CC BY
54
УДК 630*26:630*913 Ст. наук. ствроб. Г.Б. Гладун,
канд. с.-г. наук - УкрНД1ЛГА
ЗНАЧЕНИЯ ЗАХИСНИХ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРОЛАНДШАФТ1В
Розглянуто значення люово! компоненти у формуванш передумов для забезпе-чення оптимальних екологiчних параметрiв угiдь сучасних агродандшафтсв, збере-ження бiотичного та ландшафтного рiзноманiття, охорони природи.
Ключов1 слова: агроландшафт, сталий розвиток, захисш лiсовi насадження.
Senior scientific worker G.B. Gladun, Phd. - UkrNDILHA
Role of the protective forest stands in providing of sustainable development
of the agrolandscapes
The value forest components in forming of pre-conditions for providing of optimum ecological parameters of modern agrolandscape lands, maintenance of biological and landscape diversity, nature protection is considered.
Keywords: agrolandscape, sustainable development, protective forest stands.
Сшьське господарство найбшьш тюним чином пов'язане i3 природними екосистемами, як тепер значно потюнеш штучними агробюлопчними системами, що входять до складу перетвореного антропогенного ландшафту. Але разом вони утворюють едину систему - природно-антропогенний ландшафт, зв'язки в якому мiж суспiльним виробництвом, дiяльнiстю людей та його скла-дових настшьки тiснi й взаемно переплетенi, що змша яко1сь одте! властивос-т ландшафту впливае на всi багатокомпонентш зв'язки в його ланках.
Найважлившою властивiстю ландшафту е стiйкiсть його до наванта-жень вiд антропогенно! дiяльностi, вiдтворення, самоочищення. Однiею iз ос-новних проблем функцiонування агробiоценозiв е порушення природного кругообiгу речовин. Це й збщншня грунту (втрата гумусу) через iнтенсивне землекористування, i вiтрова та водна ерозiя земель, i загибель корисно! мш-рофлори внаслщок необгрунтовано! хiмiзацil. Агробiоценози при !х штенсив-ному використаннi вже не здатнi у повному обсязi до вiдновлення й самоочищення. Щоб зберегти 1хню продуктивнiсть, потрiбне внесення органiчних та мiнеральних добрив, застосування засобiв захисту монофiтоценозiв, грамотне проведення шших агротехнiчних заходiв - дотримання Ывозмш, екологiчно нешкiдливий обробггок грунту воднi й лiсовi мелюраци. Важливим також е створення компенсацiйних дiлянок iз природними типами упдь.
Загальновизнаним е те, що в Укра1ш необхiдно збiльшити площу лу-кiв у 2.7 раза, а лiсiв - у 1.8 раза. При цьому дещо вiдновиться порушене сшввщношення мiж природними комплексами - площами лiсу, води, лукiв, посiвiв, стабiлiзуеться екологiчна рiвновага в агроландшафтах, що е основою сталого розвитку агроекосистем, шдвищення !х стiйкостi до зовшшшх стре-сiв, насамперед негативних гiдротермiчних чинникiв [4].
У мелюративнш дiяльностi прiоритет потрiбно вiддавати не тшьки ек-стенсивному й ресурсозатратному зрошенню й осушенню земель, а й заходам комплексно! мелiорацil - полезахисному люорозведенню, боротьбi з ерозiею грунтiв, вапнуванню кислих грунтiв i гiпсуванню солонцiв, окультуренню
природних луюв 1 пасовищ. Як вщомо, при зрошенш внаслщок використання застаршо! технологи втрачаеться до 40 % води, яка подаеться на поля. Через фшьтращю й надм1рш поливи вщбуваеться шдтоплення, заболочування й за-солення родючих земель. Завдяки тшьки повсюдному впровадженню захисних люонасаджень 1 бшьш широкому використанню заплавних луюв 1 природних сшокоЫв буде зекономлено величезну частку ресурЫв 1 катталовкладень й, вщповщно, значно знизиться антропогенне навантаження на екосистеми [3].
