CC BY
46
V. V. Chepelyk and others. [1; 2; 5 - 9; 10]. Scale adjusted and layered drawings have been made for each XVII - XVIII ct. Volyn temple. Simple compositional forms of churches have been traditional for many years in Volyn; wooden churches were mainly built in the villages, laconism of forms is used.
REFERENCES
1. Draghan M. Ukrajinsjki derev'jani cerkvy: U 2 chast. / Draghan M. - L'viv, 1937. - S. 237.
2. Loghvyn Gh. N. Po Ukrajini. Starodavni mystecjki pam'jatky / Gh. N. Loghvyn. - K. : Mystectvo, 1968. - S. 147 - 205.
3. Moghytych Y. R. Kreshhatwe cerkvy Ghuculjshhynw / Y. R. Moghytych // Arkhytekturnoe nasledstvo. - M. : Strojyzdat, 1979. - Vup. 27. - S. 227 - 234.
4. Moghytych Ivan. Storinky arkhitektury Ghalychyny i Volyni XII - XIV st. / Ivan Moghytych // Visnyk instytutu «Ukrzakhidproektrestavracija». - L'viv, 1997. - № 8. - S. 3 - 20.
5. Neljghovsjkyj Ju. P. Arkhitektura drughoji polovyny XVI - pershoji polovyny XVII stolittja / Ju. P. Neljghovsjkyj // Istorija ukrajinsjkogho mystectva. - K. : Ghol. red. URE, 1967. - T. 2. -S. 56 - 106.
6. Prybjegha L. V. Metodyka okhorony ta restavraciji pam'jatok narodnogho zodchestva Ukrajiny. / L. V. Prybjegha. - K. : Mystectvo, 1997. - 144 s.
7. Chepelyk V. V. Proporcijnistj v narodnomu zodchestvi // Zb. nauk. pr. aspirantiv / V. V. Chepelyk. - K., 1963. - Vup. 22. - S. 40.
8. Jurchenko P. Gh. Derev'jane zodchestvo Ukrajiny / P. Gh. Jurchenko. - K. : Akademija Arkhitektury URSR, 1949. - 132 s.
9. Jurchenko P. Gh. Proporcijnistj v narodnij arkhitekturi / P. Gh. Jurchenko // Narodna tvorchistj ta etnoghrafija. - 1970. - № 4. - S. 12 - 18.
10. Jurchenko P. Gh., Capenko M. P. Mystectvo drughoji polovyny XVII - XVIII stolittja / P. Gh. rchenko, M. P. Capenko // Istorija ukrajinsjkogho mystectva. - K. : Ghol. red. URE, 1967. -T. 3. - S. 13 - 125.
УДК 711.433(477.63)+712.31(282.247.32)
ПРОБЛЕМИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ НА ПРИР1ЧКОВИХ ТЕРИТОР1ЯХ
ДН1ПРА
Е. В. Сам1йленко, асп.
Ключовi слова: акватор1я, р1ка Днтро, екосистемний тдх1д, еколог1чна р1вновага, функцгонування ргчкових екосистем
Постановка проблеми. Антропогенна дiяльнiсть людини на початку XX столотя суттево змшила природне оточення та екосистему Дншра На пдролопчний режим рши вплинуло зарегулювання И стоку каскадом Дшпровських водосховищ. У зв'язку з масовим освоенням прибережних територш на рiчцi Дшпро виникла проблема захисту берепв вщ затоплення, шдтоплення i розмиву. Будiвництво водосховищ докоршно змшило умови водообмiну, порушило еколопчну рiвновагу, знизило штенсивнють самоочищення води та дало поштовх структурно-функщональному перетворенню вше! екосистеми рши з рiчковоl на озерно-рiчкову. В результат будiвництва водосховищ в межах мюта Дшпропетровськ затоплено близько 300 га земель. Використання територш рiчкових долин тд господарсью, житлов^ промисловi забудови ускладнило дотримання природоохоронного режиму, призвело до деградаци прирiчкових територш, породило цший ряд юридичних, еколопчних, мiстобудiвних i техшчних проблем.
У межах мюта зросла кшьюсть неконтрольованого скиду неочищених спчних вод з очисних споруд шдприемств i органiзацiй, накопичувачiв промислових та сiльськогосподарських стокiв. Пдронамив пiску бiля берегово! лiнil та вимивання пiску по всiй течи, забудова прибережно! смуги Днiпра, призводять до змiн гiдрологiчного складу та знищенню всього живого. Заболочення прирiчковоl зони спричинено забрудненням водних мас важкими металами, органiчними сполуками, нафтопродуктами та iншими речовинами.
