CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия: География. Том 22 (61). 2009 г. № 2. С.177-176. УДК 574.9:712.5/.6:556.53
ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФ1ЧНИЙ АНАЛ13 АКТИВНЫХ 1НЖЕНЕРНИХ СПОРУД (1С) I УПРАВЛ1НСБК01 П1ДСИСТЕМИ (УП) ВОДНИХ ЛАНДШАФТНО-1НЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ (ВЛ1С) БАСЕЙНУ Р. РОСЬ Гамалш 1.П.
Биюцертеський нащональний аграрный утеерситет, м Биш Церкеа
Наведено результата еколого-географ1чного анатзу блоюв (тдсистем) водних ландшафтно-шженерних систем - управлшсько! тдсистеми [ шженерних споруд доаиджуваного басейну. Проанал1зоваш взаемовплив, взаемсщя, взаемозв'язки д1яльносп й функцюнування цих блоюв, 1х сучасний стан.
Ключов1 слова: еколого-географ1чний анатз, шженерш споруди, водш ландшафтно-шженерш тдсистеми, басейн, аккумулящя
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ. Для акумуляцй води й кращого та повного II використання у сво!х шлях, людина шляхом безпосереднього впливу на водш природы! ландшафти збшыпуе 1хш водозабсзпсчук>п можливост1 та водно-балансов1 характеристики. Цей вплив виявляеться у зарсгульованост1 р1чок. струмклв. шляхом створення на них водних ландшафтно-1нжснсрних систем (ВЛ1С).
Водш ландшафтно-тженерт системы (ВЛ1С') - гсограф1чш антропогснн1 блоков! системи - водосховища, стави, канали, яи займають п ром ¡ж не положения м1ж ландшафтними системами (ЛС) та ¡нженерними спорудами (1С), функцюнування яких контролюеться управлшською шдсистемою (УП) в особ! людини, що надае право називати 1х ландшафтное нженерними системами (Л1С) [2].
У певному сенс! 1х можна розглядати у якост! «нових» !нтегративних геосистем як аналопв природних водойм, але з наголосом на те, що ВЛ1С (водосховища, стави) функц!онують як стшка система доти, доки юнуе гребля чи/та (дамба), що 1х утримують. Виходячи з теоретично! структури, властивостей та функц!й ВЛ1С як штегративно! геосистеми «сусп!льство - природа», необхщно зазначити, що пщсистема «природа» представлена власне ландшафтною системою (ЛС); шдсистема «суспшьство» представлена !нженерними спорудами (1С) та управлшською шдсистемою (УП).
Особливосп й функцюнування 1С залежать вщ призначення (використання) певно! ВЛ1С. Вони можуть бути представлен! виробничою чи невиробничою сферами (ВЛ1С виробничого призначення: водопостачання, регулювання стоку, зрошення, риборозведення, енергетика, боротьба з повенями та паводками; ВЛ1С невиробничого призначення: рекреащя, декоращя, покинут! водойми). УП складаеться !з соц!ально! категор!! в особ! людини (людей), що працюють у цш систем!, проживають у и межах, чи при!здять (приходять) вщпочивати та державного буд!вництва, якому шдпорядковано буд!вництво (створення) ВЛ1С, контроль за !хшм функц!онуванням, припинення функцюнування (закриття) ВЛ1С.
ВЛ1С е одним з об'екпв еколого-географ1чного анал1зу (ЕГА), адже вони являють собою ушкальне поеднання Суспшьства 1 Природи [2].
Для розробки методологи 1 досл1дження ВЛ1С та прогнозування 1хнього стану з метою ефективного управлшня надзвичайно актуальним, з позицй еколопчно! географ и, е дослщження взаем од ¡1 шдсистеми «природа» (ЛС) 1 и ¡дсистс ми «суспшьство» (1С та УП), з акцентом на функцюнальному анал1з1 ВЛ1С та впливу на них зовшшшх, особливо антропогенних фактор! в.
На сучасному еташ розвитку гсографп. скологп та еколопчно!' оцшки зростае актуальшеть ЕГА водних ландшафтно-шженерних систем як методу, що може застосовуватися при розробщ рекомендацш щодо 1х еколопчного та сталого розвитку й функцюнування.