Але за останш 15-20 роюв спостер1гаеться чергова пауза у захисному люорозведенш на територи Укра1ни. Полезахисш л1сов1 смуги на тепершнш час залишились без господаря. Змша форм власност на землю, 11 розпаюван-ня та утворення нових агропромислових об'еднань, важкий економ1чний стан населення призводять до знищення насаджень. 1х вирубування провокуеться ще й незадовшьним станом, адже в умовах Швденного Степу бшьшють де-ревних порщ мають малу довгов1чшсть, особливо за цшковито! вщсутност догляду. Кр1м цього, великий негативний вплив мали порушення рекоменда-цш з шдбору породного складу насаджень та агротехшки 1х вирощування. Даних щодо вид1в та обсяпв робгт з виправлення юнуючих деревосташв, тд-вищення 1х ефективност або замши взагал1 немае.
Вщомо, що зростання полезахисно! люистосл ютотно впливае на ва-гомють агролюомелюративно! надбавки врожаю. При обстеженш степових господарств 1з люистютю менше 1,4 % (до ршл1) врожай зернових становив 40,5 ц/га, 2,0-41,9; 2,9-42,8, а бшьше 4,0 % - 54,3 ц/га. Очевидно, що прирют врожаю з1 збшьшенням полезахисно! люистост на 1 % становить близько 5,3 ц/га.
Вщомо, що при середньозваженш висот смуг у кра1ш - 8-10 м люоме-люрована ними площа становить 18,5-23,0 га. Урожай вщ захисно! ди смуг площею 441,9 тис. га екв1валентний врожаю бшьше, шж 1з 1 млн. га пол1в (без захисту). При цьому шяких додаткових затратних ресурЫв на вирощування врожаю не використовуеться. ПереЫчно у кра1ш врожай у системах ль сових смуг пщвищуеться: зернових - 12-19 %; техшчних - 20-33 %; кормо-вих - 22-36 %.
Але пор1вняно 1з 1960 р. мш1мально необхщна полезахисна люистють в Укра1ш не тшьки не зросла, але { скоротилась. За цей перюд площа тшьки полезахисних смуг зменшилась на 48,7 тис. га (9,9 %). У ПолюЫ це скорочен-ня площ вщбулось на 93,5 %, на Подшл1 - 50,7 %, Кшвському Придншров'! -31 %, Л1вобережному Придншров'! - 31,3 %.
Люове господарство та люомелюращя е галузями глибоко штегрова-ними у господарство тих регюшв, де вони дислоковаш. Вони виконують не тшьки охоронш функци, але { забезпечують еколопчну та сощальну стабшь-шсть. Створення люомелюративних комплекЫв 1з урахуванням систем земле-робства вже в найближчш перспектив! сприятиме вир1шенню питань пщви-щення ефективност сшьського господарства у р1зних умовах господарюван-ня. Але, окр1м виршення конкретних завдань, люомелюративш об'екти сприяють { загальному покращанню мжрокшматичних умов. Характерним прикладом ефективного поеднання люомелюраци та систем степового земле-
робства е вiдомi об'екти Докучаевсько! експедици: Юнiцьке лiсництво Лу-гансько! АЛНДС (Старобшьська дiлянка) та Марiупольська ЛНДС (Велико-Анадольська дiлянка), що входять до складу науково-дослщно! мережi УкрНДШГА. Вiдомо, що пiд впливом степових люових насаджень та полеза-хисних люових смуг Марiупольсько! ЛНДС за останш 30-40 рокiв спостерь гаеться середне збшьшення опадiв на 40-80 мм, поверхневий стж талих i до-щових вод скоротився до 1,9 %, середньорiчна амплiтуда температур знизи-лась на 2-3 °С, кiлькiсть суховив зменшилась на 7-15 дшв.
У лiсоаграрних ландшафтах швидюсть вiтру зменшуеться на 25-60 %, волопсть повiтря пiдвищуеться на 5-20 %, а випаровувашсть, навпаки, скоро-чуеться на 20-25 %. Завдяки збереженню снiгового покриву взимку, запобь гання iнтенсивному поверхневому стоку волопсть грунту на полях люомель оративних систем збшьшуеться на 15-30 % [2].
Захисш лiсовi насадження сприяють збiльшенню видового рiзноманiт-тя флори i фауни, у тому числi флори агролiсосистем на 20-80 %, ентомофа-уни - 25-60 %, зоофауни у 1.5-3.0 рази.
