CC BY
20
ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГП ТА C^^bHOÏ МЕДИЦИНИ
© 1ленко Н.В., Петрушанко Т.О., Нколенко Д.С. УДК 616.31:616.98:578.828
АНАЛ1З ЦИТОЛОГ1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В ЕП1ТЕЛ1Ю СЛИЗОВО1
¡и
ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА В1Л-1НФ1КОВАНИХ ОС1Б
1ленко Н.В., Петрушанко Т.О., Школенко Д.£.
ВДНЗУ «украшська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Проблема ВИЧ/СПИДа очень актуальна, особенно для Украины, так как в нашей стране эпидемия ВИЧ-инфекции распространяется неудержимо и имеет тенденцию к генерализации. Целью нашего исследования стала диагностика характера цитологических изменений эпителия слизистой оболочки (СО) полости рта ВИЧ-инфицированных. Было обследовано 94 ВИЧ-инфицированных возрастом 23-49 лет, которые составили группу исследования (I). В группу контроля (II) вошли 35 человек без статуса ВИЧ в возрасте 21-45 лет. Исследования проводились в течении 2011-2012 гг. После общепринятого субъективного и объективного обследования пациентов проводили цитологическое исследование мазка-соскоба с СО щеки и мазка-перепечатка с участка межзубного сосочка ВИЧ-инфицированных и не инфицированных ВИЧ пациентов. С целью анализа баръерной функции СО полости рта определяли степень ее ороговения путем вычисления индекса кератинизации (ИК). В ходе нашого исследования впервые показаныы этапы/ морфогенеза ВИЧ-ассоциированных язвенных изменений в тканях пародонта и СО полости рта. Выявылии, что у пациентов с болезнями тканей пародонта на фоне ВИЧ-инфекции нарушаються процессы десквамации эпителия, что являеться свидетельством снижения защитной роли СО полости рта. Кроме этого возникает компенсаторно-адаптивная гиперкератотическая перестройка эпителия, как предшественник СПИД-индикаторных состояний и проявление максимального напряжения резервных возможностей организма. Эти данные подтверждаються результатами вычисления индекса кератинизации, значения котрого возростают с прогре-ссированием пародонтопатологии и основного заболевания.
Ключевые слова: ВИЧ-инфекция, заболевания тканей пародонта, цитологическая картина, индекс кератинизации.
Проблема В1Л/СН1Ду в цтому свт е надзвичайно актуальною. При цьому УкраТна за темпами росту кь лькост ВШчнфкованих роздтяе лщерськ позицп в Схщшй Сврот з Естошею та Росшською Федера^ею [1]. Станом на 01.10.2011р. за даними офщшноТ статистики на диспансерному облку в УкраТн перебува-ли 115 275 ВШчнфкованих оаб. Щороку дiагноз В1Л в нашм краТш вперше рееструють в середньому 20 ти-сяч разiв. Епiдемiя поширюеться невпинно i мае тен-денцю до генералiзацiТ [2].
Детальне вивчення механiзмiв розвитку патолопч-них процеав на фон ВШчнфекцп та СН1Ду е суттево важливим фактором для удосконалення стратепй дiа-гностики та лкування ВШчнфкованих оаб, покра-щення якост Тх життя, пiдвищення со^альноТ адапта-цiТ, зменшення явищ стигматизацп та дискримiнацiТ людей, що мають статус В1Л. У дiагностичному алго-ритмi обстеження ВIЛ-iнфiкованих особливе мюце по-сiдають цитологiчнi методи, осюльки дозволяють не-iнвазивно, а, отже, безболюно та за короткий час ви-значити характер патологiчних змн що вiдбуваються
в тканинах, особливост морфологiчних проявiв за-хворювань i процесiв пристосування органiзму до дм патогенних агентiв.
Метою нашого дослiдження стала дiагностика характеру цитолопчних змiн епiтелiю слизовоТ оболонки (СО) порожнини рота ВШчнфкованих осiб.
Матерiали та методи дослiдження
Було обстежено 94 ВШчнфковаш особи вiком 2349 рокiв, що склали дослщну групу (I). До групи контролю (II) увшшли 35 оаб без статусу В1Л вiком 21-45 роюв. Вони не мали особливостей побутового та трудового анамнезу. КлУчне та лабораторне обстеження па^етчв проводилося на базi Полтавського обла-сного Центру профiлактики та боротьби зi СН1Дом, ПолтавськоТ обласноТ клiнiчноТ стоматологiчноТ поль клiнiки та кафедри патолопчноТ анатомiТ з бюпайно-секцiйним курсом ВДНЗ УкраТни «УМСА» протягом 2011 - 2012 рр.
