CC BY
38
© Н. В. 1ленко, Т. О. Петрушанко, Н. М. 1ленко
УДК 616. 31 - 008. 8 : 616. 98 : 578. 828
Н. В. 1ленко, Т. О. Петрушанко, Н. М. 1ленко
КОЕФЩЮНТ СТАЛОСТ М^РОФЛОРИ ЯСЕННО1 РiДИНИ
ВiЛ-iНФiКОВАНИХ ОСiБ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава)
Дана робота е фрагментом НДР «Роль запаль-них захворювань зубо-щелепного апарату в розви-тку хвороб, пов'язаних iз системним запаленням», № державно! реестрацп 0112и001538.
Вступ. Згiдно КонцепцiI Загальнодержавно! ц^ льово! соцiальноI програми протиди В1Л-iнфекцiI/ СН1Ду на 2014-2018 роки, сьогодн епiдемiчна си-туацiя в Укра1ы характеризуеться широким поши-рення ВШ-шфекци серед представникiв рiзних груп населення, насамперед серед оЫб, як належать до групи пiдвищеного ризику щодо iнфiкування В1Л, переважним ураженням оЫб працездатного вiку, нерiвномiрним поширенням та змiною основного шляху передачi В1Л з парентерального на статевий [6].
Ц аспекти епiдемiI В1Л-iнфекцiI/СНIДу все бть-ше загострюють увагу медично! спiльноти до дано! проблеми i спонукають вивчати особливостi функ-цiонування органiв та систем людей, що iнфiкованi В1Л.
Ясенна (кревкулярна) рiдина являе собою важ-ливий фiзiологiчний компонент нормального функ-цюнування порожнини рота, як полiфункцiональноi, системи [4,7]. Вона е провщною ланкою у забезпе-ченнi двобiчного транспорту речовин через еттелм прикрiплення. Електролiти, iмуноглобулiни, ком-поненти комплементу, антибактерiальнi речовини тощо транспортуються з кровi в ротову рiдину саме таким чином [1].
Вщомо, що при запаленнi ясенна рщина сприяе росту багаточисленних пародонтопатогенiв [3]. З н шого боку, завдяки сво!м iмунологiчним властивос-тям та фагоцитарнм активностi клiтинних елементiв ясенна рщина е важливою складовою захисного ме-ханiзму тканин пародонту[2].
Метою нашого досл1дження стало оцiнити ризик розвитку та темпи прогресування запальних та запально-дистрофiчних змiн пародонту у В1Л-iнфiкованих пацiентiв шляхом визначення коефщ-ента сталостi (КС) мiкрофлори ясенно! рiдини.
Об'ект I методи дослщження. Було обстежено 94 В1Л- iнфiкованi особи вiком 23-49 роюв, що склали дослiдну групу (I). До групи контролю (II) увмшли 35 оЫб без статусу В1Л вiком 21-45 рокiв. Вони не мали особливостей побутового та трудового анамнезу.
Кгмычне та лабораторне обстеження па^ен^в про-водилося на базi Полтавського обласного Центру профiлактики та боротьби зi СН1Дом, Полтавсько! обласно! клiнiчно! стоматологiчно! полiклiнiки та ка-федри патологiчно! анатомi! з бюпсмно-секцмним курсом ВДНЗ Укра!ни «УМСА» протягом 2011 - 2013 рр.
Пюля загальноприйнятого суб'ективного та об'ективного обстеження пащен^в оцiнювали ризик запальних захворювань пародонта шляхом визначення коефщенту сталост (КС) мiкрофлори ясенно! рiдини. Цей параметр вщображае спiввiдношення суми чисельност грампозитивних кокiв i грампози-тивних паличкоподiбних мiкроорганiзмiв у вiдсотках до суми юлькост грамнегативних паличкоподiб-них та грамнегативних звивистих мiкроорганiзмiв у вщсотках. КС < 2 (зсув КС влiво) та КС > 4 (зсув КС вправо) свщчить про ризик запальних захворювань пародонта.
Ясенну рщину для доотдження отримували за допомогою стерильного паперового штифта до-вжиною 10 мм, шляхом введення його юнця у устя ясенного жолобка. Пюля просочення паперового штифта ясенною рщиною його розмщували у 0,1 мл стерильного фiзiологiчного розчину i ретельно вщ-мивали. Завис мiкроорганiзмiв переносили на сте-рильне знежирене предметне скло, висушували та фксували, забарвлювали за Грамом. Вивчали мазок з використанням свгглового мiкроскопа «Биолам Д-11» пщ iмерсiйним об'ективом (Ч90), розрахову-вали КС [5,8,9].