Hapaзi з кожним pоком зpостae зaгpозa paцiонaльного пpиpодокоpистyвaння в межax piчкового басейну та пiдтpимaння екологiчноï piвновaги на пpиpiчковиx теpитоpiяx. Незважаючи на те, що водосxовищa iснyють та функщонують вже досить довгий час, ще не pозpобленi геоекологiчнi основи paцiонaльного водокоpистyвaння на пpиpiчковиx теpитоpiяx, та немае зaплaновaниx дiй, щодо збеpеження водойм та оxоpони здоpов'я населення, яке ^оживае в ïx басейш. Вiдповiдно до сyчaсниx свiтовиx тенденцш, що базуються на iдеяx сталого pозвиткy, та необxiдностi екологiчного вщновлення пpиpiчковиx теpитоpiй, слiд визначити найбшьш вдалий та дieвий шляx.
Aналiз попереднiх дослiджень. В Укpaïнi, в сеpединi 90-x pокiв, для збалансованого еколого-мiстобyдiвного викоpистaння пpибеpежниx теpитоpiй Кшв HДIПI pозpобленa пpогpaмa «Еколого-мiстобyдiвний pозвиток басейну p. Дш^о» та «Дш^о - XXI». Сеpйозний внесок y в^шення екологiчниx пpоблем Днiпpa pоблять мiжнapоднi оpгaнiзaцiï: Центp дослiджень мiжнapодного pозвиткy (Канада), Глобальний екологiчний фонд, ^ограма pозвиткy ООН. У 2000 - 2005 pp. в У^шт, Роси та Бiлоpyсi виконувалися ^ограма ПРООН-ГЕФ екологiчного оздоpовлення басейну Дш^а. У paмкax цieï ^о^ами була pозpобленa Стpaтегiчнa пpогpaмa дш для басейну Днiпpa i меxaнiзми ïï pеaлiзaцiï (СПД). Для в^шення пpоблем планувально1' оpгaнiзaцiï пpибеpежниx теpитоpiй Днiпpовського каскаду водосxовищ, пpоектом KKI (M. М. Кyшнipенко, I. I. Устшова) пеpедбaчено ствоpення поясного pозподiлy фyнкцiй уздовж осi Днiпpa, де пpибеpежнa кpомкa piчковиx долин i водосxовищ звiльнялaсь вiд пpомислового викоpистaння, залишаючись в pолi пpиpодно-лaндшaфтниx комплекшв. Ряд pекомендaцiй, щодо полiпшення водно-еколопчно1' ситyaцiï на пpиpiчковиx теpитоpiяx, виступають в основi лaндшaфтно-гiдpологiчного пiдxодy, та зазначеш в нayковиx pоботax С. А. Дубняка, А. M. Сакевича, Ю. Д. Стефaнишинa-Гaвpилюкa. Поняття еколопчно1' оптимiзaцiï, основним пpинципом яко1' висунуто pегyлювaння та зpiвновaжyвaння aнтpопогенноï дiяльностi в iснyючомy пpиpодномy сеpедовищi, пpедстaвлено в нayковиx pоботax В. M. Вадимова, Л. I. Рубан, Д. В. Лггвшова, Н. В. ^ш^^ва, I. О. Лукомсько1', О. Г. Большакова, А. А. Кеpничноï.
Метою статт е висвiтлення пpоблем пpиpодокоpистyвaння на пpиpiчковиx теpитоpiяx Днiпpa та пошук можливиx piшень повеpнення зpyйновaниx теpитоpiй до пpиpодноï piвновaги та ïx подальший сталий pозвиток.
Виклад основного матерiалу. У 1910 - 1980 pокax для бiльшостi кpaïн Gвpопи та Амеpики бyдiвництво гpеблi було единим великим iнвестицiйним пpоектом, синонiмом сyспiльного pозвиткy та економiчного зpостaння, символом модеpнiзaцiï та пiдкоpення пpиpоди. Зpостaння дефiцитy водниx pесypсiв y пpомислово pозвинyтиx pегiонax св^у aктивiзyвaло бyдiвництво кpyпниx водосxовищ. У цей пеpiод були збyдовaнi понад 3000 з 6500 юнуючж на сьогодш великиx штyчниx водойм [5]. Еколопчна ситyaцiя в бaсейнi Дш^а i на пpилеглиx теpитоpiяx погipшyeться з кожним pоком. На нашу думку, головною дичиною зниження якосп води та нaйбiльшоï шкоди в ïï межax завдало iнтенсивне ведення сiльськогосподapськоï дiяльностi, спpямлення pyслa, гiдpоенеpгетикa, пpомисловiсть. Тож слiд pозглянyти до чого може ^извести кожен з аспекпв людськоï дiяльностi.