Обстеження типових захисних люових насаджень у рiзних природно-клiматичних зонах кра!ни показало, що значна !х частина не вщповщае су-часним вимогам до них з точки зору охорони сшьськогосподарських упдь вiд шкодочинних природно - антропогенних чинникiв. Причинами незадовшь-них мелiоративних якостей вказаних насаджень часто е невдалий добiр порiд пiд час закладання смуг, вщсутшсть належних заходiв щодо утримання дере-востанiв оптимально! густоти та регулювання спiввiдношення головних та супутшх порiд, втрата ними захисних властивостей завдяки штенсивному розвитку пiд наметом бур'яшв та степових трав, пошкодження !х вiд пожеж, потрави тваринами i пошкодження сiльськогосподарськими машинами, меха-нiзмами i знаряддями обробiтку грунту.
Значно! шкоди захисним властивостям люових смуг завдають само-вiльнi рубання, оскшьки iз насаджень вилучають крашд дерева, що станов-лять основу захисно! висоти i конструкцi! деревосташв, а також створюють достатню щшьшсть повздовжнього вертикального профiлю[5].
Наприклад, при обстеженш смуг Пiвденного Степу було встановлено вкрай незадовшьний стан полезахисного люорозведення в регiонi. Нормативна мшмально необхiдна полезахисна лiсистiсть у 2-3 рази нижча, шж потрiб-но, незадовiльний стан насаджень та перспектива подальшого погiршення ви-магають якнайшвидшого застосування кардинальних заходiв щодо виправ-лення становища. Особливо це стосуеться II та III агролюомелюративних райошв, де сiльськогосподарськi угiддя е практично беззахисними перед можливою руйшвною стихiею.
Згiдно з Нацiональною програмою охорони земель, полезахисна лiсис-тють тiльки степово! зони повинна зрости до 2010 р. iз 2,2 до 3,7 %. ПереЫч-на висота насаджень регюну становить 9,6 м. На каштаново-солонцюватому грунтовому комплекЫ вона дорiвнюе 7,1, на темно-каштанових грунтах -8,1 i на пiвденних чорноземах - 11,3 м. Найбшьш стшю, довговiчнi та про-дуктивнi змiшанi насадження займають тшьки 35 % вiд загально! площд смуг.
Бiльшiсть площ зайнято чистими, здебiльшого робшевими (82,5 %), насадженнями. У змшаних найчастше використанi гледичiя колюча, робiнiя та ясени, яю займають, вiдповiдно: 36,7; 25,7 та 12,6 %. Шд дубовими захис-ними насадженнями знаходиться тшьки 8,1 % плошд.
Переважна бшьшють (64,6 %) iснуючих насаджень були створеш 2140 роюв тому. Молодшi займають всього 9,8 % плошд, старшi - 25,6 %. 1з ос-таннiх тшьки 3,6 % мають вiк бшьше 60 роюв.
Найбшьш ефективну продувну конструкцiю мають тiльки 4,4 % смуг. Бшьшють насаджень, особливо простих, е ажурними. Щiльну конструкцiю 34,6 % мають смуги старшого вжу з чагарниками.
У вiдмiнному сташ 1,9 % насаджень; ще 20,4 % мають добрий стан. Незадовшьними е 23,7 % смуг. У взаемоддачих невеликих системах перебу-вають 16,5 % насаджень.
Практично вс полезахиснi лiсовi смуги регiону потребують проведен-ня заходiв щодо шдвищення ix ефективностi та покращання стану. Найбiльшi обсяги робiт необxiдно виконати з таких видiв робiт: доглядовi рубання -27,0 % загально! плошi; санiтарнi рубання - 25,9 %; вiдновлювальнi рубання та вегетативне вщновлення - 14,9 %; замша - 35,8 %. На значних площах доцшь-ним е сумщення кiлькоx видiв робiт. Враховуючи вжову та породну структуру насаджень, можна прогнозувати рют обсягiв таких кардинальних видiв ро-бiт як вщновлювальш рубання та замiна смуг у недалекому майбутньому.
Заходи щодо створення захисних люових насаджень спрямоваш на ре-алiзацiю державно! пол^ики Украши в галузi охорони навколишнього природного середовища, подолання основних дестабшзуючих чинникiв еколо-гiчноï ситуаци [5].
