CC BY
15
УДК 616.311.2 - 002 - 053: 612.014 Н. В. Малко, Е.В. Безвушко
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ПАТОЛОГИ ТКАНИН ПАРОДОНТА В Д1ТЕЙ, ЯК1 ПРОЖИВАЮТЬ НА ЕКОЛОГ1ЧНО НЕСПРИЯТЛИВ1Й ТЕРИТОРИ
Львiвський нацiональний медичний уыверситет iменi Данила Галицького
Досл1дження останшх рок1в указують на високу поширенють основних стоматолог1чних захворю-вань у д1тей у еколог1чно несприятливих регюнах. Захворювання пародонта пос1дають друге мюце за частотою I поширен1стю пюля кар1есу, тому е гострою проблемою дитячо''' стоматологй [1,2,3,6,7].
Територ1я Льв1вськоТ област1 характеризуеться особливими геох1м1чними умовами з1 значним де-ф1цитом у фунтах життево важливих м1кро-елемент1в - цинку, м1д1, йоду, фтору в питнш вод1 та значним забрудненням навколишнього середо-вища [5,8]. Особливо чутлив1 до дй негативних фактор1в довк1лля д1ти, що зумовлено в1ковою не-зр1л1стю захисних та адаптацшних механ1зм1в, а стан здоров'я пщростаючого покол1ння можна розглядати як найголовшший 1ндикатор стану до-вктля [4,9]. Незважаючи на досягнут! усп1хи, в ди-тяч1й пародонтологй залишаеться проблемою своечасна д1агностика та л1кування захворювань пародонта в д1тей, як1 проживають у еколог1чно несприятливих регюнах. Ураховуючи профтакти-чний напрям дитячо'' стоматолопчно''' допомоги, актуальним е визначення фактор1в, як1 впливають на формування патологи, встановлення кл1н1чних особливостей захворювань та механ1зм1в 'х вини-кнення, розробка патогенетично спрямованих л1-кувально-профтактичних заход1в, що дозволить запоб1гти розвитку тяжких форм ураження тканин пародонта.
Мета дослщження - оцшка стану тканин пародонта в д1тей, як1 проживають в умовах комплексного впливу антропогенного навантаження та природних геох1м1чних умов.
Матерiал i методи дослiдження
З метою оцшки стану тканин пародонта проведено епщемюлопчне обстеження 642 д1тей, як1 проживають на територп з високим р1внем забру-днення та природним дефщитом йоду I фтору (м. Явор1в та м. Жидач1в). Для контрольних даних обстежено 214 д1тей, жител1в м. Львова, який характеризуеться як умовно "чистий регюн". Оглянуто д1тей в1ком 7,12 та 15 рок1в зг1дно з рекоменда-ц1ями ВООЗ. Стан тканин пародонта оцшювали за результатами опитування, огляду порожнини рота I за допомогою пародонтальних шдешв та проб
(шдекс РМА, проба Штлера-Писарева). Статис-тичну обробку матер1ал1в зд1йснено на комп'ютер1 за програмою «Ехсе1».
Результати дослщження та 1х обговорення.
Анал1з еп1дем1олог1чних даних показав, що поширенють захворювань тканин пародонта в об-стежених д1тей 1з регюну з п1двищеним антропо-генним навантаженням та зниженим умютом йоду I фтору (ЕЗР) становить у середньому 66,98±1,85%, що значно вище вщносно д1тей, як1 проживають у мют1 Львов1, - 46,26±3,40%, р<0,01. У д1тей з ЕЗР поширен1сть захворювань тканин пародонта, за критер1ями ВООЗ, вщповщае висо-кому р1вню, тод1 як у д1тей групи пор1вняння характеризуеться як середня (рис. 1).
Основна група(ЕЗР)
Група пор|вняння(ЕЧР)
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
ИЗахворювання тканин пародонта □ 1нтактний пародонт
Рис. 1. Поширешсть захворювань тканин пародонта в обстежених дiтей.
