CC BY
65УДК 911.52+551.582
МЕ30КЛ1МАТИЧН1 ВЛАСТИВ0СТ1 ЛАНДШАФТ1В УКРА1НСЬКИХ КАРПАТ
Киналь О.В.
Дослщжеш особливост1 псшв кшматичних елеменпв у межах природних райошв Украшських Карпат.
З'ясоваш особливскш прояв1в мезомасштабних атмосферних процешв та 1х наслщгав. Виконаний
анал1з причин виникнення небезпечних для стану ландшаф™ метеоситуацш. Складеш мезоюпматичш
характеристики ландшафте та визначеш ознаки 1х метеоролопчних вщмшностей.
Ключов1 слова: юнмат, мюцев1 ктмати, ландшафта! комплекса метеовеличини, кл1матотворення,
ландшафтно-кшматичш вщмшности циркулящя, просторово-часовий розподш, мезокшматичне
районування.
ВСТУП. Актуальшсть нашого дослвдження полягае у необхщносп виршення низки проблем, що стосуються Карпатського регюну. Зокрема, для визначення перспектив сталого розвитку територш у його межах потр1бне глибоке й детальне вивчення стану ландшафтних комплексов та 1х ресурс ¡в (юпматичних зокрема), чинншав 1х формування, можливостей ефективного природокористування в нових суспшьно-економ1чних умовах, збереження та охорони ушкальних прських та передпрських ландшафлв.
До того ж, стушнь вивченосп юймату Украшських Карпат недостатня стосовно детально! шформацп ландшафтно-юйматичного, мпфогсп матично го. бюкл1 матичного змюту тощо (необх1дно! для потреб розвитку окремих галузей), для складання детальних характеристик \псцсвих юпматш чи метеоролопчних режим1в окремих прських райошв (долин, котловин, улоговин, схилш хребпв тощо), перспективних в аспект! розвитку сучасних форм туризму \ рекреацп. Без наукових досл1джень такого плану неможлив1 впровадження форм науково обгрунтованого ращонального природодокористування в Украшських Карпатах, де повинш обов'язково враховуватись особливостт рспонального юймату. Адже йому притаманш риси значно! мшливосп та загрози часто повторюваних стихшних явигц.
Особливосп юймату регюну зумовлеш бар'ерною позищею середньовисотних прських хребпв гцодо макроциркуляцшного переносу гаштряних мае та потужним орограф1чним впливом поверхш на стан атмосфери. Трансформащя атмосферних поток ¡в призводить до формування на локальному р1вш помпних мезо- \ \п кроюп матичних в1д\йнностей, що своервдно ввдображаються у ландшафтних комплексах, у ход1 ф1зико-географ1чних процсслв у межах прськсн та сум1жних з нею територш. Складшсть геоморфолопчних та ландшафтних умов визначае чпко окреслену ландшафтну \ юйматичну диференщащю у прських та передпрських районах.
У регюш практично ввдеутнш мстсоролопчний мошторинг високопр'я та асролопчний мошторинг пограничного шару атмосфери безпосередньо над горами, де повпряш потоки зазнають потужно! деформацп, насл1дком чого е значна актив наш я атмосферних процсслв. Це спричиняе несприятлив1 метеоситу ацй, в
тому HHC.ii й катастрофичного характеру. Украшсыа Карпати суттево впливають на ро зподи атмосферно! вологи над р1внинною частиною кра!ни, будучи найбшып зволоженим и регюном, де формуеться бшя 40% \псцсвого стоку Украши. Тут найбагатше р1зномашття ландшафта та мюцевих юпматш - результат взаемодп орограф1чного та цирку ляцшного чинникш юйматотворення в умовах ф1зико-rcorpa(|)iLiHoi нсоднориносп територп.
Дос.пджсння фгзики атмосферного впливу на поверхню rip нсоб\1днс i для розумшня суп ходу природных npoucciB у прських i передпрських ландшафтах. Досл1дження юпмат1в прсько! територп мае як наукове, так i прикладне значения: у першому випадку, окр1м ¡ншого. поповнюються знания ландшафтознавчого плану, у другому - вщлшуються питания юнматичного районування. Актуальним е також один з прикладних аспсклв проблемы - прогностичний. Створення юпматичних моделей р иного масштабу для розробки прогно ив р1зно! завчасносп гальмуеться недостатньою вивчешстю атмосферных прояв1в складного характеру, особливо в г1рських умовах.
МЕТА I ЗАВДАННЯ ДОСЛЩЖЕННЯ. Мета дослдаення стосувалась розробки деяких методичних засад вивчення юпмату орограф1чно неоднорвдно! (прсько!) територп з позищй ф1зично! гсографп для наукових основ вдосконалення системи ращонального використання природных pecypcie Украшських Карпат.
Поставлеш завдання вимагають вивчення законом1рностей формування г1рського юпмату i його локальних рпноввдв. Тому складовими досл1дження стали: 1) анал1з методолопчних та методичних основ вивчення юпмату прсько! територп та низки теоретичних положень гцодо взаемодп чинниюв юпматотворення в умовах 0p0rpa(|)iLiH0 складно! поверхш;2) вивчення ф1зико-географ1чних особливостей територп; 3) анал1з ходу атмосферных npoucciB i !х насл1дюв в умовах ripcbKoi i передпрно! частин Карпат; 4) выявления ороюпматогенних комплекс ¡в у межах територп досл1дження; 5) статистичный анал1з режпмнпх характеристик елеменпв юпмату з метою виявлення !х просторово-часових ввдмшностей в умовах складного рельефу.
