CC BY
9"ВicHUK стоматологИ", Ж 3, 2010
32
Список литературы
1. Лесовой В.С. Кандидоз ротовой полости (обзор)/ В.С. Лесовой, А.В.Липницкий, О.М. очку-рова//Проблемы медицинской микологии -том. 5, №1 - 2003 г.
2. Сергеев А.Ю., Сергеев Ю В. Кандидоз. Природа инфекции. Mеxанизмы агрессии и защиты, лабораторная диагностика, клиника и лечение.-М.,2001.-472 с.
3. Fotos P.G., Hellstein J.W. Candida and candidosis. Epidemiology, diagnosis and therapeutic management//Den.t Clin. North. Am.- 1992.- Vol.36, №4.- P.857-878
4. Латышева С.В. Современные аспекты патогенеза и диагностики кандидоза полости рта/С.В. Латышева // Современная стоматология. - 2007. - №1. -С. 57-61.
5. Биргер М.О. Справочник по микробиологическим и вирyсологическим методам исследования. -М: Медицина, 1967. - 267С.
Постyпила 10.06.10.
В. Ф. Куцевляк, Ю. В. Лахтин
Харьковская медицинская академия последипломного образования
ЭТИОЛОГИЧЕСКАЯ ДОЛЯ ВЛИЯНИЯ СОЛЕЙ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ НА ОТНОСИТЕЛЬНЫЙ РИСК ВОЗНИКНОВЕНИЯ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПАРОДОНТА
Были проведены расчеты долевого участия солей тяжелых металлов на возникновение заболеваний па-родонта. Установлено, что сила причинно-следственной связи между влиянием избыточного содержания солей тяжелых металлов в окружающей среде и развитием заболеваний пародонта слабая. Это свидетельствует, что тяжелые металлы выступают как фактор риска возникновения пародон-тита.
Ключевые слова: пародонтит, риск заболевания, факторы риска, влияние тяжелых металлов
V. F. Kutsevlyak, Y. V. Lakhtin
Kharkiv Medical Academy of Postgraduational Education
THE ETIOLOGICAL PORTION OF THE INFLUENCE OF THE SALTS OF HEAVY METALS ON THE RELATIVE RISK OF THE APPERANCE OF PERIODONTAL DISEASES
УДК 616.314.17-008.1-02:504.5:546.296-38
В. Ф. Куцевляк, д. мед. н., Ю. В. Лахтт
Харювська медична академия тслядипломно! освгги
ЕТЮЛОГ1ЧНА ЧАСТКА ВПЛИВУ СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛ1В НА В1ДНОСНИЙ РИ-ЗИК ВИНИКНЕННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ПА-РОДОНТУ
Були проведет розрахунки дольовоХ участi солей ва-жких металiв на виникнення захворювань пародонту. Встановлено, що сила причинно-на^дкового зв'язку мiж впливом надмiрного вмкту солей важких мета-лiв в навколишньому середовищi i розвитком захворювань пародонту слабка. Це свiдчить, що важю метали виступають як фактор ризику виникнення пародо-нтиту.
Ключов1 слова: пародонтит, ризик захворювання, фактори ризику, вплив важких металiв
The rate participating equity of heavy metals salts on the occurrence of periodontal diseases were calculated. Established that the strength of a causal link between the effects of excess salt content of heavy metals in the environment and the development of periodontal disease is weak. This indicates that heavy metals act as risk factors for periodontitis.
Key words: periodontitis, the risk of disease, risk factors, the impact of heavy metals
Вступ. Забруднення навколишнього середо-вища ютотно попршуе стан здоров'я населення. Несприятливий вплив рiзноманiтних техноген-них факторiв призводить до збшьшення рiвня смертности захворюваносп, попршення фiзич-ного розвитку, подальшого поширення премор-бвдних сташв [1,2]. Пвд дieю еколопчних чинни-юв довкшля ввдбуваеться i значне зростання сто-матолопчних захворювань [3-5]. Одним з бага-тьох несприятливих факторiв оточуючого сере-довища е солi важких метаив. Потрапивши в ор-гашзм, вони спричиняють суттевi змши в органах i системах [6, 7].
