CC BY
56
УДК 616.31-02:615.916’8
ПРОГНОЗУВАННЯ ВИНИКНЕННЯ ОСНОВНИХ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ХВОРОБ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ ПІД ДІЄЮ
ВАЖКИХ МЕТАЛІВ ДОВКІЛЛЯ
В.Ф. Куцевляк, Ю.В. Лахтін
Харківська медична академія післядипломної освіти
Резюме
Установлено, что среди населения территорий, где в окружающей среде имеется избыток тяжелых металлов, повышаются шансы возникновения заболеваний пародонта в 2,3 раза, «очень высокого» уровня КПУ - в 5,5 и зубочелюстных аномалий - в 1,3 раза. Также повышается и частота их возникновения в 1,1, 2,3 и 1,2 раза соответственно.
Ключевые слова: кариес зубов, пародонтит, зубочелюстные
аномалии, соли тяжелых металлов, риск относительный, шансы.
Summary
It was established that among the citizens of a country , where the environment contains excessive heavy metals, the development of periodontal diseases increases 2,3 times more in humans, "very high" levels of the DMFT -
5,5 times more and dentoalveolar anomalies 1,3 times more as well as the frequency of their occurrence grows 1,1, 2,3 more and 1,2 times correspondingly.
Key words: dental caries, periodontal disease, dentoalveolar anomalies, heavy metal salts, the relative risk, chances.
Література
1. Куцевляк В. Ф. Захворювання тканин пародонту у дорослого населення, яке мешкає в умовах нестійкого антропогенного
мікроелементозу / В. Ф. Куцевляк, Ю. В. Лахтін // Вісник стоматології. -2010. - № 1. - С. 15-18.
2. Хоменко Л. А. Стоматологическое здоровье детей, проживающих в условиях загрязнения окружающей среды высокого уровня /Л. А. Хоменко, Е. И. Остапко, Т. С. Поночовная // Современная стоматология. -
2006. - № 3. - С. 72-74.
3. Вербицька А. В. Розробка комплексу профілактичних заходів карієсу зубів при інтоксикації солями важких металів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 "Стоматологія" / А. В. Вербицька. - К., 2007. - 22 с.
4. Ковач І. В. Роль екотоксикантів та недостатності аліментарних фітоадаптогенів у виникненні основних стоматологічних захворювань у дітей: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук: спец.
14.01.22 "Стоматологія" / І. В. Ковач. - Одеса, 2006. - 32 с.
5. Фещенко Ю. И. Доказательная медицина как инструмент принятия решения в клинической практике / Ю. И. Фещенко, Л. А. Яшина, С. Г. Ищук // Український пульмонологічний журнал. - 2010. - № 2. - С. 53-56.
6. Флетчер Р. Клиническая эпидемиология : Основы доказательной медицины / Р. Флетчер, С. Флетчер, Э. Вагнер; пер. с англ. проф. А. Д. Деев [и др.]. - М. : Медиа Сфера, 1998. - 352 с.
7. Бабич П. Н. Применение современных статистических методов в практике клинических исследований. Сообщение третье. Отношение шансов: понятие, вычисление и интерпретация / П. Н. Бабич, А. В. Чубенко, С. Н. Лапач // Український медичний часопис. - 2005. - Т. 46, №
2. - С. 113-119.
8. Стоматологическое обследование : основные методы; пер. с англ.
А. Г. Колесника . - [3-е изд.]. - Женева: ВОЗ, 1989. - 62 с.
Вступ. Питання поширеності стоматологічних хвороб серед населення екологічно небезпечних територій вивчали багато дослідників [1, 2]. В окремих випадках очевидно, що збільшення поширеності тієї чи іншої хвороби зумовлено дією несприятливих факторів навколишнього середовища. Аналіз наукових праць свідчить, що на забруднених важкими металами територіях зростає поширеність стоматологічних хвороб [1, 3, 4]. Проте для планування заходів запобігання хворобам тільки цих даних замало. Необхідно ще спрогнозувати вірогідність виникнення хвороб на забруднених територіях.
Метою нашого дослідження було визначення шансів виникнення стоматологічних хвороб серед населення з територій, забруднених солями важких металів.
Об’єкти та методи дослідження. Проведено цільове когортне епідеміологічне дослідження стоматологічного статусу 885 жителів Сумської області. Перша група (досліджувана) обстежених проживала на територіях, де у водоймищах та ґрунті є надлишок солей Cu, Pb, Mn, Zn, Cr, і склала 393 особи («територія А»). До другої групи (контрольна) ввійшли 512 осіб із територій, вільних від забруднення вказаними мікроелементами («територія Б»). Дані огляду реєстрували в «Упрощенной карте оценки стоматологического статуса» (ВООЗ, 1986) із подальшим аналізом шансів виникнення хвороб, відношення шансів та відносного ризику.
