CC BY
6try/ Valdez I.H. Atkinson J.C. Ship J.A. Fox P.C. // J. Radiat. Onco. Biol. Phys. - 1993. - Vol.25.-P.41-47.
3. Prophylactic use of amifostine to prevent radio-chemotherapy-induced mucositis and xerostomia in head-and-neck cancer/ Antonadou D., Pepelassi M., Synodinou M., Puglisi M., Throuvalas N. // Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Phys.- 2002.- Vol. 52, №3.- Р.739-747.
4. Пожарницкая М.М. Роль слюны в физиологии и развитии патологического процесса в твердых и мягких тканях полости рта.Ксеростомия (Ме-тод.пособие).-М.:ГОУВУНМЦ МЗ РФ,2001.-48 с.
5. Abert O.A. Xerostomia. Causes and effect// J.Prosthet.Dent.-2006.-Vol.84, N1.-P. 77 - 81.
Поступила 15.10.09.
Ключевые слова: болезни пародонта, эпидемиология пародонтита, соли тяжелых металлов
V. F. Kutsevlyak, Y. V. Lakhtin
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education
DISEASES OF PERIODONTAL TISSUES IN THE ADULT POPULATION LIVING IN AN UNSTABLE ANTHROPOGENIK HYPERMIKROELEMENTOZ
An epidemiological study the prevalence of diseases of periodontal tissues in the adult population living in areas with a high content of soil of heavy metals salts in the ground and water has conducted (Cu, Mn, Zn, Pb, Cr). Found that the proportion of persons with signs of perio-dontal destruction in these areas higher than other areas. Key words: periodontal disease, epidemiology of periodontitis, heavy metals salts
УДК 616.314.17-008.1-039.41:504.5:546.296-38 В. Ф. Куцевляк, д. мед. н., Ю. В. Лахтт
Харкшська медична академия тслядипломно! освии
ЗАХВОРЮВАННЯ ТКАНИН ПАРОДОНТУ У ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ, ЯКЕ МЕШ-КА€ В УМОВАХ НЕСТ1ЙКОГО АНТРОПОГЕННОГО Г1ПЕРМ1КРОЕЛЕМЕНТОЗУ
Проведено епiдемiологiчне дослiдження поширеностi захворювань тканин пародонту у дорослого населен-ня, яке проживас на територiях з тдвищеним вмятом у tрунтi i водоймах солей важких металiв (^, Mn, Zn, Pb, Встановлено, що частка о^б з озна-ками ураження пародонту на цих територiях вище у порiвняннi з тшими районами.
Ключов1 слова: хвороби пародонту, епiдемiологiя па-родонтиту, солi важких металiв
В. Ф. Куцевляк, Ю. В. Лахтин
Харьковская медицинская академия последипломного образования
ЗАБОЛЕВАНИЯ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТА У ВЗРОСЛОГО НАСЕЛЕНИЯ, ЖИВУЩЕГО В УСЛОВИЯХ НЕСТОЙКОГО
АНТРОПОГЕННОГО ГИПЕРМИКРОЭЛЕМЕНТОЗА
Проведено эпидемиологическое исследование распространенности заболеваний тканей пародонта у взрослого населения, которое проживает на территориях с повышенным содержанием в почве и водоемах солей тяжелых металлов (^, Mn, Zn, Pb, Установлено, что доля лиц с признаками поражения пародонта на этих территориях выше по сравнению с другими районами.
Вступ. Протягом останнього десятир1ччя у в1тчизнянш та шоземнш л1тератур1 з'явилася велика кшьюсть публ1кацш про вплив навколишшх фактор1в середовища на здоров'я людей [1-3]. Як в1дм1чають дослвдники, особлив1 умови пращ в поеднанш з особливостями кл1мату, впливають на стан здоров'я 1 стоматолопчний статус пра-щвниюв промислових тдприемств даних регю-шв [4]. Доведено, що висока поширешсть захворювань пародонту у населення спостер1гаеться як у несприятливих за бюгеох1м1чними показни-ками регюнах [1, 3], так 1 при ди професшних чинниюв: серед пращвниюв мукомельного [5], металургшного, свинцевого [6] виробництв, вуг-ледобувно! промисловосп, автомайстерень [7], видобувач1в мармуру [8] та шших.