За опублжованими даними [8] в швшчних регюнах Сумсько! обласп рееструеться тдвище-
О Куцевляк В. Ф., Лахтт Ю. В., 2010
"BicHUK стоматол огИ", № 3, 2010
33
ний вмют солей важких меташв (Cu, Pb, Mn, Zn, Cr) у водоймищах та грунн. Проведене етдемю-логiчнe дослiджeння виявило високу пошире-шсть захворювань пародонту серед мешканщв цих рaйонiв [9]. Проте, серйозною проблемою е оцiнкa ролi чинникiв навколишнього середовища у виникненш 3MiH стану здоров'я. Вiдомо, що в рядi випaдкiв несприятливий фактор довкшля виступае як безпосередня причина порушень, але чaстiшe вiн е лише одшею з умов (фактором ри-зику) виникнення патологи [10, 11]
Тому метою нашого дослiджeння було ви-вчення етюлопчно! частки впливу солей важких метатв на ризик виникнення захворювань тканин пародонту у дорослих мешканщв забрудне-них рaйонiв.
Об'екти та методи досл1дження. На пщс-тaвi даних епщемюлопчного дослiджeння стома-тологiчного статусу 885 мешканщв Сумсько! об-лaстi проведено математичний розрахунок вщно-сного ризику поширеносп захворювань пародонту серед населення забруднено! територп («А») та умовно «чисто!» територп («Б») i етюлопчно! частки впливу солей важких метатв довкiлля в !х виникненш.
Розрахунок вщносного ризику (RR) розвитку захворювань проводився на пiдстaвi математич-но! формули: RR=[a/(a+b)] / [c/(c+d)], де а - число виявлених осiб з ознаками ураження пародонту з територп «А»; a + b - сума хворих i здорових з цього ж району; с - число виявлених ошб з ознаками ураження пародонту з територп «Б»; c + d -сума хворих i здорових з ще! територп.
Розрахунок етюлопчно! частки (EF) випад-юв захворювань, пов'язаних з впливом надлишку солей важких мeтaлiв, здiйснювaвся за формулою: EF = [(RR-1) / RR] х 100 %, де RR - вщнос-ний ризик розвитку захворювань пародонту, обумовлених дiею шкiдливих чинникiв, характер яких необхщно довести.
Оцiнкy причинно-нaслiдкових зв'язюв розвитку захворювань здiйснювaли за вщносним ризиком (етюлопчно! частки) з урахуванням крптерпв, роз-роблених НД1 медицини прaцi РАМН [12].
Обробку мaтeрiaлy проводили за допомогою пакету статистично! програми AtteStat 10.8.4. for MS Excel.
Результати та ix обговорення. Як видно з даних таблищ вщносний ризик виникнення захворювань пародонту шд впливом солей важких метатв коливаеться в кожнш вiковiй груш, проте вш в жодному вщ не мае значень менше оди-ницi. Дольова участь важких мeтaлiв у розвитку пародонтально! патологи також мае широку межу в залежносп вiд вiкy. Найбшьш вразливим вiком до ди забрудненого довкшля е молодь 2024 роюв та 35-44-рiчнi мeшкaнцi.
Для ощнки ступеня професшно! обумовле-ност в порyшeннi здоров'я населення вщ вщно-сного ризику НД1 медицини пращ РАМН реко-мендуе наступи критерп:
- нeдостовiрний (p> 0,05) при 0 <RR<1 i EF = 0,0 %;
- малий - рiзниця з контролем достовiрнa (p <0,05 при значеннях 1,0<RR < 1,5 i EF<33,0 %;
- сeрeднiй - рiзниця з контролем достовiрнa (p <0,05) при значеннях 1,5 <RR < 2 i EF = 33,050 %;
- високий - рiзниця з контролем достовiрнa (p <0,05) 2 <RR < 3,2 i EF = 51,0-66 %;
- дуже високий - рiзниця з контролем досто-вiрнa (p <0,05) при значеннях 3,2 <RR < 5 i EF = 67,0-80 %;
- майже повний - розходження з контролем достовiрнi (p < 0,05) при значеннях RR> 5 i, EF = 81-100 %;
- значення RR = 10, 20 i 100 приймаються як вщповщш EF = 90, 95 i 99 %.
