CC BY
16и хуже проникает в дентинные трубочки, при этом оба материала однородны, частицы композитов не превышают 2 мкм. В области эмаль-адгезив DIPOL по сравнению с материалом Filtek Supreme XT имеет более тонкий и бесструктурный слой не более 6-8 мкм, против 15 мкм. Оба материала хорошо проникают в предварительно обработанную эмаль.
Проведя растровое микроскопическое исследование композитных материалов DIPOL и Filtek Supreme XT, с последующим морфологическим анализом, можно сделать вывод о том, что композит отечественного производства не уступает а в некоторых случаях и превосходит по своим качествам Filtek Supreme XT.
Список литературы
1. Боер Вольфганг М. Дискуссия по вопросу о современных концепциях адгезивного пломбирования / Боер Вольфганг М. // Клиническая стоматология. - 2001. - № 4. -С. 12-13.
2. Николаев А. И. Практическая терапевтическая стоматология. / А. Николаев, Л. Цепов. - Санкт-Петербург, 2001.- 390 с. (Санкт-Петербургский институт стоматологии).
3. Чиликин В. Н. Новейшие технологии в эстетической стоматологии / Чиликин В. Н. - М.: МЕДпресс-информ,-2004. - 96с.
4. Meerbek B. Microscopic Investigations - technics, results, problems // Adhesive Dentistry - Clinical and Microscopic Aspects / 2 International ESPE Dental Symposium, Philadelphia, 2000 - CD1.
5. Perdigao J. Electron Microscope Investigations of Adhesion to Dentin and Enamel // Adhesive Dentistry - Clinical and Microscopic Aspects / 2 International ESPE Dental Symposium, Philadelphia, 2000 - CD1.
Поступила 16.05.11
В. В. Череда, Т. О. Петрушанко, Г. А. Лобань
Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия»
ОЦЕНКА РИСКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПАРОДОНТА
Проведена оценка риска воспалительных заболеваний паро-донта по собственной методике у людей с клинически ин-тактним пародонтом и у больных катаральным гингивитом. Показано, что коэффициент постоянства микрофлоры десневой жидкости объективно отображает сдвиг в составе микробиоценоза полости рта и биопленки десен. Способ позволяет обнаружить ранние донозологические нарушения микробиоценоза полости рта, который повышает эффективность ранней диагностики воспалительных заболеваний пародонта и прогнозирования их возникновения, простой, экономически выгодный, доступный для выполнения в клинических, учебных и научных лабораториях. Ключевые слова: пародонтит, риск воспалительных заболеваний, микробиоценоз, полость рта.
V. V. Chereda, T. O. Petrushanko, G. A. Loban'
The State Institution of High Education of Ukraine "Ukrainian Medical Dental Academy"
THE ESTIMATION OF THE RISK OF INFLAMMATORY DISEASES OF PERIODONTIUM
The estimation of the risk of inflammatory diseases ofperiodontium by authors ' method in patients with clinically intact periodontium and in patients with catarrhal gingivitis was made. The coefficient of the constancy of gingival liquid microflora was shown to reflect objectively the shift in contents of oral micro-biocenosis and gingival biofilm. This method allows finding the early prenosological disorders in oral microbiocenosis, which increases the effectiveness of the early diagnostics of inflammatory diseases of periodontium and the prediction of their appearance. It is simple, economically sound and available for carrying out in clinical, educational and scientific laboratories. Key words: periodontitis, risk of inflammatory diseases, micro-bocenosis, oral cavity.