Цитування при атестацИ'Kadpie: 1ленко Н.В., Петрушанко Т.О., Ыколенко Д.С. Аналiз цитологчних показниюв епiтелiю слизовоТ оболонки порожнини рота ВIЛ-iнфiкованих oci6 //Проблеми екологп i медицини. - 2013. - Т. 17, № 1-2. - С. 4 -9.
Пiсля загальноприйнятого суб'ективного та об'ективного обстеження па^етчв проводили цитоло-ri4He дослiдження мазка-зшкряба 3i СО щоки та маз-ка-перевiдбитка з дiлянки мiжзубного сосочка В1Л-iнфiкованих та не Ыфкованих В1Л пацieнтiв. Готували мазки на стерильному знежиреному предметному скгм, висушували, забарвлювали за Романовським-Гiмзою. Вивчали отриману цитолопчну картину мазкiв за допомогою свiтлового мiкроскопа фiрми «Olympus BX41» з об'ективами *10, х20, х40, хюо, фотозйомку проводили цифровою камерою фiрми «Olympus С3040-А DUP». З метою аналiзу бар'ерноТ функцп СО порожнини рота виявляли ступшь ii зроговiння шляхом обчислення шдексу кератинiзацií (1К). Для цього обчислювали загальну кiлькiсть епiтелiальних штин у полi зору мiкроскопа, по™ кiлькiсть виявлених зрого-вiлих штин множили на 100 i дтили на ix загальне число. Зниження 1К свiдчить про спад захисно''' функцп слизовоí оболонки [3].
Результати та ix обговорення
При мiкроскопiчному дослiдженнi мазкiв-зiшкрябiв СО щоки ВШчнфкованих людей, забарвлених за Ро-мановським-Пмзою, зареестровано, що клiтинний склад матерiалу представлений поверхневими та промiжними епiтелiальними клiтинами. Поверxневi епiтелiоцити мали гексанальну або прямокутну форму, низьке ядерно-цитоплазматичне стввщношення, темне округле або овальне ексцентрично розташо-ване ядро та базофтьну цитоплазму (рис.1). Промiжнi клiтини рiзнi за формою, частше полiгональнi, бiльшi за розмiром, мали вище ядерно-цитоплазматичне стввщношення за рахунок збтьшеного ядра. Останне округло'' чи овально'' форми. Ц клiтини мали також виражен перинуклеарно розташованi фтаментозы структури (рис. 2). Рiдко в деяких мазках зустрiчалися округлi еттелюцити зi слабо базофiльною цитоплазмою та ексцентрично розташованим ядром, що вщпо-вiдають парабазальним клiтинам (рис. 3).
Рис.1. З1шкр1б слизовоГ оболонки щоки ВШ-1нф1кованоГ людини. Заб. за Романовським-Гмзою. Зб. х 1000: 1 - поверхнева штина; 2 - пром1жна штина; 3 - поодинок коковi бактерп.
г
El
Рис.2. Зiшкрiб слизовоГ оболонки щоки ВIЛ-iнфiкованоГ людини. Заб. за Романовським-Гмзою. Зб. х 1000: 1 - промiжна штина; 2 - колони мiкроорганiзмiв. вiдповiдають парабазальним штинам (рис. 3).
Рис.3. З1шкр1б слизовоГ оболонки щоки ВШ-1нф1ковано'Г людини. Заб. за Романовським-Пмзою. Зб. х 200: 1 - пром1жна штина; 2 - парабазальна клтина.
Останн потрапляють в мазки ттьки внаслщок глибокоТ травматизацп еттелто пщ час забору мате-рiалу для цитолопчного доспiдження або ж при наяв-ностi патопогiчного процесу [4].
На вщмшу вiд епiтепiю щоки в мазках-перевiдбитках iз ясен оаб зi статусом В1Л зменшуеть-ся гальгасть промiжних кпiтин, збiпьшуеться гальгасть поверхневих кпiтин i рогових пусочок. Очевидно, що тага змши цитолопчних скпадових пов'язанi з функцю-нальними особливостями ясен, а саме з пщвищеним жувальним навантаженням. Це i обумовлюе появу значноТ кiлькостi рогових лусочок.
