування. Це сприятиме збереженню належного стввщношен-ня суспшьних штерешв щодо лiсовиx ресуршв, розвитку ринку не лиже тра-дицiйноï лiсовоï продукцiï, але й ринку еколопчних, соцiокультурниx, рекре-ацшних функцiй лiсiв, збереженню земельних упдь i водних ресуршв, що потребують захисту, покращенню стану навколишнього природного середо-вища, зниженню соцiальноï напруги щодо порушень норм лiсокористування.
В умовах ринковоï економiки та роздержавлення правоволодiння землею як основним засобом виробництва нерщко виникають мiжвiдомчi супе-
речки щодо володшня земельними упддями, зокрема люами. n0Tpi6H0 забез-печити справедливий розподш iнтересiв суспiльства щодо власностi на щ земл^ на збалансоване використання бюсферних функцiй лiсiв Украïни. Ре-алiзацiя визначених перспектив розвитку захисного i мелюративного люороз-ведення, люового господарства Украïни загалом гальмуегься не лише через недосконалють нормативно-правовоï бази лiсовоï i сiльськогосподарськоï га-лузей, а й через вщсутнють належних принципiв i механiзмiв гармонiзацiï га-лузевих стратегiï i тактики з сучасними мiжнародними, нацюнальними, мiж-секторальними вимогами збалансованого природокористування, збереження навколишнього природного середовища. Природокористування Украïни на-гально потребуе апробованих iншими крашами механiзмiв впровадження принципiв сталого господарювання - вiдповiднi принципи, критерiï та шди-катори збалансованого лiсоуправлiння.
Ми пропонуемо низку положень щодо основних засад методологи ствпращ з формування оптимальноï структурно-функцiональноï органiзацiï лiсоаграрних тдприемств. Оптимальний ландшафт мае бути складним за ор-ганiзацiею i охоплювати, окрiм орних земель, лiси i лiсовi захиснi насаджен-ня, луки i водш джерела, дiлянки цшини i резервати. Лiсовi насадження е основою просторовоï органiзацiï сшьськогосподарського ландшафту, мають максимальну стiйкiсть i тривалють дiï, можуть рости на непридатних для сшьського господарства землях, адаптуватися до умов середовища i багато-функцюнально впливати на них. Рiзнi види лiсомелiоративних i захисних на-саджень мають охоплювати всю територт та угiддя агроландшафту. Вони мають стати одшею взаемозв'язаною системою люомелюративного комплексу, природного каркасу, лiсовоï генетичноï компоненти територiï водозборiв, пристосованоï до природних умов рельефу, Грунту i ктмату. Оптимiзацiя стввщношення рослинного покриву i угiдь в агроландшафтах е стабiлiза-цiйним чинником родючосп Грунтiв i стiйкого землеробства. Така концепщя використання земель дае змогу зберiгати i перетворювати агроландшафти в прибутковi i комфортнi територи сталого розвитку.
Серед перспективних напрямiв узгодження розвитку лiсовоï галузi та АПК доцшьно видшити такi: 1) гармошзащя галузевих нормативно-правових баз, 2) впровадження в систему природокористування ландшафтно-водозбiр-ного тдходу, 3) оптимiзацiя структури люоаграрних ландшафпв на принципах сталого розвитку, 4) тдвищення продуктивносп та стiйкостi агроугiдь,
5) створення единой спiльноï екомережi, основаноï на узгоджених стратепях розвитку АПК та агролюомелюраци, створення захисних лiсових насаджень,
6) змша типiв землекористування на принципах збалансованого розвитку то-що. Органiзацiйно-економiчнi напрями та принципи оцшки ефективностi iн-теграцiï лiсового господарства та АПК з урахуванням природоохоронних принцитв уже розробили фахiвцi.
Висновки. Для успiшноï реалiзацiï завдань щодо гармошзаци розвитку АПК та люового секторiв економiки необхiдно створити належш рамковi умови нормативно-правового, науково-методичного та оргашзацшно-прак-тичного iнституцiйного супроводу. До основних управлiнських потреб пот-рiбно вiднести:
• створення умов неухильного дотримання суб'ектами господарювання в аг-росферi вимог чинного природоохоронного законодавства, передусiм забез-печення дотримання ними екологiчниx нормативiв граничного навантаження на природт екосистеми. Уведення в дiю норми збалансованого природоко-ристування та забезпечення неухильного дотримання ïx суб'ектами господарювання;
• покращення контролю за прийняттям управлшських рiшень та ïx реалiзацiею шляхом створення умов зворотного зв'язку, прозорост та залучення защкав-лених сторш. Забезпечення ресурсноï пiдтримки розробки науково-методич-ного та управлшського супроводу реалiзацiï певних складових програм дш;
• обгрунтування для кожного природно-господарського репону та окремих великих агровиробництв збалансованого сшввщношення мiж структурними компонентами люоаграрних ландшафтш та ïx розмщення у просторi водоз-борiв з урахуванням ïx антропогенно-природного стану. Передбачення в умовах земельноï реформи економiчного стимулювання землекористувачiв за здшснення ними агротехшчних i лiсомелiоративниx заxодiв щодо збере-ження грунтiв i водних ресурсiв.
