CC BY
13
УДК: 616.311.2-022:616.89-008.19:616-055.1/2 Петрушанко Т. О., Череда В. В., Лобань Г. А.
СТРЕС-1НДУКОВАН1 ЗМ1НИ М1КРОБ1ОМУ ЯСЕННО1 БОРОЗНИ ЗАЛЕЖНО
В1Д ГЕНДЕРНОГО ФАКТОРУ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
galina.loban@gmail.com
Наведене наукове доошдження е фрагментом науково-дослiдноI роботи ВДНЗ Укра!ни «Укра!н-ська медична стоматолопчна академiя» «Механiзми впливу хвороботворних факторiв на стоматологiчний статус iз соматичною патологiею, шляхи 1х корекцiI та блокування», № державно! реестраци 011511001138.
Вступ. Сукупнiсть симбiонтних мiкроорганiзмiв резидентно! мiкрофлори макроорганiзму складаюты його мiкробiом, який мае суттевий вплив на здоров'я i виникнення захворювань у людини. Мiкробiом по-рожнини рота е найбтыш рiзноманiтним i чутливо реагуе на дiю зовнiшнiх та внутршых чинникiв. Змiни мiкробiому ротово! порожнини граюты важливу ролы у розвитку стоматологiчних захворюваны[3,4,7].
Одним iз факторiв, що сприяюты росту запалы-них захворювань тканин пародонта, е високий рiвены психоемоцiйно! напруги у житт студентiв [2]. Сту-денти знаходятыся пiд впливом значних навчалыних навантажены, якi в перiод екзаменацмно! сесi! бага-торазово збiлышуютыся i досягаюты рiвня емоцiйного стресу. Психоемоцмы ситуацi!, як провокуючий фактор, спочатку викликаюты загалыну неспецифiчну ре-акцiю адаптацi!. За умов повторних впливiв психоген-них чинникiв реак^я органiзму на стресор набувае специфiчностi у виглядi уражены органiв-«мiшеней».
Проведений аналiз лiтературних джерел показав, що вивчення значення нейрогенних факторiв у розвитку патологи пародонта проводилися i ранше. Встановлено, що стрес викликае порушення втыно-радикалыного окислення ло^в, змiни iмунно! систе-ми та вегетативного статусу, що впливае на розвиток пародонтиту [1,5]. Проте, недостатныо уваги прид^ лено впливу гострого психоемоцiйного напружен-ня, такого як складання юпиту, на стан мiкробного гомеостазу бiоплiвки ясенно! борозни в особистю-нм схилыностi до розвитку запалыних захворюваны пародонта студентсыко! молодi, враховуючи значну розповсюдженюты патологi! тканин пародонта серед оЫб молодого вiку. Також недостатныо вивченими е тендеры особливост реагування бiоплiвки ясенно! борозни на дю стресорних факторiв. Актуалыним за-лишаетыся впровадження ефективних дiагностичних скринiнгових методiв, що дозволиты розробити стра-тегю запобiгання розвитку дисбiотичних змiн та по-кращення пародонталыного здоров'я молодк
Мета дослiдження. Вивчити вплив психоемоцй ного стресу на стан балансу резидентно! мiкрофлори бiоплiвки ясенно! борозни оЫб молодого вiку залеж-но вщ гендерного фактору.
Об'ект i методи дослiдження. В дослiдженнi взяли участы 22 вiтчизняних студенти ВДНЗУ "УМСА"
вком 19-29 роюв (11 чоловкв, 11 жiнок). Особи були ктычно та лабораторно обстеженi в перюд вщносно-го спокою (перед звичайним практичним заняттям у середин семестру) та за умов гострого психоемо-цiйного напруження (перед складанням важливого iспиту пiд час сесп). При первинному обстеженнi (в перiодi вiдносного спокою) в дослщження включали-ся особи, в яких не виявлено уражень твердих тканин зубiв i пародонта.