Поширеність хвороб виражали у вигляді Р (95% ДІ), де Р - частка осіб з ураженням пародонта, зубощелепними аномаліями та «дуже високим» рівнем КПВ (%), а 95% ДІ - довірчий інтервал при 95% рівні довірчої ймовірності цієї частки в осіб генеральної сукупності. Довірчий інтервал для частки розраховували за Клоппером-Пірсоном. Порівняння поширеності хвороб у двох незалежних групах обстежених проводили за одностороннім точним критерієм Фішера і непараметричним «хи-квадрат».
Статистично значущими вважали відмінності при р < 0,05. Обробку матеріалу здійснювали за допомогою пакету статистичної програми «AtteStat 10.8.4. for MS Excel».
Результати та їх обговорення. Сучасний лікар стикається з величезним обсягом інформації, в тому числі кількісної. Йому треба оцінити, які дані справді важливі. Це не так уже й складно, якщо керуватися принципами доказової медицини [5, 6]. Для вираження будь-яких клінічних переваг доказова медицина оперує математичними методами. У випадках із дихотомічними даними (так / ні - відбудеться подія чи ні) методи статистичної обробки прості та зрозумілі. Ризик - це частка пацієнтів, які будуть мати подію, відносно всіх пацієнтів. Відносний ризик (Relative Risk - RR) - це відношення ризику події в досліджуваній групі до ризику подій у контрольній групі. Шанс - частка пацієнтів, які будуть мати подію, відносно пацієнтів, які цієї події не матимуть. Відношення шансів (Relative Odd^R) - це відношення шансів події в досліджуваній групі до шансів подій у контрольній групі. Якщо RR і OR дорівнює 1, то немає відмінностей у результатах у досліджуваній та контрольній групах [5,7]. Усі вихідні дані представляються у вигляді чотирьохпольної таблиці, або таблиці спряженості 2х2 [7].
Ознайомившись із визначенням показників, які ми розглядаємо, перейдемо до їх аналізу в нашому дослідженні. Насамперед необхідно уточнити, що аналіз прогнозу виникнення хвороб серед населення проводили за всіма віковими групами. Але детальний, із використанням таблиць спряженості подаємо тільки для ключової групи 35-44 роки. Ключова вікова група обрана нами з тих позицій, що саме для цього віку ВООЗ визначає епідеміологічні події та аналіз епідеміологічної ситуації в популяції [8].
Тепер перейдемо до питання прогнозу виникнення хвороб пародонта серед населення у віковому аспекті.
Серед населення 20-24, 25-29 та 30-34 роки відносний ризик, шанси виникнення пародонтальної патології вищі на території «А». Проте зі статистичних міркувань ця різниця малозначуща. З позиції доказової медицини суттєві відмінності відбуваються в осіб 35-44 та 45-54 років. Вихідні дані по хворобах тканин пародонта подано в табл. 1.
Таблиця 1
Таблиця спряженості поширеності хвороб пародонта
Територія Кількість осіб із Кількість осіб без
патологією тканин патології тканин
пародонта пародонта
Забруднена територія «А» 83 8
Чиста територія «Б» 141 31
З даних табл. 2, видно, що поширеність хвороб пародонта серед населення забруднених територій вища за «чисті» території (р = 0,03). Вірогідність мати захворювання пародонта в осіб із території «А» висока, її шанси складають 10,4:1. Отже, на кожного жителя з інтактним пародонтом припадає 10 з ураженим пародонтом, тоді як на умовно «чистих» територіях на кожного жителя без захворювань виявляється 4,6 із захворюванням (шанси 4,6:1). Із цього випливає, що шанси виникнення захворювань пародонта серед населення територій із мікроелементозами у
2,3 (OR) разу вищі та підвищується частота їх виникнення в 1,1 (RR) разу. Оскільки значення OR та RR більше 1, можна вважати прогностичність за цими критеріями статистично значущою.
Таблиця 2
Прогноз виникнення хвороб серед населення 35-44 р.
Назва показників Значення показників для
хвороб рівня КПВ ЗЩА
пародонта «дуже
високий»
Поширеність хвороб серед населення території «А» 91,21 % (95 % ДІ: 83,41; 96,13) 70,33 % (95 % ДІ: 59,84; 79,45) 38,46 % (95 % ДІ: 28,45; 49,25)
Поширеність хвороб серед населення території «Б» 81,98 % (95 % ДІ: 75,40; 87,41) 30,06 % (95 % ДІ: 23,33; 37,48) 32,56 % (95 % ДІ: 25,62; 39,90)
Шанси виникнення хвороб серед населення на території «А» 10,38 2,37 0,63
Шанси виникнення хвороб серед населення на території «Б» 4,55 0,43 0,48
Відношення шансів (OR) 2,3 (95 % ДІ: 1,0; 5,2) 5,5 (95 % ДІ: 3,2; 9,6) 1,29 (95 % ДІ: 0,76; 2,20)
Відносний ризик виникнення хвороб серед населення на території «А» (RR) 1,1 (95 % ДІ: 1,01; 1,2) 2,34 (95 % ДІ: 1,8; 3,1) 1,18 (95 % ДІ: 0,84; 1,66)
Розглянемо ситуацію щодо карієсу зубів. За результатами дослідження поширеність карієсу висока і складає 100 %. Причому цей показник характерний для всіх вікових груп і не залежить від території проживання. Але рівень інтенсивності КПВ значно відрізняється між групами порівняння. Саме тому ми проводимо аналіз за більш важливим, найвищим рівнем КПВ - «дуже високий». Хоча значення цього рівня визначені ВООЗ для віку 35-44 роки, на нашу думку, він певною мірою може виражати провідну тенденцію досліджуваного процесу.
