CC BY
66
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.12
процесам, а головне - сьогодшшне використання природних ресурЫв не мае бути на шкоду майбутшм поколшням мешканцiв мюта.
Зрозумiло, з часом з'являться ^Bi моделi сталого розвитку мют, як результат штегральних зусиль науки i практики. Проте вже й цей невеликий досвщ вартуе енергшного поширення, заради оздоровлення урбанiзованого середовища.
Л1тература
1. Владимиров В.В. Урбоэкология. - М. : МНЭПУ, 1999. - 204 с.
2. Голубець М.А. Мсто як еколопчна i сощальна проблема // Вюник АН УРСР. - 1989. - № 12. - С. 47-58.
3. Издебский А.М. Опыт физиолого-гигиенического изучения микроклимата зеленых насаждений // Гигиена и санитария, 1949. - № 5. - С. 18 21.
4. Клауснитцер Б. Экология городской фауны. - М. : Мир, 1990. - 246 с.
5. Кучерявый В.А. Природная среда города. - Львов : Вища шк., 1984. - 144 с.
6. Кучерявый В.А. Зеленая зона города. - К. : Наук. думка, 1981. - 248 с.
7. Кучерявий В.А. Урбоэкологичиские основы фитомилиорации. Ч.1. Урбоекология. -М. : НТ "Информация", 1991. - 357 с.
8. Кучерявий В.П. Урбоеколопя : тдручник. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2002. - 440 с.
9. Ландсберг Г.Е. Климат города. - Л. : Гидрометиздат, 1983.
10. Одум Ю. Экология. - М. : Мир, 1986. - Т.1. - 328 с.
11. Sucopp H. Stadtökologie das Beispiel Berlin. - Berlin : Dietrich Reimer Verlag, 1990. -
455 s.
12. Sucopp H., Wittig R Stadtkologie. - Stuttgart : G. Fisher, 1993. - 402 s.
УДК 711.55 Проф. М.М. Кушшренко, канд. архтектури -
Кшвський нацюнальний утверситет 6ydieHuu,mea i apximeKmypu
ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛАНДШАФТ1В ПРИР1ЧКОВИХ ТЕРИТОР1Й ЯК УМОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ М1СТА
Висвгглено значення ландшафту прирiчкових територш на piBHi регионального та мюького планування, а також як передумови сталого розвитку мюта. Встановлено, що головною метою мiстобудiвноi дiяльностi е розроблення планувальних заходiв, як забезпечують збереження та вщновлення еколопчно'1' рiвноваги, еколопчно'1' компенсаций деградованих територш, визначення стратегш розвитку прирiчкових територш мюта з мшмальним збитком природi та культурнiй спадщинi.
Ключов1 слова, рiчкова мережа, ландшафт, деградащя рiчки, сталий розвиток.
Prof. M.M. Kushnirenko - Kyiv national university of building and architecture Near-river territories landscape as a condition of city steady development
The significance of near-river territories landscape on the level of regional and city planning, and also as pre-condition of city steady development is reflected in the article. It is set that the primary objective of town-planning activity are developments of plan measures, which provide a maintenance and proceeding in an ecological equilibrium, ecological indemnification of the degraded territories, determination of strategies of development of near-river territories of city, with a minimum loss nature and cultural legacy.
Keywords. river network, landscape, degradation of river, steady development.
Р1чкова мережа - це складна жива система, яка мае компонентну i просторову шдсистеми та характеризуеться активними та неперервними лан-дшафтоутворювальними процесами. Pi4^ е важливим елементом просторо-
1. Ландшафтна архгтектура в контекст сталого розвитку
29
во! структури ландшафту, яка закономiрно впливае на яюсть його компонен-тiв та !х життездатнiсть. На прирiчкових територiях вiдбуваеться боротьба життя i загибель Це виникнення та зсуви пр, акумуляцiя та ерозiя рiвнин, деградащя водних систем, грунпв, розвиток та редукщя бiоти тощо. Рiчковi мережi i ландшафт взаемопов,язанi мiж собою.
Водночас рiчкова мережа виступае як чинник та передумова сталого роз-витку територiй. Сполучення антропогенних i природних ландшафтiв в прирiч-кових зонах формують територiю - об'ект мiстобудiвного проектування [1-4]. Iдентифiкацiя гiдрографiчних i мiстобудiвних об'екпв дае змогу висвгтлити зна-чення басейнiв рiчкових систем на рiзних стадиях мiстобудiвного проектування.