Об'ектом досл1дження е юпмат ландшафпв Передкарпаття та прсько! частини Украшських Карпат. Предмет досл1дження стосуеться характеру прояв1в чинниюв юпматотворення (за дом1нуючо! рол1 орограф1чного) через просторово-часовий розподш юпматичних i мстсоролопчних елеменпв.
Мстодолопчною основою досл1дження стали теоретичш основи юпматологи (вчення про клшати. циркулящю атмосферы, юпмат приземного шару атмосфери, концспцп мезоюпмату та \пкроклшату зокрема), геоф1зичш концепци Teopii юпмату та ф1зики атмосфери. Анал1зувались результата окремих гсоморфолопчних. юпматолопчних, пдролопчних, ландшафтознавчих досл1джень рспонального характеру. Основою метеоролопчного анал1зу слугували доступш автору матер1али режпмнпх та експедищйних спостережень.
AHAJII3 ПОПЕРДН1Х ДОСЛЩЖЕНЬ. Прсью юпмати не привертали особливо! уваги вчених до середини XIX столптя. 1стор1я i'x досл1джень досить щкава, але впчизняний досввд невеликий пор1вняно п заруб1жним (европейським) [1]. Проблеми вивчення юпмату прських ландшафпв полягають у надзвичайшй
складносп ф1зичного об'екту, пор1вняно невеликш тривалосп ¿сторп досл1джснь. небагатому досв1да, певних труднощах методичного плану. Аналп науково! лператури показав, що юй матична вивчешсть Карпат явно менша пор1вняно 31 станом вивчення ще! територп в питаниях геологи. геоморфологи, бюгеографп. Грунтознавства тощо.
Певну роль мають ¿сторичш передумови: ¿з-за територ1ально1 належносп репону впродовж Х1Х-ХХ ст. до складу ргзних европейських держав ряди метеоролопчних спостережень - перервш Цшш арх1вш даш знаходяться в наукових установах чи б1блютеках сусщшх держав (Бухаресп, Вщш, Варшав1 тощо). Ряди спостережень радянського перюду надто кореша для повнощнно! клпгаталопчнеп обробки I отрдостатньоимання коректних узагальнень. Окрш того, сучасна метеомережа в Украшських Карпатах надзвичайно нерепрезентативна. Сучасний стан метеоролопчного мошторингу в1дповвдае прогностичним потребам щодо короткочасних прогно ив погоди, однак його недостатньо для потреб фпичнен юйматологй.
3 причин в1дсутност1 достатньо! шлькосп коректних юйматичних даних характеристики юймату окремих прських райошв, висотних яруав тощо, яи мютяться у науковш та навчальшй лператур1, досить формалповаш. Вони мають надто узагальнений характер.
Розвиток наукових досл1джень юйматолопчного змюту стримуеться ввдеутшетю не тшьки необхвдно! метеоролопчно! шформацп, регулярних експедицшних досл1джень, а й обмеженим числом праць з досл1джень пдрометеоролопчного режиму прських територш. у яких би висвплювались ф1зичш аспекта формування погоди I юймату в регюш
Аналп лператури суто метеоролопчного змюту показуе, що розвиток фпичних шдход1в у вивченш юймату за останш шветолптя був зумовлений необхщшетю детального досл1дження основних ф1зичних процес1в у приземному шар1 гадатря [7]. Робота такого плану практично не зачепили прських регюшв ¿з-за 1х слабкого метеоролопчного оевплення [1].
Основш в1домост1 про юйматичш досл1дження в Украшських Карпатах впродовж 50-60-х рр. XX ст. мютяться у роботах 1.С.Бучинського. М.С.Андр1анова 0.1.Токмакова. Грунтовш досл1дження метеоролопчного режиму Украшських Карпат надал1 виконувались науковцями й спещалютами Украшського науково-доелвдного пдрометеоролопчного шетитуту (В.М.Бабиченко, Л.Ф.Богатир, В.Ф.Грищенко, Л.В.Дмитренко, С ГКштенко, К.Т.Логвинов, Н.М.Михайленко, Л.З.Прох, 0.1.Ромов, Л.1.Сакал1 та ¡нип). результата опублшоваш у Працях УКРН1ГМ1 р1зних рошв, фахових журналах, в окремих монограф1ях [10].
Бшыпа частина шформацп про юймат ландшафпв Украшських Карпат „розкидана" у науковш лператур1. Ландшафтно-юйматичш характеристики територй найповшше ввдображеш у працях К.1.Геренчука, Г.П.Мшлера. Окрс\п даш такого 'листу можна знайти у роботах М.О.Кунищ 1 ЛТВоропай, М.М.Рибша. Ретроспективний анал1з попередшх досл1джень з означених проблем мютиться у публшащях автора [3, 4, 5, 6], вел робота якого присвячеш юйматичнш тем1.