Згвдно даних [9] в швшчних регюнах Сумсь-ко! обласп рееструеться тдвищений вмют солей важких метал1в (Си, РЬ, Мп, 2п, Сг) у водойми-щах та грунта На шдстав1 цих даних, метою на-шого дослвдження було вивчення поширеносп захворювань тканин пародонту у дорослих меш-канщв цих райошв.
Об'екти та методи до^дження. Проведено ешдемюлопчне досл1дження стоматоло-пчного статусу 885 жител1в Сумсько! области Перша група обстежених мешкала на територ1ях, де в грунт та вод1 е надлишок солей важких ме-тал1в 1 склала 393 особи (чоловшв - 149, жшок -244). До друго! групи увшшли 512 ос1б (чолов1ки - 224, жшки - 268) з територш, вшьних ввд за-бруднення вказаними мжроелементами. Зпдно ре-комендацш ВООЗ вс обстежеш доросл були роз-подшеш на вков1 групи 20-24, 25-29, 30-34, 35-44 та 45-54 роки. Кшьюсть оглянутих за в1ком 1 стат-тю в кожнш груш подано в таблищ. Даш огляду
© Куцевляк В. Ф., Лахтт Ю. В., 2010
реестрували в «Упрощенной карте оценки стоматологического статуса» (ВООЗ, 1986) з подаль-шим ан^зом поширеносп захворювань пародонту за статтю, вiком i мiсцем проживання.
Оскшьки отриманi данi у вибiрцi вщноси-лись до номiнальних (дихотомiчна шкала статис-тичних вимiрiв), ми подавали !х у виглядi Р (95 % Д1), де Р - частка осiб з ураженням пародонту (%), а 95 % Д1 - довiрчий iнтервал при 95% рiвнi довiрчо! ймовiрностi ще! частки у осiб ге-нерально! сукупностi. Довiрчий iнтервал для долi розраховували за Клоппером-Пiрсоном. Порiв-няння поширеносп захворювання у двох незале -жних групах обстежених проводили за точним
KpHrepieM Фiшера i непараметричним «хи-квадрат». Статистично значущими вважали вщ-мшност при р< 0,05. Залежшсть поширеностi хвороб вiд вiку обстежених розраховували за ко-ефiцieнтом лшшно! кореляци Пiрсона (г). Обро-бку матерiалу здiйснювали за допомогою пакету статистично! програми AtteStat 10.8.4. for MS Excel.
Результати та ix обговорення. Аналiз даних епiдемiологiчного доошдження показав, що поши-ренiсть захворювань тканин пародонту серед насе-лення областi мае iстотнi вiдмiнностi в залежносп вiд вiку, статi та району мешкання (табл.).
Таблиця
Поширешсть захворювань тканин пародонту серед населення,
% (95% Д1)
Вжова група Стать Поширешсть на забруднених територ1ях Поширен1сть на «чистих» територ1ях р
всього % (95% Д1) всього % (95% Д1)
20-24 чол. 37 62,16 (44,76-77,54) n=23 28 39,29 (21,50-59,42) n=11 <0,05
жш. 51 49,02 (34,75-63,40) n=25 36 55,56 (38,10-72,06) n=20 >0,05
разом 88 54,55 (43,58-65,20) n=48 64 48,44 (35,75-61,27) n=31 >0,05
25-29 чол. 21 76,19 (52,83-91,78) n=16 27 74,07 (53,72-88,89) n=20 <0,001
жш. 36 55,56 (38,10-72,06) n=20 31 48,39 (30,15-66,94) n=15 >0,05
разом 57 63,16 (49,34-75,55) n=36 58 60,34 (46,64-72,95) n=35 >0,05
30-34 чол. 24 87,50 (67,64-97,34) n=21 32 78,13 (60,03-90,72) n=25 >0,05
жш. 39 76,92 (60,67-88,87) n=30 55 80,00 (67,03-89,57) n=44 >0,05
разом 63 80,95 (69,09-89,75) n=51 87 79,31 (69,29-87,25) n=69 <0,05
35-44 чол. 29 86,21 (68,34-96,11) n=25 84 84,52 (74,99-91,49) n=71 <0,001
жш. 62 93,55 (84,30-98,21) n=58 88 79,55 (69,61-87,40) n=70 <0,05
разом 91 91,21 (83,41-96,13) n=83 172 81,98 (75,40-87,41) n=141 <0,05
45-54 чол. 38 97,37 (86,19-99,93) n=37 53 92,45 (81,79-97,71) n=49 >0,05