Створення (буд1вництво) ВЛ1С призвело до того, що на сьогодш практично немае водойм з антропогенно незмшеними екосистемами. Р1чка Рось - одна, п найбшып зарегульованих р1чок не тшьки Люостепово! зони, але й вс1е! Украши. Загальна кл ль клеть водних об'ект1в басейну р. Рось в межах Вшницько!, Кшвсько!, Житомирсько! та Черкасько! областей складае 2060 шт. площею 21011га, зарегульованим об'емом - 336,7 млн.м3; п них 65 водосховищ площею 8579,4 га, об'емом - 147,64 млн.м3 та 1995 став1в площею 12431,98 га, об'емом - 189,06 млн.м3 (табл. 1). Коефщент зарегульованосп як основно! р1чки, так 1 II притоклв високий, наближаеться до нижньо! (безумовно!) межл еколог1чно ефективного регулювання стоку. Для гирла р. Рось коефщ1ент регулювання становить: 0175=0,61 та 0195=0,43.
Виняток становить лише р. Росава, загальний р1вень зарегульованосп яко! у 23 рази нижче зарегульованосп ¡нших р1чок, II коефщент зарегульованост! а75=0,30 т=0,22. Р1чка Сквирка, та вср\1в'я р1чки Роська маюгь р1вснь зарегульованост! який на 5-10% перевищуе нижню (безумовну) межу ефективного регулювання. Досить високим р1внсм зарегульованост! вщзначаеться р. Протока [7, 8, 9].
Таблиця 1.
Розподш ВЛ1С в басейш р. Рось по адмшетративних областях
Кшыасть водосховищ, шт. Площа водного дзеркала, га Зарегульований об'ем, млн. мЗ Кшыасть ста в ¡в. шт. Площа водного дзеркала, га Зарегульований об'ем, млн. мЗ
Вшницька область
8 772,0 10,34 345 2617,0 29,0
Житомирська область
11 1522,0 20,54 205 1456,0 26,26
Кшвська область
43 5376,4 95,7 1427 8223,38 132,97
Черкаська область
3 909,0 21,06 18 135,6 0,83
Саме тому вивчення змш у водних екосистемах внаслщок буд1вництва ВЛ1С мае важливе значения. Насамперед, це полягае у врахування взаемовпливу 1С 1 УП, 1х впливу на г1дролог1чн1. пдро\1м1чш та б1олог1чн1 процеси.
АНАЛЗ ДОСЛ1ДЖЕНЬ I ПУБЛ1КАЦ1Й. Пропоноване дослщження базуегься на теоретико-методолопчних основах 1 принципах ЕГА 1 оцшювання територш, сформованих у наукових працях Барановського В.А. (2001, 2006), Афанасьева С.О., Гродзинського М.Д. (2004), Пащенка В.М. (1994); систематизацп антропогенних ландшафт!в [ комплексов, запропонованш Денисиком Г.1. (1998) та наших попередшх дослщженнях ВЛ1С [1, 2, 3]. Разом з тим питания ЕГА ВЛ1С з урахуванням комплексного басейнового пщходу дослщжуеться недостатньо. Це призвело до виникнення критичних екоситуацш ВШС басейшв р1чок з надм1рною зарегульованютю.
Виходячи з актуальное^ порушених проблем МЕТОЮ ДОСЛЩЖЕННЯ е еколого-географ1чний анал1з активних ¡нжснсрних споруд 1 управлшських шдсистем водних ландшафтнол нжснсрних систем басейну р. Рось.
РЕЗУЛЬТАТН ДОСЛЩЖЕННЯ. Натурш дослижсння ВЛ1С виконувалися на репрезентативних для Правобережного Люостепу об'ектах басейну р. Рось. Було дослщжено 1492 става та 65 водосховищ басейну р. Рось.
Сьогодш тривае процес замулення ВЛ1С дослщжуваного басейну. На штенсившсть процесу замулення ВЛ1С, окр1м того, що вони вщ початку свого юнування (створення, буд1вництва) е акумуляторами твердих наносив, якл переносяться з водозабору 1 накопичуються у ВЛ1С, впливають також техшчний стан 1С, д1яльнють УП або II вщсутнють, а також ¡сторичний аспект, тобто час пуску в експлуатащю водосховищ 1 став1в. Так, 59,5% водосховищ 1 50% став ¡в були збудоваш у нов1тн1й етап (50-т1 рр. - 8()-т1 рр. 20ст.) «г1дроснсргстично!» епохи. Серед функц1онуючих водосховищ е й таи, що були збудоваш в епоху промислово! революцн (18ст. - 19ст.): Б1лоцсрклвськс середне (1830р.), Салившклвськс (2-га половина 19ст.), Скибинецьке (1898 р.), Шамра1вське (поч. 20 ст.) [3].