У осіб 20-24 та 25-29 років із території «А» шанси мати «дуже високий» рівень КПВ збігаються з шансами в населення території «Б», і його підвищення частоти незначиме (р > 0,05). Найбільш переконливі дані отримані в осіб 30-34, 35-44 і 45-54 років. Поширеність «дуже високого» рівня інтенсивності карієсу, шанси та відносний ризик його виникнення значно вищі в населення з «брудних» територій (р < 0,05).
Зупинимося детально на аналізі «дуже високого» рівня КПВ у ключовій групі 35-44 роки, поширеність якого представлена в табл. 3.
Таблиця 3
Таблиця спряженості рівня інтенсивності КПВ «дуже високий»
Територія Кількість осіб із рівнем інтенсивності КПВ «дуже високий» Кількість осіб з іншими рівнями КПВ
Забруднена територія «А» 64 27
Чиста територія «Б» 52 121
Дані табл. 2 свідчать, що «дуже високий» рівень КПВ на «забруднених» територіях зустрічається більш ніж у 2 рази частіше за «чисті» (р = 3,2Е-10). На кожного хворого з іншим рівнем інтенсивності карієсу зубів припадає 2,37 хворих із рівнем «дуже високий». На «чистих» територіях такий шанс мають лише 0,43 хворих. На забруднених територіях шанси виникнення серед населення карієсу зубів із рівнем інтенсивності «дуже високий» збільшуються в 5,5 разу (OR), а підвищення частоти їх - у 2,34 разу (RR). При OR та RR > 1 прогностичність значуща.
Повертаючись до мети нашого дослідження, зупинимося на розгляді поширеності зубощелепних аномалій (ЗЩА). Поширеність ЗЩА на забруднених територіях дещо відрізняється за своєю значимістю від карієсу зубів та хвороб пародонта. Найбільш суттєву різницю ми виявили в молоді 20-24 років. Шанси виникнення ЗЩА, їх частота та відносний
ризик вищі в жителів районів, забруднених важкими металами (р < 0,05). Щодо інших вікових груп населення слід зазначити, що показники прогнозу аномалій мають відмінності між порівнюваними районами, але вони несуттєві. У табл. 4 наведено дані поширеності ЗЩА в 35-44 річних.
Таблиця 4
Таблиця спряженості поширеності зубощелепних аномалій
Територія Кількість осіб із Кількість осіб без
зубощелепними зубощелепних
аномаліями аномалій
Забруднена територія «А» 35 56
Чиста територія «Б» 56 116
Поширеність ЗЩА на території «А» вища за територію «Б», але вона статистично малозначуща (табл. 2). Шанси виникнення ЗЩА в населення із забруднених районів неввисокі та складають 0,63:1, а з умовно «чистих» ще нижчі - 0,48:1. Незважаючи на низькі шанси в кожному окремому районі, вірогідність виникнення ЗЩА серед населення забруднених районів у 1,29 разу вища, а частота їх виявлення в 1,18 разу вища за «чисті». Хоча OR і RR мають значення > 1, але їх довірчий інтервал містить значення від < 1 до > 1, і це можна трактувати як малозначимий факт. Значною мірою викладені дані збігаються з результатами аналізу для осіб 25-29, 30-34, 45-54 роки.
Можливо, при більшій вибірці обстежених довірчий інтервал частоти виявлення ЗЩА буде звуженим і мінімальні значення його розмаху становитимуть більше 1. У цьому сенсі отримані висновки є попередніми.
Викладене вище дає підставу зробити висновки: на забруднених солями важких металів територіях зростає вірогідність виникнення серед населення пародонтальної патології, зубощелепних аномалій та карієсу
зубів з інтенсивністю «дуже високий» і підвищується частота виникнення вказаної патології. Представлені прогностичні уявлення про ризик виникнення стоматологічних хвороб дозволять спланувати відповідні профілактичні заходи
Перспективи подальших досліджень. Для визначення часткової участі важких металів серед інших чинників виникнення досліджуваної патології планується дослідити силу причинно-наслідкового зв’язку між ними.