У ход1 доелвдження використано доеввд попереднишв, а саме:
1) основш методолопчш положения юпматологи та досввд 1х застосування, гцо опублшували в р1зний час Б.А.Айзенштат Б.П.Алюов, МС.Бсрлянд. Т.Г.Берлянд, 1.Блютгсн. А.О.Борисов, Ы.Борзенкова, М.Л.Будико, Г.Т.Вангенгейм, 0.1.Воейков, Р.Гейгер, I. А.Гольцбсрг О.О.Григор'ев, Б.Л.Дзердзеевський, О.О.Дроздов, В.Кеппен, Кондратьев К.Я. О.Н.Романова, О.С.Рубшштейн, С.А.Сапожшкова, Г.Т.Селяшнов, Р.Слейтер С.П.Хромов. Ц.А.Швер, М.1.Щербань та ш.;
2) положения ф1зики атмосфери - пращ Р.Баррк Б.Г.Вагера 1 Ю.Д.Надьожпно!, С.I.Зверева, Л.Г Качу ржа. Д.Л.Лайхтмана, Л.Т.Матвеева, О.С.Монша, Т.Р.Оке,
A.Х.Хрпана;
3) досвад ф1зично! географи I сучасного ландшафтознавства - пращ
B.О.Анучша, Д.Л.Арманда, Л.С.Берга, В.А.Бокова, М.Д.Гродзинського,
A.Г.1саченка, С.В.Калесника, О.М.Марпнпча, Ф.М.Мшькова, В.М.Пащенка
B.С.Преображенського, В.Прокаева, А.Ю.Ретеюма, В.Б.Сочави, В.М.Солнцева ГГ.Черваньова, ГЛ.Швсбса та ш.; доробкп з геоф1зпкп ландшафпв (Н.Л.Беручашвш, К.М.Дьяконов, С.Г.Зубков, Ю.Р.Щербаков та ш.).
Пращ науковщв Головно! геоф1зпчно! обсерваторп ¿м О.Воейкова у Петербурз1 (I А.Бересньово!, Л.Г.Васильеве!, 3.1.Воеводово1, О.Н.Романово!) мютять результаты досл1джень мезо- й мшроюпматичного плану, без яких наше досл1дження було б значно утруднене. Сутшсш аспекты проблемы вивчення юпмапв у ф1зичшй географи (в тому числ1 й проблеми ¡ерархп шдроздшв юпмату) розглядаються авторому [6].
ВИКЛАД ОСНОВНИХ РЕЗУЛЬТАТШ ДОСЛ1ДЖЕННЯ. Зпдно теоретичних засад вивчення юпмапв прських ландшафпв ми головно зважали на низку по ложе нь:
A. Прсью системи за умовами формування пдромстсоролопчного режиму суттево в1др1зняються ввд р1внинних територш. Особливо значними е вщмшносп у тср\пчних режимах та умовах зволоження, яю е визначальними для ландшафтних процеив. (Загальновщомо, що прська терптор1я з ф1зпко-географ1чнпх причин отримуе менше тепла I бшыпе вологи, ник навколишш р1внини).
Б. У горах на близьких вщстанях ¡снуе велика неоднорвдшсть юпматичних умов, чого не зустр1чаеться дешде. А просторово-часовпй розподш метеоролопчних величин - рад1ащйного балансу, температур, вологосп гаштря, характеристик в ¡тру. юлькосп опадав тощо (особливо чутливих до змши висоти, експозицп I крутизни схшпв, висоти I напрямку прських хребпв) - зазнае швидких I неоднозначних змш з висотою. (Ландшафтш комплекси прсько! територп досить чутлив1 до под1бних 1\пн. Виповина рсакщя ландшафта проявляеться у велиюй р!зномаштносп утворень I !х висоюй дина\пчност1).
B.Прсью кра!ни, виконуючи функцп локальних клшатичних границь, е осередками формування складного набору \псцсвих юпмапв. Причиною е активна взаемод1я орограф1чного та циркулящйного чинниюв клшатотворсння на мезомасштабному р!вш в умовах орограф1чно! нсоднориносп територп. (При гсограф1чних досл1джсннях [ характсристищ ландшафтних комплскав ця обставина часто недоощнюеться що й по\птно за недостатньою юльюстю наукових публшацш
у цьому аспекл). Такими мезосиноптичними проявами е, наприклад, орогра(|нчнс посилення опад1в. \iicucBi в1три. глибои ¿нверсп. У такому розумшш йдеться про мезопроцеси i мезоюймат.
Аналп геофпичних коицепщй Teopii' юйматотворення споиукае керуватись такими основними положениями:
1. Ландшафта комплекси володають запасами деяко! вшьно! eHeprii' (теплово!, мехашчно!, xi лично! тощо). Як в1дкрип системи — енерпю вони отримують ззовш, де атмосфера виконуе регулюючу роль щодо енергетичних надходжень i втрат. Одне з важливих геофгзичних завдань - розгляд cyri процеслв перетворень ще! енергй в межах ландшафту.
2. Клшатолопчний аспект проблеми торкаеться розгаотлу характеристик сонячно! pajiauii у приземному inapi та вивчення умов формування pajiaui иного i теплового бала не ¡в як енергетично! основи ландшафту. Сшвввдношення тепла i вологи е визначальним у ландшафтних процесах, воно е основою для класифшацш юймапв та визначення кл1матично1 зональносп.