У ходi проведеного дослщження нами вперше дiа-гностований морфогенез етатв пошкоджуючого впливу мiкрофлори на СО порожнини рота людини, ЫфкованоТ В1Л. На першому етапi в цитоплазму епь телiальних шипуватих штин проникае В1Л, утворю-ються вiруснi частинки. В мiсцi проникнення еттелюцити шипуватого та базального шарiв реагують дис-трофiчними та некробютичними змiнами. Оточуючi кпiтини адаптивно змЫюються з розвитком роговоТ дистрофiТ - пперкератотичного процесу (рис.4).
Рис.4. Мазок-перев'дбиток з поверхн ясен ВШчнфкованоТ людини. Заб. за Романовським-Гмзою. Зб. х 1000: 1 - некробоз пара базальних штин; 2 - явище ainepKepamo3y.
Рис.6. Мaзок-перевiдбиток з поверхнi ясен людини з В1Л-асоцйованим виразковим пародонтитом. Заб. за Романовським-Гмзою. Зб. х 1000: 1 - виразковий дефект; 2 - пролiферaцiя базальних та парабазальних штин.
Реактивы змши епiтелiальних кгмтин на мюц впливу Ыфекцмного агенту мають запально-дистрофiчний характер i проявляються у виглядi ва-куольноТ та балонноТ дистрофií, а в подальшому спон-rio3y. Цi патолопчш процеси е ознаками порушення бтково-водно-електролп"ного обмiнy, що супрово-джуються змЫами колоТдно-осмотичного тиску в кль тиш. Проникнення мiкроорганiзмiв, переважно Грам «+», в дiлянки десмосомних контактiв призводить до Тх руйнування. Кгiтини втрачають зв'язок одна з одною, округляються. Всерединi епiтелiю формуються везикули, яга швидко розкриваються з утворенням ерозивноТ або виразковоТ поверхнi (рис. 5, 6). На мю-цях ураження визначаеться значна ктьгасть лейкоци-тiв. У дiлянках порушення цтюност епiтелiального покриву виявляеться в значшй кiлькостi грибкова флора, яка представлена грибками роду Candida, As-pergillus та Penicillium.
Рис.5. Мaзок-перевiдбиток з поверхнi ясен людини з В1Л-асоцйованим виразковим пародонтитом. Заб. за Романовським-Гмзою. Зб. х 1000: 1 - аостра ерозiя; 2 - бактеральна флора.
В порожнин рота описан цитолопчы змЫи вщо-бражаються KniHÎ4HO у розвитку В1Л-асоцмованих ви-разкових riHriBiTy та пародонтиту в динамiцi розвитку патолопчного процесу.
Результати наших дослщжень узгоджуються з да-ними втизняних наyковцiв. Так Колесова Н.В. (2002) пщкреслила ряд характерних морфологiчних змш, що виникають в епiтелiï ясен при розвитку генералiзова-них запально-дистрофiчних процесiв у тканинах пародонта: розвиток зернисто!', гiалiново-крапельноï та вакуольно'1' дистрофiï, пошкодження десмосомних контакт i нерiвномiрне розширення мiжклiтинних прос-торiв та ix iнфiльтрацiя елементами мiкрофлори, вог-нищева альтерацiя i десквама^я окремих клiтин. При прогресуванн пародонтопатологiï автор вказуе на по-глиблення патологiчних змiни епiтелiю ясен з розвит-ком дистрофiчних, некробютичних та вогнищевих не-кротичних змЫ при одночасному зростаннi кiлькостi штин злущеного епiтелiю [5]. Отриманi нами результати засвщчили аналогiчнi змЫи, але зi зниженнями процесiв десквамаци та розвитком гiперкератотичних змiн, що ми пов'язуемо з iнфiкyванням В1Л та прогре-суванням iмyнодефiцитy.
Вщомо, що однieю з основних функцм СО порожнини рота в цтому та ясен, зокрема, е захисна, що забезпечуеться завдяки бар'ершй ролi епiтелiю. Ïï обумовлюють ряд фактсрв: значна товщина епiтелiа-льного покриву, наявнють багаточисельних мiжклi-тинних контакпв, мало проникний хiмiчно та мехаыч-но стiйкий роговий шар, постмне злущення поверхне-вих шарiв та швидке 1х вiдновлення, продуга^я проти-мiкробних сполук та поспйне зволоження його слиною [4,6].