Вiрогiднiсть вiдмiнностей отриманих резуль-татiв для рiзних груп визначалася за допомогою 1:- критерт надiйностi Стьюдента. Вiдмiнностi вважа-ли вiрогiдними при загальноприйнятiй у медико-бю-логiчних дослiдженнях iмовiрностi помилки р < 0,05.
Результати досл1джень та Ух о б го воре н-ня. Аналiзуючи результати нами було виявлено, що у груп дослщження КС був змшеним у 64 В1Л-iнфiкованих оЫб (68,09 % випадкiв). При цьому у бтьшост випадкiв, а саме у 55 В1Л- iнфiкованих оЫб (58,51 % випадкiв), у ясеннм рiдинi визначався зсув КС влiво, що свiдчить про зростання ктькост Грам «-» мiкрофлори.
Графiчно результати визначення КС ммкрофлори ясенно! рiдини ВIЛ-iнфiкованих осiб вщображеы на рис. 1.
У груп порiвняння КС мiкрофлори ясенно! рщини вия-вився змiненим у 20 оЫб (57,14 % випадкiв). Зсув КС влiво та вправо визначався у однаково! кiлькостi обстежених оЫб.
Графiчне представлення результатiв визначення КС мiкрофлори ясенно! рiдини пацieнтiв, що не е В1Л-iнфiкованими вщображае рис. 2.
В середньому у груп В1Л-iнфiкованих осiб КС мiкро-флори ясенно! рiдини становить 2,09 ± 0,13 i е достовiр-но нижчим (р < 0,01) порiвняно аналогiчним показником у груп порiвняння (2,98 ± 0,23). Наявнють тенденцi! до зсуву влiво свщчить про зростання кiлькостi Грам «-» мiкроорга-нiзмiв у ясеннiй рiдинi осiб зi статусом В1Л.
Виходячи з того, що переважна бтьшють пародонто-патогенiв за сво!ми бактерiологiчними властивостями е Грам «-», можемо стверджувати, що зростання кiлькостi Грам «-» мiкроорганiзмiв у ясеннм рiдинi ВIЛ-iнфiкованих е фактором, що вказуе на прогресування пародонтально! деструкцп.
Нами проведений аналiз КС мiкрофлори ясенно! рщи-ни ВIЛ-iнфiкованих оЫб залежно вiд тяжкостi пародонто-патологи. Вiдповiднi данi вiдображенi в таблиц 1.
Виявлена стмка тенденцiя до зсуву КС влiво з прогре-суванням захворювань тканин пародонта. При цьому при розвитку запальних уражень тканин пародонта в ясеннм рщиы осiб зi статусом В1Л переважае Грам «+» мiкрофло-ра. З переходом пародонтопатологi! в групу запально-дис-трофiчних, очевидно за рахунок збтьшення кiлькостi Грам «-» пародонтопатогенiв, КС вирiвнюеться, а в подальшому змщуеться влiво, вiдображаючи лiдируючi позицi! Грам «-» мiкрофлори в ясеннiй рiдинi осiб до слiдно! групи.
Аналiз отриманих результатiв КС мiкрофлори ясенно! рщини оЫб дослiдно! групи вщповщно до стадi! основного захворювання виявив аналопчну тенденцiю до зсуву влiво з прогресуванням iмунодефiциту. Вiдповiднi дан наведенi в таблицi 2.
Таблиця 1
КС м^рофлориясенноТ ргдини у ВШ-гнфгкованих oci6 в залежностi BiA тяжкостi
пародонтопатологп
Показник Значення р
Показник 1 Показник 2 Показник 3 Показник 4 Показник 5
КСприпнпвт(показник1) 4,25 + 0,32 < 0,05 < 0,001 < 0,001 < 0,001
КС при генерал1зованому пародон-тит1 початкового ступеню тяжкост (показник 2) 2,95 + 0,44 < 0,05 — < 0,01 < 0,001
КС при генерал1зованому пародонти тПступенютяжкост (показникЗ) 2,75 + 0,16 < 0,001 — < 0,001 < 0,001
КС при генерал1зованому пародонти т1 Иступенютяжкост1(показник4) 1,58 + 0,12 < 0,001 < 0,01 < 0,001 < 0,001
КСпри генерал1зованомупародонти т1 III ступеню тяжкост (показник 5) 0,8 + 0,09 < 0,001 < 0,001 < 0,001 < 0,001
Примiтка: р - iMOBipHicTb помилки за таблицями Стьюдента.
