CC BY
7цюги патогенезу пародонтиту як окремими еко-токсикантами так i 1х комбiнацieю. Особливо чу-тливими до ди ксенобiотикiв можуть бути юст-кова тканина [12], iмунна та кровотворна систе-ми [13], ендокринш органи [14] та шш^ якi при-ймають активну участь в патогенезi пародонта-льних уражень.
Таким чином, результати ешдемюлопчного дослiдження дають нам пiдставу стверджувати, що на територiях з надлишком комбшаци солей важких металiв в довкiллi розповсюджешсть хвороб пародонту у дорослого населення вища. Це треба враховувати при плануванш регюналь-но орieнтованих програм профшактики та прове-деннi лiкувально-реабiлiтацiйних заходiв.
Щодо подальших перспектив вивчення сто-матологiчних екогенiй плануеться дослiдити ш-тенсивнiсть ураження тканин пародонту у меш-канцiв територiй з еколопчною напругою за ri-пермiкроелементозами.
Список лЬтератури
1. Антонова А. А. Наличие экотоксикантов -фактор риска развития стоматологических заболеваний / А. А. Антонова, В. А. Рябкова, В. С. Таловская // Стоматология детского возраста и профилактика. -2006. - № 3-4. - C. 11-14.
2. Остапко О. I. Наукове обгрунтування ство-рення репонально спрямованих програм профшактики основних стоматолопчних захворювань у датей з урахуванням впливу чиннимв довюлля / О. I. Остапко // 1нновацшт технологи - в стоматолопчну практику : мат. III (Х) з'1зду Асощацп стоматолопв Украши (Полтава, 16-18 жовтня 2008 р.). - Полтава : Дивосвгг, 2008. - C. 98.
3. Полггун А. М. Ешдемюлог1я, особливост розвитку хвороб пародонту та 1х профшактика в умо-вах бюгеох1м1чного дефщиту фтору та йоду : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук : спец. 14.01.22 "Стоматолопя" / А. М. Пол1тун. - К., 1996. -50 с.
4. Гафаров С. А. Состояние функциональных показателей тканей полости рта у рабочих химической промышленности Ферганы / С. А. Гафаров, С. С. Агзамходжаев // РСНС. - 2004. - № 1. - C. 39-40.
5. Evaluation of millers' dental health. Part II. State of the parodontium / T. Bachanek, R. Chalas, B. Tarczydlo, A. Pawlowicz // Ann. Agric. Environ. Med. -2003. - Vol. 10, № 2. - P. 257-259.
6. Chronic occupational exposure to lead and its impact on oral health / K. F. El-Said, A. M. El-Ghamry, N. H. Mahdy, N. A. El-Bestawy // J. Egypt Public. Health. Assoc. - 2008. - Vol. 83, № 5-6. - P. 451-466.
7. Yetkin-Ay Z. The periodontal status of indirectly lead-exposed apprentices working in autorepair workshops / Z. Yetkin-Ay, B. Cadir, E. Uskun // Toxicol. Ind. Health. - 2007. - Vol. 23, № 10. - P. 599-606.
8. Periodontal status of green marble mine labourers in Kesariyaji, Rajasthan, India / S. Kumar, R. J. Dagli, D. Chandrakant [et al.] // Oral Health Prev. Dent. -2008. - Vol. 6, № 3. - P. 217-221.
9. Доповщь про стан навколишнього природного середовища в Сумськш обласп у 2000 рощ. - Суми : Джерело, 2001. - 178 c.
10. Prevalence of periodontal diseases in Zagreb population, Croatia, 14 years ago and today / D. Artukovic, S. Spalj, A. Knezevic [et al.] // Col.l Antropol. - 2007. - Vol. 31, № 2. - P. 471-474.
11. Profile of periodontal conditions in a Brazilian adult population / R. S. Coelho, E. S.Gusmao, R. C. Jovino-Silveira, А. F. Caldas // Oral Health Prev. Dent. -
2008. - Vol. 6, № 2. - P. 139-145.
12. Bone manganese as a biomarker of manganese exposure: A feasibility study / A.Pejovic-Milic, D. R. Chettle, J. Oudyk [et al.] // Am. J. Ind. Med. - 2009. -Vol. 52, № 10. - P. 742-750.
13. Immunosuppressive effect of subchronic exposure to a mixture of eight heavy metals, found as groundwater contaminants in different areas of India, through drinking water in male rats / S. H. Jadhav, S. N. Sarkar, G. C. Ram, H. C. Tripathi // Arch. Environ. Contam. Toxicol. - 2007. - Vol. 53, № 3. - P. 450-458.
14. Endocrine-disrupting chemicals: an Endocrine Society scientific statement / E. Diamanti-Kandarakis, J. P. Bourguignon, L. C. Giudice [et.al.] // Endocr. Rev. -
2009. - Vol. 30, № 4. - P. 293-342.