3. Перетворення енерп! в атмосферних системах ввдбуваеться у двох основ них циклах: трансформащ! сонячно! енерп! (тепло) i пдролопчном} цикй. U,i перетворення пов'язаш з вертикальним розподшом кл1матичних елеменпв у пограничному inapi атмосфери. Тут в1дбуваються найактившпй процеси поглинання i випром1нювання з д1яльно! поверхш, обм1ну теплом i вологою, формування погоди i клшатотворсння. в тому числ1 й на мезо-. Mi кромасштабному р1внях.
4.Ф1зичш основи формування юймату пограничного шару зумовлеш наявшстю i властивостями д1яльних (активних) поверхонь (ДП) - д1лянок земно! поверхш, де вщбуваються процеси об\пну та перетворення енергй i маси [8]. Саме у цьому вщносно тонкому шар1 найб1льш активно проявляються кл1матотв1рш процеси системи. Тут ввдбуваеться основна трансформащя видав енерп! (рад1ащйно! - в теплову, теплово! - в теплоту фазових переход1в тощо) i маси (фазов1 переходи води); випадають опади i активно гальмуеться горизонтальний рух пов1тря. Т1сний зв'язок складових теплового балансу д1яльно! поверхш з \ci\ia основними елементами кл1мату i компонентами водного балансу дозволяють розглядати !х у якост1 основних чинншав формування погоди й юймату прсько! територ1! та !! ландшафтних особливостей.
5.Будь-як1 '>лгiни стану д1яльних поверхонь, зм1на шлькосп тепла i маси у найнижчих шарах гаштря спричиняе формування нового стану системи, ур1вноваженого втратою або надходженням енерп!. У цьому полягае суть npoucciB погодоутворення та !х режимних eapiauiй. тобто кл1мату.
Вплив прського рельефу у нашому досл1дженш розглядаеться як орограф1чний чинник надзвичайно потужного впливу на кл1мат i ландшафтш комплекси. Деколи в географо-юйматичних досл1дженнях вплив орограф1чного чинника часто недоощнюеться i po6iT, присвячених цьому питанию, дуже мало.
Ретроспективний огляд проблеми показуе, що вивчення локальних аспекта генезису погоди i юймату стосовно окремих форм рельефу або !х сукупносп з обов'язковою шльюсною ощнкою рол1 окремих чиннишв е одним з головних
завдань сучасно! прсько! метеорологи [1, 2]. Без таких досл1джень неможлив1 об'ективш юпматичш характеристики прських ландшафпв I лаидшафтио! структури.
Для комплексного анал1зу взаемовпливу орограф1чного I макрокл1 матично го чииишав застосовувались елементи геоморфолопчного та юпматичиого аналпу. Постановка задач! вимагала отримання р1зномаштних характеристик мезометеоролопчних процсс1в. Виникала низка методичних моменпв, що стосувалися вибору шдход1в для досягнення мети. Тому необхщно було: 1) означити властивосп територп щодо прояв1в юпматотворчих процеав: 2) вибрати вар1анти деяко! систематизащ! ощночних пока зншив для умов рельефу I юпмату; 3) визначити способи виявлення мезоюпматичних прояв1в; 4) визначити територ1альш мезоюпматичш видши (географ1я мезоюпмапв). Щодо властивостей територп, то основними ми вважали (з точки зору наших завдань) и трансформащйш якосп, що полягають у властивостях прсько! поверхш
Властивосп поверхш розглядались як таи, що зазнають з боку атмосфери адвективного та рад1ащ иного (терм¡много) впливу. Отже, е ращя говорити про трансформащйно-тепловий вплив прсько! поверхш на атмосферне гадатря, адвективно-волого-тепловий вплив атмосфери на прську поверхню I взаемний рад!ащйно-трансформацшно-тепловий вплив. Основою взаемодп I взаемовпливу системи гори-атмосфера (атмосфера-гори) е обмш теплом I перетворення снсргп у ландшафтно оргашзовашй контактшй поверхш.
Для визначення внутрппшх вщмш щодо цих виносин дощльно застосовувати тсплобалансов1 методи аналпу. зокрема розрахунки складових рад1ащ иного балансу, осюльки розрахунков! характеристики придатш для коректного використання при висутносп режимних даних. Для визначення \при взаемовпливу I взаемодп чинниюв юпматотворення - орограф1чного [ циркулящйного - потр1бш критерп наближено! ощнки ефективносп !х прояв1в. Вщносно першого виконуеться орограф1чний аналп територп щодо розподшу абсолютних висот, перевищень, морфостуктурних особливостей, форм рельефу, домшуючих форм, особливостей морфоскульптури, наявносп долин, знижень, \при розчленування. Виносно циркулящйного - виконуеться детальний анал1з розпод1лу тошв метеовеличин щодо орограф1чного поля. Особливо важливо визначити мезоформи рельефу, !х поеднання, позищйшеть, осшльки вщ !х розташування по виношенню до циркулящйних потоюв I рад1ащ иного впливу залежить \при мезосиноптичного впливу I масштаб мезопрояв!в атмосфери.
Ефект прсько го орограф1чного мезовпливу сшвставний з ефектом деформацп клшатичних пол1в р1вними макроформами. У нашому досл1дженш бралися до уваги ефекти впливу набору мезоформ рельефу в межах окремих прських морфоструктур на розподш основних клшатичних показниюв (рад1ацшних. тср\пчних. анемометричних, волопених). Очевидно, що виникае питания деяко! систематизащ! р1вшв - форм рельефу, яи зумовлюють мезоюпматичну специфику окремих райошв (за !х потенщйним мезомасштабним впливом на розподш основних метеовеличин).