□ КС<2 □ КС=2-4 □ КС>4
Рис. 1. Графгчне зображення результатгв визначення КС мгкрофлори ясенно'Г ргдини у дослгднгй груш.
□ КС<2 □ КС=2-4 □ КС>4
Рис. 2. Графгчне зображення результатгв визначення КС мгкрофлори ясенно'Г ргдини у групг поргвняння.
Таблиця 2
КС мгкрофлори ясенно'Гргдини у ВiЛ-iнфiкованих oci6 в залежностг BiA стадп iмунодефiциту
Показник Значення Р
Показник 1 Показник 2 Показник 3 Показник 4
КС у oci6 з 1 стадieю В1Л-шфекцп (показник 1) 3,67 ± 0,21 < 0,01 < 0,001 < 0,001
КС у oci6 з II ста-дieю ВШ-шфекцп (показник 2) 2,75 ± 0,26 < 0,01 < 0,01 < 0,001
КС у oci6 з III ста-дieю ВШ-шфекцп (показник 3) 2,94 ± 0,13 < 0,001 < 0,01 < 0,01
КС у осiб з IV ста-дieю ВШ-шфекцп (показник 4) 0,93 ± 0,11 < 0,001 < 0,001 < 0,01
Примпжа: р - iмовiрнiсть помилки за таблицами Стьюдента. Таблиця 3 КС у ВШ-1нф1кованих ос1б в залежност1 вщ к1лькост1 0й4-л1мфоцит1в в кров1
Показник Значення Р
Показник 1 Показник 2 Показник 3
КС у осiб з ктькютю CD4-лiмфоцитiв в кровi < 200 кпiтин (показник 1) 1,4 ± 0,19 < 0,01 < 0,01
КС у осiб з ктькютю CD4-лiмфоцитiв в кровi 200-576 кштин (показник 2) 2,05 ± 0,16 < 0,01 > 0,05
КС у оаб з кiлькiстю CD4-лiмфоцитiв в кровi > 576 кштин (показник 3) 2,63 ± 0,27 < 0,01 > 0,05
Примпжа: р - iмовiрнiсть помилки за таблицами Стьюдента.
Нами був проведений анал1з КС м1крофлори ясенно! р1дини обстежених ВШчнфкованих пац1ен-т1в в залежност1 в1д р1вня експрецИ кластер1в дифе-ренц1ювання Ой4 на плазмолем1 л1мфоцит1в кров1.
Зазначен1 результати наведен! в таблиц! 3.
Виявлене достов1рне зниження значень при зни-женн1 юлькост1 Ой4-л1мфоцит1в нижче критичного
р1вня. При зниженн к1лькост1 Ой4-л1мфоцит1в в кров1 менше нормального значення, але вище критичного у В1Л-1нф1кованих пац1ент1в значення КС м1крофлори ясенно! р1дини знижуеться не достов1рно. Це п1дтверджуе виявлену тенден-ц1ю до зсуву цього параметра вл1во з прогресуванням 1мунодеф1циту.
Висновки. У ход1 досл1джен-ня було виявлено, що у груп1 В1Л-Ыфкованих ос1б коеф1ц1ент ста-лост1 м1крофлори ясенно! р1дини достов1рно нижчий пор1вняно з гру-пою пор1вняння. У дослщнм груп1 виявлена ст1йка тенденц1я до зсуву КС м1крофлори ясенно! рщини вл1во з прогресуванням захворю-вань тканин пародонта та 1з зрос-танням тяжкост1 1мунодеф1циту.
Ясенна рщина в1д1грае важливу роль у нормальному функцюнуван-н1 порожнини рота та у розвитку ряду патолопчних процес1в. Ви-вчення особливостей м1кробного складу ясенно! р1дини у пац1ент1в на фон1 В1Л-1нфекц1! е важливим та перспективним з точки зору ви-значення фактор1в прогнозування розвитку та прогресування паро-донтопатолог1! у даного контингенту хворих.