Л1тература
1. Закон Украши "Про загальнодержавну програму формування нацюнально!' еколопч-но!' мереж1 Украши на 2000-2015 роки" / затв. Постановою ВР Украши вщ 21.09.2000 р., № 1989-Ш. - К., 2000. - 16 с.
2. Концепщя сталого розвитку агроекосистем в Укра1ш на перюд до 2025 року / Схвале-на постановою Президи УААН 13.03.2003 р., сшльним наказом по Мшагрополггики Украши, Мшекоресурав Украши. - К., 2003. - 30 с.
3. Концепщя управлшня агроландшафтами (наукове видання) / Схвалена постановою Бюро Президи УААН вщ 23.10.2008 р., № 10 / за наук. ред. акад. УААН О.1. Фурдичка. - К., 2008. - 15 с.
4. Коржнев М.А. Природно-ресурсний аспект розвитку Украши / М.А. Коржнев, 1.Д. Андр1евський, Ю.Р. Шеляг-Сосонко та ш // Програма сприяння сталому розвитку в Украта : проект ПРООН. - К. : Вид. д1м "KM Academia", 2001. - 109 с.
5. Кравець П.В. Критери та шдикатори сталого управлшня люами / П.В. Кравець, П.1. Лакида // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Концепщя Еколопчжй Конституцп Земл1 - правова основа стратеги сталого розвитку. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. -
2002. - Вип. 12.7. - С. 146-158
6. Лавров В.В. Проблеми та напрямки переходу лiсовоï галуз1 Украши до сталого розвитку на основ! лгавничо-еколопчних принцишв господарювання / В.В. Лавров, В.П. Пастернак // Люова типолопя в умовах сталого розвитку люового господарства Украши : матер. Восьмих Погребнягавських читань, Харюв, 3-5 жовтня 2002. - Харюв, 2002. - С. 109-113.
7. Люовий кодекс Украши. - К. : ВО "Укрдержлюпроект", Держкомлюгосп Украши,
2003. - 125 с.
8. Постанова Кабшету Мшютр1в Украши "Про першочергсш заходи щодо створення захисних люових насаджень на неугщдях та в басейнах малих р1чок", 2001. - 18 с.
9. Постанова Кабшету Мшютр1в Украши "Про державну програму "Люи Украши" на 2002-2015 роки", 2002. - 32 с.
10. Руденко Л.Г. Сталий розвиток: пошуки моделей для Украши // Проблеми сталого розвитку. - К. : Вид-во БМТ, 1998. - С. 119-131.
11. Фурдичко О.1. Люове господарство Украши: перспективи розвитку щд час формування сталих агроекосистем // Агроеколопя. - 2003. - № 6. - С. 23-28.
12. Фурдичко О.1. Люова галузь Украши у контекст збалансованого розвитку: теорети-ко-методолопчщ, нормативно-правов1 та оргашзацшщ аспекти / О.1. Фурдичко, В.В. Лавров. - К. : Вид-во "Основа", 2009. - 424 с.
Шершун Н.Х. Состояние и перспективы внедрения комплекса управленческих решений в системе структурно-функциональной организации лесоаграрных ландшафтов
Отображены основные аспекты структурно-функциональной организации ле-соаграрных ландшафтов и влияние систем ведения хозяйства на их современное состояние. Предложена система методологических и управленческих решений для обеспечения устойчивого развития агроландшафтов.
Ключевые слова: лесоаграрные ландшафты, система управления, устойчивое развитие.
Shershun M.Kh. Condition and prospects of introduction of the complex of administrative decisions in system of structurally functional organization of forest-agrarian landscapes
The basic aspects of the structurally functional organization forest-agrarian landscapes and influence of systems of housekeeping on their modern condition are displayed. It is offered system of methodological and administrative decisions for maintenance of steady development agrarian landscapes.
Keywords: forest-agrarian landscapes, a control system, steady development.