Для наших досл1джснь у прських умовах було вибрано поетапшеть ходу дш для мезомасштабного к л 1 м атич но-тс р ито р 1 а л ь но го аналпу: 1) фпико-гсограф1чний
аналп особливостей тсриторп. в тому числ1 - ландшафтний; 2) аналп макроюйматичних, циркулящйних умов (за метеорежимиими характеристиками); 3) визиачеиия рад1ащйио-орограф1чиих, шсолящйно-ексиозицшних особливостей поверхш; 4) анал1з адвсктивно-дина\пчних особливостей (в тому числ1 I за характеристиками мшливосп); 5) визиачеиия ороклшатогснних комплекав 1 означения мезоюйматичних райошв.
Вивчення ф п и ко - гс о гр а ф 1 ч н их та макроюйматичних передумов формування юймату Украшських Карпат та Передкарпаття показують, що складшсть будови прського рельефу е причиною надзвичайно складного просторово-часового розгаотлу метеоролопчних елеменпв. Мтра впливу рельефу на розподш метеоролопчних слсмснлв та д1апазон 1х мшливосп визначаеться ступенем взаемодй орограф1чного та циркулящйного чиннишв юйматотворення. Морфометричш характеристики рельефу виступають показниками орограф1чного чинника юймату I основою мезоюйматичного районування територп.
Рад1ащйно-орограф1чш та циркуляцшно-дина\пчш умови юйматотворення формують специф1чш риси прського юймату. Таю завдяки нер1вном1рному нагр1ванню поверхш прського рельефу формуеться мюцева циркулящя, складна система яко! суттево впливае на \iicucBi юймати I надае окремим територ1ям ввдмшних мезоюйматичних рис на тли загальних рис регюнального юймату. При деформацй макромасштабних потоюв гаштря створюються умови для активпацн фронта 1 \пнливост1 погоди. 3 деформащйних прояв1в у Карпатах наявш 1 фенов1 явища. Поеднання вс1х юйматотв1рних чиннишв сприяе формуванню юймату з пор1вняно м'якою зимою, нежарким лпом з максимумом опад1в.
Юйматичш I погодш умови територп досл1дження формуються шд значним з впливом Атлантичного океану I континенту Свразй: перюдичним впливом баричних вистушв азорського та сиб1рського антициклошв, атлантичних та середземноморських циклошв. Режим в ¡тру та опад1в над прською поверхнею визначаеться баричними полями, трансформащею тоштряних мае, процесами фронтогенезу та фронтсшзу.
Бар'ерна роль Украшських Карпат найчташс проявляеться при потоках тоштряних мае, перпендикулярних 1х основному простяганню. В цьому полягае основна причина рпких ввдмшностей м1ж юй матом Передкарпаття I Закарпаття. Щодо останнього, то ця частина Карпат потрапляе в зону дспрса иного впливу Середньодунайсько! низовини (де з причин розвитку мезомасштабних псевдоад1абатичних процес1в формуеться потужна плювюметрична депреая). Таи депресшш впливи зумовлюють ввдмшш риси мюцевих юймапв I ландшафтних комплеюлв. Тому мезоюймат низовини на фош юймату Карпатсько! прсько! краши Центрально! Свропи вирпняеться нехарактерними для останшх рисами чпко виражено! континентальносп.
Встановлено, що депресшно-бар'ерш (котловинш) впливи (ДБВ) в ластив 1 всяким \пжпрним зниженням I призводять до посилення континентальносп рис мюцевого юймату. Вони достатньо поширеш в Украшських Карпатах I мають складний характер впливу на \iicucBi юймати. На картах розпод1лу метеовеличин депресшний розподш чпко проявляеться в межах Ясинсько!, Яремчансько!
котловин, Верховинського \пжпрного понижения, у Путильському нпзькопр'!, у Псрсдкарпатп (Калуська улоговина, долина Пруту) [4, 5, 6]. Наслщком такого впливу е pi3ici вщмшносп у ро зподЫ вологи в межах rip та над найближчими р1внинними тсритор1ями. що порушуе властиву р1внинам просторово-часову структуру розпод1лу гашв метеовеличин.
ripcbici ландшафта е воображениям ороклшатичних властивостей територп. У складносп ландшафтно! диференщацп i[ров!дна роль належить дп геолого-геоморфолопчного чинника, що визначае !аконо\прност1 висотно-поясних змш юпматичних умов, екзогенних npoucciB. грунтово-рослинного покриву. обумовлюе певну однотипшсть ландшафтно-юпматичних особливостей прських територш. Тому е дощльним дослщжсння \при впливу фпико-гсограф1чно! неоднорщносп поверхш на формування юпмату прсько! територп на приклад1 однотппнпх структур, в першу чергу - орограф!чнпх, яи в прських умовах е визначальними у формуванш ландшафтно! структурп та юпмату TepnTopii', п окремих частин та прилеглих до rip райошв.