Надшшла 28.12.09.
УДК 616.311.2-002:314.27-008.7-058.243.2:661.51 I. О. Михайленко Одеський державний медичний утверсигет
ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ АДАПТОГЕН1В ДЛЯ ПРО Ф1ЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА У ПРАЦ1ВНИК1В АМ1АЧНОГО ВИРОБНИЦТВА
На пiдставi отриманих даних розроблений метод профшактики захворювань пародонту у пращвниюв амiачного виробництва, що включас разом з тради-цшними лiкувально-профiлактичними заходами за-стосування фтоадаптогетв з вираженими антиок-сидантними, протизапальними, антимкробними i шуномодулюючими властивостями. Обхрунтовано введення д^тично'{ добавки на основi лецитину соня-шникового i цитрату кальцт - ,,Лецитин-2" та зубного елксиру на основi бiологiчно активних речовин з кортня цикорю - „Цикорш", що дозволило полт-шити стан тканин пародонту, тдвищити рiвень гiгi-сни порожнини рота, нормалiзувати метаболiчнi по-рушення в тканинах пародонту, активiзувати шут-тет ротово'1 рiдини, тдвищити загальну реактив-тсть оргатзму.
Встановлено високу терапевтичну ефективтсть проведених лiкувaльно-профiлaктичних 3axodie у пра-цiвникiв aмiaчного виробництва i3 захворюваннями пародонту, що тдтверджено позитивною динaмiкою клiнiко-лaборaторних показнитв.
Ключовi слова: хротчний катаральний гiнгiвiт, гене-рализований пародонтит, профиактика, aмiaчне ви-робництво, адаптогени
И. А. Михайленко
Одесский государственный медицинский университет
ОБОСНОВАНИЕ ВЫБОРА АДАПТОГЕНОВ ДЛЯ ПРОФИЛАКТИКИ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПАРОДОНТА У РАБОТНИКОВ АММИАЧНОГО ПРОИЗВОДСТВА
На основании полученных данных разработан метод профилактики заболеваний пародонта у работников аммиачного производства, включающий наряду с традиционными лечебно-профилактическими мероприятиями применение фитоадаптогенов с выраженными антиоксидантными, противовоспалительными, антимикробными и иммуномодулирующими свойствами. Обосновано введение диетической добавки на основе лецитина подсолнечного и цитрата кальция - ,,Лецитин-2" и зубного эликсира на основе биологически активных веществ из корней цикория -„Цикорий", что позволило улучшить состояние тканей пародонта, повысить уровень гигиены полости рта, нормализовать метаболические нарушения в тканях пародонта, активизировать иммунитет ротовой жидкости, повысить общую реактивность организма.
Установлена высокая терапевтическая эффективность проведенных лечебно-профилактических мероприятий у работников аммиачного производства с заболеваниями пародонта, что подтверждено позитивной динамикой клинико-лабораторных показателей. Ключевые слова: хронический катаральный гингивит, генерализованный пародонтит, профилактика, аммиачное производство, адаптогены.
I. A. Michailenko
Odessa state medical university
SUBSTANTIATION CHOISE ADAPTOGENS OF PROPHYLAXIS OF THE PERIODONTAL DISEASES AT THE WORKERS OF AMMONIAC PRODUCTION
Analysis of the results of conducted prophylactic measures at the workers of ammoniac production with illnesses of periodontal testify the efficiency of the developed prophylactic complex, that was confirmed by the dynamics of clinical-laboratory indexes. It was substantiated the application of method of prophylaxis of the periodontal diseases at the workers of ammoniac production by the use of medication ,,Lecithin-2" and dental elixir „Chicory", that allowed to normalize metabolic violations in different biological environments
and periodont, with the improvement of general reactivity of organism.
Led to high therapeutic efficiency of the conducted prophylactic measures at the workers of ammoniac production - patients on periodontitis, that it is confirmed by the positive dynamics of clinics-laboratory indexes. Keywords: chronic catarrhal gingivitis, generalized periodontitis, prophylaxis, ammoniac production, adapto-gens.
Стан здоров'я населення е одним з основних критерив якост навколишнього середовища. У CTpyKTypi загально! захворюваност населення все бшьш питомо! ваги набувають хвороби, як е наслщком техногенного забруднення довкшля, зокрема атмосферного повиря [1].
У патогенезi основних стоматолопчних за-хворювань стан адаптацшно-трофiчноl системи вщграе надзвичайно важливу роль [2].