жiн. 56 94,64 (85,13-98,88) n=53 58 82,76 (70,57-91,41) n=48 >0,05
разом 94 95,74 (89,46-98,83) n=90 111 87,39 (79,74-92,93) n=97 <0,05
В обласп у молодi 20-24 рокiв поширешсть патолопчних змiн в тканинах пародонту досить висока i зустрiчаються у 51,97 %. У хлопщв вони рееструються частiше за дiвчат i дорiвнюють вiдповiдно 53,03 % та 51,72 %, р<0,001. У меш-канцiв територiй, де в грунт i водi виявлено надлишок мшроелеменпв (Cr, Mn, Cu, Zn, Pb), частота виявлено! патологи вища за середньо об-
ласну. Чоловiки мають бiльшу поширенiсть тж жiнки (р<0,001). Ураження тканин пародонту серед населення у не забруднених районах дещо менше за середньообласнi показники. Кiлькiсть чоловшв з патологiчними ознаками в пародонт складае меншу долю за жшок (р>0,05). Порiв-няння розповсюдженостi захворювань тканин пародонту в забруднених та «чистих» районах
показало, що м1ж ними юнуе статистично значима р1зниця. Так, у населения райошв з надлиш-ком м!кроелеменпв в навколишньому середови-щ1 рееструються патолопчш ознаки в пародонт! частше шж у населення «чистих» (р<0,05). Час-тка чоловшв з патолопчними ознаками в паро-донп на територ1ях гшермшроелементозу бшьша (р<0,05), а жшок менша (р>0,05) шж чоловтв та жшок «чистих» зон.
Обробка даних ешдемюлопчного досл> дження показала також р1зницю у поширеносп хвороб пародонта 1 серед населення 25-29 роюв. Середньообласний показник в ще! вшово! групи становить 61,47 %. Частка чоловтв з ураженням пародонтальних тканин (75,00%) бшьша за жшок (52,24 %), р<0,05. В районах з тдвищеним вмю-том мшроелеменпв в навколишньому середови-щ1 63,16 % мешканщв мають т чи шш! симпто-ми ушкодження пародонта, що е вищим за пока-зник по обласп в цьому вщь Як { для попере-дньо! вшово! групи пародонтальна патолопя бшьш поширена серед чоловшв шж жшок (р>0,05). На не забруднених територ1ях 60,34 % населення мають уражеш секстанти проти 61,47 % по область Поширешсть захворювання у чоловшв ютотно вища за жшок (р>0,05). Проведений пор1вняльний анал1з показав, що з еколо-пчно небезпечних територш доля хворих вища, шж з «чистих» (р>0,05). З цих райошв 1 серед чоловшв, { жшок частота виявлення патолопчно змшених секстанпв вища за чоловшв (р<0,001) { жшок (р>0,05) шших територш.
Подальший анал1з результат ешдемюлопчного дослщження стосуеться ос1б 30-40-р1чного вшу. В област поширешсть захворювань тканин пародонту у мешканщв цього вшу становить 80,00 %. Як { в шших вшових групах чоловши мають бшьш високу захворюванють, шж жшки (р>0,05). У населення еколопчно несприятливих райошв виявлення патологи практично дор1внюе обласному показнику (80,95 %). Чоловши мають вищу захворюванють шж жшки (р>0,05). У ос1б з не забруднених територш частка захворювань майже однакова з показником по обласп. Кшь-кють жшок з ураженням пародонту, на вщм!ну вщ шших вшових груп, хоча у незначнш кшько-ст1, але статистично значимо перевищуе чолов> юв (р<0,001). I серед населення цього вшу е р1з-ниця в поширеност пародонтально! патологи в залежност вщ мюця мешкання. На територ1ях з надлишком мшроелеменпв у грунт та вод! в ус1х обстежених виявляеться бшьша розповсюдже-нють хвороб шж на шших дшьницях (р<0,05). У чоловшв вона вища (р>0,05), а у жшок нижча (р>0,05) шж у чоловшв { жшок «чистих» територш.