У результап дослщжсння було складено попередш мезоюпматпчш характеристики TepnTopii'. Анал!з метеоролопчних пол ¡в та ро зподкту окремих елеменпв юпмату показуе, що в межах Украшських Карпат i Передкарпаття ¡снують 4iTici BHyTpinmi юпматичш вщмшносп. Складний ро зподкт клшатичних елеменпв зумовлений складшстю ландшафтно! структури. Вона ж, у свою чергу, е причиною особливостей ходу мезометеоролопчних npoucciB та !х наелвдюв.
Локальш в1д\пнносп юпматичиого характеру е реакщею поверхш на мезомасштабну д!яльшсть атмосфери. Мсюмстсоролопчними процесами сл1д вважати таю, що стосуються локальних змш окремих метеовеличин при певних синоптичних ситуащях в окрем! момента часу. Локальш метеопроцеси виникають при складному поеднанш багатьох природних чинниюв i мають зворотшй вплив на загальнометеоролопчш умови. 1х наслщки проявляються тсритор1ально обмежено, а сукупна дхя визначае мезоюпматичнпй режим (град1ентш в1д\пни. конвекщя. атмосферш явища тощо). Найбиьш чпко мезопроцеси такого роду проявляються через циркулящю атмосфери.
Наслвдками мезопрояв1в атмосфери е низка npoueciB та явищ. Деяю з них чпко проявляються у Карпатах та Передкарпатп як в окрем! сезони, так i на протяз! року. В першу чергу це стосуеться умов утворення i розпод!лу опад!в внасл!док динам!чного впливу схил!в i терм!чно! конвекц!!, м!сцево! циркуляцп i стратифшаци нижнього шару пов!тря [8, 9]. В Украшських Карпатах потужним проявом мезокл!матичного збурення е орограф!чне посилення опад!в як насл!док бар'ерного впливу rip щодо руху вологонасичених пов!тряних мае. L[i прояви мають чпю регюнальш вщмшносп.
Найб!льш сприятливими для орограф!чного посилення опад!в е ситуацп, що виникають б!ля схщних i швшчно-схщних схил!в Карпат 3i сторони Передкарпаття. Тут влпку кшьюсть опад!в досягае максимальних значень у perioHi. Макропричиною стають перем!щення холодних фронпв, мезопричиною -ехпловий ефект, що стимулюе розвиток конвекцп. 1з випадюв спльнпх дощ1в у Карпатах (з юльюстю опадав понад 50 мм за 12 год) близько по лов пни
формувалися при виршальному впливов1 схшпв на утворення опад1в [8, 9, 10]. Майже що]:нчно ввдм1чаються сильш допц - до 100 мм за добу в окремих пунктах.
Орограф1чний вплив схшпв на мезопроцеси в атмосфер! в умовах Карпат часто може мати катастрск|нчш иаслвдки. Зазиачимо, що впродовж останиьо! декади липня 2008 року в Чершвцях випало 195 мм опад1в (дш мюячш норми!). Ще бшыпе опад1в випало у прських мюцевостях. Це яскравий приклад мезомасштабного деформащйного впливу прсько! споруди на рух потужного циклону, нас.пдком чого став катастрск|нчний паводок на piKax perioHy, що розпочався 24 липня i завдав непо прав них матер1альних i моральних збитюв.
Повторювашсть випадшв орограф1чно! ¡нтснсифп<ацп особливо сильних опад1в иайбшып ¿мов1рна при шлькох типах синоптичиих ситуацш, результатом яких стае хвилепод1бна деформащя атмосферних фронпв. Конвективш опади мають локальиий характер i одночасний прояв на обмежених площах, де мезоструктура поля опад1в належить до плямистого типу. Для окремих територш термоорограф1чш опади, головно з активною грозовою д1яльшстю можуть бути досить небезпечними, формуючи раптов1 паводки (як у липш 1999 р. у верх1в'ях CipeTy).
Сл1д зазначити, що особливосп впливу тер Mi много стану д1яльно! поверхш i пограничного шару на мезопроцеси в щлому мало вивчеш. Мезосииоптичш ситуащ! дуже важливо враховувати при прогноз! небезпечних атмосферних явищ, а також при характеристиках мюцевих юймаив.
Мезокл!матичиими за масштабами впливу i сутшстю явищ е: 1) \псцсва циркуляц1я як один з мезокл!матичних прояв1в атмосфери у пограничному inapi. Вона формуеться на фош макромасштабно! антициклоиально! взаемод!! атмосфери з прською поверхиею, сприяючи створеиню мезо- i м!крокл!матичних в1дм1н. ускладнюючи поле в ¡тру поза циклоиальними ситуащями; 2) сильш в1три, що спричиняють посилений обм1н пов1трям i швелююють вплив др!биомасштабних поверхонь, м!крокл!матичн! вщмши, прояви м!сцево! циркулящ!. Вони е мезосиноптичним проявом орограф!чиого впливу динам!чного характеру, осшльки пов'язаш з мезомасштабними збурення над горами при проходженш циклошв чи атмосферних фронпв; 3) !нверсшш стани атмосфери, що належать до мезоюйматичного явища кл!матотв!рного значения, осшльки е характеристикою висотного град!ентного поля температур. Иого формування тюно пов'язаие з впливом рельефу; 4) тумани, що виникають з орограф1чних причин впливу. Украшсыа Карпати ввдмшш за !х великою повторювашетю.