Для характеристики бар'ерно1 фyнкцiï епiтелiю ми використовували Ыдекс кератинiзацiï (1К), який дозво-ляе виявити стyпiнь зроговЫня епiтелiю ясенних мiж-зубних сосочгав i оцiнити рiвень захисноï функцп СО порожнини рота. У ВШ-шфкованих осiб 1К перевищу-вав аналопчний показник в осiб без статусу В1Л май-же в 1,8 рази. Зниження 1К у контрольна грyпi на 20% порiвняно з орiентовною нормою, на нашу думку, по-яснюеться наявнiстю у них запальних та запально-дистрофiчних змЫ у тканинах пародонта у 82,86% спостережень. Очевидно, пщвищення 1К у В1Л-iнфiкованих осiб на 40% порiвняно з орiентовною нормою при наявност пародонтопатологiï у 98,94% мо-жна пояснити розвитком адаптивних пперкератотич-них змiн епiтелiю ясен у вщповщь на вплив мiкрофло-
ри порожнини рота, асоцмованоТ з В1Л, що узгоджу- Результати розрахунку 1К у ВШчнфкованих та не
еться з отриманою цитологiчною картиною. iнфiкованих В1Л осiб наведенi в таблицi 1.
Таблиця 1
Змни ндексу кератинзаф' при рзному стан1 тканин пародонта обстежених ос\б
Показник Група дослщження Група пор1вняння р
1К 70,51 ±1,45 39,4±1,45 <0,001
1К при запальних зм1нах в тканинах пародонта 51,13±7,21 40,28±1,89 <0,05
1К при запально-дистроф1чних зм1нах в тканинах пародонта 72,27±1,35 34,87±1,94 <0,001
Прим1тка: р - ¡мов1рн1сть помилки за таблицями Стьюдента.
Нами був проведений аналiз отриманих даних 1К вщповщно до Ытенсивност ураження тканин пародонта. Так при запальних процесах в тканинах пародонта у груп контрольна був виявлений значний розкид отриманих результа^в. Результати 1К у групах В1Л-шфкованих оаб та оаб без статусу В1Л при пародон-топатологiях запального ^енезу вiдрiзнялися недосто-вiрно, тодi як при запально-дистрофiчних змiнах в
тканинах пародонта у дослщтй групi 1К перевищував аналопчний середнiй показник групи порiвняння у 2 рази.
Для групи ВШчнфкованих ми проводили аналiз отриманих результа^в 1К вiдповiдно до ступеню тяж-костi пародонтопатологiТ. Вiдповiднi данi наведет в таблиц 2.
Таблиця 2
Змни Шдексу кератинзацП' при рзнй тяжкост/' уражень тканин пародонта ВШчнф/кованих
Показник Значення р
Показник 1 Показник 2 Показник 3 Показник 4 Показник 5
1. 1К при пнпвт 51, 13±7,21 < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,01
2. 1К при генерал1зованому пародон-тит1 початкового ступеню тяжкост1 67,47±3,89 < 0,05 > 0,05 > 0,05 <0,001
3. 1К при генерал1зованому пародон-тит1 1 ступеню тяжкост1 66,57±1,8 < 0,05 > 0,05 > 0,05 <0,01
4. 1К при генерал1зованому пародон-тит1 II ступеню тяжкост1 72,04±5,45 < 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05
5. 1К при генералЬованому пародон-тит1 III ступеню тяжкост1 82,35±1,71 < 0,01 < 0,001 < 0,01 < 0,05
Прим1тка: р - ¡моврн1сть помилки за таблицями Стьюдента м'ж зазначеними показниками.
Виявлена тенден^я до пщвищення зроговЫня епь Аналiз отриманих результат 1К у осiб зi сттусом
телiю ясен при прогресування деструктивних змiн в В1Л проводили також вщповщно до стади основного тканинах пародонта у па^етчв на фот ВШчнфекци. захворювання. Цi данi представлен в таблицi 3.