Адаптащя, як спошб пристосування оргашзму до несприятливих зовшшшх та внутршшх факто-рiв, вдаграе важливу роль у життедiяльностi оргашзму [2, 3], що забезпечуе виживання оргашзму при екстремальних впливах, посилення працезда-тносп, а також сприяе формування стану шдви-щено! неспецифiчноl резистентност [2]. Феномен адаптаци виявляеться практично у вшх вцщв жи-вих органiзмiв, починаючи з бактерш i заюнчую-чи людиною [4]. Адаптацшна вщповщь включае у себе оргашзащю функцш пов'язаних мiж собою захисних систем (нейро-ендокринно!, iмyнноl, бактерицидно!, антитоксично!, антиоксидантно! т.д.) та процес обмiнy речовин (трофiчних систем). Тому правильшше говорити про адаптацшно-трофiчm системи, як визначають кшцевий результат - шдвищену резистентнiсть [2].
Лтературш данi останнiх рокiв свщчать про зрiст поширеностi захворювань пародонта серед населення Укра!ни, що обумовлено, в першу чергу, попршенням екологiчних i соцiальних умов життя [5, 6]. А саме тепер, ш у кого не ви-кликае сумшву профiлактичне значення ппешч-ного догляду за порожниною рота [7].
На Укра1ш серед хiмiчних виробництв е тд-приемства, пов'язанi з виробництвом амiакy та його похщних. На пiдприемствах амiачного виробництва здшснюеться випуск амiакy, сечовини (карбамщу) та iнших азотвмiсних сполук. Виро-бництво безпосередньо амiакy е основним i най-бiльш небезпечним процесом на даних тдпри-емствах.
Виробниче середовище амiачних шдпри-емств впливае на iмyннy систему працiвникiв, тому що вмют хiмiчноl речовини у повiтрi виро-бничих примiщень, особливо в цехах, де вже е готова продукщя, iнодi перевищуе у декшька разiв гранiчно допустиму концентращю (ГДК). У пра-
щвниюв, пов'язаних з виробництвом aMÎaxy та ка-рбaмiдy, зменшуегься активтсть фагоцитозу, bmîct компонента комплементу i лiзоцимy у сировaтцi KpoBi, змiнюeгься кiлькiсний та якiсний склад ау-томiкpофлоpи, знижуються бактерицидн1 власти-BOCTi шкipи, пpигнiчyються постiнфекцiйний iмy-нiтет та утворення aнтитiл до вакцинних препара-TiB [8]. Дуже ефективними при захворюваннях па-родонту виявились нейpотpопнi адаптогени, анти-оксиданти, бiофлaвaноïди [2].
Метою дослщження стало визначення роз-повсюдженостi й структури захворювань паро-донта у пращвниюв aмiaчного виробництва, ви-вчення особливостей клiнiчного пеpебiгy захворювань пародонта, стану aдaптaцiйно-тpофiчних систем оргашзму у цих хворих, що дозволить сформулювати ефективнi pекомендaцiï щодо проведення профшактичних зaходiв.
Матер1али i методи досл1джень. На бaзi лiкyвaльно-оздоpовчого центру (ЛОЦ) Одеського припортового заводу обстежеш 1354 пpaцiвникiв aмiaчного виробництва вшом вiд 20 до 55 роюв. Лaбоpaтоpнi дослiдження здiйсненi у 148 пращв-никiв. В якостi контpольноï групи обстеженi 50 слyжбовцiв заводоуправлшня, якi працюють за межами шкщливого виробництва.
Пiд час обстеження порожнини рота зверта-ли увагу на колip, рельеф зyбiв, стан ясен, ïx кро-воточивiсть, нaлiт на зубах, колip слизовоï обо-лонки, ïï структуру, а також консистенщю та ю-лькiсть ротово1' рщини.
Стан тканин пародонта оцiнювaли за даними клшчного огляду, pентгеногpaфiï щелеп, визначення об'ективних пародонтальних iндексiв та бiоxiмiчниx покaзникiв ротово1' рщини. Дiaгноз встановлювали згiдно з систематикою хвороб пародонта М.Ф. Данилевського (1994).
Стан ппени порожнини рота визначали за шдексами ппени: Грш-Вермшьона, Федорова-Володкiноï. Для pеестpaцiï стану тканин пародо-нту використовували iндекс CPITN, папшярно-мapгiнaльно-aльвеоляpний iндекс РМА, пробу Шилера-Писарева, пародонтальний iндекс П1 Рассела. Визначали середнш показник глибини пародонтальних кишень та стутнь кpовоточивостi ясен.
У пpaцiвникiв проводили зaбip ротово1' рщи-ни у paнковi часи, натщесерце i реестрували швидкiсть слиновидiлення.