УДК 616.314.17 - 002
В. В. Череда, Т. О. Петрушанко, Г. А. Лобань
Вищий державний навчальний заклад Укра!ни «Украшська медична стоматолопчна академiя»
ОЦ1НКА РИЗИКУ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТУ
Проведена оцтка ризику запальних захворювань пародонта за власною методикою у людей з клШчно ттактним пародонтом та у хворих на катаральний гiнгiвiт. Показано, що коефщент сталостi мжрофлори ясенног рiдини об'ективно вiдображаe зсув у складi мiкробiоценоза порожнини рота та бiоплiвки ясен. СпоЫб дозволяе виявити рант донозоло-гiчнi порушення мжробюценоза порожнини рота, що тд-вищуе ефективтсть ранньог дiагностики запальних захворювань пародонта та прогнозування гх виникнення, прос-тий, економiчно вигiдний, доступний для виконання у клш-чних, навчальних та наукових лабораторiях. Ключовi слова: пародонтит, ризик запальних захворювань, мiкробiоценоз, порожнина рота.
Бшьшють дослщнишв вважае, що пародонтит е полiетiологiчним захворюванням, основою розвитку якого становить комплекс патолопчних зсувiв, пов'язаних з м^обюлопчними та iмунологiчними змшами, як ввдбуваються на rai генетично! схильнос-ri [1-3].
До^дження мшробно! екологи порожнини рота тдтвердили присуттсть у дентальних бляшках бшь-ше шж 500 рiзних мiкроорганiзмiв. 1нтенсивш пошу-ки серед них пародонтальних патогешв дозволили виявити ввдносно невелику групу бактерш, з якими пов'язат запально-деструктивш захворювання пародонта. Серед них найбшьша етюлопчна значимють надаеться грамнегативним анаеробним мшрооргатз-мам, а саме P.gingivalis, T.forsythia, T.denticola, ("чер-воний комплекс"), A.actinomycetemcomitans, P. Intermedia та деяким шшим [4,5]. Фактори вiрулентностi цих мшрооргатзм1в прямо або опосередковано ви-кликають патолопчш змши у тканинах пародонта, що
© Череда В. В., Петрушанко Т. О., Лобань Г. А., 2011.
ведуть, на сам кшець, до втрати зубо-ясенного при-кршлення i руйнування юстково! тканини.
Сучасш дослiдження методом ПЛР ДНК-дiагностики свiдчать про ранню колонiзацiю порож-нини рота специфiчною дентальною мшрофлорою та И розмноження за умов розвитку шфекцп ясен. Так, P.gingivalis i A.actinomycetemcomitans виявлялись у сумарних зразках з порожнини рота у 37 % та 48 % здорових дией та шдлпгав незалежно вщ вшу (0-18 роюв), тобто пародонтопатогени заселяють ротову порожнину починаючи з перiоду новонародженостi
[6]. Amano A. et al. встановили наявшсть P.gingivalis у 37 % здорових людей та у 87 % хворих на пародонтит
[7]. Оцiнка частоти виявлення P.gingivalis та A.actinomycetemcomitans вщ в^ встановила у дiтей 6-7 роюв 22 % та 30 % рiвнi iнфiкування вiдповiдно, у грут 16-17 рокiв цей показник досягав 40 % для обох патогешв [8].
На разi немае сумнiвiв, що у розвитку пародонтита найважливше значення мае порушення асощативних взаемовiдносин представникiв резидентно! мiкрофлори порожнини рота: часткове або повне витюнення обль гатних видiв, посилене розмноження факультативних специфiчних грамнегативних анаеробiв [9].
Мета нашог роботи. Розробка способу ощнки ризику запальних захворювань пародонта, що дозволить тдвищити ефективнють прогнозування та ран-ньо! дiагностики порушень мiкробiоценозу порожни-ни рота.
Матерiали та методи до^дження. Проведене загальноприйняте стоматолопчне клшчне обстежен-ня 32 людей вшом 19-22 роки (16 дослщжуваних мали клiнiчно iнтактний пародонт, у 16 пащенпв був дiаг-ностований катаральний гшпвгт) iз визначенням riri-енiчного iндексу Green-Vermilion [10], пародонталь-них iндексiв. Додатково здiйснювали мшробюлопчне дослiдження мшробно! заселеностi ясенно! рщини [11]. У всiх обстежених провели ощнку ризику запа-льних захворювань пародонта за власною методикою, на яку отримано патент на корисну модель UA 54041 МПК (2009) A61B 5/00 [12].