Об'ем води ВЛ1С, який зменшуеться внаслщок 1хнього заростання 1 замулення, призводить до шдтоплення прилеглих тсритор1й. Пщтоплення е результатом, негативним наслщком, викликаним взаемозалежними чинниками: незадовшьною д1яльн1стю УП 1 нсзадов1льним тсхн1чним станом 1С. Збшыпенню площ1 пщтоплення прилеглих тсритор1й. розмиву бсрспв сприяе також надм1р на розорешсть територИ, мала л1сист1сть. порушення регламенту д1яльност1 в межах прибережних захисних смуг ВЛ1С.
ВЛ1С дослщжуваного басейну мають р1знс ц1льовс призначення (рис.1, 2). Чим бшыпе використовуеться ВЛ1С користувачами з р1зною спсщалпащею. тим важче узгодити !'хн1 р1знопланов1 ¡нтсрсси. Складн1сть використання комплексних ВЛ1С зумовлюеться насамперед м1жгалузсвими протир1ччями або нествпадшнями у вимогах до режиму 1х експлуатацИ.
Тсхн1чний стан 1С безпосередньо впливае на я клеть води (пдрох1м1чний аспект), зокрема на вмют розчиненого кисню; ¡нтснсивн1сть процесу замулення, яке насамперед позначаеться на пдролопчних показниках, зокрема глибин1 й об'ем! 1 на г1дроб1олог1чн1 показники, наприклад, вщсутн!сть ефективних систем рибозахисту на бшыпосп водозаб1рних спорудах, г!дротехшчних перепускних спорудах 1 ¡нших об'ектах, де проходження риби через 1С призводить до II травмування, загибсл1 та зниження видового складу. Все це створюе незадовшьний сколопчний стан ВЛ1С (рис. 3, 4).
6.5% 3.2%
■ комплексне спригацмне ■ водопостачання □ риборозведення ■ енергетичне □ рекреаф
Рис. 1. Цшьове призначення водосховищ басейну р. Рось
76,4%
■ комплексне □ водопостачання ■ риборозведення □ Рис. 2. Цшьове призначення став1в басейну р. Рось (у межах Кшвсько! обласп)
Через те, що бшышсть ВЛ1С мають водоскидш споруди найпроспшо! "автоматично!" ди, унеможливлюеться 1х спорожнення перед повшню, зменшуеться !х реальний об'ем внаслщок замулення, мае мюце накопичення бюгенних елемештв, яке сприяе евтрофшацн 1 тим самим подалыпому попршенню якосп води, призводить до и втрат за рахунок випаровування [1].
1С постшно регулюеться р1вневий режим ВЛ1С з метою накопичення й подалыпим використанням запасу води користувачами для господарсысих 1 соц1альних потреб (рибш господарства, ГЕС, рекреац1я, зрошення тощо).
ЛС, 1С 1УП постшно взаемод1ють \пж собою.
Саме УП в особ1 людини в процса управл1ння 1С може викликати незворотн1, в б1льшост1 свош негативн1, процеси, явища в ЛС: замулення, руйнащя гребель, дамб, водозабор1в, пщтоплення тощо. Через це ВЛ1С е частково керованими объектами. Адже на думку Авакяна А.Б. (1988) людина безпосередньо 1 повнютю керуе лише запасами води, а екосистемою 1 геосистемою - частково й опосередковано. Найяскравше це виявляеться на еташ проектування ВЛ1С, коли УП закладаються основш параметри об'екту 1 особливост1 1С, яи в подальшому дозволяють змшювати об'ем, р1вень води.
17,9%
82,1%
■ задовтьний □ незадовтьний
Рис. 3. Техшчний стан 1С водосховищ басейну р. Рось
4,8%
95,2%
■ задовтьний □ незадовтьний Рис. 4. Техшчний стан 1С став1в басейну р. Рось (у межах Кшвсько! обласп)
1С за i'x функцюнальшстю (д1евютю) можна подшити на активш (ддачи) та покинул. Останн1, дуже часто, являють собою пам'ятки арх1тектури \псцсвого значения. Наприклад, водя Hi млини, збудоваш у м. Бита Церква (р. Рось), с. Шамра1вка, с. Мат rami. с. Трубнвка, с. Паволоч, с. Ягнятин, с. Строюв (р. Роставиця), мехашзми деяких з них ¡нод1 приводяться в рух потоком води, iHnii -вщновлеш. 1нтерес становлять також nepnii збудоваш грсблк переливна кам'яна гребля 1830 року, збудована на р. Рось та дв1 земляш - у с. Фурси на р. Кам'янка та у с. Шамра1вка на р. Роставиця. Таю BJ1IC е орипнальними объектами, яю uiKaei з apxiTCKTypHoro. ¡сторичного i охоронного acncKTiB. а також з погляду ландшафтного дизайну, адже все тут нагадуе описи Poci, Роставищ, зроблеш I. Нечуем-Левицьким, i з no3Huii гщроеколог1чного i зеленого туризму.