Для визначення стану мюцевого iмyнiтетy порожнини рота i системного гуморального iмy-нiтетy в ротовш piдинi обстежених пpaцiвникiв визначали piвень лiзоцимy бaктеpiолiтичним методом, заснованим на здатност лiзоцимy розщ> плювати стiнки бaктеpiй [9], а також вмют iмy-ноглобyлiнiв у ротовш рщиш (SIgA, IgA, IgG,
IgМ) та сироватцi кровi ( ^А, IgG, IgМ) методом радiальноi iмунодифузн за МапеЫш G. й а1. [10].
З метою оцшки стану прооксидантно-антиоксидантно! системи проводили бiохiмiчнi дослiдження ротово! рiдини. Визначали штенси-внiсть процесу перекисного окиснення лiпiдiв за концентрацieю у ротовш рщиш малонового дiа-льдегiду (МДА) [11], а також активнiсть антиок-сидантних ферментiв - глутатiонпероксидази [12], глутатюнредуктази [12] i вмiст тюлових i дисульфiдних груп [13].
Комплексний метод профшактики та лшу-вання захворювань пародонту включав профе-сшну гiгieну порожнини рота (зняття м'якого зубного нальоту, ультразвуковий скейлшг, вида-лення пiд'ясених зубних вщкладнень), мiсцеву антимiкробну (полоскання порожнини рота 0,05 % розчином хлоргексидину бмюконату, розчи-ном «Пвалекс») i протизапальну терапiю (апл> кацп на ясеневий край розчину «Ротокан» у роз-веденнi 1:5). По показанням проводили вибiрко-ве пришлiфовування зубiв, хiрургiчнi втручання (кюретаж, операцп видалення зубiв), шинування рухливих зубiв, протезування дефекпв зубних рядiв у вiдповiдних фахiвцiв. Усiх пацieнтiв на-вчали рацюнальнш гiгieнi порожнини рота та проводили iндивiдуальний пiдбiр засобiв гiгieни.
У комплекс профiлактичних заходiв для по-кращення стану тканин пародонту i адаптацшно-трофiчних систем органiзму в цшому пращвни-кам амiачного виробництва призначали ф^оада-птогени: таблетки «Лецитин-2», (дieтична добавка, до складу яко! входить лецитин соняшнико-вий i цитрат кальцiю - по 2 табл. 3 рази на добу незалежно вщ прийому !ж1. Курс - 2 мюящ 3 рази на рш); та зубний елшсир «Цикорiй», що мю-тить бiологiчно активнi речовини зкорешв цико-рiю - у видi полоскань порожнини рота з розра-хунку 1-2 чайних ложки елшсиру на % склянки води шсля кожного прийому 1ж1 пiд час проведення всього лшувально-профшактичного комплексу. Пращвникам контрольно! групи додат-ково до основного курсу лшувально-профiлактичних заходiв фiтоадаптогени не при-значали.
Результати до^дження та Их обговорен-
ня. Ретельне вивчення даних ретроспективного аналiзу монiторингу повiтряного басейну Одеського припортового заводу протягом 5 роюв свщ-чать про те що,найбшьш високi несприятливi по-казники вимiрiв приходяться на осiнньо-зимовий перюд i в зонi зберiгання рщкого амiаку, яка е найбiльш небезпечною для здоров'я працiвникiв, тому що контрольш цифри концентрацii амiаку переходять далеко за межi тисячi мг/м3 при най-бiльш допустимiй концентрацп 20 мг/м3. 1нтег-ральнi показники в одному i тому цеху i на тери-
тори заводу не вiдрiзнялись, що говорить про щентичш умови та повпряний басейн, в якому знаходяться пращвники кожного цеху, але коли-вання показникiв, що рееструються, перевищу-ють ГДК у зимовий перюд. Ретроспективно про-
аналiзована частота звертань пращвниюв aMia4-ного виробництва до стоматологiчного вщдшен-ня ЛОЦ з захворюваннями пародонта за 5 роюв, що склала 1883 людини (62,8 %) вiд 3000 робгг-никiв за списком.
Рис. Звертання пращвниюв амiачного виробництва з захворюваннями тканин пародонта до стоматолопчного вщдшення ЛОЦ ОПЗ (в %).
Аналiзу пiдлягли результати обстеження працiвникiв чотирьох цехiв, а саме цеха виробництва амiаку (ЦВА) i карбамщу (ЦВК), цеха пе-ревантаження амiаку (ЦПА) i карбамiду (ЦПК). Порiвняння показникiв дозволило встановити розповсюдженiсть захворювань серед пращвни-кiв амiачного виробництва в залежносн вiд зони та цеха. Найбшьше число звертань хворих на ге-нералiзований пародонтит (ГП) спостерiгалось серед працiвникiв ЦВА i ЦВК, а хворих на хро-нiчний катаральний гiнгiвiт (ХКГ) - серед пра-цiвникiв ЦПК та зони порту. Найбшьша частота вщвщувань лiкаря-стоматолога працiвниками з захворюваннями пародонта приходилась на осiнньо-зимовий перюд, що сшвпадае з найбiльш високими несприятливими показниками вимiрiв шюдливо! речовини у примщеннях цехiв i пов> трi зони зберiгання рiдкого амiаку. Негативнi змiни у зубо-щелепнiй системi ускладнюються вiдсутнiстю систематично! санаци порожнини рота, що потребуе розробки спещальних оргаш-зацiйних заходiв для стоматолопчного обслуго-вування працiвникiв амiачного виробництва.