Повноцiнне функщонування piчковиx екосистем неможливе в yмовax поpyшеного гiдpологiчного pежимy. Сaмi по ot6í водосxовищa, як пpиpодно-теxнiчнi екосистеми, е ^икладом того, коли змша елементiв гiдpологiчного pежимy водноï екосистеми piчки пpизводить до коpiнноï ïï тpaнсфоpмaцiï в екосистему водосxовищa. Цю змiнy добpе вивчено на кaскaдi днiпpовськиx водосxовищ, споpyдження якиx ^извело до значного пiдняття piвнiв повеpxневиx i rpyнтовиx вод, aбpaзiï беpегiв та пiдтопленню земель y пpибеpежнiй зонi, стpyктypно-фyнкцiонaльномy пеpетвоpенню екосистеми з piчковоï на озеpно-piчковy з вщповщним yповiльненням водообмiнy та самоочищення вод, де^адаци мaлиx piчок. Рiчкa втpaчae швидкiсть, що сyпpоводжyeться заболочуванням теpитоpiй, засоленням rpyнтiв, кaтaстpофiчномy pозвиткy синьо-зеленж водоpостей. Внaслiдок iснyвaння гpебель поpyшyeться пpоточнiсть i непеpеpвнiсть piчок вщ витоку до гиpлa. Гpеблi, стpимyючи пpиpоднy течiю, пpизводять до тдсиленого накопичення донниx вiдклaдiв i погipшення якостi води, pегyлюють pежим повеней i пеpешкоджaють пеpiодичномy виxодy води на заплаву.
Основу повеpxневого живлення pirn фоpмyють мaлi piчки, юнування якиx пiсля бyдiвництвa гiдpоспоpyд стоггь пiд зaгpозою. На Днiпpi погаш сaнiтapно-гiгieнiчнi умови, спpичиненi потpaплянням y воду добpив та шкiдливиx xiмiчниx pечовин, ставить пiд зaгpозy яюсть води, та е нaйбiльш сеpйозним показником кpизи водниx pесypсiв [12]. Штучне
зарегулювання стоку сто!ть на завадi повноцiнного функцiонування та сталого розвитку рши, у значнiй Mipi впливае на формування локальних еколопчних властивостей прирiчковоi зони [2]. Як зазначено у постановi Нащонально! програми екологiчного оздоровлення басейну Днiпра та полшшення якостi питно! води, юнування каскаду водосховищ на рiчцi призводить до значних економiчних витрат на !х пiдтримання та функцiонування. Загалом поширюеться дiяльнiсть професiйних об'еднань, мiжнародних комiсiй та органiзацiй (ICOLD - Мiжнародна комiсiя з великих гребель, IHA - Мiжнародна гiдроенергетична асощащя, IEA - Мiжнародне енергетичне агентство), що дослiджують характер впливу греблi на екосистеми в цiлому. Греблi водосховищ змiнюють природний режим рiчкового стоку, порушують гiдрологiчнi цикли функщонування рiчкових систем [13].
У доповщ Мiжнародноi комюи з великих гребель 2000 р. (World commission of Dams) зазначено, що будiвництво гребель негативно впливае на чисельшсть водного св^у, та призводить до трансформаци рiчкових систем. Як показуе досвщ, зведення гiдроенергетичних споруд на рiвнинних рiчках надае безлiч негативних еколопчних впливiв , збиток вiд яких перевищуе вигоду вiд створення ГЕС (Деградащя Волзько-Камського басейну в Роси).
Головною проблемою прирiчкових територiй Дншра в межах великих мiст, е боротьба iз забрудненням вод промисловими пiдприемствами та екологiчна криза. Територи уздовж рiчкового басейну оточенi транспортними та шшохщними комунiкацiями рiзного статусу i швидкiсного режиму, житловою та комерцшною забудовою, мають лiнiйну форму, орiентовану вздовж русла рiчки. Промисловi зони займають доволi цiннi територи вздовж акватори, iснують вiдносно автономно, впливаючи на погiршення екологiчноi ситуаци водного басейну, i створюють перепони територiальному розвитку мiста.
Збiльшуеться споживання води на комунальнi потреби мешканщв мiста i промислового виробництва, змшюеться гiдрологiчна ситуацiя, ландшафт мiста, а затрати з державного бюджету на полшшення еколопчного стану водних ресуршв, фшансуються за залишковим принципом i з кожним роком скорочуються. Попршення якостi води та зниження безпеки системи водокористування вщбулось пiд впливом накопичення велико! кiлькостi стiчних вод без !х необхiдноi очистки, i як зазначають екологи, самовiдновлювальна здатшсть Днiпра втрачена, рiчка не забезпечуе вщновлення порушено! екологiчноi рiвноваги [3].