На тепер1шшй час експлуатуюгься чотири мал1 ГЕС сумарно! встановлено! потужност1 6,35 тис.кВт, найбшыпа з яких - Стебл1вська (2,85 тис. кВт). Пдросилове, гщромехашчне та електросилове обладнання ГЕС значно або повшстю зношене. Споруди нап1рного фронту маюгь пошкодження, яю в окремих випадках можуть призвести до аварп. В нижн1х б'ефах також вщбуваеться розмиви кр in лень [4-9].
Поряд ¿з д1ючими юнують також ГЕС виведеш п сксплуатацп - законсервоваш або списаш. На сьогодш вони знаходяться у вкрай незадовшьному сташ 1 використовуються, в кращому випадку, для господарсысих потреб - в якосп склад ¡в. контор, баз вщпочинку. Але до сьогодш щ ГЕС у склад1 гребель приймають участь в утворенш нашрного фронту та в забезпеченш зв'язку м1ж берегами. За умови значного зносу та вщсутносп контролю сучасна "експлуатац1я" приховуе в соб1 загрозу виникнення авар ¡й но!' ситуацп.
В перспектив! доцшьно розпочати грунтовну програму техшчного переозброення активних (ддачих) 1С ГЕС 1 реконструкцп та вщновлення покинутих.
До 45% чаш водосховищ значно замулеш, заболочен!, у верх1в'ях чаш заросли болотною рослиннютю 1 чагарниками. Потужшсть донних вщкладень в них становить 0,30-1,70 м. У третини водосховищ ложа, у прибережних зонах та у верх1в'ях, заросли вищою повпряно-водною рослиннютю, мюцями вшпчаються також зарост1 чагарниклв та окремо стояч1 дерева.
Заболочен1сть прибережних зон та верх1в'я ВЛ1С е результатом нерацюнального природокористування. Заболоченню сприяли: оранка прилеглих дшянок, вщсутн1сть водоохоронних зон, не виконання службою експлуатацп перюдичного промивання водойм, але промивання при сучасному стан1 водоскид1в зд1йснювати фактично неможливо: бшышсть споруд не мае донних водопропускних отвор1в, а значна кл ль клеть ¡снуючих знаходиться в неробочому стан1 (перекошен! затвори, вщсутн1 шдйомники).
Водоскидн1 та водопропускш споруди на водосховищах на 60% знаходяться в задовшьному станк за винятком того, що 1хня пропускна здатнють не вщповщае розрахунковим витратам. 1снують водоскидш споруди незадов1льно! конструкц11 на р. Протока (окр1м Ксавер1вського водосховища) за 1хньо1 незначно! пропускно! здатност1 [8].
Реконструкщя гщровузл1в м1стить роботи по переобладнанню, техшчному переозброенню водоскид1в та водовипусклв за ¿ндивщуальним пщходом. Авар1йн1 споруди пропонуеться л1квщувати та побудувати новк з урахування, пропуску максимально! розрахунково! витрати. На спорудах, якл знаходяться у задов1льному стан1, але не пропускають витрату високо! забезпеченосп, пропонуеться часткова реконструкц1я, що полягае у замш шдйомного обладнання та у зведенш додаткових скидних споруд на недостатню пропускну спроможн1сть [4-9].
Реконструкцп потребують 100% водосховищ басейну р. Рось, з них 33,3% -досипки каменем земляних гребель, 37% - кршлення каменем земляних гребель, 96,3% - реконструкцп водоскидних споруд, 94,4% - благоустрою, 100% -днопоглиблювальних робп" (табл. 2).