Таким чином, вже попереднш мошторинг повiтряного середовища ОПЗ та аналiз частоти звертань працiвникiв амiачного виробництва з захворюваннями пародонта дають шдставу стве-рджувати, що розвиток й прогресування цих захворювань залежить вщ ди хiмiчного фактору в повир^ який утворюеться в процес амiачного виробництва.
Встановлена виражена залежшсть пошире-ностi та ступеня важкост захворювань пародонта вiд стажу роботи пращвниюв амiачного виробництва. У бшьшосп обстежених, якi проробили в амiачному виробництвi вiд 5 роюв i бiльше, ви-явлено - ГП рiзного ступеня (у 85,0±2,3 %), у той час, як у пращвниюв зi стажем роботи до 5 роюв в структурi захворювань пародонта частiше зу-стрiчаeться ХКГ, а ГП дiагностовано у 43,3±6,4 % обстежених в рiзних цехах. В контро-льнш групi ХКГ дiагностовано у 50,52 %, а ГП -у 20,0 % обстежених.
З вшом поширешсть ГП у пращвниюв амiа-чних цехiв помiтно зростае (особи 36-49 роюв -88,1±4,0 %, в контрольнiй групi - 64,1±4,3 %). Серед особливостей клiнiчного переб^у ГП треба вiдмiтити значну розповсюджешсть наявностi рецесiï ясен у пращвниюв амiачного виробництва, яка збшьшуеться з вiком (у вщ 41-50 рокiв -47,92±3,22 % ).
Проведет дослщження довели значну варiа-бельнiсть показникiв гiгieнiчних i пародонталь-них iндексiв, що характеризують стан тканин па-родонту у пращвниюв амiачного виробництва в залежносп вщ вiку хворих, стажу роботи на шд-приeмствi, цеха виробництва, наявносн сомати-чних захворювань та захворювання пародонту. Тому з метою визначення впливу рiзних факто-рiв на рiвень гiгieни порожнини рота i стан тканин пародонта (за iндексом РМА та ступенем кровоточивосн ясен) проведено кореляцшний
анатз даних (табл. 1). В матрицю спостережень були внесет ус обстежеш пращвники амiачного виробництва основноï i контрольноï групи з ш-тактним пародонтом, ХКГ i ГП рiзного ступеня (n=1354); вiдповiднi кшьюсш характеристики факторiв, що вивчаються (вхщш параметри,
n=4), i об'eктивнi ппешчш i пародонтальнi i^^-кси (вихщш параметри, n=3). У результатi бага-тофакторного кореляцiйного аналiзу побудована кореляцшна матриця (табл. 1), що мютить коеф> цieнти кореляцiï Пiрсона (г) та рiвнi ïx значимос-т (p) для всix пар змшних.
Таблиця 1
Кореляцiйна матриця зв'язкiв мiж вжом прац1вник1в, стажем роботи, впливом aMiaKy i карбамiду, наявнiстю соматичних захворювань та об'ективними гiгieнiчним
i пародонтальними шдексами
Показники 1ндекс ппени Гр1н-Верм1льона 1ндекс РМА Ступ1нь кровоточивост1 ясен
Вiк працiвникiв 0,552 0,617 0,514
р<0,001 р=0,017 р<0,001
Стаж роботи 0,412 0,605 0,432
р<0,001 р<0,001 р<0,001
Контакт з амiаком i карбамь дом 0,482 0,373 0,663
Р<0,001 р<0,001 р=0,282
Соматичнi захворювання 0,230 0,239 0,070
р<0,001 р<0,001 р<0,001
ПpuMi тка : жирним шрифтом видiленi коефiцieнти кореляцп г, якi характеризують помiрний (0,3< г<0,7) та сильний (г>0,7) кореляцшний зв'язок.
В результатi проведеного кореляцшного аналiзу встановлено помiрний прямий статисти-чно значимий кореляцiйний зв'язок мiж стажем роботи i впливом шкiдливоï речовини та показ-ником iндексу гiгieни порожнини рота (вщповщ-но г=0,412, г=0,482); мiж стажем роботи i впливом амiаку i карбамщу та показником запалення тканин пародонта - iндексом РМА (вщповщно г=0,605, г=0,373); мiж вiком пращвниюв, стажем роботи i ступенем кровоточивосп ясен (вщпов> дно г=0,514, г=0,432). Встановленi кореляцiйнi взаемозв'язки тдтверджують вплив амiачного виробництва i тривалого часу роботи на цьому шдприемсга на погiршення гiгieнiчного стану порожнини рота i розвиток запалення тканин пародонта у пращвниюв.