Важлива екологiчна та народногосподарська актуальшсть i доцiльнiсть розроблення заxодiв щодо захисного лiсорозведення визначаеться такими чин-никами:
• високим, бшьше 92 %, рiвнем господарського використання територи Укра-ïkh, значною розоратстто, що сягае бiльше 57 % територи сушi (для порiв-няння: розоранiсть територи США - 15,8 %, Великобритании Фраици, ФРН -ввд 28,1 до 31,8 %);
• иадзвичайио високою штеисивтстю ерозiйииx процесiв - водиiй i впровш ерози - пiддаеться близько 15 млн. га сшьськогосподарських угiдь, шорiчиий прирiст еродоваиих земель стаиовить поиад 80 тис. га [4];
• ускладненням еколопчно! ситуаци в агролаидшафтах, забрудиеииям та заму-леииям струмшв, рiчок та ставив, иезадовiльиим гвдролопчним режимом i яшстю води;
• зменшенням обсягiв створеиия протиерозiйииx i захисних лшонасаджень через иедостатие фшансування, ие защкавлетстю у виршент проблеми зем-лекористувачiв.
Одним 1з основних положень концепцiï сталого розвитку е запровад-ження еколопчних аспект1в до пол1тики природокористування шляхом пере-орiентацiï традицiйноï ресурсноï економжи на бюсферний напрямок розвитку. Це потребуе нового, системного тдходу до вирiшення завдань у галузях полiтики, економiки, соцiальноï сфери, охорони природи тощо [1].
Значна частина хлiборобськоï територiï Украши належить до зони не-стiйкого й недостатнього зволоження. Основна причина вологодефщиту по-лягае у змiнi вторично сформованого рослинного покриву степiв на культур-фiтоценози й практично одночаснш витратi Грунтовоï вологи агроценозами тд час формування врожаю. Тому юнуе кiлька напрямкiв стабiлiзацiï агро-екологи посушливого степу [1].
Перший Ï3 них полягае у створеннi структури агроландшафту на осно-вi вивчення балансу гiдротермiчних показникiв клiмату рiзних видiв антропо-генних угiдь стетв. За видатковими i прибутковими складовими тепла й вологи встановлюеться припустима межа використання високобонiтетних ор-них земель, де повиннi застосовуватися штенсивш методи землеробства.
Другий припускае те, що частина виведених iз об^у земель трансфор-муеться в упддя, близькi до природного рослинного покриву Грунтово-кшма-тичноï зони. 1з цiею метою повиннi передбачатися заходи щодо поступового повернення 1'м функцiï саморегуляцiï, у тому числi i гiдротермiчноï.
Наступним, третiм, напрямком передбачаеться диференщащя земель-них угiдь агроландшаф™ степу з урахуванням оцiнки необхщност застосу-вання лiсовоï мелiорацiï рiзного ступеня iнтенсивностi. Остання визначаеться за единим кшьюсним iнтегрованим показником, що характеризуе стан змше-ного природного середовища. До його складу входять шкiдливi клiматичнi чинники (установлюються за багаторiчним даними), сучасний стан Грунтового покриву, вщносний показник еколопчно1" нестабiльностi (визначаеться за площею), геолопчш й геоморфологiчнi особливостi агроландшафту (як зу-мовлюють геодинамiчну нестабiльнiсть) i iншi (за необхiднiстю) [1].
Використання методу балансу параметрiв клiматичних чинниюв, ощн-ка адекватностi господарського використання упдь ïхнiм потенцiйним мож-ливостям i точна функщональна вiдповiднiсть засобiв лiсовоï мелiорацiï кожному елементу структури агроландшаф^в аридно1' зони дадуть змогу створи-ти екологiчну стабшьшсть й уникнути рiзких проявiв кризових явищ у них.
Одним iз реальних шляхiв вирiшення екологiчних проблем сучасних агроландшаф™ е оптимiзацiя насаджень люомелюративного комплексу сто-совно конкретних ландшафтно-еколопчних умов i прiоритетiв господарського використання земель. За даними Держкомзему Украши, площа неугiдь, на яких можливе створення захисних люових насаджень, становить 1030 тис. га, у тому чи^ пiскiв - 166 тис. га, ярiв i балок - 141, кам'янистих земель - 318, шших земель - 404 тис. га.
Створення захисних люових насаджень на цих категорiях земельних упдь сприятиме збшьшенню площ так званих компенсацiйних дiлянок в аг-роландшафтах та забезпечить передумови ïx сталого розвитку.