Запропонований нами споаб ощнки ризику за-пальних захворювань пародонта полягае у мшроско-тчному дослiдженнi ясенно! рiдини, отримано! за до-помогою стерильного паперового штифта. Шсля про-сичення штифта ясенною рiдиною його розмiщують у стерильний фiзiологiчний розчин i ретельно вщмива-ють. Цей завис мiкроорганiзмiв переносять на стери-льне знежирене предметне скло, висушують, фшсу-ють, забарвлюють за Грамом i методом iмерсiйноl мь кроскопп пiдраховують чисельнiсть грампозитивних кокiв, грамнегативних кокiв, грампозитивних палич-коподiбних бактерiй, грамнегативних паличкоподiб-них бактерш, грамнегативних звивистих мшрооргаш-змiв у вiдсотках до загально! кшькосп пiдрахованих бактерiальних клiтин. Визначають коефщент сталостi (КС) за спiввiдношенням суми чисельносп грампозитивних кокiв i грампозитивних паличкоподiбних мш-роорганiзмiв у вщсотках до суми кiлькостi грамнегативних паличкоподiбних та грамнегативних звивистих мiкроорганiзмiв у вiдсотках. Значення КС=2 - 4, розцiнюють як еколопчну рiвновагу мiж бактерiаль-ними популящями, переважання симбюнтно! стабш-
зуючо! мшрофлори, ризик запальних захворювань пародонта вщсутнш. Значення КС>4 (зсув КС вправо) свщчить про збшьшення чисельностi грампозитивних бактерiй, що контактують з тканинами ясен. Щ мшро-органiзми здебiльшого входять у склад зубного на-льоту i сприяють розвитку запально! вiдповiдi характерно! для пнпвиу, тобто пiдвищуеться ризик запальних захворювань пародонта. Значення КС<2 (зсув КС влiво) вказуе на збшьшення у ясеннш рщиш облi-гатних анаеробних грамнегативних паличок (бактеро-iдiв) та спiрохет, що мають пародонтопатогенну дда i тдвищують ризик розвитку пародонтиту.
Вiрогiднiсть виявлених змш оцiнювали згiдно критерiю вiрогiдностi Стьюдента. Значними визнава-ли вщмши при р<0,05.
Результати до^дження та ix обговорення. Проведена ощнка ризику запальних захворювань пародонта засвщчила, що у людей з клшчно штактним пародонтом КС становив 3,0±0,42, тодi як у хворих на катаральний пнпви цей показник складав 1,1 ±0,28 (р<0,05).
Змiни мiкроекологiчного гомеостазу ясенно! бо-розни на фонi розвитку запальних процеав у пародо-нп були пiдтвердженi нами мiкробiологiчним досль дженням. Так, заселенiсть анаеробними мшрооргашз-мами у людей з штактним пародонтом складала 6,82±0,25 lg КУО/мл, тодi як у хворих на катаральний пнпви була значно вища i дорiвнювала 8,19±0,12 lg КУО/мл (р<0,05). У хворих з запальними захворю-ваннями пародонта значно часпше i у бiльшiй кшько-стi виавались умовно-патогеннi мiкроорганiзми S.aureus, S.epidermidis, Bacillus spp., Candida spp., En-terococcus spp., Enterobacteriaceae та шшг
Таким чином, коефщент сталостi у людей з кль нiчно iнтактним пародонтом i з запальними його ура-женнями об'ективно вiдображае зсув у складi мшро-бiоценоза порожнини рота та бiоплiвки ясен.
У 100 % пащенпв з клiнiчними ознаками запальних захворювань пародонта спостер^али зсув КС влiво. Серед пащенпв з iнтактним пародонтом коефь щент сталостi не був однорiдним. Так, у 68 % досль джуваних цей показник знаходився у межах 2 - 4, у 19 % обстежених виявлено КС<2 (зсув влiво), у 13 % -КС>4 (зсув вправо).