Проведено вивчення стану адаптацшно-трофiчниx систем оргашзму, а саме стану мюце-вого iмунiтету порожнини рота i гуморального системного iмунiтету i системи ПОЛ-АОС, для визначення меxанiзмiв пошкоджуючоï дiï проду-ктiв амiачного виробництва на тканини пародонта та оргашзм в цшому.
У пращвниюв амiачного виробництва вияв-лено зниження концентрацiï одного з головних компоненпв мiсцевого iмунiтету слизових обо-лонок порожнини рота SIgA. Вiдмiчена тенден-цiя до зниження вмiсту iмуноглобулiнiв А, G i М в ротовш рiдинi, що пов'язано з пригшченням продукцiï iмуноглобулiнiв плазмоцитами слизо-во1' оболонки. Виявленi змiни вказують на зниження рiвня специфiчного гуморального iмунiте-ту ротово!' порожнини.
Враховуючи той факт, що проникливють су-дин слизово1' оболонки збшьшена за рахунок по-дразнюючо1' дп амiаку, встановлена тенденцiя до зростання рiвня IgA в сироватцi кровi у працiв-никiв ЦВК, ЦПА i ЦПК, IgG - у пращвниюв ЦВК i ЦПК, IgM - у працiвникiв ЦВК у порiв-няннi з контрольною групою.
В результатi проведеного однофакторного кореляцшного аналiзу встановлено слабкий, але статистично значимий, прямий (г=0,160) кореля-цшний зв'язок мiж впливом амiаку i карбамщу та вмiстом лiзоциму в ротовш рщиш; помiрний, зворотний, статистично значимий кореляцшний зв'язок мiж дieю шкiдливиx речовин i вмiстом SIgA в ротовш рщиш (г=-0,575); сильний, зворотний, статистично значимий кореляцшний зв'язок мiж дieю шюдливих речовин i вмiстом мономерного IgA в ротовш рщиш (г=-0,800). Статистично значимi кореляцiйнi взаемозв'язки встано-вленi також для шдтвердження залежностi кон-центрацiï лiзоциму, SIgA та IgA в ротовш рщиш вщ вiку працiвникiв, стажу роботи на тдприемс-твi та наявносп супутнix соматичних захворювань.
У пращвниюв амiачного виробництва висока частота та штенсившсть захворювань пародонта значною мiрою обумовлена порушенням метабо-лiзму в тканинах, що пiдтверджуеться змшами бiоxiмiчниx показникiв ротово1' рiдини:
- спостер^аеться достовiрний зрiст рiвня МДА порiвняно з контрольною групою;
- зниження активносп глутатiонредуктази у пращвниюв всix цеxiв, зростання вмiсту тюлових
i дисульфщних сполук i значне збшьшення сшв-вiдношення SS/SH-груп. Все це вказуе на сутте-вий дисбаланс в системi ПОЛ-АОС у пращвниюв всix цех1в aмiaчного виробництва.
За результатами проведеного однофакторно-го коpеляцiйного aнaлiзy встановлено сильний, прямий, статистично значимий кореляцшний зв'язок мiж вмiстом МДА в ротовш piдинi i контактом iз aмiaком i кapбaмiдом (г = 0,734); слаб-кий, прямий, але статистично значимий зв'язок мiж вмiстом МДА i стажем роботи на шдприемс-твi (г=0,257).
Також встановлено помipний, зворотний, статистично значимий коpеляцiйний зв'язок мiж aктивнiстю глyтaтiонpедyктaзи в ротовш рщиш i контактом iз aмiaком i кapбaмiдом (г=-0,537); слабкий, зворотний, але статистично значимий зв'язок мiж aктивнiстю глyтaтiонpедyктaзи i стажем роботи на шдприемсга (г=-0,192).
Таким чином, доведено вплив шюдливих продукпв aмiaчного виробництва на штенсиф> кащю ПОЛ i виснаження фiзiологiчноï АОС, що е пiдстaвою для призначення aнтиоксидaнтiв в комплексi лiкyвaльно-пpофiлaктичниx зaxодiв у пpaцiвникiв даного пiдпpиемствa.
На пiдстaвi aнaлiзy pезyльтaтiв проведених клшчних, iмyнологiчниx i бiоxiмiчниx досл> джень розроблено комплекс лшувально-пpофiлaктичниx зaxодiв у хворих на ХКГ i ГП pi-зного ступени iз обов'язковим призначенням за-собiв адаптогенно1' дiï, що мають виpaженi анти-оксидaнтнi, пpотизaпaльнi, aнтимiкpобнi, iмyно-моделюючi влaстивостi.