Шляхи ви].мшення проблеми. У високо розвинутих кра!нах Свропи, у США, Канад^ Австрали екологiчна криза у водокористуванш склалась ще у 1960 - 1970-х роках XX столотя, тому з середини 70-х роюв, шсля прийняття Плану дiй з охорони довкшля в Gвропi (1973 р.), почалося створення екологiчного водного законодавства. Парламентська Асамблея Ради Свропи на форумi за темою: «Вода як джерело достатку в сусшльсга, миру i регiонального розвитку», визначила едину европейську водогосподарську полiтику, спрямовану на забезпечення сталого, еколопчно збалансованого розвитку суспшьства в XXI столгтп, проголошеного на Конференци ООН (Рю-де-Жанейро, 1992).
Водна Рамкова Директива Свропейського Союзу, прийнята в 2000 р., визначила основш напрямки ново! водно! политики, прiоритетами яко! стало досягнення добро! якостi води i забезпечення стшкого екологiчного стану водних об'екпв. Перехiд до екосистемного природокористування, основною умовою якого е збереження бiорiзноманiття та природних ресурсiв на прирiчкових територiях, повне вiдтворення використаних природних ресуршв крупних водосховищ був схвалений у 1992 роцi ООН, як Порядок денний на XXI столотя.
У XX-му столiттi виникла необхщшсть виведення з експлуатаци тих гребель, як бiльше не вiдповiдають сво!й метi, надмiрно затратнi для шдтримки !х у безпечному технiчному сташ або мають занадто високий рiвень негативного впливу на навколишне середовище. Наприкiнцi 1980-х - на початку 1990-х роюв з'явилися роботи, присвячеш темi вiдновлення рiчок, що стало поштовхом для поеднання наукових розробок i практичного втiлення в життя iдеi реконструкц^! гiдро екосистем [4]. Як вважае оргашзащя American rivers, греблi шкодять рiчкам, фрагментуючи та преобразуючи !х. Рух за вщновлення рiчок посилюеться в багатьох кра!нах, особливо в Сполучених Штатах, де близько 500 найбшьш старих гребель були виведеш з експлуатац^. Досвщ Ившчно! Америки та Свропи показуе, що таю заходи дають можливють вщновити рибне господарство та нормальний хiд екологiчних процесiв в рiчкових системах.
Останнiм часом на прирiчкових територiях великих рiчок реалiзовуються програми, нацшеш на !х оптимiзацiю з позицш екосистемного пiдходу та щей сталого розвитку в компле^ еколопчних та мiстобудiвних дiй (REURIS, RRC). Метою проекту REURIS е
проведення заходiв, нацшених на ревiталiзацiю мiських np^i4KOB^ територiй (вiдтворення природних територiй та елеменпв культурно! спадщини) i на рацюнальне господарювання на вiдновлених територiях. Проект River Restoration Centre (RRC) орieнтований на поширення успiшноi практики управлшня станом басейнiв рiчок для створення координацiйного центру для обмшу досвiдом вiдновлення рiчок [16].
Починаючи з 80-х рокiв, науковцi наголошували на необхiдностi розробки еколого-ошташзацшних, системних пiдходiв, щодо використання та охорони водосховищ та прирiчкових територш, полiпшення !хнього природного та техшчного стану. В Украiнi було прийнято ряд державних документiв, що стосувались охорони малих рiчок, встановлювали водоохоронш зони та прибережнi захиснi смуги: Загальнодержавна програма розвитку водного господарства Укра!ни (2002 р.), Правила експлуатаци Днiпровських водосховищ (2003 р.), Рекомендаци по впорядкуванню днiпровських водосховищ (1999 р.). Складовою частиною наукових робгг була розробка заходiв щодо полшшення природно-технiчного стану акваторiй i прибережних територiй крупних водосховищ та !х водоохоронних зон, а базисною парадигмою - уявлення про водосховище як про цшсну природно-технiчну систему, в якш ключовим був вплив людини на середовище. Реалiзацieю цього уявлення було районування i зонування водосховищ на основi геосистемних пiдходiв [7].
В умовах незалежносп в Укра'ш було схвалено цiлу низку законодавчих i пiдзаконних актiв з метою запровадження принципiв сталого екосистемного водокористування. До них, в першу чергу, слщ вiднести Закон «Про охорону навколишнього природного середовища. Басейновий принцип управлшня водним господарством на основi платного водокористування закладено у Водний Кодекс Укра!ни (1995 р.), Нащональну програму оздоровлення басейну Днiпра (1997 р.) та в програму розвитку водного господарства Укра!ни (2002 р.).