Найбшьш показов! вщмшносп в поширенш
захворювань спостершаються у, так званих, «ключових» вшових групах (35-44 роки). Розпо-всюдженють пародонтальних уражень у них в област зростае до 85,17 %. Незважаючи на мш> мальну перевагу хвороб у жшок над чоловшами, ця перевага статистично значима (р<0,001). Ме-шканщ забруднених територш мають значно вищий показник поширеносп патологи за область. Жшки хвордать частше за чоловшв (р>0,05). У жител1в територш, вшьних вщ забру-днення надлишком солей метал1в, рееструються патолопчш ознаки рщше за область в цшому. Так само, як { в бшьшосп вищенаведених даних, кшькють чоловтв з ураженням тканин пародонту бшьша за жшок (р>0,05). Пор1вняльний анал1з отриманих даних показав статистично значим! вщмшност в поширеносп хвороб пародонту м1ж мешканцями двох територш. Так, у обстежених з райошв еколопчного ризику за гшермшроелеме-нтозами частше виявляються ознаки пародонтальних уражень (р<0,05). Причому, це стосуеться не тшьки ус1х обстежених, а й окремо чоловшв (р<0,001) {ж!нок (р<0,05).
З вшом поширення захворювань пародонту в област зростае. У 45-54 р1чних ос1б воно становить 91,22 %. Частка чоловшв с ознаками уражень вища (94,51 %) за жшок (88,60 %), р>0,05. На територ1ях з екотоксикантами доля ос1б з ураженими секстантами переважае обласш зна-чення. Характерне також тдвищення р1вня за-хворюваносп чоловшв над жшками (р>0,05). В районах, де в навколишньому середовищ! метали не перевищують нормативних значень, тшьки у 87,39 % населення вщм!чаються патолог1чн1 зм1-ни в пародонп, причому у чолов1к1в значно час-т1ше н1ж у ж1нок (р>0,05). Якщо пор1внювати два райони з р1зним р1внем еколог1чного наванта-ження, то можна виявити статистично значущу бшьш високу поширешсть захворювань пародонту у мешканщв з територш, забруднених солями важких метал1в (р<0,05). Перевищення цього показника спостершаеться як у чоловшв (р>0,05), так 1 у жшок (р>0,05) на вщмшу в1д «чистих» район1в.
Зростання поширеноси хвороб пародонту з вшом обстежених мало високу позитивну коре-лящю у вс1х групах, що дослщжувались I склада-ло: г=0,98 в забруднених районах (р=0,001), г=0,96 - «чистих» зонах (р=0,005) та разом по обласп - г=0,97 (р=0,002), що е характерним для багатьох кра!н [10]. Також характерним е бшьш висока частота виявлення пародонтально! патолог!! у чоловшв, шж у жшок [11].
Бшьша захворюванють серед населення територш з тдвищеним вмютом солей важких ме-тал!в може бути обумовлена негативним впли-вом шюдливих чинниюв довк!лля на р!зн! лан-
18
"В'гсник стоматологИ", № 1, 2010
цюги патогенезу пародонтиту як окремими еко-токсикантами так i !х комбiнацiею. Особливо чу-тливими до ди ксенобiотикiв можуть бути юст-кова тканина [12], iмунна та кровотворна систе-ми [13], ендокринш органи [14] та шш^ якi при-ймають активну участь в патогенезi пародонта-льних уражень.
Таким чином, результати ешдемюлопчного дослiдження дають нам пiдставу стверджувати, що на територiях з надлишком комбшаци солей важких металiв в довкiллi розповсюджешсть хвороб пародонту у дорослого населення вища. Це треба враховувати при плануванш регюналь-но орiентованих програм профшактики та прове-деннi лжувально-реабштацшних заходiв.
Щодо подальших перспектив вивчення сто-матологiчних екогенiй плануеться дослщити ш-тенсивнiсть ураження тканин пародонту у меш-канцiв територiй з еколопчною напругою за ri-пермжроелементозами.
Список лтератури
1. Антонова А. А. Наличие экотоксикантов -фактор риска развития стоматологических заболеваний / А. А. Антонова, В. А. Рябкова, В. С. Таловская // Стоматология детского возраста и профилактика. -2006. - № 3-4. - C. 11-14.
2. Остапко О. I. Наукове обгрунтування ство-рення репонально спрямованих програм профшактики основних стоматолопчних захворювань у датей з урахуванням впливу чинникш довк1лля / О. I. Остапко // 1нновацшт технологи - в стоматолопчну практику : мат. III (Х) з'1зду Асощацп стоматолопв Украши (Полтава, 16-18 жовтня 2008 р.). - Полтава : Дивосвгг, 2008. - C. 98.