Пiсля проведеного комплексу запропонованих лiкyвaльно-пpофiлaктичниx зaxодiв з прийняттям зaсобiв адаптогенно1' дiï рослинного походження (таблеток «Лецитин-2» i полоскань порожнини рота зубним елiксиpом «Цикоpiй») встановлена ïx висока терапевтична ефективнiсть, що шдтвердже-но результатами клiнiко-лaбоpaтоpного обстежен-ня пpaцiвникiв через 1 рш.
При клiнiчномy обстеженнi пpaцiвникiв ОПЗ через 1 рш отpимaнi даш, що вказують на по-кращення стану тканин пародонта i piвня ппеш-чного догляду за порожниною рота. У пращвни-кiв з захворюваннями пародонту пiсля викорис-тання препарату «Лецитин-2» та зубного елшси-ру «Цикорш» вiдбyлось значне зниження крово-точивостi ясен, усунення набряклосп, нормал> зaцiя кольору ясен, про що саме свщчить зниження i^^^y гiнгiвiтy РМА. Так, в основнш гpyпi обстежених пpaцiвникiв piзниx цеxiв пока-зники iндексy РМА покращились в середньому на 80 %, значення ппешчного iндексy Грш-Веpмiльонa зменшилось в середньому на 75,2 %.
Треба вщм^ити, що тсля ефективних лшу-вaльно-пpофiлaктичниx зaxодiв наступило оду-
жання хворих на ХКГ. З 44,5 % хворих з попере-дшм дiагнозом - ХКГ, через 1 рш з таким дiагно-зом залишилось 14,8 %.
Проведет дослщження у вщдалений термiн спостережень показали позитивний вплив запро-понованого комплексу на показники гомеостазу порожнини рота та iмунного статусу хворих.
Можна вiдзначити достовiрне зниження вм> сту IgA в ротовш рщиш працiвникiв основно! групи, що вказуе на зменшення напруги факторiв мiсцевого iмунологiчного захисту порожнини рота. Показники вмюту IgG i IgМ у ротовiй рщи-ш пiсля проведеного курсу профiлактики, навпа-ки, були значно вищими, шж до початку лiку-вання.
Таким чином, використання лшувально-профiлактичних засобiв - «Лецитину-2» i зубного елшсиру «Цикорiй» - сприяе посиленню про-цесiв самоочищення порожнини рота, що привело до зниження штенсивносп або повно! лiквi-дацii запального процесу в тканинах пародонта. Нормалiзацiя гомеостазу порожнини рота, пози-тивш змiни в станi гуморального iмунiтету рото-во! рiдини, в свою чергу, сприяють попереджен-ню хрошзацп i прогресування дистрофiчно-запального процесу в пародош!
Пiсля проведених профшактичних заходiв встановлено значне зниження штенсивносп про-цесiв ПОЛ, на що вказуе достовiрне падiння вмi-сту МДА та тдвищення активностi глутатюнре-дуктази, яке пов'язане зi здатшстю лецитину та цикорiю викликати активащю цього ферменту. Найбiльш суттеве, достовiрне зменшення вмiсту МДА зафiксовано в груш пращвниюв ЦВА (з 26,9±1,3 мкмоль/л до 15,8±1,3 мкмоль/л).
Використання запропонованого комплексу профiлактичних заходiв у хворих на ГП сприяе тдвищенню активносп антиоксидантних фер-ментiв. Так, актившсть глутатiонредуктази збi-льшилась в середньому у 2-3 рази в залежносп вщ цеху виробництва, що свщчить про нормалi-зацiю стану антиоксидантно! глутатiоновоi сис-теми.
Таким чином, встановлена виражена норма-лiзуюча дiя профiлактичних засобiв адаптогенно! дп рослинного походження на показники систе-ми ПОЛ-АОС у ротовiй рщиш працiвникiв амiа-чного виробництва з запальними захворювання-ми пародонта.
Отриманi данi дозволяють рекомендувати запропонований комплекс заходiв iз використан-ням фiтоадаптогенiв (таблеток «Лецитин-2» i зубного елiксиру «Цикорш») для щорiчного засто-сування у пращвниюв шкiдливих хiмiчних виро-бництв з захворюваннями пародонта.
Список лШератури
1. Музичук Н.Т. Вплив забруднення атмосферного пов^я на здоров'я населення // Довк1лля та здо-ров'я. - 2000. - Червень. - С. 38- 41.
2. Левицкий А.П. Адаптационно-трофические системы организма и их роль в патологии // Вюник стоматологи. - 2003. - № 1. - С. 91-95.
3. Воложин А.И., Субботин Ю.К. Адаптогены и компенсация - универсальный биологический механизм приспособления - М., 1987. - 76с.