Загально прийняте ктычне обстеження порожнини рота проводили з визначенням ЫдекЫв КПВ, ппеычного iндексу (Г1) Grenn-Vermilion (OHI-S), РМА в модифкаци С. Parma, Ыдексу Muhlemann, iндексу Muhlemann-Saxer (PBI), Ытердентального Г1 (HYG) [6].
Стан балансу резидентно! мiкрофлори бiоплiвки ясенно! борозни визначали запропонованим нами "Способом оцЫки ризику запальних захворювань пародонта", що захищений патентом Укра!ни № 54041 [8]. Пюля просичення стерильного паперового штифта вмютом зубо-ясенного жолобка його розм^ щували у 0,1 мл стерильного фiзiологiчного розчину i ретельно вщмивали. Завис мiкроорганiзмiв у фiзiоло-гiчному розчинi переносили на стерильне предметне скло, висушували, фiксували, забарвлювали за Гра-мом i методом iмерсiйно! мiкроскопi! пiдраховували чисельнiсть грампозитивних (гр+) i грамнегативних (гр-) мiкроорганiзмiв. Визначали коефiцieнт сталостi (КС) за стввщношенням суми чисельностi гр+ коюв i гр+ паличкоподiбних мiкроорганiзмiв у вщсотках до суми кiлькостi гр- паличкоподiбних та гр- звивистих мiкроорганiзмiв у вiдсотках. Значення КС=2-4 свщчи-ло про екологiчну рiвновагу мiж бактерiальними попу-ляцiями, переважання симбюнтно! стабiлiзуючо! м^ крофлори. Значення КС>4 (зсув КС вправо) свiдчило про збтьшення чисельностi грампозитивних бакте-рм, що контактують з тканинами ясен. Ц мiкроорга-нiзми здебiльшого входять до складу зубного нальоту i сприяють розвитку запально! вiдповiдi ясен, характерно! для пнпв^. Значення КС<2 (зсув КС влiво) вказувало на збтьшення у ясеннм рщиы облiгатних анаеробних грамнегативних паличок (бактеро^в) та спiрохет, якi мають пародонтопатогенну дю.
Для статистичного аналiзу результат дослщжен-ня використали програми SPSS 17.0 и Microsoft Excel 2003. Наявнють вщмЫностей мiж дослiджуваними показниками оцЫювали за t критерieм Ст'юдента. Для порiвняння часток в окремих групах для визна-чення достовiрностi !х вiдмiнностей використовува-ли критерм х2. Критичний рiвень значущостi у доот-дженнях приймали рiвним 0,05.
Результати дослщження та 'Гх обговорення. З
метою визначення механiзмiв, через якi реалiзуeться роль стресогенних факторiв у патогенезi розвитку за-пальних захворювань тканин пародонта, ми проана-лiзували стввщношення асоцiацiй мiкроорганiзмiв бiоплiвки зубо-ясенного жолобка у обстежених чоло-вiкiв i жiнок.
Проведенi дослiдження показали, що психоемо-цiйний стрес сприяе розвитку дисбютичних змiн у бiоплiвцi ясенно! борозни як у чоловiкiв так i у жiнок (табл.).
В уЫх дослiджуваних групах дисбiотичнi порушен-ня збiльшувались як за рахунок зсуву КС вправо, так i влiво. У чоловiкiв за умов психоемоцмного напружен-ня спостерiгали збтышення частоти виявлення осiб iз дисбалансом мiкрофлори у бiоплiвцi ясенно! борозни (КС <2 та >4) на 18,1% (р<0,05) порiвняно iз станом вщносного спокою. У жiнок частотний профты КС ха-рактеризувався збтышенням кiлыкостi осiб з дисбалансом Ыдигенно! та умовно-патогенно! мiкрофлори у бiоплiвцi ясенно! борозни на 7,6% (р<0,05) порiвня-но iз станом без дм стресогенних чинникiв. При чому, у жЫок цей дисбаланс був менший, нiж у чолов^в.
Вiрогiдного впливу психоемоцiйного напруження на абсолютну величину КС порiвняно з перюдом вiд-носного спокою ми не виявили.