Оцiнкa сили причинно-нaслiдкових зв'язкiв визначаеться за вщносним ризиком (або етюлопчно! частки) на пiдстaвi критерпв:
а) при вщносному ризику 5 i бшьше (етюло-гiчнa частка 80 % i бiльшe) захворювання розг-лядаеться як професшне;
б) при вщносному ризику вщ 5 до 2 (етюло-гiчнa частка вiд 80 до 50 %) захворювання вва-жаеться професшно-обумовленим;
в) при вщносному ризику менше 2 (етюлогь чна частка менше 50 %) зв'язок вважаеться слаб-ким i для встановлення причинно-наслщкового зв'язку розвитку захворювань використовуеться шша aргyмeнтaцiя.
Ц критeрi! причинно-нaслiдкових зв'язкiв мiж впливом професшних шкiдливих фaкторiв i захворюваносп населення можна екстраполюва-ти в площину розгляду впливу шкiдливих факто-рiв довкiлля. У такому контекст стае очевидним, що стyпiнь еколопчно! обyмовлeностi виникнення захворювань тканин пародонту на приклад нашого дослщження малий (1,0 <RR < 1,5), а дольова участь нaдмiрного вмюту солей важких мeтaлiв в етюлогп пародонтально! пaтологi! складае менше 33,0 %, р<0,05.
Рукавишников В.С. та Ефимова Н.В. (2008) увесь простр еколопчно обумовлених порушень под^ють на двi групи в залежносп вщ ролi фактора. У першому випадку фактор зовнiшнього се-редовища виступае як причина розвитку захворю-вання i тaкi явища вони пропонують позначити як дeтeрмiновaнi (екопати). У другому випадку фак-тори зовтшнього середовища е умовою, на фот яко! пщ дiею шших eтiологiчних чинникiв або фак-торiв ризику розвиваеться несприятливий ефект. Таю стани пропонують називати iндyковaними або
"BicHUK стоматологи", № 3, 2010
34
неспецифiчними еколопчно обумовленими пору-шеннями (екогенл) [13].
Етiологiчнi чинники та патогенетичт меха-нiзми розвитку захворювань пародонту достат-ньо вивченi. Серед причин, що викликають запа-льт процеси в пародонтi важлива роль надасться мiкробному фактору та дисбалансу захисно-пристосувальних механiзмiв органiзму [14]. Не останне значення в патогенезi пародонтиту вщ-водиться мiсцевим та системним факторам [15]. Не викликае сумнiвiв вплив шших чинникiв ризику в ланцюгу розвитку захворювання (табл.).
Таблиця
Етiологiчна частка впливу солей важких металiв на поширешсть захворювань пародонту
З огляду оцшки сили причинно-наслiдкових зв'язкiв (в нашому дослiдженнi вiдносний ризик менше 2, етюлопчна частка менше 50 %), отри-манi результати можна тлумачити як екогени, тобто неспецифiчнi еколопчно обумовленi по-рушення в пародонтальному комплексi.
Таким чином, викладене дозволяе вважати, що надлишок солей важких металiв в навколиш-ньому середовищi виступае як фактор ризику виникнення i розвитку захворювань пародонту.
Список лтератури
1. Основы оценки риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду / Г. Г. Онищенко, С. М. Новиков, Ю. А. Рахманин [и др. ]; под ред. Ю. А. Рахманина , Г. Г. Онищенко. - М.: НИИ ЭЧиГОС, 2002. - 408 с.
2. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин / А. М. Сердюк, Э. Н. Белицкая, Г. Г. Паранько, Г. Г. Шматков. - Д.: Арт-Пресс, 2004. - 147 с.