4. Зубачик В. М. Мембранш мехашзми патогенезу та терапи запальних процеав пародонту: авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук: 14.01.22 «Стоматолопя» - Львiв, 2005. - 34 с.
5. Мащенко И.С., Чернова Ю.В., Чарун Ю.И. Клинические, биохимические и иммунологические аспекты возникновения начальной степени генерализованного пародонтита // Вюник стоматологп.-200. -№ 3.- С.8-10.
6. Вишняк Г.Н. Генерализованные заболевания пародонта (пародонтоз, пародонтит). - Киев, 1999. -216 с.
7. Косенко К.Н., Терешина Т.П. Профилактическая гигиена полости рта- Одесса: Изд-во КП ОГТ. -2003. - 296с.
8. Дюмин О.В. Профилактика и лечение поражений верхних дыхательных путей у лиц, контактирующих с аммиаком и его производными: дис. ... доктора. мед. наук : 14.01.11- О., 1991. - 295с.
9. Левицкий А.П., Макаренко О.А., Россаха-нова Л.Н. Саливация у здоровых лиц разного возраста и у стоматологических больных // Вюник стоматологи. - Спец. випуск - 2005. - № 2. - С. 7-8.
10. Manchini G., Garbonara A.O., Heremans I.P. Immunochemical quantitation of antigens by single radial immunodiffusion // Immunochemistry. - 1965, Vol. 2, N.6. - P. 234-235.
11. Стальная И. Д., Гаришвили Т.Г. Метод определения малонового диальдегида с помощью ти-обарбитуровой кислоты // Современные методы в биологии / Под ред. В.Н. Ореховича. - М. : Медицина. -1977. - С. 66-68.
12. Путилина Е. Ф. Определение активности глутатионредуктазы // Методы биохимических исследований (липидный и энергетический обмен) / Под ред. М.И. Прохоровой). - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та. -1982. - С. 181-183.
13. Веревкина И. В., Точилкин А. И., Попова Н. А. Колориметрический метод определения SH-группы и -S-S-связей в белках при помощи 5/5/ - ди-тиобис (2-нитробензойной кислоты // Современные методы в биохимии. - М.: «Медицина». - 1977. - С. 223-231.
Надшшла 09.12.09.
УДК 616.314-002-085.242-085.31:547.953.2:615.038 Е. Н. Рябоконь, д. мед. н., О. С. Волкова
Харьковский национальный медицинский университет
ВЛИЯНИЕ ЛЕЦИТИН-КАЛЬЦИЕВОГО
ПРЕПАРАТА «ЛЕЦИТИН-2» НА БИОХИМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ У БОЛЬНЫХ С МНОЖЕСТВЕННЫМ КАРИЕСОМ
Целью настоящей работы явилось изучение влияния на биохимические показатели ротовой жидкости лиц с множественным кариесом зубов комплексного препарата, содержащего цитрат кальция и в качестве источника фосфора -лецитин.
Установлено, что у лиц с множественным кариесом зубов наблюдаются явления дисбиоза полости рта (при определении ферментативным методом Левицкого), наличие воспаления (по увеличению уровня малонового диальдегида и активности протеаз), снижение концентрации кальция и активности катала-зы в слюне. Прием в течение месяца лецитин-кальциевого препарата полностью устранял явление дисбиоза и воспаления, нормализовал концентрацию кальция и активность каталазы. Ключевые слова: кариес зубов, дисбиоз, воспаление, кальций, лецитин.
€. М. Рябоконь, О. С. Волкова
Харшвський нацюнальний медичний ушверситет
ВПЛИВ ЛЕЦИТИН-КАЛЬЩеВОГО ПРЕПАРАТУ «ЛЕЦИТИН-2» НА Б1ОХ1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ РОТОВО1 Р1ДИНИ У ХВОРИХ НА МНОЖИННИЙ КАР1ЕС
Метою дано'1 роботи стало виявлення впливу на бю-хiмiчнi показники ротово'1 рiдини у о^б з множинним карicсом зубiв комплексного препарату, який метить цитрат кальцю i в якостi джерела фосфору -лецитин.
Встановлено, що у о^б з множинним карicсом зубiв спостерiгаються явища дисбюзу порожнини рота (при визначенш ферментативним методом Левиць-кого), наявтсть запалення (за збшьшенням рiвня мо-лонового дiальдегiду i активностi протеаз), знижен-ня концентрацИ кальщю i активностi каталази в слит. Вживання на протязi мкяця лецитин-кальщсвого препарату повтстю усувало явища дис-бюзу i запалення, нормалiзувало концентращю каль-цт i активтсть каталази.
Ключов1 слова: карieс зубiв, дисбюз, запалення, каль-цш, лецитин.