Як показали наши попереднi дослiдження, пiд впливом стресу люди можуты нехтувати гiгieною по-
рожнини рота. Пропуск щоденно! ппени призводиты до накопичення бiоплiвки ясенно! борозни, змЫи спiввiдношення мiкроорганiзмiв у бк дисбiотичного зсуву. Це пщтверджуетыся виявленими кореляцмни-ми зв'язками КС з ппеычними iндексами [9]. Змен-шення iндигенно! мiкрофлори сприяе розмножен-ню факулытативних бактерiалыних видiв, заселенню ясенно! борозни пародонтопатогенами. Розмножен-ня патогенних i потенцiйно патогенних мiкроорганiз-мiв на поверхнi (i в об'ем^ бiоплiвки сприяе проник-ненню у внутрiшнi шари тканин пародонта i розвитку запалення. Окрiм того, виявлено сти-мулюючий ефект стресорних гормоыв на синтез адгезiнiв мiкроорганiзмiв, що посилюе утворення денталыно! бiоплiвки [10].
Стресогеннi чинники сприяюты змн мiкробiому вiд здорових ясен (ясенно! щилини) до гiнгiвiту i пародонтиту. У 4 чоловiкiв (36,4%) та 3 жшок (27,3%), обстежених в перюд сесi! виявлено розви-ток хронiчного гiнгiвiту.
Висновки. Мiкробiота ясенно! борозни е високочутливою iндикаторною системою, що реагуе ктыкюними та якiсними зрушеннями пiд впливом пси-хоемоцiйного стресу. Дiя стресорного фактору викликае порушення ассоцiативних вза-емовiдносин представникiв резидентно! мiкрофлори бiоплiвки ясенно! борозни з посиленим розмножен-ням специфiчних факулытативних видiв. Дисбаланс резидентно! мiкрофлори бiоплiвки ясенно! борозни е предиктором ризику розвитку запалыних захворю-ваны пародонта. Запропонований нами споЫб оцiнки ризику виникнення запалыних захворюваны тканин пародонта мае високу дiагностичну ефективнiсты i об'ективно вщображае дисбiотичнi змiни бiоплiвки ясенно!борозни.
Перспективи подальших дослiджень. Отри-ман резулытати дослiджены можуты бути використан для прогностично! оцiнки ризику розвитку запалыних захворюваны пародонта, розробки стратеги проф^ лактики та корекцi! дисбютичних змЫ мiкробiоти по-рожнини рота.
Таблиця.
Коефщ1енти сталост1 61опл1вки зубо-ясенноГ борозни чолов1к1в та ж1нок за умов психоемоцшного напруження
Показники Стан вщносного спокою Стрес
чоловки жшки чоловки жшки
Частота виявлення КС, % <2 2-4 >4 45,5 54,5 0,0 36,4 63,6 0,0 45,4е 36,4е 18,2е 32,0е 56,0е 12,0е
КС 2,59+0,26 2,64+0,27 2,95+0,43 2,83+0,33
Примпжи: е - достов1рн1сты р1зниц1 частот виявлення градац1й КС у дослщжуваних групах за умов психоемоцшного напруження пор1вняно 1з станом вщносного спокою за критер1ем х-квадрат, р<0,05.
Лiтература
1. Ре^изИапко Т.А. ДЬар1ао1]а 1капе] рагоЬоп1а к з^еззотут у!1]ап1]ат (кПшко-]екзрепте^а!'пое 1зз!еЬоуап1е): а^оге! Шг. па зо1зкап1е иоИеп. з1ереп1 капЬ. теЬ. паик: зрео. 14.01.21 "81ота1о1одца", 14.00.16 «Ра1о!од1оИезка]а ^ю!одца» / Т.О. Ре^изИапко. - К., 1992. - 25 з.
2. Ре^изИапко Т.О. Ер^етю!оЫуа 7акИуогуиуап' рагоЬоп1а V оз1Ь то!оЬоИо у1ки / Т.О. Ре^изИапко // икгау1пз'куу теЬуоИпуу а!'тапакИ. - 2000. - Т. 3, № 2. - Б. 204-207.