На рiвнi кра!ни та регюшв басейни рiчкових систем головних рiчок Украши формують мережу населених мют, нацiональну екологiчну мережу, розмщення нацiональних природних паркiв, iсторико-архiтектурних, пдрог-рафiчних i бiосферних заповiдникiв. Значення басейшв основних рiчкових систем Украши розкрито в Генеральнiй схемi планування територп Украши, розробленiй у Державному науково-дослщному iнститутi проектування мiст "ДШРОМ1СТО" та затвердженiй на рiвнi Закону 7 лютого 2002 р. Генеральна схема планування територп Украши е найважливiшим мiстобудiвним документом, який визначае довготермiновi параметри мiстобудiвного розвитку нашо! держави, планувальну структуру та види переважного використання и територи, охорони довкiлля, пам'яток ютори та культури, формування нащ-онально! еколопчно1 мережi, визначення державних прюршепв розвитку систем розселення, сощально1 та шженерно-транспортно! iнфраструктури.
У Генеральнiй схемi визначено низку регiонiв, найголовнiшими проблемами розвитку яких е формування i розвиток природоохоронно! та рекре-ацшно1 iнфраструктур на прирiчкових територiях.
Iсторико-мiстобудiвний аналiз на рiвнi мюького планування свiдчить, що прирiчковi територи е найбiльш привабливими мiськими зонами, як ха-рактеризуються насиченiстю рiзних функцiй та частою !х змшою: вiд тран-спортно-торговельних до виробничо-комунальних, вiд рекреацшно-розва-жальних, вiд житлових до громадських. Форми антропогенного ландшафту прирiчкових територш пiдкоряються оргашзаци людсько1 дiяльностi, яка на них вщбуваеться. Внаслiдок одночасного розмiщення рiзних функщональних зон та наявностi рiзних мотивацш до !х використання виникають конфлжти, якi потребують мiстобудiвного втручання.
Головною метою мiстобудiвноl дiяльностi в цьому напрямку е розроб-лення планувальних заходiв щодо збереження та вщновлення еколопчно1 рiв-новаги, еколопчно1 компенсаци деградованих територiй, визначення страте-гш розвитку прирiчкових територiй мiста з мшмальним збитком природi та культурнш спадщинi.
Деградацiя рiчки та прирiчкових територiй становлять взаемопов,язанi процеси юнування рiчки в межах мiста i впливають один на одного. Деградащя русла рiчки сприяе неминучому процесу деградацп И прирiчкових земель. А деградащя прирiчкових територiй зумовлюе ще бiльший ступiнь деградацп рiчки. Прирiчковi територи розглядають як земл^ розташованi бiля берега
Шуковий iticiiiiK НЛТУ yKpa'1'ни. - 2GG8. - Вип. 18.12
piчки, що мають схил до ïï pyсла та охоплюють такi стpyктypнi елементи: те-pитоpiï заплави, схилу та коpiнних беpегiв, зону можливого затоплення, водо-охоpоннy зону piчки, захисну смугу, межу пpиpiчкових теpитоpiй. Ц теpито-piï об'еднують однаковi умови де^адованого iснyвання, якi склалися внасль док тpивалоï невдало1' мiстобyдiвноï полггики ïx викоpистання та pеалiзацiï необдуманих гiдpотеxнiчниx piшень. Мiськi теpитоpiï в умовах дегpадованоï piчки - це поpyшенi, кинyтi теpитоpiï мiста, пpилеглi до сильно тpансфоpмо-ваного шд дieю антpопогенного навантаження pyсла дегpадованоï piчки [4].
Мiстобyдyвання та ландшафтна аpxiтектypа набули значного досвщу щодо pекyльтивацiï поpyшениx ландшафтiв. Поpyшеними дегpадованими те-pитоpiями називають таю ландшафти, гiдpологiчнi, iнженеpно-геологiчнi умови яких не дають змоги викоpистовyвати ïx у господаpствi та кyльтypi. Фоpмyються поpyшенi теpитоpiï як внаслiдок антpопогенноï дiяльностi, та пiд впливом ^^одних чинникiв.
До пpиpодниx чинникiв можна вщнести: скоpочення piчкового деpева, що i^ropm^ склалося, обмiлiння та часткове зникнення pyсла пiд землею, змши гiдpогpафiчниx xаpактеpистик piчки i знищення pослинностi беpегiв, pозвиток яpyжноï та схилово1' еpозiï, зникнення pиби та мiкpофлоpи, високий стyпiнь заболоченостi, замулення pyсла, низька здатнiсть piчки до само вщ-pодження, антисанiтаpний стан pyсла, наявнiсть велико1' кiлькостi водоймищ та дамб, низька частка незабудовано1' площi басейну piчки.