Таблиця 3
Змни Шдексу кератинзацП' СО порожнини рота при рзнШ стадп ВШ-шфекцГ
Показник Значення р
Показник 1 Показник 2 Показник 3 Показник 4
!К у ос1б з I стадию ВШчнфекци (показник 1) 50,26±3,54 < 0,01 < 0,01 < 0,01
!К у ос1б з II ст1д1ею ВШчнфекци (показник 2) 66,65±1,23 < 0,01 < 0,001 < 0,01
!К у ос1б з III ст1д1ею ВШчнфекци (показник 3) 75,65±1,37 < 0,01 < 0,001 > 0,05
!К у ос1б з IV ст1д1ею ВШчнфекци (показник 4) 77,4±2,34 < 0,01 < 0,01 > 0,05
Прим1тка: р - ¡мов1рн1сть помилки за таблицями Стьюдента.
Характерна також стшка тенден^я до пщвищення 1К з прогресуванням ВШчнфекци, що вказуе на розви-ток пперкератотичних процеав в яснах.
Як свщчать дат Л.А.ДмитрiевоТ (2001), злущення кттин плоского епiтелiю з мiкроорганiзмами в цито-плазмi е одтею з захисних реакцiй покривного етте-лiю ясен. Пiдвищення значень 1К розцiнюеться нами як показник зниження фiзiологiчного злущення етте-лю, а значить порушення захисних функцш покривного епiтелiю ясен на тл ВIЛ-iнфекцiТ.
Слiд врахувати той факт, що волосиста лейкопла-гая поряд з ВlЛ-асоцiйованим пародонтопатологiями належить до групи уражень порожнини рота, що часто пов'язат з В|Л згщно з класифiкацiею ВООЗ [7]. З н шого боку, вщповщно до результат вiтчизняних до-слщнигав [8], попередником лейкоплакiчних змiн СОПР е розвиток дифузних пперкератотичних проце-
ав та хронiчного запалення. Ц данi можна ствстави-ти з результатами наших дослщжень i розглядати п-перкератотичнi змiни епiтелiя СО порожнини рота, як попередник розвитку волосистоТ лейкоплаки язика та кератозiв СО порожнини рота.
Вiдомо, що стан пщвищеноТ кератинiзацiТ розцшю-вався Салюк О.Д. (2004) як донозолопчний або пре-морбiдний, що виникае у вщповщь на неадекватне навколишне середовище. Вiн тiсно пов'язаний з на-пруженням механiзмiв резервних можливостей орга-нiзму i свiдчить про збм в фiзiологiчних процесах до-зрiвання епiтелiальних клiтин та компенсаторно-адаптивну перебудову в епiтелiальному пласт [9]. П-перкератотичнi змiни еппеию СО ВIЛ-iнфiкованих людей, на нашу думку, мають аналогiчний механiзм розвитку, але виникають у вщповщь на вплив В1Л-асоцшованоТ мiкрофлори порожнини рота, в комплекс з загальносоматичними iмунними змiнами, стрес-
шдукованими порушеннями нормально функцюну-вання оргашзму та психогенними депресивними змь нами.
Висновки
В ходi нашого дослщження вперше показанi етапи морфогенеза ВШ-асоцшованих виразкових змiн в тканинах пародонта та СО порожнини рота. Виявлено, що у па^енлв з хворобами тканин пародонта на тл ВШчнфекцп порушуються процеси десквамацп етте-лiю, що е свiдченням зниження захисноТ ролi СО порожнини рота. того виникае компенсаторно-адаптивна пперкератотична перебудова епiтелiю, як попередник СНЩчндикаторних станiв та прояв максимального напруження резервних можливостей оргашзму. Ц данi пщтверджуються результатами обчи-слення iндексу кератиызаци, значення якого зростае з прогресуванням пародонтопатологп та основного за-хворювання.
Таким чином, можливост цитологiчноТ дiагностики стану тканин ротовоТ порожнини людей зi статусом ВIЛ дозволяе об'ективiзувати патолопчш та функцю-нальнi змiни СО порожнини рота в цтому та ясен зо-крема при ВШчнфекцп. Це дозволяе пiдвищити ефек-тивнють ранньоТ об'ективноТ дiагностики розвитку та прогресування патолопчних процесiв в тканинах пародонта.
Лдоратура
1. Живиця Д.Г. Виживання хворих на ВШчнфекц1ю протя-гом 3 рок1в проведення високоактивноТ антиретров1ру-
сноТ терапп / Д. Г. Живиця // !нфекц1йн1 хвороби. - 2011.-№ 3. - С. 21-26.