На тепершнш час значна бшышсть став ¡в мають незадовшьний стан. Чапп став1в замулеш на 60% 1х загального об'ему. Потужн1сть донних торфово-мулових вщкладень досягае 0,30-2,0 м. А мулов 1 вщклади в понижениях заплав та по тальвегам балок - 3,0-5,0 м [4-9]. Ложа став ¡в у прибережних зонах та у верх1в'ях заросли повпряно-водною рослиннютю, а на мшководд1 спостер1гаються зарост1 чагарниклв та дерев м'яких пори. Мюцями зарос л 1 займають 50-70% загально! площ1 водного дзеркала.
Таблиця 2.
Реконструкщя В Л С (водосховшц) басейну р. Рось
Юлыасть водосховшц, що потребують рсконструкцп. %
№ п/п Назви басей- Досипка Кршлення Реконструк- Дно
Н1в, зарегуль- каменем каменем Ц1Я Благоустрш Поглиб-
ованих р1чок земляних земляних водоскидних водосховшц лювальш
гребель гребель споруд роботи
1. Горохова 100,0 100,0 66,7 100,0 100,0
2. Гороховатка - - 100,0 100,0 100,0
3. Кам'янка 25,0 50,0 100,0 100,0 100,0
4. Молочна - - 100,0 66,7 100,0
5. Поправка - - 100,0 100,0 100,0
6. Поток - - 100,0 100,0 100,0
7. Протока 33,3 33,3 100,0 100,0 100,0
8. Росава - - 100,0 100,0 100,0
9. Росавка - - 100,0 100,0 100,0
10. Роставиця 45,5 45,5 100,0 100,0 100,0
11. Рось* 16,7 16,7 100,0 83,3 100,0
12. Роська 85,7 100,0 85,7 100,0 100,0
13. Сквирка - - 100,0 100,0 100,0
14. Узин - - 100,0 100,0 100,0
* - назва р1чки, на якш збудоваш водосховища
Необхщно провести реконструкщю та техшчне вдосконалення шжснсрних споруд рибогосподарського ставкового фонду (Вшницысий, Бшоцерювсысий, Кшвський, Житомирський, Черкаський рибокомбшати). До 300 га загально! плопц нагульних ставюв не використовуеться в наел ¡до к вщсутност1 ГТС (верховин та випусклв) [4-9].
Взагалк на бшыпосп став ¡в 1С (водоскидш (водопропускш) споруди) примтгвно! конструкцп. окр1м тих, яю побудоваш за осташп 25-30 роклв [ складають лише третину ¡снуючих. Така застарша конструкщя, не дозволяе маневрувати зашрно-шдйомним обладнанням, тому неможливо регулювати р1вень води та забезпечити належний режим пропуску повеней. Якщо, до того ж, пропускна спроможшсть цих споруд не розрахована на пропуск максимально! розрахунково! витрати то при проходженш повеней високий р1вень спричиняе шдтоплення (затопления) берегово! зони та призводить до переливания води через грсблк що в свою чергу, викликае розмив. ПроУжджл частини гребель ставклв пропонуеться закр1пити грунтово-щеб1нковим покриттям. Це \п шмаль но необх1дний захщ ¿з умов сксплуатацЛ' [4-9].
Реконструкц11 вимагають 62,8% став ¡в Кшвсько! облает ¡. 65,2% -Житомирсько!, 67,0% - Вшницько! I 70,9% Черкасько! областей (рис. 5).
10090807060% 504030201001 2 3 4 5 6 7 8 9 101112131415161718132С2122232^Е52®7282®Ю1
1 - р. Рось, басейни: 2 - р. Роставиця, 3 - р. Росава, 4 - р. Роська, 5 - р. Хоробра, б-р. Коса, 7 - р. Молочна, 8 - р. Узин, 9 - р. Протока, 10 - р. Кам'янка, 11 - р. Гороховатка, 12 - р. Поправка, 13 - р. Сквирка, 14 - р. Березянка, 15 - р. Горохова. 16 - р. Самець, 17 - р. Коза, 18 - Смотруха, 19 - р. б/н, 20 - р. Порезовиця, 21 - р. Нехворощ, 22 - р. Киндюха, 23 - р. Котлуга, 24 - р. Рогозянка, 25 - р. Тарган, 26 - р. Торц, 27 - р. Рокита, 28 - р. Злодпвка. 29 - р. б/н, 30 - р. Фоса, 31 - р. Струканева
Рис. 5. Реконструкщя ВЛ1С (став1в) басейну р. Рось
Запропоноваш об'еми реконструкцп водоскидних та водопропускних споруд до певно! \при виршують питания безаваршного пропуску повеней та лпсвщацп шдтоплення та затопления призаплавних земель.