До ашропогенних чинникiв слiд вiднести також скидання стних вод, pозмiщення iнженеpно-тpанспоpтниx комушкацш, викоpистання пpиpодного pyсла як елеменлв каналiзацiï мiста, зpостаюча кiлькiсть зв'язюв обох беpегiв piчки, складання мюького смiття на беpегаx, висока частка забудови теpитоpiï басейну piчки, вщсутшсть водооxоpонниx зон та захисних смуг, pозмiщення непpофiльниx фyнкцiональниx зон, piзкi pежими експлyатацiï piчки тощо.
Аналiз вiтчизняноï пpактики pекyльтивацiï свiдчить, що тpадицiйна методологiя вiдновлення дегpадованиx теpитоpiй складаеться з оцiнки складу та штенсивност поpyшень, вибоpy напpямкy pекyльтивацiï на основi аналiзy теpитоpiï та теxнiко-економiчниx пеpедyмов ïï pозвиткy, а також полягае в pозpобленнi комплексу заxодiв щодо облаштування дегpадованоï теpитоpiï для ïï подальшого викоpистання шд забудову, пiд озеленення, пiд водойму. Техшчний стан pекyльтивацiï за такого стандаpтного пiдxодy зоpieнтований на виpiвнювання вiдновлюваного pельeфy, пiдготовленого для його подальшого викоpистання. У pазi такого пiдxодy сyтнiсть ландшафтних ^оцеЫв, що пpискоpюють пpоцеси pекyльтивацiй, не вpаxовyвалися [5].
Поpяд з цим, аналiз заpyбiжного досвiдy свiдчить ^о iснyвання iншиx напpямкiв фоpмyвання вщновленого pельeфy пpиpiчковиx теpитоpiй. До них можна вщнести:
• живопистсть ввдновленого pельeфy, що забезпечуеться непpавильною фоp-мою плану поpyшениx теpитоpiй i збеpеженням ïï гоpизонтальниx теpас, а також спещальним пластичним моделюванням вщвал1в;
• семантичну фоpмy земляних споpyд тд час pекyльтивацiï та обладнання ландшафту, яка повинна нести, о^1м функцюнальних i еколопчних аспекпв, також iнфоpмацiю пpо навколишню мшцевють або 1нш1 pемiнiсценцiï;
1. Лaндшaфтнa apxiTeKTypa в KOHTeKCTi ст&лого розвитку
31
• одтею з найважливiших i складних завдань архiтектурно-ландшафтноï ре-культивацiï е досягнення регулювання ландшафтних noTOKiB, вологост та матерiалiв порушеного ландшафту з метою приведення його до нормального гшешчного та природоохоронного стану.
• еколопчну та культурну реставрацию ландшафту, яка повинна сумшно вирь шувати як завдання власне рекультивацiï (очищення, вщновлення природних компонентов та елеменпв), так i вщродження iсторико-культурного потенциалу територи, естетики нового ландшафту в поеднанш з пам'ятками iсторiï, культури та арх1тектури [6].
Ландшафтний пщхщ у м1стобуд1внш екологи та методологи вщновлення деградованих територш - одна з найрозвинешших галузей знань, на як потр1бно спиратися з метою розроблення основ сталого розвитку прир1чко-вих територш мюта. У самш постановщ проблеми сталого розвитку вочевидь зумовлена необхщшсть взаемно1 координаци цшей розвитку мюта. На цьому шляху обов'язково будуть конфлжти. ïх треба виршувати за допомогою сощ-ально-еколопчно1 програми м1стобуд1вного проектування. Згщно з щею програмою, ушкальшсть та вразливють природних або юторичних цшностей повинна бути безумовним табу для урбашзаци таких територш, якими би економ1чно вигщними не були швестици в перетворення, що заперечують природу i культуру.
Зважаючи на це, тд сталим розвитком прир1чкових територш треба розумгги стабшьний розвиток, який не порушуе природно1 основи, сприяе збереженню збалансованост навколишнього середовища та розвитку при-родно-ресурсного потенщалу з метою задоволення вимог сучасного та май-бутнього поколшня людей. Але в умовах еколопчно1 кризи та кризи культури це завдання - не 1з легких. Потр1бно систематизувати ri знання, якими до-цшьно користуватися для розроблення ново1 методологи та методики проектування м1стобуд1вних систем.