Анал1з захворюваносп в д1тей залежно вщ в1ку (табл. 1) показав, що з 7 до 15 рок1в спостер1га-еться тенденц1я до росту захворювання тканин пародонта в обох групах дослщження. Однак у д1-тей з ЕЗР поширенють захворювання тканин пародонта значно вища, шж у 'хшх однол1тк1в з ЕЧР. Так, у 7-р1чних д1тей основно'' групи поширенють захворювань тканин пародонта становить 57,97±3,43%, зростаючи до 68,11±3,23% у 12-р1ч-них ос1б, а у вщ1 15 рок1в захворюван1сть у огляну-тих характеризувалась максимальним значенням - 74,12±2,90 %. У д1тей групи пор1вняння в 7-р1чному вщ1 захворювання тканин пародонта д1аг-ностували в 37,14±5,78 % оглянутих (р<0,01), а у в1ковому пер1од1 12-15 рок1в досл1джували зб1ль-шення значень вщ 45,83±5,87% (р<0,01) до 55,55±5,86 %, (р<0,05) в1дпов1дно.
33,02
4е,2в
53,73
%
Таблиця 1
Поширенсть захворювань тканин пародонта в обстежених дiтей залежно вiд вiку
В1к (у роках) Основна група (ЕЗР) Група пор1вняння (ЕЧР)
абс. к-сть 1з захв. тканин пародонта % абс. к-сть 1з захв. тканин пародонта %
7 207 120 57,97±3,43* 70 26 37,14±5,78
12 207 141 68,11 ±3,23* 72 33 45,83±5,87
15 228 169 74,12±2,90* 72 40 55,55±5,86
Разом 642 430 66,98±1,85* 214 99 46,26±3,87
Примiтка: * - р<0,05 - достовiрна рiзниця значень в'дносно даних
За результатами анал1зу табл.2 встановлено, що в д1тей м. Яворова середне значення пошире-ност захворювань тканин пародонта було вище, шж у жител1в м. Жидачова (71,86±2,46 % проти 61,68±2,77 %, р<0,05). Слщ зауважити, що серед оглянутих д1тей обох населених пункт1в 1з в1ком захворюван1сть зростала, однак у д1тей м. Яворова в ус1х в1кових групах зростання значень вщбу-валось 1нтенсивн1ше. Так, у 7-р1чних жител1в м. Яворова поширен1сть захворювань тканин пародонта становить 66,08±4,41 % (р<0,05) I поступово зростае: у вщ1 12 рок1в захворюванють тканин пародонта виявлено в 74,0±4,38 % обстежених, р>0,05. Максимальн значення поширеност1 запа-льних захворювань тканин пародонта були д1аг-
порвняльноГ групи.
ностован в 15-р1чних д1тей м. Яворова -75,63±3,93 %, р>0,05. При анал1з1 захворюваност1 тканин пародонта в д1тей м. Жидачова встановлено, що в 7-р1чних д1тей поширен1сть захворю-вання становила 47,82±5,21 % та зб1льшувалась до 62,62±4,67 % у в1ц1 12 ромв. Найвищ1 значення захворюваност1 тканин пародонта (72,47±4,27 %, р<0,05) визначали в 15-р1чних п1дл1тк1в м. Жидачова. Привертае увагу те, що в д1тей м. Яворова у вс1х в1кових групах поширен1сть захворювань тканин пародонта, за критер1ями ВООЗ, вщповн дае високому р1вню, тод1 як у 7-р1чних д1тей м. Жидачова виявлено середнш р1вень захворюва-ност1, а у 12-15-р1чних обстежених захворюванють тканин пародонта характеризувалась як висока.
Таблиця 2
Поширенсть захворювань тканин пародонта в дiтей Яворова i Жидачова залежно вiд вiку
В1к (у роках) м. Явор1в (п=334) м. Жидач1в (п=308)
абс. к-сть 1з захв. тканин пародонта % абс. к-сть 1з захв. тканин пародонта %
7 115 76 66,08±4,41* 92 44 47,82±5,21
12 100 74 74,0±4,38** 107 67 62,62±4,67
15 119 90 75,63±3,93** 109 79 72,47±4,27
Середне значення 334 240 71,86±2,46* 308 190 61,68±2,77
Примiтка: * - р<0,05 - достовiрна рiзниця значень в'дносно даних у дтей м. Жидачова; ** - р>0,05 - ступнь достовiрностi вiдносно порiвняльно'i групи.