У постановi Нащонально! програми еколопчного оздоровлення басейну Днiпра та полшшення якосп питно! води зазначенi пропозици, щодо повернення Днiпру його первозданного стану, що полягае у забезпеченш всебiчного оздоровлення та оптимiзацii функщонування водосховищ пiд контролем цiлеспрямованоi державно! еколопчно! полiтики. Сьогоднi в Укра'ш дiють розробленi на державному та репональному рiвнях програми оздоровлення р. Дшпро. Усi вони спрямованi на полшшення якосп води, але коршного вирiшення проблеми - повернення до умов природного функщонування не передбачають.
Для реалiзацii програм планування, стратегш використання та розвитку прирiчкових територш на загальнодержавному рiвнi сформована вщповщна законодавча база. В цьому аспект варто назвати такi закони Укра!ни, як «Про основи мютобудування» [8], «Про планування i забудову територш» [9], та ухвалеш стратегiчнi документи: Генеральна схема планування територii Украши [10], що визначае територи, розвиток яких потребуе державноi пiдтримки, зокрема територи iз значним природоохоронним рекреацшним, оздоровчим, iсторико-культурним потенцiалом, якими переважно i е прирiчковi смуги рiчкових басейнiв; Державна стратегiя регiонального розвитку Украши на перюд до 2015 року [6], Загальнодержавна програмi формування екологiчноi мережi Украiни на 2000 - 2015 роки [11].
Вщповщно до ст. 20 роздшу IV закону Украши «Про планування i забудову територш» [9], нормативне регулювання планування та забудови прирiчкових територш полягае у прийнятп нормативно-правових акпв, зокрема державних будiвельних норм, вщомчих нормативних документiв, регiональних i мюцевих правил забудови.
У контекстi регулювання дiяльностi, що мае мiсце в прирiчковiй смузi рiчкових басейнiв, основними завданнями Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища Украши (Мшприроди) е забезпечення реалiзацii державноi полiтики у сферк охорони навколишнього природного середовища; ращонального використання природних ресурсiв; забезпечення еколопчно].', ядерноi та радiацiйноi безпеки; забезпечення топографо-геодезичноi та картографiчноi дiяльностi; створення еколопчних передумов для стiйкого збалансованого розвитку територiй. Саме тому мiстобудiвне регулювання екологiчно збалансованого розвитку прирiчкових територiй та рацiоналiзацiя управлiння природокористуванням рiчкових басейнiв мае бути спрямована на гармонiзацiю економiчноi, науково-технiчноi, екологiчноi i соцiальноi полiтики.
Розглядаючи принципи функцiонування рiчкових екосистем, слiд згадати, що основною властивютю рiчок е проточшсть. Лише течiя забезпечуе очищення, знезараження i вiдтворення природно чисто!' й безпечноi води.
Перiодичнi повенi i паводки е умовою нормального iснування рiчкових органiзмiв, вiдтворення рибних запасiв, шдтримання якостi води, очищення дна вщ вiдкладiв мулу, пiдтримання родючостi заплавних rрунтiв [1].
Вченi-бiологи Днiпропетровського нащонального унiверситету зазначають, що екологiчне оздоровлення занапащених рiчок по всьому свт починали з того, що розгороджували !хш русла. Згiдно з зарубiжним досвiдом, вже демонтовано десятки i сотнi дамб та гребель, котрi зупиняли та уповiльнювали течи. Кандидат бюлопчних наук В. Манюк зазначае, що поетапне звшьнення Днiпра вщ гребель гiдроелектростанцiй, поступово сприятиме вщродженню прибережних затоплених земель та поверненню до колишнього стану всього басейну.
Особлива увага у вивченнi питання використання територiй, що прилягають до рiчок, водосховищ, належать професору А. Турубшеру, який започаткував дискусiю з проблеми використання прибережних територш водних об'ектiв. Згiдно з дослiдженнями В. Демянова, при зниженш експлуатацiйних рiвнiв водосховищ, на величину надлишково! мюткосп (15 млрд м3) почнеться процес екологiчного вiдновлення прибережних територiй, повернення до первозданного стану природних систем , як мають унiкальнi можливост до самовiдтворення та саморегуляцн. Полшшення екологiчного стану Днiпра грунтуеться на поетапному спуску водосховищ. Голова Нижньодншровсько! громадсько! басейново! ради УЕР «Хортицький Форум», В. Сандул висунув ряд щей та пропозицш, щодо порятунку Дшпра, якi грунтуються на позищях сталого розвитку та зарубiжному досвда екологiчного оздоровлення рiчок i озер Америки та Свропи.