Отож, сталий розвиток мюта спираеться на таю базов1 принципи:
• мiста е найбшьшими територiальними одиницями, населення яких безпосе-редньо на собi вiдчувае всi порушення сощально1", арх1тектурно1", економiч-roï, ресурсно1' та екологiчноï рiвноваги;
U и с» • U
• це той наименшии масштаб, на якому щ проблеми можуть знаити конструк-тивне, цiлiсне вирiшення для реалiзацiï стратегш розвитку;
• визнання важливост рацюнального використання територй' та формування ефективно1' полiтики просторового планування, що мштить стратегiчну еко-логiчну оцiнку вшх план1в. Перевагу надають створенню багатофункцюналь-них зон мiста;
• визнання важливост партнерства всiх секторiв сустльства (влада, бiзнес, громада), забезпечення доступу вшх громадян та зацiкавлених груп до необ-хвдно1" iнформацiï та участь кожного мешканця в розробленш локальних стратегiИ розвитку;
• запровадження програми навчання та пiдготовки з питань сталого розвитку всiх верств населення - ввд широко1' громадськост до робiтникiв орган1в мю-цевого самоврядування.
Оптимальним р1внем реал1заци щей сталого розвитку е мунщипаль-ний р1вень. Про це свщчить приеднання низки мют Украши до Харти мют
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.12
Свропи (Ольборгсько1 Харти), яку було засновано в 1994 р.: Донецьк, Одеса, Шкополь, Cвпаторiя, Iвано-Франкiвськ, Павлоград, Дзержинськ, Дншродзер-жинськ, Бердянськ, Чернiвцi та iншi [7].
Л1тература
1. Владимиров В.В., Фомин И.А. Основы районной планировки : учебник. - М. : Высш. шк., 1995. - 224 с.
2. Бшоконь Ю.М. Регюнальне планування. Теор1я 1 практика. - К. : Логос, 2003. - 246 с.
3. Вадимов В.М. Город и река. - Киев-Полтава : Вид-во "Археология", 2000. - 214 с.
4. Кучерявий В.П. Урбоеколопя : тдручник. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 2001. - 440 с.
5. Большаков А.Г. Градостроительная организация ландшафта как фактор устойчивого развития территории : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра архитектуры. - Иркутск, 2003. - 46 с.
6. Кушниренко М.М. Значение киевских гор в проектировании исторической части Киева / Досвщ та перспективи розвитку мют Украши : сб. научных трудов. - К. : Ин-т "Д1П-РОМ1СТО", 2002. - Вып. 2. - С. 134-148.
7. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.sustainable-cities.org
УДК 630*67 Проф. 1.М. Синякевич, д-р екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
Л1СОВА ПОЛ1ТИКА У КОНТЕКСТ ГЛОБАЛЬНИХ I НАЩОНАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Теоретично обгрунтовано принципи еколопчно! пол^ики, основш постулати еколопчно! економши як теоретичне тдгрунтя люово! пол^ики, принципи еконо-мiчного стимулювання сталого лiсокористування.
Ключов1 слова: принципи люово! полiтики, принципи еколопчно'1 полiтики, стале лiсокористування.
Prof. I.M. Synyakevych - NUFWT of Ukraine, L'viv Forest policy in the context of global and national problems of nature use
There are theoretically grounded Principles of Ecological Policy, main grounds of Ecological Economics as theoretical basis of Forest Policy, Principles of economical simulation of Sustainable Forest Use.
Keywords: Principles of Forest Policy, Principles of Ecological Policy, Sustainable Forest Use.
Важливим шструментом подолання глобальних еколопчних загроз, що нависли над земною цившзащею, е ефективна люова полггика, спрямова-на на змщнення стшкосл люових екосистем, виршення актуальних еконо-м1чних, еколопчних i сощальних проблем природокористування. Ц нагальш проблеми природокористування детально розглянуто у монографи мЛiсова полiтика: теорiя i практика" [1].
У цiй робот подано основнi теоретичнi положення, на як мае спира-тися сучасна мiжнародна, нацiональна i регiональна люова полiтика, що спроможна сприяти подоланню глобальних еколопчних виклиюв, якi поста-ли перед земною цивiлiзацiею у ХХ1 ст. Варто звернути увагу на те, що люо-ву полггику автор розглядае у Ясному взаемозв'язку з екологiчною. Вона тю-но iнтегрована з економiчною, сощальною та аграрною полiтиками.
1. Ландшафтна apxiTeKTypa в KOHTeKCTi сталого розвитку
33