Анал1з структури захворювань тканин пародонта (рис. 2) показав, що в д1тей основно' групи хро-шчний катаральний пнпв1т виявлено в 64,48±1,88 % обстежених (р<0,01); ппертроф1чний пнпв1т д1а-
гностували в 16 ос1б (2,49±0,61 %) основно'' групи (р>0,05). У пор1вняльнш груп1 ХКГ виявлено в 44,85±3,39 % д1тей, а ппертроф1чний г1нг1в1т -т1льки в 1,40±0,64 % обстежених.
Рис. 2. Структура захворювань тканин пародонта в обстежених дтей.
55
Нами проанал1зовано структуру захворювань тканин пародонта в д1тей з урахуванням в1ку (табл. 3). Доведено, що в жител1в еколопчно за-брудненого рег1ону захворюван1сть на ХКГ вища у вс1х в1кових пер1одах у пор1внянн1 з вщповщними значеннями в д1тей з еколопчно чистого регюну. Частота г1пертроф1чного пнпв1ту в д1тей основно' групи була вищою в ус1 в1ков1 перюди в1дносно в1дпов1дних значень у д1тей групи пор1вняння.
Ураховуючи те, що хроычний катаральний
г1нг1в1т зустр1чаеться значно частше I на його част-ку припадае 96,28 % обстежених д1тей основно'' групи та 63,64 % ос1б групи пор1вняння, нами було проведено детальне вивчення цього захворювання в д1тей, як1 проживають у р1зних за антропогенним навантаженням регюнах. Сл1д зауважити, що гос-трий катаральний I загострення хрошчного катарального г1нг1в1ту ми виявляли в поодиноких випад-ках, тому вони не шдлягали детальному анал1зу.
Таблиця 3
ктура захворювань тканин пародонта вдiтей залежно вiд вiку
В1к (у роках) Основна група (ЕЗР) Група пор1вняння (ЕЧР)
ХКГ Ппертроф1чний г1нг1в1т ХКГ Ппертрос з1чний г1нг1в1т
абс. к-сть % абс. к-сть % абс. к-сть % абс. к-сть %
7 119 57,48± ±3,43** 1 0,48± ±0,08 26 37,14± ±5,78 - -
12 134 64,73± ±3,32** 5 2,42± ±1,06 *** 32 44,44± ±5,85 1 1,39± ±0,07
15 160 70,17± ±3,02* 10 4,38± ±1,35 *** 38 52,78± ±5,88 2 2,73± ±1,92
Всього 414 64,48± ±1,88** 16 2,49± ±0,61 *** 96 44,85± ±3,39 3 1,40± ±0,64
Примiтка: * р<0,05, ** р<0,01 - достовiрна рiзниця значень вдносно даних порiвняльноí групи; ***- р>0,05 - ступiнь достовiр нот вiдносно порiвняльно'i групи.
За даними рис. 3, у д1тей, як1 проживають у еколопчно забрудненому регюш, легкий ступшь хрошчного катарального пнпв1ту в середньому виявлено в 47,34±3,57% оглянутих д1тей, тод1 як у д1тей з еколопчно чистого регюну значення цього показника вищ1 - 65,62±5,98%, р<0,05. У д1тей основной групи частка ХКГ середнього ступеня ста-новить 44,44±3,55%, що перевищуе значення в груш пор1вняння, де даний ступшь пнпв1ту д1агно-стували в 32,29±8,39% оглянутих, р>0,05. Тяжкий ступ1нь хрон1чного катарального пнпв1ту в д1тей з ЕЗР виявляли часлше, н1ж у 'хшх однол1тк1в з ЕЧР (8,21 ±1,96% проти 2,08±0,69% в1дпов1дно, р<0,05).
Легкий ступнь □ Середнй ступнь щ Важкий ступнь
Основна трупа
Група пор1вняння
Рис. 3. Ступен/' тяжкост/' хрошчного катарального гiнгiвiту в дтей груп до^дження.