Головною мюею центру з вiдновлення рiчок (УЦВР), що створено на базi шституту водних проблем i мелюрацп (1ВИМ), е сприяння процесу впровадження еколопчних принципiв в управлiннi водними ресурсами, обмш досвiдом як на нащональному, так i на мiжнародному рiвнях, впровадження основних принципiв Водно! Рамково! Директиви у практику, розповсюдження знань, що стосуються вщновлення рiчок.
Прагнучи збалансованого розвитку мiсцевостi слiд орiентуватись на басейновий пiдхiд, що комплексно дiе на всiх територiальних рiвнях та дае можливiсть вирiшення проблемних питань просторового розвитку мiстобудiвних процешв шляхом збалансованого спiввiдношення урбанiзованих зон з елементами природного оточення [2].
Висновок. Дшпровський каскад е найбшьшим в Gвропi i на планет вщкритим каскадом багатоводних штучних водосховищ, як виходять у Свiтовий океан. Фактори впливу на водний режим рши, !! збереження та вщновлення прирiчкових територiй дослiджуеться багатьма науковими сферами, i вiд злагоджених дш, основаних на наукових дослiдженнях залежить стан навколишнього середовища та безпека життедiяльностi, сталий розвиток суспiльства.
У значнш мiрi причиною забруднення поверхневих вод Дшпра е вщсутшсть адекватних системних дiй, та спрямування зусиль на боротьбу з наслщками, а не на усунення факторiв, як спричиняють негативний вплив. Програми щодо збереження та вщновлення рiчкових екосистем мають бути спрямоваш на зведення до мшмуму шкоди для сталого функщонування басейну i збереження цшсносп рiчкових систем.
Окремого документу, в якому були б конкретно представлеш положення державно! полггики щодо використання земель саме прирiчкових територiй рiчкових басейнiв, не iснуе, але щ питання певною мiрою висвiтленi в багатьох законодавчих актах i ршеннях для мiсцевого, регiонального та загальнодержавного рiвнiв.
Основними документами, що виражають нацiональну екологiчну полiтику, е напрями державно! пол^ики Укра!ни у галузi охорони довкiлля, використання природних ресуршв та забезпечення екологiчно! безпеки [14], та Концепщя нацiонально! екологiчно! пол^ики Укра!ни на перiод до 2020 року [15].
Адекватне планування прирiчкових територш сприятиме !х збалансованому й ефективному розвитку. Основними етапами використання прирiчкових територш е оцшка стану i потенцiалу, планування, розвитку та обмежень, визначених чинним законодавством.
Тому сформулюемо ключовi положення полiтики мiстобудiвного регулювання еколопчно збалансованого розвитку прирiчкових територiй:
• Прирiчковi територi! володiють значним рекреацшно-оздоровчим потенцiалом i !х використання вимагае запровадження системи збалансованого iнтегрованого еколопчного управлiння, з прiоритетом рекреацiйно-оздоровчо!, туристично!, природоохоронно! дiяльностi.
• Стан прирiчкових територш вимагае заходiв щодо полiпшення еколопчно1 ситуаци, зменшення антропогенного впливу, припинення втрат бiологiчного та ландшафтного pÍ3HOMaHÍTra, пiдвищення рiвня еколопчно1 безпеки.
• Планувальне регулювання мiстобудiвного розвитку повинно враховувати оцiнку стану розвитку мiстобудiвних об'ектiв i варiантiв ix перспективного розвитку на рiзних рiвнях, та збалансоване спiввiдношення природно-ландшафтних елементiв в структурi рiчковиx басейшв.
Однiею з умов сталого розвитку мют е ландшафтний пiдxiд в проектуванш та впровадження еколого-мiстобудiвниx принцишв. Програми з вiдродження Днiпра та вшх складових його басейну передбачають комплексний пiдxiд у формуваннi рекреацшних зон та створеннi екокоридору вздовж акватори. Прирiчковi територи е важливим елементом в планувальнiй структурi мюта, що можуть збагатити та доповнити мюький каркас рекреацiйного простору.
Для вщродження ландшафтiв прирiчковиx територiй Днiпра необхщно здiйснити ряд вiдновлювальниx заxодiв для вшх складових його басейну. Особлива увага мае бути спрямована на прирiчковi територи в межах великих мют, щодо регулювання 1'х еколого-мiстобудiвноl ситуаци та природоохоронно! полпики, подальшо! архгтектурно-ландшафтно1 оргашзаци. Диспропорци в розмщенш функцiональниx зон на прирiчковиx територiяx Днiпра, зокрема розмiщення об'екпв промисловостi та комунально-складського призначення призвело до 1'х деформаци, знизило здатнють до самовiдновлення 1'х природних елеменпв.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Бабко Р. В. Все про прибережш захисш смуги: [Збiр. наук.-популяр. ст.] / Р. В. Бабко, Т. Г. Чорна. - Одеса, 2007. - 112 с.