До мезоюйматичних процеав належить грозова д!яльшсть, яка супроводжуеться ¡нтснсивними зливами. Мезоюйматичний характер мають явища, що призводять до формування так званих горизонтальних опад1в - роси, паморо и. шйо, ожеледних в!дклад!в. 1х утворення залежить в1д мезосиноптичио! ситуащ! та мюцевих умов. Середня шлыасть таких опад1в складае близько 0,5% вщ yciei суми атмосферних опад1в, а в окрем! зимов! м1сящ може досягати 5% в1д м1сячно! суми (О.Токмаков, 1968).
Юйматичш BU\iiHHOCTi в межах rip мають орограф!чио-територ!альиу прииалежшеть. Використовуючи поняття про орокл!матогеиш комплекси
(А.Олеиев, 1988), яке нам здаеться прийнятним для означения сукупиого впливу юпматотв1риих чинниюв у прських умовах, нами зроблено спробу видшити в межах досл1джувано1 територп таи комплекси. Вважаеться, що вони, зумовлеш орограф1ею, впливають на юпмат, а через нього - на шип компонентп I ландшафтш комплекси загалом, зм1нюючи зональш 1 секторш риси природи. Ороюпматогешп комплекси (ОКК) рпш за характером, штенсившстю I розм1рами, осюльки орок.пматичш чиииики, що 1х зумовили, поедиуються у ргзних вар1анга\ один з одним, дшть з неоднаковою штенсившстю I мають рпний просторовий ареал. ОКК стають помпиими, коли чиииики 1х творения досягають пев них параметр1в.
Так, на т.и Карпатського макромасштабиого ОКК у Передкарпатп та в прсьюй частиш видшяються середш за масштабами ОКК, вплив яких створюеться орограф1чними елемеитами р1зиих розм1р1в. За штенсившстю прояв1в вони е середшми. В 1х межах проявляються мкщев1 особливосп юпмату I лаидшафпв. На 1х фош ¡снують мал1 ОКК, в межах яких ¡снують мшроюпматичш I ландшафтш вщмшиосп дом1нуючого мезоюпматичиого впливу.
Ороюпматогеиними комплексами середиього масштабу е: навпряно-шдв1тряш (почергово) обидва макросхили Украшських Карпат; слабо-депресшиий вододшьио-верховииського I бескидського ни зькопр'я: виутрппш котловинно-долинш Воловецько-Межипрського I Ворохто-Путильського иизькопр'я; внутршнш Горгано-Бескидський ссрсдньопрний: Чориопрський високоприий, внутршиш Рах1всько-Гринявський прський; внутршиш Ясииський котловинний. Наб1р ОКК малого масштабу дуже р1зиомаштиий I иараховуе десятки вщцв. У горах вони бшып рпномаштш. прсью мал1 ОКК за топограф1чиою площею меипп ввд передкарпатських у юлька ра>лв. але в 1х межах юпматичш коитрасти зустр1чаються на дуже коротких вщстанях - у юлька раз1в ближче, шж при тих же умовах на р1вниш [5].
3 результапв досл1джень випливае, що в межах Передкарпаття та Украшських Карпат можна видшити 12 мезоюпматичних райошв [4, 5, 7], рпних за режимом мезометеоролопчних прояв1в, розподшом геоф1зичиих пол1в, набором сезонних клшатичних характеристик, просторово-часовим розподшом основних метеовеличин, ороюпматичиими умовами формування, просторовим положениям щодо геометрично! I топограф1чно1 плопц ландшафту та щодо макроюпматичиого впливу. Мезоюпматичш вщмшиосп иайбшып виразно проявляються через розподш метеоролопчиих тошв - рад1ащйиого, температурного, в1трового - та умов зволоження.
ВИСНОВКИ. У теоретичному аспекп в ход1 досл1дження було розглянуто змютовш вщмшносп тср\пшв "мезоюпмат" I "мюцевий юпмат" в умовах орограф1чио1 неоднородности виявлеио основш взаемозв'язки чинниюв юпматотворення на мезомасштабних р1виях для Карпат I Передкарпаття та 1х ороюпматогешп комплекси як основу мезоюпматичиого районування.
Викоиаш досл1дження дають шдставу вважати, що для характеристики прських лаидшафпв иайбшып прийнятною е категор1я „мюцевий юпмат". Цим поняттям узагальнюеться певиий иаб1р мшроюпмапв на р1вш урочищ, окремо! \псцсвосп. що знаходяться в однотипиих умовах мезорельефу [3, 4, 5].
У методичному плат: встановлено д1аиазон вимшностсй юйматичних характеристик для виконання мезоюйматичного анал1зу, розроблено план послвдовного комплексного вивчення властивостей територп щодо \при и можливого природного реагування на мезомасштабш прояви атмосферних npoucciB. Автором особисто 3i6paHO та статистично опрацьовано великий обсяг даних режимних спостережень, виконано низку розрахуншв характеристик мшливосп к.пмату. змш величин окремих метеовеличин, з'ясовано особливосп i'x розподшу в межах територп дослшження.
У регюнальному аспекп: проаналгзовано умови юйматотворення в Украшських Карпатах i Передкарпатп на основ! просторово-часового ро зподиу теплобалансових та ороюйматичних характеристик; виявлено мезомасштабш прояви атмосферних npoucciB i явищ, яю в умовах дано! територп е наелвдком сукупно! дй орограф1чних i юйматичних чиннишв. Обгрунтовано наявшеть мезоюйматичних неоднорвдностей у ландшафтах rip та передпр'1в на основ! анал1зу ходу синоптичних npouecie, фпико-географ1чних особливостей територп. просторово-часового розподалу клшатичних характеристик.