Анал1з поширеност ХКГ (табл. 4) залежно вщ в1ку д1тей показав, що в жител1в забрудненого регюну у вщ1 7 рок1в легка форма ХКГ зустр1чалась у 69,74±4,21 % оглянутих, р>0,05; середн1й сту-п1нь ХКГ виявлено в 30,25±4,21 % д1тей, р>0,05. Натом1сть у б1льшост1 7-р1чних д1тей, як1 проживають у еколопчно чистому регюш, виявлено легкий ступшь ХКГ (84,61 ±7,07 %), тод1 як середнш сту-п1нь ХКГ д1агностували у 2 рази р1дше
(15,38±7,07%) в1дносно в1дпов1дного значення в д1тей з ЕЗР. У 7-р1чних оглянутих обох груп пор1в-няння не д1агностували ХКГ тяжкого ступеня.
У д1тей 12-р1чного в1ку основно'' групи частка легкого ступеня ХКГ зменшувалась та становила 50,0±4,32%, р<0,05. Водночас у д1тей з ЕЗР у да-н1й в1ков1й груп1 у 42,54±4,27% оглянутих виявлено ХКГ середнього ступеня, р>0,05. У в1ц1 12 рок1в у 10 оглянутих (7,46±2,26%) д1тей, як1 зазнавали впливу антропогенного навантаження, виявляли ХКГ тяжкого ступеня. У д1тей - жител1в ЕЧР у вщ1 12 рок1в дослщжено аналог1чну тенденц1ю: зни-ження поширеност ХКГ легкого ступеня до 68,75±8,19% при зб1льшенн1 частки г1нг1в1ту середнього ступеня до 31,25±8,19%. У д1тей з ЕЧР у цьому в1ковому 1нтервал1 не д1агностували ХКГ тяжкого ступеня.
У д1тей з ЕЗР у вщ1 15 рок1в спостер1гали подальше зменшення к1лькост1 оглянутих 1з легким ступенем хрон1чного катарального гшпв1ту, вщсо-ток яких складав 28,57±3,56%, р<0,05. При цьому в 15-р1чних д1тей дано' групи зб1льшувалась кть-к1сть оглянутих 1з середн1м ступенем ХКГ (56,52±3,91%, р>0,05), що було вище вщносно отриманих даних у 7-12-р1чних д1тей основно'' групи з ХКГ середнього ступеня тяжкост1. Тяжкий ступшь ХКГ д1агностували у 24 обстежених (14,90±2,81%) у вщ1 15 рок1в основно'' групи, р<0,05. Серед 15-р1чних жител1в еколог1чно чистого регюну виявляли зменшення ктькосп оглянутих 1з легким ступенем ХКГ до 50,0±8,11% при збтьшенш к1лькост1 д1тей 1з середн1м ступенем ХКГ до 44,73±8,06%. Тяжкий ступшь ХКГ у данш в1ков1й груш виявлено в 5,26±3,62% оглянутих д1-тей з ЕЧР.
2
Отже, 3i збтьшенням в1ку обстежених д1тей знижувався вщсоток i3 ХКГ легкого ступеня, по-ступаючись розвинутим формам захворювання,
причому в д^ей, якi проживають у ЕЗР, цей про-цес мав виразшший характер.
Таблиця 4
CmyniHb тяжкот ХКГ у дiтей залежно eid eiKy
Основна група Група пор¡вняння
Вк легкий середнш тяжкий легкий середн¡й тяжкий ступ¡нь
(у роках) стутнь ступшь ступ¡нь ступ¡нь ступ¡нь
% % % % % %
7 69,74±4,21** 30,25±4,21** - 84,61±7,07 15,38±7,07 -
12 50,0±4,32* 42,54±4,27** 7,46±2,26 68,75±8,19 31,25±8,19 -
15 28,57±3,56* 56,52±3,91** 14,90±2,81* 50,0±8,11 44,73±8,06 5,26±3,62
Всього 47,34±3,57* 44,44±3,55** 8,21±1,96* 65,62±5,98 32,29±8,39 2,08±0,69
npuMimKa: *- р<0,05 - docmoeipHa piзниця значень eidHOCHO даних групи порiвняння; **- p>0,05 - стутнь дocmoвipнocmi вiднocнo пopiвняльнo'i групи.