2. Вад1мов В. М. Екосистемш передумови районування прирiчковиx територiй Украши на основi басейнового шдходу [Електронний ресурс]/ В. М. Вадiмов, А. В. Вадiмова. - Режим доступу до статп: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/dprmu/2009_17/5_Vadimov_ Vadimova.pdf
3. Водш ресурси: використання, охорона, вщтворення, управлiння: [пiдручник] / А. В. Яцик, Ю. М. Грищенко, Л. А. Волкова, I. А. Пашенюк. - К. : Генеза, 2007. - 360 с.
4. Восстановление и охрана малых рек. Теория и практика. - М. : Агропромиздат,1989. -317 с.
5. Гинко С. С. Катастрофы на берегах рек / Гинко С. С. - Л. : Гидрометеоиздат, 1977. -128 с.
6. Державна стратепя репонального розвитку Украши на перюд до 2015 року. Затверджена Постановою КМУ вщ 21.07.2006 р. № 1001. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1001-2006-п
7. Дубняк С. А. Организация и проведение мероприятий по улучшению природно-технического состояния и благоустройству водохранилищ [Учебное пособие] / С. А. Дубняк, И. Н. Крынько. - К. : Ид-во ВИПК Минводхоза СССР, 1986. - 102 с.
8. Про основи мютобудування. Закон Украши вщ 16.11.1992 р. № 2780-XII. // Вщомосп ВР Украши. - 1992. - № 52. - 683 с.
9. Про планування i забудову територш. Закон Украши вщ 20.04.2000 р. № 1699-III. // Вщомосп ВР Украши. - 2000. - № 31. - 250 с.
10. Про Генеральну схему планування територи Украши Закон Украши вщ 07.02.2002 р. N 3059-III. // Вщомосп ВР Украши. - 2002. - № 30. - 204 с.
11. Про Загальнодержавну програму формування нащонально1 еколопчно1 мережi Украши на 2000 - 2015 роки. Закон Украши вщ 21.09.2000 р. № 1989-III. // Вщомосп ВР Украши. - 2000. - № 47. - 405 с.
12. Марушевский Г. Б. Международный опыт сохранения рек: участие общественности / Марушевский Г. Б. - К. : Wetlands International Black Sea Programme, 2004. - 80 с.
13. Плотины и развитие: новая методическая основа для принятия решений / Отчет Всемирной комиссии по плотинам. - М. : Всемирный фонд дикой природы (WWF), 2009. -200 с.
14. Про Основш напрями державно'' полгтики Украши у галузi охорони довкшля, використання природних ресуршв та забезпечення еколопчно1 безпеки. Постанова Верховно'' Ради Украши вщ 05.03.1998 р. N 188/98-ВР // Вщомосп ВР Украши. - 1998. - № 38 - 39. - 248 с.
15. Про схвалення Концепцп нацiональноi екологiчноi полiтики Укра'ни на перюд до 2020 року. Розпорядження КМ Укра'ни вiд 17.10.2007 р. № 880-р. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/880-2007-р
16. Revitalisation of Urban River Spaces - Central Europe [Електронний ресурс] / Urban Rivers - Vital Spaces. - Режим доступу до статп: http://www.reuris.gig.eu.
SUMMARY
At this time the rational nature management within river basins and maintaining ecological balance in the riverside areas is growing from year to year . The main reason which affects for the decline in water quality and the most damage within is intensive agricultural activities, straightening of the channel, hydropower and industry. According to the current global trends based on the idea of sustainable development and for ecological restoration of riverine areas, we should determine the most effective and successful way. To a large extent the reason for pollution of surface waters of the Dnieper is the absence of adequate and systematic actions. Efforts should be made to combat the consequences, rather than addressing the factors that cause a negative impact. Programme for the conservation and restoration of river ecosystems should be aimed at minimizing damage to the sustainable operation of the pool and preserve the integrity of river systems.
Adequate planning of riverside areas contribute to a balanced and effective development. The main stages of use riverine areas are assessment and capacity planning, development and restrictions set by law.