Здшснюваш заходи по полшшенню стану ВЛ1С мають локальний характер 1 направлен!, в основному на подолання негативних наслщюв, а не на запобшання (усунення) причин, що 1х зумовили, 1 не завжди враховують вплив здшснювальних заход ¡в на загальний стан у басейш р1чки. Необхщно перейти вщ спонтанного використання р1чок 1 збудованих на них ВЛ1С до 1х грамотно! шженерно! сксплуатацп на основ1 комплексного басейнового шдходу.
На сьогодн1шнш день 10 водосховищ та близько 300 став ¿в Кшвсько! обласп потребують комплексно! реконструкций причому 61льш1сть водосховищ е об'ектами техногенно! небезпеки. Через недосконал1 ¡нжснсрш конструкц11 гщротехн1чно1 споруди Стебл1вського водосховища в лпн\и перюд систематично виникають надзвичайш ситуацй' щодо якост1 води на водозабор! м. Корсунь-Шсвчснклвський [7].
В процссл незадов1льно1 д1яльност1 УП ВЛ1С, зокрема на об'ектах, що знаходяться в поспиному користуванн1 господарств та в оренд1 ф1зичних оаб упродовж 2004-2007 рр., не розроблен1 правила сксплуатацй' та режим роботи водних об'екпв, тому пщ час проходження весняно! повен1 р1вень води в ставах не був понижений, що спричинило шдтоплення прилегло! тсриторп в с. Черкас (р. Поправка), Фурси, Мазепинщ (р. Кам'янка), Бшоцерювського району, с. Пархом1вка (р. Тарган) Володарського району, с. В. Половецьке (р. Собот) Сквирського району 1 у м. Сквирка (р. Сквирка). Це виявляеться у недотриманш встановлених режим1в роботи став ¡в. в результат! чого у ставах спостер1гаеться високий р1вень води 1 не дотриманш режиму регулювання р1вня води при експлуатацй обвщного каналу, що призводить до шдтоплення.
|„ I. ,1 .1, ,1 1,1 ^
■ п иг^т ■
Були порушення рсжи\пв роботи ВЛ1С (став1в) на р. Гороховатка, внаслщок чого вщбулися шдтоплення територш в с. Телепивка, Ромашки, Шарки, Баку\пвка Рокитнянського району, с. Шалевка Сквирського району. Не дотримувався режим регулювання р1вня води при сксплуатацп Кам'янського водосховища та р1вшв води в обвщному канал¡. що призвело до шдтоплення в с. Дрозди.
На територй мюта Тетив знаходяться водосховища - Тстпвське-1. 2, 3 (р. Роська -р. Рось), яи не закршлеш за вщповщними шдприемствами, тобто УП вщсутня [4-7].
Згщно чинного водного законодавства державне безпосередне управлшня водними ресурсами басейну р. Рось здшснюеться м1жрайонними управлшнями водного господарства (МУВГ).
ВЛ1С надаються в оренду як об'екти загальнодержавного значения. Матер1али та шдготовлеш висновки по наданню 1х в оренду розглядаються МУВГ, зокрема Бшоцерювським МУВГ по басейну р. Рось Кшвсько! область Станом на 01.01.2005 р в орещц знаходилося 525 об'екпв або 40,1%, станом на 01.01. 2006р - 595 об'екпв або 45,4%, станом на 1.01.2007р. - 792 об'екта або 60,4%, станом на 01.01.2008 р. -859 об'екпв або 57,6% [4-7].
Через незадовшьний стан 1С вщбувалося шдняття р1вня води в ставах, яю знаходяться в с. Яблушвка Бшоцерювського району (р. Рось), селах Рубченки, Завад1вка, Капустинщ Володарського району (права притока Росл), що стало причиною пер 1 од и ч но го шдтоплення садиб мюцевих мешканщв. У с. Михайл1вка Богуславського району шдтоплення тсриторп зумовлене шдняттям р1вня води у ставку (р. Рось) та незадовшьним станом гребл1, яка шзшше була реконструйована. Високий р1вень води у ставах с. Коржлвка (р. Поправка - р. Рось), с. 1ван1вка (р. Красна - р. Узин - р. Рось), с. Олшникова Слобода (л1ва притока р. Протока), с. Скребипп та малий д1аметр водовщвщно! системи (л1ва притока р. Протока) призвели до шдтоплення прилеглих територш [4-7].