Перспективи подальших досл1джень. В майбутньо-му плануеться бтьш детальне вивчення особливостей кл1н1чних прояв1в В1Л-1нфекц1! в порожнин1 рота в залежност1 в1д коеф1ц1ента сталост1 м1кро-флори ясенно! р1дини та вщ р1вня експрес1! класте-р1в диференц1ювання Ой4 на плазмолем1 л1мфоци-т1в кров1. Це в1дкрие можливост1 застосування нових л1кувальних та проф1лактичних заход1в у даного контингенту хворих.
Л1тература
Быков В. Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека / В. Л. Быков. - Санкт-Петербург «Специальная литература», 1998. - 247 с.
Заболотний Т. Д. Генерал1зований пародонти / Т. Д. Заболотний, А. В. Борисенко, А. В. Марков, I. В. Шил1вський. -Льв1в : ГалДент, 2011. - 240 с.
Мюллер Х. -П. Пародонтология. Науч. ред. изд. на русск. яз. проф. А. М. Политун. Пер. с нем. / Х. -П. Мюллер. - Львов: ГалДент, 2004. - 256 с.
Пародонтит / [Л. А. Дмитриева, А. В. Алимский, С. М. Будылина, Е. А. Волков и др.] ; Под ред. Л. А. Дмитриевой. -М. : МЕДпресс-информ, 2007. - 504 с.
Пат. №54041 Укра'ша, МПК (2009) А61В 5/00. Спос1б оцшки ризику запальних захворювань пародонта / В. В. Череда, Т. О. Петрушанко, Г. А. Лобань - № и201001414; Заявл. 23. 04. 2010; Опубл. 25. 10. 2010, бюл. №20. Про схвалення Концепцп Загальнодержавно! цтьово! соц1ально! програми протидп ВШ-шфекцп/СНЩу на 2014-2018 роки: розпорядження Кабшету М1н1стр1в Украши в1д 13 травня 2013 р. № 356-р // Офщмний вюник Украши. - 2013. -№ 41. - С. 48-52.
7. Справочник по стоматологи / [Т. М. Лурье, Т. П. Осокина, Л. Д. Иванова и др.] ; Под ред. В. М. Безрукова. - М. : Медицина, 1998. - 656 с.
8. Череда В. В. ОцЫка ризику запальних захворювань пародонта / В. В. Череда, Т. О. Петрушанко, Г. А. Лобань // Вюник стоматологи. - 2011. - № 4(77). - С. 29-31.
9. Череда В. В. Спосiб оцшки ризику запальних захворювань пародонта: 1нформацмний лист про нововведення в системi охорони здоров'я / В. В. Череда, Т. О. Петрушанко, Г. А. Лобань - К. : Укрмедпатентшформ МОЗ УкраУни. - 2012. - 3 с.
УДК 616. 31 - 008. 8 : 616. 98 : 578. 828
КОЕФЩieНT СТАЛОСТ М^РОФЛОРИ ЯСЕННОТ РЩИНИ ВШ-ШФ^ОВАНИХ О^Б
Ыенко Н. В., Петрушанко Т. О., Ыенко Н. М.
Резюме. В статт представленi результати вивчення коефiцieнта сталост (КС) мiкрофлори ясенно! рщи-ни у В1Л- iнфiкованих пацieнтiв. У ходi дослiдження було виявлено, що у дослiднiй rpyni КС мiкрофлори ясенно! рiдини достовiрно нижчий порiвняно з групою порiвняння. У ВШчнфкованих пацieнтiв виявлена стiйка тенден^я до зсуву КС мiкрофлори ясенно! рщини влiво з прогресуванням захворювань тканин пародонта та i3 зростанням тяжкост iмунодефiциту. Змiни КС мiкрофлори ясенно! рiдини у В1Л- Ыфкованих осiб вказують на зростання ктькост Грам «-» форм. Виходячи з того, що переважна бтышють пародонтопатогеыв е Грам «-», можемо стверджувати, що виявлена тенденцiя е фактором, що вказуе на прогресування пародонтально! деструкцп.
Ключовi слова: ВIЛ-iнфекцiя, ясенна рщина, мiкрофлора, захворювання тканин пародонта.
УДК 616. 31 - 008. 8 : 616. 98 : 578. 828
КОЭФИЦИЕНТ СТАБИЛЬНОСТИ МИКРОФЛОРЫ ДЕСНОВОЙ ЖИДКОСТИ ВИЧ-ИНФИЦИРОВАННЫХ ПАЦИЕНТОВ
Иленко Н. В., Петрушанко Т. А., Иленко Н. Н.