3. Ре^изИапко Т.О. Яо!' ко!оп17ао1опо] ге71з1еп1поз11 ро!оз^ г1а V razvitii каг1еза / Т.О. Ре^изИапко, У.У. ОИегеЬа, в.А. 1_оЬап' // 81ота1о!од1]а. - 2013. - № 1. - Б. 43-45.
4. Ре^изИапко Т.А. Skriningovaja Шадпоз^ка mikrojeko!ogiоheзkih пaruзheпij ро!оз^ rta / Т.А. Petruзhaпko, У.У. ОИегеЬа, в.А. 1_оЬап' // КПпюИезка]а !aЬoratorпaja diagпoзtika. - 2014. - № 6. - 8. 28-50.
5. Тагазепко 1_.М. 8treзз i parodoпt / 1_.М. Taraзeпko, Т.А. Ре^изИапко. - Po!tava, 1999. - 192 з.
6. Тегаре^юИезка]а stomatologija / pod. red. 1_.А. Dmitrievoj, Ju.M. Makзimovзkogo. - М.: GJeOTAR-Media, 2009. - 912 з.
7. СИе^а У.У. 8kryпiпhova otзiпka kolonizatsiynoyi rezyзteпtпoзti з!yzovoyi
8. оЬо!опку рогс^Ипупу rota / М Оhereda, Т.О. Ре^изИапко, Н.А. 1_оЬап' // Visnyk зtomato!ohiyi. - 2011. - № 2 (75). - 8. 33-35.
9. СИе^а УМ Otsinka ^уки zapa!'пykh zakhvoryuvaп' parodoпta / УМ СИе^а, Т.О. Petruзhaпko, Н.А. 1_оЬап' // Viзпyk зtomato!ohiyi. - 2011. - № 4 (77). - 8. 29-31.
10. Chereda V.V. Otsinka ryzyku rozvytku zapal'nykh zakhvoryuvan' parodonta v osib molodoho viku zalezhno vid stomatolohichnoho statusu / V.V. Chereda // Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny. - 2013. - T. 13, № 3 (43). - S. 74-77.
11. Lyte M. Norepinephrine-induced expression of the K99 pilus adhesion of enterotoxigenic Escherichia coli / M. Lyte, A.K. Erickson, B. Arulanandam [et al.] // II Biochem. Biophys. Res. Commun. - 1997. - Vol. 232. - P. 682-686.
УДК 616.311.2-022:616.89-008.19:616-055.1/2
СТРЕС-1НДУКОВАН1 ЗМ1НИ М1КРОБ1ОМУ ЯСЕННО1 БОРОЗНИ ЗАЛЕЖНО В1Д ГЕНДЕРНОГО ФАКТОРУ
Петрушанко Т. О., Череда В. В., Лобань Г. А.
Резюме. 11 чоловкв та 11 жЫок 19-29 poKiB були обстежен в перiод вiдносного спокою та за умов гостро-го психоемоцмного напруження. Стан балансу резидентно! мiкрофлори бiоплiвки ясенно! борозни визначали авторським "Способом оцЫки ризику запальних захворювань пародонта". У чоловiкiв за умов психоемоцмного напруження спостерiгали збтышення частоти виявлення осiб iз дисбалансом мiкрофлори у бiоплiвцi ясенно! борозни на 18,1% порiвняно iз станом вiдносного спокою, тодi як у жЫок частота виявлення дисбюзу складала 7,6% порiвняно iз станом без дм стресогенних чинникiв. При чому, у жЫок цей дисбаланс був менший, нiж у чоловкв.
Ключовi слова: мiкробiота ясенно! борозни, пнпвп", психоемоцiйний стрес.
УДК 616.311.2-022:616.89-008.19:616-055.1/2
СТРЕСС-ИНДУЦИРОВАННЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ МИКРОБИОМА ДЕСНЕВОЙ БОРОЗДЫ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ГЕНДЕРНОГО ФАКТОРА
Петрушанко Т. А., Череда В. В., Лобань Г. А.