Таким чином, у д1тей з ЕЗР, хворих на катара-льний пнпв1т, штенсиф1кац1я запальних процеав у тканинах пародонта збтьшувалася з в1ком, залежала вщ ступеня тяжкост ХКГ та була вищою, шж у д1тей з ХКГ, як1 проживають у еколопчно чистому регюш.
Висновки.
У д1тей, як1 проживають на еколопчно забруд-нених територ1ях, поширен1сть захворювань тканин пародонта була в 1,4 разу вища, шж у д1тей з еколопчно чистого регюну, що виражалось у зб1-льшенн в1дсотка д1тей 1з хрон1чним та ппертрофн чним г1нг1в1том. З в1ком поширен1сть захворювань тканин пародонта збтьшувалась у обох групах досл1дження, однак у д1тей, як1 проживають у несприятливих умовах довктля, була вища поширенють захворювань тканин пародонта.
Перспективи подальших дослiджень.
Розробити патогенетично спрямований л1кува-льно-проф1лактичний комплекс, що дозволить за-поб1гти розвитку тяжких форм ураження тканин пародонта в д1тей з ХКГ, як1 проживають в умовах антропогенного навантаження I природного йодо-, фтородефщиту.
Лтература
Безвушко Е.В. Вплив забруднення довктля на стоматолопчну захворюван1сть д1тей / Е. В. Безвушко, М. А. Климчук // Довшля та здоров'я. - 2006. - № 2. - С. 65-68.
2. Безвушко Е.В. Особливост формування патологи тканин пародонта у д1тей, що проживають у р1зних еколопчних умовах / Е.В. Безвушко // Вюник стоматологи. - 2008. - №2. - С. 97-101.
3. Годованець О.1. Особливост клУчного переб1гу хро-н1чного катарального г1нг1в1ту в д1тей, як1 проживають на територп з пщвищенням р1внем н1трат1в у питый вод1 / О.1. Годованець, М.М. Рожко, З.Б. Попович // Галицький лкарський вюник. - 2007.- № 3. - С.15-17.
4. Грузева О. В. Проблеми здоров'я населення, пов'язан з еколопчними чинниками / О.В. Грузева // Науковий вюник НМУ ¡м. О.О. Богомольця. - 2007. -С. 67-68.
5. Довшля Льввщини: статистичний зб^ник. - Львю, 2009.-101 с.
6. Вплив негативних факторю довшля на рвень сто-матолог¡чноí захворюваност¡ дитячого населення / [М. А. Лучинський, Ю. I. Лучинська, О. I. Остапко, В. М. Лучинський та ¡н.]. - В¡сник проблем бюлогп i ме-дицини. - 2014. - Вип. 2, т. 1 (107).
7. Модина Т.Н. Патология тканей пародонта и функциональное состояние организма у подростков / Т.Н. Модина, Е.В. Мамаева, О.Н. Лопаткина // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2006. - № 12. - С. 78-84.
8. Нейко Е.М. Медикогеоеколопчний анапкз стану здоров'я населення / Нейко Е.М., Рудько Г.1., Смоляр Н. I.- 1в.-Франквськ - Львiв, 2001.-350 с.
9. Children's health and the environmentagenda for prevention research / P.J. Landrigan, J.E. Carlson, C.F. Bearer [et all] // Environment Health Perspectives. -1998. - № 3. - Р. 94-97.
Стаття надшшпа 5.05.2015 р.
Резюме
Наведет дат про стан тканин пародонта в д^ей, як проживають в умовах впливу дм несприятливих чиннимв навколишнього середовища. Установлено, що поширенють катарального пнпв^у в д^ей у вiцi 7, 12, 15 рош, як проживають на забруднешших територiях, значно вища, шж у Т'хшх однол™в з еколопчно чистого регюну.
Кпючовi слова: д^и, пнпвп", еколопчна ситуацiя.