2. Александрша Т.А. В УкраТы - концентрована еглдем1я ВIЛ/СНlДу з тенденц1ею до генерал1зацп, у черз1 на отримання антиретров1русноТ терапп - 9037 ос1б: бесща з головою ДержавноТ служби соцзахворювань / Т.А. Александрша; записав О. Устшов // УкраТнський меди-чний часопис. - 2011.-№ 6. - С. 16-17.
3. Данилевський М.Ф. Захворювання слизовоТ оболонки порожнини рота / М.Ф.Данилевський, О.Ф.Несш, Ж.!.Рахжй ; За ред. М.Ф.Данилевського. - К.: Здоров'я.
- 1998. - 408с.
4. Быков В.Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека / Быков В.Л. - СПб.: «Специальная литература», 1998. - С.19-25.
5. Колесова Н.В. Особливост1 альтерацп I репаративноТ регенерацп еп1тел1ю ясен при генерал1зованому паро-донти л та Тхня фармаколог1чна корекц1я: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / Н.В.Колесова. - КиТв, 2002. -20 с.
6. Быков В.Л. Цитология и общая гистология (функцона-льная морфология клеток и тканей человека) / Быков В.Л. - СПб.: СОТИС, 1998. - 516с.
7. В.Г.Бургонский Лекция: СПИД в аспекте стоматологического приема / В.Г. Бургонский // Современня стоматология. - 2002.- № 4. - С.108-112.
8. Гилева О.С. Биохимия слюны, клиника и профилактика заболеваний слизистой оболочки полости рта в условиях производственного воздействия табака: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматология» / О.С.Гилева. - Москва, 1988.
- 15с.
9. Салюк О.Д. Рання цитолопчна д1агностика пнпв1ту. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / О.Д.Салюк. - КиТв, 2004. - 20 с.
English version: THE ANALYSIS OF THE CYTOLOGICAL PARAMETERS OF THE ORAL MUCOUS MEMBRANE EPITHELIUM IN HIV-POSITIVE
5k
PATIENTS*
Ilenko N.V, Petrushanko T.O., Nikolenko D.E.
Higher State educational if Ukraine "Ukrainian Medical Dental Academy", Poltava
The problem of HIV/AIDS is extremely burning worldwide. Especially for Ukraine, where this epidemic is spreading steadily and has a tendency to generalization. The aim of our study was the diagnosis of the cytoiogicai changes in the oral mucous membrane (OMM) epithelium in HIV-positive patients. Materials and methods. 94 HIV-patients aged 23-49 were examined. They formed the studied group (I). 35 people with HIV status-negative aged 21-45 entered the control group (II). This research work was conducted during 2011 - 2012. After general subjective and objective examination of patients both HIV-positive and HIV-negative, there was performed mucous membrane cytosmear scraping of the cheek and smear-reprint from interdental papilla of each patient. To analyze the barrier function of OMM its degree of keratini-zation was revealed with the help of the keratinization index (KI). Results. During our study the stages of morphogenesis HIV-associated ulcerative changes in the periodontal tissues and OMM were firstly showed. We found that epithelial desquamation disrupts in patients with periodontal diseases and HIV-lnfection, which is a testament of the protective role reduce of OMM. In addition there is a compensatory-adaptive hyperkeratotnic alteration of the epithelium, as a precursor to AIDS-indicator conditions and display of maximum stress reserve of the organism. These data are confirmed by the results of the of keratinization index calculation. Its value increases along with the progression of the underlying disease and periodontal diseases.
Key words: HIV-infection, periodontal diseases, cytological picture, keratinization index
The problem of HIV/AIDS is extremely burning worldwide. Herewith Ukraine, together with Estonia and the Russian Federation, has the leadership in Eastern Europe in terms of growth in the number of HIV-infected
people [1]. According to the official statistics as 01.10.2011 115,275 HIV-positive patients had regular medical check-up in Ukraine. Every year the HIV-infection is diagnosed firstly on average in 20,000 times
* To cite this English version: Ilenko N.V., Petrushanko T.O., Nikolenko D.E. The analysis of the cytological parameters of the oral mucous membrane epithelium in HIV-positive patients//Problemy ekologii ta medytsyny. - 2013. - Vol 17, № 1-2. - P. 9 -7.