Резюме. 11 мужчин и 11 женщин 19-29 лет были обследованы в период относительного покоя и при остром психоэмоциональном напряжении. Состояние баланса резидентной микрофлоры биопленки десневой борозды определяли авторским «Способом оценки риска воспалительных заболеваний пародонта». У мужчин при психоэмоциональном напряжении наблюдали увеличение частоты выявления лиц с дисбалансом микрофлоры в биопленке десневой борозды на 18,1% сравнительно с состоянием относительного покоя, тогда как у женщин частота выявления дисбиоза составляла 7,6% сравнительно с состоянием без воздействия стрессогенных факторов. Причем, у женщин этот дисбаланс был меньше, чем у мужчин.
Ключевые слова: микробиота десневой борозды, гингивит, психоэмоциональный стресс.
UDC 616.311.2-022:616.89-008.19:616-055.1/2
STRESS-INDUCED CHANGES IN MICROBIOME OF GINGIVAL FISSURE DEPENDING ON GENDER FACTOR
Petrushanko T. O., Chereda V. V., Loban' G. A.
Abstract. The macroorganism microbiome consists of aggregate of the resident microflora symbiont microorganisms, which has a significant effect on the health and the occurrence of diseases in humans. Oral cavity microbiome is the most diverse and responsive to the external and internal factors. Changes in oral cavity microbiome play an important role in the development of stomatological diseases. One of the factors contributing the growth of periodontal tissues inflammatory diseases is the high level of psychoemotional stress in students life. Students live under the constant influence of significant studying loads, which increase during the exam session and reach the level of emotional stress. Psychoemotional situations, as a provocative factor, initially cause a general nonspecific adaptation reaction. In conditions of repeated effects of psychogenic factors, the body's response to the stressor acquires specificity in the form of lesions of "target" organs.
The aim of the study. To study the influence of psychoemotional stress on the state of balance of the the gingival fissure biofilm resident microflora in young people, depending on the gender factor.
The object and methods of research. The study was attended by 22 Ukrainian students of the UMSA, 19-29 years old (11 men, 11 women). Individuals were clinically and laboratory-tested during a period of relative calm (before the usual practical classes in the middle of the semester) and under severe psycho-emotional stress (before compiling an important exam during the session). In the initial examination (in the period of relative rest), the study included individuals with no detected lesions of teeth hard tissues and periodontal diseases. The state of balance of the gingival fissure biofilm resident microflora was determined with proposed by us "Method for assessing the risk of inflammatory periodontal diseases", protected by the patent of Ukraine N54041.
Research results and their discussion. Studies have shown that psycho-emotional stress contributes the development of dysbiotic changes in the gingival fissure biofilm in both men and women. In all groups of study dysbiotic disturbances increased both due to the shift of constancy coefficient to the right and to the left. In men, in conditions of psychoemotional stress, an imbalance of gingival fissure biofilm microflora increased on 18,1% compared to the state of relative calm. In women the number of individuals with an imbalance of gingival fissure biofilm indigenous and opportunistic microflora increased on 7,6% compared to the state with no action of stress factors. Moreover, this imbalance was lower in women, than in men.
Conclusions. The gingival fissure microbiota is a highly sensitive indicator system that quantitatively and qualitatively responds under the influence of psycho-emotional stress. The action of the stress factor causes a violation of associative relationships of the gingival fissure biofilm resident microflora representatives with increased reproduction of specific optional species. Imbalance of the gingival fissure biofilm resident microflora is a predictor of the risk of developing periodontal inflammatory diseases. Our method for evaluating the risk of periodontal tissues inflammatory diseases has a high diagnostic efficiency and objectively reflects the dysbiotic changes in the biofilm of the gingival fissure.
Keywords: microbiota of the gingival fissure, gingivitis, psychoemotional stress.
Рецензент - проф. Скрипник I. М.
Стаття надшшла 26.07.2017 року