Наводимо клшчш приклади обстеження оаб молодого в^ з клшчно iнтактним пародонтом, що тд-тверджують зв'язки дослiджуваних клшшэ-лабораторних показниюв.
Приклад 1. Дослiджуваний Ш., 20 рокiв, скарг з боку оргашв порожнини рота немае. Об'ективно: Слизова оболонка блщо-рожевого кольору, помiрно зволожена, не набрякла, без елеменпв ураження. По-рожнина рота санована. Ппешчний iндекс Green-Vermilion - 0,5. Мкробна заселенiсть ясенно! рщини анаеробами 6,62 lg КУО/мл.
Оцiнка ризику запальних захворювань пародонта: грампозитивш коки (к+) - 39 %, грамнегативнi коки (к-) - 20 %, грампозитивнi палички (п+) - 22 %, грамнегативш палички (п-) - 19 %, грамнегативнi зви-вистi бактерп (зв-) - 0 %, КС=3,2. Отриманий результат свщчить про стан еколопчно! рiвноваги мiж популящями резидентних бактерiй, ризику запальних за-хворювань пародонта немае.
Приклад 2. До^джуваний Х., 19 рок1в, скарг з боку оргатв порожнини рота немае. Об'ективно: Слизова оболонка блiдо-рожевого кольору, помiрно зволожена, не набрякла, без елеменпв ураження. По-рожнина рота санована. Гтешчний iндекс Green-Vermilion - 1,0. Мшробна заселенiсть ясенно'' рщини анаеробами 7,10 lg КУО/мл.
Одшка ризику запальних захворювань пародон-та: к+ - 44 %, к- - 14 %, п+ - 26 %, п- - 15 %, зв- - 1 %, КС=4,4. Результат запропонованого способу свiдчить про домiнування у ясеннiй рiдинi велико'' кiлькостi грампозитивних мiкроорганiзмiв, яю контактують з тканинами ясен i можуть спричинити розвиток запа-льно'' реакдiï.
Приклад 3. Дослiджуваний У., 21 рш, скарг з боку оргашв порожнини рота немае. Об'ективно: Слизова оболонка блвдо-рожевого кольору, помiрно зволожена, не набрякла, без елеменпв ураження. Порож-нина рота санована. Гiгiенiчний iндекс Green-Vermilion - 1,2. Мшробна заселенiсть ясенноï рiдини анаеробами 8,16 lg КУО/мл.
Одшка ризику запальних захворювань пародон-та: к+ - 38 %, к- - 16 %, п+ - 16%, п- - 27 %, зв- - 3 %, КС=1,8. Отриманий результат свiдчить про збшьшен-ня у ясеннш рiдини долi облiгатних грамнегативних анаеробiв, якi можуть призвести до розвитку пародо-нтиту.
Таким чином, споиб дозволяе виявити раннi до-нозологiчнi порушення мiкробiоденоза порожнини рота, що пiдвищуе ефективнiсть ранньоï дiагностики запальних захворювань пародонта, простий у вико-наннi, економiчно вигiдний (дозволяе уникнути варть сного i тривалого бактерiологiчного дослiдження), дае можливють протягом короткого часу провести аналiз велико'' кшькосл мазк1в, доступний для виконання у кшшчних, навчальних i наукових лабораторiях, де е оптичш мшроскопи з iмерсiйною системою i можливе фарбування мiкропрепаратiв.
Список лтератури
1. Зеленова Е. Г. Микрофлора полости рта: норма и патология. / [Зеленова Е. Г., Заславская М. И, Салина Е.В., Рассанов С.П.]. - Нижний Новгород: Издательство НГМА, 2004. - 156 с.
2. Дмитриева Л. А. Современные представления о роли микрофлоры в патогенезе заболеваний пародонта / Л. Дмитриева, А. Крайнова // Пародонтология. - 2004.-№1(30).- С.8-15.