3. Полггун А. М. Ешдемюлот, особливост розвитку хвороб пародонту та !х профiлактика в умо-вах бiогеохiмiчного дефiциту фтору та йоду : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук : спец. 14.01.22 "Стоматолопя" / А. М. Полiтун. - К., 1996. -50 с.
4. Гафаров С. А. Состояние функциональных показателей тканей полости рта у рабочих химической промышленности Ферганы / С. А. Гафаров, С. С. Агзамходжаев // РСНС. - 2004. - № 1. - C. 39-40.
5. Evaluation of millers' dental health. Part II. State of the parodontium / T. Bachanek, R. Chalas, B. Tarczydlo, A. Pawlowicz // Ann. Agric. Environ. Med. -2003. - Vol. 10, № 2. - P. 257-259.
6. Chronic occupational exposure to lead and its impact on oral health / K. F. El-Said, A. M. El-Ghamry, N. H. Mahdy, N. A. El-Bestawy // J. Egypt Public. Health. Assoc. - 2008. - Vol. 83, № 5-6. - P. 451-466.
7. Yetkin-Ay Z. The periodontal status of indirectly lead-exposed apprentices working in autorepair workshops / Z. Yetkin-Ay, B. Cadir, E. Uskun // Toxicol. Ind. Health. - 2007. - Vol. 23, № 10. - P. 599-606.
8. Periodontal status of green marble mine labourers in Kesariyaji, Rajasthan, India / S. Kumar, R. J. Dagli, D. Chandrakant [et al.] // Oral Health Prev. Dent. -2008. - Vol. 6, № 3. - P. 217-221.
9. Доповщь про стан навколишнього природного середовища в Сумськш обласп у 2000 рощ. - Суми : Джерело, 2001. - 178 c.
10. Prevalence of periodontal diseases in Zagreb population, Croatia, 14 years ago and today / D. Artukovic, S. Spalj, A. Knezevic [et al.] // Col.l Antropol. - 2007. - Vol. 31, № 2. - P. 471-474.
11. Profile of periodontal conditions in a Brazilian adult population / R. S. Coelho, E. S.Gusmao, R. C. Jovino-Silveira, А. F. Caldas // Oral Health Prev. Dent. -
2008. - Vol. 6, № 2. - P. 139-145.
12. Bone manganese as a biomarker of manganese exposure: A feasibility study / A.Pejovic-Milic, D. R. Chettle, J. Oudyk [et al.] // Am. J. Ind. Med. - 2009. -Vol. 52, № 10. - P. 742-750.
13. Immunosuppressive effect of subchronic exposure to a mixture of eight heavy metals, found as groundwater contaminants in different areas of India, through drinking water in male rats / S. H. Jadhav, S. N. Sarkar, G. C. Ram, H. C. Tripathi // Arch. Environ. Contam. Toxicol. - 2007. - Vol. 53, № 3. - P. 450-458.
14. Endocrine-disrupting chemicals: an Endocrine Society scientific statement / E. Diamanti-Kandarakis, J. P. Bourguignon, L. C. Giudice [et.al.] // Endocr. Rev. -
2009. - Vol. 30, № 4. - P. 293-342.
Надшшла 28.12.09.
УДК 616.311.2-002:314.27-008.7-058.243.2:661.51 I. О. Михайленко Одеський державний медичний утверситет
ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ АДАПТОГЕН1В ДЛЯ ПРО Ф1ЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА У ПРАЦ1ВНИК1В АМ1АЧНОГО ВИРОБНИЦТВА
На пiдставi отриманих даних розроблений метод профшактики захворювань пародонту у пращвниюв амiачного виробництва, що включас разом з тради-цшними лiкувально-профiлактичними заходами за-стосування фтоадаптогетв з вираженими антиок-сидантними, протизапальними, антимкробними i шуномодулюючими властивостями. Обхрунтовано введення д^тично'{ добавки на основi лецитину соня-шникового i цитрату кальцт - ,,Лецитин-2" та зубного елксиру на основi бiологiчно активних речовин з кортня цикорю - „Цикорш", що дозволило полт-шити стан тканин пародонту, тдвищити рiвень гiгi-сни порожнини рота, нормалiзувати метаболiчнi по-рушення в тканинах пародонту, активiзувати шут-тет ротово'1 рiдини, тдвищити загальну реактив-тсть оргатзму.