3. Arora M. Association of Environmental Cadmium Exposure with Periodontal Disease in U.S. Adults /
M. Arora, J. Weuve, R. O. Wright // Environmental Health Perspectives. - 2009 -Vol. 117, № 5 - P. 739-743.
4. Годованець О. I. Патогенетичш аспекти формування хрошчного катарального гшпвпу в детей, яш мешкають на нетратно забруднених територiях / О. I. Годованець // 1нновацшш технологи - в стоматолопчну практику : мат. III (Х) з'!зду Асощацп стоматолога Украши (Полтава, 16-18 жовт-ня 2008 р.). - Полтава: Дивосвет, 2008. - C. 79-80.
5. Безвушко Е. В. Вплив забруднення навко-лишнього середовища на стоматолопчну захворювашсть детей / Е. В. Безвушко, М. А. Климчук // Довшлля та здоров'я. - 2008. - № 1 (44). - C. 65-68.
6. Циммерманн М. Микроэлементы в медицине (по Бургерштайну) / М. Циммерманн. - М.: Арне-бия, 2006. - 288 с.
7. Арушанян Э. Б. Иммунотоксичность солей металлов и защитная роль эпифизарных факторов / Э. Б. Арушанян, К. С. Элъбекьян // Биомедицинская химия -2006. - Т. 56, № 6. - C. 547-555.
8. Доповвдь про стан навколишнього природного середовища в Сумськш обласл у 2000 рощ. - Суми: Джерело, 2001. - 178 с.
9. Куцевляк В. Ф. Епщемюлопчне дослщжен-ня штенсивносп ураження тканин пародонту в жите-лiв деяких районiв Сумського регюну / В. Ф. Куцевляк, Ю. В. Лахтш // Щдсумки та перспективи розвитку стоматологи i щелепно-лицево! хiрургii : тез. ювь лейно! наук.-практично! конференций, присвячеш 75-рiччю кафедри стоматологи, хiрургiчноi стоматологй' i щелепно-лицево! хiрургii ХМАПО (Харкiв, 25-26 ве-ресня 2008 р.) / наук. ред. I. Г. Люова. - Харшв: Едем, 2008. - C. 34-37.
10. Environmental medicine / S. M. Brooks, М. Gochfeld, J. Herzstein [et all.]. - St. Louis : Mosby Co, 1995. - 780 p.
11. Effect of genes, environment and lifetime co-occurring disorders on health- related quality of life in problem and pathological gamblers / J. Scherrer, H. Xian, K. R. Shah [et al.] // Arch. Gen. Psychiatry. - 2005. - Vol. 62, № 6. - P. 677-683.
12. Измеров Н. Ф. Медицина труда / Н. Ф. Изме-ров, А. А. Каспаров. - М., 2002. - 381 c.
13. Рукавишников В. С. Методологические и патогенетические проблемы идентификации экологически обусловленных нарушений здоровья / В. С. Рукавишников, Н. В. Ефимова // Бюллетень СО РАМН. -2008. - № 1 (129). - C. 52-56.
14. Кузнецов Е. В. Микробная флора полости рта и ее роль в развитии патологических процессов / Е. В. Кузнецов, В. Н. Царев // Терапевтическая стоматология: учебное пособие. - М.: МЕДпресс-информ, 2003. - С. 178-212
15. Вишняк Г. Н. Генерализованные заболевания пародонта (пародонтоз, пародонтит) / Г. Н. Вишняк. - К., 1999. - 216 c.
Надшшла 28.12.09.
Вжова група Поширешсть з терито ахворювань на ршх, % RR EF, %
n «А» n «Б»
20-24 88 54,55 64 48,44 1,13 11,50
25-29 57 63,16 58 60,34 1,05 4,45
30-34 63 80,95 87 79,13 1,02 1,96
35-44 91 91,21 172 81,98 1,15 12,79
45-54 94 95,74 111 87,39 1,10 8,73
Разом 393 78,37 492 75,81 1,03 3,26