Через незадовшьний техшчний стан водосховищ та пдротехшчних споруд на них виникають надзвичайш ситуацп. Так, Щсрбаклвськс водосховище Володарського району знаходиться в незадов1льному стан1, замулене на 70 %, чаша заросла водною рослиннютю, чагарниками, деревами. Це сприяе формуванню високого шдпору на значнш довжиш р. Рось, що е причиною шдтоплення. Пдровузол Щербаклвського водосховища розм1щуеться у вузькому природньому каньйон1. Пропускна спроможшсть його зменшилася в процесл експлуатац11. В результат масиви, розмщеш нижче гребл1 Володарського водосховища шдтоплюються при п1двищенн1 р1вня води в русл1 р. Рось та в Щербаювському водосховищ1. До щор1чного шдтоплення територш призводить 1 сучасна житлова забудова смт. Володарка I сш. яка вщзначаеться тим, що частина садиб розмщена в межах прибережно! захисно! смуги 1 городи простягаються мало не до ур1зу води. Через це дошльно утримувати р1вень води у Щербаювському водосховищ1 на 0,9м нижче вщ НПГ, Володарському - на 0,2м нижче НПГ [4-7].
У 2006 рощ було пошкоджено дамбу Щербаклвського водосховища в результат прокладання по н\й газопроводу ВАТ "Городище-Пустовар1вським цукровим заводом" та буд1вельними пщрядними орган1зац1ями Постало питания щодо лпчвшацп дамби Володарського водосховища. В результат самов1льного буд1вництва
пдротехшчно! споруди на ставу в с. Черкас (р. Поправка) Бшоцерювського району вщбуваеться гпдтоплсння присадибних дшянок [4-7].
Через брак кошт ¡в. розроблеш програми Бшоцерювським МУВГ по покращенню техшчного стану ВЛ1С фактично не фшансуються, тому робота з даного напрямку проводиться лише за рахунок орендар1в. Виконуються лише найбшып необхщш роботи: ремонт пдротехшчних споруд, ремонт став ¡в [ водосховищ, берегоукршлювальш роботи, реконструкщя дамб [7].
Доцшьно лшвщувати ВЛ1С, яю знаходяться в верх1в'ях малих р1чок та мають незадовшьний сколопчний та техшчний стан (мшководш ВЛ1С в басейнах р1чок Протока, Гороховатка, Росава, яю мають дуже незначну глибину, але велику площу, дсякл з них за класифшащею вщносяться до водосховищ) 1 у яких вщсутш прибережш захисш смуги. ВЛ1С, яю знаходяться в межах населених пункллв л1кв1дувати недоцшьно, потр1бно провести 1х реконструкщю.
Проблемш питания з управлшня та контролю за використанням 1 охороною водних рссурав ВЛ1С у басейш р. Рось потр1бно виршувати комплексно, на основ1 басейнового шдходу до вщтворення та охорони водних рссурав. Необхщно впровадити штегрований принцип до управлшня водними ресурсами - будь-яку проблему виршувати зважаючи на сучасний стан ЛС (а саме ВЛ1С, р1чок, на яких вони збудоваш, земель водного та люового фонду), УП (якють управлшня. антропогенне навантаження та сошальну ситуащю на тсрпторп даного басейну) 11С (техшчний стан 1 автоматизащя). При цьому режими роботи 1С, УП повинш забезпечити цшсшсть ВЛ1С, рацюнальне використання водних рссурав. сан ¡тар ш та спещальш попуски в нижнш б'еф, безаваршний пропуск паводклв та повеней розрахунково! забезпеченосп.
ВИСНОВКИ. Управлшня ВЛ1С вимагае високого р1вня у забезпеченш вах галузей народного господарства яклсною водою, попередження шклдливо!' дп цих об'екпв та зменшення наслщюв 1х негативного впливу. Рацюнальне управлшня ВЛ1С мае велике сусшл ьно-с коном ¡чнс значения. 1снуе необхщшсть у розробщ та впровадженш автоматизовано! системи управлшня ВЛ1С.
Основою еколого-географ1чного анал1зу ВЛ1С е те, що кожна ВЛ1С - цшсне утворення, в якому в нероздшьному системному зв'язку перебувають ЛС, УП та 1С. Основна вимога до тако! системи - забезпечення еколопчно! ртноваги.