У прикладному аспекта: складено схему мезоюйматичного районування територп Украшських Карпат i Передкарпаття. Мезоюйматичш райони просторово прив'язаш до о ро к л i мато гс н н их комплеюлв, \iicucBi юймати - до мезоформ рельефу чи певних i'x поеднань. Мезоюймат е про\пжним означениям режимного стану атмосфери (Mi ж макроюйматичиим i мшроюйматичиим), сутшсть його е синоптичною, тобто погодоутворюючою. Застосування термшу "мезоюймат" дощльне при onirci ходу атмосферних npouecie у пограничному inapi атмосфери та ввдображенш i'x насладив у режимних характеристиках територп. площа яко! щодо макромасштабних npouecie е мезомасштабною.
Для отримання якомога точшпшх юйматичних даних нсобх1дна репрезентативна (з радаусом дй бия 20 км) мережа ефективного геоф1зичного мониторингу прського середовища та поспйний синоптичний аналп стану баричних систем, шд впливом яких знаходиться досл1джувана тсритор1я.
Результата досладження можна застосовувати у прикладних щлях. Вони дозволяють бшып коректно застосовувати метеоролопчну i юйматолопчну шформащю для ощнки клшатичних умов та pecypcie, уточнения схем ф1зико-rcorpa(|)i4Horo та юйматичного районування, побудови класифшацшиих схем юймату, розробки програм оргашзацп регюнальних систем клшатичного мошторингу.
Список liicpaiypii
1. Барри Р.Г. Погода и климат в горах. - Л.: Гидрометеоиздат, 1984. -312 с.
2. Береснева И.А. Методика оценки мезоклиматических ресурсов в сложных условиях рельефа // Труды ГГО. - 1990. - Вьп.532. - С. 146-155.
3. Киналь О. Ландшафтно-юпматичне р1зномашття прських регюшв Чершвецько! област1 // Науковий в1сник ЧНУ: 36. наук, праць. - Вип. 304: Географ1я. - Чершвщ: Рута. 2006. - С. 158-178.
4. Моргоч О.В. Досвщ анал1зу ландшафтно-юпматичних вщмшностей в щлях мезоюпматичного районування територп // Науковий вюник ЧНУ: 36. наук, праць. - Вип. 158: Географ1я. -Чершвщ: ЧНУ. 2002. - С. 9-14.
5. Моргоч О.В. Ороюпматогенш передумови мезоюйматичних вщмшностей ландшафте
Украшських Карпат // Вюник JIbBiB. Ун-ту. - Вип.. 29.: Сер1я географ,- Ч. 1. - JIbBiB. ЛНУ. 2003.-С.53-57.
6. Моргоч О.В. Особливскш мюцевих юнма™ ландшафте Украшських Карпат // Przemiany krajobrazu kulturowego Karpat wybrane aspekty/ Prace Komisij Krajobrazu Kulturowego PTG nr 3. - Sosnowjec. 2004. -"s.131-143. '
7. Моргоч О.В. Сутшсш аспекти вивчення юпматичних власгивосгей прських ландшафпв // Науковий в1сник ЧНУ: 36. наук, праць. - Вип. 120: Географ1я. - Чершвщ: ЧНУ. 2001. - С. 17-25.'
8. Оке Т.Р. Климаты пограничного слоя. - Л: Гидрометеоиздат, 1982. - 359 с.
9. Ромов А.И., Богатырь Л.Ф. Локальная классификация мезосиноптических положений при сильных летних осадках в Украинских Карпатах// Труды УкрНИГМИ. - 1972. -Вып. 117. -С.З-28.
10. Тепловой и водный режим Украинских Карпат / Под ред. Л.И.Сакали. - Л.: Гидрометеоиздат. 1985,- 363 с.
KynaV О. W. Mezoclimatic properties of Ukrainian Carpathians landscapes
The peculiarities of climatic elements fields within the limits of natural regions of Ukrainian Carpathians are investigated in the article. The features of display of mezzo-scale atmospheric processes and their consequences were cleared up. An analysis of causes of meteosituations origin, which are dangerous for the landscapes condition, was carried out. Mezoclimatic characteristics of landscapes are made, and certain features of their meteorological differences were defined.
Key words: climate, local climates, landscape complexes, meteorological parameters, the landscape-climatic differences, circulation, existential distribution, mezoclimatic division into districts.
Киналь О.В. MeiOK. niма гические свойства ландшафтов Украинских Карпат
Исследованы особенности полей климатических элементов в пределах природных районов Украинских Карпат. Установлены особенности проявлений мезомасштабных атмосферных процессов и их последствий. Выполнен анализ причин возникновения опасных для состояния ландшафтов метеоситуаций. Составлены мезоклиматические характеристики ландшафтов и определены признаки их метеорологических отличий.
Ключевые слова: климат, местные климаты, ландшафтные комплексы, метеовеличины, климатообразование, ландшафтно-климатические отличия, циркуляция, пространственно-временное распределение, мезоклиматическое районирование.
Статья поступила в редакцию 25.07.2008 г