3. Brook I. Microbiology and management of periodontal infections / I. Brook // Gen. Dent. - 2003.- Vol.51, №5. -P.424-428.
4. Sosransky S. S. Microbial complexes in subgingival plaque./ S.S.Sosransky, A.D.Haffajee, M.A.Cugini, C.Smith, RL.Jr.Kent // J. Clin.Periodontol.- 1998.- Vol.25.- P.134-144.
5. Цепов Л. М. Микрофлора полости рта и ее роль в развитии генерализованых заболеваний пародонта / Л. М. Цепов // Пародонтология. - 2007.- №4(45). - С.3-8.
6. Lamel C. W. Acquisition and colonization stability of Actinobacillus actinomycetemcomitans and Porphyromonas gingivalis in children./ C.W. Lamel, A.L. Griffen, D.L.McClellan, E.J.Leys // J.Clin.Microbiol. - 2000. - Vol.38, N 3.- P. 1196-1199.
7. Amano A. Prevalence of specific genotypes of Por-phyromonas gingivalis fimA and periodontal health status.//
A.Amano, M.Kuboniwa, I.Nakagawa, S.Akiyama, I.Morisaki, S.Hamada//J.Dent.Res.-2000.-Vol.79,N9.-P.1664-1668.
8. Микробные маркеры заболеваний пародонта и их практическая значимость в стоматологии. / А. Б. Чухловин,
A. М. Соловьева, С. К. Матело [и др.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2007.- Том 144, № 10. - С.427-431.
9. Григорьян А. С. Микроорганизмы в заболеваниях пародонта: экология, патогенез, диагностика / А. С. Григорьян, С. Ю. Рахметова, Н. В.Зырянова.- М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. - 56 с.
10. Green J. C. The simplified oral hygiene index: A me-tod for classifying oral hygiene status / J. C. Green., J. R. Vermillion // J.Am.Dent.Assoc. - 1960.- Vol.61. - P.172-175.
11 Нормативш, директивы, правовi документа "Бак-терюлопя i вiрусологiя".- К.:Медшформ. -2004.- С.134-136.
12. Пат. №54041 Укра!на, МПК (2009) A61B 5/00. СпоЫб ощнки ризику запальних захворювань пародонта /
B.В.Череда, Т.О.Петрушанко, Г.А. Лобань - № u201001414; Заявл. 23.04.2010; Опубл. 25.10.2010, бюл. №20.
Надшшла 30.09.11
УДК 616.31-08-039.71+616-006.83
Т. П. Терешина, д. мед. н., И. К. Новицкая, к. мед. н., О. Г.Цимбалюк
ГУ «Институт стоматологии НАМН Украины» Одесский национальный медицинский университет
ВЛИЯНИЕ КОМПЛЕКСА ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ НА СОСТОЯНИЕ ПОЛОСТИ РТА У ЛИЦ
ПОСЛЕ ЛУЧЕВОЙ ТЕРАПИИ ОПУХОЛЕЙ ГОЛОВЫ И ШЕИ
Цель исследований состояла в разработке комплекса профилактических мероприятий, способствующих нормализации патологических изменений в полости рта у лиц после радиационного облучения в области головы и шеи. В комплекс входили следующие компоненты: ежедневное увлажнение слизистой оболочки полости рта гелем «Маль-цит»; полоскание рта эликсиром «Лизомукоид»; чистка зубов пастой Colgate® Sensitive Pro-Relief™ для чувствительных зубов; прием внутрь минеральнго комплекса «Кальцид» либо «Кальцит». Лечебно-профилактические мероприятия проводили в течение 6 месяцев. Предложенный лечебно-профилактический комплекс способствовал улучшению состояния полости рта, которое проявилось в снижении сухости и воспаления СОПР, снижении чувствительности зубов.
Ключевые слова: облучение в области головы и шеи, сухость и воспаление слизистой оболочки полости рта, гиперчувствительность зубов.
© Терешина Т. П., Новицкая И. К., Цимбалюк О. Г., 2011.