Резюме. В статье представлены результаты изучения коэфициента стабильности (КС) микрофлоры десневой жидкости у ВИЧ-инфицированных пациентов. Во время исследования было установлено, что в группе исследования КС микрофлоры десновой жидкости достоверно ниже чем в группе сравнения. У ВИЧ-инфицированных пациентов обнаружена стойкая тенденция к сдвигу КС микрофлоры десневой жидкости влево с прогрессированием заболеваний тканей пародонта та с возростанием тяжести иммунодефицита. Обнаруженые нами изменения КС микрофлоры десневой жидкости у ВИЧ- инфицированных людей указывают на возрастание колличества Грам «-» форм. Исходя из того, что преимущественное большинство пародонтопатогенов являються Грам «-», можем утверждать, что обнаруженная тенденция является фактором, который указывает на прогрессирование пародонтальной деструкции.
Ключевые слова: ВИЧ- инфекция, десневая жидкость, микрофлора, заболевания тканей пародонта.
UDC 616. 31 - 008. 8 : 616. 98 : 578. 828
Factor of Microflora Stability of the Gingival Liquid in HIV-infected Patients
Ilenko N. V., Petrushanko T. A., Ilenko N. M.
Abstract. The characteristics of the HIV/AIDS epidemic situation in Ukraine is changing today. But it only leads to the growth of its relevance.
Gingival (crevicular) liquid represents an important physiological component of the normal oral cavity functioning as multifunctional system. It is an important part of the protective mechanism of the periodontal tissues.
The aim of our study was to assess the risk of development and rate of progression of inflammatory and inflammatory-dystrophic changes in periodontal tissues in HIV-infected patients by determining the factor of microflora stability (FS) of the gingival liquid.
We examined 94 HIV-patients aged 23-49. It made our research group (I). The control group (II) included 35 people without HIV status age 21-45 years. After generally accepted subjective and objective examination of the patients, the risk of inflammatory diseases of periodontal tissues by determining the factor of microflora stability of the gingival liquid was estimated. This parameter represents the ratio of the sum of Gram- positive cocci and grampositive rhabdoid microorganisms in percentage to the sum of Gram- negative rhabdoid and winding microorganisms in percentage. FS < 2 (offset to the left) and FS > 4 (offset to the right) indicates the risk of inflammatory diseases in periodontal tissues.
Analyzing the results have revealed that in the research group, the FS was changed in 64 HIV-infected patients (68,09 %). In most cases, we determined the offset FS to the left in gingival liquid. It indicated a growth of the number of Gram-negative microflora.
In the control group the FS was changed in 20 people (57,14 %) in gingival liquid. The offset FS to the left and to the right was determined in the same number of surveyed persons.
On average the group of HIV-infected patientshad significantly lower FS then the same indicator in the control group. A tendency to the offset FS to the left indicates the growth of the number of Grams-negative microorganisms in gingival liquid of the HIV patients.
We have analyzed the FS of microflora of the gingival liquid in HIV-infected patients depending on the severity of periodontal disaeses. It was identified a stable tendency to the offset FS to the left with the progression of peri-odontal diseases.
The analysis of the obtained results of the FS in control group according to the stage of the HIV- infection showed a similar tendency to the offset FS to the left with the progression of immunodeficiency.
We analyzed the FS of the HIV-infected patients depending on the level of cluster of differentiation CD4 expression on the plasmolemm of blood lymphocytes. It was found a significant decrease in the values of reducing the number of CD4 cell below of critical level. This confirms the discoverd tendency to the offset FS to the left with the progression of immunodeficiency.
So, all changes of the factor of microflora stability of the gingival liquid of HIV- patients indicate to the increase of the number of Grams-negative microorganisms. Proceeding from the fact that the vast majority of microorganisms which can lead to periodontal diseases is Gram-negative, we can say that the growth of Gram-negative microorganisms in the gingival liquid in HIV- infected patients is a factor that indicates the progression of periodontal destruction.
The studing of the specific features of microbial composition of gingival liquid in HIV- infected patients is an important and promising area of research.
Key words: HIV-infection, gum liquid, microflora, periodontal diseases.
Рецензент - проф. Н/кол/шин А. К.
Стаття надшшла 10. 01. 2014 р.