Резюме
Приведены данные о состоянии тканей пародонта детей, проживающих в условиях воздействия неблагоприятных факторов окружающей среды. Установлено, что распространенность хронического катарального гингивита у детей в возрасте 7, 12, 15 лет, проживающих на более загрязненных территориях, значительно выше, чем у их сверстников из экологически чистого региона. Ключевые слова: дети, гингивит, экологические условия.
1.
UDC 616.311.2 - 002 - 053: 612.014
THE FEATURES OF FORMING OF THE PATHOLOGY OF PERIODONTAL TISSUES IN CHILDREN LIVING IN ECOLOGICALLY UNFAVORABLE TERRITORY
N.V. Malko, E.V. Bezvushko
Lviv National Medical University of Danylo Halytsky, Ukraine
Summary
The last year of studies indicate on the high prevalence of main dental diseases in children from ecologically unfavorable regions. Periodontal diseases take the second place by frequency and prevalence after caries, therefore is the significant problem of the pediatric dentistry.
The purpose of the study is evaluation of the state of periodontal tissues in children living in the conditions of complex influence of the anthropogenic loading and natural geochemical conditions.
Materials and research methods. With the purpose to evaluate the state of periodontal tissues the epidemiology examination of 642 children that live on territory with the high level of contamination and natural deficit of iodine and fluorine (Yavoriv and Zhydachiv) was conducted. For the control data 214 children, residents of Lviv, that is characterized as conditionally "clean region", were examined. The 7, 12 and 15 years-old children were examined in this research. The state of periodontal tissues was assessed on the results of questioning, review of the oral cavity and use of the periodontal indices and tests (index of PMA, the test of Schiller-Pisarev). Statistical processing of the materials is worked out on the computer in program Excel.
Results of the research and their discussion. The analysis of epidemiological data showed that the prevalence of periodontal diseases in examined children from region with increased anthropogenic loading and low content of iodine and fluorine (EPR) presented 66,98 ± 1,85 % in average, that is significantly higher in relation to children who live in Lviv - 46,26 ± 3,40 %, p<0,01. The prevalence of periodontal diseases in children from EPR, by the criteria of WHO, corresponds to a high level, while in children of the comparison group characterized as medium.
In the result of analysis revealed that in children of Yavoriv the mean value of the prevalence of periodontal diseases was higher than among residents of the city of Zhydachiv (71,86 ± 2,46 % against 61,68 ± 2,77 %, p<0,05). It is necessary to notice that among the examined children of both settlements, with age the morbidity grew, but in children of Yavoriv, in all age groups the increase of values took place more intensive. So, the prevalence of periodontal disease in the 7-years-old residents of Yavoriv presents 66,08 ± 4,41 %, p<0,05 and gradually growing, at the age of 12 years, the morbidity of periodontal tissues was revealed in 74,0 ± 4,38 % examined, p>0,05. The maximal values of the prevalence of inflammatory diseases of periodontal tissues were diagnosed in the 15-years-old children of Yavoriv - 75,63 ± 3,93 %, p>0,05. At the analysis of morbidity of periodontal tissues among children of Zhydachiv, was found that the prevalence of disease in the 7-years-old children presented in 47,82 ± 5,21 % and increased to 62,62 ± 4,67 % in children at the age 12 years. The highest values of morbidity of periodontal tissues (72,47 ± 4,27 %, p<0,05) determined in the 15-years-old adolescents of Zhydachiv. The attention pays the prevalence of diseases of periodontal tissues, by the criteria of WHO, in children of Yavoriv in all age groups, which is corresponded to a high level, while the medium level of morbidity in the 7-years-old children of Zhydachiv was identified, and the morbidity of periodontal tissues in the 12-15 year-old examined was characterized as high.
Conclusions. The prevalence of periodontal diseases in children living in polluted areas, was in 1.4 times higher than in children from ecologically clean region, that expressed as increase of percentage of children with chronic and bertrice gingivitis. The prevalence of periodontal disease was increased with age in both study groups, but in children living in unfavorable environmental conditions, it was observed a higher prevalence of periodontal tissues.
Key words: children, gingivitis, ecology.