Еколого-географ1чний анал1з ВШС в цшому й УП 1 1С, зокрема, грунтуеться на комплексному поеднанш прпнцптв еколопчно! оцшки, басейнового шдходу, географ1чно1 характеристики п застосуванням математично! обробки статистичних матер ¡ал ¡в сколопчного. пдрох1м1чного, гщролопчного, гщробюлопчного характер1в.
Список .мтсратурп
1. Гамалш 1.П. Еколого-географ1чш аспекта водних ландшафтно-шженерних систем (ВШС) басейну р. Рось // Науков1 записки Вшницького державного педагопчного ушверситету ¿меш Михайла Коцюбинського. Сер1я: Географ1я - Вшниця. - 2008.
- Вип.15. - С.54-58.
2. Гамалш 1.П. Еколого-географ1чний анатз [ оцшювання водних ландшафтно-шженерних систем (ВШС) басейну р. Дтстер // Географ1я [ сучасшсть: 36. наук, праць Национального педагопчного ушверситету ¿мет М.П. Драгоманова. - К., 2008.
- Вип.19. - С. 98-107.
3. Гамалш 1.П. 1стор1я розвитку буд1внщтва водних ландшафтно-шженерних систем (ВШС) свггу та Украши // HayKOBi записки Тернопшьського нацюнального педагопчного ушверситету. Cepin: географ1я. - Т. - №1 (випуск 25). - 2008. - С. 3-11.
4. Звгги про д1яльшсть Бшоцерювського м1жрайонного управлшня водного господарства в 2004 рощ в галуз1 охорони, використання та еколопчного в1дгворення водних pecypciB // Бшоцеривську МУВГ. - Бша Церква, 2005 - 65 с.
5. Звгги про д1яльшсть Бшоцерювського м1жрайонного управлшня водного господарства в 2005 рощ в галуз1 охорони, використання та еколопчного в1дгворення водних pecypciB // Бшоцеривську МУВГ. - Бша Церква, 2006 - 80 с.
6. Звгги про д1яльшсть Бшоцерювського м1жрайонного управлшня водного господарства в 2006 рощ в галуз1 охорони, використання та еколопчного в1дгворення водних pecypciB // Бшоцеривську МУВГ. - Бша Церква, 2007 - 81 с.
7. Звгги про д1яльшсть Бшоцерювського м1жрайонного управлшня водного господарства в 2007 рощ в галуз1 охорони, використання та еколопчного в1дгворення водних pecypciB // Бшоцеривську МУВГ. - Бша Церква, 2008 - 87 с.
8. Схема комплексного использования и охраны водных ресурсов басейна р. Рось. I этап. Современное состояние и предварительный водохозяйственный баланс. Пояснительная записка // Госводхоз Украины Укрводпроэкт. - Киев, 1993. - 343 с.
9. Схема комплексного використання та охорони водних pecypciB басейну р. Рось. Роздш 2. Загальна пояснювальна записка // Держводгосп Украши Укрводпроект. - Кшв, 1996. -265 с.
Гамалий И.П. Эколого-географический анализ активных инженерных сооружений (ИС) и управленческой подсистемы (УП) водных ландшафтно-инженерных систем (ВЛИС) бассейна р. Рось / И.П. Гамалий // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - 2009. - Серия: География. - Т. 22 (61). - № 2. - С. 177-187.
Представлены результаты эколого-географического анализа блоков (подсистем) водных ландшафтно-инженерных систем - управленческой подсистемы и инженерных сооружений исследуемого бассейна. Проанализированы взаимовлияние, взаимодействие, взаимосвязи деятельности и функционирования этих блоков, их современное состояние.
Ключевые слова: эколого-географический анализ, инженерные сооружения, водные ландшафтно-инженернае подсистемы, бассейн, аккумуляция
Gamaliy IP. The ecology and geographical analysis of active engineering buildings and administrative subsystems of the water landscape engineering systems of the river Ross / IP. Gamaliy //
Scientific Notes of Taurida V.Vernadsky National University. - Series: Geography. - 2009. - Vol. 22 (61). -№2.-P. 177-187.
The results of ecology and geographical analysis of blocks (subsystems) of the water landscape engineering systems - administrative subsystems and engineering buildings of the probed basin are resulted in the article. Influence, interaction (co-operation), intercommunications of activity and functioning of these blocks, their modern state are analysed.
Keywords: ecology and geographical analysis, engineering buildings, water landscape-engineering subsystems, basin, accumulation
Поступила до редакцп 20.02.2009 p.