My field of research is closely connected with the using of riverside territories. The problem I am studying concerns the results of wrong urban planning, the given urban sites were occupied by industry, civil buildings and other objects of utility. The necessity of the research is dictated by the need of solving problems of many modern cities, which are situated near water, including territory of our city. Because of the intensive urban development and industrial activity, our city had lost its recreational areas and its ecological balance was disrupted. In this situation, I am engaged in researching into the action of our city's industrial past, in order to fined the methods of ecological transformation of the riverside areas. This article is aimed at finding possible solutions to return disturbed areas to their natural balance and further sustainable development. The main aim of my investigation is to find out methods of ecological-urban optimization and transformation of the riverside territories. The investigation I am carrying is important for optimization of the riverside and its natural elements, for the formation of environmental frame, for her citizens, for improvement of economic efficiency of our city. The chief purpose of my work is to create the complex model of environmental and urban planning optimization in the conditions of Dnepropetrovsk.
REFERENCES
1. Babko R. V. Vse pro priberezhni zahisni smugi: [Zbir. nauk.-populyar. st.] / R. V. Babko, T. G. Chorna. - Odesa, 2007. - 112 s.
2. Vadlmov V. M. Ekosistemni peredumovi rayonuvannya pririchkovih teritoriy Шгауш na osnovi baseynovogo pidhodu [Elektronniy resurs] / V. M. Vadlmov, A. V. Vadimova. - Rezhim dostupu do statti: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/dprmu/2009_17/5_Vadimov_ Vadimova.pdf
3. Vodni resursi: vikoristannya, ohorona, vidtvorennya, upravlinnya: [pIdruchnik] / A. V. Yatsik, Yu. M. Grischenko, L. A. Volkova, I. A. Pashenyuk. - K. : Geneza, 2007. - 360 s.
4. Vosstanovlenie i ohrana malyih rek. Teoriya i praktika. - M. : Agropromizdat,1989. - 317 s.
5. Ginko S. S. Katastrofyi na beregah rek / S. S. Ginko - L. : Gidrometeoizdat, 1977. - 128 s.
6. Derzhavna strategiya regIonalnogo rozvitku UkraYini na perIod do 2015 roku. Zatverdzhena Postanovoyu KMU vid 21.07.2006 r. № 1001. - Rezhim dostupu: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1001-2006-p
7. Dubnyak S. A. Organizatsiya i provedenie meropriyatiy po uluchsheniyu prirodno-tehnicheskogo sostoyaniya i blagoustroystvu vodohranilisch [Uchebnoe posobie] / S. A. Dubnyak, I. N. Kryinko. - K. : Id-vo VIPK Minvodhoza SSSR, 1986. - 102 s.
8. Pro osnovi mIstobuduvannya. Zakon Шгауш vId 16.11.1992 r. № 2780-XII. // Vidomosti VR Шгауш. - 1992. - № 52. - 683 s.
9. Pro planuvannya i zabudovu teritorIy. Zakon Шгауш vId 20.04.2000 r. № 1699-III. // Vidomosti VR Шгауш. - 2000. - № 31. - 250 s.
10. Pro Generalnu shemu planuvannya teritoriyi Ukrayini Zakon Ukrayini vId 07.02.2002 r. № 3059-III. // Vidomosti VR Ukrayini. - 2002. - N 30. - 204 s.
11. Pro Zagalnoderzhavnu programu formuvannya natsIonalnoyi ekologIchnoyi merezhi Ukrayini na 2000 - 2015 roki. Zakon Ukrayini vid 21.09.2000 r. № 1989-III. // Vidomosti VR Ukrayini. -2000. - № 47. - 405 s.
12. Marushevskiy G. B. Mezhdunarodnyiy opyit sohraneniya rek: uchastie obschestvennosti / G. B. Marushevskiy. - K. : Wetlands International Black Sea Programme, 2004. - 80 s.
13. Plotinyi i razvitie: novaya metodicheskaya osnova dlya prinyatiya resheniy / Otchet Vsemirnoy komissii po plotinam. - M. : Vsemirnyiy fond dikoy prirodyi (WWF), 2009. - 200 s.
14. Pro OsnovnI napryami derzhavnoyi politiki Ukrayini u galuzi ohoroni dovkillya, vikoristannya prirodnih resursIv ta zabezpechennya ekologIchnoyi bezpeki. Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vId 05.03.1998 r. № 188/98-VR. // Vidomosti VR Ukrayini. - 1998. - № 38 - 39. -248 s.
15. Pro shvalennya Kontseptsiyi natsIonalnoyi ekologIchnoyi politiki Ukrayini na perIod do 2020 roku. Rozporyadzhennya KM Ukrayini vId 17.10.2007 r. № 880-r. - Rezhim dostupu: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/880-2007-r.
16. Revitalisation of Urban River Spaces - Central Europe [Elektronniy resurs] / Urban Rivers -Vital Spaces. - Rezhim dostupu do stattI: http://www.reuris.gig.eu.