Найбiльш ефективно полезахисш лiсовi смуги захищають орш землi i сiльськогосподарськi культури на них вщ негативного впливу природно-ан-тропогенних чинникiв за умови, коли лiсовi смуги знаходяться на вщстанях одна вiд одно1' в межах 1'х ефективного мелiоративного впливу. Такою вщ-станню е 15-20 висот (Н) насаджень. У чинних нормативах розрахункова за-хисна висота приймалась 30Н, що було необхщно для ефективного застосу-
вання широкозахопно!" техшки i потужних сiльськогосподарськиx машин. В умовах, коли масштаби землеволодшь iстотно зменшились, доцiльно застосо-вувати мiжсмуговi плошi, що забезпечують найвищу сiльськогосподарську продуктивнiсть i оптимальну екологш агроугiдь.
Тому, при розрахунках необхщно1' кiлькостi полезахисних лiсовиx смуг доцшьно застосовувати мiжсмуговi вiдстанi 20Н, враховуючи проектну висоту полезахисних люонасаджень, а зазначений норматив необхщно зако-нодавчо урегулювати.
Важливим напрямком у застосуванш захисних лiсонасаджень е впро-вадження у сшьське господарство принципiв сумюного вирощування дерев або чагарникiв на орних землях чи пасовищах, що отримало назву лiсове зем-леробство. При цьому, деревш породи рiвномiрно розподiляють на плошi, зайнятiй шд рiллею чи пасовищем (сiнокосом), що створюе умови для засто-сування техшки при доглядi за грунтом та шд час проведения господарських заxодiв з вирощування лiсу. Науковi програми з лiсового землеробства шд-тримуються Радою Свропи протягом останшх десятилiть.
Оскiльки Украша задекларувала принципи сталого розвитку, то вона мае певш зобов'язання щодо впровадження ïx у господарськiй дiяльностi. Це вимагае розроблення програм та конкретних дш у боротьбi iз знелiсенням у посушливому степу Присивашшя, рацiонального використання вразливих екосистем i боротьби з опустеленням i посухою, створення компенсацшних дшянок з люовою рослиннiстю, особливо у малолюних та безлiсниx регюнах тощо. Тому впровадження досвiду провщних краш свiту щодо принципiв ль сового землеробства е доцiльним i у нашш краïнi.
Реалiзацiя цшей i основних завдань буде полягати в розробщ реаль-них, ефективних i еколопчно доцiльниx рiшень, що базуються на принципах стшкого, неруйшвного та невиснажливого природокористування, якi визна-ченi i ïx пiдтримують уЫм свiтовим спiвтовариством.
Лiтература
1. Гладун Г.Б. Принципы формирования экологически сбалансированных агролан-дшафтов аридной зоны Украины// Защитное лесоразведение и мелиорация земель в степных и лесостепных районах России (Итоги и опыт за 50 лет, задачи на ближайшую перспективу) Тезисы докладов на Всероссийской научно-практической конференции (г. Волгоград, 9-12 сентября 1998 г.) - Волгоград, 1998 - С. 67-68.
2. Гладун Г.Б., Трофименко М.С., Лохматов М.А. Захисш люов1 насадження: проекту-вання, вирощування, впорядкування/ За ред. Г.Б. Гладуна - Харюв: Нове слово, 2005. - 390 с.
3. Гладун Г.Б., Михалюв В.М., Купрша Н.П. Люомелюративне освоения виведених з ш-тенсивного обробгтку земель/ Концепщя зменшення земл1 в обробгтку та стратегия переведения ïi в природт кормов1 уг^ддя та зашснення// Матер. мiжнар. конф. науков1 основи рацюнального використання земель, виведених з обробгтку. Чабани, 11-13 червня 2002 р. - К.: Чабани. - С. 85-88.
4. Сайко В.Ф. Науков1 основи рацюнального використання земель, виведених з штен-сивного оброб1тку/ Концепщя зменшення земл1 в оброб1тку та стратег1я переведения ïï в при-родн1 кормов1 уг1ддя та зал1снення// Матер. м1жнар. конф. науков1 основи рац1онального використання земель, виведених з обробгтку. Чабани, 11-13 червня 2002 р. - К.: Чабани. - С. 3-7.
5. Фурдичко О.1. Не подбаемо про люов1 насадження одержимо пустел1// Науково-практичш тдходи до ведения сшьського господарства за екстремальних погодних умов: Матер. позачерговох сесИ загальних збор1в украх'нськох академи аграрних наук 15 липня 2003 р. -К.: УААН. - С. 83-89.
